4. Арм лікаря.

Створення АРМ лікаря є основою політики інформатизації базового рівня. Автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря здійснює збір, збереження і аналіз медичної (і парамедичної) інформації, що використовується при прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційних та ін.) лікарських рішень.

Всі розглянуті вище інформаційні системи клінічного рівня можуть і мають входити в структуру АРМ, забезпечуючи автоматизацію всього технологічного процесу медика: лікувально-профілактичну і звітно-статистичну діяльність, введення документації, планування роботи, отримання довідкової інформації різного роду. За призначенням АРМи, що використовуються на базовому рівні , можна поділити на три групи:

• АРМи лікарів;

• АРМи медпрацівників парамедичних служб (за профілями діагностичних і лікувальних підрозділів);

• АРМи для адміністративно-господарських підрозділів.

До АРМ лікаря (терапевта, хірурга, акушер-гінеколога, травматолога, офтальмолога та ін.) пред’являються вимоги, що відповідають лікарським функціям. Зокрема, АРМи спеціалістів стаціонару можуть розв’язувати наступні задачі:

• ведення профільної формалізованої історії хвороби пацієнта;

• формування діагностичної гіпотези;

• видачу рекомендацій по плану обстежень пацієнта;

• диференціальну діагностику з формуванням клінічного діагнозу;

• видачу рекомендацій по вибору лікувальної тактики;

• фіксацію рішень про назначені методи рішення;

• введення щоденника в історії хвороби , що відображає динаміку станів;

• формування епікризу, карти виписаного із стаціонару пацієнта і розрахунок вартості лікування конкретного хворого.

АРМи застосовують не лише на базовому рівні в системі охорони здоров’я – клінічному, але і для автоматизації робочих місць на рівні лікувально-профілактичної установи (ЛПУ), регіону, території.

АРМ лікаря може функціонувати як в автономному режимі, забезпечуючи поточну лікарську діяльність, так і входити складовою частиною в інформаційну систему більш високого рівня.

В структуру інформаційного забезпечення автоматизованого робочого місця лікаря можуть входити наступні підсистеми: медичні приборно-комп'ютерні системи, інформаційно-довідкові системи, консультативно-діагностичні системи, блок організації роботи, блок обліку і аналізу роботи, блок ведення медичної документації, різноманітні сервісні програми.

2. Медичні інформаційні системи рівня лікувально – профілактичних установ

Представлені наступними основними групами:

• Інформаційні системи консультаційних центрів (призначені для забезпечення функціонування відповідних підрозділів та інформаційної підтримки лікарів при консультуванні, діагностиці і прийнятті рішень при невідкладних станах);

• Банки інформації медичних установ і служб (містять дані про якісний і кількісний склад працівників установ, прикріпленого населення, основні статистичні дані, характеристики районів обслуговування та ін необхідні дані);

• Персоніфіковані регістри (банки і бази даних) (це різновид інформаційно-довідкових систем, що містять інформацію на основі формалізованої історії хвороби чи амбулаторної картки. Регістри забезпечують дільничним, сімейним лікарям, спеціалістам, ординаторам та ін. можливість швидкого отримання необхідної інформації про пацієнта, контролю за динамікою хвороби, якості лікувально-профілактичних заходів.

• Скрінінгові системи. Призначені для проведення долі карського профілактичного огляду населення а також для формування груп ризику і виявлення хворих, що потребують допомоги спеціалістів.

• Інформаційні системи лікувально-профілактичної установи. Це інформаційні системи, основані на об'єднанні всіх інформаційних потоків в єдину систему і які забезпечують автоматизацію різних видів діяльності установи. У відповідності з видами ЛПУ зазвичай розрізняють програмні комплекси інформаційних систем: “Стаціонар”, “Поліклініка”, “Швидка допомога”. Вихідна інформація таких систем використовується як для розв’язання завдань управління відповідної ЛПУ, так і для розв’язання задач системами вищих рівнів.

• Інформаційні системи для науково-дослідницьких інститутів та вузів. Розв’язуються три основні задачі: інформатизація технологічного процесу навчання, науково-дослідницької роботи та управлінської діяльності НДІ та вузів. Реалізація задач забезпечується відповідно інформаційними системами медико-біологічних досліджень, комп’ютерними системами навчання та інформаційними системами НДІ та вузів.

Розглянемо деякі з них.