stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

Ругать | Ругательски ругать; ругать на чём свет стоит – лаяти на всі заставки; лаяти, скільки потовпиться, шпетити на всю губу. [Він не церемонився… лаяв їх, скільки потовпилось. Н.-Левицький.] | Ругать дураком кого – обзивати дурнем; дуркати на кого.

Ружье | Быть (находиться) под ружьём – бути при зброї (у строю); служити у війську. | В ружьё! – до зброї! | Призвать под ружьё – призвати на військову службу; покликати до війська. | Становиться под ружьё – вишикуватися; виготуватися до бою.

Рукавица | Ищет рукавицы, а они за поясом – у воді стоїть, а води просить. Пр. Бачить під лісом, а не бачить під носом. Пр. З неба зорі хапає, а під носом не бачить. Пр. Він коня шукає, а кінь його. Пр.

Рукав | В рукав (хихикать, смеяться) (устар.) – у рукав. | Засучив рукава – засукавши (закасавши, про багатьох позасукавши) рукава. | Не к шубе рукав (разг.) – не до чобота закаблук; не до черевика рант. | Спустя рукава (делать что) (разг.) – абияк (недбало, лок. також на галай-балай).

Рука | Бить (ударять) по рукам – бити, ударити по руках; (для скріплення умови — про свідка) перебити руки. | Большая рука (перен.) – велика рука. | Большой, небольшой руки кто – великий, велика, велике хто; не такий, не така, не таке великий, велика, велике хто. | Брать, взять в руки кого – брати, узяти в руки кого; прибирати, прибрати до рук кого. | Брать, взять в [свои] руки – брати, узяти до [своїх] рук (у [свої] руки); прибрати, прибирати до [своїх] рук. | Брать, взять себя в руки – опановувати, опанувати себе; перемагати, перемогти себе. [Чули? - гримнув Бжеський, намагаючись опанувати себе. Тулуб.] | Валится из рук (дело, работа) – з рук падає (летить); рук не держиться. | Вам (ему, ей…) и карты (книги) в руки – вам (йому, їй…) і карти (книжки) в руки; ви (він, вона…) найкраще розумієтеся (розуміється), знаєтеся (знається) на цьому. | В руках у кого, чьих – у руках у кого, чиїх. | В руки плывёт, идёт… кому что – пливе в руки кому що; плине як з води кому що. | Выпускать, выпустить из рук – випускати, випустити (пускати, пустити) з рук. | Гулять по рукам – по руках ходити. | Давать, дать по рукам кому (разг.) – давати, дати по руках кому. | Дело (работа…) горит в руках чьих, у кого –

діло (робота…) горить у руках (під руками) у кого, кому. [Горить йому робота в руках. Пр.] | Держать себя в руках – держати (тримати) себе в руках; панувати над собою. | Живой рукой (разг.) – [Одним] духом; миттю (умить). | Зло небольшой руки (разг.) – невелике лихо (лихо невелике). | Играть в четыре руки (муз.) – грати на чотири руки. | Из рук вон плохо, плохой – украй (аж надто) погано, поганий; препоганий, препогано; (іноді) нікуди не годиться; не може бути гірше, гіршого. | Из рук в руки (передать, перейти) – з рук до рук; з рук у руки. | Иметь руку – мати руку. | Как без рук без кого, без чего – як (мов, немов) без рук без кого, без чого; (іноді) як без правої руки без кого, без чого. | Как рукой сняло (боль, усталость…) – як рукою відняло; як вітром звіяло. | Легок на руку – легка рука в кого; легку руку має хто. | Ломать (заламывать) руки – ламати (заламувати) руки. | Марать (пачкать) руки об кого, обо что – паскудити (поганити, каляти, бруднити) руки об кого, об що. | Мозолить руки (разг.) – мозолити руки. | На живую руку – на швидку руку; нашвидкуруч. | На руках чьих, у кого (быть, находиться) – на руках чиїх, у кого (бути). | На руку кому – на руку (наруч) кому; (розм.) на руку ковіньку кому. | На скорую руку – на швидку руку (нашвидкуруч); прихапцем (похапцем); абияк. | Не даётся в руки кому (не спорится) – не йметься кому; до рук (у руки) не дається кому. | Не с руки, не рука кому что – не з руки кому що; не рука кому що; незручно кому що; неспосібно кому що. | Обеими руками ухватиться, схватиться за что – обіруч (обома руками) ухопитися, схопитися за що. | Одной рукой – однією рукою; одноруч. [Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла. Сл. Гр.] | Опускать, опустить руки – спускати, спустити (попускати, попустити, опускати, опустити) руки. [Коваль і руки спустив. Рильський, перекл. з Гоголя.] | Отбиваться, отбиться от рук – відбігати, відбігти рук; ставати, стати неслухняним; виходити, вийти з-під опіки. | Отбиваться руками и ногами от чего (разг.) – руками й ногами відбиватися від чого; відбиватися усіма чотирма від чого. | От руки (писать, рисовать, чертить) – рукою (ручним способом). | От руки сделать (сделано) что – рукою (руками) зробити (зроблено) шо. | Отсохни [у меня] руки и ноги (разг.) – хай (бодай) [мені] руки й ноги повідсихають. | Подать руку [помощи] – подати (простягнути) руку [братню, дружню, допомоги] кому. | Под весёлую руку – у добрім настрої; веселим бувши. | Под горячую руку – під гарячу руч (руку). | Под рукой (быть, находиться…) – напохваті; під рукою (при руці) (бути). | Под сердитую руку – під сердиту руку (руч); (іноді) спересердя. | Попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити) до чиїх рук, до рук кому. | Попадать, попасть (попадаться, попасться, подвертываться, подвернуться) под руку кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити, попадатися, попастися, нагодитися)

439

Російсько-український словник сталих виразів

під руку кому. | По правую, по левую руку – праворуч, ліворуч; на (по) праву, на (по) ліву руку (руч); (зрідка) у праву, у ліву руку. | По рукам! – згода! | Правая рука чья, у кого (перен.) – права рука чия, у кого. | Прибирать, прибрать к рукам кого – до рук прибирати, прибрати кого; у руки брати, узяти кого; заорудувати ким; приборкувати, приборкати кого; (іноді лок.) прибгати кого; у шори брати, забрати, узяти кого. | Прибрать к рукам что – прибрати до [своїх] рук що; загарбати що; (іноді) прибгати що. | Приложить руку к чему – докласти рук до чого; пильно (горливо) узятися до чого. | Пропускать, пропустить мимо рук – пускати, пустити повз руки. | Просить руки кого, чьей – просити (прохати) руки чиєї. | Проходить, пройти через руки чьи – переходити, перейти через руки чиї. | Рука в руку, рука об руку с кем, рука с рукой – рука в руку, рука (рукою) до руки, руч-об-руч з ким; попліч ((у)поруч, пліч-о-пліч) з ким. | Рука набита чья, в чём, на чём – рука вправна (набита, наламана) чия, на чому. | Рука не дрогнет у кого (сделать что) – рука не здригне(ться) (не затремтить, не схибить, не зрадить) в кого; не зупиниться ні перед чим хто; нічого не злякається хто. | Рука не поднимается (не подымается) у кого (сделать что), на кого – рука не здіймається (не підіймається, не зводиться) у кого, кому, на кого. | Рука руку моет [и обе белы бывают] – рука руку миє [щоб білі були]. Пр. Рука руку миє, злодій злодія криє, нога ногу підпирає. Пр. | Руки вверх! – руки вгору (догори)! | Руки не отвалятся у кого (разг.) – руки не відпадуть у кого. [Поміг би й ти (робити), то не відпали б руки. Українка.] | Руки не протянешь, так с полки не достанешь – не терши, не м’явши, не їсти калача. Пр. Не взявшись до сокири, не зробиш хати. Пр. Печені голуби не летять до губи. Пр. | Руки опускаются (отнимаются) у кого –

