
- •Тести для самоконтролю.
- •2.1. Атеросклероз.
- •2.2. Ішемічна хвороба серця.
- •2.3. Гострі коронарні синдроми.
- •2.3.1. Нестабільна стенокардія.
- •2.3.3.Ускладнення інфаркта міокарда та їх лікування.
- •2.4. Артеріальні гіпертензії.
- •2.4.1. Гіпертензивна хвороба.
- •2.4.2. Вторинні артеріальні гіпертензії.
- •2.4.3. Гіпертензивні кризи.
- •2.5. Нейроциркуляторна дистонія (нцд).
- •2.6. Ендокардити.
- •2.7. Міокардити.
- •2.8. Кардіоміопатії.
- •2.9. Перикардити.
- •2.10. Аритмії та блокади серця.
- •2.11. Вроджені вади серця.
- •2.12. Набуті вади серця.
- •2.13. Серцева недостатність.
- •Тести для самоконтролю.
- •E. Стабільна стенокардія напруги, фк III. *
- •С. Ендотелін I. *
- •С. Рецидив інфаркта міокарда. *
- •В. Нижній. *
- •Е. Порушення руху кальцієвих і натрієвих потоків з попереднім синусовим імпульсом. *
- •Е. Апоптоз. *
- •С. Відмінити атенолол, призначити інгібітор апф. *
- •3.1. Пневмонія.
- •Патогенез. Виникнення, перебіг і наслідки пневмонії залежать як від вірулентних властивостей збудника так і від ступеня імунної реакції макроорганізму на інфекцію.
- •Фаза захворювання (розгар, розрішення, реконвалесценція, подовжений перебіг).
- •Діагностичні критерії пневмонії з подовженим перебігом
- •3.3. Хронічний бронхіт.
- •3.4. Бронхіальна астма.
- •3.5. Саркоїдоз.
- •3.6. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт.
- •3.7. Легеневе серце (Cor pulmonale).
- •Класифікація хронічного легеневого серця
- •Класифікація хронічного легеневого серця
- •Тести для самоконтролю.
- •С. Пневмонія довше 5 тижнів.
- •4.1. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.
- •4.2. Хронічні гастрити.
- •Корекція розладів шлункової секреції проводиться в залежності від характеру цих розладів. Терапія, яка стимулює секреторну функцію шлунка, передбачає наступні заходи.
- •Корекція порушень кишечного травлення. При гастриті типу а часто страждає зовнішньосекреторна функція підшлункової залози і кишечне травлення, тому таким хворим рекомендують ферментні препарати:
- •4.4. Хронічні гепатити.
- •4.5. Цирози печінки.
- •4.6. Диференційний діагноз жовтяниць.
- •4.7. Синдроми, які обтяжують перебіг цирозів печінки.
- •4.8. Хронічний безкам’яний холецистит.
- •Лікування хронічного холециститу.
- •4.9. Жовчокам’яна хвороба (жкх).
- •4.11. Синдроми недостатності гідролізу харчових речовин (малдигестії)
- •4.12. Ентерити.
- •4.13. Хвороба Крона або регіонарний ентерит.
- •4.15. Функціональна кишкова диспепсія (фкд). Синдром подразненої товстої кишки.
- •Тести для самоконтролю.
- •В. Фенобарбітал.
- •5.1. Гломерулонефрити.
- •5.2. Пієлонефрити.
- •5.3. Хронічна ниркова недостатність.
- •5.4. Амілоїдоз нирок.
- •Тести для самоконтролю.
- •6.1. Ревматизм (гостра ревматична лихоманка).
- •6.2. Запальні поліартропатії.
- •6.3. Подагра.
- •6.4. Остеоартрози.
- •6.5. Системні ураження сполучної тканини.
- •6.5.1. Системні васкуліти.
- •6.5.2. Системний червоний вовчак.
- •6.5.3. Дерматополіміозит.
- •6.5.4. Системний склероз.
- •Тести для самоконтролю.
- •7.1. Анемії.
- •7.2. Гемобластози.
- •Хронічна мієлоїдна лейкемія.
- •7.3. Геморагічні захворювання.
- •Тести для самоконтролю.
