
- •1.Розкрийте примірне положення про жіночу консультацію. Наказ №503 примірне положення про жіночу консультацію
- •2.Розкажіть про основні засади діяльності лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації. Наказ №503 примірне положення про лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації
- •3.Окресліть основні організаційні технології з надання медичної допомоги вагітним та породіллям в жіночій консультації. Наказ №503
- •4.Охарактеризуйте природу організації диспансерного нагляду за вагітними жінками. Наказ №503
- •5.Викладіть особливості функцій сімейного лікаря щодо надання акушерсько-гінекологічної допомоги.№503 особливості функцій сімейного лікаря по наданню акушерсько-гінекологічної допомоги
- •I. Профілактичні заходи:
- •II. Діагностичні заходи:
- •III. Лікувальні заходи (в межах первинної медико-санітарної допомоги):
- •6.Інтерпретуйте зміст організації надання неонатологічної допомоги в пологовому будинку. Наказ №620 Організація надання неонатологічної допомоги
- •7.Яким наказом моз України регламентується організація надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні?
- •8.Охарактеризуйте діяльність лікаря педіатра-неонатолога акушерського стаціонару. Наказ №620
- •9.Розтлумачте ключові засади функціонування дитячої міської поліклініки/поліклінічного відділення. Наказ №434
- •10.Яким наказом регламентовано процес удосконалення організації надання амбулаторно-поліклінчної допомоги дітям в Україні?
- •11.Означте основні принципи та завдання діяльності лікаря педіатра дільничого.№434
- •12.Поясніть сутність роботи кабінету здорової дитини. Наказ №434
- •13.Розкрийте сутність поняття працездатність та її компоненти.
- •14.Розтлумачте зміст світогляду непрацездатність та охарактеризуйте її види.
- •15.Поясніть сутність організації етн.
- •16.Яким наказом моз України визначається порядок видачі документів, що засвідчують тн громадян?
- •17.Скільки рівнів визначено для проведення етн. Назвіть їх.
- •18.Охарактеризуйте покази та порядок скерування пацієнтів на мсек.
- •19.Охарактеризуйте особливості встановлення груп інвалідності у повнолітніх осіб.
- •20.В яких випадках тн працівників засвідчується лн?
- •21.Яким категоріям населення України видається лн?
- •22.Розтлумачте призначення та ким і де видається лн.
- •23.Окресліть організацію і склад мсек.
- •24.Окресліть критерії встановлення груп інвалідності.
- •2. Критерії встановлення груп інвалідності
- •25.Схарактеризуйте терміни переогляду інвалідів.
- •26.Схарактеризуйте загальні вимоги до оформлення медичної документації та принципи формування клініко-експертного функціонального діагнозу при направленні хворих на мсек.
- •27.Що ви розумієте під якістю медичної допомоги?
- •28.Розкрийте суть якості медичних послуг та її компоненти.
- •29.Визначте об’єкт, суб’єкт експертизи та її види.
- •30.Розкрийте порядок проведення експертної оцінки.
- •31.Перерахуйте основні законодавчі та нормативно-правові документи, які регламентують діяльність сес України.
- •32.Що розуміють під поняттям «система управління»? Перерахуйте основні блоки та прокоментуйте їх.
- •33.Розкрийте зміст поняття в системі оз «управління» його види.
- •34.Охарактеризуйте основні типи управління в системі оз їх переваги та недоліки.
- •35.Чинники, що обумовлюють здоров’я населення. Стисло розкажіть про роль і місце в здоров’ї людини.
- •36.Висвітліть роль і місце профілактики у зміцненні та збереженні здоров’я населення.
- •37.Виокресліть основи санітарно-освітньої роботи у функціонуванні системи оз та медичного забезпечення населення України.
- •38.Конституція України ст.3, ст.27, ст.49
- •39.Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» ст.26, ст.27, ст.28.
17.Скільки рівнів визначено для проведення етн. Назвіть їх.
Перший рівень – лікуючий лікар.
Другий рівень – завідувач профільного відділення.
Третій рівень – ЛКК закладу ОЗ.
Четвертий рівень – заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН.
П’ятий рівень – відповідальна особа органу ОЗ з ЕТН.
18.Охарактеризуйте покази та порядок скерування пацієнтів на мсек.
