12.3. Пташиний послід

Курячий послід за своїми поживними якостями перевершує гній, а по швидкості дії не уступає мінеральним добривам. Послід гусаків та більш водянистий і по вмісту живильних речовин наближається до звичайного гною. За рік від 100 курей можна зібрати 6-8 ц посліду, від качок - 8-9 і від гусаків - 10-12 ц. Вміст поживних речовин у посліді залежить від виду птахів і кормів. Послід містить також і мікроелементи. Так, в 100 г його сухої речовини втримується 15-38 мг марганцю, 12-39 - цинку, 1-1,2 - кобальти, 1-2,5 - міді й 300-400 мг заліза. Значна частина елементів живлення в пташиному посліді перебуває у водорозчинній формі.

Послід відрізняється підвищеною липкістю, а тому його важко вносити в ґрунт за існуючою технікою. Через наявність суспензій у в посліді, його розчини погано вносяться й дощувальними установками. Радіус транспортування рідкого посліду за економічними міркуваннями обмежений до 5 км, тому на добриво більш доцільно застосовувати підстилковий послід, компости з пташиного посліду, а в окремих випадках - сухий послід.

При виробництві підстилкового посліду використають різні органічні матеріали: торф, здрібнену полову або стружку. Вологість торфу не повинна перевищувати 50%, інших видів підстилки - 30%. Підстилка сприяє консервації живильних речовин посліду й скороченню їхніх втрат. Вологість підстилкового пташиного посліду коливається від 30 до 50%. Найбільш високої якості добриво одержують на основі торфу й соломи, які використовують як підстилку.

Втрати азоту із пташиного посліду можна запобігти додаванням до нього суперфосфату в кількості 6-10% від ваги сирого посліду. Суперфосфат додається до посліду тільки після видалення його із пташника. Отримане з посліду й суперфосфату концентроване добриво вносять під просапні культури (картопля, овочі) по 4-5 т/га, під зернові - 2-2,5 т/га.

12.4. Сухий пташиний послід

Свіжий безпідстилковий послід, який ще не містить амонійного азоту, можна піддати швидкому сушінню на сушильних установках. З 1 т сирого посліду виходить 300-350 кг гранульованого або порошкоподібного концентрованого органічного добрива вологістю 15-20%. При вологості 20% воно містить: N - 4,5%, P₂О₅ - 3,7, К₂О - 1,8, СаО - 4,5, Mg - 1,6%. Термічно висушений послід є в значній мірі знезараженим і біологічно малоактивним матеріалом, але придатним для тривалого зберігання. Однак сушіння посліду вимагає більших енергетичних витрат і може застосовуватися лише на тих птахофабриках, які розташовані поблизу міст або зон відпочинку, де не можливо утилізувати його іншим способом.

12.5. Компости з пташиного посліду

У свіжому курячому посліді, як правило, немає летючих форм азоту, але при зберіганні в буртах він сильно розігрівається й внаслідок перетворення сечової кислоти в аміачні сполуки азот все ж втрачається. Втрати азоту при такому зберіганні за 1,5-2 місяця можуть досягати 30-60% від загального його вмісту в вихідному субстраті. Ці втрати можна усунути, якщо свіжий послід компостувати з торфом, перегноєм, соломою, або навіть із ґрунтом.

Компостування посліду є ефективним прийомом його утилізації, збільшення виходу добрив на його основі, та захисту навколишнього середовища від забруднення. Найпоширеніші компости з пташиного посліду - торф’яні. Для одержання високоякісного компосту, збалансованого за елементами живлення, для зменшення втрат азоту та збільшення біологічної активності рекомендується на 1 т компостної маси додавати 10-20 кг порошкоподібного суперфосфату або 20-30 кг фосфоритного борошна. Можна використати фосфогіпс у кількості 5-10% від маси загального компосту. Для швидкого й оптимального протікання процесів у компостах суміш повинна задовольняти наступним вимогам: вологість 65-70%, відношення С:N від 20:1 до 30:1, рН 6-8.

Добрива з пташиного посліду доцільно використати, в першу чергу, під просапні, потім під озимі культури та однорічні трави як основне добриво та при підживленні.