- •Тести для самоконтролю.
- •Список використаної літератури
Тести для самоконтролю.
1. Хворий М., 30 років скаржиться на головний біль, загальну слабкість, запаморочення. Захворювання почалось раптово сьогодні вранці. 3 тижні тому переніс ангіну, до вчорашнього дня відчував себе задовільно. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хвилину, АТ – 180/105 мм рт.ст. Ритм серцевої діяльності правильний, помірний акцент ІІ тону у ІІ міжребер’ї справа від грудини. Змін з боку інших систем і органів при об’єктивному обстежені не виявлено. Аналіз крові: кількість еритроцитів – 3,4x1012/л, лейкоцитів – 6,8х109/л, ШОЕ – 12 мм/год. Аналіз сечі: білка – 1,65 ‰, лейкоцитів – 10-15 в полі зору, еритроцитів – 24 в полі зору.
Ваш діагноз ?
а. Хронічний пієлонефрит у стадії загострення.
в. Гіпернефрома.
с. Системний червоний вовчак.
d. Амілоїдоз нирок.
е. Гострий гломерулонефрит. *
2. Хворий Р., 39 років, упродовж 2-х тижнів знаходиться на стаціонарному лікуванні. При поступленні – аналіз сечі: питома вага – 1008; білка – 0,66‰; лейкоцитів – 2-4 в полі зору; еритроцитів – 2-3 в полі зору (вилужені); циліндрів – 1-2 в полі зору (зернисті). Хворому поставлено діагноз: “Гострий пієлонефрит”. Призначена антибактеріальна терапія. Через 10 днів повторно зданий аналіз сечі: питома вага – 1010; білка – 0,033‰; лейкоцитів – 1-2 в полі зору; вилужених еритроцитів – 10-15 в полі зору; циліндрів (гіалінових та зернистих) – 1-2 в полі зору. На підставі цих даних був встановлений інший діагноз – “Гострий гломерулонефрит”.
Чому?
а. Ефект антибіотикотерапії.
в. Низька питома вага сечі.
с. Наявність у сечі вилужених еритроцитів. *
d. Зменшення протеїнурії.
е. Поява гіалінових та зернистих циліндрів.
3. Хворий Л., 39 років подає скарги на біль в потиличній ділянці. При обстеженні: шкіряні покриви бліді, пастозність обличчя та китиць рук, АТ-170/130 мм.рт.ст., симптом Пастернацького негативний з обох боків. ЕхоКГ: концентрична гіпертрофія лівого шлуночка. Ультразвукове дослідження нирок – розміри нирок в нормі, витончений корковий шар.
Ваш діагноз ?
а. Гіпертензивна хвороба.
в. Хронічний пієлонефрит.
с. Хронічний гломерулонефрит. *
d. Полікістоз нирок.
е. Хвороба Іценко-Кушинга.
4. Хворим на хронічний гломерулонефрит можна рекомендувати санаторно-курортне лікування в:
а. Трускавці.
в. Моршині.
с. Поляні.
d. Ялті. *
е. Одесі.
5. Чоловік І., 34 років, скаржиться на слабкість, відчуття важкості в потиличній ділянці, головний біль. У дитинстві часто хворів ангінами, тонзилектомія – 10 років тому. Протягом останніх 4 років відмічає підвищення артеріального тиску. Регулярно не лікувався. Об’єктивно: температура тіла – 36,2˚С, пульс – 88 уд./хв, АТ-190/120 мм.рт.ст. Блідість та набряклість обличчя. Над легенями – везикулярне дихання. Тони серця послаблені, ритм правильний, акцент II тону над аортою. Живіт м’який, безболісний. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. В сечі: питома вага – 1008, білка – 0,99 ‰, еритроцитів – 6-7 в полі зору, лейкоцитів – 4-6 в полі зору, гіалінових циліндрів – 6-8 в полі зору, зернистих циліндрів – 3-5 в полі зору. Аналіз сечі за Нечипоренком: в 1 мл сечі лейкоцитів – 2500, еритроцитів –3500, циліндрів – 450.
Який метод дослідження з найбільшою точністю дозволить підтвердити діагноз ?
