- •«Етика та естетика ділового спілкування педагогічних працівників»
- •4. Особливості ділової етики педагогічних працівників.
- •5. Ораторське мистецтво. Публічний виступ.
- •1) Використання проксеміки в організації виступу.
- •2. Установлення контакту з аудиторією.
- •3) Публічний виступ передбачає такі етапи:
- •6. Мобільний (телефонний) етикет.
- •Додаток 1
5. Ораторське мистецтво. Публічний виступ.
Ораторське мистецтво виступаючого забезпечено мовою, яка свідчить про два фактори:
1. Ступінь самоствердження.
2. Впевненості в собі.
Критерієм ефективності мови є певні вирази. Так фраза з 10-13 слів сприймається найкраще, з 18-25 задовільно, більше 25 слів не сприймається. Змістовне навантаження несуть не тільки слова, але і тональність, гучність, модуляція і темп вимови.
Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою досягнення впливу на аудиторію. У сфері ділового спілкування найбільш часто використовуються такі жанри, як доповідь, інформаційна, привітальна і торгова промова.
1) Використання проксеміки в організації виступу.
Варто довідатися, у якій обстановці буде проходити виступ - у залі, у кабінеті, є чи там кафедра, стіл, мікрофон . Кафедра допомагає сконцентрувати увагу на ораторі, за нею треба розташовуватися вільно, невимушено, установивши і намагаючись зберігати постійну відстань у 20 - 30 сантиметрів між ротом і мікрофоном.
Проксеміка - наука про тимчасову і просторову організацію спілкування - описує наступні способи розміщення слухачів в аудиторії. (Додаток 3)
2. Установлення контакту з аудиторією.
Щоб завоювати аудиторію, треба установити з нею і постійно підтримувати, зоровий контакт. Виступаючий звичайно повільно обводить поглядом слухачів. Перед початком промови витримують невелику психологічну паузу - 5 - 7 секунд.
Яка б не цікава була тема, увага аудиторії згодом притупляється. ЇЇ необхідно підтримувати за допомогою наступних ораторських прийомів:
прийом «питання – відповіді». Оратор ставить питання і сам на них відповідає, висуває можливі сумніви і заперечення, з'ясовує їх і доходить певних висновків.
Перехід від монологу до діалогу (полеміки) дозволяє прилучити до процесу обговорення окремих учасників, активізувати тим самим їхній інтерес.
Прийом «створення проблемної ситуації». Слухачам пропонується
ситуація, що викликає питання: «Чому?», що стимулює їхню пізнавальну активність.
Прийом «новизни інформації, гіпотез» змушує аудиторію припускати, міркувати.
Опора на особистий досвід, думки, що завжди цікаві слухачам.
Показ практичної значимості інформації.
Використання гумору дозволяє швидко завоювати аудиторію.
Короткий відступ від теми дає можливість слухачам «відпочити».
Уповільнення з одночасним зниженням сили голосу здатне привернути увагу до відповідальних місць виступу (прийом «тихий голос»).
Діючим засобом контакту є спеціальні слова і вислови, що забезпечують зворотний зв'язок. Це особові займенники 1 і 2 особи (я, ви, ми, ми з вами), дієслова у 1 і 2 особі (спробуємо зрозуміти, обмовимося, відзначимо, прошу вас, відзначте собі, подумайте, конкретизуємо й ін.), звертання (шановні колеги, дорогі мої), риторичні запитання (Ви хочете почути мою думку?).
Перераховані мовні засоби контакту допомагають перебороти «бар'єр», служать об'єднанню оратора зі слухачами.
3) Публічний виступ передбачає такі етапи:
1. Підготовка.
2. Безпосередньо виступ.
3. Очікуваний результат виступу.
Підготовка включає: написання доповіді, зовнішнє оформлення приміщення, зовнішній вигляд виступаючого і жести. У відповідності з вимогами оратор підготовляє п’ять карток:
- картка №1 як заволодіти увагою слухачів
- картка №2 яким чином використовувати свою увагу в процесі виступу
- картка № 3 і №4 як завоювати розум слухачів
- картка № 5 результат виступу
Почати з картки № 3 сформулювати тему і основні положення які хочете донести до слухачів. Картка № 4 аргументація, цифри порівняння. Картка №5 сформулювати заключне звернення до аудиторії. Картка №1 яскравий виступ і картка №2 мета виступу і причини залучення слухачів до прийнятих рішень. Доповідь прочитати перед виступом не менше шести раз.
Публічний виступ забезпечується такими елементами:
1. Пояснення: передбачає чітке пояснення проблеми на базі теорії семантики
2. Розуміння: обгрунтування причинно-наслідкових зв’язків проблеми
3. Інструментальний аспект:передбачає використання теорії соціально психологічних наук, щодо зменшення суперечок і стресів
