stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

Мельники до готової муки. Пр. Готовеньке і кицька з’їсть. Пр. Корову тримає, а хтось другий молоко випиває. Пр.

Спадать | Спадать, спасть с голоса (устар. разг.) – спадати, спасти з голосу; утрачати, утратити голос. | Спадать, спасть с лица, тела (разг.) – спадати, спасти з лиця (на виду), з тіла; марніти, змарніти (худнути, схуднути).

Спасибо | За [одно] спасибо (делать что) – за спасибі; за так грошей; за простибі. Спаться | Не спится кому – не спиться кому; спання нема кому; сон не бере (не береться)

кого.

Спать | Кто спит весной — плачет зимой – хто вліті (влітку) гайнує, той узимі (узимку) голодує. Пр. Літо на зиму працює. Пр. Зима спитає, де влітку був. Пр. | Не спать ночь – не спати ніч; ніч зоріти. | Сильно хочется спать кому – дуже хочеться спати кому; на сон знемагає хто; спати — аж пахне кому; спати — аж гілля гне кому. | Спит и [во сне] видит что – спить і [уві сні] бачить що; спить і [вві сні] мріє про що; усе на думці має що.

Спех | Где спех, там и смех – скорий поспіх, людям посміх. Пр. Що спішно, те смішно. Пр. Спіхом робити — людей смішити. Пр. | К спеху, не к спеху кому – нагально, не нагально (пильно, не пильно) кому; спішно, не спішно [треба] кому; треба, не треба поспішати кому; нема чого поспішати (хапатися) кому; (розм.) притьмом, не притьмом [треба] кому.

Спина | (Быть, жить…) за спиной чьей – (жити) за плечима в кого (за плечима чиїми); (жити) за спиною у кого (за чиєю спиною); добрі плечі за собою мати. | За спиной (стоять, оставлять…) – за плечима (стояти, зоставляти, залишати…). | За спиной чьей (делать что) – за чиєю спиною (робити що); потай [від] кого (робити що). | Поворачивать, повернуть (поворотить), поворачиваться, повернуться (поворотиться) спиной к кому, к чему – повертатися, повернутися спиною (плечима) до кого, до чого.

Спица | Последняя, не последняя спица в колеснице (перен. разг.) – п’яте, не п’яте колесо [до воза]; остання, не остання дірка в дудці; остання, не остання спиця в колесі.

Сплошь | Сплошь и (да) рядом – часто-густо; часто й густо; раз у раз. Спокойный | Спокойной ночи! – добраніч (на добраніч)!

Спориться | Работа спорится – робота (праця) йде гаразд; працюється добре.

Споро | Лихое споро: не умрёт скоро – поглянь: сивіє, та не старіє. Пр. | Скоро, да не споро

– що швидко, те бридко. Пр.

Спор | В споре рождается истина – у спорі (у спірці, у суперечці) народжується істина. Способность | Не по моим, твоим способностям – не з моїми, твоїми здібностями; не з моїм, твоїм хистом; не до мого, твого хисту; мені, тобі не хист. [Тобі не хист з Енеєм битись. Котляревський.] | При всех своих способностях – попри всі свої здібності; хоч і

який здібний (хто).

Способный | Ни к чему не способен – ні на що не здатний; (також фіг.) не вміє й шила загострити; не вміє й цвяха (гвіздка) забита.

Способ | Изыскивать, находить способ – добирати (прибирати) способу. | Каким, таким способом – яким, таким способом (чином, робом, іноді розм. побитом).

Справедливость | Говоря по справедливости – по правді кажучи (казавши).

Справка | Наводить, навести справки о ком, о чём – довідки брати, узяти про кого, про що; довідуватися, довідатися про кого, про що.

Справляться | Справляться, справиться о ком, о чём – давати, дати [собі] раду з ким, з чим; давати, дати раду кому, чому; управлятися, управитися з ким, з чим; (тільки докон.) упоратися з ким, з чим.

Спрашиваться | Спрашивается – постає (іноді виникає) питання. | Теперь спрашивается, как быть? – тепер питання, що [його] вдіяти (робити, почати)?

Спрашивать | Спроси он (она…) меня (его…) – якби (коли б) він спитав (вона спитала) мене (його…).

Спрос | Без спроса (спросу) – не спитавши(ся); без дозволу. | За спрос денег не берут – за поспит не платять (не платиться). Пр. (іноді) Спиток — не збиток. Пр.

Спуд | Из-под спуда (извлечь, вынуть) – із схову (із схованки) (добути, витягти); пустити в ужиток. | Под спуд (положить, класть что); под спудом (держать, оставлять что) –

добре (за)ховати що; у схові (у схованці) мати що; лишати без ужитку що.

Спуск | Не давать, не дать спуску кому (разг.) – не давати, не дати попуску (спуску) кому; не попускати, не попустити кому; (фіг.) не давати, не дати собі в кашу наплювати.

Спустя | Год спустя – через (за) рік; рік по тому. | Спустя некоторое время – через (за) якийсь час; по якомусь часі; [трохи] згодом; перегодом; невдовзі.

Сравнение | Вне [всякого] сравнения – поза [всяким] порівнянням; (по)над [усяке] порівняння; (по)над усе. | В сравнении, по сравнению с кем, с чем – проти (супроти) кого,

459

Російсько-український словник сталих виразів

чого; як (якщо, коли) (по)рівняти з ким, з чим, до кого, до чого; у порівнянні з ким, з чим; (іноді) порівнюючи, рівняючи до кого, до чого. [У Києві проти Яготина не дорого продукти. З нар. уст.] | Допустить неудачное (неуместное) сравнение – допустити (припуститися) невдалого (недоречного) порівняння; (іноді фіг. розм.) притулити горбатого до стіни.

Сравнительно | Сравнительно небольшой, широкий – порівняно невеликий, широкий…;

(іноді) розмірно невеликий, широкий… | Сравнитель с кем, с чем – (су)проти кого, чого; порівнюючи (рівняючи) до кого, до чого; як (якщо, коли) порівняти до кого, до чого.

Сравнить | Сравнил Божий дар с яичницей – прирівняв Божий дар до галушок. Пр.

Прирівняли послід до оладка. Пр. Куди рівнятися свині до коня, коли шерсть не така. Пр. На свиню хоч сідло надінь, все конем не буде. Пр. Рівняє роботу теслярську до косарської. Пр. Прирівняв кота до собаки. Пр. Прирівняв солов’я до зозулі. Пр.

