stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

Пропускать | Пропускать, пропустить мимо глаз что – пускати, пустити повз очі що; заплющувати очі на що; мов недобачати, недобачити чого. | Пропускать, пропустить мимо ушей что – пускати, пустити повз вуха що; мов недочувати, недочути чого; слухати через верх що. [Як батько казав: «Не важся за його йти», то я слухала його через верх. Барвінок.] | Пропускать, пропустить рюмочку, по рюмочке, по стаканчику – хилити, хильнути (вихиляти, вихилити) чарочку, по чарочці, скляночку, по скляночці; вихиляти, вихилити по одній; (тільки докон.) смикнути по чарочці. | Пропускать, пропустить удобный случай – проминати, проминути (упускати, упустити) [добру] нагоду; упускати, упустити оказію.

Прорва | Как в прорву (разг.) – як у прірву (як у безодню).

Пророк | Песть пророка в отечестве своём (библ.) – нема пророка в своїй країні (у рідному краю).

Проронить | Не проронил ни слова кто – не промовив (не сказав) ні слова (і слова) хто; і (ні) словом не прохопився хто; і (ні) пари з уст [не пустив] хто; і уст не розтулив хто. | Проронить слово – (про)мовити (проказати, проректи) слово; (згруб.) бовкнути слово; (необережно проговоритися) пробовкнутися словом; (глузл.) проязичитися.

Проруха | И на старуху бывает проруха – кінь на чотирьох ногах, та й то спотикається. Пр. Усяк чоловік не без гріха. Пр. І залізо ржа з’їдає. Пр. І на мудрім дідько на Лису гору їздить. Пр.

Просьба | К вам у меня большая просьба – [Я] маю до вас велике прохання (просьбу); [що] я вас дуже проситиму (прохатиму, буду просити, прохати). | По просьбе чьей – на прохання чиє; з просьби чиєї. | Уступить просьбе – уважити прохання.

Просвет | Жизнь без просвета; просвета нет – життя без просвітку; без (від)радісне життя; просвітку нема(є).

Проседь | С проседью – просивий; сивуватий (шпакуватий).

Просидеть | Просидеть в девушках, в девицах, в девках – продівувати; здівувати. [Вік здівую, а за нелюба не піду. Кониський.] | Просидеть дома – просидіти (в)дома; продомувати. [Ами святки продомували. Сл. Гр.]

Просинь | В просинь, с просинью – синявий (синястий).

Проситься | Просится на язык – проситься на язик.

Просить | Имею честь просить – маю за честь просити (прохати). | Милости просим – Див. милость. | Просим пожаловать к нам – просимо (прохаємо) завітати до нас; просимо до нас. | Просить милостыню, милостыни – просити (прохати) милостиню, милостині; жебрачити (жебрати, жебракувати); старцювати; ходити з торбами (з торбою, з довгою рукою). | Просить прощения, извинения у кого – просити (прохати) кого вибачати (пробачати); перепрошувати кого. | Просить руки кого, чьей – Див. рука. | Просить честью кого – Див. честь. | Прошу покорно (покорнейше) (разг. устар.) – уклінно прошу (прохаю); дуже прошу. | Сапоги, ботинки есть просят, каши просят (шутл.) – чоботи, черевики їсти просять, каші просять; чоботи, черевики зуби вишкірили (вищирили).

Проскочить | Чёрная кошка между ними пробежала (проскочила) (разг.) – Див. кошка.

Прославиться | Прославился кто – прославився (уславився) хто; зажив (набув, залучив) [собі] слави хто; убився у славу хто; став славним (славутним) хто.

Простить | Прости, Господи – прости, Господи; простибі(г). | Прости-прощай! (нар. поэт.)

– прощай!; прощавай! | Простите за выражение – простіть (даруйте) на цім слові (за це слово); пробачте за це (за таке) слово; не вам кажучи; (іноді) без сорому казка. | Прости(те) меня – прости, простіть (даруй, даруйте, вибач, вибачте, вибачай, вибачайте, пробач, пробачте) мені; (іноді) будь вибачний (будьте вибачні) до мене. | Простить друг другу – пробачити (подарувати) один одному, одна одній, одне одному; (іноді) подаруватися. [Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось. Вовчок.]