руки в’януть (падають, опадають, опускаються) у кого. | Руки отваливаются, отвалились у кого – руки падають, упали в кого; геть стомився хто. | Руки прочь от кого, от чего – геть руки від кого, від чого. | Руки чешутся у кого (перен. разг.) – руки сверблять у кого; кортить кому (кого). | Рукой не достанешь – рукою не досягнеш. | Рукой подать – [Як] палицею (шапкою, штихом) кинути, докинути; [як] рукою (до)кинути (сягнути); тільки що не видно; дуже (зовсім) близько; близенько (близесенько); (іноді) от-от за плечима. [Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима. Коцюбинський. В цю мить саме насупроти Вадима близенько, рукою кинути, сідає пара чирят. АнтоненкоДавидович.] | Сбывать, сбыть с рук кого, что – збувати, збути з рук кого, що; позбуватися, позбутися (тільки докон. спекатися) кого, чого. | Своя рука (у кого) – своя рука (у кого); має руку (хто). | Своя рука владыка – своя рука владика. Пр. Кожна ручка собі панночка. Пр. «Чия справа?» — «Війтова».— «А хто судить?» — «Війт». Пр. | Связывать, связать руки кому; связывать, связать (спутывать, спутать) по рукам и (по) ногам кого – зв’язувати, зв’язати руки кому; зв’язувати, зв’язати руки й ноги кому; зав’язувати, зав’язати світ кому. | Скор на руку – швидкий на руку; моторний (меткий); швидкий у роботі; завзятий до роботи. | Сложа (сложив) руки сидеть – згорнувши (склавши) руки сидіти. | Смотреть (глядеть) из рук чьих – дивитися в жменю чию, кому; зазирати кому в руку; залежати від кого. | Сон в руку – сон справдився; пророчий сон. | С пустыми руками – з порожніми (з голими) руками; (іноді) упорожнечі (голіруч). | Средней руки – пересічний (посередній, помірний). | С руками и ногами (с руками и с ногами, с руками-ногами) – з руками і з ногами. | С руками рвать, оторвать (раскупить, разбирать) – з руками рвати, вирвати (відірвати); хапом хапати, хапнути. | С рук на руки – з рук до рук. | Сходит, сошло, сойдёт с рук кому – так минається, минулося, минеться кому; так сходить, зійшло, зійде з рук кому. | Тяжёлая рука у кого – важка (тяжка) рука в кого; важку руку має хто. | Узнать что из верных рук – довідатися (дізнатися) про що з певного джерела. | Умывать, умыть руки (разг.) – умивати, умити руки. | Ухватиться (схватиться) обеими руками за что – обома руками (обіруч) ухопитися (схопитися) за що. | Ходить, пойти по рукам – ходити, піти з рук до рук (з рук на руки); переходити, перейти з рук до рук (у руки). | Ходить с протянутой рукой (нищенствовать) – з довгою рукою ходити; старцювати (жебрати). | Чужими руками (делать что) – чужими руками (робити що). | Щедрой рукой – щедрою рукою; щедро. | Языком болтай, а рукам воли не давай – язиком клепай, а руки при собі тримай. Пр. Язиком мели, а руку держи (а руки при собі держи). Пр. Язиком що хоч кажи, а руки при собі держи. Пр. Язиком що хоч мели, а рукам волі не давай. Пр.

Руководствоваться | Руководствоваться чем – триматися чого; кер(м)уватися чим. Руководство | Взять под своё руководство кого – під своє керівництво (свій провід) узяти

кого; під свою оруду узяти кого; під руку свою узяти кого. | Под руководством чьим – під керівництвом чиїм; під (за) проводом чиїм; під орудою чиєю.

Рукомойник | Попал, как чёрт в рукомойник – ускочив, як чорт у вершу. Пр. Ускочив, як жаба в жар. Пр.

440

Російсько-український словник сталих виразів

Рукопожатие | Обмениваться, обменяться рукопожатиями – тиснути, потиснути один одному, одна одній, одне одному руки (руку); (розм.) ручкатися, поручкатися.

Руль | Без руля и без ветрил – без керма (без стерна) і без вітрил; без правила й без вітрила. | Ставить, поставить у руля (перен.) – ставити, поставити коло (біля) керма.

Румянец | Залиться румянцем – узятися (іноді зайтися, закраситися) рум’янцем. [А дівчина, побачивши його, узялась рожевим рум’янцем, мов огнем і полум’ям. Вовчок.] | Румянец играет на щеках – рум’янець грає (міниться) на щоках; (образн.) ягідки грають на щоках. [Вернувся Гиря в хату, аж тут Низька із чулана вийшла. Очі сяють, на шоках ягідки грають. М. Куліш.]

Руно | Золотое руно – золоте руно. […Тридцять першого травня ми (делегація) вирушили назустріч сонцеві золотому — по золоте руно. Козланюк.]

Русло | Входить, войти в русло – у(ви)ходити, увійти в береги.

Рухнуть | Планы рухнули – плани поламалися; плани пішли на марне; (образн.) плани пішли за водою. | Рухнула надежда – пропала надія.

Ручей | Плакать в три ручья (разг.) – заливатися (обливатися, умиватися, заходитися) сльозами (слізьми).

Ручка | Довести до ручки – завести у тісний кут; загнати на слизьке; завести у безвихідь. | Дойти до ручки (разг.) – дійти до краю; зайти в тісний кут (у тісну діру); попасти (потрапити) у безвихідь (у тісний кут, у тісну діру). | На скорую ручку комом да в кучку – стук-грюк, аби з рук. Пр. Косо, криво, аби живо. Пр. Зробиш з дуба шпичку. Пр. | Пожалуйте ручку! (устар.) – будьте ласкаві, ручку!; ручку, з вашої ласки!

Рыбак | Рыбак рыбака видит издалека – чумак чумака (кулик кулика) бачить здалека. Пр. Свій свояка вгадає здалека. Пр. Лисий лисого здалека бачить. Пр. Пізнає свиня своє порося. Пр. Злодій злодія зразу пізнає. Пр. Чорт біса і з-під копи бачить. Пр. Чорт чорта пізнав і на пиво позвав. Пр. Хапко з хапком знається. Пр.

