stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

годину; спересердя.

Сердце | Большое сердце у кого – велике серце у кого; великої душі людина хто. | Брать, взять (хватать) за сердце кого – брати, узяти (хапати, в’язати) за серце кого; зворушувати, зворушити (розчулювати, розчулити) кого; (іноді) торкати, торкнути за серце кого. | В сердцах – спересердя; з серця; зо зла. | Держать (иметь) сердце на кого (разг.) – серце (пересердя) має хто на кого; гнів мати на кого; класти (покладати) гнів на кого; (іноді) серце набігає у кого на кого. | Доброе сердце, да голова безмозглая – золоте серце, але голова, як нога у стола. Пр. | Как (будто, словно, точно) маслом по сердцу – як (мов, немов, наче, неначе) медом по душі. | Каменное сердце – камінне серце; камінь, а не серце. | Куда сердце лежит, туда и око глядит – куди серце лежить, туди й око біжить.

Пр. | От всего сердца – з (від) усього серця; (іноді) з цілого серця. | Отдавать, отдать сердце кому – давати, дати (віддавати, віддати) серце кому. | От доброго сердца – з (від) доброго серця. | Отлегло (отошло) от сердца у кого – відлягло (відійшло) від серця кому, в кого; на серці (на душі) полегшало кому. | От чистого сердца – від (з) щирого серця. | Покорять, покорить сердце чьё (перен. устар.) – здобувати, здобути (полонити, скоряти, скорити) чиє серце. | Принимать, принять [близко] к сердцу что – брати, узяти [близько] до серця що. | Пришёлся, пришлась по сердцу кому – припав, припала до серця (до мислі, до вподоби, до сподоби) кому; уподобав, уподобала хто. | Разрывать сердце (перен.) –

краяти серце. | Сердце не камень – серце не камінь. Пр. | Сердце обросло мохом у кого –

серце обросло (поросло) мохом у кого; серце обмохнатіло в кого. | Сердце падает, упало (отрывается, оторвалось, обрывается, оборвалось) у кого – серце падає, упало у кого; на серці холоне, похолонуло в кого. | Срывать, сорвать сердце на ком, на чём – зганяти, зігнати (розганяти, розігнати) серце на кому, на чому; зганяти, зігнати гнів на кому, на чому. | С сердцем (сказать, сделать что) (разг.) – роздратовано (сердито). | С чистым сердцем – з щирим серцем; щиросерд(н)о; щиро.

Середина | Держаться середины (перен.) – триматися середини. | Середина на половину (серединка на половинку) – ні се ні те; щось середнє; так собі; нічого (нічогенько); нічогенький (-ка, -ке).

Серьезный | Самым серьёзным образом (говорить, заявлять) – якнайсерйозніше (щонайсерйозніше).

Сестра | Бритва остра, да кому ж сестра – гарно будяк цвіте, та ніхто квітки не рве. Пр. В’язниця простора, та чорт їй рад. Пр. У пеклі хоч тепло, та хто ж туди забажає. Пр. | Ваша сестра (разг.) – ваша сестра; ви, жіноцтво. | Всем сестрам по серьгам – кожній свашці по ковбасці. Пр. Буде усім по сім. Пр. | Наша сестра (разг.) – наша сестра; ми, жіноцтво.

Сеть | Попадать, попасть в сети чьи (перен.) – попадати(ся) в чиї тенета. | Расставлять, расставить сети кому (перен.) – ставити, поставити тенета на кого.

Сиамский | Сиамские близнецы (перен. разг. шутл.) – сіамські близнята.

Сивка | Уходили (укатали) Сивку крутые горки – був кінь, та з’їздився. Пр. Доконала Гнідка дорога негладка. Пр. Був голосок, та позички з’їли. Пр. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Пр. Був колись горіх, та став свистуном. Пр. Був лісничим, а став нічим. Пр.

Сидень | Сиднем сидеть (разг.) – сидьма сидіти.

Сидеть | Вот где сидит кто, что (перен. разг.) – ось де (отут, ось тут) сидить хто, що. | Сидеть в девках – сидіти дівкою; дівувати. | Сидеть, засесть гвоздём в голове чьей, у кого (в мозгу чьём, у кого) – мов (немов, наче, неначе) цвях (цвяхом) сидіти в голові чиїй. | Сидеть между двух стульев (двумя стульями) – сидіти на двох стільцях (між двома стільцями). | Сидеть на земле (перен.) – сидіти на землі. | Сидеть на чемоданах (на узлах)

– сидіти на чемоданах (на клунках). | Сидеть на шее (на горбу) чьей, у кого – сидіти на шиї чиїй (на в’язах чиїх, на горбі чиєму).

Сизифов | Сизифов труд (Сизифова работа) – сізіфова робота (праця).

Сила | Брать, взять (забирать, забрать) силу – набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць). | Быть в силах (в силе), не в силах (не в силе) – здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути. | В меру, по мере сил – у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (іноді) як посилля. | В полную силу работать – на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати. | В силу (устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу). | В силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств (устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини. | В силу привычки – через звичку; призвичаївшись. | Вся сила в том, что… – [Уся] сила (суть) у тому, що… | Входить, войти в силу (о законе) –

449

Російсько-український словник сталих виразів

набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним. | Выше чьих сил что – над (понад) чиї сили що. | Где силой взять нельзя, там надобна ухватка –

треба розумом надточити, де сила не візьме. Пр. Де сила не може, там спритність поможе. Пр. Як сили не стає, берися за розум. Пр. | Изо всех сил (силы) – з усієї сили; чимдуж; якомога. | И сила уму уступает – перед розумом і сила в’яне. Пр. І сила перед розумом никне. Пр. | Набираться, набраться сил – убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (іноді) употужнюватися, употужнитися. | Не в силах кто – не має сили хто; несила (неспромога) кому. | Не в этом сила – не в цьому сила (суть, сенс). | Не по силам кому (устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто. | Нет силы терпеть что – нема(є) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що. | Никакими силами – жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом). | Он ещё в силах, в силе – він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу. | Ослабевать силами – підупадати на силі (на силах). | От силы –

щонайбільше. | Сверх сил чьих – (по)над силу чию. | Своими (собственными) силами –

своїми (власними) силами; самотужки. | Сил [моих] нет; не достаёт сил (силы) – несила [мені]; снаги не стає. | Сила солому ломит – сила солому (силу) ломить. Пр. Де сила, там і міць. Пр. | Терять, потерять силу – втрачати, втратити силу; збувати, збути (знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність). | Употреблять, употребить [все] силы – докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу). | Через силу (делать что-либо) – над (понад, через) силу; (іноді) (по)над міру. | Что есть силы (сил) – щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж. | Чувствовать себя в силах – чутися (почуватися) на силі.

