
- •Тема 1. Мова і мовлення.
- •Тема 2. Літературна мова. Діалектне мовлення ( 2 год.)
- •Тема 3. Стилістична диференціація української мови.
- •Тема 4. Культура мови - складовий елемент культури людини.
- •Тема 5. Лексичний аспект української професійної мови. Використання лексичних багатств у професійному мовленні фармацевтів. ( 2 год.)
- •Тема 6. Українська лексика з погляду походження і вживання.Вибір слова при складанні ділових паперів. Професійне мовлення.Терміни і професіоналізми і їх використання у фаховій мові.( 2 год.)
- •Тема 7. Українська лексикографія. Словники медичних термінів. Фармацевтична терміносистема( 2 год.)
- •Тема 8. Фразеологія. Використання у літературній мові і професійне мовлення.
- •Тема 9. Фонетичний аспект професійного мовлення. ( 2 год.)
- •Тема 10. Засоби милозвучності української мови. Фонетичні явища, спрямовані на досягнення евфонії. ( 2 год.)
- •Тема 11 . Морфологічні норми сучасної української літературної мови у діловому спілкуванні. Використання різних частин мови у професійному спілкуванні. ( 2 год.)
- •Тема 12. Місце різних частин мови у професійному мовленні.
- •Тема 13. Синтаксичні аспекти усного і писемного професійно-ділового мовлення. Синтаксичні засоби оформлення думки. ( 2 год.)
- •Тема 14. Публічний виступ і його жанри.
- •Тема 15. Мовленнєвий етикет медика та фармацевта.
- •Тема 16. Державний стандарт. ( 2 год.)
- •Тема 17. Документ. Реквізити документа. ( 2 год.)
- •Тема 18. Характеристика окремих груп документів. ( 2 год.)
- •Тема 19. Професійно-медична документація. ( 2 год.)
- •Тема 20. Підведення підсумку. Вирішення практично-змодельованих завдань.
- •Турбота про мову - справа державна Українська мова – національна мова українського народу, державна мова України.
- •Спільнослов”янська (праслов”янська) мова –
- •Є. Документознавство і класифікація документівта їх нормативи
- •21.01.2012. М.П. (місце печатки)
- •Правила викладення матеріалу і логічної побудови тексту документа
- •Взірці оформлення деяких видів документів автобіографія
- •Зразок акта
- •Довідка
- •Доручення
- •Доручення
- •Договір
- •14 Березня 2012 р.
- •Протокол
- •Протокол № 10
- •Розпорядження
- •Розпорядження щодо виконання завдання
- •Розписка
- •Розписка
- •Франківська районна рада народних депутатів міста Львова виконавчий комітет рішення
- •12.02.2012 № 13 М. Львів
- •Вказівка
- •Листи службові
- •11 Листопада 2012 р Великого, 48
- •Висновки
- •Висновок про техноробочий проект "Подовження силових броньованих кабельних ліній" на виробничому об"єднанні "Львівський фармацевтичний завод" на 2012 р.
- •Повідомлення
- •Оголошення
- •У. Що означають наші імена
Розпорядження
Розпорядження видають організації, установи та службові особи. Розпорядження охоплюють певне коло питань і діють протягом зазначеного в них строку. Розпорядження можуть бути загальними для всього колективу або стосуватися окремих ділянок його роботи.
Кожна службова особа може давати розпорядження тільки з питань, які входять у коло її безпосередніх обов'язків. Вони можуть бути загальними для всього підприємства або стосуватись окремих ділянок його роботи. Діють розпорядження протягом вказаних у них строків. Підписи ставляться на першому примірнику проекту розпорядження.
“___”____________2012 р.
______________________
Розпорядження щодо виконання завдання
__________________________________________________________________________________________
(посада)
__________________________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Відряджається в____________________________________________________________________________
(назвати коректно)
Директор__________________________________________
“___”__________2012__р. _____________________________
(підпис)
Розписка
Документ, який підтверджує передачу й одержання документів, грошей, товарів та ін., завірений підписом одержувача, називається розпискою.
Вона має довільну форму, проте в ній повинні бути такі реквізити:
1. Посада, прізвище, ім 'я та по батькові того, хто дає розписку.
