
- •Методичні вказівки до збірника по бжд
- •Практична робота №1 стрес і його попередження Мета роботи
- •Загальні положення
- •Темперамент — біологічний фундамент особистості
- •Опитувальник Айзенка з визначення темпераменту
- •Емоції та їх вплив на розвиток стресу
- •Визначення рівня стресу (психологічний тест)
- •Боротьба з проявами емоцій
- •Практична робота №2 ризик. Визначення величини ризику
- •Загальні положення. Ризик як оцінка небезпеки
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •Індекс ризику небезпеки
- •Шляхи зниження ймовірності ризику
- •Порядок проведення роботи
- •Завдання на розрахунок індивідуального ризику
- •Практична робота №3 визначення хронотипу людини. Мета роботи
- •Хронотип людини і його вплив на життєдіяльність.
- •Добові біологічні ритми
- •Місячні біоритми
- •Сезонні біоритми
- •Внутрішньорічні і багаторічні біоритми
- •Анкета із визначення хронотипу людини
- •Шкала для оцінки хронотипу
- •Практична робота №4 визначення психологічних особливостей людини.
- •1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини.
- •2. Визначення психічних особливостей людини та їх значення для життєдіяльності.
- •3. Визначення властивостей людини.
- •3.1. Атрибути людини
- •1. Сангвінік :
- •2. Холерик:
- •3. Флегматик:
- •4. Меланхолік:
- •Риси особистості
- •4. Якості людини.
- •5. Контрольні запитання і завдання.
- •Практична робота №3 надання долікарської допомоги
- •Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •2. Перша допомога при кровотечах.
- •1) На гомілку; 2) на стегно; 3) на передпліччя; 4) на плече;
- •5) На плече високо з прикріпленням до тулуба;
- •6) На стегно високо з прикріпленням до тулуба.
- •3. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток.
- •4. Долікарська допомога при термічних та хімічних опіках.
- •5. Допомога при отруєннях.
- •6. Допомога при ураженні електричним струмом
- •7. Надання першої допомоги при утопленні
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Практична робота №1
- •Класифікація харчових добавок в системі Сodex Аlimentarius:
- •1. Основні теоретичні положення.
- •Контрольні запитання
- •Додаток 1 Перелік харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах
- •Додаток 2 Перелік можливого впливу харчових добавок на здоров’я людини
- •Практична робота №4 розроблення збалансованого харчування
- •Теоретичні положення
- •Рекомендована добова потреба у білках (у дужках у тому числі тваринний білок), г
- •Групи людей визначаються напруженістю і важкістю їх праці:
- •Рекомендована добова потреба у жирах (люди 18 – 30 річного віку), г
- •Рекомендована добова потреба у вуглеводах (люди 18 – 30 річного віку),
- •Енерговитрати фізичної активності та рекомендований добовий рівень споживання енергії, ккал
- •Завдання на практичну роботу
- •Практична робота №8 техногенна безпека
- •1. Джерела техногенних небезпек і наслідки їх прояву.
- •Механічні небезпеки
- •2. Система забезпечення індивідуальної та колективної техногенної безпеки на промислових об`єктах і в побуті.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •Список використаної літератури
- •Перелік літератури
Місячні біоритми
Фізичний стан людини змінюється з періодом 23 доби, емоційний — 28 діб і інтелектуальний — 33 доби.
Вказані три МБР описуються на часовій осі синусоїдами. Вихідною їх точкою є день народження людини. Перша половина періоду кожного МБР вважається позитивною фазою, друга — негативною. Дні переходу із позитивної фази в негативну і навпаки вважаються критичними днями.
У дні, що відповідають позитивній частині синусоїди, людина відчуває підвищення працездатності, покращення фізіологічного стану, приплив сил, більш емоційне сприйняття навколишнього світу. Вона доброзичливо ставиться до інших і оцінює їх більш позитивно.
У критичні дні спостерігається підвищена стомлюваність, погіршення загального стану і настрою. Саме в цей час виникає найбільша загроза виникнення нещасних випадків. Особливо, коли збігаються критичні дні емоційного і фізичного МБР
Таким чином, відомості про місячні МБР можуть бути корисними для планування майбутнього, допоможуть у критичні дні уникнути життєвих негараздів, максимально використати енергію позитивних фаз.
Сезонні біоритми
Сезонні біоритми (СБР) — це близькорічні коливання показників гомеостазу організму, що викликаються сезонними змінами зовнішнього середовища. У першу чергу зменшенням освітленості, зниженням температури і змінами спектра харчування.
Періодичні сезонні коливання характерні для артеріального тиску, складу крові, імунологічної реактивності організму тощо. Дослідження засвідчили, що фізична працездатність людини знижується взимку і зростає навесні і влітку.
Існує сезонна залежність виникнення різних захворювань і ефективності їх лікування. Виявлена також сезонна нерівномірність появи людей на світ.
У країнах з помірним та холодним кліматом зима часто супроводжується депресивним настроєм. В ісландських сагах про це явище згадується як про «важкий настрій коротких днів». У минулому десятилітті сенсацією стало відкриття сезонного афективного розладу (САР). Найбільш розповсюдженою формою САР є зимова депресія. Це цілий комплекс змін душевного стану людини, її поведінки, активності, апетиту, сну, з почуттям постійної стомленості. Такі люди перебувають у стані нудьги, суму і безвиході. Життя перестає радувати, виникають проблеми з близькими й оточенням. У кожного сьомого, що має САР, відмічається спроба самогубства. Вважається, що зимова депресія викликається нестачею сонячного світла. Вона ефективно лікується протягом тижня за допомогою яскравого білого світла (близько 2 500 лк на рівні очей).
У 1987 р. Т. Уер з колегами описав інший різновид САР — літню депресію. Вона лікується як світлом, так і холодом, наприклад, купанням у холодній воді.
Сезонна депресія може також з'явитися і навесні або восени, або мати напіврічний період. Але ці форми САР трапляються рідко у порівнянні з зимовою депресією.
Жінок, які страждають на САР, у чотири рази більше, ніж чоловіків. І тільки у Японії їх кількість однакова. Уперше про себе САР дає знати у підлітковому віці. Середній вік цього захворювання перебуває у межах двадцяти-тридцяти років. У похилому віці частота захворювання знижується. Це хвороба людей репродуктивного віку. Люди, які страждають на САР, погано виконують роботу, що потребує концентрації уваги або швидкої реакції. Вони помітно відрізняються від інших властивістю сприймати різні кольори і світлові символи.