Простой | Нет ничего проще этого – нема нічого простішого від цього (за, над це). | По той простой причине, что… – з тієї простої причини, що… | Простой народ (устар.) –

простий люд (прості люди, простолюд); (зневажл.) простацтво (простота). | Простой смертный – звичайний смертний. | Проще всего – (як прикм.) Найпростіший; (як присл.)

найпростіше. | Проще простого – (як прикм.) Якнайпростіший (-ша, -ше), щонайпростіший (-ша, -ше); (як присл.) якнайпростіше (щонайпростіше).

Просторечный | Просторечные слова (устар.) – слова простої мови; простомовні слова. Просторнее | Становиться, стать просторнее – просторішати (попросторішати).

Простота | По простоте душевной (сердечной), в простоте душевной – з сердечної простоти, у простоті душі. | Простота хуже воровства – дурний гірший від (за) злодія.

Пр. | Святая простота! (разг.) – свята простота!

419

Російсько-український словник сталих виразів

Простофиля | Дурачина ты, простофиля – дурню ти пришелеп(к)уватий; дурило ти пришелеп(к)увате.

Просто | Живи просто, проживёшь лет со сто – де просто, там живуть літ (років) зо сто.

Пр. | Просто-напросто (разг.) – просто; просто-таки; попросту. | Просто прелесть! –

чиста розкіш! | Совершенно просто – простісінько; зовсім просто. Пространство | Беспредельное пространство – безмежний (безмірний) простір,

(безмежна просторінь); безмір (безмір’я).

Простыть | [И] след простыл (пропал) чей – Див. след.

Просчитаться | Враги просчитались – вороги помилилися у розрахунках (прорахувалися). Просып | Пьёт без просыпа кто – п’є без просипу (безперестану) хто; нема й просипу

кому (так п’є хто). | Спать без просыпа (просыпу) – спати без просипу (без прокиду, не прокидаючись).

Протаявший | Ехать [санями] по протаявшему снегу – їхати [саньми] по талому снігу; талом талувати.

Протекция | Иметь протекцию – мати протекцію; (образн.) мати руку. | По протекции – з протекції (за протекцією).

Противно | Противно (делать что-либо) – бридко (гидко) (робити що); душа не навертається (з душі верне) (робити що). | Это противно здравому смыслу – це суперечить здоровому розумові (глуздові).

Противный | В противном случае – а то (інакше); (зрідка) у противному разі. Противовес | В противовес кому, чему – на противагу кому, чому; супроти кого, чого;

усупереч кому, чому.

Противоположность | В противоположность кому, чему – на протилежність кому, чому; усупереч кому, чому.

Противоположный | Находящийся на противоположной стороне, на противоположном берегу – той, що знаходиться на протилежному боці, на протилежному березі; тогобічний.

Противоречие | Быть, находиться в противоречии с кем, с чем – суперечити кому, чому.

| В виду противоречия [показания] – зважаючи (з огляду) на суперечність [свідчень]. | В противоречии с чем – усупереч чому.

Против | За и против – за і проти. | Плыть, идти против течения (перен.) – плити (плисти), іти проти течії (води). | Против неба на земле – просто неба на землі. | Против обыкновения, против ожидания, против чаяния – усупереч звичаєві; проти звичаю; над (понад) сподівання; усупереч сподіванню.

Протирать | Протереть глаза (глазки) деньгам (денежкам) (устар.) – промити очі (очиці) грошам (грошикам); прогайнувати, розтринькати (проц(в)индрити, промантачити гроші (грошики). | Протирать, протереть с песком (с песочком) кого (разг.) – (те саме, що) Продирать, продрать (протирать, протереть, пробирать, пробрать) с песком (с песочком) кого (разг.). Див. песок.

Протиснуться | Нельзя протиснуться – дотовпу нема(є).

Протокол | В протоколе густо, а на деле пусто – у протоколі густо, а на ділі пусто. Пр. Проторенный | Идти по проторённой дорожке (перен.) – іти второваною (протоптаною)

стежкою.

