stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

потопати в сльозах; слізьми землю топити.

Утопить | В ложке воды утопить кого – у ложці води втопити кого.

Утопленник | Везёт, как утопленнику кому (шутл.) – щастить, як тому, що на шибениці (на бантині). [Добре, як голому в кропиві. Пр.]

Утроба | Ненасытная утроба (перен. разг.) – ненаситна (ненажерна) утроба; ненажера.

Утро | Доброе утро!; с добрым утром! – доброго ранку!; добрий ранок!; (у нар. мові найчастіше) добридень! | На другое утро – другого ранку. | Ранним утром – рано-вранці (уранці-рано); раннього ранку; (фольк.) рано-пораненьку. | С раннего утра – з раннього ранку; спозаранку (спозарана, спозарання). | С утра до вечера – з (від) ранку (рана) до вечора; з (від) рання до смеркання. | Утро вечера мудренее – ранок мудріший від вечора. Пр. Вечір думає, а ранок умає. Пр. Завтра уранці буде видніше. Пр. Ранок покаже. Пр. Година вранці варта двох увечері. Пр. Ніч — порадниця-мати: порадить, що починати (казати). Пр. Ніч-мати дасть пораду. Пр. | Утро проводить – ранок проводити; (також розм. фольк.) [ранок] ранкувати. [На калині зозуля… кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Н. п. Де ти, Марусю, де ти, молодая, сей ранок ранкувала? Н. п.] | Утром и вечером – уранці й увечері; рано й вечір.

Уходить | Почва (земля) уходит из-под ног чьих, у кого – земля (ґрунт) хитається під ногами чиїми, у кого; земля (ґрунт) тікає з-під ніг у кого, кому. | Уходить, уйти в [самого] себя – замикатися, замкнутися в собі; заглиблюватися, заглибитися в собі.

Ухо | В одно ухо вошло, в другое — вышло – одним вухом слухає, другим випускає. Пр. В

одне вухо увійшло, а в друге вийшло. Пр. | До ушей краснеть, покраснеть, вспыхнуть (разг.) – аж по [самі] вуха червоніти, почервоніти, паленіти, спаленіти, шарітися, зашарітися. | Доходить, дойти до ушей чьих – доходити, дійти до чийого вуха (до чиїх вух). | Ест, уписывает так, что за ушами трещит, пищит (разг.) – їсть, уминає, аж (по)за вухами лящить. | За уши не оттащить – допавсь, як свиня до браги. Пр. Допавсь, як Хома до мила. Пр. | И стены имеют уши – і стіни мають вуха. Пр. Я б сказав, та піч у хаті. Пр. У тім річ, що в хаті піч. Пр. Я б сказав, та огірки за пазухою. Пр. | Медведь (слон) на ухо наступил кому – ведмідь (слон) на вухо наступив кому. | Навострить (насторожить) ухо (уши) – насторочити (нашорошити, наставити, нащулити, нащурити, насторожити, насторошити) вухо (вуха). [Прокоповичка насторочила вуха й повеселішала. Н.-Левицький.] | На ухо говорить, сказать, шептать что – казати, сказати (говорити) на вухо (до вуха) що; говорити (казати), сказати пошепки; шептати, шепнути на вухо (у вухо) що. [Говорила ті слова притишеним голосом на вухо Варварі. Коцюбинський.] | По уши влюбиться в кого (разг.) – аж по вуха (по самі вуха) закохатися (улюбитися, залюбитися) в кому (в кого), (іноді) закохатися (залюбитися) в кого аж-аж-аж. | Прожужжать (протрубить) [все] уши кому – продзижчати (протуркати, протуркотати, прогусти) [повні] вуха кому; проточити голову кому. [Оце добре, що ти сама про його замовила, а то вже він проточив мені голову: — Єднайте та й єднайте Оленку. Барвінок.] | Пропускать, пропустить мимо ушей – пускати, пустити повз вуха; слухати через верх; одним вухом слухати, а другим випускати. | Слушать во все уши – на всі вуха слухати. | Слышать своими (собственными) ушами – чути своїми (власними) вухами; чути на власні вуха. | Туг на ухо кто – недочуває хто; приглухуватий (підглухий) хто. | Ухо (уши) режет (дерёт) (разг.) – вухо (вуха) ріже (дере). | Хлопать ушами – ґави ловити; хляпати вухами; нічого не розуміти.

Участвовать | Участвовать в чём – брати участь у чому.

Участие | Привлекать, привлечь к участию в чём – залучати, залучити до участі в чому. | Принимать участие в чём – брати участь у чому.

Участь | Несчастная, горькая участь – лиха (нещаслива, нещасна), гірка доля; недоля (безталання, неталан); щербата доля; латаний талан.

Ученье | Сытое брюхо к ученью глухо – сите черево на науку не квапиться… Пр. Учен | Я этому (в этом) не учён – я в тім не битий; мене того не вчено (не навчено).

Учиться | Мы все учились понемногу чему-нибудь и как-нибудь – ми всі училися потроху абияк і абичого. Рильський, перекл. з Пушкіна.

Учить | Учить уму-разуму – учити (навчати) розуму; навчати на добрий розум; добра і розуму навчати.

Ушко | За ушко да на солнышко – за вухо та туди, де сухо. Пр. За хвіст та на сонце. Пр. А тягніть-но Варвару на розправу! Пр.

Ущерб | В ущерб кому, чему – на шкоду кому, чому. | Луна (месяц) на ущербе – щербатий місяць; місяць убуває. | Наносить, приносить, причинять ущерб кому, чему – завдавати шкоди (втрати, втрат) кому, чому; робити (чинити) шкоду кому, чому. | Понести ущерб –

479

Російсько-український словник сталих виразів

зазнати шкоди (втрати, втрат, збитків). Уязвимый | Уязвимое место – уразливе місце. Факт | Факт налицо (разг.) – от (ось) вам (тобі) факт.

Фальшь | Ошибка в фальшь не ставится – помилка за фальш не йде. Пр.

Фамилия | По фамилии… – на прізвище… [Ой я родом Іваненко, а на прізвище Петренко.

Н. п.] Фасон | Держать фасон (разг.) – держати (тримати) фасон. | Не фасон (разг.) – не

годиться; не гоже; не слід; не личить.

Федот | Федот, да не тот – така ж свита, та не так пошита. Пр. Усім козак, та тільки чуб не так. Пр. Не кожен той козак, що чуба списа має. Пр. Був би лошак, та хвіст не так. Пр.

Фемида | Служители (жрецы) Фемиды (ирон.) – фемідині служителі (жерці); служителі (жерці) Феміди.

