Взаємозв’язок гормонів жирової тканини з параметрами інсулінової резистентності у хворих на цукровий діабет 2-го типу з ожирінням

Грицан Іванна

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра ендокринології

Завідувач кафедри – доц. А. М. Урбанович

Науковий керівник – ас. Г. І. Суслик

Актуальність.Жирова тканина є джерелом різних біологічно активних речовин, які здійснюють вагомий внесок у патогенез інсулінової резистентності (ІР). Тканинна ІР тісно пов’язана із вісцеральним жиром, а маса жирової тканини – з лептином та адипонектином, гормонами, які продукуються адипоцитами. Досі зостається відкритим питання про взаємозв’язок лептину та адипонектину з параметрами ІР.

Мета. Дослідити особливості вмісту лептину та адипонектину в крові у хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням та виявити можливий взаємозв’язок даних гормонів з параметрами ІР.

Матеріали та методи. Обстежено 18 хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням, 12 пацієнтів з ЦД 2-готипу без ожиріння, 15 пацієнтів з ожирінням без ЦД. Досліджувані групи були репрезентативними по віку та тривалості захворювання (р>0,05). Контроль – 10 здорових людей.Для верифікації ожиріння розраховували ІМТ. Ожиріння діагностували при збільшенні ІМТ > 30кг/м². Вміст лептину та адипонектину визначали

методом імуноферментного аналізу. Індекс НОМА-ІР розраховували за формулою: G₀ х Ins₀ / 22,5.

Результати. Встановлено, що у хворих з ЦД 2-го типу без ожиріння спостерігаються найнижчі рівні лептину в крові. Зростання вмісту гормону відзначено в групі пацієнтів з ожирінням (без ЦД), а найвищі рівні – у хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням.Виявлено, що у хворих з ЦД 2-го типу без ожиріння вміст адипонектину в крові достовірно не відрізнявся від показників контролю (р0,05). Концентрація адипонектину в пацієнтів з ЦД 2-го типу та ожирінням була нижчою за рівень гормону в групі хворих з ожирінням (без ЦД) у 1,5 рази. Зміни концентрації гормонів супроводжувались зрушеннями показників НОМА-ІР. Зокрема, у хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням показники НОМА-ІР були найвищі. В результаті кореляційного аналізу встановлено наявність позитивного сильного взаємозв’язоку між лептином та НОМА-ІР і негативного середньої сили взаємозв’язку між адипонектином та НОМА-ІР у групі хворих з ЦД 2-го типу та ожирінням; середньої сили позитивного кореляційного зв’язку між лептином та НОМА-ІР та негативного слабкого кореляційного зв’язку – у групі пацієнтів з ожирінням (без ЦД). У групі хворих з ЦД 2-го типу без ожиріння кореляційний зв’язок між лептином та показниками НОМА-ІР не визначався, а між адипонектином та НОМА-ІР – виявився позитивним слабким.

Висновки. У хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням спостерігається найвищий вміст в крові лептину та найнищий – адипонектину. У хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням виявляється сильний позитивний кореляційний зв'язок між лептином та НОМА-ІР і негативний середньої сили кореляційний зв'язок між адипонектином та НОМА-ІР.

Зміни показників ригідності артерій та добового моніторингу артеріального тиску у хворих на цукровий діабет 2 типу з діабетичною хворобою нирок.

Дацко Олексій

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра ендокринології

Завідувач кафедри – доц. А.М. Урбанович

Науковий керівник – проф. О.О. Сергієнко, ас. В.О. Сергієнко

Актуальність.Результати досліджень останніх років підтвердили, що жорсткість судинної стінки є незалежним фактором ризику розвитку і прогресування серцево-судинних захворювань.Цукровий діабет (ЦД) погіршує перебіг атеросклерозу і в ранній термін призводить до важкої дисфункції ендотелію судин і прискореному розвитку ангіопатій.

Мета.Оцінити параметри добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) та артеріографії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та діабетичною хворобою нирок (ДХН).

Матеріали та методи.Обстежено 22 пацієнти з ЦД 2 типу, яких згідно рівня добової альбумінурії розподілено у 2 групи.До першої групи включено 12 пацієнтів із ДХН І ст., ІІІ ст. за Мogensen, до другої-10 хворих із ДХН І ст.,ІV ст. за Mogensen. Середній вік пацієнтів склав 53,5±0,82 роки,тривалість ЦД 4,6±0,62 роки,ІМТ 27,1±0,46 кг/м2, рівень HbA1c 7,2±0,56%.Із метою контролю обстежено 15 практично здорових людей аналогічного віку, ІМТ.З метою оцінки пружно-еластичних властивостей артерій та оцінки АТ застосовували метод осцилометрії за допомогою апарату TensioMed Arteriograph 24 (Угорщина).Визначали індекс аугментації плечової артерії (ІА бр), аорти (ІА ао), швидкість поширення пульсової хвилі в аорті (ШППХ), амбулаторний індекс жорсткості артерій (АІЖА), параметри ДМАТ.

Результати.В результаті проведених досліджень встановлено, що у пацієнтів із ЦД 2 типу та мікроальбумінурією параметри жорсткості артерій знаходились в межах фізіологічної норми, проте спостерігалась тенденція до їх підвищення в порівнянні з результатами контрольної групи,а саме ІА ао склав + 31,7%, ІА бр + 25,2 %, ШППХ +19,4% та АІЖА+36,7% (P<0,05).Аналіз пульсової хвилі у пацієнтів із макроальбумінурією протягом доби виявив подальше збільшення жорсткості судинної стінки, а саме ІА ао становив 36,0±2,83 %,що на 44,6% перевищує показники 1-ої групи (Р<0,001, Р₁<0,01),ШППХ -10,2±0,51 м/с,що становить + 15,7% (Р<0,001, Р₁<0,05) та АІЖА 0,61±0,18,відповідно + 48,7% щодо показників 1-ої групи (Р<0,05 та Р₁>0,05);спостерігалось значне зростання ІА бр до -3,3±5,59% (Р<0,001 та Р₁<0,01). Нами верифіковано,що у 41,7% хворих 1-ої групи визначено порушення добового ритму АТ: 25,0% віднесено до групи “non-dippers” та 16,7% - “over-dippers”;серед пацієнтів із макроальбумінурією патологічний добовий ритм АТ зафіксовано у 60%, причому у 30,0% -недостатнє зниження АТ вночі, у 30,0%-нічну гіпертензію. Встановлено пряму кореляційну залежність між показниками добової альбумінурії та ШППХ (r=0,66, p<0,01).

Висновки.Розвиток ДХН при ЦД супроводжується змінами добової регуляції АТ,а саме приєднанням АГ та зростанням кількості пацієнтів з патологічними добовими індексами АТ;підвищенням параметрів жорсткості артерій.Існує пряма кореляційна залежність між рівнем добової альбумінурії та ШППХ,отже прогресування ДХН супроводжується зростанням ригідності артерій.