а. Ультразвукове дослідження нирок.
в. Екскреторна урографія.
с. Радіоізотопне дослідження нирок.
d. Пункційна біопсія нирок. *
е. Рентгенографія органів черевної порожнини (оглядова).
6. Жінка В., 36 років, госпіталізована в терапевтичний відділ із скаргами на набряк обличчя, біль в поперековій ділянці, головний біль. Ці ознаки з’явились 2 тижні тому після перенесеної пневмонії. Об’єктивно: набряк обличчя, АТ-120/80 мм.рт.ст. В крові: ШОЕ – 25 мм/год. В сечі: білка – 1,47 ‰, еритроцитів – 80-100 в полі зору, поодинокі гіалінові та зернисті циліндри.
Яке додаткове обстеження доцільно провести для встановлення діагнозу ?
а. Екскреторну урографію.
в. Бактеріологічне дослідження сечі.
с. Визначити рівень сечовини і креатиніна в крові. *
d. Провести ультразвукове дослідження серця.
е. Виконати біопсію нирок.
7. Хворий С., 18 років, направлений комісією райвійськкомату для обстеження з приводу змін у загальному аналізі сечі. Скарг немає. Подібні зміни були виявлени рік тому. Об’єктивно: незначна блідість шкіри, обличчя одутловате, пульс 80 за 1 хвилину, АТ – 130/80 мм.рт.ст. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Аналіз крові без патології. Аналіз сечі: білка – 0,99 ‰, лейкоцитів – 4-6 в полі зору, еритроцитів – 8-10 в полі зору, циліндрів – 3-5 в полі зору.
Ваш попередній діагноз ?
а. Вроджене звуження ниркової артерії.
в. Хронічний гломерулонефрит з сечовим синдромом. *
с. Хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом.
d. Гострий гломерулонефрит з сечовим синдромом.
е. Хронічний пієлонефрит.
8. Хворий Й., 48 років, скаржиться на головний біль, зниження зору, запаморочення, нудоту, сухість в роті, спрагу. На протязі 8 років відмічає підвищення артеріального тиску. Об’єктивно: шкіра і слизові бліді, пульс 90 за 1 хвилину, ритмічний, АТ – 220/140 мм.рт.ст., серцевий поштовх резистентний, зміщений вліво і вниз, ліва межа серця зміщена до передньої пахвинної лінії, I тон над верхівкою ослаблений, є акцент II тону над аортою, печінка виступає на 3 см нижче реберної дуги. Симптом Пастернацького слабо позитивний з обох боків. Аналіз крові: еритроцитів – 2,1х1012/л, лейкоцитів – 9,8х109/л, ШОЕ – 48 мм./год. Креатинін крові – 543 мкмоль/л. Аналіз сечі: питома вага – 1007, білка – 1,65‰, еритроцитів – 10-12 в полі зору, лейкоцитів – 3-4 в полі зору, циліндрів (гіалінових) – 4-5 у полі зору.
Ваш попередній діагноз ?
а. Хронічний пієлонефрит.
в. Туберкульоз нирок.
с. Хронічний гломерулонефрит. *
d. Амілоїдоз нирок.
е. Гострий гломерулонефрит.
9. Хвора Н., 36 років. Захворювання почалося раптово з високої температури тіла, дрижаків, профузного потіння. З’явились тупий біль у поперековому відділі, неприємні відчуття при сечовиділенні, частий сечопуск. Об’єктивно: відмічається напруження м’язів поперекового відділу, позитивний симптом Пастернацького з обох боків. В загальному аналізі крові лейкоцитоз до 20000 в 1 мкл., нейтрофільоз. В загальному аналізі сечі 1,6‰ білка, лейкоцити на все поле зору, значна бактеріурія (більше 100 000 бактерій в 1 мл сечі).
Ваш попередній діагноз ?
а. Гострий пієлонефрит. *
в. Гострий гломерулонефрит.
с. Загострення хронічного пієлонефриту.
d. Сечо-кам’яна хвороба.
е. Гострий цистит.