Сильнее | Как можно сильнее – якомога дужче; щонайдужче (якнайдужче). | Сильнее кошки зверя нет – сильніш од кішки нема нічого для мишки. Пр. Нема понад попову свиню. Пр. Нема як та попова свиня. Пр.

Сильный | У сильного всегда бессильный виноват – дужий завжди звинувачує слабкого. Пр.

Синий | Синий чулок (перен.) – синя панчоха. | Синяя птица (перен.) – синій птах.

Сиротский | Сиротская зима (разг.) – лагідна (тепла) зима; сирітська зима.

Сказать | [Да] и то сказать – та й те сказати. | Не сказал ни слова – не сказав (не мовив) ні (і) слова; (зниж.) і губи не розтулив (не роззявив). | Ничего не скажешь – нічого не скажеш. | Нужно правду сказать – треба правду сказати; ніде правди діти. | Скажешь курице, а она всей улице – секрет — далі базару не піде. Пр. Сказав кумі, а вона всій слободі. Пр. Скоро з воріт, а тут і ріт. Пр. Ніхто не знає, тільки дід, баба і ціла громада. Пр. | Скажи(те) на милость; скажи(те), пожалуйста – скажи, скажіть на Бога (на милість); скажи, будь ласка, скажіть, будьте ласкаві; ото [яке] диво; чи [ти] ба; диви-но. | Сказал бы словечко, да волк недалечко – я б сказав, та огірки за пазухою. Пр. Я б сказав, та піч у хаті. Пр. | Сказал, как отрубил – сказав, як зав’язав. Пр. Сказав, як цвяхом (як гвіздком) прибив. Пр. | Сказал что-то несообразное – сказав щось неподібне (безглузде); нісенітницю якусь сказав; (образн. розм.) таке сказав, що ні пришити, ні прилатати; притулив горбатого до стіни. | Сказано — сделано – сказано — зроблено; як сказав, так і зробив (учинив); сказано — як зав’язано. | Сказать в шутку – на сміх (на жарт, жартом, жартома) сказати. | Сказать складно, удачно, хорошо – до ладу (до ладу та до прикладу) сказати. | Стыдно сказать – стидно (соромно) сказати; без сорома казка. | Так сказать – сказати б (іноді сказав би); мовляв; (рідше) так би мовити.

Сказка | Ни в сказке сказать, ни пером описать – ні в казці сказати, ні пером списати; ні пером списати, ні словом сказати. | Сказка — складка, а песня — быль – казка — байка, а пісня — правда. Пр. | Скоро сказка сказывается, да не скоро дело делается – не так хутко діється, як [хутко] говориться. Пр. Не так швидко робиться, як мовиться. Пр. Легше говорити, ніж зробити. Пр. Одне творити язиком, а друге — перти плуга. Пр.

Сказываться | Годы сказываются – роки даються взнаки. | Сказываться, сказаться больным – удавати, удати з себе (видавати, видати себе за) хворого (слабого); казати, сказати, що хворий; відмагатися, відмогтися хворобою.

Сказ | Вот [тебе] и весь сказ (разг.) – от (ось) [тобі] й усе; оце [тобі] й усе; уже [тобі] все сказано; (іноді) от [тобі] й уся казка.

Скакать | Скакать на одной ноге – скакати на одній нозі; (образн. розм.) скакати діда. | Скачка (скачки) с препятствиями – (пере)гони (верхогони) з перепонами.

Сквозняк | Сквозняк в голове у кого, со сквозняком в голове кто – пустий вітер у голові у кого; у голові, як у пустій стодолі у кого.

Скворечница | Старая скворечница, скворечня (разг. пренебр.) – старе луб’я. Скворечня | Старая скворечница, скворечня (разг. пренебр.) – старе луб’я.

450

Російсько-український словник сталих виразів

Скитаться | Где-то скитается кто – пішов у мандри хто; мандрує десь хто. Складно | Складно врёт – щільно бреше.

Складчина | В складчину (купить, приобрести… что) – у складку (купити що, набути чого…); скластися (на що); скинутися [грішми] (на що).

Складывать | Складывать, сложить оружие (перен.) – складати, скласти зброю; зрікатися, зректися боротьби; відмовлятися, відмовитися від боротьби; капітулювати.

Склад | Ни складу, ни ладу – ні складу, (а)ні ладу. Пр. Ні ладу, ні складу. Пр. Ні ладу, ні поладу. Пр. І гич не до речі. Пр.

Склонять | Склонять на все лады кого, что – часто згадувати (називати) кого, що; повторювати чиє ім’я на всі лади. | Склонять, склонить голову перед кем, чем – схиляти, схилити голову перед ким, чим.

Склон | На склоне жизни (лет, дней) – на схилі (на схилку) віку (літ, днів).

Скобка | В скобках (сказать, заметить…) – у дужках; між іншим.

Скользить | Скользить по поверхности чего (перен.) – плавати на поверхні чого; брати поверхово що; не заглиблюватися в що.

Скользкий | Счастье скользко (перен.) – щастя непевне (нестале).

Сколько | Не ахти сколько – не дуже (не так-то, не з-так багато). | Не столько…, сколько…

– не так…, як…; не такий (-ка, -ке, -кі…), як… | Сколько душе угодно – скільки душа (душечка) забажає. | Сколько угодно – скільки хочеться; скільки хочеш (розм. хоч); досхочу; (іноді) до зволу. | Сколько верёвку ни вить, а концу быть – скільки мотуз (мотузку) не плети, а кінець йому (їй) буде. Пр. Скільки злодій не краде, все одно тюрми не мине. Пр. | Сколько годов, столько умов – кожна голова свій розум має. Пр. | Сколько ни жить, а смерти не отбыть – смерті не відперти. Пр. Скільки не живи, а помирати доведеться. Пр. Як не живеш, а труни не минеш. Пр. Скільки не жити, а смерті не відбити. Пр. Скільки не крути, та треба вмерти. Пр. Від смерті ані відхреститися, ані відмолитися. Пр. Смерть дорогу знайде. Пр. Смерть на лестощі не зважає. Пр. Від смерті і в печі не сховаєшся. Пр. Як не ховайся, а смерть тебе знайде. Пр. Ніхто світу не може пережити.

Пр.

Сколь | Сколь возможно – якомога; скільки можна; скількимога.

