- •Д. Короста8
- •12. Лікар дерматолог, обстеживши дитину 5 років поставив попередній діагноз:короста. Для постановки остаточного діагнозу необхідно виконати:
- •Е. Аналіз з висипань для визначення Demodex folliculorum8
- •Е. Рожеві вугрі8
- •19. В дерматологічному відділенні знаходиться хворий на коросту.
- •Д. Червоний плоский лишай
- •С. Розповсюджений псоріаз
- •Е. Червоний плоский лишай
- •С. Псоріаз
- •А. Розповсюджений псоріаз, псоріатична артропатія
- •C. Псоріаз
- •С. Псоріаз
- •С. Істинна екзема
- •А. Мікробна екзема
- •Д. Токсикодермія
- •А. Гострий епідермальний некроліз – синдром Лайєла
- •А. Алергічний контактний дерматит
- •C. Герпетиформний дерматоз Дюрінга
- •E. Вульгарна пухирчатка
- •B. Герпетиформний дерматоз Дюрінга
- •A. Вульгарна пухирчатка
- •E. Себорейна пухирчатка
- •B. Герпетиформний дерматоз Дюрінга
- •D. Афтозний стоматит
- •B. Герпетиформний дерматоз Дюрінга
- •Е. Герпес простий
- •Опишіть диференційний діагноз та принципи лікування.З широкими кондиломами
- •Д. Шанкриформну піодермію
- •Д. Шанкриформну піодермію
- •В. Первинний сифіліс
- •Е. Все вищеперераховане
- •C. Вторинний свіжий сифіліс
- •Е .Вторинний свіжий сифіліс
- •C. Вторинний свіжий сифіліс
- •А. Вторинний свіжий сифіліс
- •Д. Третинний сифіліс
- •Д. Сифіліс третинний
- •С. Природжений ранній сифіліс
- •С. Тріада Гетчінсона
- •А. Сифіліс вроджений пізній
- •21. Народжена дитина вагою 2,1 кг, у якої обличчя зморщене, землистого кольору, зі старечем виразом. На підошвах і долонях міхурі. Ваш попередній діагноз?
- •Лікування
Лікування
саркоми Капоші може бути місцевим і системним. Місцева терапія включає в себе променеві методи, кріотерапію, введення в пухлину хіміотерапевтичних препаратів, аплікації з динітрохлорбензолом, введення в пухлину інтерферона альфа тощо. Опромінення має застосовуватися, коли вражені ділянки мають значні розміри і в них відчувається біль, а також для досягнення косметичного ефекту. Системне лікування можливе за наявності імунологічно сприятливих факторів (наприклад, велика кількість CD4 клітин) на тлі безсимптомного протікання захворювання. В даному випадку збільшуються шанси на повне одужання. Але хворі, що мають несприятливий прогноз захворювання, також можуть розглядатися як кандидати на лікування. Тоді проводиться системна поліхіміотерапія або паліативна монохіміотерапія, що пригнічує симптоми захворювання. Небезпека застосування поліхіміотерапії при імунодефіциті пов'язана з токсичним впливом хіміопрепаратів на кістковий мозок, особливо при поєднанні їх з препаратами для лікування ВІЛ-інфекції[3][4].
