Висновки

Таким чином, цінова політика полягає в тім, щоб установлювати на товари такі ціни, так варіювати ними, залежно від ситуації на ринку, щоб опанувати його максимально можливу частку, домогтися запланованого обсягу прибутку й успішно вирішувати всі стратегічні й тактичні завдання.

Згідно даним проведених досліджень цінова політика ВАТ "ТерА" полягає в тім, щоб покрити витрати й отримати задовільний прибуток.

Фірма повинна поставити перед собою наступні цілі:

- забезпечення виживаності;

- максимізація поточного прибутку;

- завоювання лідерства по показниках частки ринку або по показниках якості товару;

Залежно від сфери діяльності, від частки займаного ринку фабрика повинна вибрати один з наступних методів ціноутворення:

- "середні витрати плюс прибуток";

- аналіз беззбитковості й забезпечення цільового прибутку;

- установлення ціни на основі відчувається ценности, що, товару,

- установлення ціни на основі рівня поточних цін,

Фірма також повинна враховувати, що встановлення остаточної ціни на товар залежить від: психологічного сприйняття з обов'язковою перевіркою; від того, що ціна ця повинна відповідати установкам практикованої фірмою політики цін і, що вона буде сприятливо сприйнята дистрибютерами й дилерами, власним торговельним персоналом фабрики, конкурентами, постачальниками й державними органами.

При розрахунку вихідної ціни фірми користуються різними підходами до проблеми ціноутворення. Один з таких підходів - установлення ціни по географічному принципі, коли фабрика вирішує, як саме розраховувати ціну для вилучених споживачів, і вибирає або метод установлення ціни ФОБ у місці походження товару, або метод установлення єдиної ціни із включеними в неї витратами по доставці, або метод установлення зональних цін, або метод установлення цін стосовно до базисного пункту, або метод установлення цін із прийняттям на себе витрат по доставці. Другий підхід - установлення цін зі знижками й заліками, коли фабрика надає знижки й робить заліки. Третій підхід - установлення цін для стимулювання збуту, коли фабрика вирішує, чи вдатися до використання "збиткових лідерів" або до цін для особливих випадків або пропонувати знижки готівкою. Четвертий підхід - установлення дискримінаційних цін, коли фабрика призначає різні ціни для різних з, для різних місць і різного часу. П'ятий підхід - установлення цін на новий товар, коли фабрика пропонує захищену патентом новинку або в рамках стратегії "зняття вершків", або в рамках стратегії міцного впровадження на ринок. Шостий підхід - ціноутворення в рамках товарної номенклатури, коли фабрика встановлює цінові орієнтири для ряду виробів у рамках товарних асортиментів.

Вирішуючи питання про ініціативну зміну цін, фірма повинна ретельно вивчити ймовірні реакції споживачів і конкурентів. Реакція споживачів залежить від того, який зміст убачають вони в зміні цін. Реакції конкурентів є або наслідком чітких установок політики реагування, або результатом конкретної оцінки кожної знову виникаючої ситуації. Фірма, що планує ініціативну зміну цін, повинна також передбачати найбільш імовірні реакції постачальників, дистрибьютеров і державних установ. У випадку зміни цін, початої кимсь із конкурентів, фірма повинна спробувати зрозуміти його наміри і ймовірну тривалість дії нововведення. Якщо фірма бажає швидко реагувати на що відбувається, їй варто заздалегідь запланувати свої відповідні заходи на можливі цінові маневри конкурентів.

З огляду на складність даної проблеми, необхідним є придбання знань у цій галузі для вибору правильного підходу у встановленні цін при виході на ринок. З метою досягнення задовільних результатів у виробничій і комерційній діяльності необхідно подальше поглиблення такого роду знань на основі вивчення світового досвіду, специфіки економіки України й інших країн.

В умовах ринку зберігається необхідність державного регулювання ціноутворення. Це пояснюється необхідністю контролю за цінами галузей і підприємств, прагненням держави забезпечити соціальний захист населення.

Ціна на продукцію залежить від багатьох факторів: попиту на продукцію, державного регулювання цін, витрат, конкуренції й інші.

Облік впливу всіх факторів у комплексі дозволить підприємствам виробити гнучку й ефективну політику ціноутворення. Це можна досягнути за допомогою використання методу ФВА при ціноутворенні.

У перші роки переходу на ринкові відносини найбільш сильнодіючим фактором ціноутворення в українській економіці був, і багато в чому залишається зараз, фактор витрат. Фірми прагнули будь-яке збільшення витрат перекласти на покупця. Але зараз, у міру насичення ринку й в умовах конкуренції, підприємствам всі частіше, щоб реалізувати продукцію й забезпечити стійке фінансове становище, доводиться вишукувати резерви по зниженню витрат.