
Пакет тест.завд.1
..doc
1 |
До простих переломів відносяться: |
1 |
Поперечні, косі, гвинтоподібні, повздовжні; |
2 |
Апофізарні та епіфізіоліз; |
3 |
Множинні та поперечні; |
4 |
Прямі і непрямі. |
1 |
За характером роз’єднання кісткових уламків переломи бувають: |
1 |
Метафізарними, діафізарними, епіфізарними; |
2 |
Повними і неповними; |
3 |
Уламковими і множинними; |
4 |
Прямими і непрямими. |
1 |
Фіксація зламаних кісток здійснюється такими основними способами: |
1 |
Екстракортикальний та інтрамедулярний остеосинтез; |
2 |
Зовнішня фіксація, внутрішня фіксація та комбінація зовнішньої та внутрішньої фіксації; |
3 |
Апаратами зовнішньої фіксації та серкляжним дротом; |
4 |
Гвинтами та штифтами Стейнмана. |
1 |
До внутрішньої фіксації переломів кісток відносяться: |
1 |
Шина Обухова, апарат Ілізарова; |
2 |
Металеві пластини, декстринові пов’язки; |
3 |
Шина Томаса, апарат Костюка; |
4 |
Металеві шпиці, металеві штифти, металеві пластини, серкляжний дріт, шурупи, апарати зовнішньої фіксації. |
1 |
До зовнішньої фіксації переломів кісток відносяться: |
1 |
Серкляжний дріт, гіпсові пов’язки; |
2 |
Апарати зовнішньої фіксації, апарат Ілізарова, апарат Костюка; |
3 |
Шина Шрьодера-Томаса, шина Обухова, пластикові, гіпсові, декстринові пов’язки; |
4 |
Штифти, шпиці, пластини. |
1 |
Інтрамедулярний остеосинтез виконується за допомогою: |
1 |
Штифтів Стейнмана, шпиць Кіршнера; |
2 |
Металевих пластин з круглими та овальними отворами; |
3 |
Серкляжного дроту; |
4 |
Апаратів Ілізарова та Костюка. |
1 |
Екстракортикальний остеосинтез проводиться за допомогою: |
1 |
Штифтів Стейнмана, шпиць Кіршнера; |
2 |
Металевих пластин різної конфігурації та шурупів; |
3 |
Серкляжного дроту; |
4 |
Апаратів Ілізарова та Костюка. |
1 |
На місце перелому діють такі сили, що запобігають зростанню кістки: |
1 |
Компресія та дистракція; |
2 |
Ротація, згинання, зсув та відходження дрібних уламків; |
3 |
Компресія, ротація; |
4 |
Дистракція, згинання. |
1 |
Переломи кісток можуть мати такі ускладнення: |
1 |
Незрощення, остеомієліт, дистракція; |
2 |
Уповільнене зрощення, несправжній суглоб; |
3 |
Уповільнене зрощення, незрощення, остеомієліт, деформація кістки; |
4 |
Неправильне зрощення, розходження відламків кістки. |
1 |
Можливі причини уповільненого зрощення та незрощення переломів: |
1 |
Неадекватна іммобілізація, надмірна васкуляризація в ділянці перелому; |
2 |
Виснаженість та низька резистентність організму, інфекція; |
3 |
Не змикання уламків, надмірне навантаження на травмовану кістку; |
4 |
Неадекватна іммобілізація, не змикання уламків, відсутність васкуляризації в ділянці перелому, можливість автономних уламків, виснаження організму, інфекція. |
1 |
Остеомієліт – це: |
1 |
Запалення окістя; |
2 |
Гнійне запалення кістки; |
3 |
Запалення кісткового мозку; |
4 |
Локальний дрібнозернистий розпад кісткової субстанції. |
1 |
Хронічний осифікуючий періостит характеризується: |
1 |
Крововиливами в окістя та розриви його елементів; |
2 |
Випотіванням серо-фібринозного ексудата; |
3 |
Руйнацією окістя та оголенням кістки; |
4 |
Кістковими випинаннями у вигляді екзостозів, остеофітів та гіперостозів. |
1 |
Екзостози – це: |
1 |
Обмежені гострі виступи на кістці; |
2 |
Грибоподібні випинання на кістці; |
3 |
Великі горбисті розрощення на кістці; |
4 |
Сплощення суглобової поверхні. |
1 |
Карієс кістки – це: |
1 |
Патологічна зміна кісткової речовини, що виявляється її змертвінням; |
2 |
Строго локальний дрібнозернистий розпад кісткової субстанції з утворенням дефекту у вигляді заглиблення; |
3 |
Запалення кісткового мозку; |