Рыбалка | Идти на рыбалку (разг.) – (те саме, що) Идти… на рыбную ловлю. Див. рыбный.

Рыба | Как рыба в воде – як (мов, немов…) риба у воді; як (мов, наче…) пташка (ластівка) у повітрі. [Онися жила, як риба в воді. Н.-Левицький.] | Ни рыба ни мясо – ні риба ні м’ясо; Ні риба ні м’ясо, а щось неначе гриб. Пр. І в раки не годиться. Пр. Ні пес ні баран. Пр. Ні брат ні сват. Пр. Ні се ні те; ні два ні півтора. | Рыба ищет, где глубже, а человек — где лучше – риба шукає, де глибше, а чоловік — де ліпше. Пр. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. Пр.

Рыбка | Либо рыбку съесть, либо на мель сесть – або рибку з’їсти, або на дно сісти. Пр. | Нужен, как рыбе зонтик – потрібне, як гусці ярмо на шию. Пр. Потрібний, як сироті трясця. Пр. Треба, як більма в оці. Пр. Треба, як болячки на лобі. Пр. Треба, як собаці чобіт улітку. Пр.

Рыбный | Идти на рыбную ловлю – іти рибалити (ловити рибу); іти на риболовлю (іноді на рибу).

Рыло | На рыло (прост.) – на душу; на голову; (іноді вульг.) на писок. | Ни уха ни рыла не смыслит кто (прост.) – ні бе ні ме (ні кукуріку) не тямить хто. | Не свиным рылом лимоны нюхать – знається, як свиня на перці. Пр. Тямиш, як свиня в апельсинах. Пр. Теля не знається на пирогах. Пр. | Рылом не вышел кто (прост.) – пика (морда) не така (не та) в кого; не вдався хто (на що, до чого); не доріс хто (до чого); ще не вмився хто (до чого). | С рыла (прост.) – з душі (з голови). | С суконным (со свиным) рылом да в калачный ряд – з свинячим писком та в пшеничне тісто. Пр. З свинячим рилом у бубличний ряд. Пр. З паршивою головою та в новий тин [лізе]. Пр.

Рыльце | Рыльце в пуху (в пушку) у кого – пір’ячко на писку в кого. [Що ж, винен, їв гуси! Пр. Видно, що Ганка млинці пекла, бо й ворота в тісті. Пр.]

Рысь | На рысях – риссю; клусом (клуса).

Рыть | Не рой другому яму — сам в неё попадёшь – не копай іншому ями, бо сам упадеш.

Пр. Хто іншим лиха бажає, сам лихо має. Пр. Не роби нікому того, що тобі не мило. Пр. Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай. Пр. На мою стріху мече, а на його пада.

Пр. | Рыть яму кому, под кого – копати яму кому, під кого.

Рыцарь | Рыцари большой дороги; рыцари ночи (ирон.) – розбійники; грабіжники. | Рыцарь без страха и упрёка (книжн.) – лицар без страху і догани (й плями). | Рыцарь на час –

лицар на часину (на годину). | Рыцарь печального образа – лицар сумного образу. Рюмочка | Любит рюмочку кто (фам.) – любить (полюбляє) чарочку хто; любить

цілуватися з чарочкою хто; голінний до чарочки хто. | Пропустить рюмочку (шутл.) – хильнути (смикнути, вихилити) чарочку. | Талия в рюмочку – стан як в оси.

441

Російсько-український словник сталих виразів

Рябить | В глазах рябит – в очах рябіє (мигтить, миготить, лок. переніс).

Рябой | Ряб, будто черти у него на роже в свалку играли – рябий, наче в нього на пиці (на виду) чорти горох молотили (чорт сім кіп гороху змолотив). Пр.

Рядиться | Не поп — не рядись в ризу – як не піп — не микайся в ризу. Пр. Як не коваль, то й рук не погань. Пр. | Рядиться в тогу кого, чего – убиратися в тогу кого, чого.

Рядок | Сядем рядком, поговорим ладком – сядьмо близенько та поговорімо любенько. Пр.

Рядом | Рядом с этим (разг.) – поряд з цим.

Ряд | В первых рядах (прям. перен.) – у перших лавах (рядах). | В рядах противника – у ворожих лавах. | В ряде городов – у кількох (у багатьох) містах. | В ряду кого, чего (устар.)

– серед кого, чого. | Идти рядами – лавою йти. | Из ряда вон выходящий – незвичайний (надзвичайний); винятковий; неабиякий. | Из ряда вон плохой; плохо – надзвичайно (аж надто) поганий (лихий); погано (зле). | По ряду причин – з кількох (з ряду) причин. | Ряд за радом – ряд по ряду. | Становиться, стать в ряды борцов за правду – ставати до лав борців за правду. | Становиться рядами – ставати лавами (рядами); ряд у ряд ставати. | Целый ряд фактов – багато (чимало) фактів; [ціла] низка (цілий ряд) фактів.

Рьяный | Рьяный в работе кто – беркий (беручий, беручкий) до роботи хто. [Берка і здібна дівчина до всього. Барвінок.]

Савва | Каков Савва, такова ему и слава – який Сава, така й слава. Пр. Який Яків, стільки й дяки. Пр. Який пастух, така й череда. Пр.

Савел | Пошли Савлы в Павлы – загордилася свиня, що об панський тин чухалась. Пр. Побраталася свиня з пастухом. Пр. Запишавсь, як кошеня в попелі. Пр. Пнеться, як жаба до гусяти. Пр. Дере голову, як попова кобила. Пр. Поверх дерева ходить. Пр. Не чує пупа в череві. Пр. Не тикай, бо мене цар ґудзиками обтикав. Пр.

Саврас | Саврас без узды (устар.) – незгнуздний (свавільний) гультяй (гульвіса); шибайголова (зайдиголова, буйголова, паливода).

Садиться | Садиться за работу – сідати до праці (до роботи). | Садиться за стол – сідати до столу (за стіл). | Садиться, сесть верхом на кого, на голову кому – сідати, сісти верхи на кого, сідати, сісти (вилізти) на голову кому. | Садиться, сесть в лужу (в калошу, галошу) – сідати, сісти маком; сідати, сісти (опинятися, опинитися) на льоду (на слизькому); ускакувати, ускочити куди; (тільки докон.) уклепатися; наскочити на слизьке; попадати, попасти у суточки; опинятися, опинитися, як у сливах. | Садиться, сесть за один (за круглый) стол (перен.) – сідати, сісти до одного (до круглого) столу (за один (за круглий) стіл). | Садиться, сесть на землю – сідати, сісти долі (іноді на землю); (перен.) сідати, сісти на землю; братися, узятися хліборобити; (ірон.) братися, узятися гречку сіяти. | Садиться, сесть на своего [любимого] конька – сідати, сісти на свого [улюбленого] коника. | Садиться, сесть на хлеб и [на] воду – сідати, сісти на хліб і [на] воду. | Садиться, сесть на шею кому – сідати, сісти на шию кому, чию. | Садиться, сесть не в свои сани – сідати, сісти не в (на) свої сани (на свого воза); не в свої взуватися, взутися.

