- •Тема 14: Макроекономічна грошова система:
- •Методичні поради
- •Лекція Вступ
- •2. Монетаристська концепція грошово-кредитного регулювання.
- •3. Схема неокласичного підходу до грошово-кредитного регулювання.
- •4. Дилема грошової політики.
- •Основна література:
- •Реферати
- •Література
- •Основна література
- •Допоміжна література
Тема 14: Макроекономічна грошова система:
грошово-кредитне регулювання
Методичні поради
Дана тема присвячена вивченню основних теоретичних підходів до організації грошово-кредитного регулювання розвитку національної економіки.
Суть грошової політики полягає у впливі на економічну кон’юнктуру через зміну обсягу грошей в обігу. Якщо проаналізувати конкретну грошову політику у певних країнах і в певні періоди, то можна побачити, що дії різних урядів вносять до неї безліч різноманітностей. У теорії ж розрізняють два принципово відмінних підходи до грошової політики: кейнсіанський та монетаристський. Слід попередньо зазначити, що і кейнсіанці, і монетаристи визнають, що центральна проблема грошової політики — це маніпулювання грошовою пропозицією з метою впливу на найважливіші макроекономічні параметри. Розбіжності у підходах починаються з відповіді, як і на які параметри може впливати грошова пропозиція.
Головна мета грошової політики, за кейнсіанським уявленням, — це зміна пропозиції грошей з метою впливу на ставку відсотка. Зробити це можна різними шляхами: зміною норми банківських резервів та залікової ставки відсотка або через операції на відкритому ринку (купівлю-продаж облігацій державного боргу).
Наслідком змін у грошовій пропозиції стають зміни макроекономічних показників: випуску, зайнятості, цін. Зменшення ставки відсотка спричиняє збільшення інвестицій та може сприяти забезпеченню випуску на рівні повної зайнятості. Адже чим нижчою є ставка відсотка, тим відносно дешевшими стають виробничі ресурси, а інвестиції стають більш прибутковими.
Монетаристські висновки щодо грошової політики грунтуються на рівнянні МV=РY.
З даного рівняння випливає, що коли грошова пропозиція (М) зростає, то ціни (Р) чи випуск (Y) повинні також зростати, або ж швидкість обертання грошей (V) має зменшуватись.
Монетаристи застерігають, що реалізуючи грошову політику, необхідно дотримуватись певних правил, які допоможуть уникнути негативних ефектів. До таких монетаристських правил належать:
1) дотримання контрольованого стабільного і низького темпу зростання грошової маси;
2) відмова від здійснення активної грошової політики через операції на відкритому ринку, змінювання облікової ставки та банківських резервів.
Монетаристи наголошують, що головним засобом пожвавлення економіки має бути не стимулювання через грошову пропозицію, а структурні зміни національної економіки та зростання її виробничих можливостей.
На відміну від кейнсіанців та монетаристів, економісти класичної школи відстоюють думку, що зміна кількості грошей в обігу не впливає на рівноважні значення реальних параметрів економіки, а змінює лише їх номінальні значення. Тобто, вони наголошують, що державі не варто втручатися в дію ринкового механізму з метою впливу на розвиток економічної кон’юнктури.
В даний час немає однозначної відповіді на питання: що в більшій мірі сприяє стабілізації економічної кон’юнктури – постійна ставка відсотка чи фіксована кількість (заданий темп зростання ) обсягу грошей, що знаходиться в обігу. Тобто, що повинно бути об’єктом регулювання для центрального банку – “і” чи “М”?
Щоб глибше зрозуміти причину даного стану справ доцільно ознайомитися з основними історичними етапами реалізації грошової політики розвинутими державами ринкової економіки.
В темі є ряд питань, які потребують поглибленого самостійного вивчення. Зокрема до них належать:
1. Ефект Пігу.
2. Ефект субституції.
3. Ефект майна.
Матеріал для опрацювання цих питань найкраще взяти з наступних підручників :
1. І. Радіонова. Макроекономіка та економічна політика. Київ. Таксон. 1996.
2. Гальперин В.М., Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Макроэкономика: С-П. Изд-во СП-б ГУЭФ. 1997.- 719 с.
3. Економічнатеорія // за ред. З.Ватаманюка та С.Панчишина. Київ. Альтерна-тиви. 2001.
4. Макроекономіка // за ред. А. Г. Савченка. Київ. 1998.