3.2. Результати експериментальної роботи

Враховуючи актуальність проблеми наукової роботи, нами було проведено дослідження, яке спрямоване на спробу дослідити ефективність телефонного консультування учнів середньої та старшої школи, виявити актуальні потреби даної категорії, які дозволять скласти соціально-педагогічну технологію.

Провівши дане дослідження, гіпотеза про те, що дисфункціональна сім’я має негативний вплив на виховання, навчання та розвиток особистості молодшого школяра підтвердилася. Адже виконання батьками своїх функцій стосовно дітей досить часто порушується, на основі чого сім’я може набувати статусу дисфункціональної; виховання, розвиток та навчання дітей перестає бути оптимальним, з’являються девіації, депривації. Соціальна адаптація таких дітей потребує зусиль та підвищеної уваги з боку соціальних педагогів та вчителів молодших класів.

Основна мета проведення дослідження – перевірка ефективності телефонного консультування учнів середньої та старшої школи, визначення актуальних потреб учнів.

Завдання дослідження:

Визначити генеральну сукупність, вибірку, експериментальну базу дослідження, діагностичний інструментарій.

Дослідити ефективність телефонного консультування учнів середньої та старшої школи.

Проаналізувати й узагальнити отримані результати дослідження.

В ході проведення дослідження з вказаної теми було проведено глибинне інтерв’ю. Даний метод опитування проводився у відповідності із завчасно сформульо­ваними питаннями. Відповідно до теорії – подібне опитування може бути достатньо тривалим, не має чіткої структури. Найбільшого поширення воно набуло у "якісній" дослідницькій практиці при вивченні специфічного соціального досвіду індивідів, але також може застосовуватися на роз­відувальній стадії більш масштабних соціальних досліджень у сфері со­ціальної роботи з молоддю з метою уточнення специфіки об'єкту, деяких аспектів досліджуваної проблеми.

Також в ході проведення дослідження з вказаної теми було проведено глибинне інтерв’ю. Даний метод опитування проводився у відповідності із завчасно сформульо­ваними питаннями. При проведенні даного виду опитування в якості респондентів виступили консультанти служби «Телефон Довіри» Житомирського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; консультанти студентської соціальної служби «Телефон Довіри» Житомирського державного університету імені Івана Франка відповіли на 7 запитань (докладніше див. Додаток А).

Було з’ясовано, що в чотирьох випадках із десяти телефонують діти, а саме учні середньої та старшої школи. Аналіз відповідей респондентів показує, що учні звертаються з приводу: нерозуміння батьками, нерозділене кохання, відносини між однолітками, відносини з учителями, незадоволення власною зовнішністю. Серед технік, засобів та прийомів телефонного консультування, спеціалісти використовують активне слухання, відкриті запитання, перефразовування, уточнення,довірливу співбесіду, метод соціально-психологічної підтримки, методику телефонної психологічної корекції, психотерапевтичну бесіду, нейролінгвістичний метод, метод емпатичного контакту.

На питання про співпрацю із школами міста, телефонні консультанти служби «Телефон Довіри» Житомирського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відповідають, що вони співпрацюють з небагатьма школами, серед яких активно співпрацюють із спеціалістами шкільної соціально-психологічної служби Житомирської міської гімназії № 3. Телефонні консультанти служби «Телефон Довіри» Житомирського державного університету імені Івана Франка співпрацюють з колективом шкільної соціально-психологічної служби Житомирської міської гімназії № 3.

Поширення рекламної інформації щодо діяльності служб телефонного консультування наразі втілюється не досить ефективно, незважаючи на той факт, що зразки реклами, інформаційні носії та буклети є розробленими (див. Додаток Б). Наприклад, інформація та контактні телефони знаходяться в електронному вигляді та доступні лише для працівників соціально-педагогічної служб шкіл. Що стосується учнів, то на загальних інформативних стендах відсутні носії контактних телефонів чи повідомлень про діяльність телефонних консультантів служб міста.

На питання, яким чином впливає кваліфікація консультанта на якість консультування учнів середньої та старшої школи, маємо відповіді: позитивно, значно впливає, особливо в сфері роботи з дітьми. Особливо респонденти наголошують, що чим більший рівень знань, тим більш позитивно консультант може вплинути на психологічний стан клієнта.

