stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

тільки-но (оце тільки); тільки що; (зрідка розм.) доперва, (лок.) допіру.

Толк | Без толку – без пуття; без ладу; безглуздо; (розм.) по-дурному. | Взять в толк – Добрати розуму; зрозуміти; збагнути; уторопати. | Где ум, там и толк – де голова, там і розум. Пр. Де розум, там і глузд. Пр. | Дать толк чему – дати лад чому; довести до пуття що. | Знать (понимать) толк в чём – розумітися (знатися) на чому; знати силу в чому. | Из него толк выйдет (будет) – з нього будуть люди; з нього буде пуття. | Не будет из этого толку – не буде з цього діла (ладу, пуття); (фіг.) З цього дива не буде пива. Пр. | Не будет толку из кого – не буде пуття з кого; нічого не вийде з кого. | Сбивать, сбить с толку кого – спантеличувати,спантеличити кого; збивати, збити з пантелику кого; збивати, збити з плиту (з пливу) кого; затуркувати, затуркати кого (голову кому); забивати, забити баки кому. | Сбиваться, сбиться с толку – спантеличуватися, спантеличитися; збиватися, збитися з пантелику (з плигу, з пливу). [Еней од страху з плигу збився. Котляревський.] | Старый волк знает толк – вовк старий не лізе до ями. Пр. Був вовк у сіті, був і перед сіттю. Пр. Старий вовк лапу собі відгризе, а в руки не дасться. Пр. Мудрий не лізе під стіл. Пр. Старого лиса не виведеш із лісу. Пр. Старий кінь знає, де йому сідло долягає. Пр. | С толком (говорить, делать что-либо) – з розумом (розумно, розсудливо); до пуття (до діла). | Что из него толку? – який з нього пожиток? | Что толку? – який сенс? | Шуму много, а толку мало – галасу багато, а діла мало. Пр. Діла на копійку, а балачок на карбованець. Пр. Хвальби повні торби, а в торбах нема нічого (а в тих торбах пусто). Пр. Розносився, як чорт (як дідько) з бубном. Пр.

Толстый | Очень толстый кто – дуже товстий хто; (фіг. також) у шкуру не потовпиться хто. | Поперёк себя толще (разг.) – грубший (товщий) як довший.

Толчок | Дать толчок делу – зрушити справу.

Толщина | Толщиной, в толщину – завтовшки (завгрубшки).

Томиться | Томиться в одиночестве – нудитись (нудьгувати) в самотині; [білим] світом нудити. | Томиться в неволе, в тюрьме – скніти (мучитися) в неволі, у в’язниці (в тюрмі).

Тонко | Где тонко, там и рвётся – де тонко, там і рветься [де благе, там і дереться]. Пр. Тон | В тон кому, чему – у тон кому, чому; під лад кому, чому.

Топить | Топить горе в вине (разг.) – топити горе (лихо) у горілці.

Топтаться | Довольно тебе топтаться – годі (буде, досить) тобі топтатися (товктися); годі тобі мишей топтати.

Торичеллиев | Торичеллиева пустота (перен. шутл.) – торічеллієва порожнява (порожнеча).

Торный | Торная дорога (перен.) – уторований (утертий, битий) шлях.

Тоска | Впадать, впасть в тоску – удаватися, удатися (укидатися, укинутися) в тугу. | В тоске прожить свою жизнь – знудьгувати свій вік; звікувати в нуді (в тузі). | От тоски – з нудьги. | Тоска по родине – туга за батьківщиною (за рідним краєм).

Тосковать | Тоскует кто – нудить [білим] світом хто; серцем нудить хто.

Тот | Год, два… года тому назад – рік, два… роки тому (перед тим). | Как раз тот – саме той. | К тому же – до того ж; та ще й; [а] надто; (розм.) геть і. | Не до того мне – не до того мені; (образн. розм.) мені не до солі. [Тепер мені не до солі, коли грають на басолі. Н. п.] | Ни за то, ни за это – ні за се, ні за те. | Ни с того ни с сего – ні з сього (цього) ні з того; ні сіло ні (ані) (в) пало; з доброго дива; (іноді ні за що ні про що). | Ни то ни сё – ні се ні те; (жарт. давн.) ні теє ні онеє. | При всём том – з усім тим; попри все те (часом попри всьому тому); не зважаючи на все те. | Тот же – той самий; той-таки. | Тот или другой (иной) – той чи (або) той; той чи (або) цей (сей); той чи (або) інший. | Федот, да не тот – та ж свита, та не так зшита. Пр. Усім козак, тільки чуб не так. Пр. Не все то козак, що списа має. Пр. Був би ангел, якби не роги. Пр. Був би лошак, та хвіст не так. Пр.

Точить | Вода и камень точит – вода і камінь довбе (точить). Пр. Не тим крапля камінь довбає, що сильна, а тим, що часто падає. Пр. | Точить нож на кого – гострити ніж на кого. [Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку гострить ніж на брата. Шевченко.]

Точка | До точки (доходить, дойти, доводить, довести) (разг.) – до краю. | До точки (знать, видеть…) – до найменших подробиць (дрібниць); досконало. | Отправная точка, точка отправления – вихідна точка. | Попадать, попасть, угодить в [самую] точку –

попадати, попасти (улучати, улучити) [саме] в точку. | Ставить, поставить точки (точку) над «і» – ставити, поставити крапки (крапку) над «і». | Ставить, поставить точку на чём – ставити, поставити крапку на чому; закінчувати, закінчити що. | Точка в точку (разг.) – точнісінько; достоту; достеменно (достеменнісінько).

Точность | В точности (передать, исполнить что) – точно (точнісінько); дослівно (до

469

Російсько-український словник сталих виразів

слова). | До точности – до найменших подробиць (дрібниць); досконал(ьн)о. Точь-в-точь | Пересказать точь-в-точь – переказати точнісінько (достеменно, достоту,

слово в слово).

Тошно | [Всем] чертям тошно, [самому] чёрту тошно – аж пекло сміється.

То | То ли… то ли… – чи [то]… чи [то]… | То-то же – тож-бо то [воно] й є.

Тпру | Ни тпру ни ну (разг. шутл.) – ні тпру ні ну; (лок.) ні стейки ні гейки.

Трава | Пока трава зазеленеет, кобыла околеет – доки сонце зійде, роса очі виїсть. Пр.

Поки бабуся спече книші, в дідуся не буде вже душі. Пр. Поки трава підросте, то коняка й здохне. Пр. | По мне (ему) — хоть трава не расти – про мене (йому) — хай хоч і трава не росте. Пр. Про мене (йому) хай хоч вовк і траву їсть. Пр. Про мене (йому) — байдуже (і геть-то байдуже, байдужісінько). | Худая трава из поля вон – бур’ян із поля [виполонім] геть. Пр.

