0. 2.4. Оцінка вартості гудвілу (репутації) бізнесу

Необхідно визначити вартість бізнесу, де використовуються три основні підходи — витратний, результатний (дохідний) та аналоговий (порівняльний). Для цього можна скористатися окремими формулами.

1. За німецьким методом можна виразити такою формулою:

де W_r — вартість репутації;

М — вартість майна підприємства, що складається з перелічених вище складових;

D — дисконтована величина майбутніх прибутків, яка дає змогу визначити сучасну вартість або фінансовий еквівалент майбутньої грошової суми, тобто зменшити його на дохід, який наростає за певний строк за правилом складних процентів.

2. За швейцарським методом визначення вартості репутації передбачає використання тих самих показників:

3. Згідно з англосаксонським методом визначення вартості репутації застосовується рівняння:

де а_n — коефіцієнт загального дисконту річної ренти від вартості репутації (ставки) для облікового процента r₁ по n років.

4. За дисконтним методом визначення вартості репутації на підставі вищого облікового процента (ставки). Основними показниками в цьому випадку є офіційний обліковий процент або облікова ставка банку і комерційна облікова ставка або зміна ставки протягом певного часу. За цим методом вартість репутації визначається так:

де r₁ — вища облікова ставка.

5. За методом щорічного визначення:

де n — кількість років.

У цьому випадку, як правило, враховують амортизацію або зростання вартості репутації протягом часу. У наведеній формулі виходять з того, що вартість репутації фірми з часом зростає.

6. За методом Грефа визначення вартості репутації підприємства здійснюється так:

де m — кількість років амортизації репутації фірми.

7. Комбінований метод, де виходять з процентної ставки амортизації або реновації капіталу, прибутку підприємства, періоду амортизації майна (реновації капіталу):

де

де R — процентна ставка амортизації (реновації капіталу);

Z — річний прибуток;

2.5. Оцінка конкурентоспроможності потенціалу підприємства

Оцінка конкурентоспроможності потенціалу підприємства передбачає комплексну порівняльну характеристика, яка відображає рівень переважання сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу стосовно сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів. Для цього необхідно скористатися наступними формулами.

Метод набору конкурентоспроможних елементів:

1. Передовсім формується перелік індикаторів (IND_j, де j = 1 ... m), які беруть за базу оцінки конкурентоспроможності конкретного виду продукції, що оцінюється.

2. Експертним способом для кожного індикатора встановлюється його вага (Vaga_j, де j = 1 ... m) у загальній оцінці за умови, що ^∑Vaga_j = 1.

3. Службою маркетингу підприємства-об’єкта оцінки пропонується n-вибір підприємств з аналогічною продукцією, які є найближчими конкурентами.

4. На підставі отриманої інформації будують матрицю визначення конкурентоспроможності одиниці продукції підприємства, що служить об’єктом оцінки (табл. 1).

Таблиця 1