Скончание | До скончания века, мира – довіку (повік); до кінця світу; поки світа й сонця (світа-сонця).

Скорее | Скорее всего – найпевніше (найімовірніше); мабуть.

Скорлупа | Прятаться, замыкаться… в [своей] скорлупе (перен.) – ховатися, замикатися… у [своїй] шкаралупі.

Скоро | Как скоро (устар.) – скоро (скоро, тільки, скоро-но); тільки (тільки-но). | Коль скоро

– скоро; тільки-но; якщо.

Скорый | Скор на руку (разг.) – швидкий на руку.

Скотина | Ни одной скотины – ні шерстинки (ні хвоста) [немає]. Скрепя | Скрепя сердце – згнітивши серце; знехотя.

Скрип | Сапоги, ботинки… со скрипом – чоботи, черевики на рипах. | Со скрипом (делать что) (разг.) – насилу (ледве, лельом-полельом).

Скроить | Не ладно скроен, да крепко сшыт – хоч не в лад, та широко ступає. Пр. Хоч не гладко, аби міцно. Пр. Хоч погано баба танцює, зате довго. Пр.

Скрывать | Скрывать недостатки – личкувати (прикривати) вади (хиби).

Скупой | Скупой дважды тратится – скупий двічі тратить. Пр. Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить. Пр. Скупий двічі платить, а ледачий (а дурний) двічі робить.

Слабость | Музыка, чтение, поэзия…— слабость чья – музика, читання, поезія…— дошкульне місце (слабість) чия.

Слабый | Гайка слаба у кого (разг.) – гайка слабка (ослабла) в кого. | Слабая струнка (струна) кого, чья – дошкульне (болюче, вразливе) місце чиє; слабка струнка (струна) чия. | Слаб на язык кто (разг.) – слабкий (ковзкий) на язик хто; слизько-язикий хто; язик як терлиця в кого. | Слабое место чьё, у кого – дошкульне місце чиє, у кого.

Слава | Геростратова слава – геростратова слава. | Добрая слава лежит, а плохая бежит – добра слава лежить, а недобра біжить. Пр. Добре далеко чути, а ледаче ще далі. Пр. Добро довго пам’ятається, а зло ще довше. Пр. | На славу – на славу; прегарно (чудово); прегарний (чудовий). | Приобресть, снискать славу, войти в славу – зажити (залучити) слави; убитися у славу; (іноді фам.) доскочити слави. | Только [одна] слава, что… (разг.) – тільки (й) слави, що… | Хорошая, дурная слава (разг.) – добра слава, недобра (лиха) слава; неслава; (слава-)поговір.

Славный | Славный малый (парень) (разг. фам.) – добрий хлопець; славний хлопчина. |

451

Російсько-український словник сталих виразів

Славны бубны за горами, а к нам придут — что лукошки – славні бубни за горами, а зблизька — шкуратяні (а підійдеш ближче — собача шкура). Пр.

Слагать | Слагать с себя ответственность – складати (знімати) з себе відповідальність; зрікатися відповідальності.

Сладкий | Будешь сладок — живьём проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють. Пр. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Пр.

Сладко | Не сладко [живётся] – не мед (не з медом); не солодко. | Сладко захватил, да горько слизнул – ухопив пійлом патоки. Пр.

Слад | Сладу (слада) нет с кем, с чем – не можна дати ради з ким, з чим; нічого не можна зробити з ким, з чим.

Следить | Следить глазами, взглядом, взором за кем, за чем – стежити очима за ким, за чим; зорити за ким, за чим; пасти оком (очима) кого, що.

Следовать | Как и следовало ожидать – як і слід (як і треба) було сподіватися. | Как следует – як слід (як треба, як годиться, як гоже, як належить); як має (іноді як мається) бути; до пуття; до діла. | Одно следует из другого – одно (одне) походить (виникає, постає) з одного. | Следовать кому, чьему примеру – іти за ким, іти за чиїм прикладом; (іноді) наслідувати кого.

Следующий | Кто следующий? – хто далі? | На следующий день – другого (наступного) дня; на завтра. | Следующим образом – ось так; так (отак); таким (отаким) способом (чином); (іноді) таким робом (побитом).

След | Без следа (пройти, исчезнуть) – безслідно проминути, зникнути; як за водою пішов хто; як вода змила кого; як [димом] здимів хто. | [И] след простыл (пропал) чей – (і) слід загув чий; (і) сліду нема (не стало) чийого; (і) слід забрав за собою хто; (і) сліду не кинув хто; (і) слід запав чий; (і) місце холодне після кого.

Слеза | Глотать слёзы (перен.) – ковтати сльози. | Не пролить ни одной слезы (перен.) –

не зронити й сльозини; не зронити й (ні) одної (жодної) сльозини. | Обливаться (умываться) слезами – обливатися (умиватися) сльозами (слізьми). | Проливать слезы – лити (проливати, виливати, вилити) сльози. | Пускать (пустить) слезу – пускати (пустити) сльозу. | Разразиться слезами – вибухнути плачем. | Слезами горю не поможешь – плачем лиха не виплачеш. Пр. Сльозами горя не здолаєш (не відбудеш). Пр. Слізьми горя не заллєш. Пр. Слізьми горю не зарадиш. Пр. Не журись, а за діло берись. Пр. Журба сорочки не дасть. Пр. Не потурай журбі — вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю. Пр.

Слепой | Сказал слепой: увидим – сказав сліпий: побачимо. | Слепой слепому не указчик –

сліпий невидющого водив, та обидва в яму попадали. Пр.

Сливки | Снимать, снять сливки с чего (перен.) – збирати, зібрати вершки з чого.