Трактор | На трактор надейся, а коня не бросай – не цурайся коня, й трактора придбаєш. Пр. Добре, як трактора мають і коня поважають. Пр.

Требование | По [первому] требованию – на [першу] вимогу чию. Требоваться | Что и требовалось доказать – що й треба було довести.

Требовать | Требовать настойчиво – настійно вимагати (правити); (розм. фіг. іноді)

приставати з короткими гужами.

Трезвый | Что у трезвого на уме, то у пьяного на языке – що у тверезого (тверезому) на умі, те в п’яного (п’яному) на язиці. Пр. У п’яного що в серці, те й на язиці. Пр. Не бий, не волочи, у горілці язик намочи — всю правду скажу. Пр.

Трепка | Давать, дать, задавать, задать трёпку кому (разг.) – давати, дати прочухана (прочуханки) кому; давати, дати хлосту кому; давати, дати затірки кому; давати, дати (завдавати, завдати) чосу кому; перегону давати, дати кому; давати, дати шкварки кому; давати, дати перцю (парла) кому; утерти маку кому; перегнати через гречку кого; перегнати на росу кого.

Треснуть | Хоть тресни (разг.) – хоч лусни (хоч трісни).

Третий | В третьем году (третьего года) – позаторік; позаминулого року; два роки тому. | Двое дерутся, третий не мешайся – де два б’ються — третій не встрявай (не втручайся, не мішайся). Пр. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Пр. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Пр. | До третьих петухов; после третьих петухов; с третьими петухами – до третіх півнів (ще треті півні не співали); після третіх півнів; по третіх півнях; з третіми півнями; о третіх півнях. | Третьего дня — позавчера – позавчора (передучора). | Третьего не дано (филос.) – третього не дано.

Трещать | Голова трещит – голова як не лусне (як не трісне); голова розвалюється. | Трещать по [всем] швам – тріщати скрізь; тріщати (і) по цілому; геть розпадатися. | Уши трещат (от чего) – у вухах лящить.

Тридевятый | В тридевятом царстве, государстве – у тридев’ятім (у тридев’ятому, у якомусь) царстві; у якомусь царстві, не в нашому господарстві; ген у далекому краї, за дев’ятьма ріками, за дев’ятьма лісами; десь далеко за скляними горами, за молочними ріками.

Тридевять | За тридевять земель (разг.) – за тридев’ять земель; за дев’ятьма горами; за дев’ятьма морями; за дев’ятьма горами, за дев’ятьма ріками, за дев’ятьма лісамм.

Тридцать | Тридцать лет, как видел коровий след, а всё молоком отрыгается – сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче. Пр. Торік була пожежа, а ще й досі смалятину чути. Пр.

Трижды | Трижды три — девять – тричі по три — дев’ять.

Трогаться | Трогаться в дорогу, в путь – вирушати (рушати) в дорогу. | Тронуться умом, рассудком (разг.) – звихнутися з розуму; з глузду зсунутися (з’їхати); збожеволіти (спричинитися); стерятися.

Трогать | Трогать сердце чьё – брати за серце чиє; доходити до серця чийого; зворушувати (розчулювати) кого.

Троицын | Троицын день (церк.) – зелені клеча(ль)ні свята (святки); клечальна (клечана) неділя.

Тронутый | Тронутый умом (мозгами) – не сповна розуму; причинний; здурілий, божевільний.

Труба | Пускать, пустить в трубу кого (разг.) – пускати, пустити з торбами по світу кого; у старці пускати, пустити кого; зводити, звести ні на що, на ніщо кого. | Пускать, пустить в трубу что (разг.) – марнувати, змарнувати (марнотратити, змарнотратити, промарнотратити) що; гайнувати, прогайнувати що; розтринькувати, розтринькати

470

Російсько-український словник сталих виразів

(розмантачувати, розмантачити, промантачити, циндрити, проц(в)индрити) що; (образн.) пускати, пустити на вітер що. | Чистить трубы – сажу трусити; комини (верхи) трусити.

Трубка | Курить, закурить трубку мира (перен.) – курити, закурити люльку миру. Трубный | Трубный глас (миф.) – суремний голос; (слов’ян.) трубний глас.

Трудиться | Кто не трудится, тот не ест – хто не працює, той не їсть. | Не трудиться

— так ничего не добиться – як дбаєш, так і маєш. Пр.

Труд | Без труда не вынешь (не вытащишь) и рыбку из пруда – без труда нема плода. Пр.

Печені голуби не летять до губи. Пр. Не терши, не м’явши, не їсти калача. Пр. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти. Пр. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися. Пр. Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні. Пр. | Брать, взять, принять на себя труд – брати, узяти на себе труд (клопіт, обов’язок). | Давать, дать себе труд – завдавати, завдати собі труду (праці); додавати, додати собі клопоту. | Добытый тяжёлым трудом – здобутий тяжкою працею; тяжко зароблений; загорьований; замозольований; потовий. | Жить собственным трудом – жити з власної (з своєї) праці. | Напрасний труд – даремна (марна) праця; шкода праці. | Не дать себе труда – не потурбуватися (не подбати), щоб…; не дати собі труду. | С большим трудом – на превелику силу; надсилу-насилу; сила-в-силу; (іноді) з великою (з тяжкою) бідою. | С трудом – насилу (усилу, через силу); (за)ледве;

(іноді) з бідою. | Только в труде счастье везде – тільки праця дає щастя. Пр. | Труд человека кормит, а лень портит – праця чоловіка годує, а лінь марнує. Пр. Праця людину підносить, а лінощі псують. Пр. Праця — людині окраса, а ледарство — ганьба.

Пр.

Труп | Переступить, перешагнуть через чей труп (перен.) – переступитися через чий труп; горло перегризти кому. | Только через мой труп! – тільки через мій труп!

Трус | Труса праздновать – дрижаки справляти; підгинати хвіст (хвоста).

Трутень | Трутням праздник и по будням – лінивому кожний день (щодня) свято. Пр. І будень і неділя — все лінивому безділля. Пр. У лінивого все свято. Пр.

Трын-трава | Всё трын-трава кому, для кого (разг.) – усе дарма кому; усе байдуже кому; до всього байдуже кому; усе за ніщо, ні за що; за нізащо має хто; ні на що не зважає хто; ні про що не дбає хто.

Тряска | Давать, дать, задавать, задать тряски кому – (те саме, що) Давать, дать, задавать, задать трёпку кому. Див. трепка.

Трясти | Трясёт лихорадка кого – трясе (трусить, тіпає, колотить) пропасниця (лихоманка, трясця) кого. | Трясти мошной, кошельком – трусити (брязкати, брязчати) калиткою (капшуком, гаманцем).

