stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

Размышление | Погружаться, погрузиться в размышления; предаваться, предаться размышлениям – поринати, поринути у [свої] думки (у роздуми); заходити, зайти в думки (у роздуми). | Согласиться по зрелом размышлении – гаразд розміркувавши, погодитися.

Разнимать | Разнимать, разнять дерущихся – розбороняти, розборонити. [Бійка… насилу розборонили люди. Мирний.] | Разнимать руки при заключении сделки, пари (перен.) –

руки перебивати.

Разница | Какая разница? (фам.) – яка різниця?; хіба (чи) не все одно? | Обещать и дать

— большая разница – одна (інша) річ обіцяти, а друга (інша) дати.

Разносить | Разносить, разнести кого – розносити, рознести (шпетити, вишпетити) кого; давати, дати прочухана (прочуханки) кому.

Разность | Разные разности (разг.) – усяка всячина.

Разнузданный | Разнузданная жизнь (перен.) – розгнуздане (свавільне) життя.

Разный | Говорить на разных языках – говорити різними мовами.

Разойтись | Деньги разошлись (разг.) – Див. деньги. | Разойтись с родными – розійтися з рідними; розріднитися.

Разом | Разом густо, разом пусто – часом з квасом, а порою з водою. Пр. Коли густо, а коли й пусто. Пр. Час на часу не стоїть. Пр. Воно як трапиться — коли середа, а коли й п’ятниця. Пр.

Разразить | Разрази [меня] гром; пусть (пускай, да) разразит меня гром – хай мене грім (лиха година) уб’є (поб’є); побий мене грім.

Разрез | В разрезе чего, каком – з погляду чого, якого.

Разрешаться | Болезнь разрешилась кризисом – хвороба завершилася (закінчилася) кризою. | Разрешаться, разрешиться кем (сыном, дочерью, двойней…) – родити, народити (зродити, породити, спородити) кого (сина, дочку, двійнята…). | Разрешиться остротой (разг. ирон.) – розродитися дотепом. | Разрешиться от бремени (устар.) –

розродитися (обродитися, зниж. спорожнитися); (жарт.) розсипатися.

Разрешать | Разрешать, разрешить от грехов – розгрішувати, розгрішити; відпускати, відпустити гріхи.

Разрешение | С вашего разрешения – за вашим дозволом; з вашого дозволу.

Разрываться | Дела — хоть разорвись (перен. разг.) – діла — хоч [надвоє] розірвися (перервися); діла, діла — аж голова біла. | Душа, сердце разрывается [на части] – серце крається (розривається). […Я шукаю самоти і радію самоті, хоч серце крається… Коцюбинський.] | Не разорваться [же] мне! (разг.) – не розірватися [ж] мені!; мене [ж] на все не вистачить. | Хоть разорваться, да не поддаться – та вже хоч і рачки ліз, а свого доконав. Пр. Хоч насподі лежатиму, а у вічі плюватиму. Пр.

Разрывать | Разрывать на части кого (перен. разг.) – шарпати (смикати) кого на всі боки. Разрыв | Разрыв мирных, дружеских отношений – розмир. [Турчин піднявся, стався

розмир. Сл. Гр.]

Разубедиться | Он вскоре разубедится в своей правоте – він незабаром (невдовзі) переконається, що не має рації.

Разубедить | Разубедить кого в его мнении – переконати кого (довести кому), що він помиляється (не має рації); довести кому помилковість його думки.

Разудалый | Разудалая головушка (фольк.) – буйна голівонька; хвацька душа. | Разудалый молодец – хлопець-молодець; моторний хлопець (парубок).

Разумение | По моему разумению (разг.) – як я розумію; на мою думку (гадку); на мій погляд. | Это не доступно его разумению – цього він не може зрозуміти (збагнути).

Разуметься | Под этим разумеется… – під цим слід розуміти…; під цим розуміється (розуміють)… | Разумеется – певна (зрозуміла) річ; звичайно; авжеж (та вже ж); аякже; атож; (іноді) певне. | Само собой разумеется – само собою зрозуміло; звичайна (певна) річ; (іноді) самозрозуміла річ.

Разуметь | Вино пей, а дело разумей – пий винце, та знай дільце. Пр. Пий, та ума не пропий. Пр. | Сытый голодного не разумеет – ситий голодному не товариш. Пр. Ситий голодного не розуміє. Пр. Багач не віда(є), що бідний обіда(є). Пр.

Разум | Входить, войти в разум – доходити, дійти [до] розуму. | На разуме у кого (устар.) –

на думці (на умі) в кого. | С разумом (делать, сделать что) – до діла (розумно, розсудливо, путяще, іноді по ума) (робити, зроблено що). | Терять, потерять разум – утрачати, утратити розум; безглуздіти, збезглуздіти; (іноді розм.) рішатися, рішитися розуму (глузду). | Ум за разум заходит, зашёл у кого – Див. ум.

Разухабистый | Разухабистый малый (парень) – хвацький (спритний) хлопець; зух; (іноді)

дзіндзівер-зух. [Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п’є — не проливає, Коли чи б’є — то

429

Російсько-український словник сталих виразів

вже влучає. Йому людей давить — як мух. Котляревський.]

Разыгрывать | Как по нотам разыгрывать, разыграть – Див. нота. | Разыграть дурака (устар.) – удати [з себе] дурня; прикинутися дурнем; пошитися (убратися) в дурні. | Разыгрывать невинного ягнёнка – удавати [з себе] невинне (безневинне, безвинне) ягня; прикидатися невинним (безневинним, безвинним) ягням. | Разыгрывать, разыграть шута горохового (разг.) – удавати, удати [з себе] блазня.

