
- •Методичні вказівки до збірника по бжд
- •Практична робота №1 стрес і його попередження Мета роботи
- •Загальні положення
- •Темперамент — біологічний фундамент особистості
- •Опитувальник Айзенка з визначення темпераменту
- •Емоції та їх вплив на розвиток стресу
- •Визначення рівня стресу (психологічний тест)
- •Боротьба з проявами емоцій
- •Практична робота №2 ризик. Визначення величини ризику
- •Загальні положення. Ризик як оцінка небезпеки
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •Індекс ризику небезпеки
- •Шляхи зниження ймовірності ризику
- •Порядок проведення роботи
- •Завдання на розрахунок індивідуального ризику
- •Практична робота №3 визначення хронотипу людини. Мета роботи
- •Хронотип людини і його вплив на життєдіяльність.
- •Добові біологічні ритми
- •Місячні біоритми
- •Сезонні біоритми
- •Внутрішньорічні і багаторічні біоритми
- •Анкета із визначення хронотипу людини
- •Шкала для оцінки хронотипу
- •Практична робота №4 визначення психологічних особливостей людини.
- •1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини.
- •2. Визначення психічних особливостей людини та їх значення для життєдіяльності.
- •3. Визначення властивостей людини.
- •3.1. Атрибути людини
- •1. Сангвінік :
- •2. Холерик:
- •3. Флегматик:
- •4. Меланхолік:
- •Риси особистості
- •4. Якості людини.
- •5. Контрольні запитання і завдання.
- •Практична робота №3 надання долікарської допомоги
- •Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •2. Перша допомога при кровотечах.
- •1) На гомілку; 2) на стегно; 3) на передпліччя; 4) на плече;
- •5) На плече високо з прикріпленням до тулуба;
- •6) На стегно високо з прикріпленням до тулуба.
- •3. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток.
- •4. Долікарська допомога при термічних та хімічних опіках.
- •5. Допомога при отруєннях.
- •6. Допомога при ураженні електричним струмом
- •7. Надання першої допомоги при утопленні
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Практична робота №1
- •Класифікація харчових добавок в системі Сodex Аlimentarius:
- •1. Основні теоретичні положення.
- •Контрольні запитання
- •Додаток 1 Перелік харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах
- •Додаток 2 Перелік можливого впливу харчових добавок на здоров’я людини
- •Практична робота №4 розроблення збалансованого харчування
- •Теоретичні положення
- •Рекомендована добова потреба у білках (у дужках у тому числі тваринний білок), г
- •Групи людей визначаються напруженістю і важкістю їх праці:
- •Рекомендована добова потреба у жирах (люди 18 – 30 річного віку), г
- •Рекомендована добова потреба у вуглеводах (люди 18 – 30 річного віку),
- •Енерговитрати фізичної активності та рекомендований добовий рівень споживання енергії, ккал
- •Завдання на практичну роботу
- •Практична робота №8 техногенна безпека
- •1. Джерела техногенних небезпек і наслідки їх прояву.
- •Механічні небезпеки
- •2. Система забезпечення індивідуальної та колективної техногенної безпеки на промислових об`єктах і в побуті.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •Список використаної літератури
- •Перелік літератури
7. Надання першої допомоги при утопленні
Людину, що тоне, необхідно передусім витягнути з води на берег чи палубу судна. Рекомендується підпливати до утопаючого ззаду, захопивши його за голову, за плечі або під руки і буксирувати до берега. Головне – не дати змоги потопаючому схопити рятівника та паралізувати його дії. Доцільно витягувати потерпілого за його одяг чи за волосся.
У випадках, коли потерпілий своїми діями створює загрозу життя рятівника, хапаючись за нього, потрібно негайно звільнитися від «обіймів» потопаючого.
Залежно від того, чи наповнились легені потерпілого водою чи ні, розрізняють два види утоплення – мокре і сухе. При справжньому (мокрому) утопленні рідина обов’язково потрапляє в легені (75-95% усіх утоплень). При рефлекторному звуженні голосової щілини вода не потрапляє в легені і людина гине від механічної асфіксії (5-20% усіх утоплень). Трапляються утоплення від первинної зупинки серця і дихання внаслідок травми, температурного шоку тощо.
Ознаки. У випадку мокрого утоплення, коли потерпілого рятують одразу після занурення під воду, у початковий період після його підняття на поверхню спостерігається загальмований або збуджений стан, шкірні покриви і губи бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, морозить. Верхній відділ живота здутий.
Якщо тривалість остаточного занурення потерпілого під воду становила не більше кількох хвилин, після витягнення з води людина непритомна, шкірні покриви синюваті, з рота і з носа витікає пінна рідина рожевого забарвлення, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснуті, дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабкий, неритмічний, стан організму характеризується як агональний.
У випадках, коли після остаточного занурення потерпілого під воду минуло 2-3 хвилини, самостійне дихання і серцева діяльність, як правило, відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло, шкірні покриви синюшні. Ці ознаки свідчать про настання клінічної смерті.
При сухому утопленні посиніння шкіри виражене менше, ніж при мокрому, в агональному періоді відсутнє витікання пінистої рідини з рота. Клінічна смерть триває 4-6 хвилин.
Допомога. Якнайшвидше очистити порожнину рота і гортані утопленого від слизу, мулу та піску. Якщо в дихальних шляхах потерпілого є вода, її необхідно швидко видалити, для чого потерпілого перевертають на живіт, перегинають через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів натискають на спину (рис.7). Після цього потерпілого перевертають обличчям догори і починають робити оживлення.
Коли утопленик врятований у початковому періоді утоплення, треба насамперед вжити заходів до усунення емоційного стресу: зняти мокрий одяг, досуха обтерти тіло, заспокоїти. Якщо потерпілий непритомний при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонтально, піднімають на 40-50 º ноги, дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно зігрівають потерпілого, проводять масаж грудної клітки, розтирають руки і ноги.
Рис. 7. Видалення води з дихальних шляхів та шлунка у витягнутого з води.