10. Пацієнтці Д., 16 років, хворій на гострий тонзиліт, призначили ін’єкції антибіотиків. Через 3 дні від початку лікування стан хворої погіршився, з’явились неприємні відчуття в поперековій ділянці, запаморочення, нудота. АТ 140/80 мм.рт.ст. Аналіз крові: еритроцитів – 3,12х1012/л, Hb – 120 г/л, лейкоцитів – 10х109/л, ШОЕ – 28 мм./год. Рівень креатиніну крові – 480 мкмоль/л. Аналіз сечі: питома вага – 1002, білка – 0,99 ‰. Проба за Зимницьким: добова кількість сечі 3,2 л, коливання питомої ваги 1002-1005.
Ваш попередній діагноз ?
а. Хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром.
в. Гострий інтерстиціальний нефрит.
с. Гострий пієлонефрит. *
d. Швидкопрогресуючий (злоякісний) гломерулонфрит.
е. Хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром.
11. Хвора О., 42 років, з’явилась на поліклінічний прийом терапевта із скаргами на ниючий біль в попереку, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, головний біль. 10 років назад під час вагітності у пацієнтки був приступ болю в правій половині попереку, який супроводжувався дрижаками, різким підвищенням температури. 5 років назад було відмічено підвищення артеріального тиску до 200/110 мм.рт.ст. В аналізі сечі: білка – 0,99‰, лейкоцитів – 10-15 в полі зору, еритроцитів – 2-4 в полі зору, циліндрів (гіалінових) – 1-2 в полі зору. Креатинін сироватки крові – 102 мкмоль/л.
Який з діагнозів найбільш вірогідний у хворої?
а. Хронічний пієлонефрит. *
в. Туберкульоз нирок.
с. Хронічний гломерулонефрит.
d. Гіпертензивна нефропатія.
е. Амілоїдоз нирок.
12. 43-річний хворий М. поступив у терапевтичне відділення з масивним набряком обличчя, стіп, гомілок, попереку, передньої черевної стінки. За його словами лікарі постійно знаходили зміни в сечі. Двічі лікувався преднізолоном, із позитивним ефектом. Аналіз сечі: питома вага – 1017, білка – 4,0 ‰, еритроцитів – немає, лейкоцитів – 5-7 в полі зору. У пробі за Нечипоренком: в 1 мл сечі 20000 лейкоцитів і 500 еритроцитів.
Який найбільш ймовірний діагноз ?
а. Амілоїдоз нирок.
в. Полікістоз нирок.
с. Гострий гломерулонефрит.
d. Хронічний гломерулонефрит.
е. Хронічний пієлонефрит. *
13. Жінка Д., 25 років, подає скарги на тупий ниючий біль в попереку, біль при сечовиділенні, підвищення температури до 37,6˚С. Захворіла 5 днів тому після пологів, коли з’явилися вище перераховані ознаки хвороби. У стаціонарі був призначений бісептол – по 1 таблетці (480 мг) 2 рази на день. Об'єктивно: пульс – 70 за 1 хвилину, ритмічний, АТ – 170/100 мм рт.ст. Позитивний симптом Пастернацького зліва. Аналіз сечі за Нечипоренком: в 1 мл сечі еритроцитів 1000, лейкоцитів – 4000, циліндрів – 100.
Яке лікування слід призначити хворій ?
а. Ацикловір.
в. Амброксол.
с. Азатіоприн.
d. Альбумін.
е. Амоксицилін. *
14. У хворої Ж.., 22 років, після переохолодження з’явився біль у поперековій ділянці, стала каламутною сеча, температура тіла підвищилась до 38,8˚С. У крові: кількість лейкоцитів 13,2х109/л, зсув лейкоцитарної формули вліво. У сечі: білка 0,33 ‰, лейкоцитів – 30-40 в полі зору (місцями вони покривають все поле зору). Виберіть найбільш оптимальну емпіричну антибактеріальну терапію.
а. Природні пеніциліни.
в. Тетрацикліни.
с. Напівсинтетичні пеніциліни. *
d. Макроліди.
е. Протитуберкульозні засоби.
15. У хворого Д., 40 років, після нападу болю в поперековій ділянці при ультразвуковому обстеженні виявлено конкремент в мисці правої нирки розміром 2,0х1,5 см.
