
Інфекційна анемія коней
- хронічне вірусне захв, яке характ рецедивуючою гарячкою, анемією, ураж кровотворних орг та с.с.с.Хворіють коні ,осли. Хв протікає у вигляді кпізоотій та ензоотій. Захворюванність 69-100%, смертність при первинних спалахах 20-80%. Захворювання в основному припадає на 3-4 квартал року . збудник. родини Retroviridae, підродини Lenti-virinae. у тому числі вірусів артриту та енцефаліту кіз, вісна-маеді овець, імунодефіциту людини і кішок. Штами вірусу ШАН, виділені в різних частинах земної кулі, в антигенному відношенні ідентичні. Вони розрізняються у РН, проте мають загальний антиген, який виявляють РЗК, РДЗК, РДП. до хімічних факторів вірус стійкий. При двогодинної експозиції в 20%-ном розчині хлорного вапна або негашеного вапна, в 1%-них розчинах фенолу і формаліну вірус не гине. При 0 ... 2 ° С збудник зберігається до 3 років, в гліцерині - 7 міс, в сечі і гною рідині - до 2,5 міс, у стерильній воді - 160 днів. Інфіковані корму безпечні через 9 міс. При биотермической обробці гною вірус інактивується через 30 днів, 2 ... 4%-ний розчин гідроксиду натрію вбиває його за 20 хв, 2%-ний розчин формаліну - за 5 хв . Епізоотологія. хворіють коні, віслюки, мули незалежно від статі та віку, а також свині, особливо поросята, зараження яких призводить до 30 - 196-денної латентної інфекції. Джерелом збудника інфекції є клінічно хворі тварини, а також тварини з тривалим (до 18 років) латентним перебігом інфекції під час чергових рецидивів хвороби. Вірус виділяється з організму із сечею, носовим слизом та кон'юнктивальними витіканнями, молоком, а також з калом за наявності в ньому домішок крові. Зараження відбувається через шкіру, слизові оболонки носа, ротової порожнини, зовнішніх статевих органів, кон'юнктиву очей та травний канал. Особливо легко зараження відбувається в разі порушення цілісності шкіри,для чого достатня мінімальна кількість збудника.Провідним фактором у перенесенні вірусу й зараженні коней є кровосисні та жалкі комахи - сліпні, мухи-жигалки, комарі. Зареєстровано випадки вертикального передавання збудника від матері плоду, а також зараження під час парування. Забруднені виділеннями хворих тварин корми, вода, повітря та інші об'єкти зовнішнього середовища також можуть бути факторами передавання збудника, однак істотної ролі в поширенні інфекції не відіграють . Клініка. Розрізняють надгострий, гострий, підгострий, хронічний і прихований перебіг ІНАН. У більшості випадків гостра й підгостра форми спричиняють падіж тварини. При надгострому перебігу хвороби тварина гине через кілька годин або через 1—2 дні. Характерні ознаки: гарячка, параліч задніх кінцівок, серцево-судинна недостатність, часто відзначають гастроентерит. Гостра форма супроводжується пригніченням, підвищенням температури тіла до 40—42 °С, крововиливами в носову порожнину. При надгострій та гострій формах значно зменшується кількість еритроцитів і знижується рівень гемоглобіну. Підгострий перебіг характеризується періодичною гарячкою. При підвищенні температури у хворих помітні такі ж самі клінічні ознаки, як і при гострому перебігу. В періоди ремісій стан тварини значно поліпшується. Хвороба закінчується смертю або переxодить у хронічну форму. Хронічний перебіг ІНАН супроводжується короткочасним загостренням температури. При цьому відзначають виснаження, значне виділення поту, кволість. Роботоздатність коней відновлюється через 15—20 діб. Прихований перебіг хвороби характеризується періодичним незначним підвищенням температури. Інфіковані коні клінічно здорові й небезпечні як джерело інфекції, оскільки вірусна персистенція може спостерігатися протягом усього життя. Діагностика- клініко-епізоотолог дані,гематологічне досл(У лабораторію для серологічного дослідження надсилають сироватки крові в об'ємі по 5 - 6 мл, для гематологічних досліджень), результати розтину(Від трупів і забитих тварин для гістологічного дослідження відбирають шматочки печінки, селезінки, серця, легень, нирок, лімфатичні вузли.), біопроба, серологія РДП. Біопроба на лошатах віком 6-12 т п.ш вводимо 300-500мл сироватки від хв тв.,через 2-4т зявляється клініка, гарячка, слабкість, анемія, жовтяничність слизових, схуднення. Диференц-лептоспіроз,ринопневмонія,грип,бабезіози,піроплазмози. Лікування хворих на інфекційну анемію коней не проводять, їх знищують . Профілактика .серодосл РДП – у благополуч господарствах неблагополуч районів і раз на рік ,у благополуч госп неблагополуч обл 1раз 2 роки, у благополуч обл 1раз на 3р., на кінних заводах 1раз на рік.При поступо в госп коней тв відправл на 30д карантин . Ліквідація-діагноз встановл 2разовою + реакцією РДП.госп.-неблагопол.-Наклад карантин. За умовами обмежень забороняється: - увезення на територію та вивезення з господарства однокопитних тварин (крім здання на забій); - переміщення коней у господарстві без дозволу головного лікаря ветеринарної медицини господарства; - парування здорових коней з інфікованими. Інфікованих тварин ізолюють і протягом 15 днів здають на забій., Гній, підстилку, залишки корму знезаражують біотермічним методом, Все серопозитивне поголів'я щомісяця досліджують клінічно, при виділенні хворих коней їх здають на забій, Молодняк, одержаний від здорових конематок, досліджують з шестимісячного віку з інтервалом 3 місяці до одержання двох підряд негативних результатів. Конепоголів'я здорових груп досліджують один раз на рік упродовж періоду оздоровлення господарства. Поточну дезінфекцію неблагополучної конюшні проводять через кожні 30 днів- 4%-ний розчин їдкого натру, освітлений розчин хлорного вапна з активністю хлору 3%, 2%-ний розчин формальдегіду. Тушу і продукти забою, одержані від хворих тварин, направляють на технічну утилізацію. Тварин, у яких відсутні клінічні ознаки хвороби, але які позитивно реагують при серологічних дослідженнях, забивають на санітарній бойні і використовують після знезараження проварюванням. Кістки, голови, внутрішні органи серопозитивних і хворих на інфекційну анемію коней утилізують. Карантин знімають після забою коней, які позитивно реагують на РДП, проведення прикінцевих заходів і одержання від усього поголів'я, старшого за шестимісячний вік, двох негативних результатів серологічних досліджень з інтервалом 30 днів.