Також телефонні консультанти зазначають, що спеціалісти мають володіти такими рисами як об’єктивність, незаангажованість, привітність, щирість, відкритість, гуманність, чуйність, емпатійність, мати високий рівень алекситимії. Консультант повинен вміти слухати, терпіти, проявляти розуміння, вміти не засуджувати. Важливим є опанування основ телефонного консультування, алгоритмів, технік.

Аналізуючи выдповіді телефонних консультантів, варто зазначити, що не згадуються такі телефонні техніки консультування як гештальт-терапія, техніки психодрами, які є ефективними при консультуванні учнів старшої школи.

Застосування гештальттерапії не означає використання окремих методик, а припускає загальні підходи даного методу:

• усвідомлення учнем самого себе у даний момент;

• робота з почуттями й емоційним станом абонента "тут і тепер", тому, як правило, не з'ясовуються причини звернення на ТД. По-перше, їх може бути багато; по-друге, приймається той факт, що іншого бути і не могло;

• відповідальність за ухвалення рішення лежить на абоненті, тому співробітник ТД не дає порад і рекомендацій, бо переконаний, що абонент може знайти вихід самостійно, а консультант допомогти йому в цьому.

Щодо класичної психодрами, то це терапевтичний процес, в якому використо­вується інструмент драматичної імпровізації для вивчення внутрішнього світу клієнта. Це такий вид драматичного мистецтва, що відбиває акту­альні проблеми клієнта, розроблений для вивчення особистісних проблем, мріянь, страждань і фантазій; вона ґрунтується на припущенні, що дослід­ження почуттів, формування нових відносин і моделей поведінки більш ефективне при використанні дій, що реально наближаються до життя, в порівнянні з використанням вербалізації.

У телефонному консультуванні використовується психодраматична методика обміну ролями. Ідея цієї методики полягає у тому, що клієнту пропонується зіграти роль іншого (підлітку - свого батька, матері – сина).

Обмін ролями дозволяє зрозуміти клієнта, поставитися з емпатією його переживань, сприйняти точку зору іншого.

Граючи роль іншого, абонент може глянути на себе очима свого опо­нента і, таким чином, краще зрозуміти проблему і конструктивно розв'язати міжособистісні проблеми. Телефонна розмова дає можливість клієнту поговорити по телефону з тим, із ким у нього виникли проблеми, допомагає розвитку поведінкових навичок.

Крім обміну ролями і бесіди з конфліктуючим, можливо застосувати прийом "проекція майбутнього" (програвання ситуацій, до яких готується абонент), "чарівний магазин" (пропонується продати або обміняти риси, які заважають або неприємні клієнту, наприклад, почуття непевності).

Також нами було проведено анкетування учнів середньої та старшої школи Житомирської міської гімназії № 3 за допомогою впорядкованих за змістом та формою набором питань, втілених у вигляді опитного листа, який самостійно заповнюються тим, хто опитується, за зазначеному в опитувальнику правилами, тобто анкетою (Додаток В).

Перед заповненням учням були пояснені правила заповнення анкети. Далі ми використали тестові твердження, відповіді на які є досить легкими. Ці твердження були близькими до теми опитування та поступово вводили респондента у проблематику, що досліджується.

Потім були подані рейтингові питання, де учні мали оцінити актуальні для них проблеми від 0 до 7 балів. Також у структурі анкети були питання, де відповідь мала надаватись самими учнями. Для цього були відведені спеціальні поля анкети.

Також в анкеті була присутня так звана паспортичка, тобто відомості про стать та клас опитуваного. Даний фактор дає нам змогу виокремити актуальність певних проблем як для дівчаток, так і для хлопчиків середнього та старшого шкільного віку.

Всього було опитано 17 дівчаток та 6 юнаків 11-Б класу, а також 12 дівчаток та 9 юнаків 8-В класу.

Розглянемо детальніше результати нашого опитування.

На твердження «Я володію інформацією про службу телефонного консультування в моїй школі або у моєму місті» ми отримали:

Таблиця 3.2.