4. Порядок направлення на медико-соціальну експертну комісію
4.1. Направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз – протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.
4.2. На МСЕК направляються інваліди для переогляду в зв'язку із змінами в стані здоров'я, працюючі інваліди – для зміни трудової рекомендації чи внесення доповнень до індивідуальної програми реабілітації інваліда тощо.
4.3. У разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у листку непрацездатності.
4.4. Особам, не визнаним інвалідами: – у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК; – у разі визнання їх непрацездатними Листок непрацездатності продовжується до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.
4.5. При відмові хворого від направлення до МСЕК або несвоєчасному прибутті його на експертизу без поважної причини, факт відмови або нез'явлення засвідчується відповідною позначкою про це в листку непрацездатності та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого. Відмова від направлення до МСЕК і нез’явлення без поважної причини на огляд МСЕК не є підставою для виписки хворого на роботу.
19.Охарактеризуйте особливості встановлення груп інвалідності у повнолітніх осіб.
Інвалідність у повнолітніх осіб визначається шляхом експертного обстеження медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК), підпорядкованими Республіканському в АР Крим, обласним та міським в містах Києві та Севастополі центрам (бюро) медико-соціальної експертизи.
Рішення про інвалідність ґрунтується на оцінці комплексу клініко-функціональних, соціально-педагогічних, соціально-побутових та професійних факторів. При цьому враховуються характер захворювання, ступінь вираженості порушених функцій організму, в тому числі, що значно впливають на професію, ефективність лікування, та реабілітаційних заходів, стан компенсаторно-адаптаційних можливостей організму, клінічний та трудовий прогноз, здатність до соціальної адаптації, потреба в різних видах реабілітації та соціальної допомоги, особисті установки, конкретні умови і зміст праці, освіта та професійна підготовка, вік, необхідність і можливість працевлаштування.
Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року N 83, медико-соціальна експертиза повинна здійснюватись після повного та всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, визначення клініко-функціонального діагнозу, соціально-психологічного стану, професійно-трудового прогнозу, отримання результатів відновного лікування, соціально-трудової реабілітації та інших даних, що підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання. Хворого, який направляється на медико-соціальне експертне обстеження, представляє лікар, який лікує, або голова лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу. Для вирішення соціальних питань запрошуються представники власника підприємства, установи, організації, де працює хворий, або уповноваженого ним органу та профспілкового комітету.
Документи, що використовуються для визначення причинного зв'язку інвалідності, подаються в оригіналі або нотаріально засвідчені. Документи іноземних громадян для огляду у МСЕК подаються в перекладі на українську мову та нотаріально засвідчені.
З метою об'єктивної оцінки стану здоров'я і ступеня обмеження життєдіяльності при огляді у МСЕК в кожному випадку проводиться комплексне обстеження хворого: опитування, вивчення необхідних документів, комісійний огляд усіма членами МСЕК та оцінка стану всіх систем організму, вивчення всіх необхідних даних лабораторних та функціональних методів дослідження.
Після прийняття експертного рішення про групу інвалідності, визначення реабілітаційного потенціалу та реабілітаційного прогнозу складається індивідуальна програма реабілітації, де зазначаються конкретні заходи щодо реабілітації інваліда, передбачається їх послідовність, комплексність і терміни виконання, очікувані результати та критерії оцінки ефективності реабілітаційних заходів.
Залежно від ступеня обмеження життєдіяльності встановлюють I, II, III групу інвалідності, а також причини інвалідності: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; трудове каліцтво; професійне захворювання; поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, пов'язані із захистом Батьківщини; поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, пов'язані з перебуванням у партизанському загоні; поранення, контузії або каліцтва, пов'язані з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни (або з наслідками бойових дій); поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, отримані при виконанні обов'язків військової служби; захворювання, отримане в період проходження військової служби; поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, отримані при виконанні інтернаціонального обов'язку; поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, отримані при виконанні обов'язків військової служби під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних об'єктах та випробуваннях ядерної зброї; захворювання, травма, каліцтво, пов'язані з роботами під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та інших ядерних об'єктах; захворювання, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
При підвищенні групи інвалідності внаслідок професійного захворювання, трудового каліцтва, захворювань та травм, пов'язаних з аварією на ЧАЕС, з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни, в разі виникнення більш важкого загального захворювання причина інвалідності встановлюється згідно з вибором хворого.