Тряхнуть | Тряхнуть мошной, карманом, казной (разг.) – тряснути (брязнути) калиткою (капшуком, гаманцем); розщедритися.

Туговат | Туговат на ухо кто (разг.) – недочуває [трохи] хто; приглухуватий (рідше приглухий, підглухий) хто.

Туго | Не туго, да не по нашим зубам – бачить кіт сало, та сили мало. Пр. Їв би паляниці, та зубів чортма. Пр. Не по зубах мені ці горішки. Пр.

Туда | Ни туда ни сюда – ні сюди ні туди. | То туда, то сюда – то сюди, то туди. | Тудасюда (туда, сюда) – сюди-туди (сюди, туди).

Туз | Дать туза кому – (те саме, що) Дать тумака кому. Див. тумак.

Тумак | Дать тумака кому – дати (с)тусана (штовхана, штурхана, товченика, духопела, бухана) кому; відважити бебеха кому. [За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? Сл. Гр.] | Получить тумаков – дістати (покуштувати) стусанів (штовханів, штурханів, товчеників, духопелів, буханів, бебехів). [Гей, хто зо мною вийде битись. Покуштувати стусанів. Котляревський.]

Туман | Напускать, напустить туману – напускати, напустити туману (ману).

Тупик | Ставить, поставить в тупик кого (перен.) – загонити, загнати в безвихідь (у глухий кут, у тісний кут, у суточки) кого; памороки (баки) забивати, забити кому; заморочувати, заморочити (оступачувати, ос-тупачити) кого; (іноді) збивати, збити з тропи кого. | Становиться, стать в тупик (перен.) – заходити, зайти у безвихідь (у глухий, у тісний кут, у суточки); тетеріти, отетеріти (торопіти, оторопіти, туманіти, отуманіти).

Турусы | Турусы на колёсах – таке, що й купи не держиться; сон рябої кобили (сірої кішки); харки-макагоники; дурниці (нісенітниці, безглуздя, ляси, баляндраси, плетеники, брехні, лок. банелюки).

Тут | [Да] и всё тут (разг.) – та й годі; та й край; та й по всьому; та й уже. | Какое тут! (разг.) – де там! | Не тут-то было (разг.) – та ба; (іноді) далеко ще до того. | Тут как тут

471

Російсько-український словник сталих виразів

(разг.) – тут і (тут як) уродився, уродилася, уродилося; як тут; (іноді) сусіль.

Туфля | Попасть под туфлю чью (перен. разг.) – попасти під чий закаблук (під чию пантофлю); опинитися під чиїм закаблуком (під чиєю пантофлею); бути під чиїм підніжком; бути підніжком (за підніжок) у кого. | Старая туфля (перен. фам.) – стара пантофля.

Туча | Небо затянулось, покрылось тучами – похмарилося (похмарило, нахмарило, нахмарилося, захмарилося, похмаріло); небо заволокло(ся) хмарами; (лок.) заворосилося надворі. | Смотрит [туча] тучей; ходит тучей, как туча – насупився як (мов) [чорна] хмара; ходить як (мов) [чорна] хмара; дивиться мов би хмара. | Туча тучей – як (мов) [чорна] хмара; як та хмара; хмара хмарою. | Тучи сгущаются (собираются) над кем, над чем – хмари гуснуть (збираються) над ким, над чим; хмариться над ким, над чим.

Тучный | Очень тучный кто – дуже гладкий (опасистий), огрядний; у шкуру не потовпиться хто.

Тьфу | Тьфу на тебя! – а, хай тобі біс! Пр. Хай тобі сто чортів [і сіра свитка]! Пр. Сто чортів твоєму батькові! Пр. (І) гій на тебе! Пр. | Тьфу [ты] пропасть! (разг.) – хай (нехай) йому всячина!; от(о) біда (лихо)!

Тыкать | Тыкать в глаза кому кем, чем (разг.) – тикати (тицяти) в очі (у вічі) ким, чим кому; викидати на очі кому кого, що.

Ты | Быть с кем на ты, обращаться к кому на ты – бути з ким на ти, звертатися до кого на ти. | Ну тебя! – цур тобі!; цур тобі, пек [тобі]!; [а] бодай тебе! | Что с тобой? – що тобі?; що з тобою?

Тютелька | Тютелька в тютельку (разг.) – (як прикм.) Достоту (достеменно) такий (-ка, -ке, -кі) (рідше нестеменний, нестеменнісінький); (як присл.) достоту (достеменно, достеменнісінько, нестеменнісінько) так.

Тяга | Дать, задать тягу (разг. фам.) – п’ятами накивати; дати ходу (тягу, дропака, дмухача).

Тягость | В тягость быть, становиться кому – тягарем (як тягар, за тягар) бути, ставати кому, для кого. | Если это вам не в тягость – якщо (коли) це для вас (вам) не важко (не тяжко); якщо (коли) це вас не обтяжить.

Тяжелый | Исполняющий тяжёлые работы – той, що виконує важкі роботи; тяжкороб. | Тяжёл на руку кто – важку руку має хто; важкий на руку хто. | Тяжёл крест, да надо несть – тяжко нести, жаль покинуть. Пр. Жити — мучитися, а вмирати не хочеться. Пр. Гіркий світ, а треба жить. Пр.

Тяжкий | Во все тяжкие (во вся тяжкая) – на всі заставки.

Тянуться | Тянуться к свету, к знаниям – пориватися (тягтися) до світла, до знання; прагнути світла, знання.

Тянуть | Своя ноша не тянет – свій тягар не тяжить. Пр. Своя семеряжка не важка. Пр.

Волові роги не тяжкі. Пр. | Тянуть время – зволікати час. | Тянуть душу из кого; тянуть за душу кого (перен.) – душу виймати (вимучувати) з кого; (іноді) тягти за душу кого. | Тянуть за язык кого – тягти за язик (за язика) кого. | Тянуть в сторону (руку) чью (разг.)

– руку (руч) за ким тягти; тягти за кого.

Тяп | Тяп-ляп, тяп да ляп, тяп и ляп (разг.) – абияк; сяк-так.

Убавляться | В реке убавляется вода, убавилось воды – у річці (у ріці) спадає, спала вода;

(рідше) убуває, убуло води; (іноді фіг.) у річці смикає, смикнуло воду.

Убавлять | Убавить спеси кому – трохи збити пихи кому (з кого); трохи вкрутити хвоста кому. | Убавлять, убавить шаг, – притишувати, притишити (зменшувати, зменшити) ходу.

Убеждение | Прийти к убеждению – дійти до переконання (до пересвідчення); переконатися (пересвідчитися); упевнитися.