Сражаться | Сражаться с ветряными мельницами – битися з вітряками. Сребреник | За тридцать сребреников продать, предать кого – за тридцять срібників

продати, зрадити кого.

Среда | Из своей среды – з-поміж (з-посеред) себе; (розм.) з свого гурту. Средний | В среднем – пересічно; (рідше) в середньому.

Средства | Жить на чьи средства – жити чиїм коштом. | Как позволяют средства кому –

як спромога (спроможність) чия. | Не имеет средств к существованию – не має засобів до існування; (також) немає з чого жити. | Не по средствам – невідповідно до своїх достатків (коштів); понад спромогу свою; (іноді розм.) не по своєму пір’ю. | Собраться со средствами для чего – скласти кошти на що; спромогтися (збитися) на що; скластися (стягтися) на що. [Збився Пилип і на хату, — свою-таки хату!.. Мирний.] | Средствами и стараниями чьими – коштом і заходом (заходом і порадою) чиїми.

Средство | Средство от простуды – засіб проти застуди (остуди). | Цель оправдывает средства – мета виправдовує (освячує) засоби.

Сровнять | Сровнять с землёй что – зрівняти з землею що; зруйнувати до грунту (дощенту) що.

Срок | В кратчайший срок – щонайшвидше (якнайшвидше); за найкоротший (найменший) час. | Дай(те) срок! (разг.) – постривай, постривайте!; почекай-но, почекайте-но!; підожди-но! підождіть-но! | К [определённому] сроку – на [певний (визначений)] термін. | На срок – на [певний] час. | Не давать кому ни отдыха, ни сроку (срока) – не давати й вгору глянути кому; (вульг.) не давати й носа втерти кому. | По истечении срока – як вийде (закінчиться) строк; по закінченні (після закінчення) строку; як прийде термін.

Срываться | Срываться, сорваться с языка – вихопилося [слово]; зриватися, зірватися з язика.

Срывать | Срывать, сорвать сердце на ком, на чём – зганяти, зігнати серце на кому, на чому. | Срывать цветы удовольствия – жити задля насолоди; жити розкошуючи; розкошувати.

Ссора | Ссора домашняя между мужем и женой – сварка хатня (домашня) між чоловіком і жінкою; (ірон. фіг.) хатня морква.

Ссориться | Нам не из-за чего ссориться – нам нема(є) за що сваритися; (фіг.) нам батьківщини не ділити.

Ставить | Ставить в образец, в пример кого кому – ставити за зразок, за приклад кого кому. | Ставить, поставить на службу чему – ставити, поставити на службу чому. | Ставить своей целью – ставити собі за мету.

Ставка | Ваша ставка бита – ви програли; вашу ставку бито. | Давать, дать (устраивать, устроить) очную ставку кому – ставити, поставити на очі (навіч) кого; зводити, звести (на очі) кого з ким; ставити, поставити кого на зводини; робити, зробити звод(ин)и кому.

Стадо | Дружному стаду волк не страшен – дружній череді вовк не страшний. Пр.

Громада — великий чоловік. Пр. Дружні сороки й орла заклюють. Пр. | Панургово стадо (книжн.) – панургова отара.

Старание | Жаль стараний – шкода заходу. | Прилагать, приложить старание к чему –

докладати, докласти зусиль (сил) до чого; додавати, додати (докладати, докласти) праці (рук) до чого.

Старина | В старину (разг.) – за старих (за давніх) часів; давніми часами; у старовину (у давнину). | Тряхнуть стариной (разг.) – згадати старовину (давнину); згадати молоді літа.

Старое | Кто старое помянет, тому глаз вон – хто давне пом’яне, той лиха не мине. Пр.

Хто давне пом’янув, щоб лиха не минув? Пр. Хто давнє (с)поминає, той щастя не має. Пр.

Старость | Старость — не радость (не красные дни) – старість — не радість [а смерть —

460

Російсько-український словник сталих виразів

не весілля]. Пр. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Пр. Молоде - золоте, а старе — гниле. Пр. Старість іде і хвороби веде. Пр.

Старуха | И на старуху бывает проруха – кінь на чотирьох, та й то спотикається. Пр. І залізо ржа з’їдає. Пр. І на мудрім дідько на Лису гору їздить. Пр. Не зарікайсь, трапляється, що й на мудрому (по мудрому) чорт катається. Пр.

Старшинство | По старшинству – по старшині (за старшинством). [Ви ж по старшині наливайте. З нар. уст.]

Старый | Старая погудка на новый лад – стара пісня на новий лад. Пр. Стара пісня — нові струни. Пр. Стара пісня по-новому співана. Пр. | Стар и мал (млад) – (і) старе й мале; (і) мале й велике; геть усі (геть-чисто всі). | Старой бабе и на печи ухабы – стара баба і на печі мерзне. Пр. Недогода нашій бабі ні на печі, ні на лаві. Пр. | Старый волк знает толк

– вовк старий не лізе до ями. Пр. Був вовк у сіті, був і перед сіттю. Пр. Старий вовк лапу собі відгризе, а в руки не дасться. Пр. | Старый ворон даром не каркает – старий ворон пусто не кряче. Пр. Старий пес дарма не бреше. Пр. Дарма й курка не гребе. | Старый холостяк – підтоптаний (старий) парубок; (рідше) старий кавалер. | Старый что малый, а малый что глупый – старе, як мале. Пр. Що старе, що мале, що дурне. Пр.

Статочный | Статочное ли [это] дело? (устар.) – хіба [це] можливе?; чи можлива це річ? Статься | Может статься (статься может) – може; може бути; можливо; можлива річ.

| С кого, с чего, с кем станется – усього можна сподіватися (чекати) від кого; всього надійся по кому.

Статья | По всем статьям (разг.) – з усякого (з кожного) погляду; всіма сторонами. | Это особая, иная, другая статья (разг.) – це інша річ; це щось інше.

Стать | Во что бы то ни стало – хоч би [там] що; хоч би що там було; хоч що [хоч]; будьщо; будь-що-будь; за всяку ціну; що б то (на чім би то) не стало. | За чем дело стало – що стало на заваді (на перешкоді); що саме (власне) заважає; за чим діло стало. | Не умеет ни стать ни сесть – ані стати ні сісти не вміє; не вміє поводитися (в товаристві). | Ни стать ни сесть – (а)ні стати (а)ні сісти; нема де й курці клюнути; і миша не проскочить. | Стать в пень (устар.) – стати як пень (як пеньок). | Стать (встать) на стражу (страже) чего – стати на сторожі (на варті, на чатах). | Стать лицом к свету, к солнцу –

стати проти світла, проти сонця. | [Быть] под стать кому, чему – підходити (відповідати) кому, чому; годитися кому, чому; [бути] до пари кому, чому; личити кому; пасувати кому, до чого. | Идти, пойти на стать (устар.) – на лад іти, піти. | С какой стати? – з якої речі?; з якої рації?; (іноді розм.) з якого побиту?