Ферт | Фертом ходить (глядеть, выглядеть…) (разг.) – фертом (козирем, гоголем, півнем,

лок. кокошем) ходити (дивитися…); ходити (дивитися…) як той ферт (козир, гоголь, півень, кокош); козирятися (хизуватися, кокошитися).

Фефер | Задать (показать) феферу кому (устар. разг.) – дати (усипати) перцю кому; утерти маку кому; піднести під ніс тертого хріну кому; дати типцю кому; дати прочухана (прочуханки, нагінки, натруски, шкварки) кому.

Фиаско | Потерпеть фиаско (книжн.) – зазнати фіаско; (іноді також розм.) облизня спіймати; облизати макогона; шилом патоки вхопити.

Фибра | Всеми фибрами души (ненавидеть, презирать) – усією душею (з усієї душі, до дна душі); усім єством; усіма фібрами душі.

Фига | Показать фигу кому (разг.) – дати (скрутити, показати) дулю кому. | Получить фигу [с маслом] (разг.) – дістати дулю [з маком]; дулю з’їсти; облизня піймати (спіймати, з’їсти, ухопити, скуштувати). | Смотрит (глядит) в книгу, а видит фигу – дивиться в книжку, а нічогісінько не тямить (не розуміє).

Фиговый | Фиговый листок (книжн. перен.) – фіговий листок.

Флаг | Под флагом чего – під прапором чого.

Флер | Накинуть (набросить) флер на что – накинути флер (іноді серпанок) на що.

Фокус | В том-то и фокус – у тому-то (у тім-то) й річ (сила, фокус); (іноді розм.) от (ось) де притичина.

Фома | Фома неверный, неверующий – хома невірний.

Фонарь | Ставить, поставить фонарь кому (перен. разг.) – підбивати, підбити око кому: набивати, набити синець (синяк) під оком (на обличчі) кому; (іноді давн.) ставити, поставити ставника кому.

Фонд | Золотой фонд (кого, чего) (перен.) – золотий фонд.

Фонтан | Заткни фонтан! (прост. вульг.) – стули шубу!; заткни (заціп, засупонь) пащу! | Фонтан красноречия, слов (перен. разг.) – злива красномовства, слів; (іноді) великих слів велика сила.

Форма | Во (по) всей форме (устар.) – як годиться (як належить); (іноді) цілком у формі (у всій формі); типовий; справжній; достеменний.

Фронт | Единым фронтом – єдиним фронтом. | На два фронта – на два фронти. Фрукт | Фрукты и овощи – садовина та (й) городина.

Фунт | Вот так фунт! (разг.) – от тобі й маєш! | Ноль внимания, фунт презрения на кого, на что (шутл.) – (а)ні-якої ((а)ніякісінької) уваги, а сама зневага до кого, до чого.

Футляр | Человек в футляре (перен.) – людина у футлярі.

Фуфу | На фуфу (делать что) – абияк; сяк-так; будь-як. | Поднимать, поднять на фуфу –

дурити, обдурити; піддурювати.

Халиф | Халиф на час (перен. ирон.) – халіф на годину (на час).

Характер | Выдержать характер – додержати характеру; не поступитися. | Они не сошлись характерами – вони не зійшлися характерами; виявилося, що вони не до вдачі одне одному (про чоловіків і жінок), один одному (про чоловіків), одна одній (про жінок); вони не порозумілися. | По характеру – вдачею (характером). | Это не в его характере – це не властиве (не відповідає) його вдачі.

Хата | Моя (твоя, его…) хата с краю – моя (твоя, його…) хата скраю.

Хатка | Своя хатка — родная матка – своя хата найліпша. Пр. Де-де, а дома найкраще. Пр. Своя стріха — своя втіха. Пр.

Хвалиться | Не хвались, йдучи на рать, а хвались, йдучи с рати – не хвалися, ідучи до бою (у бій). Пр. Не хвалися, як ідеш у поле, а хвалися, як ідеш із поля. Пр. Не хвалися, ідучи на торг, а хвалися, ідучи з торгу. Пр. Скажеш гоп, як перескочиш. Пр.

480

Російсько-український словник сталих виразів

Хвататься | Хвататься, схватиться за голову (перен.) – хапатися, ухопитися (братися, узятися) за голову. | Хвататься, схватиться за соломинку (перен.) – хапатися, схопитися (ухопитися) за соломинку (за стеблинку, за прутик); хапатися, схопитися (ухопитися) соломинки (стеблинки). | Хватиться за ум (устар.) – узятися за розум; прийти до розуму; (іноді фіг.) піти до голови по розум.

I. Хватать | Как хвачу, так запоёшь суру с перехватом – як дам шкварки, то буде тобі жарко. Пр. Як дам, аж тобі дідуньо присниться. Пр. Як оперіщу, за дев’ятими ворітьми гавкнеш. Пр. Як дам тобі – тільки очима лупнеш. Пр.

II. Хватать | Этого ещё не хватало! – цього ще бракувало (не ставало, не вистачало)!

Хватить | Хватил удар кого – грець побив кого. | Хватить горя, беды – набратися горя, лиха (біди); (фіг.) напитися (іноді спити) гіркої; випити [добру] повну; хильнути лиха (горя). | Хватить греха на душу – узяти гріх на душу. | Эк куда хватил! (разг.) – [Аж] он куди метнув (сягнув)!

Хвостик | С хвостиком (разг.) – з гаком (іноді з хвостиком).

Хвост | Висеть на хвосте у кого – гнатися слідком за ким; на п’яти кому наступати. | Вожжа, шлея под хвост попала кому – [Який] ґедзь укусив кого; ґедзь напав на кого. | Держаться за маменькин хвост (разг. фам.) – триматися (держатися) маминої спідниці. | Держи хвост трубой (перен. разг.) – держи (тримай) хвіст угору (хвоста вгору); держи (тримай) хвоста бубликом. | Задирать, задрать хвост (прост.) – задирати, задерти хвоста. | [И] в хвост и в гриву (бить, лупить, погонять) (разг.) – (і) в хвіст і в гриву; у три батоги; по конях і по голоблях. | Наступать, наступить на хвост кому (разг.) –

наступати, наступити на хвоста (на хвіст, на п’яти) кому. | Поджимать, поджать хвост (разг.) – підібгувати, підібгати (підгортати, підгорнути) хвоста (хвіст). | Прижимать, прижать, прищемлять, прищемить хвост кому (разг.) – прищикувати, прищикнути хвоста кому. | Пришей кобыле хвост (прост.) – приший кобилі хвіст. | Псу (собаке, кобелю) под хвост (выбрасывать, расходовать…) (прост.) – псові (собаці) під хвіст. | Укоротить хвост кому (разг.) – укрутити хвоста кому.