Уберегаться | Домашнего вора не убережёшься – хатнього злодія не встережешся. Пр.

Хатній злодій гірший за чужого. Пр. Миша не одну має діру до хати (до ями). Пр.

Убивать | Да его о надолбу головой не убьешь – його й довбнею не вб’єш. | Убивать, убить время – гаяти, згаяти (марнувати, змарнувати) час.

Убираться | Убирайся, убирайся вон (прочь)! – забирайся, забирайтеся (іди, ідіть [собі]) геть!; геть, гетьте (виносься, виносьтеся) з хати! | Убирайся, убирайтесь к чёрту, ко всем чертям – іти, ідіть до біса (достобіса, до дідька, к бісу, к чорту); іди, ідіть під три чорти; іди, ідіть під три вітри. | Убираться на все четыре стороны – іти під чотири вітри; іти на всі чотири [сторони].

Убирать | Убирать, убрать зеленью – квітчати (уквітчати); умаювати, умаїти, (про багатьох) помаювати; замаювати, замаїти; клечати, заклечати. | Убирать, убрать цветами – квітчати (уквітчати), уквітчати, (про багатьох) поквітчувати; заквітчувати,

472

Російсько-український словник сталих виразів

заквітчати, (про багатьох) позаквітчувати; (поет. також) закосичувати, закосичити (квітами). [Дівчата закосичили її… Гончар.]

Убитый | Богом убитый (разг.) – прибитий на цвіту; пришелеп(к)уватий; прицуцуватий; не має десятої (однієї) клепки в голові. | Спит, заснул как убитый – спить, заснув як (наче, неначе, мов, немов) убитий.

Убить | Не убил медведя, шкуры не продавай – не продавай шкури з живого ведмедя. Пр.

Ще не зловив, а вже скубе. Пр. Де ще твоє порося, а ти з довбнею носишся (а він з довбнею носиться). Пр. Коли ще та косовиця, а ти вже по сіно їдеш. Пр. | Убей меня гром (разг.) – хай мене грім уб’є [і блискавка спалить]; бодай мене грім (перун) убив. | Убить двух зайцев – убити двох зайців (два зайці). | Убить наповал кого – [Відразу] на смерть убити (забити) кого; убити (покласти) на місці кого. | Хоть убей – хоч убий; хоч би й убив.

Убой | Кормят как на убой (перен. разг.) – годують як на заріз. | Посылать на убой (перен.) – посилати на заріз (на забій); посилати на смерть.

Убрать | Убери пень в вешний день, так и пень будет пригож – убери пень, то й він буде хорошень. Пр. Убери й пенька, то стане за Панька. Пр. У затінку стане за дівку. Пр.

Убывать | От этого вас не убудет (разг.) – від цього з вами нічого не станеться. Убыль | Идти, пойти на убыль – іти, піти на спад; починати, почати спадати (убувати).

Убыток | Быть в убытке, не в убытке – утратити, не втратити на чому. | Вводить, ввести в убыток, в убытки кого – доводити, довести до втрати, до втрат кого; доводити, довести до збитків кого; утратити, збитки робити кому. | Причинять, причинить, наносить, нанести убытки кому – завдавати, завдати втрат (збитків) кому; утрати (збитки, шкоду) робити кому; утрат (збитків, шкоди) наробити кому. | Терпеть, потерпеть, нести, понести убыток на чём – зазнавати, зазнати втрати (утрачати, утратити) на чому; (іноді) прокидати, прокинути на чому. [На тому заробиш, на тому прокинеш. Сл. Гр.]

Уважение | В знак уважения – на знак поваги (пошани). | Из уважения к кому, чему – з поваги (з пошани) до кого, до чого; поважаючи, поважавши (шануючи, шанувавши) кого, що. | Оказывать, оказать уважение кому – виявляти, виявити повагу (пошану, шану) кому, до кого; давати, дати (віддавати, віддати) пошану (шану, шанобу) кому. | Пытать уважение к кому, чему (книжн.) – мати повагу (пошану) до кого, до чого; поважати (шанувати) кого, що; (тоді) мати на повазі кого, що. | Пользоваться уважением чьим – мати повагу (пошану) чию, від кого; бути у пошані (у повазі) у кого; бути поважним (шановним) ким (від кого, серед кого, поміж кого). | При всём уважении к вам… – хоч і як я шаную (поважаю) вас…; попри всю мою пошану (повагу) до вас…; при всій моїй пошані (повазі) до вас… | Я не хочу тебе этого сказать из уважения к самому себе – я не хочу тобі цього сказати з поваги до самого себе; я б (і) сказав тобі, та честь на собі кладу.

Уважить | Уважить просьбу, ходатайство – зважити на прохання, клопотання; узяти до уваги прохання, клопотання.

Увековечение | В увековечение кого, чего – на увічнення кого, чого; щоб увічнити кого, що; на вічну пам’ять чию.

Увенчаться | Увенчаться успехом – удало (щасливо, успішно) закінчитися; (книжн.) увінчатися успіхом.

Уверенность | Быть в полной уверенности, что… – бути цілком певним, що… | Уверенность в своих силах, в себе – певність своєї сили (своїх сил, у своїх силах), певність себе (у собі).

Уверенный | Будь уверен! будьте уверены! – будь певен!; будьте певні!

Увиваться | Увиваться за кем (разг.) – упадати коло кого; залицятися до кого.

Увидеть | Поживём — увидим – поживемо — побачимо. Пр. Що було — бачили, а що буде

— побачимо. Пр. Побачимо, що з того буде [чи торба, чи мішок]. Пр. Що буде, те буде, а ти, Марку, грай. Пр. | Увидеть свет – на світ народитися, побачити світ; (про книжки, журнали…) вийти друком (з друку), вийти у світ, побачити світ. | Увидел свет кто – світ піднявся кому, побачив світ хто.

Увоз | Брак увозом (устар.) – крадений (таємний) шлюб.

Увы | Но увы! – та на жаль!; та ба!; [та] леле! | Увы, горе (мне) – (ой) леле, (ой) лелечко!; ой лихо (ой лишенько)!; ой горе (ой горенько)! | Увы и ах! (шутл.) – жаль та й жаль; гай-гай!; (ой) леле!; леле-леле!

Угар | В угаре страстей (перен.) – у чаду пристрастей; (іноді) в екстазі.

Углубляться | Углубляться, углубиться в [самого] себя – заглиблюватися, заглибитися в себе; поринати, поринути в свої думки.

Уговор | Уговор дороже денег – умова дорожча від золота (умова — над золото). Пр. Дав (давши) слово — держися. Пр. Треба додержувати слова (умови).

473

Російсько-український словник сталих виразів

Угода | В угоду кому, чему – на догоду кому, чому.

