С. Ендотелін I. *

D. Ангіотензин I.

E. Ангіотензин II.

15. Активізація синтезу лейкотрієнів С₄ і В₄ здійснюється під впливом :

А. Циклооксигенази.

В. Тромбоксансинтетази.

С. Простациклінсинтетази.

D. NO-синтетази.

E. 5-ліпооксигенази. *

16. Плазмін у кровоплині нейтралізується:

А. Фібрином.

В. Фібриногеном.

С. Альфа-2-антиплазміном. *

D. Оксидом азоту.

E. Туморнекротичним фактором альфа.

17. Гальмування фібринолізу здійснюється шляхом:

А. Зв’язування плазміна з інгібітором активатора плазміногена  ІАП-1. *

В. Зв’язування гепарина з антитромбіном III.

С. Посиленого синтезу тканинного активатора плазміногена.

D. Гіперпродукції серотоніна.

E. Гіперпродукції АДФ.

18. Тканинний активатор плазміногена у крові (N=5 мг/мл) циркулює в комплексі (95%) із:

А. Антитромбіном ІІІ.

В. Тромбіном.

С. Протромбіном.

D. Інгібітором активатора плазміногена  ІАП-1. *

Е. Ендотеліном-І.

19. В терапевтичне відділення поступив хворий Г., 63 років, із скаргами на біль в лівій половині грудної клітки, який триває упродовж тижня, поширюється в міжлопаткову ділянку, не зменшується від прийому нітрогліцерину, молсідоміну, атенололу. Біль посилюється у другу половину ночі, пальпаторний біль на рівні Th₃-Th₅. На ЕКГ: ритм синусовий, неправильний (екстрасистолія), з частотою серцевих скорочень 85 уд./хв.; ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, порушення процесів реполяризації. Лабораторні показники  без відхилень.

Найбільш ймовірний діагноз:

А. Стенокардія спокою.

В. Метаболічна кардіоміопатія.

С. Остеохондроз верхньогрудного відділу хребта. *

D. Розшаровуюча аневризма аорти.

E. Тромбоемболія легеневої артерії.

20. На прийом до терапевта звернувся хворий із скаргами на дуже інтенсивний біль спереду в лівій половині грудної клітки, який не вщухає після прийому нітратів та бета-адреноблокаторів, аспірину. t° тіла 37,8°С. Зліва від грудини - набряк шкіри, пальпація цієї зони болюча. Тони серця ритмічні, дещо ослаблені, ЧСС 76 уд./хв. ЕКГ  без змін. У крові  помірний лейкоцитоз. Проби з дозова­ним фізичним навантаженням від’ємні.

Вкажіть найбільш ймовірний діагноз:

А. Stenocardia de novo.

В. Stenocardia de cubitas.

С. Нестабільна стенокардія.

D. Синдром Барре-Льєу.

E. Синдром Тітце. *

21. У вагітної Д., підчас натуження (дефекація на фоні закрепів) раптом з’явився сильний біль за грудиною, який супроводився відчуттям нестачі повітря, страхом смерті, тривав упродовж 30 хвилин. В подальшому біль зменшився, але не вщух. Нітрати нееефективні. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС 110 уд./хв. АТ 110/80 мм.рт.ст. ЕКГ  без змін. При рентгенологічному дослідженні стравоходу і шлунка: контраст над діафрагмою.

Вкажіть найбільш ймовірний клінічний діагноз:

А. Stenocardia de novo.

В. Коронарний синдром X.

С. Метаболічний синдром X.

D. Дивертикул стравоходу.

E. Защемлена діафрагмальна грижа. *

22. У хворої М., 60 років, з тахісистолічною формою миготливої аритмії підчас прибирання квартири раптово з’явився гострий біль у лівій половині грудної клітки, який супроводжувався задишкою, посинінням верхньої половини тулуба. При аускультації в II міжребер’ї зліва  шум Грехем-Стіла. ЕКГ: синдром Mc Gin White.

Вкажіть найбільш ймовірний діагноз:

А. Гострий Q-інфаркт міокарда.

В. Розшаровуюча аневризма аорти.

С. Рефлюкс-езофагіт.