Слово | Без лишних (дальних) слов – без зайвих слів; не кажучи багато; довго не говорячи.

| Брать, взять слово с кого – брати, узяти слово з кого. | Верить, поверить на слово кому

– вірити, повірити на слово кому. | Где много слов, там мало дела – де багато слів, там мало діла. Пр. Язиком сяк і так, а ділом ніяк. Пр. Не так-то він діє, як тим словом сіє. Пр. Слів сила, а як до діла, так і сіла. Пр. | Давать, дать слово кому – давати, дати слово кому. | Давать на слово что – давати на віру що. | Давши слово — держись, а не давши — крепись – сказавши (мовивши) слово, додержуй його (будь паном його). Пр. Поки не дав слова — кріпись, а як дав — держись. Пр. Краще не обіцяти, як слова не держати. Пр. Сказано — зав’язано. Пр. Не роби з губи халяви. Пр. | Держать, сдержать [своё] слово – додержувати, додержати, дотримувати, дотримати [свого] слова. | Держаться на честном слове (шутл.) – ледве (ледь-ледь) триматися (держатися). | Живого слова не услышишь – живого слова не почуєш. | Закидывать, закинуть (запускать, запустить) слово (словечко, словцо) (устар.) – закидати, закинути слово (слівце, словечко). | Из песни слова не выкинешь – із пісні слова не викинеш. Пр. | К слову (сказать) (как вводн. слово) – до речі (кажучи, казавши); до речі (мовити). | Ловить (поймать) на слове (словах) кого (разг.) – ловити, зловити (піймати) на слові (на словах, на мові) кого. | На два слова (на пару слов) – на кілька (на двоє) слів. | Нарушить слово – зламати (порушити) слово. | На словах – на словах. | На словах — что на гуслях, а на деле — что на балалайке

– на словах — як на органах, а як до діла — то ні мур-мур. Пр. | Не изменять [своєму] слову – на [своєму] слові стояти; не зраджувати (не ламати) [свого] слова. | Не о том слово – не в тім річ; не про те мова; не про те (не за те) йдеться. | Ни слова не сказал кто; ни слова не говоря – і (ні) слова (жодного слова) не сказав хто; ні (і) слова не кажучи (не сказавши); ні пари з уст. | Ни слова об этом – (а)ні слова про це; (розм.) про це анічичирк (анітелень). | Ни словом сказать, ни пером описать – ні словом сказати, ні пером

452

Російсько-український словник сталих виразів

описати. | Новое слово в чём – нове слово у чому. | Одним словом (устар.) – одне слово. | Одни слова! – самі слова! | От слова до слова (читать, рассказывать, помнить…) – від слова до слова (читати, розказувати, пам’ятати…). | Первое слово в чём – перше слово в чому. | Полагаться, положиться на слово чьё – здаватися, здатися (звірятися, звіритися, покладатися, покластися) на чиє слово. | По последнему слову чего – за останнім словом чого. | Последнее слово техники, науки… – останнє слово техніки, науки (у техніці, у науці)… | По словам чьим – за чиїми словами; як каже хто. | Предоставлять, предоставить слово кому – надавати, надати слово кому. | При первом слове; при этих словах – на першому слові; на цьому (на цім) слові. | Слова не идут с языка – слова застрягають на губі (на язиці). | Слово за слово – слою по слову. | Слово — не воробей, вылетит — не поймаешь – слово не горобець, назад не вернеться. Пр. Що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом. Пр. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. Пр. Слини не підхопиш, а слова назад не вернеш. Пр. Сказаного й сокирою не вирубаєш. Пр. | Слов (слова) нет – нема чого й казати; що й казати; звичайно; певна річ. | Слово пуще стрелы разит – слово не стріла, а глибше ранить. Пр. Рана загоїться, зле слово — ніколи.

Пр. | Слово — серебро, молчание — золото – слово — срібло, а мовчання — золото. Пр.

Порожня бочка гудить, а повна мовчить. Пр. Хто мовчить, той трьох навчить. Пр. Менше говори — більше почуєш. Пр. У стулені вуста муха не влізе. Пр. | Со слов чьих – з чиїх слів (іноді уст). | С чужих слов – з чужих слів (уст); (іноді ірон.) Чув, де грім гримів. Пр. | Честное слово – слово честі.

Сложить | Сидеть сложа руки – сидіти склавши (згорнувши) руки; посиденьки справляти. Сложность | В общей сложности – у сумі; у цілості (у цілому); загалом беручи.

Сломать | Сломать жизнь кому (перен.) – розбити (знівечити) життя кому; (образн.) світ (вік) зав’язати кому. | Сломать зубы на чём – поламати зуби на чому. | Сломать (сломить) [себе] шею (голову) на чём (перен.) – скрутити (звернути) [собі] в’язи на чому; зламати [собі] голову на чому; (іноді) карка зломити [собі] на чому. | Язык сломаешь – язика зламаєш; і язиком не увернеш.

Сломиться | Старая пословица век не сломится – прислів’я та приказки живуть віки. Пр.

Слон | Как (что) слону дробина – як (мов, наче) турові (вепрові) шротина. | Слоны (слонов) слонять (разг.) – швенді справляти; швендяти; тини тягати; тинятися; вештатися; шалатися.

Служба | Не в службу, а в дружбу – не з примусу, а з приязні; з приязні, а не з неволі. | По делам службы – у службових справах. | Сослужить службу кому, чему – прислужитися кому, чому; зробити послугу кому, чому; стати в пригоді кому, чому. | Спихнуть со службы кого – із служби (з посади) зіпхнути кого; (фіг.) з стільця зіпхнути кого.

Служение | На служении обществу – на службі суспільству; (іноді фіг.) на громадській постаті.

Служить | Служить Бахусу (перен. шутл.) – служити Бахусові; молитися скляному богові. | Служить верой и правдой – служити вірою і правдою; віддано служити. | Служить мамоне (перен.) – служити мамоні. | Служить препятствием, помехой кому – бути (стояти) на заваді (на перешкоді, на перепоні) кому. | Служить причиной чего – бути причиною чого (за причину до чого); спричинятися, спричинюватися до чого. | Служить чем – правити за що; бути за що, чим. | Это послужило нам основанием – це стало нам за підставу.

Слух | [Весь] превратился (обратился) в слух кто – [Увесь] обернувся (перетворився) на слух хто; (іноді) увесь слух хто. | Играть, петь по слуху – грати, співати з голосу. | Не всякому слуху верь – не всяка чутка — правда. Пр. Люди чого не набрешуть. Пр. Люди накажуть, що й на вербі груші ростуть. Пр. Не все те правда, що на весіллі плещуть. Пр. Не все те переймай, що за водою (по воді) пливе (що до берега пристає). Пр. | По слухам – за чутками (з чуток); чутки йдуть (прочутилося), що… | Слухом земля полнится – чутка йде (поголос іде) по всьому світі. Пр. Вісті не лежать на місці. Пр.

