Висновок до завдання 1 і 2

Звичайно, здійснивши районування областей України , на контурній карті, за кількістю санаторно - курортних і оздоровчих закладів у 2003- 2004 р., методом якісного фону, нам відразу “ кидаються в очі” ті регіони України (області), які мають найбільшу кількість таких закладів, і звичайно найменшу. Отже, лідируючими областями у цій сфері виступають Донецька, і звичайно Крм. На ІІ місці по кількості таких закладів знаходяться Одеська та Запорізька області. Найменша їх кількість була збудована в регіоні, який включає : Рівенську, Житомирську, Тернопільську, Хмельницьку, Ів.-Франківську, Чернівецьку і Вінницьку. Щодо ключових чинників і причин виявлених регіональних диспропорцій, то звичайно основними є природні, соціально – економічні ,історичні та ін. чинники. Але все ж найхарактернішим є природний. Найгустіша мережа санаторно – курортних закладів побудована там, де гарні кліматичні умови, земля багата на лікувальні, оздоровчі ресурси : мінеральні води, лікувальні грязі, і звичайно важлива площа самої області.

Характеризуючи регіональний розподіл місткості оздоровниць України, то тут стає зрозуміло, що ситуація аналогічна. Адже, саме в тих регіонах де найбільша кількість оздоровниць ( Криму, Донецькій, Одеській областях), буде перевищувати місткість цих закладів.

Завдання 3

Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що вико­ристовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Рекреаційні ресурси є природні та соціально-економічні. Природні рекреаційні ресурси — це природні умови, об'єкти, явища, які сприятливі для рекреації — відновлення духовних і фізичних сил, витрачених у праці, навчанні, творчості. Природні рекреаційні ре­сурси України різноманітні. Уся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах.

До соціально-економічних рекреаційних ресурсів належать культурні об'єкти, пам'ят­ки архітектури, історії, археологічні стоянки, етнографічні музеї, місця, пов'язані з життям, перебуванням видатних учених, письмен­ників, акторів, політичних діячів, викладачів, робітників, селян та ін.

Рекреаційні ресурси України (природні націо­нальні парки, приміські смуги, історико-архітектурні, історико-культурні заповідники тощо) охороняються. У межах рекреаційних територій заборонена діяльність, яка призводить до нега­тивних змін у навколишньому середовищі.

Саме все це свідчить про те, що в Україні є умови для повноцінного розвитку рекреаційно- відпочинкового туризму, лише на мою думку необхідно більш раціонально використовувати всі ті ресурси, які нам надала природа, адже безглуздо буде не скористатися такими можливостями.

Щодо оцінки туристично- інвестиційної привабливості регіонів України, то кожен з них має свої особливості, тобто багатий на певні туристичні ресурси, та являє собою інвестиційно привабливу територію.