Стеклышко | Как стёклышко (перен.) – як скло.

Стелька | Пьян(ый) в стельку, как стелька; напиться в стельку, как стелька (устар.) –

п’яний як ніч (як чіп, як квач, як хлющ(а), як дим, як барило, як земля).

Стена | В четырёх стенах жить (сидеть) – у чотирьох стінах жити (сидіти); домувати. | Дома и стены помогают – дома й стіни помагають. Пр. У своїй хаті й кочерги помагають. Пр. У чужій хаті й тріска б’ється. Пр. | Идти стеной – іти лавою. | [И] у стен есть уши –

(і) стіни мають вуха. | Лезть, полезть на стену (перен.) – лізти, полізти (дертися, подертися, п’ястися, поп’ястися) на стіну; казитися (шаленіти). | Стена в стену, стена об стену (жить) – обстінь (опостін(ь)) (жити). | Стоять, встать, стать стеной (перен.)

– стояти, стати стіною.

Стенка | Ставить, поставить к стенке кого (перен.) – ставити, поставити до стіни кого; розстрілювати, розстріляти кого.

Степень | В большей, в значительной степени – великою мірою (у великій, у значній мірі); дуже (вельми). | В большей или в меньшей степени – більшою або меншою мірою (рідше у більшій або меншій мірі); більш(е)-менш(е). | В высшей степени – високою (найвищою)

мірою; надзвичайно. | В (до) известной, некоторой степени – певною, якоюсь мірою; у певній, у якійсь мірі; до певної, до якоїсь міри. | В должной степени – належною мірою (у належній мірі); належно; як належить. | До последней степени – до краю; до останньої межі. | Ни в какой степени, ни в малейшей степени – ані якою мірою; ні в якій мірі; жодною, найменшою мірою; зовсім; аж ніяк; анітрохи.

Стеречь | Стеречь взглядом, глазами кого – пасти оком (очима) кого; зорити на кого, кого. Стерпеться | Стерпится — слюбится – звикне, то й полюбить. Пр. Притерпиться, то й

пригорнеться. Пр.

Стеснение | Без всяких стеснений – без будь-яких церемоній; [зовсім] не церемонячись; [зовсім] не соромлячись (не соромившись). | Причинять стеснения – завдавати клопоту.

Стесняться | Не стесняться в выражениях – не перебираючи висловів.

Стеснять | Вас не стеснит, если… – вас не утруднить (вам не завдасть клопоту), якщо

461

Російсько-український словник сталих виразів

(коли)…

Стискивать | Стиснув зубы (перен.) – зціпивши зуби.

Стих | Стих нашёл (напал) на кого (разг.) – падь пала на кого; найшло на кого; дур напав (найшов) на кого.

Стоеросовый | Дубина стоеросовая (бранное) – дуб дубом; несосвітенний (заплішений) дурень.

Стоить | Ничего не стоит кому (сделать что-либо) – не важко кому (зробити що). | Ногтя (мизинца) не стоит чьего – нігтя [з мізинця] (мізинця чийого, устілки чиєї) не варт (не вартий).

Столбняк | Чтоб тебя столбняк хватил (бранное) – щоб (бодай) тебе правцем (прямцем) поставило.

Столб | Стоять столбом, стоять как столб (разг.) – стояти як стовп, стовбичити; правцем стояти; (іноді) у чуді та (в) диві стояти.

Столько | Не столько… сколько… – не так… як…; не такий (-ка, -ке, -кі…), як…; (іноді) не стільки… скільки… | Столько правды, как воды в решете – така правда, як на вербі груші. Пр. Така то правда, як пси траву їдять. Пр. Тільки в тім правди, що в решеті води. Пр.

Столп | Столпы общества (перен.) – стовпи (підпори) суспільства.

Стол | За круглым столом (встреча) – за круглим столом (при круглому столі).

Стопа | Идти, пойти (следовать) по стопам чьим – іти, піти чиїм слідом (слідами чиїми); іти, піти чиїми стопами; іти, піти в стопу за ким; у сліди (у)ступати, (у)ступити чиї; наслідувати кого.

Сторицею | Воздать сторицею за что (книжн. устар. библ.) – відплатити (у)стократ (сторицею) за що.

Сторона | Быть, держаться в стороне – бути, триматися осторонь; сторонитися (бокувати). | Быть на стороне чьей; встать на чью сторону; принять (держать, брать, взять) сторону чью – бути на чиєму боці; стояти, стати за кого; стояти, стати на чию руку (руч); тягти, потягти [руку] за ким. | Во все стороны – на всі боки; навсібіч (увсібіч). | В разные стороны (разойтись, разбежаться) – у різні боки (різно, урізнобіч). [Три дороги розійшлися різно… Н. п.] | Глаза бегали по сторонам – очі бігали сюди й туди. | Держаться в стороне – триматися (держатися) осторонь (відсторонь). | Моё (твоё, его…) дело сторона (разг.) – моя (твоя, його…) хата скраю; це до мене (до тебе, до його…) не стосується (не дотикається); я в те (в це) не втручаюся (ти в це не втручаєшся, він у це не втручається…). | На все четыре стороны – на всі чотири [сторони]; (іноді) на всі (під усі) чотири вітри. | На другой, на той стороне – на тому (на тім) боці; по той бік (іноді

потойбіч). | На той стороне, по ту сторону, на этой стороне, по эту сторону реки находящийся, живущий – тогобічний, сьогобічний; (як імен.) тогобочанин, тогобочанка, сьогобочанин, сьогобочанка. | На этой стороне – на цьому (на цім) боці; по цьому (по цім) боці; по цей бік (іноді посейбіч). | Находящийся по обеим сторонам чего – обобічний (обабічний). | По правую, по левую сторону; с правой, с левой стороны – праворуч, ліворуч (іноді правобіч, лівобіч); з правого, з лівого боку; у праву, у ліву руч. | Привлечь на свою сторону кого – прихилити (приєднати, пригорнути) на свою руч (до себе) кого. | Принимать, принять в хорошую, в дурную сторону что – за добре, за зле (за лихе) брати, узяти що. | Родственники со стороны отца, матери – родичі по батькові, по матері (з батькового, з материного боку). | Разойтись в разные стороны – розійтися (порозходитися) в різні сторони (боки, різними сторонами, врізнобіч). | Сильная, слабая сторона кого, чего – сильна, слабка сторона чия, кого; дошкульне місце чиє, чого. | Склонять в свою сторону – залучати (привертати, прихиляти) на свій бік (на свою руч). | С обеих сторон, по обе стороны – обабіч (по обабіч); по обидва боки; з обох боків; (давн.) обаполи. | Со всех сторон – з усіх боків; звідусюди (звідусіль); усіма сторонами; кругом. [Золотоноша кругом хороша. Пр.] | С одной стороны… с другой стороны… – з одного боку… з другого боку… | Со своей (с моей, с нашей…) стороны – щодо мене (щодо нас…), то; як на (про) мене (як на вас…); з свого (з мого, з нашого…) боку; від себе (від мене, від нас…). | Уклоняться, уклониться в сторону – ухилятися, ухилитися вбік; збочувати, збочити.