Хитрость | Измышлять, задумывать хитрости (разг.) – крутити мізком веремію. | Не велика (не большая) хитрость (разг.) – не яка й (не велика) хитрість (штука, мудрість,

іноді мудрація). | Пускаться, пуститься, идти, пойти на хитрости, на хитрость; прибегать, прибегнуть к хитрости, к хитростям – пускатися, пуститися, іти, піти на хитрощі; удаватися, удатися до хитрощів; братися, узятися на хитрощі (на штуки).

Хитрый | Хитёр, как лисица, зол, как собака – лисом підшитий, псом підбитий. Пр. Вовче м’ясо з лисичою підливою. Пр. До вовчого м’ясива лисяча (собача) підлива. Пр.

Хлебать | Хлебнуть горя (перен.) – набратися (зазнати, розм. хильнути, сьорбнути) горя (лиха, біди); випити гірку (добру повну). | Хлебнуть через край (разг.) – хильнути через край; добре перехилити; (перен.) випити добру повну; добре хильнути гіркої.

Хлеб | Был бы хлеб, а зубы сыщутся – аби хліб, а зуби будуть (найдуться). Пр. До готового хліба знайдеться губа. Пр. | Есть чужой хлеб – їсти чужий хліб. | Жить на хлебах чьих – жити на ласкавому хлібі (на утриманні) у кого (чиєму); хліб чий їсти. | Забывать, забыть хлеб-соль чью – забувати, забути чий хліб-сіль (хліб-сіль чию); забувати, забути гостинність чию. | И то хлеб – і то (і це) добре. | Отбивать, отбить (перебивать, перебить) хлеб у кого (перен. разг.) – відбирати, відібрати (відбивати, відбити) хліб у кого.

| Старая хлеб-соль забывается – стара гостинність забувається. Пр. | Хлеб — батюшка, вода — матушка – хліб — батько, вода — мати. Пр. | Хлеб — всему голова – хліб усьому голова. Пр. Нема нічого над хліб. Пр. | Хлеб да вода — здоровая еда – хліб та вода — козацька ща. Пр. Хліб, сіль та вода — молодецька їда. Пр. | Хлеб-соль водить с кем (разг.)

– водити хліб-сіль з ким; бути (бувати) у хлібосолі з ким; приятелювати (товаришувати) з ким. [Кембль: …З покійним Джеком водили здавна ми хліб-сіль. Українка.] | Хлеб-соль ешь, а правду режь – хліб(-сіль) їж, а правду ріж. Пр.

Хлопать | Хлопать глазами (разг.) – кліпати (блимати, лупати) очима. | Хлопать ушами (разг. перен.) – слухати і [нічого] не розуміти; хляпати вухами; ґави ловити.

Хлопоты | Будет вам ещё с этим хлопот – матимете ще з цим клопоту. | Доставлять, причинять хлопоты кому – завдавати клопоту кому; клопотати голову кому. | Хлопот полон рот; по горло хлопот – клопоту повна голова; за клопотом нема коли й дихнути (ніколи, нема коли й угору глянути); Діла, діла, аж голова біла. Пр.

Хлябь | Разверзлись (отверзлись) хляби небесные (шутл.) – безодні небесні розкрилися.

Хмелек | Под хмельком кто (разг.) – напідпитку хто; підпилий хто; під чаркою хто; веселенький хто; має трохи в голові хто.

Хмель | Во хмелю – напідпитку; під чаркою; сп’яну; по-п’яному; під п’яну руку (руч). | Коли

481

Російсько-український словник сталих виразів

б на хмель не мороз, так он бы через забор перерос – якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила. Пр. | Под хмелем – (те саме, що) Под хмельком. Див. хмелек.

Ходатайство | Входить, войти с ходатайством – удаватися, удатися з клопотанням.

Ходить | Ходить в дырявой одежде – ходити в дірявому, драному одязі; (ще розм. фіг.)

дірами світити; тілом крізь дірки світити. | Ходить мелкими шажками – дрібненько ходити; дріботіти. | Ходить по следам кого – іти чиїм слідом (слідом за ким); уступати у чиї сліди; (іноді) слідом (слідком) слідкувати за ким. | Ходить с перерывами куда – ходити з перервою куди; (лок.) ходити куди переймом. [Ходив він часом і на Дін, — не щороку, а так… переймом. Вовчок.] | Ходить ходуном (разг.) – ходити ходором (ходора). | Ходить часто куда, к кому – учащати куди, до кого; унаджуватися куди, до кого; (фіг.) топтати дорогу (стежку) куди, до кого.

Ход | В [большом] ходу кто – [Великий] попит нащо (рідше [великий] попит має що); в [широкому] обігу що; дуже уживане що. | Дать ход делу – дати рух (хід) справі; зрушити справу. | Полным ходом (идет, шло что) – на повний хід; повним ходом. | Пустить в ход все средства – удатися до всіх способів; ужити всіх засобів (заходів). | Пустить в ход новое слово – пустити в обіг нове слово; запровадити в ужиток нове слово. | Пустить машину в ход – пустити в рух машину; запустити машину; надати руху машині. | Это у нас в ходу – це в нас ведеться (заведено); це в нас звичайна річ; це в нас уживане, вживається.

Хождение | Иметь хождение (книжн.) – бути в обігу. | По образу (способу) пешего хождения (устар. шутл.) – пішки, пішо, піхотою. | Хождение в народ – ходіння між (в) народ. | Хождение по мукам – ходіння по муках; (іноді) тяжке поневіряння; мордування.

Хозяин | Хозяин положения (перен.) – господар становища.

Холка | Намять холку кому (разг.) – нам’яти чуба (чуприну) кому; (іноді) нам’яшкурити кого.

Холодать | Холодать и голодать – терпіти холод і голодувати; терпіти холод і голод; зазнавати, зазнати холоду й голоду.

Холодно | Очень холодно (в комнате) – дуже холодно (в кімнаті); (фіг. розм. також) хоч вовків ганяй (у хаті).

Холодок | Работать с холодком (разг.) – працювати спроквола (не кваплячись, помалу). Холостой | Вести холостую жизнь – парубкувати (молодикувати, бурлакувати). Холостяк | Старый холостяк – старий (підтоптаний) парубок.

Хомут | Были бы плечи, а хомут будет – аби була голова, а хомут знайдеться. Пр. Аби була шия, а ярмо знайдеться. Пр. Аби шия, а ярмо буде. Пр. | Надавать, вешать, надеть [себе] хомут на шею – накладати, накласти хомут (ярмо) [собі] на шию; вішати, повісити [собі] на шию ярмо (хомут); стромляти (у)стромити [свою] голову в хомут.