4 |
Гнійне запалення кістки. |
1 |
Діагноз при переломах кісток встановлюють: |
1 |
за даними ультрасоногріфічного дослідження |
2 |
за даними рентгенографії у прямій проекції |
3 |
за даними рентгенографії у боковій проекції |
4 |
За клінічними ознаками та даними рентгенографії у прямій і боковій проекціях |
1 |
Клінічними ознаками перелому кістки є: |
1 |
вимушене неприродне положення кінцівки, збільшення або зменшення її довжини |
2 |
припухлість, зміна контурів та ненормальна рухливість у ділянці ураження, кісткова крепітація, різко виражена болючість ділянки ураження |
3 |
обмеження рухливості, порушення конфігурації, біль |
4 |
відсутність обмеження в опиранні на хвору кінцівку |
Патологія суглобів, сухожилків
1 |
Діагноз при вивиху суглоба встановлюють: |
1 |
3а даними ультрасоногріфічного дослідження |
2 |
3а даними рентгенографії у прямій проекції |
3 |
3а даними рентгенографії у боковій проекції |
4 |
За клінічними ознаками та даними рентгенографії у прямій і боковій проекціях |
1 |
Живлення суглобового хряща відбувається за рахунок таких джерел: |
1 |
Періосту та живильних артерій; |
2 |
Синовіальної оболонки, періосту та компактної речовини кістки; |
3 |
Синовіальної оболонки і синовії, субхондральної кістки, а також з боку крайової зони хряща, де він з’єднується з капсулою суглоба; |
4 |
Метафізарної пластини, живильних артерій та губчастої речовини кістки. |
1 |
Гемартроз – це: |
1 |
Набряк суглобової капсули; |
2 |
Крововилив у суглобову порожнину; |
3 |
Дегенеративно-дистрофічне захворювання суглоба; |
4 |
Випинання суглобових виворотів. |
1 |
Ускладнений вивих суглоба характеризується: |
1 |
Наявністю рани, сильним розтягненням або розривом капсули суглоба, ушкодженням сухожилків і фасцій, що кріпляться безпосередньо біля суглоба; |
2 |
Збереженням цілісності зовнішніх покривів, розтягом або розривом капсули суглоба, ушкодженням сухожилків або зв’язок суглоба; |
3 |
Тріщинами суглобової поверхні та розривами зв’язок суглоба; |
4 |
Деформацією суглобових поверхонь та розривом капсули суглоба. |
1 |
До ексудативних артритів відносяться: |
1 |
Серозний синовіт, серозно-фібринозний синовіт, хронічний осифікуючий періартрит, хронічний деформуючий артрит; |
2 |
Грануломатозний артрит, хронічний осифікуючий артрит, дисплазія кульшових суглобів, гнійне запалення суглобів; |
3 |
Серозний синовіт, серо-фібринозний синовіт, септичне запалення суглобів, грануломатозний артрит, ревматичне запалення суглобів, ревматоїдний артрит; |
4 |
Ревматоїдний артрит, ревматичне запалення суглобів, розсікаючий остеохондроз, хронічний деформуючий артрит. |
1 |
Емпієма – це: |
1 |
Просочування гнійним ексудатом всіх шарів суглобової капсули; |
2 |
Поширення гнійного ексудату на пухку клітковину навколо капсули суглоба; |
3 |
Гнійна інфільтрація періосту; |
4 |
Накопичення в закритій порожнині суглоба гнійного ексудату. |
1 |
При метастатичному артриті уражується: |
1 |
Тільки колінний суглоб; |
2 |
Симетричні суглоби; |
3 |
Одночасно декілька суглобів; |
4 |
Скакальні суглоби. |
1 |
До безексудативних і дегенеративно-дистрофічних уражень суглобів відносяться: |
1 |
Ревматоїдний артрит, ревматичне запалення суглобів, гонартроз, коксіт, дисплазія кульшових суглобів; |
2 |
Хронічний осифікуючий періартрит, артроз, остеохондроз, хронічний деформуючий артрит; |
3 |
Грануломатозний артрит, метастатичний артрит, остеохондроз, кокс артроз; |
4 |
Хронічний деформуючий артрит, дисплазія кульшових суглобів, ревматоїдний артрит, септичне запалення суглобів. |
1 |
Клінічними ознаками вивиху суглобу є: |
1 |