Садовый | Голова садовая (бранное) – капустяна (солом’яна, макоцвітна) голова; голова як пустий макотерть; (іноді зниж.) дурна макітра; (зрідка) голова з довгими вухами. | Садовые плоды, фрукты – садовина (овоч). [Садовина лежала на скрині, на полицях і наповнювала комору приємними пахощами. Десняк. Овоч на деревах почорнів. Українка. Збирайте, як розумний садівний, достиглий овоч. Рильський.]

Сажать | Сажать новобрачную за стол в красном углу – заводити (садовити) молоду на посад. | Сажать, посадить в лужу (в калошу, галошу) кого (перен.) – садити, посадити на лід (на льоду, на слизьке, на слизькому) кого; заганяти, загнати на слизьке (у суточки) кого. | Сажать, посадить на мель кого – садити, посадити на мілину (на мілині) кого; садити, посадити на мілке (на мілкому) кого; заганяти, загнати на слизьке кого. | Сажать, посадить на хлеб и [на] воду кого – садити, посадити на хліб та [на] воду кого.

Сажа | Дела — как сажа бела (шутл.) – погані діла (справи). Живемо, як горох при дорозі; хто йде, той скубне. Пр. Життя, як собаці на перелазі. Пр. Добре, як голому в кропиві. Пр. | Сажа сажей – чорний, як сажа; чорнісінький.

Сажень | Косая сажень в плечах – широкоплечий (кремезний, дужий); крижастий (плечистий). | Ростом в косую сажень – високопоставний; рославий; (жарт.) довгаль (довгань).

Салазки | Загибать, загнуть салазки кому (перен. разг.) – загинати, загнути ноги до голови кому; притягати, притягти ноги до бороди кому.

Сальность | Говорить сальности (разг.) – говорити (казати) масні (сороміцькі) речі. Салтык | На свой салтык (разг.) – на свій лад (копил, манір, штиб).

442

Російсько-український словник сталих виразів

Самоучка | Самоучкой научился (разг.) – самотужки навчився (вивчився).

Самый | В самом начале – на самому (самісінькому) початку; аж на початку. | В тот же самый день – того [ж] самого дня; тієї самої днини; тим самим днем; (рідше) у той самий день. | До самого утра, вечера – аж до ранку, аж до вечора. | До самой Одессы; до самого моря… – аж до Одеси; аж до моря… | На самом конце – на самому (на самісінькому) кінці; аж на кінці. | Поразить в самое сердце – уразити в саме (у самісіньке) серце. | По той же самой причине – з тієї [ж] самої причини; через те [ж] саме. | Самый дорогой – найдорожчий; щонайдорожчий (якнайдорожчий). | Самый лучший, большой… – найкращий (найліпший), найбільший…; щонайкращий (щонайліпший, якнайкращий, якнайліпший), щонайбільший (якнайбільший)… | Самый честный, самый культурный, самый удачный – найчесніший, найкультурніший, найудаліший. | У самого моря – біля (коло, край) самого (самісінького) моря; біля (коло, край) моря.

Сам | Оставаться, остаться самим собой – (за)лишатися, (за)лишитися самим собою. | Сама себе хозяйка – сама собі господиня. [Сама собі господиня в хаті. Шевченко.] | Сами с усами – самі з розумом (з головою); самі маємо голову (розум); не в тім’я биті. | Сам не свой, сама не своя – [Як] не свій, не своя; сам не свій, сама не своя; несамовитий, несамовита. | Само собой [разумеется] – само собою [зрозуміло]; звичайна (певна) річ; самозрозуміла річ. | Сам пашет, сам орёт, сам песенки поёт – сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю. Пр. | Сам (сама, само, сами) по себе – сам (сама, саме, самі) собі; сам (сама, саме, самі) собою; (іноді) сам (сама, саме, самі) по собі; сам-один (сама-одна, самоодне, самі-одні). [Хай одружується, сам собі живе. Кундзіч, перекл. з Толстого.] | Сам себе хозяин (господин, голова) – сам собі господар (пан, голова); Чого не люблю, того і в борщ не кришу. Пр. Нікому ні під шапку. Пр. | Сам смекай, где берег, где край – людей питай, а свій розум май. Пр.

Сани | Не наши-то сани подламываются! – не до тебе п’ється, не кажи «будь здоров». Пр. Не твоє мелеться! Пр. Не лізь на чужий віз. Пр. Коли не Кирило, не пхай тут (там) рило. Пр. Коли не пиріг, то й не пирожися. Пр. Коли не піп, то не микайся в ризи. Пр. Не сунь голови, куди не влізе. Пр. Не в свої сани не сідай. Пр. У чужі чоботи не взувайся. Пр. Не тикай носа до чужого проса. Пр. Не пхайся, де тебе не треба. Пр. Не мішайся між чужі лика. Пр. | Сани в Казани, хомут на базаре – поїхали в поле орати, та забули ковганки взяти. Пр. Вийшли женці в поле жать, та забули серпи взять. Пр. Дуга в лісі, а хомут в стрісі. Пр. | Сани лёгкие на ходу – плавкі сани.

Сапа | Тихой сапой (перен.) – тихою сапою; діяти тишком-нишком (потаємно) і хитро. Сапоги | Два сапога пара – зустрівся Яким з таким. Пр. Обоє рябоє. Пр. Яке брело, таке й

стріло. Пр. Яке їхало, таке й здибало. Пр. Який їде, такого і на віз бере. Пр. Одно за вісімнадцять, друге без двох за двадцять. Пр. Така кваша, як би й наша. Пр. Який сам, таку взяв. Пр. Рудий сам, руду взяв. Пр. | Под сапогом быть, находиться – під чоботом бути. | Сапоги смазные, а дырочки сквозные – у чоботях ходить, а босі сліди знати. Пр. Чоботи нові, а підошви голі. Пр. Пані повзувані, сліди ваші босі. Пр. Костюм рипить, а в животі булькотить. Пр. | Сапог скрипит, да в горшке не кипит – на возі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить. Пр. Чоботи скриплять, а горшки без сала киплять. Пр. Хоч голий, та в поясі. Пр. Голе й босе, а голова в вінку. Пр. | Я про сапоги, а он про пироги – я йому про цибулю, а він мені про часник. Пр. Ти йому про Тараса, а він тобі півтораста. Пр. Ти йому печене, а він тобі варене. Пр. Їй кажи «овес», а вона каже «гречка». Пр. Ти йому про діло, а він тобі про козу білу. Пр. Я йому про індики, а він мені про кури дикі. Пр. Ти йому образи, а він тобі луб’я. Пр. Хто про Хому, а він про Ярему. Пр. Ти йому кажи «отче наш», а він тобі — «од лукавого». Йому кажи «тату», а він каже «кату». Пр. Ти йому — стрижене, а він тобі — смалене. Пр.