Хоронить | Заживо хоронить, похоронить кого – живцем (живим) ховати, поховати кого. Хороший | Всего хорошего! – на все добре!; (рідше) усього доброго!; (іноді) усякого добра! | Глядеть хорошим глазом (разг.) – дивитися пильним оком. | Из него ничего хорошего не

выйдет – з нього добра (пуття) не буде; з нього добра не жди. | На хороший цветок летит и мотылек – на добрий, на гарний цвіт і бджола летить. Пр. | Хорошее дело, – добра річ; гарне діло. | Хорошему все хорошо – доброму все всюди добре. Пр. | Хорош, хороша собой – гарний, гарна [на вроду]; уродливий, уродлива.

Хорошо | Там хорошо, где нас нет – там добре, де нас нема. Пр. Всюди гаразд, де нас нема. Пр. Всюди біда, лише там добре, де нас нема. Пр. Там каша з маслом, де нас немає.

Пр.

Хотение | На хотение есть терпение – хто чекає, дочекається. Пр.

Хотеться | Не хочется кому есть, работать… – не хочеться кому їсти, робити, працювати…; їжа, робота… не бере кого. [Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до іншої охота. Сл. Гр.] | Страстно хочется чего – страшенно хочеться чого; також фіг. [аж] душа горить до чого; (іноді) аж душа тужить за чим.

Хотеть | Ешь, пей не хочу (разг.) – їж, пий донесхочу (по саму зав’язку).

Хранить | Хранить молчание – [Уперто] мовчати; (розм.) справляти мовчанку. | Что имеем — не храним, потеряем — плачем – тоді йому ціну знаєш, як його втрачаєш. Пр. Що маємо — [за те] не дбаємо, а втративши — уболіваємо. Пр.

Хрен | Хрен редьки не слаще – вугілля від сажі не біліше. Пр. Який дідько печений, такий і варений. Пр. Один чорт — що собака, що хорт. Пр.

Худой | Худ мой Устин, да лучше с ним – чоловік, як ворона, та все ж мені оборона. Пр. Хоч поганий тин, та затишно за ним. Пр. | Худ обед, когда хлеба нет – що не їж, а хліба хочеться. Пр. Риба не хліб, ситий не будеш. Пр. Рибка без хліба бридка. Пр. Дурне сало

482

Російсько-український словник сталих виразів

без хліба. Пр. | Худое споро, не умрет скоро – біда легко приходить, та трудно її збутися. Пр. | Худой мир лучше доброй ссоры – солом’яна згода краща за золоту зваду. Пр. Де незгода, там і шкода. Пр.

I. Худо. | К худу, к добру ли? – на лихе чи на добре? | Нет худа без добра – нема лиха без добра. Пр. Лихо не без добра. Пр. Немає злого, щоб на дороге не вийшло. Пр. Нема лиха без щастя. Пр. | Помянуть худом – згадати лихим словом.

II. Худо | Не худо [было] бы – не погано (не зле, добре) було б. | Худо-бедно (разг.) –

щонайменше (якнайменше); принаймні.

Хуже | Как нельзя хуже, ничего нет хуже (разг.) – щонайгірше (якнайгірше). | Становится, стало хуже – гіршає, погіршало. | Хуже всего то, что… – найгірше те, що… | Хуже некуда – гірше не може бути; гірше не можна.

Царь | Без царя в голове кто – безверхий хто; безклепкий хто; клепки в голові не має хто (немає в кого); без клею в голові хто. | При царе Горохе (шутл.) – за царя Гороха [, як людей було трохи]. Пр. За царя Тимка (Панька) [, як земля була тонка]. Пр. За царя Хмеля [, як людей була (було) жменя]. Пр.

Цветочек | Это [ещё только] цветочек – це [ще тільки] цвіт. | Это только цветочки, а ягодки впереди – се тільки цвіт (іноді цвіть), а ягідок пождіть. Пр. Це тільки цвіт, а ягідки будуть. Пр.

Цвет | На цвет и пчёл(к)а летит – на добрий цвіт бджола летить. Пр. І бджола на красний цвіт летить. Пр. | Убираться, убраться, украшаться, украситься цветами – квітчатися, уквітчатися (заквітчуватися, заквітчатися).

Целое | В целом – у цілості (у цілому).

Целость | В целости и сохранности (невредимости) кто, что – цілий і здоровий хто; цілий і неушкоджений (непошкоджений) хто; у повній цілості що; ціле й неушкоджене (непошкоджене) що.

Цель | В целях предотвращения чего – щоб запобігти чому. | Иметь целью что; задаться целью (сделать что) – мати за мету (на меті) що; (по)ставити собі (за) мету зробити що.

I. Цена | Ставить себе целью что – ставити (іноді класти, покласти) собі за мету що. | С целью – з метою (зробити що); [для того] щоб… | Цель достигнута – мети досягнено. | Цель оправдывает средства – мета виправдовує способи (засоби). | Это сделано с целью

– це зроблено з [певною] метою; це зроблено з наміром.

II. Цена | В цене что – у ціні що; висока ціна на що. | Грош цена кому, чему – шага (гроша) не варт(ий) (-та, -те) хто, що; гріш ціна кому, чому; ламаного шеляга не варт(ий) (-та, -те) хто, що. | Дорогой ценой – дорогою ціною. | Знать цену кому, чему – знати ціну (вагу, вартість) кому, чому, чого; знати, чого вартий хто, чого варте що. | Купить по сходной, доступной цене – купити поцінно. | Любой ценой – за всяку ціну; будь-якою ціною; будьякими способами (засобами). | Набивать, набить себе цену – набивати, набити (підбивати, підбити) собі ціну. | Поднимается в цене что – ціна йде вгору (ціна росте) на що; у гроші йде що; дорожчає що. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. Номис.] | Подходящий по цене – поцінний. | Цены нет кому, чему – ціни не [можна] скласти кому, чому; ціни не складе хто кому, чому.

Центр | Центр города – центр міста; середмістя.

Церемония | Китайские церемонии (шутл. ирон.) – китайські церемонії.

Церковный | Беден как церковная крыса, мышь – бідний (голий) як церковна (руда) миша. Пр. Такий бідний, як мак начетверо. Пр. Дожились до того, що нема нічого. Пр.

Цыпленок | Цыплят по осени считают – що було — бачили, а що буде — побачимо. Пр. Восени і курчата курми будуть. Пр. (іноді) Восени і горобець багатий. Пр.

Цыпочки | Ходить на цыпочках перед кем – ходити навшпиньки (навшпиньках, лок. на здибочках) перед ким.