D. Тромбоемболія лівої легеневої артерії. *

E. Приступ астми (бронхіальної).

23. В терапевтичний відділ в ургентному порядку поступив хворий С., 59 років, таксист, у якого годину тому назад підчас ремонту колеса автомобіля раптом з’явився сильний біль за грудиною, який віддавав у міжлопаткову ділянку, обидві руки. Лікар знайшов, що у хворого С. бліда, холодна,мокра шкіра, пульс майже не промацується, АТ 60/40 мм.рт.ст. Тони серця ослаблені, над аортою систоло-діастолічний шум. Через короткий час біль появився у надчерев’ї, а згодом  у попереково-крижовій ділянці та лівій нижній кінцівці. На ЕКГ  депресія сегмента ST у V₃-V₅ відведеннях.

Вкажіть найбільш ймовірний діагноз:

А. Не-Q-інфаркт міокарда.

В. Недостатність аортальних клапанів.

С. Прогресуюча стенокардія.

D. Розшаровуюча аневризма аорти. *

E. Тромбоемболія легеневої артерії.

24. В терапевтичний відділ поступив молодий чоловік С., 23 роки, із скаргами на біль у ділянці серця. який є ниючим і досить тривалим. Часом він є більш інтенсивним або таким, що посилюється після прийому нітрогліцерину. Турбує також задишка, напади запаморочення, непротомності. Аускультативно: пізній систолічний шум над верхівкою. ЕКГ: гігантські, глибиною більше 10 мм від’ємні зубці T у V₅-V₆ , Р-mitrale. ЕхоКГ: співвідношення ТМШП і ТЗСЛШ >2,3, ФВ 70%, систолічний рух передньої стулки МК допереду. Доплер-ЕхоКГ: градієнт систолічного тиску в лівому шлуночку.

Вкажіть найбільш ймовірний діагноз:

А. Підгострий інфаркт міокарда.

В. Міокардит Фідлера.

С. Хронічна аневризма лівого шлуночка.

D. Гіпертрофічна кардіоміопатія з обструкцією. *

E. Рестриктивна кардіоміопатія.

25. У хворого Н., 69 років, який поступив у відділення інтенсивної терапії з діагнозом: “ІХС. Нестабільна стенокардія IB класу (прогресуюча стенокардія  дестабілітація 5-й день). Кардіосклероз (дифузний); миготлива аритмія, тахісисто­лічна форма; ХЗСН IIА стадія, систолічний варіант, III ФК; раптово з’явились сильний біль у лівій половині грудної клітки, серцебиття, протодіастолічний шум Грехем-Стіла, на ЕКГ  глибокі зубці S  у I, aVL та Q  у III та aVF-відве­деннях, R=S  у V₄.

Яка на Ваш погляд причина погіршення стану хворого Н.?

А. Рецидив інфаркта міокарда.

В. Синдром експансії інфаркта міокарда.

С. Феномен ремоделювання міокарда лівого шлуночка.

D. Stunning syndrome.

Е. Тромбоемболія гілок легеневої артерії. *

26. Дільничного терапевта викликали до хворого Ф., 62 років, який страждає цукровим діабетом ІІ типу. Він захворів 6 годин тому назад, коли раптово підчас перегляду телепередачі, відчув важкість у грудях, нестачу повітря, запаморочення. Після спожитих 10 таблеток нітрогліцерину важкість в грудях та ядуха не вщухли. Хворий блідий, погано вступає в контакт, стогне. В легенях  ослаблене везикулярне дихання. АТ 40/20 мм.рт.ст., сечопуск відсутній 8 годин. ЕКГ  ST 3 мм під ізолінією у V₃-V₅. Після введення кордіаміну (4 мл інтраве­нозно)  АТ 50/20 мм.рт.ст., загальний стан без змін.

Ваш діагноз:

А. Гіпоглікемічна кома.

В. Гіперглікемічна кома.

С. Медіастиніт.

D. Не-Q-інфаркт міокарда. *

Е. Прогресуюча стенокардія  ІА клас (за Браунвальдом).