2. Кому дається розписка.
3. У чому конкретно дано розписку (обов'язково слід вказати точне найменування матеріальних цінностей, предметів, інструментів).
4. На підставі якого розпорядження чи документа одержано цінності.
5. Дата і підпис того, хто одержує цінності.
Якщо розписка видається на значну суму грошей або на товари великої цінності, в неї вносяться відомості про адресу, номер і серію паспорта того, хто одержує їх. Дата в тексті розписки і в кінці її пишеться за зразком: 14 вересня 2012 р. Розписки можуть бути приватного характеру і службового.
Зразок розписки службової:
Розписка
Я, Михайленко Марія Андріївна , викладач кафедри аналітичної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, одержала від декана фармацевтичного факультету Лесика О.Б. 1хімреактиви для роботи в лабораторії (опис додається)
Підстава: наказ ректораЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицького №211 від 1.09.2012р.
17 вересня 2012 року Підпис Михайленко
Особиста розписка:
РОЗПИСКА
( паспорт серії…, №…, виданий…)
Я, Василько Світлана Юріївна, одержала від Тарасенко Ірини Вікторівни 1000 (одну тисячу гривень. Зобов'язуюсь дану суму повернути 25 лютого 2012 року.
Дата: Підпис
Засвідчення: підпис Василько Світлани Юріївни
Підпис (того, хто засвідчував)
Шевчук О.О. нотаріус нотаріальної контори Личаківського р-ну м. Львова
ХАРАКТЕРИСТИКА
Характеристика — документ, в якому сформульовано громадську думку про працівника, як члена колективу й висловлено її в офіційній формі за підписами представника адміністрації, профспілкової організації. Якщо працівник просить видати йому характеристику, організація зобов'язана це зробити. Хоча чинне законодавство не передбачає подання характеристики при зарахуванні на роботу, проте в окремих випадках виникає потреба мати службову характеристику.
У характеристиці мають бути такі реквізити:
Назва документу (заголовок).
Прізвище, ім'я, ім'я по батькові (в родовому відмінку).
Рік народження.
Освіта (справа зверху).
Національність.
Текст складання (під документом зліва).
Підпис відповідальної особи, печатка організації, яка видала характеристику.
Характеристику пишуть або друкують у двох примірниках, один з яких дають зацікавленій особі, а другий — підшивають до особової справи.
СТАТУТ
Так називають зведення правил, що регулюють: а) основи організації та діяльності підприємств і установ певної галузі господарства; б) умови утворюваних склад, структура і діяльність конкретного підприємства, організації або установи, певної галузі або сфери управління кооперативів, малих підприємств.
Статути викладені в основу діяльності керівних громадських, кооперативних організацій, спортивних добровільних товариств.
Статути господарських організацій мають свої особливості. Нами зазначені порядок вступу в організацію, права та обов'язки їх членів, органи управління, порядок виборів, сплати чисельних внесків та ін.
Статут може складатися для конкретної господарської, кооперативної чи іншої організації, у такому випадку він називається індивідуальним. Статути, розроблені для ряду установ, організацій (наприклад, вищих навчальних закладів), вважаються типовими. Як правило індивідуальні статути створюються шляхом конкретизації типових.
У деяких галузях народного господарства, з огляду на їх особливе значення, для окремих категорій робітників і службовців трудовий розпорядок регулюється статутами про дисципліну.
Статут містить такі реквізити: гриф затвердження вищестоящою організацією або органом управління, найменування виду документу (статут);
заголовок;текст.
Текст містить такі розділи: 1. Загальні положення, де розкриваються головні завдання і мета, найважливіші функції, для статуту по об'єктах і суб'єктах і т.д. 2. Основна діяльність, у чому вона полягає, її порядок. 3. Планування та облік роботи. 4. Призначення допоміжних служб. 5. Взаємодія з іншими органами, що здійснюють аналогічну діяльність (змішане перевезення вантажів). 6. Специфічні особливості діяльності. 7. Відповідальність організації за належне виконання зобов'язань і порядок розгляду спорів, винесення претензій, подання позовів.
Для чіткості викладу і зручності читання текст статуту членують на статті (пункти), котрі групують у розділи (позначаються арабськими цифрами).