Раз | В другой раз – другим (іншим) разом. Другим разом, іншим часом. Пр. | Вот те (и) раз – Див. вот. | В первый, второй, третий… раз – уперше, удруге, утретє…; за першим, за другим, за третім… разом. | В первый, второй, третий… раз зайти, заехать – у перший, другий, третій… раз зайти, заїхати; першим, другим, третім… навертом (наворотом) зайти, заїхати. | В прошлый раз – минулого разу; (іноді) того разу. | В самый раз – якраз; саме в час; саме враз; учасно (упору); в міру (до міри); саме добре; (розм.) (в)акурат. | В следующий раз – наступного разу. | Всякий раз – щоразу (кожного разу); раз у раз. | В этот, в тот раз – цим, тим разом; цього, того разу. | Для меня это раз плюнуть – Див. плюнуть. | Другой (иной) раз (разг.) – інший раз; іноді (інколи, часом); [а] як коли. | Каждый раз – кожного разу; щораз(у); (рідше) кожен (кожний) раз. | Как раз – саме; саме враз; якраз; (розм.) (в) акурат. | Как раз в то, в это время – саме тоді, саме тепер. | Ни в коем разе – ні в якому (у жодному) разі. | Ни разу не… – і разу (ні, ані разу) не… | Одним один раз – одним-один (один-одним) раз; раз-разом. | Раз, два раза в неделю, в месяц, раз в жизни… – раз на тиждень, на місяць, раз на віку… | Раз-два [да] и готово – раз-два — і (та й) кінець. | Раз-два (раз-другой) [да] и обчёлся (разг.) – раз, два і (та й) кінець (та й край, та й годі, та й усе, та й усі). | Раз за разом – раз у раз; раз по раз (раз по разу). | Раз (и) навсегда – раз (і) назавжди. | Раз как-то, как-то раз – [Раз] якось; одного разу. | Раз от разу – раз по раз; раз у раз. | Раз утром, вечером – одного ранку, вечора; одного разу вранці, ввечері; якось (раз) уранці, увечері. | Семь раз отмерь, а один раз отрежь – сім раз відміряй, а раз відріж (утни). Пр. Тричі міряй, а раз одріж. Пр. | Хоть раз, да вскачь – хоч на час, та навскач. Пр. | Раз это так, то… – коли (якщо, іноді розм.

раз) це так, то…

Райский | Райское блаженство – раювання.

Рай | Рай земной (разг.) – рай земний; рай на землі. | С милым рай и в шалаше – Див. милый.

Рак | Знать, где раки зимуют (разг. фам.) – знати, де раки зимують; знати, на чому (на чім) світ стоїть. | Когда (пока) рак свистнет (прост.) – як (коли, доки) рак [у полі] свисне; як рак на дуба вилізе та й свисне. | Красный как рак; покраснеть как рак – червоний як рак; почервоніти як рак; спекти рака; напекти раків (рака). | Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – Див. конь. | Показать, где раки зимуют кому (разг.) – показати, де раки зимують кому. | Пятиться, ползти… как рак, раком – рачкувати; лізти рачки. [Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти. Номис. Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!

Пр.] | Сидеть как рак на мели – Див. мель. | Узнать, где раки зимуют (разг.) – дізнати(ся) (спізнати), де раки зимують.

Рамка | Выходить, выйти из рамок чего – виходити, вийти (по)за межі чого; переступати, переступити межі чого. | Держать себя в рамках [приличия] – тримати себе (триматися) в межах [пристойності (звичайності)].

Рана | Бередить рану чью – ятрити (роз’ятрювати, вередити, розм. розвереджувати, розтроюджувати) рану чию. | Залечить раны (перен. книжн.) – загоїти рани. | Изнемогать от ран – на рани знемагати. | Нанести рану кому – поранити кого; завдати рани (рану) кому. | Хоть к ране прикладывай – хоч до рани клади. Пр. Хоч на чиряк клади.

Пр.

Ранжир | По ранжиру – за ранжиром; відповідно до зросту (до ранжиру).

Ранний | Из молодых, да ранний – Див. молодой. | Ранней весной – Див. весна. | Ранним утром – рано-вранці (уранці-рано). | Ранняя пташка носок прочищает, а поздняя глазки продирает – пізня пташка очі продира(є), а рання уже носик витира(є). Пр. Рання пташка пшеничку клює, а пізня очиці дере. Пр. Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить. Пр. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. Пр. Хто пізно встає, тому хліба не стає. Пр.

Рано | Рано ещё или уже поздно? – чи воно рано, чи вже пізно? | Рано или поздно – рано чи пізно; (іноді) як не тепер, то в (так у) четвер. | Рано пташечка запела, как бы кошечка не съела – рано пташка заспівала б, якби кішка не спіймала. Пр. Не кажи гоп (гоц), доки не перескочиш. Пр. Жартуй, глечику, поки не луснув. Пр. Гарна пісня, та коли б [то] трохи довша. Пр. | Рано утром, рано поутру – раннього ранку (раннім ранком); рано-вранці (уранці-рано); рано-пораненьку. | Слишком, чересчур рано – надто (занадто) рано; дуже-

430

Російсько-український словник сталих виразів

таки рано; зарано. | Трёх лет Ивана по отчеству звать рано – треба йому ще сім літ свині пасти. Пр.

Раньше | Как можно раньше – якнайраніше (щонайраніше). | Не раньше двух, трёх часов

– не раніш(е) як о другій, о третій годині. | Проснуться, прийти… раньше всех – прокинутися, прийти… раніш(е) від усіх (раніш(е) за всіх, (по)перед усіх). | Раньше времени – Див. время. | Раньше всего – передусім (насамперед); найперше (щонайперше).

| Раньше выслушай, а потом говори – перше (спершу) вислухай, а тоді кажи. | Раньше чем… – перш(е) ніж…

Рань | В экую рань, этакую, такую рань – так рано; у таку ранню пору.

Расквашивать | Пошли дурака Богу молиться, так он и лоб расквасит – загадай дурному Богу молитися, то він і лоба розіб’є. Пр. Як затіє дурень молитися, то й лоба собі розквасить. Пр. Пошли дурня по раки, а він жаб налапа. Пр. Дурень і в макітрі макогона зломить. Пр. Дурному нема гори, куди попав, туди й вали. Пр. Дай дурневі макогона, то він і вікна поб’є. Пр. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила. Пр.

Раскидывать | Раскидывать глаза (глазами) (разг.) – кидати оком (очима); прясти очима. | Раскидывать, раскидать (пораскинуть) умом (мозгами) (разг.) – мізкувати; крутити мозком, метикувати; розкидати, розкинути розумом (думками); розмірковувати, розміркувати; як слід (гаразд) міркувати, поміркувати. | Раскидывать, раскинуть сети кому, чему – (те саме, що) Расставлять, расставить сети кому (перен.). Див. сеть.

Раскипаться | Сердце раскипается, раскипелось у кого, чьё – серце закипає, закипіло в кого, кому, чиє.

Раскладывать | Раскладывать на картах – ворожити на картах.

Расклеиваться | Дело расклеилось (разг.) – діло розладналося (не вдалося). Раскошелиться | Раскошелился кто – брязнув гаманцем (капшуком) хто; розв’язав

калитку хто; (іноді розм.) розколотився хто. [Оце я, бабусе моя, зайшла була до своїх та й розкопотилась на кілька вісьмушок. Сл. Гр.]

Раскрывать | Раскрывать, раскрыть душу кому, перед кем – розкривати, розкрити душу кому, перед ким. | Разевать, разинуть, раскрыть рот (перен.) – Див. рот. | Раскрывать, раскрыть [свои] карты – (те саме, що) Открывать, открыть [свои] карты. Див. карта.

Располагаться | Расположиться лагерем – табором стати; отаборитися.