Стоять | Стоит хорошая погода – на годині (стоїть) стало; стоїть (іноді триває) добра погода, година. | Стоять в очереди – стояти в черзі; застоювати чергу. | Стоять за правду – стояти (обставати) за правду; обстоювати правду; боронити правду. | Стоять за спиной у кого – стояти за спиною чиєю, у кого; стояти за ким. | Стоять на своём – стояти на своєму; обставати за своїм; правити своє; (іноді) хилити на своє. | Стоять на стороне чьей – бути (стояти) на чиїй стороні (на чиєму боці). | Стоять на часах – на варті (на чатах) стояти (бути); вартувати, чатувати. | Стоять, стать во главе кого, чего – бути

462

Російсько-український словник сталих виразів

(стояти, стати) на чолі кого, чого; очолювати, очолити кого, що. | Стоять у власти – бути (стояти) при владі.

Сто | На все сто (разг.) – на всі сто.

Страдать | Город страдает от наводнений – місто багато терпить від поводей (повеней). | Страдать недостатками какими – мати вади (хиби) які; хибувати на що. | Страдать чем

– хворіти (слабувати) на що; (прохиби) хибувати на що.

Страдный | Страдное время, страдная пора – гарячий (іноді тяжкий) час, гаряча пора; жнива.

Стража | Стоять на страже чего – бути (стояти) на варті (на сторожі) чого.

Странность | Человек со странностями – чудна (дивна, дивакувата) людина, дивак. | Что за странность? (разг.) – що за чудна (дивна) річ?; що за дивниця (дивина)?

Страсть | Иметь страсть к чему – мати пристрасть до чого; дуже кохатися в чому; горіти до чого. | Пылать, гореть страстью – палати пристрастю (жагою). | Страсть как хочется (разг.) – страх як (страшенно) хочеться; хочеться аж-аж-аж (аж-аж-аж як хочеться). | Страсть сколько (разг.) – страх скільки; страшенно багато.

Страх | Внушать, наводить страх (разг.) – завдати страху (жаху); наганяти, нагнати холоду. | Держать в страхе – тримати в страсі (у страху). | Набраться страху – набратися страху (жаху); настрахатися (нажахатися). | Нагнать страху (разг.) – нагнати холоду. | На свой [собственный] страх [и риск] – на свою відповідальність; на свій страх [і ризик]. | Находиться под страхом за свою участь – бути в страсі (в страху) за свою долю; (фіг.) ходити (бути) під обухом. | Не за страх, а за совесть – [Дуже] сумлінно (совісно); не за страх, а за совість. | Под страхом смерти, наказания… – під загрозою (під страхом) смерті, кари… | Страха ради иудейска (церков.) – страху ради іудейська (іудейського).

Страшный | Не так страшен чёрт, как его малюют – не такий чорт страшний (страшний чорт), як його малюють. Пр. Не все (не всяке), що з вусами, кусається. Пр.

Стрекач | Давать, дать (задавать, задать) стрекача (разг.) – давати, дати драла (драчки, дмухача); дременути (дмухнути, чкурнути); п’ятами накивати.

Стрела | Стрела Амура (Купидона) – амурова (Купідонова) стріла.

Стрелочник | Стрелочник виноват (ирон.) – на найменшого пеню (усю вину) складають; той винен, кого тут нема; невістка винна.

Стрелять | Стрелять глазами (глазками) – стріляти (стригти) очима; бісики пускати (посилати) [очима, оком].

Стремиться | Стремиться к свету – прагнути світла; пориватися до світла. | Стремиться к цели какой – прямувати (простувати, змагати, стреміти, пориватися) до мети якої.

Стремление | Дум высокое стремление – дум високе поривання. Стремя | Стремя в стремя (ехать, скакать…) – стремено до стремена.

Стречок | Давать, дать (задавать, задать) стречка – (те саме, що) Давать, дать (задавать, задать) стрекача (разг.). Див. стрекач.

Стричь | Стричь купоны – стригти купони.

Строиться | Не сразу (не вдруг) Москва строилась – велике дерево поволі росте. Пр. Київ не відразу збудовано. Пр.

Строить | Строить из себя кого – удавати з себе кого; становити себе ким. | Строить козни, каверзы… – кувати лихо проти (на) кого; копати (рити) яму під ким, на кого; копати (рити) проти кого, під ким, на кого; підкопуватися під кого; підступом обходити кого; умишляти [зле, лихе] на кого.

Строй | Вступать, вступить (входить, войти) в строй (про фабрики, заводы) – ставати, стати до ладу (до дії). | Выводить, вывести из строя – виводити, вивести з лав (з рядів, із строю); виводити, вивести з ладу. | Выходить, выйти из строя – виходити, вийти (випадати, випасти) з ладу.

Строка | Не в строку (устар.) – не до речі; не до ладу (не в лад); не до слова. | Ставить, поставить в строку кому что (устар.) – ставити, поставити (брати, узяти) за провину кому що; звинувачувати, звинуватити кого за що. | Читать между строк (между строчек) – читати між рядками.

Стружка | Снимать, снять стружку с кого (разг.) – стругати (скребти, скромадити) кого. Струна | Держать в струне кого (разг.) – тримати в руках кого; тримати в шорах (в

лабетах) кого. | Задеть, затронуть… живую (слабую) струну (разг.) – зачепити (торкнути) живу (слабку) струну; дійняти (дошкулити) до живого.

Стукнуть | Водка (вино) стукнула в голову кому – горілка шибнула, вино шибнуло (безособове шибнуло) в голову кому. | Ему (ей) стукнуло пятьдесят (разг.) – йому (їй)

463

Російсько-український словник сталих виразів

упав п’ятдесятий рік; він (вона) має вже п’ятдесят за собою.