Чад | Ходит, чувствует себя как в чаду кто – ходить, почуває себе як (наче, неначе) очманілий (як, наче, неначе у чаду) хто.

Чай | На чай давать, брать… (устар.) – на чай давати, брати… | Чай да сахар (разг.) – хлібсіль; хліб та сіль.

Частный | По частному делу – у приватній справі.

Часто | Часто ходить к кому, часто бывать у кого – учащати до кого; (фіг.) топтати дорогу (стежку) до кого.

Часть | По части чего, какой – щодо чого; у галузі чого. | Сын пошел по учёной части –

син пішов у науку (на наукову роботу, по науковій лінії); син став науковцем. | Это не по моей части – це не мій фах; це не моя галузь (ділянка); це не з моєї галузі; це не моя компетенція; (іноді) це не моє діло.

483

Російсько-український словник сталих виразів

Часы | Как часы – [Дуже] точно; безперебійно.

Час | В добрый час! – час добрий [вам, тобі]!; на добрий час!; щасливо! | Не в добрый час – у (під) лиху годину (лихої години). | По часам – у визначений час; щогодини. | Пробил (настал) мой час – настав мій час. | Растёт не по дням, а по часам – росте, як з води [йде]; росте, як на дріжджах; росте не щодня (не щоднини), а щогодини. | Смертный (последний) час – смертна (остання) година; смертний (останній) час. | С часу на час – щогодини; з години на годину. | Уже седьмой час – уже на сьому (повернуло, звернуло).

Чаша | Выпить, испить… горькую чашу чего (книжн.) – випити гірку [чашу] чого; випити (скуштувати) гіркої; випити добру повну; набідувати (набідитися).

Чаще | Чаще всего – найчастіше.

Чаяние | Паче [всякого] чаяния (книжн.) – (по)над (усяке) сподівання.

Чаять | От кого чают, того и величают – від кого чекають, того й величають. Пр.

Чей | Чьим умом живёшь, того и песенку поёшь – на чиєму возі (чиїм возом) їдеш, того (тому) й пісеньку співай. Пр.

Человек | Человека узнаешь, когда с ним пуд соли съешь – щоб чоловіка (с)пізнати, треба з ним горнець солі з’їсти. Пр.

Чепуха | Городить, нести, молоть… чепуху – теревені (теревені-вені) точити (правити, гнути, розпускати); теревенити; дурниці (дурницю, дурне, дурощі) говорити (молоти, верзти, верзякати, торочити, правити, городити, плести); нісенітниці (нісенітницю, ні се

(і) ні те), не знати що, хтозна-що, казна-що, курзу-верзу плести (верзти, молоти, правити, торочити, городити); плетеники плести; нісенітниці вигадувати; казна-що патякати; клепати (витіпувати) язиком; городити; говорити таке, що ні пришити, ні прилатати [нікому дурно дати]; говорити таке, що не причепити ні до кола, ні до плота; говорити (верзти) таке, що й купи не держиться (що й на голову не налізе); смаленого дуба плести (правити); сон рябої кобили (сірої кішки) розказувати; (тільки докон.) наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни; наказати на вербі груші.

Черед | Идти своим чередом – іти собі; іти своїм рядом; іти своєю чергою (своїм звичаєм). | Придёт черёд – настане черга; дійдеться ряд.

Черепаха | Как черепаха (идти, ехать…) – як (мов) черепаха. [Лізе як черепаха. Пр.]

Черепаший | Черепашьим шагом (двигаться, идти…) – черепашою ходою; (іноді також)

слимаковим ходом.

Чернильный | Чернильная душа (перен. ирон. разг.) – чорнильна душа; каламар. [Цур тобі, мерзенний каламарю… Шевченко.]

Черный | Всё кажется в чёрном цвете – все видається (здається) чорним кому. | Называть чёрное белым, принимать чёрное за белое… – називати чорне білим, брати чорне за біле; з чорного біле робити. | Одеваться в чёрную одежду – одягатися в чорне; ходити в чорному; (іноді розм.) ходити чорно. | Отплатить чёрной неблагодарностью –

відплатити (віддячити) чорною невдячністю (невдякою). | Представлять, показывать, выставлять… кого, что в [самом] чёрном виде, свете – подавати, показувати, виставляти кого, що у чорному (у найчорнішому) вигляді, світлі. | Черна корова, да бело молоко – чорна корова, а біле молоко дає. Пр. | Чёрная кошка между ними пробежала –

глек між собою розбили. Пр. Між ними чорт межу переорав. Пр. Договорилися до синього пороху. Пр. | Чёрным по белому (написано, напечатано) – чорним по білому; чорне (чорним) по білому (написано, надруковано).

Черта | В общих (главных) чертах – загальними рисами; у загальних (головних) рисах; загально. | До последней черты (перен.) – до останньої межі; до краю (до кінця). | За чертой города – поза межами міста. | Последняя черта (фиг.) – крайня (остання) межа. | Черты лица – риси обличчя.

Чертик | В глазах чёртики у кого (прыгают) – в очах бісики (чортики) у кого (скачуть, грають). | До чёртиков напиться (быть пьяным) (разг.) – напитися (упитися) до нестями (до німоти); напитися (допитися) до аж-аж-аж; (фіг.) набратися, як жаба мулу.

Чертовски | Чертовски умён, мудр, хитёр – з біса розумний, мудрий, хитрий. [Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар. Українка. Михайло набік: О, хитра з біса! Котляревський.]

Чертов | Обуть кого в чёртовы лапти (разг.) – у постоли взути кого; спритно (хитро) обдурити кого; пришити пришви кому. | Чёртова перечница (бранное) – бісова баба.

Черт | Будто черти горох молотили (в свайки играли) (разг. устар.) – (не)наче, (не)мов, ніби(то), буцім(то) чорт сім кіп гороху змолотив. [Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив. Н.- Левицький.] | До чёрта (разг.) – до чорта (до біса, достобіса), до лиха (до лихої години), до смутку; (евфем.) до сина (до хріна); (лайл.) до сталої мами; страшенно. | За каким (за

