Тема №4: «Механічні та звукові прояви серцевої діяльності»
Стан кровообігу в організмі залежить від діяльності серця як насоса. Тому визначити та вміти оцінити насосну функцію серця дуже важливо.
Мета: засвоїти закономірності виникнення зовнішніх проявів діяльності серця – механічних та звукових. Познайомитись з основними методами реєстрації зовнішніх проявів діяльності серця.
Конкретні цілі:
- пояснити фізіологічні основи методів дослідження функцій серця;
ознайомитись з основними методами реєстрації механічних проявів роботи серця (електрокімографія, балістокардіографія, артеріальний пульс);
розглянути основні методи реєстрації звукових проявів роботи серця (вислуховування тонів серця, фонокардіографія) ;
навчитись пояснити походження хвиль на балістограмі та електрокімограмі, зубців на фонокардіограмі;
вміти пояснити механізм виникнення тонів серця.
Література
Основна
1. Фізіологія людини .В.І.Філімонов.- К.:ВСВ «Медицина»,2010.- С.476 – 479
Додаткова
Фекета В.П. Курс лекцій з нормальної фізіології.-Ужгород, 2003.- С. 171-179.
Физиология человека. Под.ред. Г.И.Косицкого.-М.:Медицина,1985.-С.225-227.
Фізіологія. За ред. В.Г.Шевчука.-Вінниця.:Нова книга, 2005.- С.280-288.
Інформація
Серцеві скорочення супроводжуються рядом механічних і звукових проявів, регіструючи які, можна отримати уявлення про динаміку скорочення серця. У п’ятому міжребер’ї зліва, на 1 см досередини від середньоключичної лінії, в момент скорочення серця відчувається серцевий поштовх.
У період діастоли серце нагадує еліпсоїд, вісь якого скерована зверху вниз і справа наліво. При скороченні шлуночків серце по формі починає нагадувати кулю, при цьому повздовжній діаметр зменшується, а поперечний збільшується. Ущільнені шлуночки торкаються внутрішньої поверхні грудної стінки, що викликає появу серцевого поштовху. Серцевий поштовх зумовлений також тим, що опущена до діафрагми в діастолі верхівка у момент систоли підіймається та притискається до передньої грудної стінки.
Діагностичним методом також є електрична реєстрація рухів контуру серцевої тіні на екрані рентгенівського апарату. До екрану біля країв контуру серця у ділянці передсердя, шлуночка або аорти прикладають фотоелемент, з’єднаний з осцилографом. При рухах серця змінюється освітленість фотоелементу, що реєструється осцилографом у вигляді кривої. Так отримають криві скорочення та розслаблення відділів серця. Ця методика називається електрокімографією.
Електрокімограма здорової людини: AS – лівого передсердя;AD – правого передсердя; VS – лівого шлуночка. Латинськими буквами позначені окремі елементи кривих.
У клініці використовують також балістокардіографію. Дана методика ґрунтується на тому, що вигнання крові з шлуночків і її рух у великих судинах викликають коливання усього тіла, які залежать від явищ реактивної віддачі та нагадують явища при вистрілі з гармати («баліста» - метальний снаряд). Криві зміщення тіла, які записуються балістокардіографом та залежать від роботи серця, мають у нормі характерний вигляд. Для їх реєстрації існує декілька способів і приладів.
Синхронний запис реограми (РЕО), балістокардіограми або кінетокардіограми (ККГ) та електрокардіограми (ЕКГ).
Методами електрокімографії та балістокардіографії вдається виявити порушення роботи серця при різних захворюваннях.
При роботі серця виникають звуки, які були названі тонами серця. Ці тони можна вислухати у лівій половині грудної клітки на рівні ІV-V ребра. При цьому можна почути два тони: І виникає на початку систоли шлуночків (систолічний), а ІІ – на початку діастоли (діастолічний). Перший тон більш глухий, протяжний та низький, а ІІ – короткий та високий. Перший тон створюється при змиканні стулкових клапанів вібрацією стулок та сухожильних ниток, а також вібрацією стінок шлуночків у фазу ізометричного скорочення. Другий тон зумовлений ударом стулок півмісяцевих клапанів при їх закритті, а також вібрацією великих артерій.
Детальний аналіз тонів серця став можливим завдяки застосуванню електронної апаратури. Якщо до грудей обстежуваного прикласти чутливий мікрофон, сполучений з підсилювачем та осцилографом, можна зареєструвати тони серця у вигляді кривих на рухомих фотоплівці чи фотопапері. Цю методику називають фонокардіографією.
Фонокардіограма здорової людини: І – перший тон, ІІ – другий тон.
За допомогою фонокардіографії реєструються не лише І і ІІ тони серця, але й ІІІ і ІV (більш тихі). Третій тон виникає внаслідок вібрації стінки шлуночків при швидкому припливі крові у шлуночки на початку фази їх наповнення. Четвертий тон має два компоненти. Перший з них виникає при скороченні міокарду передсердь, а другий з’являється на самому початку розслаблення передсердь та падіння тиску в них, у момент, коли кров з шлуночків хоче вернутися у передсердя.
До зовнішніх проявів діяльності серця відноситься артеріальний пульс, характер якого відображає не лише діяльність, але і функціональний стан артеріальної системи. При систолі лівий шлуночок серця викидає в устя аорти визначений об’єм крові. Але кров, як і будь-яка рідина, не стискається. Тому порція крові може бути викинута у артеріальну систему, вже заповнену кров’ю, лише при додатковому розтягненні еластичних стінок аорти та центральних артерій.
Тиск на даній ділянці судинного русла підвищується до рівня систолічного, у той час як у решті ділянках артеріальної системи він залишається діастолічним. Між зоною високого (систолічного) та низького (діастолічного) тиску створюється перепад, що зумовлює прискорене переміщення крові з зони високого у зону низького тиску. Це супроводжується розтягненням артеріальних стінок – поширенням по артеріям пульсової хвилі. Пульсація артерій (артеріальний пульс), яка при цьому визначається, крім серцевого ритму, відображає швидкість вигнання крові лівим шлуночком та величину систолічного об’єму, тобто фактори, які визначають кінетичну енергію викинутої серцем крові. Це дозволяє оцінювати енергію серцевих викидів.
Завдання № 1. Намалювати і підписати балістокардіограму здорової людини.
Завдання № 2. Описати механізми утворення ІІІ і ІV серцевих тонів.