Располагать | Располагает сделать кто что (выехать, поступить…) (устар.) – має (має на думці, має намір, думає, гадає) хто зробити що. | Располагать, не располагать временем, деньгами… – мати час, гроші…; не мати часу, грошей… | Располагать, расположить кого к себе, в свою пользу – привертати, привернути (прихилити, прихиляти) кого до себе. | Человек предполагает, а Бог располагает – чоловік мислить, а Бог радить. Пр. Чоловік крутить, а Бог розкручує. Пр. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Пр. | Это располагает к отдыху – це настроює на відпочинок (спочинок); це викликає бажання відпочити.

Расположение | Лишиться расположения чьего, потерять расположение чьё – утратити прихильніть (ласку) чию; (іноді) відбігти (відпасти) ласки чиєї. | Приобрести (снискать) расположение чьё – здобути прихильність (ласку) чию; підійти під ласку чию; запобігти (зрідка запопасти) ласки чиєї, у кого. [Він підходив під смак старого, щоб запобігти ласки в його. Н.-Левицький. Готові віддати тобі на услуги свою силу, свій розум, свою науку, щоб тільки запопасти твоєї ласки. Франко.] | Расположение духа – настрій (гумор).

Расположенный | Не расположен сегодня работать кто – не має сьогодні охоти (бажання) до роботи хто; не бере сьогодні робота кого.

Распоряжение | Отдать в распоряжение чьё – віддати до розпорядження (до рук) кому. | По распоряжению чьему – з розпорядження (з наказу) чийого; за розпорядженням чиїм. | Представлять себя в распоряжение чьё – віддавати себе в розпорядження чиє; здатися на волю (ласку) чию.

Расправа | Творить суд и расправу (устар.) – чинити суд і розправу. Расправлять | Расправлять, расправить крылья – розправляти, розправити

(розпростувати, розпростати) крила.

Распределять | Распределять по признакам – розподіляти (поділяти) за ознаками.

Распростертый | Принимать, принять (встречать, встретить) с распростёртыми объятиями кого-либо – Див. объятие.

Распространение | Иметь большое (широкое) распространение – бути дуже поширеним (широко розповсюдженим).

Распространяться | Нечего распространяться об этом – нема(є) чого (нічого) довго (докладно) говорити (розводитися, розводити) про це.

431

Російсько-український словник сталих виразів

Распускать | Нюни распустить (разг.) – Див. нюни. | Распускать, распустить горло (глотку) (прост.) – кричати на все горло (на всю горлянку, на (в)весь рот, на всі заставки, на (в)весь голос, на всю губу, скільки горла стане); горлати [на все горло, з усього горла];

(зниж.) [як] на пуп кричати. | Распускать, распустить слюни (разг.) – розпускати, розпустити слину (слинку); (тільки докон.) розслинявити; заслинитися. | Распускать, распустить язык (разг.) – розпускати, розпустити язика (губи, губу); розв’язувати, розв’язати губу; (зниж.) розпускати, розпустити (розсупонювати, розсупонити) ханьки (губу, пащеку); розсупонювати, розсупонити язика; (тільки докон.) розпащекуватися.

Распутье | Быть, стоять на распутье – бути, стояти на роздоріжжі (на розпутті). Распухать | Голова распухла у кого – голова розпухла в кого.

Распушить | Распушить в пух [и прах] [на чём свет стоит] кого – вилаяти на всі заставки (на всі боки) кого; оббити пір’я [й пух] кому.

Рассвет | До рассвета, перед рассветом – до світанку (до світання, до світу, перед світанком, перед світанням, передсвітом); (образн.) ще й на світ не благословлялося (не благословилося, не займалося); до півнів; ще треті півні не співали; ще й чорти навкулачки не билися. | На рассвете жизни – на світанку (на світанні) життя. | На рассвете, с рассветом – на світанку (на світанні); удосвіта (світом, досвітом, досвітком); о півнях; тільки почало на світ благословлятися (благословитися, займатися); як задніє. | Полный рассвет – білий день (білий світ); зовсім (геть) розвиднілося; розвидніло (розідніло). [Прокинувся я, аж дивлюся, — білий день надворі. Сл. Гр. Ой, в суботу ізвечора Козак розгулявся, а в неділю, як світ білий, В неволю попався. Н. п.]

Рассеивать | Рассеивать, рассеять сомнения – розвіювати, розвіяти (розганяти, розігнати) сумніви. | Рассеивать, рассеять тоску – розвіювати, розвіяти (розганяти, розігнати) тугу. [Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевченко.]

Рассекать | Рассечь гордиев узел – Див. гордиев.

Рассердить | Ещё более рассердить кого – ще дужче розгнівити (розсердити) кого; серця додати кому.

Рассеянность | По рассеянности – з неуважності; через неуважність.

Рассеянно | Рассеянно слушать – неуважно (неуважливо) слухати; слухати через верх.

Рассказ | Знать по рассказам – знати з переказів.

Рассмотрение | Не подлежит нашему рассмотрению по причине… – не можемо розглядати з причини (через те, що)… | Подлежит рассмотрению – треба розглянути. | По рассмотрении чего – після розгляду (по розгляді) чого; (у певних випадках також) розглянувши що; коли розглянути (розглянув) що. | Представлять, вносить на рассмотрение что – подавати на розгляд що. | При внимательном рассмотрении чего –

при уважному (пильному) розгляді чого; (у певних випадках також) уважно розглянувши що; коли уважно розглянули (розглянув) що.

Рассрочивать | Рассрочивать, рассрочить что – розкладати, розкласти на певні строки (терміни) що.

Рассрочка | В рассрочку (купить, продать) – на виплат (купити, продати). | В рассрочку платить – платити частками (по частках); платити у певні строки (терміни).

Расстилаться | Расстилаться перед кем (перен.) – слатися (стелитися) перед ким; підсипатися до кого.

Расстояние | Держать на почтительном (на известном) расстоянии кого – тримати (держати) на достатній (на певній) віддалі (відстані) кого; не підпускати близько кого. | За дальностью расстояния – через далечінь; через далеку відстань. | На расстоянии выстрела от кого, чего – на відстані (на віддалі) пострілу від кого, від чого; на постріл від кого, від чого. | На таком же расстоянии, как и… – так завдальшки, як і…; на такій самій віддалі, як і…

Расстройство | Быть в расстройстве – бути у лихому (у поганому) настрої (не в гуморі). Рассудок | Быть в полном [здравии] рассудке – бути при доброму (при повному) розумі. |

Лишаться, лишиться рассудка, терять, потерять рассудок – утрачати, утратити (стратити) [добрий] розум; відбиватися, відбитися глузду; безглуздіти, збезглуздіти; божеволіти, збожеволіти; навіснити, знавіснити; (згруб. тільки докон.) з глузду зсунутися (з’їхати). | Приходить, прийти в рассудок – приходити, прийти до розуму (до глузду); (тільки докон.) орозуміти. | Рассудку вопреки – усупереч здоровому розумові (глуздові).

