19.Охарактеризуйте роль спадковості в розвитку онкологічних захворювань. Наведіть приклади онкологічних захворювань з моногенним типом успадкування.

Однією із теорій виникнення онкологічних захворювань є спадковість. Роль спадкового чинника в онкології безперечна. Це підверджують дані зібраного анамнезу ми обов`язково з`ясовуємо, чи був рак в сім`ї, і по якій лінії - материнською, батьківською.

Розвиток сімейного ракового синдрому зумовлений генетично. При цьому утворення пухлин, незважаючи на різну їхню локалізацію, відбувається внаслідок багатосторонньої дії одного і того ж мутантного гена, який передається з покоління у покоління. Водночас за спадкового раку може існувати органна схильність, і тоді мутантний ген, який передається з покоління у покоління, викликатиме рак в однакових органах у різних членів сім'ї. Якщо рак успадковується, то його генетичний маркер є у членів сім'ї в усіх клітинах і може бути виявлений до появи клінічних ознак злоякісного росту. Як за спадкових, так і за неспадкових форм раку гіпотетично має відбутися не менше двох мутацій (насправді це каскад мутаційних змін, які зачіпають безліч генів). Але за спадкових форм раку перші зміни виникають у статевих клітинах або клітинах ембріона, а потім — в інших (соматичних) клітинах організму, тобто нестатевих. За неспадкових форм раку як перша, так і друга мутації відбуваються тільки у соматичних клітинах організму. Одна мутація — це лише схильність клітини до злоякісної трансформації, для реалізації якої потрібна серія мутацій генів, пов'язаних з проліферацією і диференціацією клітин.

Приклади онкологічних захворювань з моногенним типом успадкування

• Рак шкіри

• Пігментна (залозиста) ксеродерма

20.Охарактеризуйте внесок генетичних чинників при порушеннях

репродуктивної функції у людини.

Вплив генетичних чинників при порушеннях репродуктивної функції у людини безперечно вагомий.

Зміни в кількості хромосом каріотипу, які не є кратними до гаплоїдного набору,, називається анеуплоїдією. Переважно зустрічається анеуплоїдія за однією парою гомологічних хромосом: одна з них відсутня (моносомія), або присутня зайва хромосома цій паря (трисомія). Всі найбільш поширені хромосомні захворювання відносяться до анеуплоідін

Надлишок статевих хромосом та Х-моносомія справляють значно менший фенотиповий ефект ніж надлишок аутосом і переважно маніфестують в пубертатному періоді розвитку. Незначний фенотиповий ефект подісомії за X-хромосомою пов'язують з ефектом Лай он. Як було встановлено, в соматичних клітинах людини активно функціонує лише одна Х-хромосома, тоді як друга (третя або більше при Х-полісоміях) знаходяться в інактивованому "ґетерохроматинізованому" стані. Інактивація Х-хромосоми - це компенсаторний ефект, спрямований на запобігання порушень ембріонального розвитку жіночого організму, який мас ''надлишок" генетичного матеріалу за рахунок другої Х-хромосоми порівняно з хромосомним набором чоловіка. Загрозу становить можливий дисбаланс за "метаболічними" генами, які розташовані на Х-хромосомі поряд із статевими детермінантами. Ефект Лайон обмежується виключно соматичними клітинами, тому що повноцінна реалізація статевої диференціації та статевих функцій вимагає функціональної активності цілого статевого комплекту: XX у жінок та XY у чоловіків. Відповідно, пацієнти з моно- та полісоміями за статевими хромосомами страждають на порушення статевої диференціації та репродуктивної функції. При синдромі Клайнфельтера, асоційованому із збільшенням копій Y-хромосоми, суттєві порушення фенотипу не відбуваються через те, що чоловіча статева хромосома переважно містить гени диференціації статі в чоловічому напрямку та гени сперматогенезу. При цьому, існують вказівки на деяке відставання в розумовому розвитку та підвищену агресивність пацієнтів з Y-полісоміями.

Головною причиною виникнення кількісних аномалій хромосом є порушення процесу їх роходження під час поділу клітина. Щоб вплинути на розвиток усього організму, нерозходження має відбутися під час дозрівання статевих клітин (у мейозі) або під час перших поділів зиготи (у мітозі). Якщо перебіг мейозу нормальний, в гаметах опиняється по одній хромосомі кожної гомологічної пари (23 ,Х або 23,Y), а після злиття материнської та батьківської статевих клітин в зиготі утворюється диплоїдний набір хромосом (46,ХХ або 46,XY). У разі неправильного розходження пари хромосом частіша гамет успадковує моносомію (22 хромосоми), а інша частина - трисомію за окресленою хромосомою (24 хромосоми). Зигота, яка утворюється від злиття нормальної та анеушюїдної гамет, дає початок організму, в якому кожна клітина несе аяеуішоїдний набір хромосом: моносомний (45 хромосом) або трисомний (47 хромосом).