Протягивать | Говорить, произносить, протягивать слова – говорити, вимовляти [з] протягом (на розтяг, спроквола). | Лишь бы протянуть время – аби день до вечора; аби згаяти час. | По одёжке протягивай ножки – по своєму ліжку простягай ніжку. Пр. Так кравець крає, як йому матерії стає. Пр. Живи [так], як кишеня дозволяє. Пр. | Протянуть в печати кого (разг.) – протягти у пресі кого. | Протянуть ноги (разг.) – простягти (витягти, випростати, відкинути) ноги; простягтися (витягтися, випростатися); опрягтися; (образн.) дуба дати (урізати). | Протянуть руку к чему – простягти руку до чого; сягнути рукою до чого.

Протяжение | На протяжении двух, трёх… дней, месяцев, лет… – протягом двох, трьох… днів, місяців, років…

Профессия | Педагог, врач по профессии кто – педагог, лікар хто з професії (з фаху, за фахом).

Прохладец | Работать с прохладцей (с прохладцем) (разг.) – працювати спроквола (не кваплячись, з холодком).

Прохладно | Пока прохладно – за холодку. [Рано, за холодку, рушить у дорогу. Стороженко.]

Проходить | Время проходит, прошло незаметно – час минає, минув непомітно; час і не змигнеться, і не змигнувся. | Как Мамай прошёл – наче ворог [потопом] пройшов. |

420

Російсько-український словник сталих виразів

Красной нитью проходит что (перен. книжн.) – Див. красный. | Мороз по коже (по спине) пробегает (дерёт, подирает, продирает) [у] кого – Див. мороз. | Пройти бесследно – Див. бесследно. | Проходить, пройти через руки чьи – проходити, пройти через руки чиї. | Это тебе даром не пройдёт – Див. даром.

Проход | Ни прохода, ни проезда (разг.) – ні пройти, ні проїхати; ні проходу, ні проїзду. | Прохода (проходу) не давать кому – проходу (проступу, просвітку) не давати кому. | Прохода (проходу) нет от кого кому – проходу (просвітку) нема(є) від кого (через кого) кому; (образн.) нема(є) кому стежки вільної від кого; (іноді) не давати спокою кому.

Прочий | Между прочим – між іншим; при нагоді (принагідно); (іноді) до речі кажучи. | Не в пример прочим – на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи. | Помимо [всего] прочего – поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше.

Прочь | Не прочь – не від того; не від тієї речі; не проти того; (іноді) не від тих грошей. | Прочь с глаз! – геть (гетьте) з-перед очей!; згинь (згиньте) з очей! | Руки прочь (от кого, от чего)! – руки геть (від кого, від чого)! | Шутки в сторону, шутки прочь (разг.) – Див. шутка.

Прошествие | По прошествии месяца, года… – [Після того (по тому)] як мине (як минув) місяць, рік…

Прошлогодний | Нужен (интересует) как прошлогодний снег (разг.) – потрібний (цікавить) як торішній сніг; потрібний, як діра в мості.

Прошлое | Прошлого не воротишь – минулого не (по)вернеш (не вернути). Пр. Минулому нема (не буде) вороття. Пр. Що вода занесе, назад не принесе. Пр. | Уйти, отойти в прошлое – піти, відійти в минуле; минутися.

Прошлый | В пропілом (в минувшем, в истекшем) году – Див. год. | Дело прошлое – давнє діло (давня річ). | На прошлой неделе – минулого тижня; на тому (на тім) тижні. | По прошлому опыту – з минулого досвіду. | Прошлый раз – минулого (того) разу.

Проще | Проще пареной репы – річ дуже проста; дуже (вельми) просто; найпростіше. Про | Про и контра – про і контра (за і проти).

Пруд | Место, где был пруд – ставище (стависько). | Хоть пруд пруди (перен.) – хоч греблю гати.

Прыгать | Прыгать на одной ноге – скакати на одній нозі; скакати діда.

Прыть | Во всю прыть (бежать, мчаться…) – навзаводи (що є духу, щодуху, чимдуж) (бігти, мчати…); (образн.) на всі жили брати.