Рассуждать | Что тут рассуждать! – про що тут розумувати!; нема чого тут мудрувати!

Рассуждение | В рассуждение сего (устар.) – тому; а тому. | Принять, взять в рассуждение что (устар.) – узяти до уваги що. | Пускаться, пуститься в рассуждение –

удаватися, удатися у розумування (у міркування).

432

Російсько-український словник сталих виразів

Рассчитывать | Рассчитывать на что – зважати (важити, рахувати, розраховувати) на що. […На це не рахувала погоня. Коцюбинський.]

Рассыпаться | Рассыпаться в благодарностях перед кем – Див. благодарность. | Рассыпаться в похвалах, комплиментах… (перен.) – сипати (точити) похвали, компліменти (милі, солодкі, медові слова); розсипатися похвалами (зрідка розточуватися в похвалах, похвалами), компліментами… | Рассыпаться мелким бесом перед кем – Див. бес.

Растаять | Лёд растаял (перен.) – лід розтав (крига розтала). | Не сахарная, не растаю –

не сахарний, не розкисну. Пр. Не склянка, не розіб’юся. Пр.

Растение | Тепличное растение (перен.) – теплична рослина (квітка).

Растереть | Плюнуть и (да) растереть (прост.) – плюнути і [ногою] розтерти; і плюнути не варто (на що). [То таке, що хіба плюнь та й ногою розітри. Пр.]

Растерзание | Отдавать, отдать на растерзание кому, чему – віддавати, віддати на поталу кому, чому.

Растерзанный | В растерзанном виде (разг.) – пошарпаний [і розпатланий].

Растерзывать | Растерзывать, растерзать сердце (перен.) – краяти, розкраяти (шматувати, пошматувати, розшматувати, розривати, розірвати) серце.

Растерянность | Быть в растерянности – бути розгубленим; розгубившися; ні в сих ні в тих бути. [Панна Юзя теж була ні в сих ні в тих. Українка.]

Растеряться | [Совсем, совершенно] растерялся кто (перен.) – [Зовсім, геть] розгубився хто; знетямився хто; ні в сих ні в тих хто.

Растерять | Растерял глаза кто – розгубилися очі в кого (кому).

Растительный | Растительная жизнь; растительный образ жизни (перен.) – рослинне (вегетативне) життя.

Расти | Выше лба уши не растут – вище лоба очі не ходять. Пр. Вуха вище лоба не ходять.

Пр. Вище себе не підскочиш. Пр. | По мне (ему) — хоть трава не расти – Див. трава. | Растёт не по дням, а по часам – росте, як з води [йде]; росте не щодня, а щогодини; (іноді) росте, як на дріжджах. | Расти в глазах чьих – рости (зростати, підноситися) в очах чиїх. | Расти в ствол – іти у стовбур. | Расти пышно – буяти; буйно (пишно) рости.

Растопить | Растопить лёд (перен.) – розтопити лід (кригу).

Растрепанный | Быть в растрёпанных чувствах (разг. шутл.) – бути не при собі; бути розладженим.

Растрясти | Растрясти деньги (перен. разг.) – розтрусити гроші.

Растягиваться | Приберусь, как на лавке растянусь – уже я поправлюсь, мабуть, попові в калитку. Пр. Поправлюсь з печі на лаву. Пр.

Расхлебывать | А мне расхлёбывать! – а я відбувай! | Одному этого не расхлебать (разг.)

– одному цього не розплутати; один цьому не дасть ради.

Расходиться | Буря расходилась – буря розгулялася. | Его язык расходится кое в чём с общелитературным – мова його різнить дещо з загальнолітературною (де в чому відрізняється від загальнолітературної). | Нервы расходились – нерви розгулялися (розходилися). | Пути (дороги) разошлись чьи – дороги (шляхи) чиї розминулися (розійшлися різно). [Три дороги розійшлися різно. Н. п.] | Слово расходится с делом; слово не расходится с делом – слово розминається з ділом (одно каже, друге робить); слово не розминається з ділом (що каже, те й робить; що сказав те й зробив).

Расход | Вносить, внести в расход (бухг.) – записувати, записати на видаток. | Все люди в расходе (разг.) – всі люди порозходилися. | Списывать, списать в расход что (бухг.) –

списувати, списати на видаток що. | Сто тысяч на мелкие расходы – на здоров’я, сто літ свиней пасти. Пр. На здоров’я, шпичка в ніс, пара коліс та шматок осі, щоб крутило в носі.

Пр.

Расхождение | Расхождение во взглядах – непогодження (розходження) у поглядах; розбіжність (відмінність) поглядів.

Расцветать | Лицо расцвело улыбкой – на обличчі (на лиці, на виду) зася(я)ла усмішка. Расцвет | В расцвете сил, лет – у розквіті (у цвіті) сили, віку; у силі віку; у розповні сили,

літ. [Раптом Гермес із жезлом золотим мене… Стрів на дорозі, на юного мужа із вигляду схожий… у розквіті років найкращих. Тен, перекл. з Гомера.]

Расчет | Брак по расчёту – шлюб (одруження) з розрахунку. | В расчёте, с расчётом на что – зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися) на що. | Жить с расчётом – жити ощадно (ощадливо). | Какой расчёт? – яка рація?; яка вигода? | Мы в расчёте – ми поквит(ув)алися; ми порахувалися (розрахувалися). | Нет расчета (иногда не расчёт) – нема(є) рації (інтересу); невигідно. | Ошибиться, обмануться в расчёте, в

433

Російсько-український словник сталих виразів

расчётах (перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку); схибити в рахунку; прогадати. [Недавно… женився. Та, бач, в рахунку помилився. Котляревський.] | Принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что – брати, узяти на увагу (до уваги) кого, що. | С таким, с тем расчётом, чтобы… – з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб…; (іноді)

так, щоб… | У меня с ним короткий расчёт – я з ним скоро розправлюся. | Это (не) входит, (не) входило в мои расчёты – це (не) входить, (не) входило у мої (роз)рахунки (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці.

Рваться | Где тонко, там и рвётся – де тонко, там і рветься (де благе, там і дереться). Пр. Де коротко, там і рветься. Пр. Бідного усе дощ мочить. Пр. | Душа (сердце) рвётся от тоски – душа (серце) рветься (розривається) з туги; тута (нудьга) шматує душу (серце); серцем нудить хто. | Сердце (душа) рвётся куда, к кому – серце (душа) рветься (поривається) куди, до кого. [Серце рветься До дівчини з України. Руданський.]