Стук | У кузнеца что стук, то и гривня – стук-гряк — та й п’ятак. Пр. Хто робить лемеші, той їсть книші. Пр.

Ступать | Ступай к чёрту! – іди під три вітри (під три чорти)!; іди до дідька (к бісу)! | Шагу ступить нельзя (невозможно, не может кто) без кого, чего – і ступнути не можна (не може хто) без кого, без чого; і кроку (ні кроку) ступити не можна (не може хто) без кого, без чого.

Ступа | Его (её) и в ступе не утолчёшь – його (її) і в ступі не влучиш. Пр.

Стыдно | Стыдно в глаза глядеть – сором (соромно, стидно) у вічі (в очі) дивитися; у Сірка (у Рябка) очей треба (доводиться кому, мусить хто) позичати.

Стыд | В стыд приводить, привести кого – завдавати, завдати сорому кому; засоромлювати, засоромити кого. | К стыду своему (моему, нашему) – на сором мені (нам). | Нет стыда в глазах у кого – не має сорому хто; немає сорому в кого. | Ни стыда ни совести нет у кого – (а)ні сорому а(ні) сумління не має хто, нема(є) в кого; ані стиду ні совісті не має хто, нема(є) в кого. | Сгорать, сгореть от (со) стыда – горіти, згоріти (паленіти, спаленіти) з сорому; у Сірка очей позичати, позичити. | Стыд не дым: глаза не выест – стид — не дим, очей не виїсть (не викурить). Пр. З сорому очі не вилізуть. Пр. Комусь ніяково, а мені однаково. Пр. Погані очі все перелупають. Пр. Поганому виду нема стиду. Пр. Дим очі їсть, але не виїсть. Пр.

Суббота | Не человек для субботы, а суббота для человека (библ.) – не людина для суботи, а субота для людини. Пр.

Сударь | Ты сударь и я сударь, а кто ж присударивать станет? – усі пани (самі пани), а хто буде свині пасти? Пр. Усе пани та пани, а нікому свині пасти. Пр. Усе пани та пани, а греблі нема кому загатити (а нікому (нема кому) робити). Пр.

Судьба | Искушать (испытывать) судьбу – спитувати (випробувати, вивіряти) долю. | Какими судьбами? (разг.) – яким побитом?; яким вітром?; як це вас (тебе) доля занесла сюди? | Какими-то судьбами – якимсь чином; якось. | Не вам судьба судья, а мы судьбе хозяева – не доля над нами панує, а ми над нею. Пр. Кожен — коваль свого щастя. Пр. | Не судьба кому, чему (разг.) – не судилося кому, чому. | Отдаться на произвол судьбы –

здатися на волю долі (напризволяще); пуститися берега. | От судьбы не уйдёшь – долі не минути. Пр. [Своєї] недолі й конем не об’їдеш. Пр. Лихої долі й конем не об’їдеш. Пр. Від лихої долі не сховаєшся. Пр. Лиха доля й під землею надибає. Пр. Ніхто не знає, де кого доля чекає. Пр. | Счастливая судьба – [Щаслива (щасна)] доля; (поет.) щастя-доля (щастя й доля); талан. | Так решается чья судьба – тут важиться чия доля. | Так угодно было судьбе – так розсудила доля; так уже судилося.

Судьбина | Горькая судьбина (нар.-поэт.) – гірка (лиха, щербата) доля; бездолля (безділля); недоля; неталан; латаний талан; безталання.

Судить | Судить да (и) рядить (разг.) – судити й рядити (радити); судити-рядити; думати й гадати; міркувати. | Судить по наружности, по внешнему виду – судити із зверхнього (із зовнішнього) вигляду; судити, зважаючи на зовнішність (на зверхній вигляд). | Судя по чему – судячи з чого; зважаючи (з огляду) на що. | Победителей не судят – переможців не судять. Пр.

Суд | На нет и суда нет – на нема і суду нема. Пр. Як нема, то й дарма. Пр. Як є, то розійдеться, а нема, то обійдеться. Пр. | Пока суд да дело (разг.) – поки се та те; поки дійдеться до діла; поки суд та діло. | По суду оправдан – судом виправданий. | Предавать суду – віддавати до суду. | Привлекать, привлечь к суду кого – притягати, притягти до суду (до права) кого; позивати, (за)пізвати кого [до суду]. | Суды да (и) пересуды – пересуди та поговори.

Суета | Суета сует (и всяческая суета) (книжн. устар.) – суєта суєт (і всякая суєта); суєта і марнота; марнота марнот; марність над марностями (а все є марність).

Сужденный | Суждены вам благие порывы – вам судилися добрі пориви; вам призначено добрі пориви.

Суженый | Суженого на коне не объедешь – судженого і конем не об’їдеш. Пр. Від судженого не втечеш. Пр.

Сукно | Держать под сукном – тримати під сукном; відкласти на невизначений час. | Лежать под сукном (перен.) – лежати під сукном. | Положить под сукно (перен.) –

покласти під сукно.

Суконный | Суконный язык, суконная речь (перен.) – повстяна (луб’яна) мова.

Суматоха | Поднять суматоху – зчинити (зняти) метушню (сум’яття, веремію); зняти бучу. Сума | Дойти до сумы, пойти с сумой – дожити(ся) до торби; добутися проханого хліба;

464

Російсько-український словник сталих виразів

піти з торбою (з торбами); торбу (торби) начепити. | До сумы довести, с сумой пустить (устар.) – у старці пустити; пустити з торбами. | Идти, ходить с сумой – іти, ходити з торбами (з торбою); іти у старці; іти, ходити на (у) жебри; іти, ходити попідвіконню (попідтинню); старцювати; жебрачити (жебрати). | От тюрьмы да от сумы не зарекайся

– жебрацької долі та арештантської неволі не зарікайся. Пр. Не зарікайся бути в старцях. Пр. Сьогодні з мішком, а завтра з торбиною. Пр. Не зарікайся: трапляється, що й на мудрому (по мудрому) чорт катається. Пр.

Сумерки | В сумерки, в сумерках – смерком (смеркома); присмерком; на смерку.

Сумняся | Ничтоже сумняся (сумняшеся) (устар. ирон.) – ані трохи не вагаючись (не вагавшися); без найменшого вагання (сумніву, рідше без ніякої ваги); (іноді слов.) нічтоже сумняшеся.