вимушене неприродне положення кінцівки, збільшення або зменшення її довжини, обмеження рухливості, порушення конфігурації, біль |
2 |
припухлість, зміна контурів та ненормальна рухливість у ділянці ураження |
3 |
кульгання на хвору кінцівку |
4 |
кісткова крепітація, різко виражена болючість ділянки ураження |
1 |
При розтязі у сухожилку відбувається: |
1 |
розшарування та розтягнення волокон; |
2 |
розрив волокон; |
3 |
мікророзрив окремих пучків; |
4 |
окостеніння волокон. |
1 |
При багаторазових розтягах сухожилків виникає: |
1 |
тендогенна контрактура; |
2 |
звапнування сухожилка; |
3 |
вивих суглоба; |
4 |
розрив капсули суглоба. |
1 |
Запалення сухожилка називається.. |
1 |
Тендиніт |
2 |
Періостит |
3 |
Тендовагініт |
4 |
Десмоідіт |
1 |
Тендогенна контрактура є характерним симптомом… |
1 |
Гострого асептичного тендиніту |
2 |
Тендовагініту |
3 |
Гнійного тендиніту |
4 |
Хронічного асептичного тендиніту |
1 |
Обов’язкова процедура при лікуванні гнійного тендиніту… |
1 |
Застосування холоду |
2 |
Застосування тепла |
3 |
Масаж та діатермія |
4 |
Розтин та дренування |
1 |
Бурсит- це: |
1 |
Запалення суглоба |
2 |
Запалення синовіальної сумки |
3 |
Запалення окістя |
4 |
Запалення десен |
1 |
Діагноз при вивиху суглоба встановлюють: |
1 |
за клінічними ознаками |
2 |
за даними рентгенографії у прямій проекції |
3 |
за даними рентгенографії у боковій проекції |
4 |
за даними рентгенографії у прямій і боковій проекціях |
5 |
за даними ультрасоногріфічного дослідження |
1 |
Екстирпація бурси показана при… |
1 |
Серофібринозному бурситі |
2 |
Хронічному серозному бурситі |
3 |
Гнійному бурситі |
4 |
Серозному синовіті |
1 |
За бурситу двоголового м’яза плеча у коня спостерігається: |
1 |
кульгавість висячої кінцівки, припухання в ділянці між передньозовнішнім горбом плечової кістки і двоголовим м’язом плеча |
2 |
кульгавість опірної кінцівки |
3 |
кульгавість висячої кінцівки, обмежене, рухливе припухання в ділянці ліктевого горба |
4 |
змішана кульгавість |
1 |
Запалення бурси ліктьового горба здебільшого зустрічається у: |
1 |
коней, собак |
2 |
дрібної рогатої худоби та свиней |
3 |
котів |
4 |
дрібної та великої рогатої худоби |
1 |
Прекарпальний бурсит зустрічається у: |
1 |
коней, собак |
2 |
дрібної рогатої худоби та свиней |
3 |
котів |
4 |
великої рогатої худоби |
1 |
Під час екстирпації підшкірної ліктьової бурси розріз шкіри слід виконати: |
1 |
напівкруглий (випуклістю донизу) у нижній частині бурси |
2 |
напівкруглий (випуклістю доверху) у верхній частині бурси |
3 |
прямолінійний на медіальній поверхні бурси |
4 |
прямолінійний на латеральній поверхні бурси |
1 |
Під час екстирпації підшкірної п’яткової бурси в коня розріз шкіри слід виконувати: |
1 |
у нижній частині бурси. півмісяцевий, випуклістю донизу |
2 |
півмісяцевий, випуклістю доверху |
3 |
вертикальний на плантарній поверхні бурси |
4 |
горизонтальний на плантарній поверхні бурси |
1 |
Ураженнями м’язів незапального характеру є: |
1 |
міозит |
2 |
міопатоз, атрофія м’язів |
3 |
ревматичний міозит |
4 |
мікоз |
1 |
М’язовий ревматизм характеризується: |
1 |
раптовим виникненням і гострим початком хвороби |
2 |
асиметричним ураженням окремих груп м’язів |
3 |
стабільною больовою реакцією |
4 |
повною втратою функції скорочення уражених м’язів |
1 |
Що небажано застосовувати при лікуванні гнійного міозиту? |
1 |
Антибіотики |
2 |
Компреси на спирту |
3 |
Холод |
4 |
Новокаїнові блокади |
1 |
Причина виникнення ревматичного міозиту. |
1 |
Патогенна дія ревматогенного стрептококу |
2 |
Дистрофія м’язів |
3 |
Ушиб м’язів |
4 |
Перенапруження м’язів |