Рвать | На ходу подмётки рвёт – з-під стоячого підошву випоре. Пр. По крашанках пройде і ні одної не роздавить. Пр. І риби наловить, і ніг не замочить. Пр. З піску мотузки суче. Пр. Не заспить грушок у попелі. Пр. Він і під церкву підкопається, а таки влізе. Пр. Він уміє піймати вовка за вуха. Пр. | Последнего и собаки рвут – на похиле дерево і кози скачуть. Пр. Смирного і на тім світі б’ють. Пр. Пішого сокола і ворони б’ють. Пр. | Рвать и метать – рвати й метати; сікти й рубати; лютувати (лютитися) аж підскакувати. | Рвать на части кого (перен. разг.) – розривати кого; шарпати (смикати) на всі боки кого; рвати на шматки кого. | С души рвёт (разг.) – з душі верне (зниж. пре). [Як не бачу — серце мре, а побачу — з душі пре. Н. п.]

Ребро | За моё же добро переломили ребро – за моє жито мене ж і бито. Пр. Нашим салом та по нашій шкурі. Пр. Взувся в мої чоботи та мене ж і лає. Пр. | Ставить, поставить вопрос ребром – ставити, поставити питання руба. | Ставить, поставить ребром последнюю копейку (последний грош) (разг.) – брязкати, брязнути останньою копійкою (останнім грошем, останнім шагом). | Такой худой, что рёбра видны – худий, аж ребра світяться; світить ребрами хто. | Ходит ребром, глядит козырем – дере голову, як попова кобила. Пр. Поверх дерева ходить. Пр. Ходить, як індик переяславський. Пр. Несе свою голову, мов гуска. Пр. Ковнір по уші, жилетку надув. Пр. Походжає, як пава. Пр. І хвіст розпустив. Пр.

Ребята | С ребятами — горе, а без ребят — вдвое – горе з дітьми, горе й без дітей. Пр.

Хата з дітьми — базар, а без них — кладовище. Пр.

Ребячество | Впадать, впасть в ребячество – дитиніти, здитиніти (дитинитися, здитинитися); (розм.) малитися, змалитися.

Редакция | Под редакцией – за редакцією.

Редька | Надоел, как горькая редька, хуже (пуще) горькой редьки – остогид (остогидів, набрид, обрид) гірше від печеної (гіркої) редьки (за редьку гірку) Пр. Остогид (остогидів, набрид, обрид), аж у печінках сидить. Пр. Став мені сіллю в оці. Пр. Став мені хріном у носі. Пр. Допік гірш од сирої кваші. Пр. Надокучив, як парена редька. Пр. Ходить, як корова за телям. Пр. | Хрен редьки не слаще – який дідько печений, такий і варений. Пр. Один чорт — що собака, що хорт. Пр.

Редкий | Человек редкой доброты – винятково добра людина; людина виняткової доброти.

| То не беда, что редка борода, был бы ус кольцом – дарма верба, що груш нема, — аби зеленіла. Пр.

Редкость | В редкость (разг.) – рідко; нечасто; рідкість. | Музейная редкость – музейна рідкість. | На редкость (какой) – надзвичайно; винятково, на диво (навдивовижу); напрочуд; надзвичайний; винятковий. | Не в редкость – річ [досить] звичайна; не дивина.

Редко | Редко где – мало де. | Редко когда – рідко коли; зрідка; нечасто; уряди-годи; коли- не-коли. | Редко кто – мало (рідко) хто. | Редко, да метко – раз, та гаразд. Пр. Хоч раз, та попереду. Пр. (іноді) Рідко, та їдко. Пр.

Резать | Без ножа резать кого – без ножа різати (пороти) кого; без вогню пекти кого; убивати [словом] кого; уражати вкрай кого. | По живому резать – по живому різати; живе тіло краяти. | Резать глаза (глаз) – різати очі (око). | Резать ухо (уши, слух) (перен.) –

різати вухо (вуха); разити слух. | Так и режет (перен. разг.) – так і чеше.

Резко | Резко ответить – гостро відказати (відповісти); (іноді) притяти слово; (лок.) саркнути; відчеркнути. [Палажка аж сплакнула, бо се вперше він їй таке притяв слово. Барвінок. Нема хазяйки дома! — одчеркнув, не довго думаючи. Сл. Гр.]

Резолюция | Резолюция по докладу – резолюція на доповідь.

Результат | Никакого результата не получилось – ніякого наслідку (результату) не вийшло; (іноді) наслідок [вийшов] ніякий. | Результат исследования – результат дослідження; (рідше) вислід.

434

Російсько-український словник сталих виразів

Река | Вверх по реке – угору рі(ч)кою (горі рікою, горіріч); проти води; (лок.) устріть води. | Вниз по реке – униз рі(ч)кою; долі(в) рі(ч)кою (доліріч); [уплинь] за водою. | Двигаться рекой (о большой массе) – ринути (сунути, посуватися) лавою; плавом (як плав) плисти. | И щуку бросили в реку – поставили козла (цапа) город стерегти. Пр. Замкнув вовка межи вівці — нехай тюрму знає. Пр. Покарали кота мишами. Пр. | Проливать реки слёз (перен.)

– лити (проливати, розливати) ріки (потоки) сліз; слізьми землю топити. | Река вскрылась

– рі(ч)ка скресла (рушила, пішла); крига скресла; кригу поламало (зламало); крига тріснула (рушила, пішла); лід скрес (рушив, пішов). | Река забвения (Лета) – ріка забуття (Лета). | Сотни рек – сторіки. [І потече сторіками Кров у синє море Дітей наших… Шевченко.]

Рельсы | Переводить, перевести (ставить, поставить) на рельсы какие – переводити, перевести (ставити, поставити) на рейки які (на колію яку). | Сойти с рельсов (перен.) – зійти з рейок (з колії); пуститися берега.

Ремесло | Ремесло не коромысло — плеч не оттянет – що вміть, того за поясом не носить. Пр.

Репутация | Пользоваться хорошей, плохой репутацией – мати добру, недобру (лиху) репутацію; у добрій славі бути (доброї сдави заживати), у недобрій славі (у неславі) бути. | Составить себе репутацию – зажити [доброї] слави.

Рехнуться | Рехнуться [умом] (прост.) – зсуватися (з’їхати, спасти) з глузду; збезглуздіти; глузду відбитися; скрутитися.