Який вид лікування доцільно застосувати ?
а. Хірургічне лікування – нефротомія.
в. Фітотерапія.
с. Санаторно-курортне лікування.
d. Літотрипсія. *
е. Консервативне лікування уралітом.
16. Чоловік С., 55 років, скаржиться на загальну слабість, зменшення виведення рідини, біль в ділянці серця ниючого характеру. Упродовж 15 років страждає хронічним пієлонефритом, лікувався стаціонарно. Об’єктивно: шкіряні покрови сухі, з жовтим відтінком. Пульс – 80 за 1 хвилину, ритмічний, АТ – 100/70 мм.рт.ст. При аускультації серця тони послаблені, вислуховується шум тертя перикарда. При лабороторному дослідженні: креатинін – 1100 мкмоль/л, клубочкова фільтрація 5 мл./хв.
Яке лікування показано хворому?
а. Лактулоза.
в. Реополіглюкін.
с. Тієнам.
d. Спіронолактон.
е. Гемодіаліз. *
17. Жінка Д., 42 років, хворіє на хронічний пієлонефрит упродовж 20 років. В останні 6 місяців стан погіршився: з’явилася слабість, зник апетит, періодичні блювання. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, АТ 200/120 мм.рт.ст. У крові: еритроцитів – 2,2х1012/л; Нв – 70 г/л; кольоровий показник – 0,9; креатинін – 210 мкмоль/л.
Накопичення яких речовин в організмі має найбільше значення у патогенезі стану, що розвинувся ?
а. Середніх молекул. *
в. Сечовини.
с. Білірубіна.
d. Креатиніна.
е. Сечової кислоти.
18. Хвора Р., 39 років поступила із скаргами на швидку втомлюваність, головний біль, зниження апетиту, нудоту, блювання зранку, періодичні носові кровотечі. У 15 років перенесла гострий гломерулонефрит. При обстеженні відмічено підвищення АТ до 220/120 мм.рт.ст., блідість шкіри і слизових, сліди розчісування шкіри. В аналізі сечі: білка – 3,3 ‰, лейкоцитів – 3-5 в полі зору, еритроцитів – 8-10 в полі зору, циліндрів гіалінових – 3-4 в полі зору.
Який з вказаних нижче біохімічних показників дозволяє найбільш точно оцінити стан хворої ?
а. Білірубін крові – 20,2 мкмоль/л.
в. Сечова кислота крові – 410 мкмоль/л.
с. Креатинін сироватки крові – 962 мкмоль/л. *
d. Натрій плазми крові – 148 ммоль/л.
е. Фібриноген крові – 5,9 г/л.
19. Хворий Д., 37 років, знаходиться у реанімаційному відділенні. Загальний стан дуже важкий. Сопор. Шкіра сірого кольору, волога. Пульс частий, напружений. Артеріальний тиск 160/110 мм.рт.ст. Тонус м’язів підвищений. Гіперрефлексія. В повітрі запах амоніаку.
Попередній діагноз ?
а. Алкогольна кома.
в. Гіперглікемічна кома.
с. Уремічна кома. *
d. Аддісоновий криз.
е. Гіпоглікемічна кома.
20. Хвора Ч., 32 років, що страждає хронічним гломерулонефритом 7 років, скаржиться на прогресуючу задишку, серцебиття, нудоту, блювання, швидку втому, носові кровотечі. Об’єктивно: шкіра суха, бліда з жовтим відтінком, уремічний запах з ротової порожнини, пульс 120 за 1 хвилину, АТ 230/125 мм.рт.ст. У крові: Hb – 76 г/л, ШОЕ – 48 мм/год, сечовина – 52 ммоль/л, креатинін 978 мкмоль/л, К+ – 6,2 ммоль/л.
Яке ускладнення хронічного гломерулонефриту виникло у хворого?
а. Серцево-судинна недостатність.
в. Гостра ниркова недостатність.
с. Легенева недостатність.
d. Гіпертензивний криз.