Прядение | Зарабатывать, заработать прядением – заробляти, заробити прядінням; запрядати, запрясти; (образн.) закручувати, закрутити веретеном. [А Ганна грошей не жалувала… посилала, щоб було закрутить веретеном. Н.-Левицький.] | Отрабатывать, отработать прядением – відробляти, відробити прядінням; відпрядати, відпрясти (про багатьох повідпрядати).

Прямиком | Идти прямиком – іти навпростець (навпрямки); прямувати (простувати). Прямой | Друзья прямые — что братья родные – приятелі (друзі) справжні — мов брати

рідні. Пр. | Идти, пойти прямой дорогой (прямым путём) – просто йти, піти. [Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою… Шевченко.] | Прямой человек – щира (відверта) людина; щира душа.

Прямо | Говорить, сказать прямо в глаза – у живі очі казати, сказати. | Кто прямо едет

— в поле ночует – хто простує, той дома не ночує. Пр. | Прямо беда с ним – чисте лихо (чиста біда) з ним. | Смотреть (гладеть) прямо в глаза кому – дивитися просто у вічі (в очі) кому.

Прятаться | Прятаться за [чужую] спину – (по)за [чужу] спину ((по)за чужі плечі) ховатися (шитися).

Прятать | Прятать глаза (взгляд, взор) – ховати очі (погляд). Прятки | Играть в прятки – Див. играть.

Пташка | Ранняя пташка (перен.) – рання пташка. | Ранняя пташка зубки теребит (носок прочищает), поздняя глазки продирает – рання пташка зубки креше, а пізня очки дере. Пр. Рання пташка пшеничку клює, а пізня очки дере. Пр. Ранні пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють. Пр. Хто пізно встає, тому хліба не стає. Пр. | Рано пташечка запела, как бы кошечка не съела – рано пташка заспівала, коли б кішка не піймала. Пр. Не кажи гоп, поки не перескочиш. Пр. Жартуй, глечику, поки не луснув. Пр.

Птенец | Желторотый птенец – жовтороте пташа (пташеня).

Птица | Важная птица (перен.) – велика (важна) птаха; велика цяця; велике цабе. | Видно птицу по полёту – знати (видно) пана по халявах. Пр. Чути птаха по голосу. Пр. По пір’ю

421

Російсько-український словник сталих виразів

пізнаєш птаха. Пр. Чорт би дятла знав, коли б не довгий ніс. Пр. Пізнати вовка хоч у овечій (у баранячій) шкурі. Пр. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті. Пр. Видно між ложками ополоник. Пр. Осла пізнаєш по вухах, ведмедя — по кігтях, а дурня — по балачках. Пр. | Вольная птица (перен.) – Див. вольный. | Домашняя птица – дробина (дріб); свійське птаство; свійська птиця. | Жить как птица небесная (шутл.) – жити як птаха (пташка) небесна (як птаство небесне); жити безтурботно (безклопотно) як птах. | Невелика птица (перен.) – невелика цяця; невелике цабе. | Певчие птицы – співоче птаство (співочі птахи). | Птица высокого, низкого полёта (ирон.) – Див. полет. | Синяя птица – синій птах. | Стреляная (обстрелянная) птица (перен.) – стріляний (обстріляний) птах.

Птичий | На птичьих правах (быть, жить…) – Див. право. | С [высоты] птичьего полёта

– з [височини] пташиного льоту; з пташиної високості. | Только птичьего молока недостаёт, не хватает – тільки (хіба) пташиного молока немає (нестає, бракує). Він не знає, що таке немає. Пр.

Пуганый | Пуганая ворона и куста боится – лякана ворона й куща боїться. Пр. Полоханий заєць і пенька боїться. Пр. Кого гад укусив, той і глисти боїться. Пр. Налякав міх, то й торби страшно. Пр. Кого міх налякав, тому і торба не дасть спати. Пр. Битому і різку покажи, то він боїться. Пр. Битому собаці кия (дрючка) не показуй. Пр.

Пуговка | Нос-пуговка, нос пуговкой (шутл.) – ніс як ґудзик; кирпа.