Угодно | Делайте, как вам угодно – робіть, як [ви] хочете; робіть, як вам до вподоби. | Как вам угодно – як [собі] хочете; як завволите; воля ваша. | Как душе угодно – як тільки хочеться (бажається); як до вподоби (як подобається). | Лишь бы было тебе (вам) угодно – аби була ласка твоя (ваша). | Не угодно ли вам чего – чи не хочете (чи не бажаєте) чого. | Сколько угодно – скільки хочеш (розм. хоч); скільки хочете; скільки завгодно; досхочу; доволі.

Угождать | На всех (всему миру) не угодишь – усім не догодиш. Пр. Годі всім догодити. Пр.

Ще той ся не вродив, щоб усім догодив. Пр. | Сильно угождать кому – дуже (вельми) догоджати кому; (іноді) розпадатися коло кого; (фіг.) годити, як хирі (як болячці) кому.

Уголок | Укромный уголок – затишний куток (затишок); тихий куток (закуток).

Угол | Из-за угла (нападать, убивать…) – із-за рогу; крадькома; потай (потайки). | Из угла в угол ходить, слоняться… – з кутка в куток ходити, тинятися… | Красный (передний) угол (устар.) – покуття (покуть). [Тоді козак-нетяга на покуті сідає… ЗОЮР.] | Под углом зрения – з погляду; (іноді) під кутом зору. | По углам говорить, шептаться… – по кутках балакати, шептатися (шепотати(ся), шепотіти(ся))… | Прижать в угол кого (разг.) – нагнати в [тісний] кут (у куток, у суточки) кого. | Сглаживать, сгладить острые углы – загладжувати, позагладжувати гострі грані (ріжки).

Уголь | Как на [горячих] угольях (на углях) быть, сидеть, чувствовать (перен.) – як на жару; (лок.) як на грані; як на терню; як на голках (на шпичках, на шпильках).

Угораздить | И угораздило его прийти сюда! – і надало [ж] йому прийти сюди!; і понесло [ж] його сюди! | Угораздила нелёгкая (нечистая) кого; угораздил чёрт кого (разг.) –

надала нечиста [сила] кому; надала лиха година кому; чорт надав кому (поніс кого).

Угорелый | Как угорелый бежит, носится, мечется… (разг.) – як (наче, мов, немов) очманілий (ошпарений) бігає, метушиться…

Уготовлять | Уготовлять путь кому (перен.) – готувати путь кому; стежку промітати кому.

Угроза | С помощью угроз – грізьбою (погрозами); погрожуючи. Угрызение | Угрызение совести – докори (гризоти) сумління; муки совісті.

Удаваться | Ему всё удаётся – йому (завжди, завсіди) ведеться (щастить); йому все в руку йде; (фіг. розм.) йому сам біс дітей (діти) колише. | Удалось червяку на веку лист подъесть – удалося (пощастило) хробакові раз на віку у моркву влізти. Пр.

Ударение | Говорить с ударением – говорити з притиском; налягати голосом нащо. | Сделать ударение на чём; ставить ударение на что – робити, зробити наголос на чому; наголошувати, наголосити на чому; підкреслювати, підкреслити що.

Ударяться | Удариться в слёзы – зайтися плачем (сльозами); заплакати. | Ударяться, удариться в крайность – упадати, упасти (удаватися, удатися) в крайнощі.

Ударять | В пот ударило кого – піт пройняв кого. | Ударять, ударить во все колокола (перен.) – бити, ударяти (дзвонити, задзвонити) у всі дзвони; бити, ударити (дзвонити, задзвонити) на сполох (на ґвалт). | Ударять за кем – залицятися до кого; упадати коло кого; (іноді фіг.) смалити (присмалювати, пекти) халявки до кого.

Удар | Быть в ударе, не в ударе – бути в доброму, не в доброму настрої; бути в гуморі, не в гуморі. | Замах рублёвый, удар грошовый – хіть, як у вола, а сила, як у комара. Пр. Ставився, як лев, а загинув, як муха. Пр. | Лежать оглушённым ударом – лежати оглушеним від удару; (ще образн.) джмелів (рідше чмелів) слухати. | Одним ударом убить двух зайцев – одним пострілом (відразу) двох зайців убити; на однім вогні спрягти дві яєчні. | Хватил удар кого – розбив (ударив, уразив) параліч кого; (розм.) побив (ударив) грець кого; побив родимець кого.

Удача | Во всём удача кому – у всьому щастить (таланить) кому; у всьому удача кому; все йде рукою кому; (образн.) живеться — і на скіпку прядеться кому; і шило голить кого. | Мне удача, а тебе нет – мені щастить (таланить), а тобі ні; (образн.) моє цвіте, а твоє в’яне (гине).

Уделять | Уделять, уделить внимание кому, чему – віддавати, віддати (приділяти, приділити) увагу кому, чому.

Удерж | Без удержу (разг.) – без упину; неспинно (нестримно). | Удержу нет кому (разг.) –

упину (спину, угаву) нема(є) кому.

Удивительно | Вот удивительно – ото диво; ото дивна річ. | И не удивительно – і не дивно; (розм.) і не дивниця. | Удивительно просто – на диво (напрочуд, надзвичайно) просто.

Удивительный | Удивительное дело, удивительная вещь – дивна річ.

474

Російсько-український словник сталих виразів

Удивление | К величайшему моему удивлению – на превеликий мій подив, на превелике моє здивовання (здивування); на превелике диво (на превеликий подив) мені. | На удивление – на диво (навдивовижу); напрочуд. | Не мог прийти в себя от удивления – не міг вийти (зійти) з дива; не міг отямитися з дива. [І чим вона привернула до себе його серце? — не раз роздумувала мати й не могла зійти з дива. Антоненко-Давидович.]

Удивленный | Крайне удивлённый – украй здивований; здивовижений. Удобно | Удобно тебе брать — бери – рука (з руки) тобі брати, то й бери. Удобный | Удобный случай – [Добра] нагода; (рідше) оказія.

Удовлетворение | Требовать удовлетворения (сатисфакции) (устар.) – вимагати сатисфакції.

Удовлетворять | Всех не удовлетворишь – усіх не вдовольниш (не задовольниш); на всіх не настачиш.

Удовольствие | В своё удовольствие жить, пожить – собі на втіху (на втіху собі, до своєї уподоби) жити, пожити; (рідше) до любості своєї жити; безтурботно (безжургіо) жити, пожити; (дозвільно) у розкошах (розкошуючи) жити, розкошувати. | Доставлять, доставить удовольствие кому – робити, зробити приємність кому; давати, дати утіху кому, утішати, утішити кого. | К общему удовольствию – усім на втіху; [так] щоб усіх утішити (задовольнити). | Находить удовольствие в чём – знаходити приємність (утіху, уподобу) в чому; кохатися в чому; тішитися чим (з чого). | Нет тебе от жизни никакого удовольствия – немає (нема) тобі від життя ніякого задоволення; (також) живеш, живеш і смаку не чуєш. Пр. | С удовольствием (поговорить с кем, прочесть что…) – залюбки (охоче, радо, з приємністю побалакати з ким, прочитати що).

