
- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •1 Загальні вказівки
- •2 Завдання та терміни виконання
- •3. Методичні вказівки
- •3.1 Розрахунок електричних навантажень
- •3.1.1 Загальний опис об’єкту дослідження
- •3.1.2 Розрахунок сумарного споживання електроенергії об’єкту. Добові графіки споживання енергоносіїв
- •3.1.3 Розрахунок вартості спожитої електроенергії за різними системами оплати
- •3.2. Обстеження поточного стану енергетичних систем об’єкту
- •3.2.1 Вибір трансформаторів та розрахунок втрат в трансформаторах
- •3.2.2 Розробка рекомендацій для зменшення втрат. Вибір компенсаційнихпристроїв
- •3.3 Розрахунок заходів підвищення енергоефективності
- •3.3.1 Розрахунок підвищення енергоефективності в системах освітлення.
- •3.3.2 Вибір електроприводу насоса. Розробка заходів енергозбереження в електроприводі.
- •3.4 Забезпечення безперебійного електропостачання якісною електроенергією. Вибір вітрової електроустановки
- •Висновки
- •Перелік використаних джерел
- •Додаток б
3.1.3 Розрахунок вартості спожитої електроенергії за різними системами оплати
Економічна ефективність багатозонного обліку електричної електроенергії порівняно з однозонним залежить від форми добових графіків електричних навантажень споживачів і може бути визначена шляхом розрахунку з врахуванням чинних тарифів, диференційованих за періодами часу. Межі тарифних зон і тарифні ставки встановлює Національна комісія регулювання енергетики України.
У результаті впровадження багатозонного обліку електроенергії можна одержати економічний ефект за рахунок застосування електронних лічильників і зменшення плати за спожиту електроенергію порівняно з однозонним обліком. Крім того, за рахунок вирівнювання графіків електричних навантажень зменшуються втрати електроенергії в системах електропостачання. На базі електронних лічильників можна створити автоматизовані системи керування електропостачанням і підвищити точність вимірювання електроенергії.
За наявності диференційованого обліку споживання електроенергії за періодами часу приймаються наступні тарифні коефіцієнти.
Для тризонних тарифів: 1,5 тарифу в години максимального навантаження енергосистеми (800 до 1100 і з 2000 до 2200); 0,4 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 2300 до 700); повний тариф у інші години доби (напівпіковий період).
Для двозонних тарифів: 0,7 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї до 7-ї години); повний тариф у інші години доби.
Промислові споживачі, робочі процеси яких спроможні будуватися на використанні електроенергії нічних тарифів, майже освоїли пільговий нічний тариф, чого не можна сказати про побутових споживачів. Низька поінформованість населення про існування багатозонних тарифів і умов їх використання стримує впровадження електротеплоакумуляційного (ЕТА) обігріву в побуті [6].
Добове споживання електроенергії визначається за формулою:
Wд =P٠t (3.4)
де Р – потужність електроспоживачів, кВт
t – тривалість роботи електроспоживачів, год..
Вартість спожитої за добу електроенергії за простим одноставковим тарифом при тарифі Cо становить:
Cд = Cо ٠Wд (3.5)
де Cо–тариф на електроенергію, грн./кВт.год.
Вартість спожитої за добу електроенергії за гнучким диференційованим тарифом (по зонах А, В, С) визначається рівнянням:
C’д = Ci ٠Wi, (3.6)
де Ci, Wi - відповідно, тариф та кількість спожитої електричної енергії у відповідній зоні.
Добова економія вартості спожитої електроенергії від переходу на гнучкий диференційований тариф складе
∆С = Сд - C’д (3.7)
Економія коштів за рік складе
∆Ср = ∆Сд٠365 (3.8)
Для того, щоб визначити найбільш прийнятний тариф сплати за використану електроенергію в побуті, нами були побутовані добові графіки споживання електричної енергії в житловому будинку. Це дозволило оцінити вартість електроенергії при використовуванні одноставкового, двохзонного та трьохзонного тарифів.
Розраховуємо вартості спожитої електричної енергії за добу за одно ставковим, дво-, триставковим тарифами.
Аналізуючи ці підрахунки, робимо висновок, що двохзонний тариф завжди економніший від одноставкового. Визначаємо економію коштів від переходу на цей обраний тариф.
Час, за який економія коштів від переходу на диференційований тариф «покриє» витрати на придбання лічильника, називається терміном окупності. Його можна визначити за формулою :
, (3.9)
де Т – термін окупності,
∆К - різниця вартості лічильників,
∆С – економія вартості електроенергії за рік.
Різниця вартості лічильників розраховується за формулою [6]:
∆К = К2 – К1,
де К2 – вартість нового устаткування,
К1 – вартість первинного устаткування.
При цих розрахунках вартість нового устаткування прийнята 2300 грн., а вартість первинного устаткування 0, оскільки воно вже встановлене.
Розміри діючих тарифів на електроенергію на січень 2013 року.
Період часу |
Тривалість періоду, годин |
Тарифні коефіцієнти |
Максимального навантаження енергосистеми(8.00-11.00; 20.00-22.00) |
5 |
1,5 |
Напівпіковий (7.00 –8.00; 11.00-20.00; 22.00-23.00) |
11 |
Повний тариф |
Нічний (23.00-7.00) |
8 |
0,4 |
Розрахунки зі споживачами (крім населення і населених пунктів), в яких встановлені лічильники, диференційовані за періодами часу, здійснюються, виходячи із рівня роздрібних тарифів на електроенергію, встановлених для відповідних класів споживачів. Ставка тарифу для кожного періоду часу визначається шляхом множення встановленого роздрібного тарифу для споживачів відповідного класу на тарифний коефіцієнт. Для визначення рівня ставок тарифів, диференційованих за періодами часу, для кожного періоду (нічний, денний, напівпіковий, піковий) та всіх сезонів встановлені нижченаведені тарифні коефіцієнти та тривалість періодів. (Постанова НКРЕ від 20.12.2001 №1241 "Про тарифи, диференційовані за періодами часу" зі змінами).