Фізіологія сенсорних систем.

1. Представити схему тракту для поверхневих видів чутливості.

2. Схематично зобразити провідний шлях зорового аналізатора.

3. Схематично зобразити провідний шлях слухового аналізатора.

4. Схематично представити тракт від рецепторів вестибулярного аналізатора до кори головного мозку.

5. Представити схему тракту смакового аналізатора.

6. Зобразити схему тракту пропріорецептивного аналізатора.

7. Методика визначення поля зору.

8. Методика визначення гостроти зору.

9. Проби Рінне, Вебера, їх клініко-фізіологічне значення.

10. Представити схематично формування зображення на сітківці у випадку еметропії, міопії та гіперметропії.

11. Пояснити суть латерального гальмування. Навести приклади ефектів гальмування у трьох сенсорних системах.

12. Представити схему акомодаційного апарату ока, пояснити суть акомодації та механізм регулювання цього процесу.

13. Пояснити взаємозв’язок між нюховою та смаковою сенсорними системами, представити їхню відмінність та схожість.

14. Пояснити, як вестибулярний апарат забезпечує інформацію про положення тіла у просторі.

15. Порівняти сенсорну рецепторну адаптацію в нюхових (фазичних) та больових (тонічних) рецепторах.

16. Схематично зобразити смакові зони язика. Пояснити, як ушкодження лицевого нерва змінюватиме смакову чутливість.

17. Навести схематичне представлення механізму регулювання зміни просвіту зіниці за умов нормального, яскравого та тьмяного освітлення.

18.Обстежуваний з відстані 5м бачить перший рядок таблиці Сівцева. Яка у нього гострота зору? Принципи визначення гостроти зору у людини.

19 На схемі зорового аналізатора проведіть перерізку зорових нервів у місці їх перехресту. Як зміниться передача інформації від сітківки в кіркові центри? Як змінюватиметься поле зору?

20.На схемі зорового аналізатора проводять руйнування лівого зорового тракту. Які зміни функції зорового аналізатора спостерігатимуться? Які функції зберігаються.

Фізіологія системи крові

1. Оцінити стан системи крові на підставі параметрів гомеостазу.

2. Морфофункціональні властивості еритроцитів, вікові особливості їх кількості.

3. Морфофункціональні властивості лейкоцитів, вікові особливості їх кількості. Лейкоцитарна формула.

4. Морфофункціональні властивості тромбоцитів, вікові особливості їх кількості.

5. Фізіологічний еритроцитоз і лейкоцитоз.

6. Трактувати на підставі показників загального клінічного аналізу крові еозинофільний, базофільний, нейтрофільний лейкоцитоз.

7. Оцінити та назвати причини нормоцитемії, поліцитемії, олігоцитемії, лейкоцитозу, лейкопенії, тромбоцитозу, тромбопенії, змін часу зсідання крові і коагуляції.

8. Обгрунтувати значення кольорового показника та середнього об’єму еритроциту для діагностики анемій.

9. Пояснити осмотичний, механічний, хімічний, біологічний гемоліз.

10. Осмотична (мінімальна, максимальна) резистентність еритроцитів, її клінічне значення.

11. Охарактеризувати показники судинно-тромбоцитарного гемостазу.

12. Пояснити фізіологічні основи хронометричних методів оцінки гемостазу: час кровотечі, час зсідання крові.

13. Чинники та механізми, від яких залежить рідкий стан крові.

14. Особливості аналізу крові при вагітності.

15. Плазмові і тканинні фактори зсідання крові.

16. Чинники системи протизсідання. антикоагулянти крові.

17. Визначення групової належності крові.

18. Визначення резус-фактора.