9.Ключові поняття музеєзнавства?

Щоб краще зрозуміти предмет музеєзнавства, необхідно опанувати його ключові поняття, а саме, що таке «музейний предмет», «музей» та «музейна справа». Найпростіше поняття «музейний предмет» визначити в такий спосіб: «Це той предмет, що знаходиться в музеї або, точніше, у фондах музею». Але таке визначення не задовольняє науковим вимогам. Адже під музейним предметом ми передусім розуміємо оригінал (але не тільки!), безпосередній результат діяльності людини чи життя природи, який має значення документа і відповідає профілю музею. Отже, у цьому визначенні підкреслюються, що музейний предмет є переважно речовим та образотворчим носієм інформації. Воднораз, музейні предмети є не тільки першоджерелами знання, але й культурно-історичними цінностями. Виступаючи основою всієї діяльності музею, вони володіють функцією історичної пам’яті. В музейному предметі відображається особливе ставлення людини до дійсності, яке характеризується так званою музейною необхідністю. Тобто цінність музейного предмета виявляється і фіксується в процесі музеєзнавчого та профільно-наукового дослідження. Виходячи зі сказаного, можна вивести, що музейний предмет – це вибраний з реальної дійсності предмет музейного значення, який включений в музейне зібрання і здатний довго зберігатися. Він є носієм соціальної й естетико-наукової інформації, автентичним джерелом знань та емоцій культурно-історичною цінністю, а отже й частиною національного надбання. Що ж стосується змісту поняття «музей», то воно не є однозначним і значною мірою залежить від усвідомлення феномену музею, його ролі і значення. Зокрема, музей може описуватися в системі понять таких наук, як соціологія, семіотика, теорія інформації тощо. Доволі поширеною є біологічна теорія, згідно з якою виникнення колекцій музейних предметів пояснюється інстинктом накопичення. Існує й філологічна теорія, яка пояснює виникнення музеїв наслідуванням античним храмам – музеумам. Однак в цьому випадку швидше мовиться про етимологію самого терміну, ніж про поняття, що розкриває його природу. В радянському музеєзнавстві виникнення музеїв здебільшого обумовлювалось суспільною необхідністю. Але при тому була небезпека применшити такі функції музею, як збереження, накопичення та дослідження. З того випливає, що музей є спеціалізованим інститутом, який задовольняє суспільні потреби в збереженні та використанні предметів реального світу, як елементів історичної пам’яті, документальних засобів соціальної інформації, естетичних цінностей. Цілком зрозуміло, що в залежності від того чи іншого розуміння мети, провідних завдань та основних функцій музею буде різнитися і його трактування. Для прикладу наведемо два типо-логічно однорідних визначення, кожне з яких по-своєму характеризується повнотою охоплення та чіткістю викладу. Згідно з першим, музей є історично зумовленим багатофункціональним інститутом соціальної інформації, що призначений для збереження культурно-історичних та природничо-наукових цінностей, накопичення та поширення інформації за допомогою музейних предметів. Документуючи процеси та явища природи й суспільства, музей комплектує, зберігає, досліджує колекції музейних предметів, а також використовує їх з науковою, освітньо-виховною та пропагандистською метою. В другому визначенні підкреслюється, що музей є науково-дослідним та культурно-освітнім закладом, в якому збирають, комплектують, вивчають і зберігають пам’ятки історії і духовної культури людства, природничо-етнографічні , меморіальні та інші колекції і за допомогою яких через посередність експозиційної, виставкової, екскурсійної та лекційної діяльності досягаються освітньо-пізнавальні, виховні, духовно-естетичні цілі. І зрештою, функціонування музеїв в конкретно-історичних умовах обумовлює виділення особливої сфери їх суспільної діяльності – музейної справи, складовими елементами якої виступають: практична діяльність музеїв, охорона пам’яток, музейна мережа, музейна політика та законодавство, система підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, профільні наукові, науково-методичні та навчальні центри, спеціалізована періодика і спеціальна наукова дисципліна – музеєзнавство. Зрозуміло, що від рівня розробки та змістового наповнення основних понять музейного предмета, музею та музейної справи значною мірою залежить визначення сучасної проблематики музеєзнавства