27. Черговий лікар інфарктного відділення під час вечірнього обходу звернув увагу на хворого Г., 55 років, який 5 днів знаходиться у відділенні з приводу гострого “циркулярного” інфаркта міокарда. У нього з’явились задишка, вологі хрипи в легенях (менше 50% площі грудної клітки), тахікардія, протодіасто­лічний ритм галопа. Лікар зрозумів, що у хворого Г. починається альвеолярний набряк легень.

Який з наведених нижче принципів невідкладної допомоги повинен використати лікар в цій ситуації?

А. Антиангінальна терапія.

В. Системний тромболіз.

С. Інфузія колоїдних розчинів.

D. Підвищення центрального венозного тиску.

Е. Зменшення венозного повороту. *

28. У хворого М., 69 років, який поступив у кардіологічне відділення з діагнозом: ”ІХС. Гострий QS-інфаркт міокарда з локалізацією в ділянці передньо-перетинково-бокової стінки лівого шлуночка”, в процесі динамічного спосте­реження ослаб І тон на верхівці, з’явився акцент ІІ тона над легеневою артерією, протодіастолічний ритм галопа у ІV-V міжребер’ях зліва. Там же став прослуховуватись різкий високого тембру “шум писку”. Від початку захворювання минуло 26 днів. На ЕКГ: у V₃-V₆ комплекси QS в поєднанні з елевацією сегмента ST (такою ж, як і при поступленні в стаціонар).

Про яке ускладнення інфаркта міокарда йдеться?

А. Синдром Дресслера.

В. Тромбендокардит.

С. Pericarditis epistenocardica.

D. Гостра аневризма лівого шлуночка. *

Е. Недостатність мітрального клапана з трансмітральною регургітацією.

29. У хворого Н., 76 років, з діагнозом: “ІХС. Гострий Q-інфаркт міокарда з локалізацією в ділянці передньо-бокової стінки лівого шлуночка” наприкінці ІІ фази реабілітації (5 тижнів) після виконання розрахованого фізнавантаження з’явився напад ядухи з клекотом в грудях, падінням АТ, появою вологих крупно­міхурцевих хрипів більш, як на 50% площі грудної клітки, протодіастолічний ритм галопа, АТ 130/80 мм.рт.ст.

Встановіть ступінь гострої лівошлуночкової недостатності за T.Killip, І.Kimball:

А. І.

В. ІІА.

С. ІІВ.

D. ІІІ. *

Е. ІV.

30. У хворого О., 60 років, який поступив у кардіологічне відділення лікарні з діагнозом :” ІХС. Гострий Q-інфаркт міокарда нижньої стінки лівого шлуночка” на 4 день захворювання раптово при вставанні з ліжка з’явилась важка дихальна недостатність, в нижніх відділах легень вологі дрібноміхурцеві хрипи, артеріальна гіпотензія, на верхівці серця - грубий пансистолічний шум. ЕхоКГ: тремтіння задньої стулки мітрального клапана, її систолічне пролабування в ліве передсердя, трансмітральний потік +++.

Ваш діагноз?

А. Гостра аневризма лівого шлуночка.

В. Зовнішній розрив міокарда.

С. Інфаркт правого шлуночка.

D. Розрив папілярного м’яза. *

Е. Тромбендокардит.

31. Не характерною ознакою інфаркта міокарда з локалізацією в правому шлуночку є:

А. Зубець Q у V₂, V₁, V_3R, V_4R, aVF, ІІІ-відведеннях.

В. Артеріальна гіпотензія.

С. Зростання центрального венозного тиску.

D. Відсутність застою в малому колі кровообігу.

Е. Артеріальна гіпертензія. *

32. У хворого В., 63 років, на 5 день від початку гострого Q-інфаркта міокарда передньо-верхівкової ділянки лівого шлуночка знову з’явились напади стенокардії з ще більш інтенсивним болем, ніж при поступленні. На ЕКГ: сегмент ST знову піднявся високо над ізолінією у V_4-5-6, а також – у V_6-7 (при поступленні цього не було).

Про яке ускладнення слід думати у даному випадку:

А. Синдром експансії інфаркта міокарда.

В. Повторний інфаркт міокарда.