Речь | Завести речь о чём – розпочати говорити (розмовляти) про (за) що. | К тому речь идёт – до того й мова мовиться. | Не может (не могло) быть и речи о чём – і мови (розмови) не може (не могло) бути про (за) що. | Не о тебе речь – не про тебе мова (розмова); (жарт.) не до тебе п’ється (пилося). | Не о том речь – не про те йдеться; не про те мова (мовиться). | О чём речь? – про (за) що йдеться; про що [мовиться] мова? | Речь идёт, пойдёт, заходит, зашла о ком, о чём – ідеться, ітиметься про (за) кого, що; [мова] мовиться, мовитиметься (мова буде) про (за) кого, що; мова заходить, зайшла про (за) кого, що. | Твоя (ваша) речь впереди (разг.) – твоє (ваше) слово попереду (згодом); за тобою (за вами) ще буде слово. | У больного отняло речь – хворому (у хворого) відібрало мову. | Услаждать речами – словами [як медом] мастити.

Решать | Решить сделать что – вирішити (покласти [собі]) зробити що; (розм.) узяти думку (узяти собі в голову) зробити що. | Решено и подписано – ухвалено й підписано.

Решение | По решению – за постановою (за ухвалою). | Прийти к решению (сделать что)

– вирішити. | Принимать, принять, выносить, вынести решение – ухвалювати, ухвалити; постановляти, постановити.

Решетка | Заделать [железной] решёткой что – заґратувати що. | За решёткой (сидеть, оказаться…) – за гратами (сидіти, опинитися…).

Решето | В решете воды не удержишь – вода в решеті не встоїться. Пр. | Голова как (словно) решето у кого (разг.) – голова як решето (як розбитий горщик) у кого; має діряву голову хто. | Носить воду решетом (ирон.) – решетом воду носити. | Чудеса в решете –

диво дивне [є]; дивна-предивна річ. Диво не решето: багацько дірок, а нікуди вилізти. Пр. Чудасія в дядька Мусія. Пр.

Решительно | Он решительно ничего не делает – він зовсім (він геть) нічого не робить; він [а] нічогісінько не робить; (образн.) він ані кує ні меле; він ані до холодної води (і за холодну воду, ні за холодну воду) не береться. | Решительно всё, все – геть усе, усі; усе, усі чисто; геть-чисто все, всі; усі дочиста; усе, усі наголо; усе дощенту (образн.) усе до крихти (до пня, до цурки, до нитки). [Ішов і на все дивився так, наче належить йому геть уся земна куля. Шовкопляс. Гляну-погляну — все чисто не те, не так стоїть, не так росте, не так цвіте. М. Куліш.] | Решительно каждый – (кожний-)кожнісінький; геть кожний. | Решительно никого – (нікого-)нікогісінько; анікогісінько; ні живої душі; ані лялечки. | Решительно ничего – (нічого-)нічогісінько; анічогісінько.

Решиться | Решиться жизни (разг.) – рішитися життя; душі рішитися.

Ржавчина | Пристала ржавчина к чему – іржа вхопилася чого.

Ржаной | Ржаная каша хвалилась, что с маслом родилась – гречана каша сама себе хвалить. Пр. Калина сама себе хвалить, що з медом добра. Пр. Хвалилася коза, що в неї хвіст довгий. Пр. Знайте нас: ми — кислиці, із нас квас. Пр. Хвали мене, голубонько, бо як не похвалиш, то я тебе роздеру. Пр. Хрін каже: «Я добрий з м’ясом», а м’ясо каже: «А я й без хрону добре». Пр.

Риза | Напиться, напоить кого до положения риз – напитися (налигатися, надудлитися), напоїти кого по саме нікуди; напитися (налигатися, надудлитися), напоїти кого до

435

Російсько-український словник сталих виразів

нестями (до безпам’яті); (іноді давн.) напитися, напоїти кого до алілуя.

Рим | Все дороги (все пути) ведут в Рим – усі шляхи (усі дороги) ведуть (провадять, стеляться) до Рима (в Рим); усі стежки до Рима йдуть.

Рисковать | Рисковать жизнью (головою) – важити (ризикувати) життям; (іноді)

відважувати життя.

Риск | Риск — благородное дело – де відвага, там і щастя. Пр. Відвага мед п’є. Пр. Як нічим не ризикувати, то нічого й не мати. Пр. | С риском для жизни – важачи (ризикуючи) життям.

Ровно | Не обращать ровно никакого внимания на кого, что – зовсім (аж ніяк) не зважати (не звертати уваги) на кого, на що; (розм.) не звертати ніякісінької уваги на кого, на що. | Ровно в два, три часа, в пять часов – саме (якраз) о другій, о третій, о п’ятій годині. | Ровно и на свете не было кого (разг.) – наче (неначе, мов, немов, ніби, нібито, буцім, буцімто) й на світі не було кого. | Ровно ничего – зовсім нічого; аж нічого; анічого ((а)нічогісінько).

Ровный | Не ровен час (разг.) – 1) всяко буває; трапляється часом; 2) а що як; коли б (якби) не. | Ровным счётом ничего – (а)нічого; (а)нічогісінько; зовсім (абсолютно) нічого. | Шишка на ровном месте – велике цабе. Пр. Велика цяця. Пр. Він там великий, де малі вікна. Пр. Велике діло — опеньки. Пр. Багато вас таких, та не всі вкупі. Пр. Цитьте, жаби, я ваш пан. Пр.

Рогатина | С рогатиной на комара – на муху з обухом. Пр.

Рог | Как [будто, словно, точно] из рога изобилия – як [наче, немов, мов, немов] з рога достатку (з Амальтеїного рогу, з рога Амальтеї, з рога Фортуни). | Наставлять, наставить рога кому – наставляти, наставити роги кому; правити, приправити (припинати, прип’ясти) роги кому. | Обломать (сломать, сломить) рога кому (разг.) –

зламати (зломити, обламати) роги кому. | Уперся, как бык в стену рогами – уперся, як баран у сіно. Пр. Уперся, як кілок у тин. Пр. Затявсь у волову шкуру. Пр. Становиться, як окунь проти води. Пр. Хоч піду до них, та не піду в двір; хоч піду в двір, та не піду в хату; хоч піду в хату, та не сяду за стіл; хоч сяду за стіл, та не буду їсти! Пр.

Родимый | Родимое пятно чего (перен.) – пережиток чого; родима пляма чого.

Родина | Для родины своей ни сил, ни жизни не жалей – за рідний край хоч помирай! Пр.

За рідний край легко й померти. Пр. | И кости по родине плачут – свій край, як рай, а чужа країна, як домовина. Пр. За своїм краєм серце болить. Пр. До свого краю кожного чоловіка тягне (всі гадки тягнуть). Пр. Нема в світі, як своя країна! Пр. | Чтобы жить, надо Родине служить – жити — рідному краєві (Батьківщині) служити. Пр.

Родители | Не имеющий родителей – безбатченко.