Сапожник | Как сапожник (делать что) – партачити. | Пьян как сапожник (разг.) – п’яний як ніч (як квач, як хлющ, як дим, у дим). | Ругается как сапожник (устар.) – лається на всі заставки; шпетить на всю губу; лається, скільки в пельку влізе. | Сапожник ходит без сапог – не той п’є, хто варить. Пр. Золото миєм, а голодні виєм. Пр. На те він і кравець, щоб подертий жупан носити. Пр.

Сатана | Полюбится сатана пуще ясного сокола – полюбиться сатана краще від ясного сокола. Пр. Кому як мара, йому як зоря. Пр. Кому як квітка, а кому як повітка. Пр.

Сахарный | Сахарные речи – медові (солодкі) речі. | Сахарные уста – медові (в)уста. | Сахарный завод – цукроварня.

Сахар | Не сахар кому – не мед (не з медом) кому. | Сахар медович кто – мед медович (медун) хто; язик на солодкім меду у кого; цукор на язиці в кого.

Сбитый | Плотно (крепко) сбит кто – дебелий (тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, натоптуваний) хто.

443

Російсько-український словник сталих виразів

Сбить | Сбить спесь, гонор, форс… с кого (разг.) – збити пиху кому; укрутити хвоста кому; утяти (збити, притерти, скрутити) роги кому.

Сбор | Без долгих сборов – не довго збираючись (збиравшись). | Все в сборе – усі зібралися (позбиралися).

Сбросить | Сбросить жирок (жир) – спасти з тіла (з туку, з черева); спустити сальце.

Сбываться | Не всё сбывается, что обещается – не все говорене — творене. Пр. Казала кума — дам пшона, а в неї самої нема. Пр. Казаному кінця немає. Пр. Колись-то запряжем бичка та привезем гостинців санки. Пр.

Сбывать | Сбывать, сбыть с рук кого, что – збувати, збути з рук кого, що; позбуватися, позбутися, (тільки докон.) спекатися кого, чого; (розм. звич. докон.) здихатися кого, чого.

Сбыточный | Сбыточное ли [это] дело? (разг.) – чи можлива [це] річ?; чи може це справдитися?

Свадьба | Бриллиантовая (алмазная) свадьба – брильянтове (діамантове) весілля. | Гулять на свадьбе – гуляти на весіллі; (лок.) веселувати. [Аж тиждень веселували, як Марка женили. Сл. Гр.] | Золотая свадьба – золоте весілля. | Играть, сыграть, праздновать, отпраздновать свадьбу – справляти, справити (гуляти, відгуляти) весілля. | Как на Маланьину свадьбу – як на [бундючне] весілля; наддостатком. | На свадьбе все бояре – на весіллі всі свати, на хрестинах — куми. Пр. | Очень торопливая свадьба – хапане весілля. | Серебряная свадьба – срібне весілля. | Устраивать свадьбу – справляти весілля.

Свадебный | Свадебный поезд – весільний поїзд; перезва. | Участники свадебных торжеств – весільчани.

Свайный | Свайная постройка – будівля на палях.

Сваливаться | Камень с души (с сердца) свалился у кого – камінь із серця (з душі) скотився (спав) у кого. | Сваливаться, свалиться с плеч кого, чьих –

звалюватися,звалитися (падати, упасти, спадати, спасти) з плечей (з пліч) чиїх. | Свалиться с коня – упасти з коня.

Сваливать | Сваливать, свалить с ног кого (перен.) – валити, звалити з ніг кого. Свалка | Выбросить на свалку (на свалки) – викинути на смітник.

Сварить | Каши (пива) не сваришь с кем (перен.) – каші (пива) не звариш з ким; горшка не зліпиш з ким; не дійдеш згоди з ким.

Сват | Ни сват ни брат кому – ні сват ні брат кому. [Чи ти мені брат, чи сват? Пр.] | Я тебе сват, да ты-то мне кто? – я тобі не брат, ти мені не сват. Пр. А хто ви мені — ні сіль, ні гречка. Пр. Ти мені не Тетяна, я тобі не Савка. Пр.

Сваха | На сваху нечего пенять, что не цела пришла – баба винувата, що дівка черевата.

Пр. І Гнат не винуват, і Килина не винна, тільки винна, бачся, хата, що пустила на ніч Гната. Пр. | Переезжая сваха (разг.) – мандрована (мандрівна) сваха.

Сведение | Доводить, довести до всеобщего сведения – доводити, довести (подавати, подати) до загального (до вселюдного) відома (до відома всіх). | Доводить, довести до сведения кого – доводити, довести до відома чийого; подавати, подати до відома чийого; оповіщати, оповістити кого; сповіщати, сповістити кого, кому. | Доходит, дошло до сведения чьего – доходить, дійшло (іноді дійшлося) до кого; доходить, дійшло до відома чийого (тільки докон. стало відомо кому). | К твоему, вашему сведению (в значении вводн. сл.) – до твого, вашого відома; щоб ти знав, щоб ви знали. | По имеющимся у нас сведениям – за відомостями, що маємо (що в нас є); як нам відомо. | Принимать, принять к сведению – брати, узяти до відома (до уваги); (розм.) брати, узяти на розум (іноді на замітку).

Сведущий | Быть сведущим в чём – знатися на чому; (іноді) бути свідомим чого.

Свежеиспеченный | Свежеиспечённый доктор, генерал… (шутл.) – доктор, генерал… новоспечений (щойно спечений).

Свежесть | Не первой свежести кто, что (перен. шутл.) – не дуже (не зовсім) свіжий хто, свіже що; (іноді) не першої свіжості хто, що.

Свежий | На свежую голову (делать что) – на свіжу голову; поки голова свіжа; поки ще не стомлений (-на). | Свежий человек (перен.) – свіжа (нова) людина.

Свекловичный | Свекловичная ботва – бурякова гичка; бурячиння.

Свергнуть | Свергнуть бремя, иго, оковы чего – скинута тягар чого, який; ярмо чого, яке; порвати (розбити) кайдани (пута) чого, які; визволитися з-під кормиги (з неволі) чого, якої.

Сверкать | Только пятки сверкают, засверкали у кого – тільки п’ятами киває, накивав (мигає, мигнув) хто.

444

Російсько-український словник сталих виразів

Сверлить | Сверлит душу что (перен.) – гризе (точить) душу що.

Свернуть | Свернуть шею (голову, башку) кому (разг.) – скрутити шию (в’язи, голову) кому.

Сверху | Сверху донизу – від (з) верху до низу. | Смотреть (глядеть) сверху вниз на кого –

дивитися згори вниз на кого.

Сверх | Работать сверх сил – працювати над силу (через силу). | Сверх всякого ожидания

– (по)над усяке сподівання. | Сверх того – до того ж; до того ще й; та ще й; поза тим ще й. Светать | Ещё и не начинало светать – ще й не світало (не дніло); ще й на світ не

займалося (не заводилося, не благословлялося); (поет.) ще (й) треті півні не співали; (зниж.) ще й чорти навкулачки не билися.

