1.Ваш діагноз?

2.Лікування з виписуванням рецептів.

ІІІ. Висотна та кесонна хвороби

Задача 1. Хворий М., 36 років, працював у кесоні при 3 атм., через 1 годину після закінчення робочої зміни став відчувати слабкість, періодичне запаморочення, біль голови, шум у вухах, періодичне блювання. Під час обстеження: АТ 110/70 мм рт ст, горизонтальний ністагм, тремтіння рук, в положенні Ромберга із закритими очима стояти не може.

гостра Декомпресійна хвороба.середноьї тяжкості

Задача 2. У метеоролога К.,43 роки, після перебування на метеостанції, що знаходиться над рівнем моря на 3,5 км, на шостий день появились скарги на біль голови, швидку втомлюваність, емоційну неврівноваженість, зниження гостроти слуху та зору. Під час обстеження: АТ–150/90 мм рт ст, ЧСС 100/хв., ЧДР-26/хв., рО₂ в крові знижено.

Висотна хвороба.колаптоїдна форма

Задача 3. До шпиталю доставлений водолаз, піднятий з глибини 70 м зі скаргами на запаморочення, зниження слуху, зору, нудоту і блювоту кров’ю, біль голови та сильний біль у животі. Об’єктивно: різка блідість шкіри, тремтіння всього тіла, горизонтальний ністагм, брадикардія, розширення зіниць, напруження черевної стінки.

гостра Декомпресійна хвороба.середноьї тяжкості

Задача 4. Хворий Е., 32 роки, водолаз, був доставлений в стаціонар після роботи на глибині 100 м зі скаргами на запаморочення, хиткість під час ходи, порушення рівноваги, біль та ломоту в плечових та ліктьових суглобах, глухоту. Об'єктивно: болючість за ходом нервових стовбурів, хрускіт та крепітація під час надавлювання суглобів.

гостра Декомпресійна хвороба.середноьї тяжкості

Задача 5. У пілота В., 32 роки, наступило погіршення загального стану, виникли скарги на біль голови, зниження гостроти зору, нудоту. Об'єктивно: збуджений, блідість шкірних покривів, порушення координації рухів, АТ 160/80 мм рт ст., ЧСС- 110/хв., ЧДР- 22/хв.

Висотна хвороба.колаптоїдна форма

Задача 6. Робітник Н., 29 років, виконував роботу в кесоні під тиском 2,8 атм. Після швидкого виходу з кесона з'явились сильний біль голови, запаморочення, зниження слуху та гостроти зору. Об'єктивно визначаються клінічні ознаки гострого синдрому Мен'єра: хитка хода, горизонтальний ністагм, нестійкість у позі Ромберга. Різкий загальний гіпергідроз.

КЕСОННА ХВОРОБА

IV. ПХ від впливу ультразвуку та електромагнітного випромінювання.

Задача 1. Хворий А., 42 роки, працює старшим електротехніком телерадіоцентру протягом 20 років. На його робочому місці встановлено перевищення припустимого рівня напруги електромагнітного поля СВЧ – діапазону. Поступив в профпатологічний центр з скаргами на загальну слабкість підвищену дратівливість, зміну настрою, тривожний сон. Вважає себе хворим протягом 5-6 років, коли з’явилась слабкість, головний біль, а також біль в ділянці серця ниючого характеру. Не лікувався.

Об’єктивно: Загальний стан задовільний. Нормостенік. Шкіра і видимі слизові оболонки чисті. Мармуровість шкіри та кистей стоп. Пульс 86/хв. АТ - змінюється протягом дня від 120/80 мм рт ст. Межі серця в нормі, серцеві тони дещо послаблені, ритмічні. Дихання над легенями везикулярне. Загальний гіпергідроз, стійкий розлитий, червоний дермографізм. Черепно - мозкові нерви без особливостей. Сухожильні рефлекси рівномірно пожвавленні. Відмічається тремор вік та пальців рук. Окуліст - початкова катаракта обох очей. Аналіз крові і сечі без патологічних змін. ЕКГ: Ритм синусовий, нормальне положення електричної осі серця. Помірні зміни в міокарді метаболічного ґенезу.

ХРОНІЧНЕ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРОЛІТНИМ ВИПРОМІНЮВАННЯМ ПОМІРНО ВИРАЖЕНЕ (астеновегетативний,астеноневротичний синдроми) ПОЧАТОК КАТАРАКТИ ОБОХ ОЧЕЙ

Задача 2. В офтальмологічне відділення поступив хворий В, 40 років з важким ураження очей, що виникло при збої в роботі гелій-неонового ОКГ. Перерив у роботі ОКГ супроводжувався різким підйомом потужності випромінювання і яскравим спалахом червоного світла.

