- •Шпаргалка з електротехніки постійний струм
- •Метод вузлових напруг
- •Метод еквівалентного генератора
- •Однофазний синусоїдний струм розрахунок нерозгалуженого кола
- •Розрахунок розгалуженого кола
- •Синусоїдний трифазний струм
- •1 Визначаємо миттєві значення лінійних напруг:
- •2 Визначаємо комплексні значення лінійних напруг:
- •3 Визначаємо комплексні значення фазних напруг:
- •Трансформатор
- •Електричні машини змінного струму
- •Електричні машини постійного струму
- •Несинусоїдний струм
- •Перехідні процеси
Несинусоїдний струм
Несинусоїдні струми і напруги в електричних колах виникають при дії джерел несинусоїдної ЕРС (струму) або за наявності в колі нелінійних елементів.
В лінійних електричних колах з періодичними несинусоїдними джерелами живлення струму і напруги теж є періодичними функціями часу. Всяку періодичну несинусоїдну ЕРС, напругу чи струм можна розкласти в тригонометричний (гармонічний) ряд Фур’є:
(8.1)
де
–
постійна складова,
–основна
або перша гармоніка,
–вища
гармоніка порядку
(
-та
гармоніка).
Розклавши синус суми для кожної гармонічної складової
,
можна записати ряд Фур’є в іншій формі:
(8.2)
Тут
,
.
Якщо
функція
задана
аналітично, то коефіцієнти
,
,
визначають
за формулами:
,
,
(8.3)
.
Знаючи
і
,легко
визначити амплітуду і початкову фазу
-тої
гармоніки:
,
.
(8.4)
За
наявності в періодичній функції певного
виду симетрії її розкладання в ряд Фур’є
спрощується. Зокрема, якщо функція є
симетричною відносно осі абсцис (рисунок
8.1), тобто задовольняє умові
,
то ряд Фур’є не містить постійної
складової і парних гармонік, тобто:
![]()

Рисунок 8.1 – Крива, симетрична відносно осі абсцис
Якщо
функція симетрична відносно осі ординат
(рисунок 8.2), тобто задовольняє умові
,
то ряд Фур’є не містить синусних
складових:
![]()

Якщо
функція симетрична відносно початку
координат (рисунок 8.3), тобто задовольняє
умові
,
то в розкладі відсутні постійна і
косинусні складові:
![]()

Якщо
крива струму чи напруги задана графічно,
то можна використати графоаналітичний
метод розкладання в ряд Фур’є, оснований
на заміні визначеного інтеграла сумою
скінченого числа складових. З цією метою
період функції
,
що дорівнює
,
розділяють на
рівних
інтервалів
(рисунок
8.4) і визначають коефіцієнти
,
,
за
формулами:
,
,
(8.5)
.
Тут
–
порядковий номер інтервалу, а
–
значення функції в кінці кожного
інтервалу.

Діюче значення несинусоїдного струму чи напруги можна визначити через постійну складову і діючі значення гармонік:
(8.6)
В
колі з джерелом періодичної несинусоїдної
напруги криві струмів будуть відтворювати
форму кривої напруги лише у випадку,
якщо коло складається з резистивних
елементів, опір яких одинаковий для
всіх частот. В колі з індуктивними і
ємнісними елементами крива струму буде
відрізнятись за формою від кривої
напруги джерела, оскільки опір такого
кола залежить від частоти. З підвищенням
порядку
гармоніки
індуктивний опір
зростає,
а ємнісний опір
зменшується.
Тому в колі з послідовним з’єднанням
,
–
елементів вищі гармоніки струму виражені
слабше, ніж в напрузі джерела. В колі з
послідовним з’єднанням
,
–
елементів, навпаки, вищі гармоніки
струму виражені сильніше ніж в напрузі
джерела.
В електроенергетичних мережах криві напруг і струмів звично симетричні відносно осі абсцис. Для оцінки ступеня їх несинусоїдності користуються відповідними коефіцієнтами, зокрема:
·
коефіцієнтом амплітуди
;
для синусоїди
;
·
коефіцієнтом спотворення
;
для синусоїди
;
·
коефіцієнтом форми
;
для синусоїди
,
а
також відношенням амплітуд
,
де
,
,
–
максимальне, діюче і середнє за модулем
значення несинусоїдної функції
відповідно,
–
діюче значення першої гармоніки, а
і
–
амплітуди відповідно першої і
-тої
гармоніки.
