Змістовий модуль № 5: Зобов’язальне право.

Теми 8-10 Загальне положення про зобов’язання. Договірні зобов’язання. Недоговірні зобов’язання.

Навчальна мета заняття: засвоєння курсантами та слухачами загальних положень про зобов’язання, виконання зобов’язань, загальних положень договірних зобов’язань та не договірних зобов’язань.

Час проведення 2 години.

Час, що відводиться на самостійну роботу 2 години.

Навчальні питання:

1. Природа зобов’язання: поняття, зміст та об’єкт зобов’язання;

2. Підстави виникнення зобов’язань;

3. Класифікація зобов’язань;

4. Забезпечення виконання зобов’язань;

5. Припинення зобов’язань;

6. Відповідальність боржника за невиконання зобов’язання;

7. Підстави звільнення боржника від відповідальності;

8. Поняття контракту;

9. Умови дійсності контракту;

10. Класифікація контрактів;

11. Вербальні контракти: поняття, загальна характеристика та види;

12. Літеральні контракти: поняття та загальна характеристика;

13. Реальні контракти: поняття, загальна характеристика та види;

14. Консенсуальні контракти: поняття, загальна характеристика та види;

15. Поняття та види безіменних контрактів;

16. Пакти та їх види. Засоби захисту пактів;

17. Квазіконтракти: поняття та загальна характеристика;

18. Делікти як джерела зобов’язань: поняття, види;

19. Квазіделікти як джерела зобов’язань: поняття, види.

Методичні вказівки:

Зобов'язальне право як основний розділ римського цивільного права було найбільше розроблено римськими юристами. При цьому їх визначення, терміни до цього часу успішно використовуються у цивільному праві України.

У зв'язку з цим його вивчення потребує особливої уваги.

При засвоєнні першого питання необхідно звернути увагу на поняття як зобов'язального права, так і самого зобов'язання, визначення сторін. Оскільки зміст зобов'язання складають права і обов'язки сторін, то необхідно знати особливості їх формування.

Вивчаючи друге і третє питання, слід знати критерії класифікації зобов'язань, їх види, поняття і види юридичних фактів.

Практика вивчення цієї теми як по римському, так і діючому цивільному праву свідчить, що у слухачів виникають труднощі з опануванням множини сторін. Вона виникає у випадках, коли на стороні кредитора чи боржника виступає дві і більше осіб.

Виконання зобов'язання завжди направлене на реалізацію зобов'язання боржника перед кредитором по предмету. Однак воно повинно відповідати ряду вимог стосовно сторін, предмету, місця і часу. Від цього залежить належне виконання зобов'язання, його гарантією є можливість притягти боржника до відповідальності. У зв'язку з цим необхідно досконало знати умови і підстави відповідальності, звернувши особливу увагу на розробки римських юристів щодо вини.

При засвоєнні питання про забезпечення зобов'язань треба мати на увазі, що розроблена римлянами широка система правових засобів згодом була прийнята цивільним законодавством всіх країн. Це стосується завдатку, застави, неустойки, поруки. Важливо знати їх особливості.

Вивчаючи підстави звільнення боржника від відповідальності, необхідно добре вивчити поняття випадку (casus) й непереборної сили (vis major).

Підстави припинення зобов'язань у римському праві були розроблені детально. Тому необхідно засвоїти суть новації, заліку, випадкової неможливості виконання.

У розробці договорів римське право досягло неперевершеності. Розгалужена система договорів дозволяла здійснювати величезний обіг у господарській діяльності, сприяла товарообігу, визначала права та обов’язки сторін.

Окрім названого значення для юристів має велике практичне значення вивчення теми, особливо засвоєння поняття договорів, їх класифікація.

Розглядаючи умови дійсності договорів, необхідно чітко визначитись із їх законністю, вираженням волі сторін, що, в свою чергу, буде критерієм для визначення недійсних угод.

Курсанти та слухачі повинні чітко знати поняття оферти і акцепту, випадки переміни сторін при укладанні договору, його зміст, вимоги щодо строку, умов і цін.

При розгляді вербальних договорів як таких, які укладалися усно, шляхом промови слів, формул, фраз, доцільно розібратись із значенням останніх. Тут же, як, між іншим, у цілому по темі, необхідно знати суть договорів, особливості їх предмета.

Літеральні (від латинського litterae - письмо) договори потребують знань щодо порядку і способів їх фіксації. Як прообраз існуючих письмових документів слід розглянути сінграфи та хірографи.

При вивченні реальних договорів потрібно знати підстави виникнення зобов'язань з цієї групи, види, їх особливості, зміст. Особливу увагу треба звернути на вивчення договору позики, його відмінність від позички.

Це ж стосується і консенсуальних договорів. Тут же необхідно детально вивчити договори купівлі-продажу, найму, підряду, доручення, товариства і т.д.

Засвоюючи безіменні контракти, слід звернути увагу на причини їх виникнення, особливості, суть, види і їх зміст.

Характерним для не договірних зобов’язань є відсутність договору чи іншої угоди, тобто до їх виникнення сторони не знаходились в ніяких правових відносинах по даному предмету. Тому необхідно знати підстави їх виникнення, особливості, види, права і обов'язки сторін, порядок подання позовів і їх вирішення.

Деліктні зобов'язання як такі, що виникають із правопорушень, пройшли в римському праві складні перетворення. Тому доцільно прослідити їх, починаючи із Законів XII таблиць, принципу Таліона. Заслуговує розгляду і принцип кумуляції, ноксальна відповідальність, підстави виникнення деліктних зобов'язань.

Засвоєння квазіделіктів доцільно почати із вивчення їх поняття, видів, дій, які до них відносились, і наслідків їх вчинення.