Туроперейтинг

1.Поняття, основні види діяльності туроператора?

Туроператор - господарюючий суб'єкт або індивідуальний підприємець, який розробляє туристичні маршрути, забезпечує їх функціонування, організовує рекламу, встановлює ціни на тури турагентам для випуску за ними путівок і їх реалізації.

- формування (комплектацію) турів; - просування турів; - гуртову реалізацію турів; - забезпечення обслуговування туристів у межах програми туру; - контроль і оперативний супровід турів; - відповідальність за виконання робіт. До основних завдань туроператорів відносять: - вивчення потреб потенційних туристів на тури та туристичні програми; - складання маршрутів та перспективних програм обслуговування туристів; - взаємодію з постачальниками послуг; - розрахунок вартості туру та визначення ціни; - реалізацію турів; - методичне забезпечення турів; - забезпечення туристів необхідним та спеціальним спорядженням, сувенірною та рекламно-інформаційною продукцією; - підготовку, підбір та призначення спеціалістів на маршрути подорожей (екскурсоводи, інструктори, гіди-перекладачі тощо); - рекламно-інформаційну роботу щодо просування туристичного продукту до споживачів; - контроль за якістю, надійністю та безпекою туристичного обслуговування. Основні функції туроператора: комплектувальна, сервісна, гарантійна. Комплектувальна функція для туроператора - це комплектація туру з окремих послуг; для турагента - комплектація пакетів турів із транспортними та деякими іншими видами послуг. Сервісна функція - це обслуговування туристів в офісі під час продажу пакетів турів і на маршрутах. Гарантійна функція- це забезпечення туристів гарантією надання їм наперед сплачених туристичних послуг в обумовленій кількості і на обумовленому рівні.

2.Основні відмінності між туроператором та тур агентом:за системою доходів?

Система доходів. Туроператор купує туристський продукт і його прибуток формується з різниці між ціною купівлі та ціною продажу. Часто туроператор набуває окремі послуги, з яких потім формує комплексний туристичний продукт зі своїм механізмом ціноутворення. Турагент же діє як роздрібний продавець і його прибуток формується з комісійних за продаж чужого туристичного продукту. Турагент реалізує туристський продукт (у тому числі окремі послуги, наприклад, авіаквитки номера в готелях) за реальними цінами туроператорів чи виробників послуг.

За договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт). Права й обов’язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом. Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Отже, якщо платник податку виступає як турагент (посередник), вчиняє дії за рахунок і в інтересах замовника, то кошти, що надійшли від продажу туристичного продукту, не є власністю такого платника і не включаються до складу доходів при визначенні об’єкта оподаткування. Аналогічно не включаються до складу витрат турагента суми, сплачені (нараховані) на користь туроператора. Стосовно визначення об’єкта оподаткування платника податку – туроператора слід зазначити, що у складі витрат туроператора враховуються суми будь-яких витрат, пов’язаних безпосередньо зі здійсненням туристичної діяльності та інших супутніх видів господарської діяльності, з урахуванням суми винагороди, сплаченої туроператором турагенту, за умови підтвердження таких витрат актом виконаних робіт. До складу доходу туроператора при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток  включається вартість туристичного продукту, за якою його реалізовано.