Розділ 4 економічна частина

У дипломному проекті програмне забезпечення для стандартного набору

Arduino Unо Kit і розробляється програмне забезпечення, яке буде керувати його роботою. Реалізація проекту здійснюється в багатьох сферах: бізнес центри, готелі, приватні будинкі, автостоянкі.

4.1 Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення

Витрати на розробку включають:витрати на оплату праці розробників (З); витрати на збори у спеціальні державні фонди (Вф); витрати на покупні вироби (Пф); накладні витрати (Нв); інші витрати (Ів).

Зокрема, у проекті варто приділити увагу проведенню розрахунків щодо затрат на розробку, визначення собівартості продукту і періоду, за який окупляться капітальні вкладення, здійснені в даний проект.

Проведемо розрахунки щодо вартості капітальних вкладень, зокрема, на інтелектуальну власність. Зауважимо, що у даному проекті капітальні вкладення здійснювалися на програму та комп’ютерну техніку (табл.4.1).

Таблиця 4.1 – Вартість ліцензійних програм, які можуть були використані у розробці, грн.

Назва програми	Вартість грн.
Arduino v1.0.5-r2	0
Windows 7SP1 (ліцензія)	2050
Всього	2050

Отже, вартість ліцензійних програмних продуктів становить 2050 грн., оскільки програма проектування є безкоштовною. У подальших розрахунках даного проекту обчислюється вартість нематеріальних активів, то варто зауважити, що їх вартість відповідатиме вартості інтелектуальної власності, а саме: 2050 грн.

4.2 Розрахунок часу на створення

Загальний час на створення продукту складається з різних компонентів, а саме загальної трудомісткості виконання розробки.

Перелік основних етапів розробки продукту та кількість виконавців кожного етапу представлено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Етапи розробки

№ п/п	Види робіт та їх зміст	Умовні позначення трудомісткості даного етапу	Кількість виконавців
1.	Науково-дослідна робота		1
1.1.	Постановка та опис задачі	Тпо	1
1.2.	Планування роботи по розробці ПП	То	-
2.	Проектна робота		1
2.1.	Розробка алгоритму	Та	1
2.2.	Розробка блок-схеми алгоритму (або математичної моделі)	Тбс	-
3.	Розробка програмного продукту		1
3.1.	Розробка інтерфейсу	Ті	-
3.2.	Наповнення програмного продукту	Тп	-
Продовження таблиці 4.2
3.3.	Тестування і апробація продукту	Тт.	-
4.	Оформлення технічної документації	Тд	1

Час розрахований в людино-годинах, причому Тпо береться відповідно до фактично відпрацьованих годин, а час інших етапів обчислюється розрахунковим шляхом за умовною кількістю команд Q.

Умовнaкількість командQобчислюється за формулою:

Q=q*c,

де q – коефіцієнт, що враховує умовне число команд залежно від типу задачі.

Вибрати значення коефіцієнтаqможна із таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 – Значення коефіцієнтаq

Тип задачі	Межі вимірювання коефіцієнта
Задачі обліку	від 1400 до1500
Задачі оперативного планування	від 1500 до1700
Задачі планування	від 3000 до3500
Багатоваріантні задачі	від 4500 до5000
Комплексні задачі	від 5000 до5500

Для даної задачі коефіцієнт qприймається = 5100.

С – коефіцієнт новизни та складності програми.

Програмні продукти за ступенем новизни можуть відноситись до одної із 4-х груп:

група А – розробка принципово нових задач;

група Б – розробка оригінальних програм;

група В – розробка програм з використанням типових рішень;

група Г – разова типова задача.

Для даної задачі ступінь новизни: В.

За ступенем складності програмні продукти можуть бути належати до одної із 3-х груп:

1 – алгоритми оптимізації та моделювання систем;

2 – задачі обліку, звітності і статистики;

3 – стандартні алгоритми.

Дана задача може бути віднесена до 3 - ї групи складності.

Коефіцієнт С визначається із таблиці 4.4 на перетинанні груп складності і ступеня новизни.

Таблиця 4.4 – Значення коефіцієнта новизни та складності програми

Мова програмування	Група складності	Ступінь новизни
		А	Б	В	Г
Високий рівень	1	1,38	1,26	1,15	0,69
	2	1,30	1,19	1,08	0,65
	3	1,15	1,10	1,00	0,60
Низький рівень	1	1,58	1,45	1,32	0,79
	2	1,49	1,37	1,24	0,74
	3	1,38	1,26	1,15	0,69

Для даної задачі коефіцієнт С = 1

Тепер, за допомогою формули можна визначити умовне число команд Q

Q= 51001= 5100.

Визначаємо час, затрачений на кожний етап створення програмного продукту:

Т_по(час на підготовку опису задачі) береться по факту и становить:

Т_по= 40 люд/год.

То (час на опис задачі) обчислюється за формулою:

_,

де В – коефіцієнт обліку змін задачі, коефіцієнтВ в залежності від складності задачі і числа змін вибирається в інтервалі від 1,2 до 1,5.

Для даної задачі приймаємо В = 1,3.

К – коефіцієнт, враховує кваліфікацію програміста.

Вибрати значення коефіцієнта К можна із таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 – Кваліфікаційний коефіцієнт програміста

Стаж програміста	Значення коефіцієнта К
від 2-х років	0,8
від 2 до 3 років	1,0
від 3 до 5 років	1,1 – 1,2
від 5 до 10 років	1,2 – 1,3
більше 10 років	1,3 – 1,5

У даному випадку коефіцієнта К = 1,2.

Використовуючи формулу, підраховуємо час на опис задачі.

Т_о= (люд./год.).

Т_а(час на розробку алгоритму) обчислюємо за формулою:

,

Застосовуючи формулу підраховуємо час на розробку алгоритму.

(люд./год.).

Т_бс(час на розробку блок-схеми) обчислюється аналогічно Т_аза формулою і становить:

Т_бс=85(люд./год.).

Т_і(час написання програми на мові програмування) обчислюється за формулою:

,

Застосовуючи формулу підраховуємо час на написання програми на мові програмування:

(люд./год.).

Т_п(час набору програми) обчислюється за формулою:

.

Застосовуючи формулу підраховуємо час набору програми:

(люд./год.).

Т_от(час налагодження і тестування програми) обчислюється за формулою:

,

Підставляємо значення у формулу і отримуємо:

(люд./год.).

Підрахуємо загальний час на створення програмного продукту:

Т_еф.= Т_і + Т_п + Т_от + Т_по + Т_а+Т_о+Т_бc (люд./год.).

Т_еф.= 127,5+ 102 + 357+ 40 + 85 + 110,5+ 85 = 907 (люд./год.).

Тобто, ефективний час на створення програмного продукту триває 907 люд./год., або це – 5,4 місяці.