Светило | Светило науки, литературы… (книжн.) – світило науки, літератури…

Светить | Светил бы месяц, а звёзды даром – аби на мене місяць світив, а зірки хоч і так. Пр. | Светит, да не греет – світить, та не гріє. Пр. Хоч море велике, та вода не годиться.

Пр.

Светло | Когда было, будет светло – по-видному; як було, як буде видно. | Пока светло, засветло – завидна (іноді завидка); за дня (за сонця); поки видно.

Светлый | Светлый ум – ясний (світлий) розум; ясна (світла) голова.

Свет | В ложном свете (видеть, представлять) – у фальшивому світлі (бачити, уявляти). | В розовом свете – у рожевому світлі. | В свете каком (видеть, представлять…) – у світлі (освітленні) якому (бачити, уявляти…). | В свете чего – у світлі чого; з погляду чого. | Не видит света [вольного] кто – не має просвітку (просвітлої години) хто; немає просвітку кому; нема коли (ніколи) й угору глянути кому. | Ни свет ни заря (разг.) – ще й на світ не зазоріло (не займалося, не благословилося); передсвітом (перед світом, перед світанням);

(розм. зниж.) ще й чорти навкулачки не билися. | Поднялись чуть свет, а уж солнце в обед – збираюсь колядувати, як уже й щедрувати пора. Пр. | Проливать, пролить свет на что (перен. книжн.) – кидати, кинути світло на що; висвітлювати, висвітлити що; (іноді) наводити, навести світло на що. | Свет очей моих; свет жизни моей – світло очей моїх; світ життя мого. | Свет померк в глазах чьих – світ померк (стемнів, згас) [у] в очах чиїх. | Свет (светик) мой! (перен.) – ясочко моя!; моя зіронько [ясна]!; серденько (серденятко) моє! […Люба моя! Ждала, ждала вас, радість моя, зіронько… Панч, перекл. з Чехова. Адже й я була молода, серденько… Свідзинський, перекл. з Тургенєва. Моя ти ясочко… чарівнице моя ясноокая. Васильченко.] | Только и света (свету) в окне (в окошке), что…

– у кого — тільки й світа (світу) у вікні, що… | Ученье - свет, а неученье — тьма – ученому світ, а невченому тьма. Пр. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Пр. Знайко біжить, а незнайко лежить. Пр. В умілого і долото рибу ловить. Пр. Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо. Пр. На те коня й кують, щоб не спотикався. Пр. | Чуть (чем) свет – тільки почало (майб. час почне) світати (розвиднятися, розвиднюватися, дніти, на світ благословлятися); як [тільки] світ (іноді чим світ); ледь світ (ледве свінуло); удосвіта. [Що чим світ шумить, лунає?.. Чернявський.] | Белый (Божий) свет – білий (Божий) світ. | Всё (никто, ничто) на свете – все (чисто все, геть-чисто все) на світі; ніхто, ніщо в світі (на світі). | Выпускать в свет – видавати, видати друком; публікувати, опублікувати. | Выступать, выступить (всплывать, всплыть, выплывать, выплыть, выходить, выйти) на свет Божий – виявлятися, виявитися. | Выходить, выйти в свет –

виходити, вийти друком; (часом) побачити світ. | Извлечь на [Божий] свет – витягти (видобути) на світ [Божий]. | На свет [Божий] не глядел (не смотрел) бы – світ знемилів (знемилився) кому; (і) жити не хочеться; світ надокучив (набрид, обрид, остогид) кому; (і) світ не милий кому. | На чём свет стоит (ругать, бранить…) (разг. фам.) – на всі заставки (на всі боки, на всю губу); аж гай гуде. | Не близкий (близок, ближний) свет (разг.) – не близький світ (не близька сторона); не близько; (застар.) [не] блигомий (лок.

не блигий) світ; замашно. [Замашно йти. Сл. Гр.] | Не видеть (не видать) света [белого] –

не мати (немає кому) просвітлої години; нема коли (ніколи) й угору глянути. | Не мил и свет, когда милого нет – світ став немилий, як покинув милий. Пр. Без вірного друга — великая туга. Пр. | Не только света, что в окне (окошке) – не тільки (хіба тільки) світа (світу), що в вікні. Пр. Не в одне віконце світить сонце. Пр. Чи тільки світа, що через вікно видно? Пр. Чи тільки світа, що на твоїм подвір’ї (на твоїм обійсті)? Пр. Хіба на світі одна вода? Пр. | Ни за что на свете – нізащо (ніколи) в світі. | Оставить, покинуть свет –

покинути світ; зійти з світу (з блиску-світу); умерти. | Относящийся к новому, к старому свету – новосвітній, старосвітній. | Относящийся к этому (к сему), к тому свету –

сьогосвітній, тогосвітній. | Отправлять, отправить на тот свет кого – на той світ загонити, загнати (про багатьох позагонити) кого; із світу згонити, зігнати (про багатьох позганяти) кого; (застар.) пускати, пустити у Божу путь кого. | Отправляться,

445

Російсько-український словник сталих виразів

отправиться на тот свет – іти, піти на той світ; (застар.) у Божу путь іти, піти. | По [белому] свету (ходить, бродить…) – по [білому] світу (світі), [білим] світом (ходити, блукати, мандрувати…). | Появиться, явиться на свет – на світ народитися; уродитися (зродитися); виникнути (постати). | Свет в рогожку покажется кому – світ замакітриться кому. | Свет испокон веков неправдой стоит (устар.) – не було ніколи в світі правди. Пр.

Неправдою світ стоїть. Пр. Брехнею світ живе. Пр. | Свет не без добрых людей – світ (на світі) не без добрих людей. Пр. | Свет не клином сошёлся – ще світ не зав’язаний мені. Пр. Хіба (що) мені світ клином зійшовся? Пр.; знайдеться і на це (є й на це) рада; (іноді) що раз (одного разу) не вдалося, удруге вдасться. | Сживать, сжить (сгонять, согнать) со света кого (перен. разг.) – зганяти, зігнати (про багатьох позганяти) з світу кого. [Стережись, Максиме, Омелька Судденка, бо той чоловік тебе з світу зжене. ЗОЮР.] | Только и света в окошке (окне) у кого – тільки й світла, що в вікні у кого. | Тот свет – той світ. | Шататься по свету – бродити по світу; різних борщів куштувати. | Этот свет – сей (цей) світ. [Сей світ, як маків цвіт. Пр.]

Свеча | Игра стоит свеч (свечей) – гра варта свічок. Пр. Варта справа заходу. Пр. Свидание | Идти на любовное свидание – іти на любовне побачення (на зальоти); (образн.

поет.) іти барвінку рвати.

Свидетельствовать | Свидетельствовать в пользу кого, чего – свідчити на користь чию, чого; свідчити (промовляти) за кого, за що.

Свидетельство | По свидетельству кого, чьему – за свідченням чиїм.

Свидетель | Брать, взять, призывать, призвать в свидетели кого – брати, узяти за свідка кого; свідчитися, засвідчитися ким. | Быть свидетелем, в качестве свидетеля – за свідка бути; (іноді) свідкувати. | Выступать в качестве свидетеля – виступати як свідок (за свідка).