484

Російсько-український словник сталих виразів

коим) чёртом (прост.) – якого чорта (біса, дідька); (іноді евфем.) якого сина. | Какого чёрта, для какого чёрта (разг.) – якого чорта (біса, дядька); (евфем. також) якого сина (хріна); (іноді давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі. [Чого мені журитися, якої нетечі? Манжура.] | Как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего) (разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого). | К чёрту, к чертям, ко всем чертям (разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (лайл. ще) під три чорти, к лихій годині. | К чёрту на кулички (на рога) (разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (іноді) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби. | На чёрта (разг.) – на чорта (на біса). | Не было печали, [так] черти накачали – не мала баба клопоту, так купила порося. Пр. Не було клопоту, так чорт надав. Пр. Купив чорта з рогами на свою шию. Пр. Не мала дівка лиха, так Каленика привела. Пр. | Ни к чёрту (не годится) (разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (іноді фіг. про якусь негодящу річ) надібок у піч, мишам на снідання. | Ни чёрта (разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма. | Один чёрт (разг.) – один чорт (один біс). Який дідько печений, такий і варений. Пр. Який один дідько, такий і другий. Пр. Все один чорт, що собака, що хорт. Пр. Той же Савка, та на других санках. Пр. | Одному чёрту известно – сам чорт (дідько) зна(є). | [Сам] чёрт не брат кому – [Сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому. | Сам чёрт не разберёт (не поймёт) (разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє). | [Сам] чёрт ногу (голову) сломит (разг.) – [Сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть. [Колись, хоч би в епоху Наполеона, добре було воювати! Зійшлися дві армії, стукнулись, розійшлись. Ні тобі фронтів, ні сидіння в окопах. А тепер почни розбиратися в операціях, — сам чорт в’язи скрутить. Ковганюк, перекл. з Шолохова.] | Сто чертей! (бранное) – сто (стонадцять) чортів! | У него чёрт в подкладке, сатана в заплатке – лисом підшитий, псом підбитий. Пр. | У чёрта на куличках, на рогах (разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах. | Чем чёрт не шутит (разг.) – чого на світі не буває; бува(є). | Чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём (разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам…) хто, що.[Нащо ти це кинув? — спитав Борис. — Лист якийсь рекомендаційний, на біса мені лист! Кундзіч, перекл. з Толстого.] | Чёрта лысого – чорта (дідька) лисого; чорта пухлого. | Черта с два! (разг.) – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але! [І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! Сл. Гр.] | Чёрт возьми (разг.) – чорт його бери!; дій його честі!; (іноді) матері його ковінька! | Чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык (разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик, чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути. [А ти вип’єш зі мною з радощів? — спитав він. І зараз же з тривогою подумав: «Ну, от і знов чорт мені надав бовкнути!» Ковганюк, перекл. з Шолохова.] | Чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их) (разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила), (і) надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); (і) надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс). | Чёрт его (их…) знает – чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна(є); смуток його (їх…) зна(є). | Черти возьмут кого (разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого. | Чёрт знает кто (что, какой, где, куда…) (разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, - куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…).

| Чёрт ли сладит с кем (разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким. | Чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал) (разг.) – чорт мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) бери (про багатьох побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав). | Чёрт мошну тачает, скряга её набивает – скупий збирає, а чорт калитку шиє. Пр. | Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого. [Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті. Н. п.] | Чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого – чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто. | Чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними) (разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере. | Чертям (всем чертям) тошно (разг.) – аж пекло сміється. | Что за чёрт (разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня).

485

Російсько-український словник сталих виразів

Чесать | Чесать затылок (в затылке) (перен.) – чухати потилицю; чухати(ся) в потилиці; чухати [собі] чуприну (чуба); скребти (шкрябати) [собі] голову (у чубі).

Честной | [Ах ты,] мать честная! (разг.) – матінко [моя]!; ненько [моя]!; ой лишенько [мені, моє]!; падку (падоньку) мій! | При всём честном народе – привселюдно (прилюдно); при всіх. | Честная компания (ирон. шутл.) – тепла (чесна) компанія. | Честной народ! –

люди добрі!

Честный | Честное слово – слово честі; (іноді) далебі. | Честное слово дать кому, взять с кого – слово [честі] дати кому, узяти від кого.

Честь | Береги честь смолоду – бережи честь замолоду (змолоду). Пр. Шануйся ззамолоду.

Пр. | Блюсти свою честь – класти на собі честь; (іноді) шануватися. | Была бы честь предложена – було б сказано; (іноді розм.) хоч не нагодували, аби запрохали. | Быть в чести, не в чести у кого – бути в пошані (у шані, у шанобі), не в пошані (не в шані, не в шанобі) у кого; мати (по)шану чию, від кого, не мати (по)шани чиєї, від кого. | Велика честь, коли нечего есть – і честь дарма, як їсти чого нема. Пр. Що з тієї (по тій) честі, коли нема чого їсти (коли нема чого в рот покласти). Пр. | В честь кого, чего – на честь (на пошану) чию, чого; шануючи (шанувавши) кого, що. | В честь праздника – для (на) шанування свята. | Выйти с честью из затруднительного положения – вийти з честю із скрутного (сутужного, трудного) стану (із скрути, з сутуги). | Ему всё не в честь (разг.) – йому нічим не догодиш; йому не догодити. | Из чести (устар.) – з пошани (з поваги); заради (задля) честі ((по)шани). | Иметь честь (разг.) – мати (за) честь. | Оказать, сделать честь кому – зробити (рідше учинити) честь кому; виявити честь кому, (по)шану до кого; скласти шану, честь кому; дати (віддати) шану (честь) кому. | Отдавать, отдать честь кому, чему (воен. перен.) – віддавати, віддати честь кому, чому. | Покушаться на честь чью – важити на честь чию. | Попадать, попасть в честь к кому – заживати, зажити (зазнавати, зазнати) честі чиєї, від кого; (іноді розм. тільки докон.) доскочити честі чиєї. | По чести сказать, по чести говоря – правду сказати, правду (по правді) кажучи (казавши), широ (по щирості) кажучи. | Просить честью кого – добром просити (прохати) кого. | С честью делать, сделать что – гідно (з честю, як належить) робити, зробити що. | Считать за честь что – мати (уважати) за честь що. | Честь имею кланяться! (устар., при прощании) – дозвольте вклонитися!; моє шанування [Вам]! | Честь лучше богатства – добре ім’я краще за багатство. Пр. | Честь честью, (реже) честь по чести (разг.) – як слід (як треба, як годиться, як належить); гаразд; за всіма правилами (робити що). | Это делает честь, не делает чести кому – це робить (дає, приносить) честь, це не робить (не дає, не приносить) честі кому; це на честь, не на честь кому.

Чета | Чета, не чета кто, что кому, чему (разг.) – пара, не пара (до пари, не до пари, під пару, не під пару, рівня, не рівня) хто, що кому, чому; такий, не такий (така, не така, таке, не таке, такі, не такі), як хто, що.

Четвереньки | На четвереньках ходить, идти, ползать, ползти (разг.) – ходити, іти, лазити, лізти рачки; рачкувати.