Случай | В большинстве случаев – здебільшого (здебільша). | В крайнем случае – у крайньому разі. | В лучшем, в худшем случае – у найкращому (найліпшому), у найгіршому разі; у кращому (у ліпшому), у гіршому разі. | Во всяком случае – у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (іноді розм.) хоч як [би там було]. | В подобном случае – у такому випадку (разі). | В противном случае – інакше; (розм.) а то; коли ні. | В случае – на випадок [чого]; якщо; як бува. | В случае необходимости – якщо (коли) буде (є) потреба; якщо (коли) треба; якщо буде треба; у разі потреби. | В случае чего – на випадок чого; у разі чого; коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться). | В таком случае – у такому разі; коли (якщо) так; (іноді) тоді. | В [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]… – на випадок, коли [б]…; у тому разі, коли [б] (як(би))…; якщо [б]…; як

453

Російсько-український словник сталих виразів

бува… | Искать случая – шукати нагоди. | На всякий пожарный случай – на (про) всяк(ий) нагальний випадок. | На всякий случай – на (про) всяк(ий) випадок. | На крайний случай – на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок. | На первый случай – на перший раз; на початок (на почин); для початку. | На самый худой случай – у найгіршому разі. | На случай чего (пожара, отъезда…) – на випадок чого. | Ни в коем (ни в каком) случае –

ні в якому (у жодному) разі. | От случая к случаю – від часу до часу; від нагоди до нагоди; час від часу. | По случаю болезни… – через хворобу…; у зв’язку з хворобою… | По случаю юбилея… – з нагоди ювілею… | По этому случаю… – з цієї нагоди…; через це… | Представился [удобный] случай – трапилася (випала) [добра] нагода. | При [первом удобном] случае – при [першій] нагоді; з [першою] нагодою; як буде нагода; принагідно; при оказії.

Слушать | А Васька слушает да ест – [А кіт ковбасу наминає, неначе й не до нього річ. Глібов. А Мурий їсть собі та їсть. Пр.] | Невнимательно слушать – неуважно слухати; через верх слухати.

Слыханный | Слыханное (слыхано) ли [это] дело? – чи чувана [це] річ?; чи чувано [таке]?; хто таке чув?

Слышаться | Ей слышался голос сына, дочери – вона чула (іноді їй чувся, причувався) синів, доччин голос.

Слышать | Плохо слышать – недочувати. | Слышал звон, да не знает, откуда он – чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він. Пр. Чує дзвін, та (а) не знає, звідки він. Пр. Чує, що дзвонять, та не знає, в якій церкві. Пр.

Слюнка | Слюнки текут, потекли (разг.) – слин(к)а тече, потекла; слина котиться, покотилася.

Сматывать | Сматывать, смотать удочки (перен. разг.) – збирати, зібрати манатки.

Смежить | Смежить очи (глаза) – склепити (заплющити) очі.

Смерть | Бледен как смерть (разг.) – блідий як смерть. | Быть при смерти – бути на вмерті (на смерті, при смерті); (іноді) бути близьким смерті. | Видимая смерть страшна – видима смерть страшна. Пр. | Вопрос жизни или смерти – питання життя або смерті. | Двум смертям не бывать, а одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде.

Пр. Більш(е) як раз не вмреш. Пр. Дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути. Пр. Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати. Пр. Раз мати породила, раз і помирати. Пр. Хто вмер тепер, не вмре у четвер. Пр. Раз козі смерть. Пр. | От смерти и под камнем не скрыться – як не ховайся, а смерть тебе знайде. Пр. Від смерті і в печі не замажешся (не замуруєшся). Пр. | От смерти не уйдёшь – від смерті ані відхреститися, ані відмолитися. Пр. Смерті не відперти. Пр. Від смерті нема викупу. Пр. Зі смертю торгу нема. Пр. На смерть нема зілля. Пр. Смерть нікого не мине. Пр. Як не живеш, а труни не минеш. Пр. Смерть — неминуща дорога. Пр. Смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» Пр. | Перед смертью не надышишься – перед смертю не надихаєшся (не надишешся). Пр. Як не наївся, то не налижешся. Пр. | Смерть на носу (перен.) – смерть за плечима; смерть близько. | Смерть ве разбирает чина – смерть не перебирає. Пр. Смерть нікого не минає.

Пр. Смерть усіх порівняє. Пр. | [Только] за смертью посылать кого (шутл.) – [Тільки] по смерть посилати кого.

Смех | Валяться (кататься) со смеху (от смеха) (разг.) – качатися (заходитися, лягати, розлягатися) зо сміху. | [И] смех и горе (грех) – (і) сміх і горе (гріх); (і) сміх і біда. | Как (будто, словно, точно) на смех – як (мов, наче…) на сміх (на посміх, на глум). | Не до смеху кому – не до сміху (смішків) кому. | Поднимать, поднять на смех кого – на глум (на глузи, на сміх) брати, узяти (підіймати, підняти, здіймати, зняти) кого; сміх собі з кого робити, зробити; глузувати, поглузувати з кого. | Смех да и только – сміх та й годі. | Умирать, умереть (помирать, помереть) со смеху (разг.) – умирати, умерти (помирати, померти) зо сміху.

Смешной | До смешного – до смішного (до сміхоти); аж геть-то.

Смеяться | Смеётся [хорошо] тот, кто смеётся последним – сміється [добре] той, хто сміється останній. | Смеяться над кем, чем – сміятися (глузувати) з кого, з чого; (лок.) смішки з кого викладати; кпитися з кого.

Смигнуть | Не смигнув (не смигнувши) (разг.) – не моргнувши (не змигнувши). Смотреть | Сердито смотреть на кого, на что – сердито дивитися на кого, на що; (фіг.)

бісом дивитися на кого, на що; дивитися, як чорт на попа. | Смотрит, как на диковинку – дивиться, як на чудасію; дивиться, як на білу ворону. | Смотря где, когда, кого, кому – як де, як коли, як кого, як кому. | Смотря какой человек – як яка людина; як до людини;

(про чоловіка ще) як який чоловік; як до чоловіка. | Смотря по обстоятельствам – як до обставин; вважаючи на обставини; залежно від обставин. | Того и смотри – так і

454

Російсько-український словник сталих виразів

сподівайся (так і жди); так і стережися; залежно від обставин. Смывать | Смывать, смыть кровью – змивати, змити кров’ю.

Смыкать | Не смыкать, не сомкнуть глаз – не стуляти, не стулити (не заплющувати, не заплющити) очей.

Смысл | Во всех смыслах – з усякого (з кожного) погляду; всіма сторонами; кругом. | В положительном, в отрицательном смысле – позитивно; негативно; у позитивному, у негативному розумінні (значенні). | В смысле чего – щодо чого; як що; (іноді) у розумінні чого. | Здравый смысл – добрий (здоровий, тверезий) розум; здоровий глузд; (часом) рація (сенс). | Не пойму, какой тут смысл – розуму (глузду) не доберу в цьому. | Нет, не имеет смысла делать что – нема(є) рації (сенсу) робити що.