Незважаючи на захист очей правою рукою, пацієнт звернув увагу на раптове випадання частини поля зору без будь-яких больових відчуттів.

Об'єктивно: на шкірі правої кисті еритема. При офтальмологічному дослідженні: опік латеральних частин сітківки обох очей, крововиливи в сітківку вогнищевого характеру. Дані інструментальних і лабораторних методів дослідження без змін. У віддалені терміни при офтальмоскопії відмічається формування хоріоретинального рубця і зниження гостроти зору.

ГОСТРЕ УРАЖЕННЯ ЛАЗЕРНИМ ВИПРОМІНЮВАННЯМ, ЗАЛИШКОВІ ЯВИЩА У ВИГЛЯДІ ФОРМУВАННЯ ХОРІОРЕТИНАЛЬНОГО РУБЦЯ І ЗНИЖЕННЯ ГОСТРОТИ ЗОРУ – захв проф.

Задача 3. Працівник Д., (35 років) наукового центру з потужною радіолокаційною станцією доставлений до відділення інтенсивної терапії після аварії на виробництві, що виникла в результаті удару блискавки. В результаті стихійного явища виникло значне підвищення напруги в електричній мережі об'єкту, що привело до вибуху у пункті керування центру і руйнування компонентів радіолокатора. Відчув себе погано під час аварії від впливу невідомого чинника, оскільки зовнішніх ознак ураження при первинному огляді на місці події не було виявлено. Скарги на відчуття жару, болі та ломоти в кінцівках і м'язах, задишку, спрагу, загальну слабкість, нездужання. Об'єктивно: Стан хворого середньої важкості, температура 39°С, обличчя червоне, гіпергідроз. Пацієнт неспокійний, пригнічений. Відмічається лабільність пульсу і артеріального тиску. Носова кровотеча.

В перші дні перебування у стаціонарі двічі виникали приступи з погіршенням стану – брадикардія із періодичним серцебиттям у вигляді приступів пароксизмальної тахікардії, головні болі, підвищення артеріального тиску.

ЗАК: гемоглобін – 140 г/л, лейкоцити – 10,5х10⁹/л, ШОЕ-8 мм/год.

Покращення стану наступило на 4 добу. При контрольному обстеженні відмічалися залишкові ознаки перенесеного ураження у вигляді підвищеної дратівливості, відчуття занепокоєння, пригнічення, страху, млявість, загальмованість, апатія, поганий настрій.

Гостре ураження електромагнітним полем, середня ступінь важкості. Залишкові явища у вигляді астеноневротичного синдрому – захворювання професійне

Задача 4. Дефектоскопіст великого промислового підприємства, 48 років. Під час періодичного медичного огляду скаржиться на нежить, головний біль, запаморочення, порушення сну, дратівливість. Періодично виникають приступи погіршення стану у вигляді нападів під час яких пацієнт відчуває млявість, приступи серцебиття, головні болі, запаморочення, неприємні відчуття в руках: заніміння, відчуття повзання "мурашок", підвищену мерзлякуватість. Працює за фахом протягом 15 років, досліджує деталі на наявність внутрішніх дефектів за допомогою дефектоскопу.

Початок захворювання поступовий з прогресуванням симптоматики на протязі останніх 4 років. Об’єктивно: шкіра і видимі слизові оболонки бліді. Кисті рук прохолодні на дотик, шкіра в даних зонах ціанотична, дистальні фаланги пальців деформовані, відмічається незначний їх набряк. Гіпотонія тенара і гіпотенара. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються.

Тони серця приглушені, ритмічні, короткий систолічний шум на верхівці.

В легенях білатерально везикулярне дихання, хрипи не прослуховуються.

Живіт м'який, при пальпації не болючий.

Капіляроскопія: виражений спазм капілярів нігтьового ложа верхніх кінцівок із значним звуженням, місцями запустінням артеріального коліна.

Огляд невропатолога: Емоційно лабільний, дратівливість підвищена. Відмічається стійкий червоний дермографізм, нестійкість у позі Ромберга, тремтіння пальців витягнутих рук. Сухожильні периостальні рефлекси підвищені. Розлади чутливості у вигляді гіпалгезій за поліневритичним (дистальному) типом. У більшій ступені знижена больова, у меншій – температурна, тактильна і вібраційна чутливість.