Четверть | Четверть второго [часа] – чверть на другу [годину].

Четырежды | Четырежды четыре — шестнадцать – чотири [рази] по чотири — шістнадцять.

Чехарда | Играть в чехарду – грати в довгої лози. [Бачу: ген далеко в морі Мов зринають гарбузи. То дельфіни на просторі Грають в довгої лози. Чернявський.]

Чечевичный | За чечевичную похлёбку продать, продаться, уступить что – за сочевичну юшку.

Чинить | Чинить препятствия – ставати на заваді (на перешкоді); чинити (ставити) перепони. | Чинить суд и расправу – чинити суд і розправу.

Чин | Чин по чину, чин чином – як слід (як годиться). | Чин чина почитай – старших чином поважай; кому честь, тому й шана; кожному — що йому належить.

Числиться | Он не числится в списке, в списках – його нема(є) у списку, у списках; (іноді)

він не стоїть у списку, у списках.

Число | В последних числах января, февраля… – наприкінці січня, лютого… | В том числе и… – серед них і…; між них і…; у тому числі і…; у тому й… | Из числа кого – з-поміж кого. | Не из их числа кто – не належить до них хто. | Нет, несть числа кому, чему; без числа –

нема(є) ліку кому, чому; без ліку (безліч) кого, чого; (іноді) незліченно (незчисленно) кого, чого; сила кого, чого; велика (страшна, страшенна) сила кого, чого; сила-силен-на (сила-силюща, силеча) кого, чого. | Один из их числа – один з-поміж них, з них. | Средним числом – пересічно; середнім числом.

486

Російсько-український словник сталих виразів

Чистить | Чистить трубы (дымоходы) – трусити сажу у коминах (у димарях). Чистый | От чистого сердца – від (з) щирого серця; щиросерд(н)о, щиросердечно. |

Чистая правда – щира (щирісінька) правда. | Чистый вздор – справжнісінька дурниця. Читать | Читать в чьей душе, в чьём сердце – читати в чиїй душі, в чиєму серці. Чище | Как можно чище – якнайчистіше (щонайчистіше).

Чреватый | Быть чреватым чем (перен. разг.) – бути здатним викликати (породити) що, таїти в собі що (багато чого).

Чтобы | Чтоб тебе пусто было! – (не)хай тобі всячина! | Чтоб тебя, его… тебе, ему… –

щоб тебе, тобі, йому…; бодай тебе, його… тобі, йому…; нехай тобі, йому… абищо. | Чтобы я… – щоб я…; нехай я… [Утни, батьку, орле сизий! Нехай я заплачу, Нехай свою Україну Я ще раз побачу… Шевченко.]

Чтоб | Чтоб тебе пусто было! – (не)хай тобі всячина! | Чтоб тебя, его… тебе, ему… –

щоб тебе, тобі, йому…; бодай тебе, його… тобі, йому…; нехай тобі, йому… абищо. | Чтобы я… – щоб я…; нехай я… [Утни, батьку, орле сизий! Нехай я заплачу, Нехай свою Україну Я ще раз побачу… Шевченко.]

I. Что | А вам-то что? (разг.) – а що вам до того? | А что? – а хіба що?; (іноді) або що? | До чего он умён, хорош… – який він розумний, гарний… | До чего ты мне надоел! – як ти мені обрид (набрид)! | К чему это? – навіщо (нащо) це?; до чого це? | На что [уж] (разг.) –

уже ж який, яка, яке, які (перед імен. чи прикм.); уже ж як (перед присл. чи дієсл.). | Не к чему – нема до чого; не маєш, не має… до чого; ні до чого; (у значенні «ничего») нема(є) чого (нічого). | Ни во что ставить кого – ні за що (за ніщо, за нізащо) мати кого; зовсім (аж ніяк) не поважати (не шанувати) кого; (іноді розм. фіг.) не мати кого й за устілку. | Ни за что [на свете] – нізащо [в світі]; ніколи в світі (ні в світі). | Ни за что [ни про что] (разг.) – ні за що [ні про що]; (у значенні «ни с того ни с сего» фіг. ще) ні сіло ні впало. | Ни к чему – ні до чого. | Ни с чем уйти, вернуться… – ні з чим піти, вернутися… (іноді розм. фіг.) облизня піймати (ухопити, з’їсти); ухопити шилом патоки. | Тут что-то не так

– тут щось не те (не так); (іноді жарт.) тут щось не до шмиги. | Уж на что… – уже ж який, яка, яке, які… | Хоть бы что кому – хоч би що кому. | Что бы ни… – хоч [би] що…; (іноді) будь-що… | Что в этом проку? – яка з цього (з того) користь?; який з цього (з того) пожиток? | Что и говорить – що й казати. | Что ли – чи що; абощо; хіба. […Замфір потішав себе, що, може, то не отрута, а так які ліки абощо. Коцюбинський.] | Что ни говорите, а… – хоч і що кажіть, а… | Что нужды? – яка потреба?; навіщо (нащо)? | Что пользы? – яка користь? | Что с тобой? – що тобі [таке]?; що з тобою? | Что толку? – яка рація?

II. Что | Только и… что – тільки й… що. | Что город, то норов – що город, то й норов. Пр.

Що край, то й звичай. Пр. Кожен край має свій звичай. Пр. У всякому подвір’ї свої повір’я. Пр. Що криниця, то й водиця. Пр. Що сторона, то й новина. Пр. | Что твой, твои… (разг.)

– немов (мов, як, неначе, наче) той (отой, ті, оті)…

Чувствительно | Чувствительно благодарен вам (тебе) (устар.) – щиро (преширо) дякую вам (тобі); щиро (преширо) вдячний вам (тобі).

Чувствовать | Давать себя чувствовать – давати себе знати; даватися взнаки. | Как вы себя чувствуете? – як ви себе почуваєте?; як ся маєте? | Чувствовать себя в силах –

відчувати свою силу; чутися (почуватися) на силі (на силу). | Чувствовать себя хорошо – матися (чутися, почувати себе) добре.

Чувство | Без чувств – непритомний (-на, -не, -ні). | В растрёпанных чувствах (быть) –

[Мов] не в собі (бути). | Лишиться чувств – знепритомніти (зомліти). | С чувством сказать – з почуттям сказати; до душі сказати. | Чувство локтя – відчування (відчуття) товариського плеча; взаємна (товариська) підтримка; товариська вірність; зімкненність у ряді (у лаві). | Чувство собственного достоинства – почуття власної гідності; самоповага.

Чудной | Чудное дело – чудна річ; чудасія.

Чудо | Каким-то чудом – якимсь чудом (дивом). | Чудо-юдо (фольк.) – чудо-юдо. Чужбинка | Охотник до чужбинки – ласий на чуже (іноді на чужинку).

