2. Макроекономічні суб’єкти і взаємозв’язки між ними

На макрорівні національна економіка зображається у вигляді взаємодії чотирьох суб’єктів: сектора домашніх господарств, підприємницького сектора, держави і закордону – на чотирьох ринках: благ, праці, грошей і цінних паперів.

Сектор домашніх господарств включає всі приватні господарські осередки всередині країни, які постачають економіку ресурсами і використовують отримані за них гроші для придбання благ і задоволення власних потреб. Домашні господарства виявляють три види економічної активності:

• пропонують засоби виробництва, що знаходяться в їхній приватній власності;

• споживають частину одержуваного доходу, купуючи споживчі блага;

• зберігають решту доходу, купуючи цінні папери і нерухомість.

Підприємницький сектор являє собою сукупність усіх фірм, зареєстрованих всередині країни і створених для виробництва і реалізації благ. Економічна активність даного сектора зводиться до:

• попиту на засоби виробництва;

• пропозиції благ;

• інвестування.

Державний сектор – це всі державні інститути і заклади, що виробляють суспільні блага і надають їх споживачеві безкоштовно, тобто без безпосередньої оплати кожної споживаної одиниці блага. До числа найважливіших благ належать: безпека, досягнення фундаментальної науки, послуги державної соціальної і виробничої інфраструктур. Економічна активність виявляється в:

• закупівлі благ;

• стягненні податків;

• пропозиції грошей.

Сектор закордон складається з економічних суб’єктів, що мають постійне місцезнаходження за межами даної країни, а також іноземних державних інститутів.

Вплив закордону на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом і національними валютами.

3. Моделі кругообігу

3.1. Двосекторна модель кругообігу продуктів і доходів

В основі макроекономічного аналізу лежить найпростіша модель кругових потоків. В моделі тільки дві категорії економічних агентів – домогосподарства і фірми, немає державного втручання, модель замкнена (рис. 1.3).

Доходи одних економічних агентів – це витрати інших:

• споживчі витрати на придбання товарів – доходи фірм від реалізації готової продукції;

• витрати фірм на оплату ресурсів – доход домогосподарств (заробітна плата, рента тощо).

В двосекторній моделі утворюються два потоки: реальний «ресурси – товари» і грошовий «витрати – доходи» – здійснюються одночасно в протилежних напрямках.

Потік характеризує економічний процес, який відбувається безперервно і вимірюється в одиницях за визначений період часу.

В моделі: потоки продукції, витрат, доходів.

Запас – це величина, яку використовують для виміру показника на конкретний момент часу, на визначену дату.

В економіці існує певний взаємозв’язок між показниками потоку і запасу:

• запас дорівнює накопиченим за визначений період потокам;

• потік дорівнює різниці між запасами на початок і кінець періоду.

Взаємозв’язок потоку і запасу представлено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Приклади потоків і запасів

№ з/п	Запас	Потік
1	Державний борг	Дефіцит державного бюджету
2	Накопичений в економіці капітал	Об’єм інвестицій
3	Майно споживача	Доходи і витрати споживача
4	Добробут	Доход
5	Кількість безробітних	Кількість осіб, які втрачають роботу

Для закритої економіки (без держави і закордону) величина загального обсягу виробництва товарів та послуг в грошовому вимірі дорівнює сумарній величині грошових доходів домашніх господарств.

Доходи = сукупним споживчим витратам,

або Y=C.