24.Кавернозна гемангіома печінки (208).

Гемангіома — збірне поняття, яке включає новоутворення дисембріопластичного і бластоматозного характеру. Виділяють такі види гемангіом: капілярну, венозну, кавернозну і доброякісну ге- мангіоперицитому. Кавернозна гемангіома найбільш часто розвивається в печінці, шкірі, губчастих кістках, м’язах, шлунково-кишковому тракті, іноді мозку. Зовні являє собою губчастий вузол червоно-синього кольору, відділений від прилеглих тканин. Гістологічно складається з ве- ликих судинних тонкостінних порожнин (каверн), висланих ендотелієм і заповнених рідкою або скипілою кров’ю. Доброякісна гемангіоперицитома — пухлина з кровоносних судин з переважною локалізацією в шкірі та міжм’язових прошарках кінцівок. Побудована з хаотично розташованих капілярів, оточених муфтами з проліферуючих перицитів; між клітинами — багата сітка аргірофільних волокон.

25.Гліобластома (211) Гліобластома — злоякісна пухлина, друга за частотою після астроцитоми пухлина головного мозку. Частіше всього виникає у людей віком 40—60 років; локалізується в білій речовині головного мозку. Має м’яку консистенцію; на розтині пістрява у зв’язку з наявністю в ній осередків некрозу та крововиливів. Гістологічно пухлина побудована з клітин різної величини, що відрізняються формою ядер, вмістом в них хроматину. В клітинах багато глікогену. Часті патологічні мітози: пухлина швидко росте і може привести хворого до смерті протягом декількох місяців. Метастази знаходять тільки в головному мозку.Може утворювати розетки і псевдорозетки.

26.Неврілемома (218)

Неврилемома (шванома) побудована з веретеноподібних клітин з паличкоподібними ядрами. Клітини і волокна пухлини утворюють пучки, які формують ритмічні або «палісадні» структури (ядерні палісади, тільця Верокаї) з ділянками, які складаються з волокон.

27. Меланома (237) Меланома (меланобластома, злоякісна меланома) — злоякісна пухлина з меланінутворюючої тканини, одна з найзлоякісніших пухлин із значущою здатністю до метастазування. Пухлина розвивається в шкірі, пігментній оболонці ока, оболонках мозку,мозковому прошарку надниркових залоз, рідко — в слизових оболонках. Розвиток меланоми можливий і з невуса. Більшість меланом локалізуються в шкірі обличчя,кінцівок, тулуба. Меланома має вигляд бурої (коричневої) плями з рожевими або чорними вкрапленнями (поверхнево-розповсюджена меланома); синьо-чорного м’якого вузла або бляшки (вузлова форма меланоми). Вона складається з веретеноподібних або поліморфних, потворних клітин. В цитоплазмі більшості з них знаходиться меланін жовто-бурого кольору; іноді зустрічаються і безпігментні меланоми. В пухлині багато мітозів; можливі крововиливи та некроз пухлинних клітин. При розпаді пухлини в кров проникає значна кількість меланіну і промеланіну, що може супроводжу ватися меланінемією і меланінурією. Меланома рано дає як гематогенні, так і лімфогенні метастази.