Родиться | Невеста родится, а жених на коня садится – козак на коні їздить, а дівчина родиться — козаку згодиться. Пр. Хлопець воли жене, а дівчина ще не вродиться, та його дожене. Пр. | Не родись красивым, а родись счастливым – не родися красний, а родися щасний. Пр. Не родися вродливий, а родись при долі та щасливий. Пр. Не родися в платтячку, а родися в щастячку. Пр. Як буде доля, то буде й льоля. Пр. Хоч ряба й погана, та її доля кохана. Пр. | Родиться в сорочке (рубашке) – родитися (уродитися, народитися) в сорочці; щасливою годиною уродитися; уродитися щасним (щасливим). [Щасливою годиною козак уродився. Н. п.] | Родиться под счастливой звездой – під щасливою зіркою народитися (уродитися); народитися на щасливій землі (планеті). [Під такою зіркою родився (народився). Пр.]

Родной | На родной стороне и камешек знаком – у рідному краю і бур’янець пахне. Пр. | Родная сторона мать, а чужая — мачеха – свій край, як рай, а чужа країна, як домовина. Пр. Нема в світі, як своя країна! Пр.

Родня | Он мне родня по жене – він мені родич через жінку. | Родня до полдня, а пообедать негде – родичів багато, та ніде пообідати. Пр. Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ні за кого й ухопиться. Пр.

Родство | Быть, состоять в родстве с кем – бути родичами (ріднею) з ким; доводитися родичем кому. | Не помнящий родства – безрідний (безрідник); безбатченко; непам’ятайрід.

Род | В некотором роде – до певної міри; певною мірою. | В своём роде – у своєму роді; з певного погляду. | В этом (таком) роде – щось подібне; щось таке. | Дело такого рода – така (отака) річ; річ ось (от) така. | Единственный в своём роде – свого роду єдиний; єдиний серед свого роду; єдиний у своєму роді. | Женский род – жіночій рід; жінки; жіноцтво. | Из рода в род – з роду в рід; від роду до роду; з покоління в покоління; від покоління до покоління. | Мужской род – чоловічий рід; чоловіки; чоловіцтво. | Ни роду ни

436

Російсько-український словник сталих виразів

племени – ні роду (а)ні племені; ні роду ні (при)плоду; сам-один як палець. | Род людской (человеческий) – рід людський; люди; людство. | Родом русский, чех… – родом (походженням, з походження) росіянин, чех… | Своего рода – свого роду; своєрідний; до певної міри (певною мірою).

Рожа | Корчить (делать, строить) рожу (рожи) (разг.) – кривитися (викривлятися); строїти (виробляти) міни; робити гримаси. | Ни кожи, ни рожи у кого (прост.) – ні з очей, ні з плечей хто; кощава потвора хто. | Рожей не вышел (разг.) – не вдався на вроду; поганий на виду; потворний; препоганий. | С посконной рожей да в красные ряды – із свинячим писком та в пшеничне тісто. Пр.

Рождение | По рождению – родом (з роду); походженням (з походження, за походженням).

Роженица | Идти поздравлять роженицу – іти поздоровляти породіллю; (жарт.) іти до породіллі по молозиво.

Рожок | Рожки да ножки – ріжки та ніжки; самі кісточки [та ратички].

Рожон | Для какого рожна?; на какой (кой) рожон? – на (якого) біса (чорта)?; якого дідька? | Какого рожна? (вульг.) – якого дідька?; якого біса?; якої болячки? | Какого рожна [надо, не хватает кому] – якої болячки [треба ще, не стає кому]; якого дідька [треба ще, не стає кому]. | Лезть (переть) на рожон (прост.) – лізти (перти) на рожен; лізти на ніж; лізти на роги (у пащу); підставляти під обух свою голову (шию); сунути у зашморг свою голову. | Переть против рожна (разг.) – проти рожна перти.

Рожь | На обухе рожь молотить – на припічку жито (пшеницю) сіяти [й молотити].

Роза | Как хороши, как свежи были розы – які були троянди гарні й свіжі; які то були рожі свіжі та хороші. | Нет розы без шипов – у кожної троянди є колючки. Пр. І за доброї години чекай лихої днини. Пр. І в погоду часом грім ударить. Пр.

Рознь | Вещь вещи рознь – річ до речі не приходить (не лрийдеться). | У них началась рознь – у них почалася незгода (незлагода, різнота); між ними почався розбрат; між ними почалися чвари. | Человек человеку рознь – людина від людини різниться; не всі люди однакові.

Роль | Быть, выступать в роли кого, какой – бути, виступати як хто; бути, виступати в ролі кого, якій. | Выходить, выйти из роли – виходити, вийти з ролі; (іноді) перестати удавати з себе кого. | Играть большую роль – відігравати велику роль; мати велику вагу; багато важити. | Играть, сыграть роль кого, чего, какую – грати, відіграти роль кого, чого, яку; (іноді) удавати, удати з себе кого, що; прикидатися, прикинутися ким. | Это не играет никакой роли (разг.) – це не має ніякої ваги.

Роса | Ему хоть плюй в глаза, а он говорит — божья роса – ти йому плюй у вічі, а він каже

— дощ іде. Пр. Хоч йому чорта дай, а він усе своє меле. Пр. Ти йому «стрижено», а воно тобі «голено». Пр. Їй кажеш «овес», а вона каже «гречка». Пр.

Росинка | [Ни] на маковую росинку (нет, не было…) – і на макове зерн(ятк)о (нема, не було…).

Роскошь | Жить в роскоши – жити в розкошах (у розкоші); заживати розкошів (розкоші); розкошувати. | Утопать в роскоши – купатися в розкошах. | Это уже роскошь! (разг.) –

це вже розкіш!; це вже зайва річ (зайве)!; це вже занадто!

Рост | Во весь рост – на (в)весь (на повний) зріст. | Высок, мал ростом, высокого, малого роста кто – високий, малий (невеликий, дрібний) на зріст (іноді на виріст) хто; високого, малого (невеликого, дрібного) зросту хто. | На рост (шить) – на виріст (шити). | Не по моєму росту – не до міри мені; не на мій зріст. | Он ростом с меня, с вас (разг.) – він на зріст такий, як я, як ви; такий заввишки (увишки), як я, як ви; він мого, вашого зросту. | Пойдёт, тронется в рост – піде (рухне) рости; піде (потягнеться) в ріст. | Растянулся во весь рост – розпластався (простягся) на (в)весь (на цілий) зріст; витягся на (у) всю довж. | Рост в рост – однакові на зріст; одного зросту; усі водноріст. | Ростом не вышел кто (разг.) – на зріст не вдався хто; малий (дрібний) на зріст хто; коротун (куций) хто; приземок (курдупель) хто; не доріс хто; (образн. жарт.) виріс, як кіт навсидячки.

Росчерк | Одним (единым) росчерком пера; по одному (единому) росчерку пера – одним розчерком пера; (за) одним черком; раз черкнувши пером.

Рота | Золотая рота (дорев.) – босота; босячня.