Удостаивать | Удостаивать, удостоить высокой награды кого – відзначати, відзначити високою нагородою кого; (рідше) удостоювати, удостоїти високої нагороди кого.

Удосужиться | Удосужиться сделать что – знайти [вільний] час (вільну часину) зробити що; спромогтися зробити що.

Удочка | Закидывать, закинуть (забрасывать, забросить) удочку – закидати, закинута гачку (вудку). | Поддаваться, поддаться на удочку чью – даватися, датися (давати, дати себе) піймати на гачок чий. | Поймать, поддеть, подцепить на удочку кого – піймати, спіймати, уловить на гачок (на гачка) кого. | Пойматься (попасться) на удочку кому, к кому (перен.) – пійматися (попастися) на гачок (на гачка) кому; (іноді) гачка чийого (гачок чий) проковтнути.

Удружить | Удружить кому – зробити послугу (прислужитися) кому; стати у пригоді кому; (перен. ірон.) удружити (лок. удонити) кому; прислужитися кому; (фігур.) докласти воза (підставити стільчика) кому; укинути гадючку (жука) кому, (іноді) ужучити кому. [Здається й дружить, а гадючку вкинув. Пр.]

Уединение | Жить, пребывать в уединении – жити, бути у самоті (на самотині, у самоті); самотіти. [А я самотію у Новогрудку. Сл. Гр.]

Уехать | Далеко не уедешь, недалеко уедешь на чём, без кого, без чего, с кем, с чем –

далеко не заїдеш (не дотягнеш), недалеко заїдеш чим (на чому), без кого, без чого, з ким, з чим.

Ужаленный | Вскочил, вскрикнул как будто, словно, точно ужаленный кто – схопився (зірвався з місця), скрикнув як (немов, наче) ужалений (іноді чмелений) хто.

Ужас | Внушать ужас – завдавати жаху; уселяти (наганяти) жах. | Повергать (приводить) в ужас кого – сповнювати (сповняти) жахом кого; завдавати (нагонити) жаху кому; жахати кого. | Приходить, прийти в ужас – жахатися, (у)жахнутися. | Ужас как; ужас какой; ужас сколько… – страх як (страшенно); страх скільки (страх як багато)…

Узда | Держать в узде кого (перен.) – тримати (держати) в шорах кого; (іноді) загнуздати кого.

Узнать | Узнать стороной – довідатися (дізнатися, почути, перечути) від людей, через людей, через люди; довідатися (дізнатися) стороною.

Узы | Узы братства – братерська зв’язка. | Узы Гименея – гіменеєві пута.

Уйти | Недалеко уйти в чём – недалеко піти (зайти, сягнути) в чому; недалеко поступити наперед (сягнути) у чому. | Уйди с глаз! – [Іди] геть з-перед очей! | Уйти в свою скорлупу (перен.) – залізти в свою шкарлупу (шкаралупу); сховатися в свою шкаралупу (в своїй шкаралупі). | Эта работа не уйдёт от кого – ця робота (праця) не втече від кого.

Указание | Давать, дать указания – давати вказівки; (ще) давати, дати навід. Указка | Делать по указке – робити (чинити, діяти) за вказівками.

Указчик | Ты мне не указчик – (те саме, що) Ты мне не указ. Див. указ.

Указ | Ты мне не указ – ти мене не повчай; не тобі мене вчити (повчати); твоя голова мені

475

Російсько-український словник сталих виразів

не указ.

Укладываться | Не укладывается в голове, в сознании – не вкладається в голові; не йде до голови; не можна збагнути.

Уклоняться | Уклоняться от темы – відхилятися від теми; відбігати теми. | Уклоняться, уклониться в сторону – ухилятися, ухилитися вбік; збочувати, збочити.

Уклон | Идти, пойти (катиться, покатиться) под уклон (перен. разг.) – іти, піти (котитися, покотитися) униз (з гори).

Укоротить | Укоротить язык кому (разг.) – урізати (укоротити, прикоротити) язик(а) кому; (іноді) замкнути губу кому. | Укоротить хвост кому (перен. разг.) – укоротити (прикоротити) хвоста кому.

Укор | Не в укор [будь] сказано кому – не в докір сказати (сказавши) кому. | Ставить в укор кому что – докоряти (дорікати) кому за що; закидати кому що; (фіг.) випікати очі кому чим.

Улица | Зелёную улицу дать, устроить кому, чему (перен) – зелену дорогу (вулицю) дати кому, чому; дати зелене світло (вільну путь) кому, чому. | На улице оказаться – опинитися на вулиці (без житла); (бути безробітним) жити (сидіти) на бруку (лок. на бурку).

Уличать | Уличать, уличить кого во лжи, в преступлении… – викривати, викрити (виявити, виявляти) чию брехню, чий злочин, ловити, зловити (тільки докон. (с)піймати) кого на брехні, на злочині.

Уловка | Прибегать, прибегнуть к уловкам – удаватися, удатися до хитрощів (вивертів, викрутів); братися, узятися на хитрощі (на штуки).

Уложить | Уложить в голове, в сознании – збагнути [собі]; утямити [собі].

Улыбаться | Такая карьера, служба… не улыбается кому – така кар’єра, служба (посада) … не до вподоби кому (не надить, не приваблює кого).

Умереть | Умереть мне на [этом] месте – бодай (щоб) я вмер (умерла) на [цьому] місці. | Умрёшь, так отдохнёшь – умреться — то все минеться. Пр. Спочине Савка на голій лавці. Пр. Комар з дуба впаде та й спочине. Пр. Не витерпіла душа, на той світ пішла. Пр.

Натерпівся на сьому світі — і досить. | Хоть умри – хоч умри; хоч [ти] сконай; хоч би там що; за всяку ціну.

Уметь | Умеет выйти сухим из воды – і риби наловить, і ніг (і штанів) не замочить. Пр.

Бісів Юхим — і з води вийде сухим. Пр. | Умел воровать — умей и ответ держать – умів красти — умій і очима лупати. Пр.

Умиление | Приводить, привести в умиление кого – розчулювати, розчулити кого. | Приходить, прийти в умиление – розчулюватися, розчулитися.