ХР.Заг.Ураження КОНТАКТНИМ УЛЬТРАЗВУКОМ(астеновегетативний,ангіодистонічний, полі невротичний, гіпоталамічний синдроми) захв проф

Задача 5. У терапевтичне відділення направлений хворий 45 років зі скаргами на головний біль, загальну слабкість, зниження працездатності поганий сон зниження пам’яті інколи мушки перед очима, імпотенцію. Оператором працюєи 7 років, обслуговує радіолакоційні станції в процесі їх експлуатації. На робочому місці щільність потоку енергії електромагнітного поля перевищує 0,1 Вт/м². При огляді : загальний стан задовільний. Пульс ритмічний 64/хв., АТ 90/60 мм рт ст. Акрогіпотермія. Червоний розлитий стійкий дермографізм. Тони серця приглушенні ритмічні. Дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються. Живіт м’який безболісний при пальпації. Сухожильні рефлекси дещо підвищенні. Тремор повік і пальців витягнутих рук. При офтальмологічном огляді виявлена катаракта обох очей.

ЗАК - без змін. ЗАХВ.ВИКЛИКАНЕ дією неіонізуючого випромінювання, хрон.ф-ма,Астеноневритичний синдром,катаракта обох очей,НЦД по гіпотонічному типу

Задача 6. Співробітник науково-дослідного інституту, 35 років. Скаржиться на інтенсивний головний біль, відчуття пригніченості, страху. Вважає, що вказана симптоматика виникла 4 роки тому назад, коли колеги по роботі «навмисно опромінили його потужним генератором електромагнітного поля». Згодом «вони неодноразово повторювали сеанси опромінення, оскільки заздрили його таланту». Пацієнт вважає свої відкриття в ділянці вивчення електромагнітних процесів значними і називає себе «новим Фарадеєм».

При огляді загальний стан дещо іпохондричний з нав'язливими думками про захворювання і загрозу смерті від впливу електромагнітних хвиль, що надсилають заздрісні колеги по роботі. Шкірні покриви і видимі слизові оболонки чисті, гіпергідроз. Пульс лабільний, 54-78 за хвилину, АТ – 140/90 мм рт ст. Границі серця в межах норми. Тони серця ритмічні, звучні. В легенях везикулярне дихання. Живіт м’який, не болючий.

Невропатолог: змін зі сторони черепно-мозкової іннервації та розладів чутливості не виявлено. Стійкий, розлитий червоний дермографізм. Сухожильні і периостальні рефлекси жваві, D=S. Тремор повік і пальців витягнутих рук. При офтальмоскопії – без патології. Аналіз крові: гемоглобін – 128 г/л, лейкоцити – 4,1 • 10⁹/л, ШЗЕ – 4 мм/год. EКГ: Синусовий ритм, нормальне положення електричної вісі серця.

Шизофренія,повільно прогресуючий перебіг, астеновегетативний синдром – захв професійне

Задача 7. Лікар фізіотерапевтичного відділення, 53 роки. На протязі 20 років займається апаратними фізіотерапевтичними методами лікування захворювань із застосуванням різних методів лазерної терапії. Клінічна симптоматика розвивалася поступово. На момент обстеження скаржиться на головний біль порушення сну, серцебиття і почуття завмирання серця. загальну слабість і швидку стомлюваність, що виникають наприкінці робочого дня. Відмічає також підвищену дратівливість, запальність, плаксивість, неуважність. Спостерігається багато скарг зі сторони зорового аналізатора, зокрема різке "стомлення очей" при роботі, "туман в очах", зниження чіткості зору з "розпливчастим" баченням предметів, тупий або ріжучий біль і почуття тиску в очних яблуках, неперенесення яскравого світла, сльозотеча. Дана симптоматика особливо турбує наприкінці робочого дня. За останні роки стан погіршився. Виникають приступи, що супроводжуються головними болями, запамороченням, короткочасними розладами свідомості, болями в області серця, серцебиттями, похолоданням кінцівок, пітливістю. Об'єктивно: гіпергідроз, акроціаноз, стійкий червоний дермографізм, Лабільність пульсу з тенденцією до брадікардії і артеріального тиску з тенденцією до гіпотензії.

ЕКГ: синусова брадикардія, дифузні зміни в міокарді метаболічного походження.

Офтальмоскопія: множинні крапкові помутніння склистого тіла і кришталика ока. Гострота зору не змінена. ЗАК: помірно виражений лейкоцитоз та помірна тромбоцитопенія.

Хронічне ураження лазерним випромінюванням. Астено вегетативний синдром. НЦД по гіпотонічному типу. Міокардіодистроія. СН0. Початкова катаракта.

IV. Інтоксикація миш’яковисти воднем:

Задача 1. Пацієнт Д., 38 р. скаржиться на загальну слабість, головний біль, нудоту, біль у суглобах, поперековій ділянці. З анамнезу відомо, що пацієнт працює хіміком-лаборантом. На робочому місці, в процесі отримання водню шляхом взаємодії мінеральної кислоти з металом, відчув запах часнику.