6.2 Торговельні приміщення

6.2.1 До складу торговельної площі підприємств торгівлі входить площа торговельних залів і приміщень для додаткового обслуговування відповідно до переліку згідно з додатком Г. Цей перелік не регламентується і визначається відповідно до завдання на проектування.

У торговельну площу магазину не входить площа приміщень для приймання скляної тари, які мають, як правило, окремі входи для відвідувачів.

Мінімальний коефіцієнт установної площі в торговельній залі слід приймати не менше 0,25.

6.2.2 Відділи замовлень рекомендується передбачати в продовольчих магазинах з універсаль-­ ним асортиментом товарів торговельною площею, як правило, 400 м² і більше (у сільських посе-­ леннях - торговельною площею 250 м² і більше).

Допускається передбачати за завданнями на проектування відділи замовлень в інших продо­вольчих магазинах і за меншої торговельної площі.

Площу приміщень відділу замовлень слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Д.

6.2.3 Площу кафетеріїв слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Е.

Площі сокових барів, відділів кулінарії тощо підприємств харчування встановлюються зав­даннями на проектування згідно з нормами на проектування підприємств громадського харчу­вання (ресторанного господарства) відповідно до вимог ДСТУ 4281, СП 42-123-5777 і СП 5781.

4. Площі інших приміщень додаткового обслуговування слід визначати завданням на проектування з урахуванням додатка Ж.

5. При продовольчих магазинах за завданням на проектування допускається передбачати кулінарний цех із виготовлення харчової продукції з реалізацією її у відповідному відділі (від-­ ділах) магазину. При цьому слід враховувати вимоги СП 42-123-5777.

6. У разі влаштування у магазинах кафетеріїв, сокових барів, відділів кулінарії тощо їх необхідно розміщувати (у продовольчих магазинах і відділах) з доступом для покупців із зовніш­- нього боку вузла розрахунку (поза контрольованою зоною) чи у приміщенні з окремим входом для покупців.

С.12 ДБН В.2.2-23:2009

7. Планування торговельних залів у магазинах самообслуговування має забезпечувати мож-­ ливість розміщення централізованих (на поверх або на будинок у цілому) вузлів розрахунку та прилавків або камер (чарунок) для зберігання особистих речей покупців.

8. У плануванні торговельних залів гіпермаркетів, універсамів (супермаркетів тощо) необ­- хідно враховувати такі вимоги:

• передбачати продаж товарів методом самообслуговування з централізованою системою оп­- лати (для товарів, які не можуть продаватися за цим методом, слід встановлювати нестаціонарні прилавки індивідуального обслуговування);

• вирішувати планування торговельних залів, забезпечуючи співвідношення сторін від 1:1 до 1:3 і приймаючи найменшу ширину залів залежно від кількості кас, яка визначається на основі орієнтовних показників площі торговельної зали на одну касу;

• касові кабіни (місця реєстраторів розрахункових операцій) слід встановлювати по прямій лінії з організацією проходів для покупців від кожної кабіни, яку повернуто так, щоб касири (реєстратори) були спрямовані обличчям до покупців, що виходять із зали;

• столи для перекладання товарів з інвентарних кошиків та візків до сумок покупців роз­- міщувати згідно з напрямком руху покупців до виходу;

• вхід та вихід для покупців розташовувати поруч; тамбур може бути спільним;

• ряди прилавків самообслуговування розташовувати перпендикулярно до лінії кас, при цьо­- му забезпечуючи зручне завантаження вітрин-холодильників під час торгівлі.

Для визначення частки площі, зайнятої обладнанням, по відношенню до всієї площі торго­вельної зали універсаму (супермаркету тощо) рекомендується користуватися такими орієнтов­ними величинами:

• прилавки самообслуговування - 22-23 %;

• каси (місця реєстраторів розрахункових операцій), прилавки індивідуального обслугову­- вання - 3-4 %;

• всього торговельного обладнання - 25-27 %.

6.2.9 У магазинах самообслуговування кількість робочих місць контролерів-касирів слід приймати залежно від площі торговельної зали на одне робоче місце контролера-касира (реєст­- ратора розрахункових операцій):

до 100 м² включно - у продовольчих магазинах;

до 160 м² включно - в непродовольчих магазинах.

Площа вузла розрахунку повинна прийматися не більше 15 % від площі торговельної зали. У цьому розрахунку не враховується площа торговельної зали, призначена для додаткового об­слуговування.

10. Ширину проходів між обладнанням у торговельних залах слід приймати згідно з до­- датком К.

11. Вітрини непродовольчих магазинів повинні мати експозиційні площадки глибиною від 1,2 м до 2,5 м (залежно від асортименту товарів). Підлога експозиційної площадки повинна бути на висоті не більше 0,6 м над тротуаром. Горизонтальне членування рам вітрин на висоті менше 2,0 м над рівнем підлоги експозиційної площадки не допускається.

У вітринах належить передбачати заходи для захисту поверхонь охолодження від запітніння та обледеніння, а в разі необхідності - пристрої для захисту від сонячних променів. У продовольчих магазинах, ринках і відділах замовлень вітрини з експозиційними площадками передбачати, як правило, не слід.

ДБН В.2.2-23-2009 С. 13