Ротозейничать | Ротозейничает кто – ґави ловить хто; ґавить хто; витрішки продає (купує) хто.

Роток | На чужой роток не накинешь платок – великої треба хустки, щоб зав’язати людям усти. Пр. До чужого рота не приставиш ворота. Пр. Людям язика не зав’яжеш. Пр.

Рот | В рот не йдёт что (разг.) – не лізе в горло (зниж. у пельку) що. | Ему замеси да и в рот поднеси – дай у руки, покажи, ще й у рот положи, то він і тоді розкришить. Пр. Дай

437

Російсько-український словник сталих виразів

яєчко, облупи, ще й у рот поклади. Пр. | Затыкать, заткнуть (закрывать, закрыть, зажимать, зажать) рот кому (разг.) – затикати, заткнути (забивати, забити, затуляти, затулити) рот(а) кому; замикати, замкнути рот(а) (уста, губу, вульг. писок) кому; зав’язувати, зав’язати рот(а) (язик(а)) кому; заціплювати, заціпити (засупонювати, засупонити) пащу кому; зацитькувати, зацитькати кого. | Каша во рту у кого – мов (наче, неначе…) клоччя жує хто. | Лишний рот – зайвий рот (їдень); (згруб.) зайва пелька. | Мимо рта прошло, пролетело (разг.) – тільки облизався; (с)піймав облизня. | Набрать в рот воды – набрати води в рот. | Не сметь рта разинуть (открыть, раскрыть) – не сміти й рота роззявити (відкрити, розкрити, розтулити); не сміти й пари з уст (з рота) пустити. | Открывать, открыть рот – відкривати, відкрити рот(а); заговорити (забалакати). | По усам текло, а в рот не попало – по бороді текло, а в роті сухо було. Пр. Коло рота текло, а в рот не попало, Пр. Понюхав пирога, та не вдалося покуштувати. Пр. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Пр. Коло носа в’ється, а в руки не дається. Пр. | Разевать, разинуть, раскрыть рот (разг.) – роззявляти, роззявити, розкривати, розкрити рот(а) (згруб.

вершу). | Разинув (разиня) рот (делать что) – абияк (леда-як). | Рот до ушей – рот до [самих] вух; губи (губа) від вуха до вуха. | Рот не ворота — клином не запрёшь; чужой рот — не огород, не притворишь – рот не город — не загородиш. Пр. Чужий рот не хлів — не зачинити. Пр. | Смотреть (глядеть) в рот кому – дивитися (заглядати) в рот(а) (до рота) кому. | С пеной у рта – з піною на губах (на устах, коло рота). | Хлопот (забот) полон рот у кого (разг.) – клопоту повна голова у кого.

Рубаха | Рубаха-парень (разг.) – хлопець-друзяка; щира душа. | Своя рубаха — свой простор, своя и теснота – на своїм коню як хочеш їдеш. Пр. У своїм добрі всяк хазяїн. Пр. Своя стріха — своя втіха. Пр. Своя хата — покришка. Пр. | У ленивой пряхи и про себя нет рубахи – треба прясти, щоб руб’ям не трясти. Пр. Гулі не одного в лапті взули. Пр. Рано встала, та мало напряла. Пр.

Рубашка | Надевать, надеть смирительную рубашку на кого – надягати, надягнути (надягти) гамівну сорочку на кого. | Оставлять, оставить (оставаться, остаться) в одной рубашке – до сорочки обдирати, обдерти кого; у самій сорочці пускати, пустити кого; у старці пускати, пустити кого; у самій сорочці зоставатися, зостатися (лишатися, лишитися). | Остаться без рубашки (разг.) – звестися нінащо; перевестися на злидні. | Параша-то ваша, да рубашка на ней наша – ваша хата — мій верх. Пр. | По Ивашке и рубашка – по Савці й свитка. Пр. По панові й шапка. Пр. | Портит Ивашку белая рубашка

– заліз у багатство — забув і братство. Пр. Забагатів Кіндрат — забув, де його брат. Пр. Забув віл, коли телям був. Пр. Казали люди: квач притикою не буде. Пр. | Своя рубашка ближе к телу – своя сорочка (пазуха) ближча. Пр. Своя сорочка до тіла ближча. Пр. Своя губа ближче. Пр. Усякий за своє дбає. Пр. Усякий чорт на своє коло воду жене (тягне). Пр. Кожний дідько в свою дудку грає. Пр. Курка що гребе, то все на себе. Пр. Де ви бачили граблі, щоб від себе гребли. Пр. Кожна ручка до себе горне. Пр. | Снимать, снять [последнюю] рубашку с кого – [Останню] сорочку (свитину) знімати, зняти з кого.

Рубеж | На рубеже двух эпох – на зламі (на грані, на межі) двох епох.

Рубикон | Перейти Рубикон (книжн.) – перейти Рубікон.

Рубить | Рубить до корня, до последнего – упень рубати. | Рубить с плеча – рубати (тяти) з (з-за) плеча. [Складна це досить річ — минулий рік судити, Не завжди варто тут рубати з- за плеча. Рильський. І Гриць завів тієї, як голота Провчила в корчмі дука-багача… Співає гордо, ніби тне з плеча. Рильський.] | Рубят и топоры до поры – до часу глек (дзбан) воду носить. Пр. Кусають комарі до пори. Пр.

Рубище | Ходить в рубище – руб’ям трясти.

Рублевый | Замах рублёвый, удар грошовый – хіть, як у вола, а сила, як у комара. Пр.

Ставився, як лев, а загинув, як муха. Пр.

Рубль | Взглянет, посмотрит, скажет слово, как (словно) рублём подарит ( нар.-поэт.) –

гляне, мов сонечко ясне, аж на душі весело стане; слово скаже — мов медом на душі помаже; як словом озветься, то мов аж сонце засміється. | Гнаться за длинным рублём (разг.) – гнатися за легким [і добрим] заробітком; їхати, поїхати по добрі карбованці (карбованчики); їхати, поїхати по грубі гроші. | Денежка рубль бережёт, а рубль голову стережёт – хто шага не береже, той не варт копійки. Пр. Із копійки рублі робляться. Пр. | Не дал Бог ста рублей, а пятьдесят не деньги – куліш не каша, п’ять рублів не гроші.

Пр. Іван не пан, а сто рублів не гроші. Пр. | Не рублём, так дубьём – не гаманцем, так дубцем. Пр. Недобром, так злом. Пр. | Шапка в рубль, а щи без круп – на нозі сап’ян рипить, а у борщі трясця кипить. Пр. Нема чого у казані, а золото на каптані. Пр. У голові панство, а сорочку воші з’їли. Пр.

Ругаться | На чем свет ругается – лається на всі заставки; лається, аж гай гуде.

438