2. Регуляція згортання крові

Прискорення згортання крові називають гіперкоагуляцією, а сповільнення – гіпокоагуляцією.

Виявлено, що активація симпатичної нервової системи (стресові ситуації) завдяки дії адреналіну та норадреналіну спричинює гіперкоагуляцію. Саме адреналін вивільняє зі стінок судин троибопластин, який у сироватці крові швидко перетворюється у тканинну протромбіназу. За умов впливу адреналіну зі стінок судин виділяються також природні антикоагулянти та активатори фібринолізу, але дія більш потужного тромбопластину переважає. Зараз судини вважають головним ефектором у регуляції згортання крові. Це ж завдання виконують нирки та шлунково-кишковий тракт, які виводять з організму надлишок неактивних факторів згортання.

Друга причина гіперкоагуляції пов’язана з активацією адреналіном фактору Хагемана, який ініціює утворення кров’яної протромбінази.

Адреналін активує тканинні ліпази, що посилює позщеплення жирів та приводить до поступлення у кров жирних кислот, які мають тромбопластичну активність.

При гіперкоагуляції витрачаються фактори згортання крові, тому після припинення дії причинного фактору вона змінюється вторинною гіпокоагуляцією. Розвиток гіперкоагуляції готує організм до більш швидкого утворення тромбів при травмі чи інших пошкодженнях.

Подразнення блукаючого нерву (парасимпатична нервова система, медіатор - ацетилхолін) приводить до виділення зі стінок судин речовин, які аналогічні тим, що виділяють за умов дії адреналіну. Отже, у процесі еволюції у системі гемокоагуляції утворилася лише одна захисно-пристосувальна реакція – гіперкоагуляція, спрямована на термінову зупинку кровотечі. Однакові зсуви гемокоагуляції при збудженні як симпатичної, так і парасимпатичної нервової системи, підтверджують те, що первинної гіпокоагуляції не існує: вона завжди вторинна і розвивається внаслідок перевитрат факторів згортання при первинній гіперкоагуляції.

У здорових людей прискорення гемокоагуляції активує фібриноліз, внаслідок чого надлишок фібрину, який утворюється при посиленому мікро згортанні крові, розщеплюється. Активація фібринолізу спостерігається при фізичній роботі, емоціях, больовому подразненні.

На згортання крові впливає кора великих півкуль мозку. Свої впливи вона реалізує через вегетативну нервову систему та ендокринні залози. Розширення та звуження судин спричиняє виділенню з їх стінок тромбопластину, природних антикоагулянтів і активаторів фібринолізу.

Завдання № 1. Описати методи визначення тривалості кровотечі та згортання крові. Вказати діагностичну відмінність цих тестів.

Завдання № 2. Зобразити структурно-логічну схему механізмів та факторів, які протидіють згортанню крові.

Питання для самоконтролю

1. В звичайній пробірці кров зсідається значно швидше, ніж у пробірці, стінки якої облиті розплавленим парафіном або воском. Чому? Вкажіть на основні засоби та прийоми попередження зсідання крові.

2. Зсідання крові після пробного уколювання пальця студента – 3,5 хв, час зсідання крові цього ж студента у спеціальній трубочці – 6 хв. Дайте оцінку стану зсідальної та протизсідальної систем крові обстежуваного.

3. На тлі введення гепарину в кров загальний час зсідання досяг 7 хв (у нормі 2-5 хв). Про що це свідчить?

4. У чоловіка 40 років з масою тіла 80 кг під час стресу виявили, що загальний час зсідання крові становить 2 хв., що є наслідком дії на гемокоагуляцію, перш за все:

А. Катехоламінів

В. Кортизолу

С. Альдостерону

D. Соматотропіну

Е. Вазопресину

5. Що з нижчепереахованого сприяє збереженню рідкого стану крові?

А. Фізрозчин

В. Адреналін

С. Антитромбіни

D. Желатиноль

Е. Гепарин

F. Норадреналін

6. У людини в анамнезі виявлена гемофілія В. Який з показників системи гемостазу буде порушений:

А. Час зсідання крові

В. Тривалість кровотечі

С. Кількість тромбоцитів

D. Ретракція кров'яного згустка

Е. Фібриноліз