Смыть | Словно (точно, как) [водой] смыло – як водою вмило (змило); мов хвиля змила (пойняла); як (наче, неначе) віл (лизень, лизь) злизав; як (наче, неначе) корова язиком злизала.

Смятение | Приводить, привести в смятение кого – бентежити, збентежити кого; викликати, викликати замішання у кого, в кому.

Снабжать | Снабжать, снабдить водой, продуктами кого, что – постачати, постачити воду, продукти кому, чому. | Снабжать, снабдить книгу примечаниями – давати, дати (подавати, подати) до книжки примітки.

Снег | Зимой снега не выпросишь – посеред зими льоду не випросиш у куми. Пр. У такого чорта й ладану не дістанеш. Пр. Так у нього випросиш, як у бика молока. Пр. | Как (будто, точно) снег на голову – як сніг улітку; як сніг (як грім) на голову; як (мов) грім з ясного неба; неждано-негадано; зненацька; нагло; несподівано. | Нужен (интересует) как прошлогодний снег – як торішній сніг потрібний (цікавить); треба, як торішнього (лок. літошнього) снігу; потрібний як діра в мості.

Снедать | Тоска, грусть снедает кого (перен. книжн.) – туга, журба (сум, смуток) сушить кого; сохне з туги (журби) хто.

Снимать | Снимать, снять голову с кого – стинати, стяти (знімати, зняти) голову кому, з кого. | Снимать, снять квартиру – наймати, найняти квартиру. | Снимать, снять пенки с чего (перен. разг.) – збирати, зібрати вершки з чого. | Снимать, снять шляпу перед кем

– знімати, зняти шапку перед ким; шапкувати перед ким.

Снискать | Снискать всеобщее уважение – здобути загальну (вселюдну) пошану (повагу). | Снискать расположение – здобути прихильність (ласку); запобігти ласки. | Снискать славу – зажити слави; здобути славу.

Снисхождение | Оказывать, оказать снисхождение кому – робити, зробити (давати, дати) полегкість (пільгу) кому; робити, зробити ласку кому; (тільки докон.) зглянутися на кого.

Сниться | И [во сне] не снилось кому – і не снилося кому; (іноді) і не снив хто про що. Снос | На сносях (разг.) – на східних (на останніх) днях.

Собака | Две собаки дерутся, третья не мешайся – де їдять, там не пхайся, а де б’ються, звідтіль утікай. Пр. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Пр. Свій із своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Пр. | Каждая собака (разг.) – кожний (усякий) собака; кожне (усяке). | [Как] собака на сене – [Як] собака на сіні. Собака на сіні (на кості, на стерві, на падлі) лежить — і сам не їсть, і другому не дає. Пр. І сам не гам, і другому не дам. Пр. Сидить пес на сіні; сам не їсть і другому не дає. Пр. | Как собака (устал, голоден…) (разг.) – як собака (як пес). | Как (что) собак нерезаных (разг.) – як комашні; як сарани. | Любит, как собака палку – любить, як собака цибулю. Пр. Рад, як сирота трясці. Пр. Терпить його, як сіль в оці. Пр. Догоджає, як чирякові на роті. Пр. Любить його, як хрін в оці. Пр. | Не тогда собак кормить, как на охоту идти – не тоді хортів годувати, як на влови їхати. Пр. Не тоді коня сідлати, як треба сідати. Пр. Не тоді коневі вівса, коли він дивиться на пса. Пр. Не тоді рушницю набивати, як треба стріляти. Пр. Шити-білити — завтра Великдень. Пр. | Ни одна собака (разг.) – жоден (жодний) собака (пес). | Собака лает, ветер носит – собака бреше, а вітер несе (носить). Пр. Вітер віє, собака бреше. Пр. Вітер повійне, а собака брехне. Пр. Собака погавка, а вітер рознесе. Пр. Пси виють, а місяць світить. Пр. Собака гавка, а мажі йдуть. Пр. Пес бреше, дощ чеше, а вітер далі несе. Пр. | Собаке собачья смерть – собаці собача й смерть. Пр. Жив, як пес, загинув, як собака. Пр. Ледачому ледача й смерть. Пр. | Собаку съел на чём – зуби з’їв (проїв) на чому.

Собачий | Собачья вера (прост.) – псявіра. | Собачья кровь (прост.) – псяюха. Собеседник | Быть приятным, неприятным собеседником кому – бути приємним,

неприємним співрозмовником кому; бути до мови, не до мови кому. Собираться | Собирается буря, дождь – на бурю, на дощ береться (збирається,

455

Російсько-український словник сталих виразів

заноситься, кладеться, заходиться); (рідше) молодиться на дощ. | Собираться, собраться со средствами для чего – складати, скласти гроші на що; збиватися, збитися (стягатися, стягтися) нащо; спромагатися, спромогтися на що. | Собираться, собраться с силами – збиратися, зібратися на силі; збирати сили; змагатися, змогтися [на силу]; спромагатися, спромогтися; здобуватися, здобутися на силу. | Что бедному собраться — только подвязаться – голий підперезався та й зовсім зібрався. Пр.

Собирать | Костей не соберёшь, не собрать – кісток не позбираєш, не позбирати. | Собирать куски (разг.) – прошеним (ласкавим) хлібом жити; жебрати (старцювати); з довгою рукою ходити.

Соблазн | Вводить, ввести в соблазн кого – спокушати, спокусити кого; підводити, підвести на спокусу кого; (іноді) підпускати, підпустити бісики кому.

Собственноручно | Собственноручно подписался (канц. устар.) – рукою власною (власноруч) підписався.

Собственный | В собственные руки (отдать, вручить…) – до власних рук (у власні руки). | Собственной тени боится кто – своєї (власної) тіні боїться хто. | Собственными глазами видеть, увидеть – на власні очі бачити, побачити; своїми очима бачити, побачити. | Собственными ушами слышать, услышать – на свої (на власні) вуха чути, почути; своїми (власними) вухами чути, почути.

Собутыльник | Собутыльник чей (разг.) – горілчаний брат (друг) чий; товариш по чарці чий.

Соваться | Куда ни сунься (разг.) – хоч куди (куди не) поткнися. | Не суйся в чужие дела –

не втручайся (не встрявай) у чуже діло (у чужі справи); Не сунь (не пхай) носа до чужого проса. Пр. Не замітай чужої хижі, дивись, чи твоя заметена. Пр. | Он везде суется – він скрізь устрява(є); він скрізь свого носа всува(є).

