- •1.Казеозний некроз селезінки при лімфомі Ходжкіна.
- •2.Казеозний некроз нирки при туберкульозі
- •3.Кортикальні некрози нирок.
- •4.Мутиляція некротизованих тканин кисті руки.
- •5. Інфаркт селезінки
- •6. Інфаркт міокарду
- •4.Мутиляція некротизованих тканин кисті руки.
- •5. Інфаркт селезінки
- •6. Інфаркт міокарду
- •7. Інфаркт легень
- •8.Гангрена стопи
- •9.Киста головного мозку
- •12. Жировий гепатоз
- •13.Атеросклероз аорти
- •14.Ліпоматоз серця
- •15.Ліпоматоз нирки
- •16.Гіаліноз капсули селезінки.
- •17.Амілоїдоз нирки.
- •18.Амілоїдоз селезінки.
- •19. Селезінка при малярії:
- •20. Бура атрофія серця
- •21. Коралоподібний камінь нирки
- •22 .Селезінка при малярії
- •23.Бура атрофія серця
- •24.Коралоподібний камінь нирки
- •25."Мускатна"печінка
- •26.Субепікардіальні петехії
- •27.Гематома головного мозку
- •28. Кулястий тромб лівого передсердя
- •29. Тромб аневризми серця
- •30. Субкапсулярна гематома печінки
- •31.Обтуруючуй тромб біфуркації аорти:
- •32.Пристінковий тромб в аорті
- •33.Тромбоемболія легеневої артерії
1.Казеозний некроз селезінки при лімфомі Ходжкіна.
1. Селезінка
2. Ділянка тканини безструктурна.гомогенна.пофарбована гемотоксиліном у рожевий колір.видно грудочки хроматину ядер(каріорексис).запалення.склероз.
3. Суха.обмежена ділянка тканини білувато-жовтого кольору.яка легко кришиться.
4. інфекції.глибокі гіпоксії
5. денатурація.лізис.аутоліз.гетеролізис
6. загибель клітини в живому організмі"місцева смерть"
7. склероз.петрифікація.інкапсуляція
2.Казеозний некроз нирки при туберкульозі
1. Нирка
2. Ділянка тканини безструктурна.гомогенна.пофарбована гемотоксиліном у рожевий колір.видно грудочки хроматину ядер(каріорексис).запалення.склероз.
3. Суха.обмежена ділянка тканини білувато-жовтого кольору.яка легко кришиться.
4. інфекції.глибокі гіпоксії
5. денатурація.лізис.аутоліз.гетеролізис
6. загибель клітини в живому організмі"місцева смерть"
7. склероз.петрифікація.інкапсуляція
3.Кортикальні некрози нирок.
1. Нирка
2. Набухання клітин.еозинофілія цитоплазми.гомогенізація цитоплазми.ділянки лізису.каріорексис або каріолізис;запалення
3. Мертві ділянки.сухі щільні.білого або жовтого кольору.
4. Інфекція.недостатність кровообігу.дія фізичних і хімічних чинників.
5. денатурація.лізис.аутоліз.гетеролізис
6. загибель клітини в живому організмі"місцева смерть"
7. слероз.петрифікація.інкапсуляція
4.Мутиляція некротизованих тканин кисті руки.
Коагуляційний (сухий) некроз, а саме суха гангрена. Мертва тканина під впливом повітря висихає, ущільнюється, зморщується, стає схожою на тканину мумій. Суха гангрена розвивається в тканинах бідних вологою.,які стикаються із зовнішнім середовищем.На межі із здоровими такнинами виникає демаркаційне запалення. Зміна кольору зумовлена перетворенням гемоглобінових пігментів у присутності сірководню в сульфід заліза.Причинами може бути атеросклероз, тромбоз артерій кінцівки(атеросклеротична гангрена), при цукровому діабеті, при обмороженні або опіку.Лікування полягає в хірургічному вирізанні мертвої тканини, орієнтиром служить демаркаційна лінія.
5. Інфаркт селезінки
Коагуляційний ішемічний некроз. Інфаркт має клиноподібну форму, є субтоталиним(охоплює певну ділянку). За кольором інфаркт селезінки є білим(ішемічним). Виникає в результаті повного припинення припливу артеріальної крові до органа, Завдяки непорушеному венозному відпливу з ішемізованої тканини і внаслідок спазму дистальної ділянки артерій після після припинення кровотоку спостерігається блідість цих інфарктів.Інфаркт – необоротнє пошкодження тканини, яке хар. некрозом як паренхіматозних клітин, так і сполучної тканини
6. Інфаркт міокарду
Білий з геморагічним вінчиком неправильної форми інфаркт міокарда.Найчастіше виникає в лівому шлуночку або міжшлуночковій перегородці.Трансмулярний інфаркт – охоплює всю товщу міокарду..Зустрічається на фоні атеросклерозу і гіпертонічної хвороби з приєднанням спазму або тромбозу артерій, являючись гострою формою ішемічної хвороби серця.Ділянка біло-жовтого кольору обмежена зоною крововиливу.Сприятливий вихід інфаркту це утворення рубця,його петрифікація.Несприятливий вихід – гнійне розплавлення