Чуждый | Он чужд этому делу – він далекий від (непричетний до) цього діла (цієї справи). | Чуждый зависти – вільний від заздрощів. | Чуждый интриг – далекий від інтриг; непричетний до інтриг. | Чуждый народу – чужий для народу.

Чужой | В чужих руках ломоть шире – у чужій руці, у чужих руках завжди більший шматок. Пр. Гарна дівка, як засватана. Пр. На чужій ниві все ліпше пшениця. Пр. На чужому дворі і кізяк золотом блищить. Пр. | Есть чужой хлеб – їсти чужий хліб. | Жить чужим умом – жити чужим розумом (чужою головою). | На чужой роток не накинешь

487

Російсько-український словник сталих виразів

платок – рот не город — не загородиш. Пр. Великої треба хусти, щоб зав’язати людям усти. Пр. Людям язика не зав’яжеш. Пр. Чужий рот не хлів — не зачинити. Пр. Від людського поговору не запнешся пеленою. Пр. | На чужой стороне и весна не красна – на чужині не мило й навесні. Пр. | На чужой счёт – чужим коштом; на чужі кошти (на чужий кошт, на чужі гроші). | С чужого воза и посреди болота сведут – з чужого воза — хоч серед калюжі [вставай]. Пр. З чужого воза і серед дороги злізай (і серед води вставай, і серед калябухи злазь). Пр. | Чужие люди, чужой человек – чужина (чужанино, чужаниця); чужа чужина (чужа чужанина, чужа чужаниця); чужі люди; чужа людина; чужинець, чужинка. | Чужим добром не разживёшься – чужим добром не збагатієш. Пр. У чужій кошарі овець не розведеш. Пр. Чуже добро бере за ребро. Пр. Чуже не гріє. Пр. Чужим волом не доробишся. Пр. Хто на чужий обід ся спускає, той з голоду вмирає. Пр. Чужий добиток не прийде в пожиток. Пр. | Чужим добром подносить ведро – щедрий на батьківські гроші. Пр. Бери, це батько купив, не за свої гроші [куплене]. Пр. | Чужое горе не болит – чужий біль нікому не болить. Пр. Від чужої біди голова не болить. Пр. Чуже горе — не горе. Пр. Чуже горе в бік не коле. Пр. Чужа болячка не свербить. Пр. Чужа біда за сахар, а своя за хрін. Пр. | Чужой рот не огород — не загородишь – чужий рот не хлів

— не зачинити. Пр. Рот не город, не загородиш. Пр. Чужого рота не замкнеш, не зашиєш.

Пр.

Чулки | Синий чулок (перен. пренебр.) – синя панчоха.

Чуть | Чуть ли не… – здається (мабуть, либонь), чи не… Чушь | Чушь пороть, городить, нести… – теревені (теревені-вені) точити (правити, гнути,

розпускати); теревенити; дурниці (дурницю, дурне, дурощі) говорити (молоти, верзти, торочити, правити, городити, плести); нісенітниці (нісенітницю, не знать що, хтозна-що, казна-що, курзу-верзу) плести (верзти, молоти, правити, торочити, городити); плетеники нести; казна-що патякати; клепати (витіпувати) язиком; казати таке, що ні пришити, ні прилатати [нікому дурно дати]; казати таке, що не причепиш ні до кола, ні до плота; говорити (верзти) таке, що й купи не держиться (що й на голову не налізе); смаленого дуба плести (правити); сон рябої кобили розказувати; (тільки докон.) наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни; наказати на вербі груші [, а на осиці кислиці]. Пр.

Шабаш | И (да и) шабаш – і (та й) край; та й годі (та й уже).

Шагать | Шагать взад и вперёд (из угла в угол) – ходити сюди й туди (з кутка в куток).

Шагнуть | Шагнуть вперёд – ступити вперед (наперед); зробити крок (ступінь) уперед. | Шагнуть далеко вперёд – сягнути далеко вперед, зробити великий крок уперед.

Шаг | Большой шаг вперёд (перен.) – великий крок уперед; великий (значний, чималий) поступ. | В двух (в трёх, в нескольких) шагах от кого, от чего – за два (за три, за кілька) кроків (ступнів) від кого, від чого; близісінько від кого, від чого. | Делать большие шаги – широко ступати; робити великі (стягнисті) кроки. | Делающий большие шаги – той, що робить великі (стягнисті) кроки; (також) сягнистий. | Ехать шагом (верхом, на лошадях…) – їхати ступою. [Їде собі ступою. Сл. Гр.] | Замедлить шаг – притишити ходу; сповільнити крок (ходу). | Идти скорым шагом – іти швидкою ходою (ступою). | Идти тихим шагом – іти тихою ходою; (переважно про коней) іти (ступати) тихою ступою. [Іду я тихою ходою, Дивлюсь — аж он передо мною, Неначе дива виринають… Шевченко. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Н. п.] | На каждом шагу – на кожному кроці (ступ(е)ні); що [не] ступінь (що не крок); (іноді) де ступну, де ступиш (що ступиш). | Ни на шаг не продвинуться – (а)ні на крок (на ступінь) не посунутися [уперед]; і на крок (і на ступінь) не посунутися [уперед], не поступити(ся) наперед. | От великого до смешного один шаг – від великого до смішного (між великим і смішним) один крок (один ступінь). | Предпринимать, предпринять [дальнейшие] шаги к чему – уживати, ужити [дальших] заходів до чого. | Прибавить шагу – наддати (піддати) ходи [в ноги]; збільшити (прискорити) крок; (іноді) на ноги налягти. | Сбиться с шага – ступити не в ногу; не тією ногою ступити; збитися з ноги. | Семимильными (гигантскими) шагами – семимильними (гігантськими, широкосягнистими) кроками. | С первых шагов (с первого шага) (перен.) – з самого початку (від первопочатку); з перших кроків (з першого кроку). | Чеканить, печатать, отбивать шаг (воен. разг.) – карбувати (чітко відбивати) кроки (крок). | Шаг вперёд, два шага назад – крок уперед, два кроки назад. | Шаг за шагом – ступінь по ступеню, ступінь за ступ(е)нем; крок за кроком; (розм. іноді) нога за ногою. | Шагом марш! (воен.) – ходом (кроком) руш! | Шагу не ступить, не сделать для кого, для чего – і кроку не зробити (і ступня не ступити) для кого, для чого. | Шагу ступить не может кто

– кроку не може зробити (і ступнути) хто.

Шалить | Шалить с огнём – гратися з вогнем. | Шалишь! (разг.) – дзусь!; дзуськи!

488