Совать | Совать, сунуть голову в петлю – стромляти, устромити голову в петлю (у зашморг). | Совать, сунуть под нос кому что – сунути, підсунути під ніс кому що.

Совершеннолетие | Достичь совершеннолетия – повних літ (повноліття) дійти; стати повнолітнім; дорости літ; (фольк. також) на стану (на станочку) стати. [Ой росла, росла дівчинонька та на станочку стала. Н. п.] | По достижении совершеннолетия – дійшовши повних літ (повноліття).

Совершенно | Совершенно верно! – цілком правильно!; цілковита правда! | Совершенно всё – усе чисто; геть усе; геть-чисто все. | Совершенно необходимо – конче потрібно; доконче треба. | Совершенно так же – зовсім (абсолютно) так само; (розм. ще) так самісінько. | Совершенно такой же – такий самий; (розм. ще) такий самісінький.

Совершенство | Верх совершенства – сама довершеність; сама (найвища) досконалість; верх досконалості.

Совесть | Для очистки совести – щоб мати світле око; щоб чиста була совість; щоб мати чисте сумління; щоб спокійна була совість. | Есть совесть, есть и стыд, а стыда нет — и совести нет – у кого совісті нема — нема й сорому. Пр. | Надо (пора) и совесть знать –

треба (час) і совість (сумління) мати; треба й міру знати. | На совести чьей, у кого – на совісті чиїй, у кого; на сумлінні чиєму, в кого. | На совесть (делать что) – сумлінно. | Нечистая совесть спать не даёт – хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає. Пр. Совість гризе без зубів. Пр. | По совести (жити, чинити…) – чесно (по совісті); як велить сумління (совість, серце). | Свобода совести – свобода совісті (сумління). | Совесть не чиста у кого – сумління нечисте (душа не чиста) у кого; (лок.) сумління шамряє в кого. | Со спокойной совестью – із спокійним сумлінням (із спокійною совістю). | С чистой совестью – з чистою душею (совістю); з чистим сумлінням. | Угрызения совести – муки (докори, гризоти) сумління.

Совет | Держать совет – раду радити; (іноді) радувати [раду]. [Почали радувати про військові речі. П. Куліш.] | Нашим новобрачным совет да (и) любовь – нашим молодятам згода та любов; нашим молодятам не сваритися та любитися. | Совету последовать чьему, поступать по совету чьему – піти за чиєю (по)радою, учинити за чиєю (по)радою.

Совладать | Совладать с [самим] собой – опанувати [самого] себе; дати собі раду; подолати (перебороти, перемогти) [свій] страх, [своє] хвилювання…

Совмещать | Совмещать приятное с полезным – поєднувати приємне і корисне (приємне з корисним).

Соврать | Соврёшь — не помрёшь, да вперёд не поверят – з брехні не мруть, та вже більше віри не ймуть. Пр. Хто раз збреше, тому не вірять. Пр.

Совращать | Совращать, совратить с пути [истинного] – збивати, збити (зводити, звести) з [правдивого, доброго] шляху, з [доброї, правдивої] путі, стежки.

456

Російсько-український словник сталих виразів

Совсем | Совсем не… – зовсім не…; аж ніяк не… Согласие | Быть, жить, находиться в согласии – бути, жити у [добрій] згоді (у злагоді). |

В знак согласия – на знак згоди; на згоду. | В случае вашего согласия – якшо ваша згода; якшо ви [будете] згодні; у разі вашої згоди. | Давать, дать согласие на выход замуж – давати згоду на шлюб; (етногр.) подавати, подати рушники. | Изъявлять, изъявить согласие – давати, дати згоду; погоджуватися, погодитися. | По обоюдному, по общему согласию – за обопільною, за спільною згодою. | Прийти к соглашению – дійти згоди. | С согласия кого – за згодою чиєю. | Согласие крепче каменных стен – де згода, там і вигода.

Пр. Згода дім будує, а незгода руйнує. Пр.

Согласно | Согласно постановлению, приказу – згідно з постановою (з ухвалою), з наказом; відповідно до постанови (до ухвали), до наказу.

Согласный | Согласен! – згода!; гаразд!; добре! | Согласному (дружному) стаду волк не страшен – дружній череді вовк не страшний. Пр. Дружні сороки й орла заклюють. Пр. Громада — великий чоловік. Пр.

Соглашение | Заключить соглашение с кем – домовитися з ким; поєднатися (порозумітися) з ким; учинити згоду з ким.

Содействие | Оказывать, оказать содействие кому – сприяти, посприяти (допомагати, допомогти) кому; підтримувати, підтримати кого. | При содействии – за допомогою (з допомогою).

Содержать | Содержать на свой счёт – утримувати своїм (власним) коштом.

Содом | Поднять содом – зчинити бучу (шарварок, содом). | Содом и гоморра (разг. шутл.)

– содом і гоморра; шарварок (буча); содом(а).

Содружество | Великое содружество наций – велика співдружність націй.

Сожаление | Достоин сожаления – жалю гідний (гідний жалю). | К [великому, к глубокому] сожалению – на [превеликий] жаль.

Сознание | Быть, находиться в сознании, без сознания – бути притомним, бути непритомним (розм. бути в нетямі). | Приходить, прийти в сознание – опритомнювати, опритомніти; приходити, прийти до пам’яті. | Терять, потерять сознание, лишаться, лишиться сознания – непритомніти, знепритомніти; утрачати, утратити притомність; мліти, зомліти; падати, упасти в нестяму (іноді лок., тільки докон.) замороки упали на кого.

Сойтись | Сойтись с чужой женой – зійтися з чужою дружиною (жінкою); (образн. жарт.) сягнути в чужу грядку.

Сойти | Всё сошло благополучно – усе скінчилося (закінчилося) щасливо (добре, гаразд); усе вийшло на добре. | Не сойти мне с этого места – щоб я з цього місця не зійшов. | Сойти с рельсов – зійти з рейок (з колії).

Сокровище | Ни за какие сокровища (разг.) – ні за що [в світі]; ні в світі; ні за які (рідше за ніякі) скарби [світу].

Сок | В [самом] соку, в полном соку кто – саме в силі (у сказі), у повній силі (сказі) хто; у розповні (у розквіті) сили (снаги) хто; (іноді) [саме] в соку хто.

Солгать | Кто вчера солгал, тому и завтра не поверят – хто раз збрехав, тому вдруге не вірять. Пр. Хто раз збреше, тому не вірять. Пр.

Соленый | Лакомиться, закусывать солёным – ласувати, закусувати солоним; солонцювати.

