Vіі. Література.

Основна навчальна література.

1.Педіатрія. За редакцією проф.О.В.Тяжкої. – Винниця: Нова книга,2006. -1096 с

2. Майданник В.Г.Педиатрия. Учебник для студентов высших мед. заведений. – Харьков. Фолио,2004. – 1125 с.

3. Лекційний матеріал.

Додаткова література.

1. Н.П.Шабалов. Детские болезни. Питер. Санкт-Петербург, 2000 г.

2. Пієлонефрит у дітей: протоколи діагностики та лікування. Наказ МОЗ України №365 від 20.07.2005р

3. В.Г.Майданник. Тубулоинтерстициальные болезни почек у детей. Киев, 2002 г.

4. Д.Д. Іванов. Лечение инфекции мочених путей у детей с позиции доказательной медицины. //Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. №1 (06),2007. С54-57.

Тема 18. Гломерулонефрит у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей

Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз гломерулонефриту у дітей. Хронічна ниркова недостатність: фактори ризику виникнення, етіологія, патогенез, стадії захворювання, клініка, діагностика, лікування, профілактика, прогноз.

Кількість навчальних годин: 4

І. Актуальність теми: Нирки в організмі дитини є життєво важливим органом. Основною їх функцією є підтримка постійності гомеостазу, порушення якого призводить до загибелі організму. За даними дитячих нефрологів хвороби нирок реєструються у 29 на 1000 дітей, та половина хронічних нефропатій дорослих бере початок у дитячому віці.

Враховуючи високу захворюваність дітей на стрептококову, вірусну, паразитарну інфекції, які і є найчастішими причинами гломерулонефритів, педіатру необхідно вміти вчасно виявити гломерулонефрит у дитини, надати адекватну допомогу та запобігти хронізації хвороби, що може призвести до розвитку ниркової недостатності з несприятливим прогнозом.

Іі. Міжпредметна інтеграція.

Дисципліна	Знати	Вміти
1. Попередні (забезпе- чуючі) дисципліни Нормальна анатомія, фізіологія	Будову і функцію нирок у дорослих та дітей. Будову і функцію імунної системи.	Виявити ознаки ураження нирок
Клінічна лабораторна діагностика та біохімія	Біохімічні показники, їх значення та їх норму у крові	Виявити відхилення від норми та дати їх інтерпретацію
Пропедевтика дитячих захворювань	АФО сечової системи у дітей. Семіотику захворювань нирок у дітей	Обстежити дитину. Виявити симптоми ураження нирок у дітей, об»єднати їх в синдроми
Фармакологія	Фармакокінетику та фармакодинаміку препаратів, які використовуються для лікування гломерулонефритів. Критерії ефективності дії препаратів	Вибрати препарат, який дозволено для застосування в педіатрії, розрахувати дозу для дитини та тривалість курсу, виявити позитивні та негативні ефекти, враховуючи функцію нирок
Мікробіологія	Особливості мікроорганізмів, методи їх виявлення	Взяти посів з носоглотки у дитини, інтерпретувати отримані результати
Рентгенологія та радіологія	Радіологічні методи обстеження органів сечової системи. Радіологічні симптоми ураження нирок	Інтерпретувати дані радіологічного обстеження нирок
2. Наступні дисципліни, ті що забезпечуються Хірургія та трансплантологія	Покази та протипокази до трансплантації нирки	Виділити покази та проти покази до трансплантації нирки у конкретного хворого
Реанімація та інтенсивна терапія	Ознаки та причини ниркової недостатності, методи невідкладної терапії (гемосорбція, перитонеальний діаліз та гемодіаліз)	Надати невідкладну допомогу при нирковій недостатності, визначити найбільш адекватний метод лікування
Терапія	Ознаки гломерулопатій у дітей та підлітків	Діагностувати гломерулопатії у дорослих
ЛОР	Значення патології ЛОР-органів у виникненні гломерулонефритів	Виявити та надати допомогу дітім з патологією ЛОР-органів
3. Внутрішньо предметна інтеграція (між темами даної дисципліни)
Розділ кардіології	Особливості ознак Артеріальної гіпертензії та кардіопатій у дітей	Провести дифдіагностику кардіальної та ниркової гіпертензії у дітей
Загальна педіатрія	Ознаки інтоксикації, причини їх виникнення та надання допомоги	Провести дифдіагностику та виявити ознаки патології нирок
Розділ алергології	Причини та ознаки набряків у дітей	Виявити та провести дифдіагностику набрякового синдрому у дітей
Нефрологія	Причини, патогенез та ознаки гломерулопатій у дітей	Провести дифдіагностику між різними хворобами нирок

ІІІ.КОРОТКИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ.

Гломерулонефрит – це гетерогенна група набутих імунозапальних захворювань переважно клубочкового апарату нирок з різними клініко-морфологічною картиною, перебігом та наслідками. Сучасна нефрологія все частіше використовує термін „гломерулопатії” для позначення сукупності різних морфологічних варіантів гломерулонефриту і мембранозних нефропатій (згідно з наказом МОЗ України № 436 від 31.08.2004)

Епідеміологія.

Гломерулонефрит займає 3-4 місце у структурі захворювань органів сечової системи у дітей. Його частота в середньому є 0,13-2%. Виникнення гломерулонефриту залежить від віку, умов життя, пори року, клімато-географічних особливостей, ступеня сенсибілізації організму до хвороби та частоти спалахів інфекцій та ін.

Найчастіше хворіють діти у віці 3-12 років (хоча можуть хворіти діти різного віку).

Вік на початку захворювання часто детермінує прогноз. Так у дітей, які захворіли у віці старше 10 років, частіше спостерігається хронізації процесу та резистентність до терапії глюкокортикоїдами.

У виникненні гломерулонефриту має значення генетична схильність - у хворих переважають антигени В8, В12, В35, DR2 системи HLA, з якими пов’язані підвищена здатність до утворення імунних комплексів, недостатня функціональна активність макрофагів до елімінації комплексів антиген-антитіло, чутливість до нефритогенних штамів стрептокока.

Етіологія.

• Нефритогенні штами бета-гемолітичного стрептококу групи А, (типи 4, 6, 12, 18, 25, 49). Антитіла до стрептококу виявляються у 96,8% хворих на гострий гломерулонефрит. (При стрептококовій інфекції верхніх дихальний шляхів та здорових дітей – у 2,8%).

• Вірусна інфекція (аденовірус, віруси цитомегалії, герпесу, парагрипу, вітряної віспи, епідемічного паротиту, гепатиту В та ін.).

• Паразитарні фактори (глистяна інвазія та ін.)

• Ендогенні антигени (клітини ендотелію, епітелію, мезангіума, базальна мембрана клубочка)

• Неінфекційні фактори ( холод, травма, надмірна інсоляція, вакцини, сироватки, нефротоксичні препарати, полігіповітамінози, нераціональне харчування).

Таблиця № 1