Пузырь | Дутый пузырь (перен.) – дута булька (бульба). | Мыльный пузырь (перен.) –

миляна (мильна) булька (бульба).

Пуля | Всякая пуля грозит, да не всякая разит – не кожна куля влучає. Пр. | Вылететь пулей – Див. вылететь. | Лить (отливать) пули (перен.) – кулі лити; дзвін великий лити; брехню точити, казати таке, що й купи не держиться. | Пускать, пустить [себе] пулю в лоб – пускати, пустити [собі] кулю в лоб(а); застрелитися. | Хоть пулю в лоб – хоч кулю в лоб(а).

Пунктик | С пунктиком кто (шутл.) – не всі дома в кого; одної клепки в голові немає в кого (бракує кому); безклепкий хто; мишки в голові у кого.

Пункт | По пунктам; пункт за пунктом (излагать, объяснять…) – пункт за пунктом (по ряду, одне за другим) (викладати, пояснювати…).

Пуп | Пуп земли (разг. перен.) – пуп землі.

Пускаться | Пускаться, пуститься во все тяжкие (нелёгкие) (книжн. устар. во вся тяжкая) – пускатися, пуститися на всі заставки; пускатися, пуститися берега. | Пускаться, пуститься на хитрость (на хитрости) – пускатися, пуститися (братися, узятися, іти, піти) на хитрощі; удаватися, удатися до хитрощів.

Пускать | Пускать [мыльные] пузыри (перен.) – пускати [миляні, мильні] баньки (бульби, бульбашки, бульки); баньки (бульбахи) дути. | Пускать, пустить в расход кого – кулю дати кому; розстріляти кого. | Пускать, пустить в ход все средства – усіх заходів (способів) уживати, ужити; братися, узятися на всі способи. | Пускать, пустить корень, корни (перен.) – Див. корень. | Пускать, пустить на ветер (по ветру) (деньги, имущество…) – пускати, пустити на вітер (з вітром, за вітром, іноді на хух) (гроші, майно…). | Пускать, пустить по миру кого – Див. мир. | Пускать, пустить пыль в глаза – Див. пыль. | Пускать, пустить [себе] пулю в лоб – Див. пуля. | Пустить в обиход – запровадити (пустити) в ужиток. | Пустить ко дну, отправить на дно (разг.) – Див. дно. | Пустить козла в огород – Див. козел. | Пустить красного петуха – Див. петух. | Пускать (пустить) слезу – Див. слеза. | Пустить слух, молву – пустити чутку (чутки, поголос, поголоску); (ганебну) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого.

Пустой | Как из пустой бочки – як (мов…) із порожньої (пустої) бочки (із жлукта). | Переливать, пересыпать из пустого в порожнее – переливати з пустого в порожнє; воду в ступі товкти; молотити [саму] солому; з сухої криниці воду брати; теревені правити; плескати язиком (язиками); переливки переливати; плетенки плести. | Пуст карман, да красив кафтан – у голові панство, а сорочку воші з’їли. Пр. На возі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить. Пр. У голові панство, а за коміром воші. Пр. Убрався в жупан і дума, що пан. Пр. Голе й босе, а голова в вінку. Пр. Чоботи риплять, а горшки без сала киплять.

Пр. Пани ж мої дрібнесенькі, а воші як біб. Пр. | Пустая бочка пуще (звонче) гремит –

порожня бочка гучить, а повна мовчить. Пр. | Пустая голова (башка) – пуста людина; пуста голова; у голові як у пустій клуні (стодолі); у голові вітер свище; голова як свистун; макоцвіт (макоцвітна голова). | Пустая мельница без ветру мелет – порожній млин і без вітру меле. Пр. Меле, як порожній млин. Пр. | Пустая трата времени – марнування (гайнування) часу; марна трата часу. | Пустое место (перен.) – порожнє місце. | С пустыми руками (прийти, явиться, уйти…) – з порожніми (з пустими, з голими) руками

422

Російсько-український словник сталих виразів

(голіруч, іноді упорожні) (прийти, піти…). | Тощий, пустой кошелёк – Див. кошелёк.