Солнечный | С солнечной стороны – з сонячного боку; на відсонні. Солнцепек | На солнцепёке – на (сонячному) пригріві; на осонні (на всонні).

Солнце | Заглянет солнце и в наше оконце – і перед нашими ворітьми колись сонце зійде (засвітає). Пр. Колись і в наше віконце засвітить (загляне) сонце. Пр. Буде й на нашому тижні свято. Пр. (давн.) Колись і на моєму подвір’ї буде худоба. Пр. | Ничто не ново под солнцем – нема нічого нового під сонцем; усе старе на нашій бабусі-землі. | При солнце [ещё] сделать что – [Ще] за сонця зробити що.

Солнышко | За ушко да на солнышко – за вухо та туди, де сухо. Пр. За хвіст та на сонце.

Пр. | Мешком солнышка не поймаешь – сонця решетом не вхопиш. Пр.

Соловей | Заливаться (разливаться) соловьем (шутл.) – соловейком розлягатися; виспівувати як соловейко.

Солома | Голова соломой набита у кого; солома в голове у кого – голова клоччям (пір’ям) набита (начинена) у кого; клоччя в голові у кого; солом’яна голова у кого.

Соломенный | Соломенная вдова, соломенный вдовец (разг.) – солом’яна вдова, солом’яний удівець. | Соломенная душа (о трусливом, боязливом человеке) – тхір.

Соломинка | Утопающий (и) за соломинку хватается – і за соломинку (і соломинки)

457

Російсько-український словник сталих виразів

вхопиться, хто топиться. Пр. Хто топиться, той і за зілиночку вхопиться. Пр. Як топишся (як тонеш), то й за бритву вхопишся. Пр. Хто потопає, той і піни хапається. Пр. Хто потопає, топитися і бритви хапає. Пр.

Соль | Аттическая соль (книжн.) – аттична сіль. | В этом вся соль (перен. разг.) – у цьому вся сіль (іноді весь смак). | Насыпать соли на (под) хвост кому (разг.) – насипати солі на (під) хвіст кому. | Пуд (куль, много) соли съесть с кем – пуд (бочку, багато) солі з’їсти з ким. | Соль земли (перен.) – сіль землі.

Сонм | Причислять (сопричислять, сопричислить) к сонму кого (книжн.) – залучати, залучити (зачислити) до сонму кого.

Сонный | Как сонная муха работает кто – робить як не своїми; робить як мокре (як мерзле) горить.

Сон | Воспрянуть (восстать) ото сна – прокинутися (пробудитися, збудитися) із (від) сну.

| Как (будто, словно, точно) сквозь сон (слышать, видеть, помнить…) – як (мов, немов, наче, неначе) крізь сон (чути, бачити, пам’ятати…). | Клонит ко сну кого – на сон хилить (рідше клонить) кого; на сон знемагає хто; (іноді) сон голову клонить кому; дрімота бере кого. | Сна ни в одном (едином) глазу [нет] – зовсім не хочеться спати; сон не бере (не береться). | Спит вечным (могильным, непробудным) сном (устар.) – спить вічним (гробовим, непробудним) сном.

Соображение | С соображением, без соображения (делать что) – обачно (розважно, розумно, з розумом), необачно (нерозважно, нерозумно, без розуму, без розмислу).

Соответственно | Соответственно чему – відповідно до чого.

Сопелочка | Ни в дудочку, ни в сопел очку – ні швець, ні жнець, ні в дуду грець. Пр. Ні грач, ні помагач. Пр. Не вміє котові хвоста зав’язати. Пр. Ані до ради, ані до звади. Пр.

Сопля | Соплёй перешибёшь кого (прост.) – тільки дмухнути — й упаде хто; мізинцем звалиш кого.

Соприкосновение | Входить, войти в соприкосновение с кем, с чем – стикатися, зіткнутися з ким; увіходити, увійти в контакт з ким, з чим.

Сопротивление | Оказывать, оказать сопротивление кому, чему – чинити, учинити опір кому, чому; ставити опір кому, чому; (іноді) стояти, стати проти кого, чого.

Сорваться | Как (будто, словно, точно) с цепи сорвался (перен. разг.) – як (мов, немов, наче, неначе) з ланцюга (з ретязя) зірвався. [Вихопивсь, як шершень з дупла. Пр.]

Сорвать | Сорвать голову с кого, кому (разг.) – відірвати (зірвати) голову кому.

Сорока | Вертится, как сорока на колу – вертиться, як сорока на тину. Пр. Крутиться, як посолений в’юн. Пр. Крутиться, як муха в окропі. Пр. Крутиться, як сите порося. Пр.

Крутиться, як ведмедик у млині. Пр. | Заладила сорока Якова — одно про всякого – меле без кінця те саме, та все однаково. Пр. Бовть у воду! Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знову бовть у воду. Пр. | Знает сорока, где зиму зимовать – сова знає, де кури ночують. Пр. Знає свиня, що морква. Пр. | Написал, как сорока бродила – надряпав (наригував), як курка лапою. | Сорока на хвосте принесла (шутл. ирон.) – сорока на хвості принесла.

Соседство | По соседству – у сусідстві; по-сусідськи (по сусідству).

Сосед | Близкий сосед лучше дальней родни – добрий сусіда ліпший за лихого діда. Пр.

Состав | По [своему] составу – [За своїм] складом; щодо [свого] складу.

Состояние | Быть в состоянии, не в состоянии (сделать что) – могти, не могти (зробити що); бути спроможним, неспроможним (зробити що); мати силу (змогу, спромогу), не мати сили [змогти, спромогти] (зробити шо); здужати (здолати), не здужати (не здолати)

(зробити що).

Сострить | Сострить на чей счёт – пришпилити (пришити) квітку кому; приліпити латку кому.

Состязание | Вступать, вступить в состязание с кем – ставати, стати до змагання з ким; на змагання йти, піти з ким.

Сосуд | Сосуд скудельный (устар.) – слабка (ніжна, тендітна) істота.

Сотворение | С (от) сотворения мира (устар.) – від початку (від (перво)почину, від настання) світу; відколи світ.

Соус | Ни под каким соусом – ні в якому (у жодному) разі; жодним способом. | Под соусом каким (подать, преподнести) – з якою підливою; під яким соусом.

Сохранность | В [полной] сохранности, в целости и сохранности, в целостисохранности – у [повній] цілості; (цілий-)цілісінький, (ціла-)цілісінька, (ціле-)цілісіньке, (цілі-)цілісінькі.

Сошка | Один с сошкой, а семеро с ложкой – до готового хліба знайдеться губа. Пр.

458