Умный | Умен: в решете воду носит – розумний: решетом у воді зірки ловить. Пр. Розумний, як Соломонів патинок. Пр. Розумний, як Федькова кобила. Пр. На льоду дурний хату ставить. Пр. | Умён не по летам – розумний не на свої літа. | Умён поп Семён — книги продал да карты купил – заїла попа грамота. Пр. Програв піп парафію. Пр. Доспівався піп до пустої церкви. Пр. Церкву обдер та дзвіницю полатав. Пр. | Умные речи приятно и слушать – розумну річ (розумні речі) приємно й слухати. Пр.

Умопомрачение | До умопомрачения – до нестями (до безтяму); надзвичайно; аж надто. Умора | Смотреть на него умора – без сміху дивитись на нього не можна; регітно кому дивитися на нього. | [Это] [просто] умора! – сміх та й годі!; сміхота [сама]!; (іноді) [це]

кумедія!; кумедія без грошей!

Умудренный | Умудрённый опытом – навчений досвід; великодосвідчений. Умываться | Умываться, умыться кровью (разг.) – кров’ю (рудою) умиватися, умитися;

мазкою (пасокою) умиватися, умитися. [Рудою весілля вмилося. Шевченко. Мазкою хоче хто умитись? Кому не жаль своїх зубів? Котляревський.]

Ум | Без ума быть от кого, от чего – до нестями (до краю) бути захопленим ким, чим; до нестями (без міри) кохатися в кому, в чому; [аж] не тямитися (не тямити себе) від кого, з чого (від чого); [аж] розум (голову) втратити через кого; (іноді розм.) [аж] дуріти за ким. | Был бы ум — будет и рубль, не будет ума — не будет и рубля – за розумною головою (і)

сто голів не бідує, а дурна й себе не прогодує. Пр. Коли б чоловік знав, чого він не знає, то й мав би, чого не має. Пр. | Быть в здравом уме – мати добрий розум; бути при здоровому (при повному) розумі; бути сповна розуму. | В здравом уме и твёрдой памяти – при здоровому розумі і твердій пам’яті. | Взяться за ум – прийти до розуму (до глузду); узятися за розум; порозумнішати; піти до голови по розум; отямитися (іноді схаменутися). | В своём, не в своём уме кто – при своєму (своїм), не при своєму (своїм) розумі (умі) хто; сповна, не сповна розуму хто; при тямі, не при тямі хто. | В уме ли ты? (фам.) – чи ти при розумі?; чи [ти] маєш розум?; чи є в тебе розум?; чи ти сповна розуму?; чи ти [часом] не

476

Російсько-український словник сталих виразів

здурів? | В уме ее было – на думці не було. | Доходить, дойти своим собственным умом –

доходити, дійти своїм розумом; осягати (обіймати) своїм розумом (своєю головою). | Жить своим умом – жити своїм розумом; покладатися на свій розум. | Жить чужим умом – жити чужим розумом; перенестися на чужий розум; не мати своєї голови на в’язах. | И в уме нет (не было) – і на думці нема (не було); й на думку не спадає (не спадало). | И сила уму уступает – і сила перед розумом никне. Пр. | На (в) уме у кого – на думці (на умі, у голові) в кого. | Не в полном уме кто – не сповна розуму хто. | Не идёт на ум кому – на думку не йде кому. | От (с) большого ума (сделать что) (ирон.) – здуру, з великого (з дурного) розуму, з дурної голови, через дурість (безглуздя, недоумство, нерозум). | Потерять к старости (износить) ум – втратити на старість розум; (також) вистаріти розум. | Себе на уме кто (разг.) – собі на умі хто; хитрий (хитренький) хто; хитра пташка хто; уманський дурень хто. [З чужого воза бере та на свій кладе. Пр.] | Сойти, спятить, свихнуть, свихнуться с ума – зійти з ума (з розуму); спасти (сплисти) з розуму; з глузду з’їхати (зсунутися, скрутитися, спасти); за розум (у голову) зайти; збожеволіти (збезглуздіти, одуріти, здуріти, ошаліти, знавіснити). | С ума (из ума) не идёт кто, что (разг.) – з думки (з голови) не йде (не сходить, не виходить) хто, що; усе на думці стоїть хто, що. | С ума сойти! – здуріти можна! | Считать в уме – лічити (рахувати) в думці (у пам’яті). | Ум за морем, а смерть за воротом – думка за морем, а смерть за плечима. Пр. Гадка за морем, а смерть перед носом. Пр. Думка ген-ген літає, а смерть за плечі хапає.

Пр. | Ум за морем не купишь, коли своего нет – розуму й за морем не купиш, як його дома нема. Пр. | Ум за разум заходит, зашёл у кого – глузд за розум завертає, завернув у кого; ум за розум заходить, зайшов (завертає, завернув) у кого; з великого розуму у дур заходить, зайшов хто; поміщалося в голові кому. | Ум на ум не приходится – усяк розумний по-своєму. Пр. Кожна голова свій розум має. Пр. Кожна (кожне) має свою голову. Пр. | Ум хорошо, а два лучше – один розум добре, а два — ще краще. Пр. Що голова — то розум, а як дві — то й ще краще. Пр. Що два, то не один. Пр. Більше голів — більше розуму. Пр. | Ума на деньги не купишь – розуму і за гроші не купиш. Пр. Не купити ума, як нема. Пр. Як нема розуму, то й коваль не вкує. Пр. Як нема розуму від роду, то не буде й до гробу. Пр. | Ума не приложу – ради не дам [собі]; розуму не доберу (не приберу); не зберу думки; не збагну. | Умом не зрел(ый) – розумом не дійшли. | Уму непостижимо что – незбагненне що; [геть] незрозуміле що; не міститься (не вміщається) в голові що; понад усяке людське розуміння що. | У него не то (у него другое) на уме (разг.) – у нього не те (інше) на думці; він не те (інше) має на думці. | Учить уму-разуму кого – розуму (ума-розуму) навчати (учити) кого; на [добрий] розум навчати (наставляти) кого; добра і розуму навчати кого.

Унижаться | Унижаться перед кем – шию гнути (карка вигинати) перед ким; гнутися (запобігати) перед ким; (фіг. також) лизати халяву (чоботи) кому.

Уносить | Еле (едва) ноги унёс кто – ледве втік хто, ледве ноги виніс хто.

Уныние | Приводить, привести, повергать, повергнуть… в уныние кого – завдавати, завдати [глибокого] суму (смутку) кому; завдавати, завдати [глибокої] туги кому; укидати, укинути в [глибоку] тугу, [глибокий] сум (смуток) кого; засмучувати, засмутити кого. | Приходить, прийти, впадать, впасть в уныние – засмучуватися, засмутитися; удаватися, удатися в тугу.

Упадок | Приходить, прийти в совершенный упадок – геть цілком занепадати, занепасти; зводитися, звестися ні на що (на ніщо, нанівець); (іноді ще фіг. розм.) на пси сходити, зійти. | Приходить, прийти в упадок – занепадати, занепасти; (частково) підупадати, підупасти.