Пусто | В голове пусто у кого – у голові пусто в кого; голова клоччям набита в кого, кому. | В кармане пусто у кого – у кишені вітер ходить (свище) в кого, кому; у кишені гуде (свище, гуляє) у кого, кому; у кишені дідька має хто; в одній кишені пусто, а в другій немає нічого в кого. | Разом густо — разом пусто – Див. густо. | Совершенно пусто –

пустісінько (порожнісінько). | Чтоб тебе (вам) пусто было (фам.) – (не)хай тобі (вам) усячина (трясця!); а бодай тебе (вас)!; щоб тебе (вас) курка брикнула.

Пустыня | Глас вопиющего в пустыне – Див. глас.

Пустяк | Заниматься пустяками – бавитися дурницею (дурницями, пустим); бавитися леда-бриднею. | Наговорил пустяков – наплів дурниць; (образн.) наказав на вербі груш; наказав три мішки (сім мішків) гречаної вовни; наколотив гороху з капустою. | Нет, это не пустяки – ні, це не пусте (не дрібниця, не дрібниці, не абищиця, не дурниця). | Пара пустяков (разг.) – пусте діло; дурниця (іноді ніщо). | Поссориться из-за пустяка –

посваритися через (за) дурницю; (образн.) за масляні вишкварки (за онучу) не помиритися.

Пусть | Ну пусть будет и так – ну хай (нехай) буде й так; чи так, то й так, дарма; хай так. | Пусть будет по-вашему – хай (нехай) буде по-вашому; (жарт.) хай (нехай) ваше зверху буде; нехай буде з гречки мак. Нехай буде гречка, аби не сперечка. Пр. | Пусть твой род погибнет! (бранное) – щоб твоє кодло звелося!; щоб тебе з кодла звело!

Путаться | Путаться под ногами – Див. нога.

Путать | Путать [свои] следы (перен.) – плутати [свої] сліди; ключкувати. Путевка | Путёвка в жизнь (перен.) – путівка (подорожня) в життя.

Путеводный | Путеводная звезда (перен.) – провідна зірка (зоря). | Путеводная нить (перен.) – провідна нитка.

Путем | Говори путём (разг.) – кажи до пуття. | Он ничего путём не знает (разг.) – він нічого гаразд (як слід, до пуття, до ладу) не знає.

Путь | Без пути (разг.) – безпуття. | В пути, по пути (сделать что) – по дорозі; дорогою; мимохідь, мимоїздом (переходом). | Все дорога (все пути) ведут в Рим – Див. Рим. | Вставать, встать на путь чего – Див. вступать. | Держать путь – Див. держать. | Каким путём? – якою дорогою (яким шляхом)?; кудрю?; (перен.) як; яким способом (чином, робом)? | Куда вам путь лежит? – куди вам дорога? | Млечный Путь (астрон.) – Див. млечный. | Найти верный, правильный путь – знайти правдивий шлях; (іноді)