Сумняшеся | Ничтоже сумняся (сумняшеся) (устар. ирон.) – ані трохи не вагаючись (не вагавшися); без найменшого вагання (сумніву, рідше без ніякої ваги); (іноді слов.) нічтоже сумняшеся.

Сунуться | Вперёд батька не суйся в петлю – не спіши (не лізь, не сунься) поперед батька в пекло [, бо не знайдеш, де й сісти]. Пр. | Не суйся в волки с телячьим хвостом – не рівняйся, свиня, до коня, коли шерсть не така. Пр. Куди орли літають, туди сороки не пускають. Пр. З свинячим писком та в пшеничне тісто. Пр.

Сурдинка | Под сурдинку, под сурдинкой (сделать что) – тихцем; тишком-нишком (нишком); потайки; крадькома. | Под сурдинку (сказать что кому) – тихо, пошепки; нишком.

Сутки | День да ночь — сутки прочь – аби день до вечора. Пр. Аби день переднювати, а ніч переночувати. Пр. | Круглые сутки (делать что) – цілу добу.

Суть | Не в том суть – не втім (не втому) суть; не в тім (не в тому) сила. | По сути дела – по суті справи (діла); до суті справи (діла). | [Это] не суть важно (разг.) – [Це] не має ваги (значення); [це] не важливе (не важно).

Сухарь | Свой сухарь лучше чужого пирога – хоч не красне, але власне. Пр. Свій хліб кращий (ліпший) від чужого книша. Пр. Ліпша своя хата, як чужа палата. Пр. Свої сухарі кращі від чужих пирогів. Пр. Свій борщ хоч не солоний, ліпший, ніж чужа юшка. Пр. Своє миле, хоч зогниле. Пр. Краще своє латане, аніж чуже хапане. Пр.

Сухой | Сухая ложка рот дерёт – суха ложка рот дере. Пр. Сухий шматок горло дере. Пр. Сухий шматок (кавалок) хліба, то й у роті дере. Пр.

Существо | Говорить по существу, не по существу – казати (говорити) по суті (до суті), не по суті (не до суті); казати (говорити) до діла, не до діла.

Сущий | Сущая правда – щира (суща) правда.

Сущность | По самой своей сущности – самою своєю суттю (у самій своїй суті). Схватиться | Схватиться за голову – голову схопити в руки; ухопитися (схопитися) за

голову. [І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки. Шевченко.]

Сходить | Не сходит с языка (с уст) кто, что у кого – завжди (повсякчас) на язиці в кого хто, що; раз у раз говорить (балакає) про кого, про що хто; тільки й мови що про кого, про що в кого. | Сходить, сойти со сцены (перен.) – сходити, зійти із сцени (з кону).

Сцена | Появляться, появиться (выступать, выступить) на сцене – з’являтися, з’явитися (виступати, виступити, виходити, вийти) на сцену (на кін). | Устраивать, устроить (делать, сделать) сцену кому – учиняти, учинити (робити, зробити) сцену кому.

Счастье | Без счастья и в лес по грибы не ходи – без долі й по гриби не ходять. Пр.

Щасливому по гриби ходити, а нещасливому по лісі блудити. Пр. З щастям по гриби ходити, з щастям і рибу ловити, а без щастя [а ні за поріг]. Пр. | Заколодило счастье — ничего не возьмёшь – пішло щастя в ліс по пруття. Пр. Хоч роби і розсядься, а як нема талану, то нема. Пр. Не було нам гаразду — та й не буде. Пр. | Кому счастье, тому и доля

– кому щастить, тому й фортунить. Пр. Кому щастить, тому й доля. Пр. | Кому счастье, у того и петух несётся – кому ведеться, у того (тому) і півень несеться. Пр. У щасті І півень яєчко знесе, а в нещасті й комаха вколе. Пр. Щасливого і шило голить. Пр. Кому щастя, той і на кию випливе (виплине). Пр. Кому йдеться, тому й на скіпку прядеться. Пр. | К счастью чьему, к счастью для кого – на чиє щастя, на щастя кому. | Не было бы счастья, да несчастье помогло – лихо не без добра. Пр. Немає злого, щоб на добре не вийшло. Пр. Не бачив гіркого, не бачить і солодкого. Пр. | Счастье — вольная пташка: где захотела, там и села – щастя мов тая пташка: де схотіла, там і сіла. Пр. Щастя як трясця, кого схоче, того й нападе. Пр.

465

Російсько-український словник сталих виразів

Счастливо | Счастливо оставаться! (разг.) – щасливо!; щасти [доле]!; бувайте здорові!; на все добре!

Счастливый | Счастливая рука у кого – щаслива рука в кого; щасливу руку має хто; щасливий на руку хто; щастить кому. | Счастливые часов не наблюдают – щасливим байдуже про час; щасливі на години не зважають. | Счастливый путь!; счастливого пути! – щасливої дороги!; щаслива дорога (вам, тобі…)!; у щасливу путь!; ходи здоровий і щасливий!; ходіть здорові і щасливі!; хай доля (вам, тобі…) шлях таланом стеле! | Счастливым быть — всем досадить – нема щастя без заздрощів. Пр. У щасті не без ворога. Пр.

Счесть | Дни сочтены чьи – дні полічені (злічені) чиї; уже не довго жити кому; (*фіг.) не довго вже ряст топтати кому; уже три чисниці (пів-чверті) до віку (до смерті) кому; не довго вже гуляти по світу кому; на тонку пряде хто.

Счет | Без счёта – безліч; без ліку (без числа, без ліку-міри); незліченно; (іноді фіг.) як за гріш маку. | Без счёту и денег нет – без ліку (без лічби) і грошей нема(є). Пр. | Быть на хорошем, на плохом счету – мати добру, лиху репутацію (славу). | В конечном счёте –

кінець кінцем; у кінцевому результаті (підсумку); у загальному підсумку; (іноді) після всього. | В счёт чего – на (у) рахунок чого. | Выдавать по счёту – видавцем давати (видавати); видавати ліком. | Жить на чужой счёт – жити чужим коштом; жити на дурницю. | За счёт чего – користуючись з чого (використовуючи, використавши що). | Каждая минута на счету – не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована). | Круглым счётом – округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно. | На (за) счёт чей, какой – коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші. | На счёт чей (говорить, намекать…) – про (за) кого, на чий карб. | На этот счёт – щодо цього (про це, за це). | Не [идёт] в счёт – не береться до уваги (що); не має ваги (не важить). | Не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе. | Покончить счёты с кем, с чем – припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому. | Принимать, принять на свой счёт что (перен.) – брати, узяти на свій карб (іноді на себе) що; прикладати, прикласти до себе що. | Прохаживаться, пройтись на счёт чей – глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фіг., тільки докон.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що. | Сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что – скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого. | Ставить, поставить в счёт кому, что (перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що. | Счёту нет кому, чему – ліку (числа) немає кому, чому; без ліку (безліч) кого, чого. | Что за счёты (разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити. | Это не в счёт – це (то) не в число; це не йде в рахунок (не враховується); цього не слід брати (не береться) до уваги.

