Методи запобігання та ліквідації загроз інформаційній безпеці

Для запобігання та ліквідації загроз інформаційній безпеці використовують правові, програмно-технічні і організаційно-економічні методи.

Правові методи- передбачають розробку комплексу нормативно-правових актів і положень, регламентуючих інформаційні відносини в суспільстві, керівних і нормативно-методичних документів щодо забезпечення інформаційної безпеки.

Програмно-технічні методи— це сукупність засобів:

• запобігання витоку інформації,

• виключення можливості несанкціонованого доступу до інформації,

• запобігання впливам, які призводять до знищення, руйнування, спотворення інформації, або збоям чи відмовам у функціонуванні засобів інформатизації,

• виявлення закладних пристроїв,

• виключення перехоплення інформації технічними засобами,

• використання криптографічних засобів захисту інформації при передачі по каналах зв’язку.

Категорії інформаційної безпеки

Інформація з погляду інформаційної безпеки має наступні категорії:

конфіденційність– гарантія того, що конкретна інформація доступна тільки тому колу осіб, для кого вона призначена; порушення цієї категорії називається розкраданням або розкриттям інформації. Дане поняття можна трактувати й так: конфіденційність – інструмент захисту секретності, котрий має на увазі обмеження на доступ до інформації. Пацієнт, довіряючи лікарю конфіденційні дані, розраховує, що ця інформація не буде розкрита;

цілісність– гарантія того, що інформація зараз існує в її вихідному виді, тобто при її збереженні або передачі не було зроблено несанкціонованих змін; порушення цієї категорії називається фальсифікацією повідомлення;

секретність– це право індивідуума керувати зберіганням, використанням та розкриттям особистої інформації. Прихильники секретності наполягають, щоб індивідуум був інформований відносно того, як інформація повинна бути розкрита.

захист– це способи і методи від випадкового чи зумовленого розкриття інформації стороннім особам, а також від деструктивних дій і втрат.

автентичність– гарантія того, що джерелом інформації є саме та особа, що заявлена як її автор; порушення цієї категорії також називається фальсифікацією, але вже автора повідомлення;

апельованість– досить складна категорія, але часто застосовувана – гарантія того, що при необхідності можна буде довести, що автором повідомлення є саме заявлена людина, і не може бути ніхто інший; відмінність цієї категорії від попередньої в тому, що при підміні автора, хтось інший намагається заявити, що він автор повідомлення, а при порушенні апельованості – сам автор намагається "відхреститися" від своїх слів, підписаних ним один раз.

У відношенні до інформаційних систем застосовуються інші категорії :

надійність – гарантія того, що система поводиться в нормальному і позаштатному режимах так, як заплановано;

точність– гарантія точного і повного виконання всіх команд контроль доступу – гарантія того, що різні групи осіб мають різний доступ до інформаційних об'єктів, і ці обмеження доступу постійно виконуються;

контрольованість– гарантія того, що в будь-який момент може бути зроблена повноцінна перевірка будь-якого компонента програмного комплексу;

контроль ідентифікації– гарантія того, що клієнт, підключений у даний момент до системи, є саме тим, за кого себе видає.