3. Кривоголовка (Ancylostoma duodenale) -

Інв. – філярієподібні личинки. Цикл: З фекаліями в зов. сер. вид. яйця, з яких розв. рабдитоподібні личинки, яка линяє 2 ->у філярієподібну личинку

4. Тропічний тип – до характерних ознак тропічного типу відносяться подовжена форма тіла, знижена м'язова маса, зменшений обсяг грудної клітки, велика кількість потових залоз, низький обмін речовин.

5. Зоонози - узагальнена назва природно-вогнищевих інфекцій, тобто таких інфекційних захворювань що передаються від тварин до людини. чума(кліщ селищний, блоха людська),  туляремія (кліщ селищний),  енцефаліт (Кліщ собачий) Зоонози розвиваються в популяціях диких, синантропних і свійських тварин і становлять загрозу для здоров'я людини. Серед найвідоміших зоонозів — природно-осередкові інфекції, що циркулюють в популяціях ссавців: чума, туляремія, сказ, лептоспіроз. До зоонозів належать також різноманітні орнітози, зокрема пташиний грип.

Серед найактивніших учасників зоонозів виступають  хижі ссавці (найчастіше  сказ),  кажани (сказ), гризуни та комахоїдні (лептоспіроз і туляремія). Нерідко зоонози заносяться разом з інвазійними видами. Розвиток епідемій чуми у Європі пов'язаний з багаторазовими інвазіями пацюків (переважно з торгових суден).

6. Методи діагностики трематоди:

1. овоскопія фекалій (сисун печінковий)

2. овоскопія дуоденального вмісту фекалій (сисун ланцетоподібний)

3. лярвоскопія (сисун легеневий)

4. овоскопія сечі. (сисун кровяний(шистосома))

7. Паразитоценоз – це сукупність усіх паразитів, що перебувають у організмі людини.

8. опісторхоз – аліментарно

трихінельоз – аліментарно

трихомоноз урог. – статево

9. Девастація - комплекс заходів, направлених на знищення збудників інвазивних і інфекційних захворювань людини, тварин і рослин на всіх фазах розвитку цих збудників.

Дегельмінтизація - комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо оздоровлення населення і тварин від гельмінтозів 

1. Еколог. паразитологія –

2. Лямблія кишкова (Lamblia intestinalis) – лямбліоз Тонка кишка(12пала), перорально

Трофозоїт грушоподібна. пер. к. розширений і заокруглений, зад. - загострений Має 2 однакові

ядра, 4 пари джгутиків, присмоктувальні диски для фіксації і два тонких аксостилі по середній лінії тіла. Циста(інв. ст.) – овальна, щільна оболонка, часто відшарована від цитоплазми.

Неозброєний ціп'як (Taeniarhynchus saginatus) – теніаринхоз, Інв. - цистицерк. Цикл: - ост; 2 - рухливі членики; 3 - яйце; 4 - проміжний хазяїн; 5 ~ фіна; 6 – розвиток цистицерка; 7 - фінозне м'ясо.

3. цистицеркоз – аліментарно, перорально

гіменолепідоз – автореінвазія

анкілостомоз – перорально-перкутанно.

4. контамінація - потрапляння в певне середовище будь-якого домішку, який змінює властивості цього середовища.

Аутекологія - розділ екології, що вивчає вплив чинників довкілля на окремі організми, популяції і види (рослин, тварин, грибів, бактерій)

5. аортальне кільце – персистенція обидвох дуг аорти – обидві дуги зростаються позаду стравоходу і трахеї, утв. Низхідну частину спинної аорти.

6. Адаптація - процес формування ознак в орг., які забезпечують його існування в умовах того, чи іншого середовища.

7. Гонотрофний тип р-ку – взаємопов’язаний процес харчування і розмноження. Полягає у тому, що кожному відкладанню яєць передує акт харчування.

8. Методи лабораторної діагностики нематод:

1. овоскопія фекалій

2. овоскопія зішкрібка з періанальних складок

3. використання методу "липкої стрічки"

4. лярвоскопія

10. Суперавтоінвазія – це повторне самозараження одним типом гельмінтів.

Біосфера – природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарнуекосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05% маси Землі.

Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3-11 км на суші й 0,5-1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — 28 км^[3].

Атмосфера Землі — найбільш легка оболонка Землі, що межує з космічним простором; через атмосферу здійснюється обмін речовини й енергії з космосом.

Гідросфера — водяна оболонка Землі. У наслідок високої рухливості вода проникає повсюдно в різні природні утворення, навіть найчистіші атмосферні води містять від 10 до 50 мг/л розчинних речовин. Головною особливістю океанічної води є те, що основні іони характеризуються постійним співвідношенням у всьому обсязі світового океану^[3].

Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, що складається з осадових і магматичних порід. Поверхневий шар літосфери, у якому здійснюється взаємодія живої матерії з мінеральною (неорганічною), являє собою ґрунт. Залишки організмів після розкладання переходять у гумус (родючу частину ґрунту).