Считать | Вас считают за людей – вас за людей мають (уважають). | Он считает себя вправе – він уважає, що має право. | Считать необходимым – вважати за [конче] потрібне. | Считаю, что… – уважаю (думаю, гадаю), що…; на мою думку (на мою гадку)…

Сшитый | Неладно (нескладно, худо) скроен, да крепко (плотно) сшит – хоч не в лад, та широко ступає. Пр. Хоч погано баба танцює (дівка співає), зате довго. Пр. Хоч не гладко, та міцно. Пр. Хоч нескладно, та ладно. Пр. Хоч рябе на виду, та маслаки до ладу. Пр.

Сшить | Из похвал шубы не сошьёшь – хвальба сорочки не дасть. Пр. | Ни сшить, ни распороть – ні пришити, ні прилатати, [ані кому дурно дати]. Пр. Ні продати, ні проміняти, [краще було б не брати]. Пр.

Съедать | Съесть шиш, фигу… – дулю [з маком] з’їсти; облизня піймати; облизати макогона; дулю на вербі дістати.

Съедение | Отдавать, отдать на съедение кому (перен.) – віддавати, віддати на поталу кому.

Сыграть | Сыграть в ящик (разг.) – дуба дати (урізати); ґиґнути. | Сыграть шутку, штуку с кем, над кем – пожартувати (посміятися) з кого; сміх зробити з кого; фіґля зробити кому; на жарти підняти кого.

Сырость | Разводить сырость (перен.) – розпускати рюми (нюні).

Сыр | Как сыр в масле катается – як сир у маслі купається; плаває, як вареник у маслі; як той вареник у сметані плаває; плаває, як пампух в олії; валяється, як нирка в салі; кохається у добрі; купається в розкошах; розкошує.

Сюда | Мы разойдёмся в разные стороны: вы пойдёте сюда, а я туда – ми підемо різно: ви сюдою, а я тудою.

Таковой | В качестве такового; как таковой (книжн.) – як такий.

466

Російсько-український словник сталих виразів

Такой-сякой | Такой-сякой [немазаный] (разг.) – сякий-такий [несолений-немащений]. Такой | [А] кто он такой? – [А] хто він такий?; [а] що він за один? | Есть такое, дело!

(разг.) – добре (гаразд)!; згода!; (іноді) (не)хай і такі. | И всё такое [прочее] (разг.) – і таке інше; і інше отаке. | Совершенно такой, точно такой – достоту такий (саме такий); (розм.) такий самісінький (іноді такісінький).

Так | А так как… – а що (а як)… | Вот так фунт – от так-так; от тобі й маєш; оце так; отакої; отака ловись. | За так (разг.) – дурно (задурно); задарма; за спасибі; за так грошей.

| [И] так и сяк; так-сяк – (і) сяк і так; сяк-так. | [И] так и так; (и) так и этак – (і) сяк і так; (і) так і так. | Как… так и… – як… як і…; як… так і… [У тій горниці стіл стоїть і на йому як пити, як і їсти. Манжура.] | Так и есть – так воно й є. | Так и так [мол (дескать)]

– так і так [мовляв]. | Так как (т.к.) – а як (а що)… то…; (звичайно після голови, речення, на початку підрядного) бо; через те що; тому що (тим що). | Так куда тебе – так де там; так де тобі. | Так на так (получается, выходит) (разг.) – так на так (виходить). | Так себе –

так собі; нічого собі (нічогенько, нічогенький). | Так сказать – сказати б (рідше сказав би); (іноді) так би мовити; (розм.) мовляв. | Так точно – так (еге, авжеж); так достоту. | То так, то сяк (то так, то так; то так, то этак) – то сяк, то так; то так, то так.

Талант | Зарывать, зарыть талант [в землю] – заривати, зарити (закопувати, закопати) талант [у землю].

Там | Какое там! (разг.) – де там! | Там и сям; там и тут – тут і там; там і тут. | То там, то сям; то там, то тут – то тут, то там; то там, то тут.

Танцевать | С какой ноги танцевать – на яку ступити.

Тарабарский | Тарабарская грамота (разг.) – тарабарська грамота; тарабарщина. Тарелка | Быть не в своей тарелке (разг.) – бути не в гуморі; почуватися ні в сих ні в тих;

сидіти, як (наче) у сливах; бути не в своїй тарілці.

Тары-бары | Тары-бары (растабары) (разг.) – балу-балу; галу та балу; курзу-верзу; (іноді)

харки-маконики. [Курзу-верзу! Горох молочу. Пр.] Таска | Не всё таской, но и лаской – не все хворостити, можна й простити. Пр. І над

винним часом треба жаль мати. Пр. Говоримо на вовка, але й за вовка щось треба сказати.

Пр.

Таять | Деньги тают – гроші пливуть. | Таять от горя, печали – марніти (сохнути) з горя, з журби (з туги).

Тварь | Всякой твари по паре (разг.) – усякої тварі по парі.

Твердить | [Всё] своё да своё твердит кто – [Усе] своєї та своєї товче (мостить, править, торочить) хто; [усе] своє та своє товче (мостить, править, торочить) хто.

Твердый | Иметь твёрдую почву под ногами (перен.) – мати твердий ґрунт під ногами. Твой | С твоё (разг.) – стільки, як (і) ти. | Что твой соловей (разг.) – як (мов, наче) той

соловей (соловейко).

Творить | Творить суд и расправу (устар.) – чинити суд і розправу; (рідше) судити і розправлятися.

Текущий | В текущем году состоится съезд… – сього (цього) року (іноді у цьому році) відбудеться з’їзд… | В текущем году 366 дней – у цьому році (цей рік має) 366 днів. | Текущие дела – поточні справи.

Телеграф | По телеграфу (передать, сообщить…) – телеграфом.

Телефон | Висеть на телефоне (перен.) – стирчати (виснути) коло (біля) телефону. | По телефону [говорить] – телефоном.

Тело | Быть в теле – бути в тілі; бути тілистим (огрядним). | Входить, войти в тело (разг.)