Упад | До упаду (делать что) – до упаду; до виснаги; до цілковитого знесилля. Упасть | Упасть лицом вниз – упасти долілиць; (фіг. ще) носом заорати.

Упираться | Упирается, упёрся как бык (как баран, как козёл, как норовистая лошадь) –

упирається, уперся як віл (як бик, як баран, як цап, як норовистий кінь); затявся, хоч ріж; хоч йому кіл на голові теши (бий, городи); [так як] на пню (на пеньку) став (на пень з’їхав); цапком став; хоч вогню до нього прикладай; ти йому «стрижене», а він тобі «голене». | Упираться, упереться на своём (разг.) – затинатися, затятися на своєму.

Управа | Есть управа, нет управы на кого – є рада, нема ради на кого; можна дати раду, не можна дати ради кому, з ким.

Управляться | Управляться с кем, с чем – дати собі раду з ким, з чим; упоратися (управитися) з ким, з чим.

Упрек | Не в упрёк кому (будь сказано) – не на докір кому (сказати); хай буде не на докір кому (сказано).

Упрямый | Не будь упрям, а будь прям – не будь упертий, а будь одвертий. Пр. | Упрямая

477

Російсько-український словник сталих виразів

овца волку корысть – уперта коза (уперте теля) вовкові здобич. Пр. | Факты — упрямая вещь – факти є факти; факти — уперта річ.

Упускать | Упускать, упустить удобный случай, возможность… – проминати, проминути [добру] нагоду (слушний випадок, можливість)…

Уровень | Быть на высоком (на надлежащем) уровне – бути на високому (на належному) рівні. | В уровень с кем (поставить, стать), в уровень с чем (идти, развиваться) –

урівень (урівні, нарівні) з ким, з чим; на одному рівні з ким, з чим. | Вровень с краями (наливать, наполнить) – по [самі] вінця; ущерть.

Урод | В семье не без урода – у сім’ї не без виродка. Пр. Нема роду без вироду. Пр. Нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка. Пр. Кожна отара не без поганої (паршивої) вівці. Пр. І між доброю капустою є (буває) багато гнилих качанів. Пр. У болоті не без чорта. Пр.

Урожай | Хвались урожаєм, когда амбар засыплешь – не хвалися врожаєм у полі, а тоді, як він уже в коморі (в стодолі). Пр.

Урок | Это для него будет, послужит уроком – це для нього (йому) буде наука.

Урон | Нести, понести… урон – зазнавати, зазнати втрати (шкоди). | Причинять, причинить, наносить, нанести урон кому, чему – завдавати, завдати втрати (шкоди) кому, чому; робити, зробити втрату (шкоду) кому, чому; учиняти, учинити шкоду кому, чому.

Усвоить | Усвоить чьи манеры, обычаи, чей дух – засвоїти чиї манери, звичаї, чий дух; (іноді фіг. також) набратися чиєї юхи.

Усердие | Усердие не по разуму – зайва (недоречна) старанність (ретельність, ревність, щирість, пильність, запопадливість).

Усилие | Прилагать, приложить, употреблять, употребить… усилия к чему, для чего –

докладати, докласти зусиль (сили, снаги) до чого, коло чого; додавати, додати рук до чого. Условие | Ни при каких условиях – ні за яких (за жодних) умов. | По условию – за умовою. |

Под условием – з умовою. | При этих (при данных) условиях – за цих (за даних) умов. | Согласно условию – згідно з умовою.

Услужение | Идти в услужение – іти служити (слугувати); іти в найми (іти найматися). | Находиться в услужении – бути слугою (служником, служницею); слугувати (служити); наймитувати (про жінок також наймичкувати); (перен.) бути на послугах.

Усмотрение | Действуйте по вашему усмотрению – робіть (чиніть, дійте) за своїм (за вашим) розсудом; робіть, як вам здається краще; робіть як самі знаєте. | Передавать, предоставлять… на чьё усмотрение – давати, віддавати на чий розсуд (на чию волю); здаватися на чий розсуд; (розм. іноді) давати напризволяще кому.

Усомниться | Он усомнился в чём – він узяв під сумнів що; сумнів узяв його щодо чого; він завагався в чому (щодо чого); (рідше) він усумнився в чому.

Успех | Пользоваться [большим] успехом – мати [великий] успіх.

Уста | Вкладывать (влагать), вложить в уста чьи, кому (книжн.) – укладати, укласти в уста (в вуста) чиї, кому. | Из первых, из вторых… уст слышать, услышать – з перших, з других… уст чути, почути. | Из уст в уста – з уст в уста (до уст); від уст до уст. | Из уст чьих слышать, услышать что – (і)з чиїх уст (від кого) чути, почути що. | На устах у кого

– на вустах у кого. | Этот кус не для моих уст – цей шматок (кусок) не про мій роток. Пр. Високі то пороги на наші ноги. Пр.

Усы | И в ус [себе] не дует кто (разг.) – і гадки не має хто; (рідше) І гадки й думки не має хто; ані гадки хто; і вусом не веде хто. | Мотать, намотать [себе] на ус что (разг.) –

мотати, намотати [собі] на вус(а) що; брати, узяти [собі] на розум (іноді на замітку) що; у тямок (на розум) [собі] класти, покласти що. | По усам текло, а в рот не попало – по бороді текло, а в рот не попало. Пр. По бороді, по вусах текло, а в роті сухо було. Пр. Коло рота мичеться, а в рот не попаде. Пр. Понюхав пирога, та не вдалося покуштувати. Пр. Поживився, як собака мухою (як пес макогоном). Пр. Коло носа в’ється, а в руки не дається. Пр. Ухопив шилом патоки. Пр. | Сами с усами, сам с усам (разг.) – і в нас, і в мене є голова на в’язах; самі (сами) не в тім’я биті, сам не в тім’я битий; самі з розумом (з головою), сам з розумом (з головою); (іноді ще) знаєм без попа, що в неділю свято. Пр.

Утаивать | Шила в мешке не утаишь – шила в мішку не сховаєш (не втаїш). Пр. Штовхни у стіл — ножиці обізвуться. Пр. Крий, ховай погане, а воно таки гляне. Пр. Вийде наверх, як олива на воді. Пр. Нема нічого схованого, що б не об’явилося. Пр.

Утонуть | Утонул кто – потонув хто; (також розм. фіг.) пішов під бульби (бульбахи) хто; наловив раків хто; (лок.) води завідав хто; (зниж.) жаба цицьки дала кому.

Утопать | Утопать в роскоши – купатися (потопати) в розкошах. | Утопать в слезах –

478