Свинец | Голова (руки, ноги…) как (будто, словно, точно) свинцом налита (налиты) –

голова (руки, ноги…) мов (немов, наче, неначе) чавуном (оливом) налита (налиті); голова (руки, ноги…) обважніла (обважніли). | Лечь свинцом на душу (на сердце…) (перен.) –

лягти каменем ([важким] тягарем) на душу (на серце…). | Свинец на душе (на сердце…) у кого – камінь на душі (на серці…) в кого.

Свинья | Кабы свинье рога, всех бы со свету свела (сжила) – якби (коли б) свині роги, то б усіх поколола (то б цілий світ виколола). Пр. Якби свиня роги мала, то всіх би людей виколола. Пр. Якби свині крила, вона б і небо зрила. Пр. Якби на кропиву не мороз, вона усіх людей пожалила. Пр. | Посади свинью за стол, она и ноги на стел – посади свиню за стіл, то вона й ноги на стіл. Пр. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Пр. Пусти пса під стіл, а він дереться на стіл. Пр. Дозволь собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий стеребиться. Пр. Просилися злидні на три дні, та чорт їх довіку викишкає. Пр. Дай курці грядку, а їй і городу мало. Пр. Пусти осот у город — огірків не буде. Пр. | Свинья — борову, а боров — всему городу – сорока — сороці, ворона — вороні, та й піде чутка. Пр. Це таємниця: знає тільки свекруха, та зовиця, та я, та ти, та дядько Мартин. Пр.

Свистеть | Ищи-свищи (разг. фам.) – як нема, то й нема.

Свобода | Лишать, лишить свободы кого – позбавляти, позбавити волі кого; неволити, зневолювати, зневолити (рідше заневолювати, заневолити) кого; (юр. також) ув’язнювати, ув’язнити кого. | Лишённый свободы – позбавлений волі; (юр. також) ув’язнений. | Свобода воли – свобода волі. | Свобода печати – свобода друку. | Свобода совести – свобода совісті (сумління).

Свободный | Вход свободный – вхід вільний; увіходити (входити) вільно. | Не было и часу свободного у кого – не було й години вільної у кого, кому. | Свободное произношение –

легка вимова. | Свободный кто – вільний хто; світ вільний кому. | Свободный художник, музыкант – вільний художник, музика.

Сводиться | Всё сводится к тому, что… – усе сходить на те, що… (іноді) усе зводиться до того, що… | Сводиться, свестись к нулю – зводитися, звестися до нуля; сходити, зійти на нуль (нанівець, на ніщо); переводитися, перевестися на ніщо.

Сводить | Свести дружбу с кем – зайти в приязнь із ким; заприязнитися (заприятелювати) з ким. | Сводит, свело [судорогой] руку, ногу кому – корчить, скорчило руку, ногу кому; судомить, зсудомило руку, ногу кому. | Сводить, свести знакомство с кем – заходити, зайти у знайомство (у знайомість) із ким; знайомитися, зазнайомитися (спізнаватися, спізнатися, іноді запізнаватися, запізнатися) з ким. | Сводить, свести с ума кого – зводити, звести з розуму (з ума) кого. [Бо Кармалюк, хлопець добрий, по всім світі ходить, не одну дівчиноньку із розуму зводить… Н. п.] | Сводить, свести счёты с кем (перен.) – мститися, помститися на кому.

Свозка | Свозка хлеба с поля – возовиця; коповіз (рідше коповозиця).

446

Російсько-український словник сталих виразів

Свойство | По [своим] свойствам – [Своїми] властивостями. | Шутки скверного свойства –

жарти лихого (поганого) розбору.

Свой | Брать, взять своё – брати, узяти своє; досягти, досягати свого; доходити, дійти свого. | Вносить свой вклад во что – уносити, унести свій вклад (свою вкладку) у що. | Время покажет своё – час покаже своє; там (тоді) буде видно. | В своём уме кто – при своєму (своїм) розумі хто; сповна розуму хто. | Господин (хозяин) своего слова (своему слову) – господар (пан) свого слова (своєму слову). | Добиваться, достигать своего; настаивать, поставить на своём – добиватися (домагатися), досягати свого; обстоювати своє; наполягати на своєму; стояти на своєму; довести свого. | Жить своим умом (разумом) – жити своїм розумом. | На свою голову – на свою голову; на себе; (іноді) собі на клопіт. | Не видеть дальше своего носа – не бачити далі від свого носа; не бачити [нічого] поза своїм носом. | Не в своём уме кто – не при своєму (своїм) розумі хто; не сповна розуму хто. | Не выпускать из своего взгляда кого (устар.) – не спускати з свого ока кого.

| Оставаться, остаться при своих – лишатися, лишитися (зоставатися, зостатися) при своєму (при своїх). | Оставаться, остаться при своих козырях – лишатися, лишитися з своїми козирями. | Принимать, принять на свой счёт – брати, узяти на свій карб (на свій рахунок). | Своими словами (рассказывать, отвечать…) – своїми словами (переповідати, відповідати, відказувати…). | Свой не свой, на дороге не стой – свій не свій, а мого не руш. Пр. | Свой своему поневоле брат – свій своєму лиха не мислить. Пр. Свій своєму ока не виколупає. Пр. Добре то кажуть: свій своєму мимоволі брат. Пр. | Своя ноша не тянет –

свій тягар не важить. Пр. Своя вага не важка. Пр. | С высоты своего величия (смотреть на кого-либо, относиться к кому-либо) – згорда (спишна, звисока); гордовито й зарозуміло. | Сказать своё слово – сказати своє слово. | Соваться, сунуться со своим носом куда, во что – сунутися зі своїм носом куди, у що. | Стоять на своём – стояти на своєму; (образн. розм.) як на пню стати. | Стоять на [своем] посту – стояти на [своєму] посту; стояти на варті (на чатах, на сторожі); стояти на [своїй] постаті; не кидати [своєї] постаті. | Умирать, умереть своей, не своей смертью – умирати, умерти (помирати, померти) своєю, не своєю смертю.

Своротить | Своротить шею (прост.) – скрутити в’язи.

Свысока | Смотреть (глядеть) свысока на кого, на что (перен.) – дивитися звисока (згорда) на кого, на що.

Свыше | Свыше сил, возможностей чьих – (по)над силу чию (сили чиї), можливості чиї. | Свыше тысячи человек – (по)над тисячу душ (понад тисячу чоловік); більш як (ніж) тисяча душ (чоловік).

Связываться | Свяжись с дураком — сам дураком станешь – зв’яжися з дурнем, то й сам дурнем станеш. Пр. З дурнем зчепитись — дурнем зробитись. Пр. З дурнем подружишся — свій розум втратиш. Пр. Скоріше дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Пр. З дурнем пива не звариш. Пр. Од дурня, як од ледачого чоловіка, — поли вріж. Пр. | Связался чёрт с младенцем – побратався собака з горобцем. Пр. Побраталася свиня з пастухом. Пр.

