Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка для практики по экономике.doc
Скачиваний:
41
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
932.86 Кб
Скачать

Тема 7. Поточні витрати виробництва і собівартість продукції Завдання для виконання

Ознайомитись із витратами виробництва і їх класифікацією, основами методики обчислення собівартості .І визначить точку беззбитковості.

Методика виконання завдання

Собівартість продукції– це витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які виражені в грошовій формі. Собівартість продукції як економічна категорія включає усі поточні затрати, які необхідні для здійснення простого відтворення.

У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання - обчислення собівартості окремих виробів. Калькулювання потрібне для: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.

За економічним змістом і видами витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. Виробничу собівартість формують витрати, пов’язані з виробництвом продукції. В повну собівартість включають виробничу собівартість і витрати підприємства на реалізацію продукції.

Елементи витрат – це витрати однорідні за свої економічним змістом. Статті витрат показують на що були витрачені кошти. Виділять такі елементи операційних витрат:

  • матеріальні витрати ;

  • витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи;

  • амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

  • інші операційні витрати.

За способом обчислення на окремі різновиди продукції витрати поділяються на прямі й непрямі. Прямі витрати безпосередньо зв’язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути прямо обчислені на її одиницю. Непрямі витрати не можна безпосередньо обчислити для окремих різновидів продукції, бо вони зв’язані не з виготовленням конкретних виборів продукції, а з процесом виробництва в цілому: зарплата обслуговуючого й управлінського персоналу, утримання та експлуатація будівель, споруд, машин тощо.

На підставі зв'язку з обсягом виробництва витрати поділяються на постійні та змінні.

Постійні витратиє функцією часу, а не обсягу продукції. Їхня загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції.

Змінні витрати– це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції.

Для визначення беззбитковості об’єму виробництва і реалізації продукції (Nкр) необхідно постійні виробничі витрати (Вп) поділити на маржинальний доход (МД) який розраховується як різниця між ціною реалізації (Ц) і змінними витратами у повній собівартості одиниці продукції (Зв) за формулою:

Nкр= Вп / МД = Вп / (Ц-Зв)

Для визначення запасу фінансової міцності (ЗФМ)застосовують наступні формули:

абсолютний – ЗФМ = ВР-МР

де ВР- фактична (планова) виручка від реалізації;

МР – межа безпеки.

МР= Nкр Х Ц

відносний – ЗФМ% = (ВР-МР)/ ВР х 100% = ЗФМ/ х 100 %

Запас фінансової міцності показує, настільки може скористатися обсяг реалізації (в абсолютному та відносному виразі), перш ніж будуть нанесені реальні збитки.