е. Хронічна ниркова недостатність. *
21. Жінка Н., 48 років скаржиться на слабість, схуднення, зниження апетиту, головний біль. В дитинстві перенесла гострий гломерулонефрит. З 25-річного віку спостерігається артеріальна гіпертензія. Систематично не лікувалася, до лікаря зверталася рідко. Після проведеного дослідження виявлені ознаки хронічної ниркової недостатності І ступеня (креатінін – 230 мкмоль/л).
Які рекомендації щодо харчування найбільш виправдані для даної хворої ?
а. Обмеження вуглеводів.
в. Обмеження об’єму рідини.
с. Збільшення об’єму рідини.
d. Обмеження жирів.
е. Обмеження білків. *
22. Хвора А., 35 років, звернулася до лікаря-терапевта із скаргами на набряки на всьому тілі, загальну слабість, деформацію та біль в суглобах китиць. На ревматоїдний артрит хворіє 20 років. Приймає купреніл, піроксикам. Об’єктивно: Пульс – 76 за 1 хвилину, ритмічний, АТ –110/80 мм рт.ст. При аускультації серця І тон послаблений, систолічний шум на верхівці серця. При обстеженні: загальний аналіз сечі – білка 1 ‰, еритроцитів 3-5 в полі зору, лейкоцитів 2-3 в полі зору; загальний холестерин крові – 7,2 ммоль/л.
Яке ускладнення ревматоїдного артриту найбільш ймовірно розвинулось?
а. Амілоїдоз нирок. *
в. Саркоїдоз легень.
с. Хронічний пієлонефрит.
d. Мієломна хвороба.
е. Хронічний гломерулонефрит.
23. Жінка Д., 25 років, скаржиться на набряки на обличчі, стопах, гомілках, попереку, підвищення тиску до 160/100 мм.рт.ст., слабкість. Подібні скарги з’явилися тиждень тому після переохолодження. Об’єктивно: пульс – 84 за 1 хвилину, ритмічний, АТ 165/100 мм.рт.ст., набряк обличчя, стіп, гомілок, стегон, поперека. В аналізі крові: еритроцитів – 3,0х1012/л, Hb – 100 г/л, ШОЕ – 50 мм./год. В аналізі сечі: білка 0,5 ‰, еритроцитів – 17-20 в полі зору, лейкоцитів – 2-3 в полі зору. Добова протеінурія – 4,0 г/л.
Яке обстеження необхідно зробити додатково для верифікації діагнозу ?
а. Реакція Вассермана.
в. Біопсія ясен. *
с. Радіоізотопне дослідження нирок.
d. Біохімічне дослідження крові.
е. Фіброгастродуоденоскопія.
24. В терапевтичне відділення поступив хворий Р., 40 років, який скаржився на набряк обличчя, гомілок. АТ – 120/70 мм.рт.ст., 4 роки тому назад йому поставлено діагноз ревматоїдного артриту. Загальний аналіз крові без змін. В загальному аналізі сечі: білка – 4,2 ‰, лейкоцитів – 7-9 в полі зору, зернистих та гіалінових циліндрів – 5-6 в полі зору. Лікар запідозрив амілоїдоз нирок.
Яке обстеження дозволить підтвердити діагноз ?
а. Ультразвукове дослідженя нирок.
в. Термографія нирок.
с. Сканування нирок.
d. Протеїнограма.
е. Проба з конго-червоним. *
25. Хвора М., 54 років, понад 20 років хворіє на остеомієліт стегнової кістки. Упродовж останнього місяця з’явився і поступово наростав набряк нижніх кінцівок. У крові гіпоальбумінемія, підвищення альфа-2- і гаммаглобулінів, ШОЕ – 50 мм./год. У сечі протеінурія – 6,6‰ білка.
Який діагноз є найбільш вірогідним?
а. Мієломна хвороба.
в. Гострий гломерулонефрит.
с. Системний червоний вовчак.
d. Вторинний амілоїдоз нирок. *
е. Серцево-судинна недостатність.
26. Хворому В., 55 років, який страждає вторинним (реактивним) амілоїдозом та ревматоїдним артритом недоцільно призначати:
а. Делагіл.
в. Колхіцин.
с. Унітіол.
d. Димексид.
е. Казеїн. *
Розділ 6. Ревматичні захворювання.