Связывать | Двух слов не свяжет кто – двох слів не зліпить (не стулить) хто. | Связывать, связать руки кому; связывать, связать по рукам и ногам кого – зв’язувати, зв’язати руки кому; зв’язувати, зв’язати руки і ноги кому. | Связывать, связать язык кому – зв’язувати, зв’язати язик(а) кому.

Связь | Вступать, вступить в связь с кем – заходити, зайти у зв’язок з ким. | Иметь любовные связи (вне брака) – мати позашлюбні зв’язки; скакати в гречку.

Святой | Вкушать от пищи святого Антония – заживати харчів святого Антонія; жити харчами святого Атонія. | Как Бог свят (перен. разг. устар.) – (певно-)певнісінько; свята правда. | Святая святых (святое святых) – найбільша (найдорожча) святиня; найсвятіше; (книжн.) святая святих. | Святым духом (делать что, делается что) (разг. шутл.) – святим духом (робити що, робиться що). | Хоть святых [вон] выноси (неси, уноси) (устар. перен. разг.) – хоч з хати тікай; хоч стій, хоч падай; [тут] і святий би не витримав; хоч вуха затикай; хоч святих винось.

Сгибать | Сгибать, согнуть спину, голову перед кем (перен. разг.) – згинати, зігнути спину, шию перед ким; підмощуватися, підмоститися (підстилатися, підіслатися) під кого.

Сглаживать | Сглаживать, сгладить острые углы – гострі ріжки згладжувати, згладити (стирати, стерти).

Сглазить | Не сглазить бы – нівроку; як би (коли б) не наврочити (не зурочити).

Сгорать | Сгорать от любви – палати коханням. | Сгорать от любви, любопытства, зависти… (перен. разг.) – [Аж] палати з кохання, цікавості, заздрощів… | Сгорать, сгореть от (со) стыда – горіти, згоріти з сорому.

447

Російсько-український словник сталих виразів

Сделать | Готов всё сделать для кого – і неба прихилив би кому. | Не в состоянии всего сам сделать – несила (неспромога) усього самому зробити; неспроможний сам усього зробити. | Плохо сделал – погано зробив; (ще фіг.) утяв, аж пальці знати. | Сделать некстати, невпопад – зробити не до речі (не до діла), не до ладу; (фіг. розм.) утяти до гапликів.

Сделка | Сделка с совестью (перен.) – поступка перед сумлінням (перед совістю); компроміс із сумлінням.

Сдержать | Не сдержать слово – не додержати слова; (розм.) схибнути словом. | Сдержать слово – додержати слова; на слові стати.

Сдувать | Как (будто, словно, точно) ветром сдуло кого, что – як (мов, немов, наче, неначе) вітром здуло (звіяло) кого, що.

Себе | Ничего себе (разг.) – нічого собі; нічогенький, нічогенько. | Так себе – так собі; нічого (нічогенько).

Себя | Не в себе кто (разг.) – як не свій (сам не свій) хто. | Не дать себе труда (сделать что) – не подбати, щоб…; не потурбуватися, щоб… | Не знать куда себя девать – не знати куди себе подіти. | Не по себе кому – недобре кому; недобре себе почуває хто; якось ніяково (моторошно) кому. | Овладевать, овладеть собой – опановувати, опанувати себе. | По себе, не по себе что – до смаку, не до смаку (до вподоби, не до вподоби) що. | Про себя

– сам собі (сам до себе); в думці (у думках); подумки. | Себе на уме кто (разг.) – собі на умі хто; (іноді) своє думає хто. | Хорош, дурён… собой (разг.) – гарний на вроду (уродливий), негарний (поганий) на вроду; гарний, негарний з лиця (на виду).

Сегодняшний | До сегодняшнего дня – до сього дня; до сьогодні. | На сегодняшний день – на сьогодні. | Сегодняшней работы на завтра не покидай – одклад не йде в лад. Пр. З

одкладу не буде ладу. Пр. Що маєш робити — роби сьогодні [бо тільки один сир одкладений добрий]. Пр. Краще тепер, як у четвер. Пр. Що маєш робити нині, то не відкладай. Пр. Як не зробиш тепер, то не зробиш і в четвер. Пр. | С сегодняшнего дня – від сьогодні.

Сегодня | Наше сегодня – наше сьогодення.

Седина | Убелённый сединой – укритий сивиною; посивілий; (іноді поет.) срібноволосий.

Седло | Выбивать, выбить (вышибать, вышибить) из седла кого – вибивати, вибити з сідла кого. | Ехать, сидеть верхом на лошади без седла – їхати верхи на коні без сідла; їхати, сидіти на коні охляп. | Сидит как на корове седло (про одежду) (разг.) – висить як (мов) на кілку.

Сей | До сей поры – досі; до сього часу. | О том о сём – про се про те. | Сию минуту (секунду) (разг.) – зараз [же]; цієї ж (сієї ж) хвилини (миті); сю ж (цю ж) мить.

Сельдь | Как сельдей в бочке – як оселедців у бочці; як мачин у маківці.

Семеро | Семеро одного не ждут – двоє третього не чекають (не ждуть). Пр. Семеро одного не ждуть. Пр.

Семья | В семье не без урода – у сім’ї не без виродка. Пр. Нема роду без вироду. Пр. Нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка. Пр. У болоті не без чорта. Пр. Кожна отара не без паршивої вівці. Пр. І між доброю капустою бувають гнилі качани. Пр. | Чувство семьи единой – чуття єдиної родини.

Семь | Семь вёрст до небес [и всё лесом] – сім верст до небес [і все пішки]. Пр. Сім мішків гречаної вовни [і всі неповні]. Пр. | Семь вёрст не околица – до воріт — недалекий світ. Пр. | Семь раз отмерь, раз отрежь – десять разів міряй, а раз утни. Пр. Тричі зміряй, а раз відріж. Пр. Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відрубаєш — не приточиш.

Пр.

Семя | Всякое семя знает своё время – на все свій час. Пр. | От худого семени не жди доброго племени – од доброго коріння добрий і пагонець одійде. Пр. Який росток, такий і паросток. Пр. З поганої трави лихе й сіно. Пр. Яке коріння, таке й насіння. Пр.

Сенька | По Сеньке (и) шапка – по Савці свитка. Пр. По синкові й шапка. Пр. Яка Устина, така й хустина. Пр. Який кінь, така й кульбака. Пр.

Сено | Сена нет, так и солома сьедома – їж, козо, лозу, коли сіна нема. Пр. Звикай, коровко, до житньої соломки. Пр.

Сентябрь | Смотреть сентябрём (разг.) – дивитися похмуро; супитися; мати похмурий вигляд.

Сень | Под сенью кого, чего (книжн.) – під охороною (під захистом) кого, чого. | Родная сень – [Рідна] домівка.

Сердиться | Перестать сердиться – відійти [від серця]; відсердитися (пересердитися).

Сердитый | Под сердитую руку (сказать, сделать…) – під сердиту руч (руку); під сердиту

448