- •Тема 23
- •Методичні поради
- •Система основних понять теми
- •План лекції
- •1.Мікроекономічна система розподілу доходів
- •1.1.Сутність і види доходів.
- •1.2.Альтернативні економічні теорії про джерела доходів.
- •2.Індивідуальний розподіл доходів.
- •2.1.Сімейні доходи, джерела і структура.
- •2.2.Нерівність розподілу доходів. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині
- •2.3.Основні причини нерівності розподілу доходів.
- •3.Ефективність розподілу доходів в мікроекономічній ринковій системі.
- •3.1. Проблема рівності і нерівності розподілу доходів і ефективність функціонування мікроекономічної ринкової системи.
- •Реальний дохід
- •3.2.Соціальні наслідки нерівномірного розподілу доходів. Проблема бідності.
- •4.Державне регулювання розподілу доходів в мікроекономічній ринковій системі.
- •Висновки
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •Словник нових термінів і понять
- •Реферати
- •Література
- •Семінар
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •Контрольні питання
- •Задачі і практичні завдання
- •Основна література
Тема 23
CПОЖИВЧИЙ СЕКТОР МІКРОЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ: ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ І ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Методичні поради
Сучасна ринкова економічна система як будь-яка складна господарська система зустрічається із трьома основними проблемами: що, як і для кого виробляти? На останнє питання вона відповідає: для платоспроможного споживача, оскільки в центрі уваги цієї системи є інтереси людини, споживача.
Величина і способи отримання сукупного доходу окремою сім’єю чи людиною, який використовується для задоволення соціальних, економічних і духовних потреб, є однією з важливих теоретичних і практичних проблем в сучасному суспільстві. Дохід – це грошова сума, яку отримує людина чи сім’я регулярно і на законних підставах протягом певного часу (місяць, рік). Такий дохід є номінальним. Реальний дохід – це товари і послуги, які можна купити за номінальний грошовий дохід. Від величини реального доходу залежить добробут сім’ї, рівень життя в національній економіці.
Аналіз проблеми формування доходів в національній економіці необхідно спочатку розглядати на рівні власників факторів виробництва – власників праці, капіталу і землі. Кожний фактор виробництва відіграє в національній економіці певну конкретну роль, тому такий розподіл доходів називається функціональним. Найбільш повно функціональний розподіл доходів із аналізом марксистської і маржиналістської концепцій розподілу розкрито в підручнику за редакцією В.Д.Базилевича [2, 300-317], а також в підручнику за редакцією А.Д.Добриніна і Л.С.Тарасевича [14, 446-448].
Функціональний розподіл доходів не є завершеним і остаточним розподілом доходів. На цьому першому етапі аналізу неможливо проаналізувати розподіл доходів між окремими фізичними особами, сім’ями чи домогосподарствами у суспільстві, тобто неможливо проаналізувати індивідуальний розподіл доходів. В теорії доходу це важливі моменти аналізу. Дослідження доходів сім’ї, який вона отримує, дає можливість виявити ті фактори, що визначають рівень і структуру доходів.
Для індивідуального розподілу доходів характерною є нерівність розподілу, яка аналізується за допомогою кривої Лоренца і коефіцієнта Джіні. Індивідуальний розподіл доходів, нерівність розподілу і вимір цієї нерівності аналізується у всіх рекомендованих підручниках [2, 317-323; 3,448-450; 4, 227-230 ; 5, 547-552; 6, розділ 21; 9, 299-303; 12, розділ 21; 14, 448-451].
Вивчаючи розподіл доходів в мікроекономічній ринковій системі після розуміння суті функціонального і індивідуального розподілу доходів необхідно зупинитись на проблемі ефективності розподілу доходів, яка передбачає вирішення проблеми соціальної справедливості. В економічній літературі соціальна справедливість передбачає існування нерівності в розподілі доходів. При розгляді цього питання поглибленого самостійного вивчення вимагає вивчення відомих концепцій справедливості, або справедливого розподілу доходів: егалітаристську, утилітаристську, роулсіанську і ринкову [5, 541-547].
При вивченні розподілу доходів в мікроекономічній ринковій системі необхідно звернути увагу на дилему ефективності і справедливості, яка полягає в тому, що прагнення до реалізації рівності в розподілі доходів серед членів суспільства супроводжується зниженням економічної ефективності. Компроміс між рівністю і ефективністю аналізується в рекомендованих джерелах літератури [5, 552-556; 6, розділ 21; 14, 454-456]. При цьому слід звернути увагу на економічні втрати від перерозподілу доходу державою, які американський економіст Артур Оукен аналізує за допомогою аналогії з дірявим відром [12, 491-495].
Соціальним наслідком нерівності в розподілі доходів є бідність, у зв’язку з цим виникає необхідність державного регулювання доходів у суспільстві. Ці проблеми з використанням фактичного матеріалу представлено в підручниках К.Макконнелла і С.Брю [6, розділ 21], П.Самуельсона і В.Нордгауза [12,
розділ 21]. Їх важливою позитивною ознакою є доступність і легкість сприйнятті цього матеріалу. Ці проблеми на достатньому теоретичному рівні розібрано і в інших підручниках [1, 319-358; 5, 552-557; 11, 258-260;
14, 454-457]. Питання диференціації доходів, проблема бідності і соціальна політика в перехідних економічних системах, зокрема в Україні, потребують поглибленого самостійного вивчення. Джерела літератури подані у списку літератури до рефератів.
В результаті вивчення даної теми студент повинен
знати поняття: дохід; номінальний і реальний дохід; факторні доходи: заробітна плата, рента, процент, прибуток; функціональний і індивідуальний розподіл доходу; крива Лоренца; коефіцієнт Джіні; “діряве відро” Оукена; прожитковий і фізіологічний мінімум; соціальні трансферти; дилема ефективності і справедливості; соціальна політика;
вміти:
побудувати графік кривої Лоренца і проаналізувати його, а також обчислити коефіцієнт Джині;
аналізувати фактори, що спричинюють нерівність в розподілі доходів в перехідних економічних системах;
порівняти і проаналізувати нерівність в розподілі доходів в розвинутих ринкових і перехідних економічних системах;
проаналізувати дію прогресивного оподаткування і трансфертів на процес згладжування нерівності в розподілі доходів;
порівняти соціальну політику держави в розвинутих ринкових і перехідних економічних системах;
застосувати набуті знання при виконанні курсових і контрольних робіт.