– набирати, набрати тіла; (тільки докон.) узяти тіло. | Душой и телом (быть преданным, оживать…) – душею і тілом. | Нагулять тело (разг.) – нагуляти (іноді накохати) тіла; погладшати. | Обнажать тело; показывать обнажённое тело – тілом світити.

Телячий | Телячий восторг (ирон.) – дика (буйна, нестямна) радість; буйний (нестямний, часом телячий) захват. | Телячьи нежности (ирон.) – телячі ніжності; надмірні (нудносолодкаві) ніжності; теляче лащення (телячі ласки).

Темнее | Чем ночь темнее, тем ярче звёзды – що ніч темніша, то ясніші зорі. Темней | Чем ночь темней, тем ярче звёзды – що ніч темніша, то ясніші зорі.

Темный | Темна вода в(о) облацех (церковнослав.) – [Це] щось неясне (невиразне, туманне, незрозуміле); це щось оповите туманом; (слов.) темна вода во облаціх. | Тёмный лес для кого – темний ліс для кого.

Тень | Бросать, бросить (кидать, кинуть, набрасывать, набросить, наводить, навести) тень на кого, на что (перен.) – кидати, кинути (накидати, накинути, наводити, навести) тінь на кого, на що; у славу (у неславу) вводити, ввести кого. | Держаться (быть,

467

Російсько-український словник сталих виразів

стоять…) в тени – триматися (держатися, бути, стояти…) в тіні (у затінку). | Ни тени сомнения (книжн.) – ані найменшого сумніву; ані тіні (іноді ані крихти) сумніву. | Оставлять в тени кого, что – [Залишати в тіні (у затінку) кого, що. | Под тенью дуба, клёна… – у тіні (у затінку, у холодку) під дубом, під кленом… | Разрастись и дать тень – узяти холодок. | Тень ложится (падает) на кого, на что – тінь (підозра) лягає (падає) на кого, на що.

Теплый | Тёплая вода – тепла вода; літня вода (літепло).

Тернии | Через тернии к звёздам – тернистим шляхом до зірок; крізь терня до зірок. Терновый | Терновый венец (книжн. перен.) – терновий вінець (вінок). [Завжди терновий

вінець буде кращим, ніж царська корона. Українка.] Терпение | Терпение и труд всё перетрут – терпінням і працею всього добудеш. Пр. |

Терпение лопнуло у кого – терпець у(ві)рвався (терплячка у(ві)рвалася) кому, в кого. | Терпенье даёт уменье – терпіння дає уміння. Пр. Хто має терпець, той буде митець. Пр. Терпеться | Не терпится кому – нетерплячка бере кого; нетерп(е) дивиться кому; кортить

кому.

Терпеть | Терпи казак — атаманом будешь – терпи, козаче, отаманом будеш. Пр. Терпи, козаче, горе — питимеш мед. Пр. Терпи, хлопче, козаком будеш [а із козака попадеш в отамани]. Пр. Терпи горе — добро буде. Пр.

Терять | Нечего терять кому – нема чого (нічого) втрачати кому; не має чого втрачати хто. | Терять, потерять рассудок – утрачати, утратити розум; відбігати, відбігти розуму; божеволіти, збожеволіти. | Терять, потерять счёт кому, чему – губити, згубити лік кому, чому; забувати, забути лік кому, чому; мати безліч кого, чого.

Теснота | В тесноте, да не в обиде – тісно, зате тепло. Пр. Тісно, та затишно. Пр. Де згода, там і догода. Пр.

Тесто | Из другого (разного) теста – з іншого (не з того самого, з різного) тіста. | Из одного [и того же] теста – з одного (з того самого) тіста; одного тіста книш; одного поля ягода.

Тетеря | Сонная тетеря (прост.) – сонько (сонюх, сплюх); (іноді жарт.) дрімайло. Течение | В течение года, месяца… – протягом року, місяця… Тешиться | Чем бы дитя ни тешилось, лишь бы не плакало – хоч би чим дитина бавилась,

аби не плакала. Пр. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Пр.

Типун | Типун тебе (ему, ей, вам, им) на язык (разг.) – пипоть тобі (йому, їй, вам, їм) на язик; щоб тобі (йому, їй, вам, їм) поприндило!; бодай тобі (йому, їй, вам, їм) заціпило!; бодай тобі (йому, їй, вам, їм) з такою мовою!

Тиски | Держать в тисках – тримати в лещатах (у лабетах).

Тихо | Очень тихо – дуже тихо; (образн.) тихо, хоч мак сій; тихо, як у вусі; так тихо, що чути, як муха летить.

Тише | Тише воды, ниже травы – тихий та плохенький; тихий та сумирний (та смиренний); смирний, хоч у вухо бгай (хоч у пазуху клади); мов (як те) ягнятко; (іноді фольк.) наче сім баб пошептали над ким. [Кілька днів Дарія ходила, наче над нею сім баб пошептали…

Ковганюк, перекл. з Шолохова.]

Тьма | Ученье — свет, а неученье — тьма – ученому світ, а невченому — тьма. Пр. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Пр. В умілого і долото рибу ловить, а невмілому — лоба ломить. Пр. | Тьма-тьмущая (кого, чего) (разг.) – тьма-тьмущая (тьма-тьменна, тьматемрява); сила (велика сила, страшна сила, незліченна сила, сила-силенна, іноді силасилюща, силеча) кого, чого.

Товарищеский | Товарищеские отношения – товаришування.

Товарищ | Товариш по работе, по несчастью – товариш у праці (у роботі), у нещасті (нещастям).

Тогда | Лишь тогда – аж тоді. | Тогда как – тим часом як; тоді як.

Того | А мне не того… – а мені не теє, не той… | Ни с того ни с сего – з доброго дива; ні сіло ні впало; ні з сього ні з того. | Он немного того… (фам.) – він трошки теє (той…). | Того, этого, как бишь его… – теє-то, як його… [ВОЗНИЙ. Не віриш? Так знай же, що я тебе давно вже — теє-то, як його — полюбив. Котляревський.]

Толика | Малая небольшая толика (разг.) – дещо; дещиця; трохи; трошиця.

Толковать | Он всё своё толкует – він усе своє править. | Что и толковать – [Нема] що й казати; годі й говорити; звичайно ж.

Толком | Говорите толком – кажіть до ладу (ладком, до діла, до пуття). | Толком спрашивать кого – без жартів питати кого.

Только | Не только, но и… – не то [що], а й…; не тільки, а (але) й… | Только что – щойно;

468