ухопити тропи. | На обратном пути – по дорозі назад (додому); (по)вертаючись назад (додому); поворітьма. | Направлять, направить путь (шаги, стопы) – Див. направлять. | Наставлять, наставить (направлять, направить, обращать, обратить) на путь истины (на путь истинный) кого – наставляти, наставити (наводити, навести) на добру (праву) путь кого; наставляти, наставити (наводити, напутити) кого; наставляти, наставити на [добрий] розум кого. | Не по пути с кем – не по дорозі (не дорога, не в шляху, не по руці) з ким; (іноді) невзвороті кому з ким. | Окольным (обходным) путём – стороною; манівцями (манівцем); (іноді розм.) повзагорідно. | Отправляться, отправиться (двигаться, двинуться…) в путь – рушати, рушити (вирушити, вирушати) в дорогу. | Прокладывать, проложить дорогу (путь) кому, чему – Див. прокладывать. | Пусть твой путь будет усеян цветами – нехай тобі цвітом стелиться дорога. | Путём подкупа, измены – підкупом, зрадою. | Пути (дороги) разошлись чьи – Див. расходиться. | Пути сообщения – шляхи [сполучення]. | Путь-дорога, путь-дорожка, путь-дороженька (поэт.) – шлях-дорога (путь-дорога), шлях-доріжка, шлях-доріженька (путь-доріженька). | Сбивать, сбить с пути кого – збивати, збити з дороги кого; збивати, збити з пуття кого. | Сбиваться, сбиться с пути (перен.) – збиватися, збитися з дороги; на манівці сходити, зійти; збиватися, збитися з пуття; (іноді) ледащіти, зледащіти; блудними дорогами йти, піти. [Блудними дорогами пішов. Франко.] | Совратить, совлечь, сбить с пути (истины, добра, истинного, доброго…) кого – збити (звести) з доброго шляху (з доброї путі, дороги, стежки, тропи) кого; збити з правої путі (з пуття, знепутити) кого. [Та ви його ще з тропи зіб’єте… М. Куліш.] | Стоять, находиться на ложном пути; идти по ложному пути (перен.) – стояти, бути на хибній (кривій) дорозі (путі); іти хибною (кривою) дорогою. | Судебным путём – судом; через суд. | Сухим путём – суходолом (сухопуттю). | Счастливый, добрый путь!; счастливого, доброго пути! – щасливої дороги!; щасливо! | Уготовлять путь на тот свет кому – уготовляти на той світ дорогу кому; стежку промітати кому. | У каждого свой путь [в жизни] – у всякого (у кожного) свій шлях; кожен (кожне) має свій шлях. [У всякого своя доля і свій шлях широкий. Шевченко.] | Что в том пути? (разг.) – яка користь з того? | Этим, тем путём – цією, тією (тою) дорогою (цим, тим шляхом); сюдою, тудою.

423

Російсько-український словник сталих виразів

Пухнуть | Голова пухнет (от чего) – голова пухне (з чого); голова ходором ходить (з чого); голова як стіг (з чого).

Пух | Ни пуха ни пера – ні пуху ні пера; ні шерстинки ні пушинки. | Пусть будет (будь) земля пухом тебе – пером земля тобі; легко тобі лежати, сиру землю держати. | Разбить неприятеля в пух и (в) прах – розбити ворога дощенту (до пня, упень). | Разориться в пух (в пух и (в) прах) – зруйнуватися вкрай (до решти); геть зовсім (геть-чисто) зубожіти (збідніти); звестися [на] нінащо. | Рыльце в пуху (в пушку) у кого – Див. рыльце.

Пучить | Пучить глаза на кого, на что – витріщати (вирячувати, вилуплювати) очі (баньки); витріщатися на кого, на що.

Пушечный | Пушечное мясо – гарматне м’ясо.

Пушка | Брать, взять на пушку кого (разг.) – пускати, пустити туману кому; пошивати, пошити у дурні кого; підвозити, підвезти воза кому. | Из пушки по воробьям (стрелять, палить, бить…) – з гармати у горобців стріляти. | Пушкой не прошибёшь (не пробьёшь) –

1) І києм не протиснеш; і лопатою не прогорнеш; хоч греблю гати; ніде (нема де) й голки встромити; 2) хоч кіл на голові теши; уперся — як на пень з’їхав. | Пушкой (пушками) не разбудишь (не добудишься); хоть из пушки (пушек) пали – хоч коти гармати (хоч з гармати пали) — не збудиш (не розбудиш, не добудишся).

Пуще | Пуще всего – найбільше (найдужче); над усе. | Пуще глаза (ока) беречь, охранять кого, что (устар.) – більше як (ніж) ока [в голові] берегти (пильнувати, Шанувати) кого, що.

Пущий | Для пущей важности (разг.) – для більшої ваги (важності).

Пфефер | Задавать, задать пфеферу (феферу) кому (разг.) – завдавати, завдати кому перцю; давати, дати чосу (бобу) кому.

Пчеловодство | Заниматься пчеловодством – пасічникувати (бджолярувати). Пшеница | Яровая пшеница – яра пшениця (пшениця-яриця); (іноді) ярка.

Пыл | В пылу битвы, боя, спора… – у запалі (у розпалі) битви, бою, суперечки… | В пылу гнева – у розпалі гніву. | С пылу, с жару – просто з жару (з полум’я); просто з сковороди. | Умерить свой пыл – угамувати свій запал; осістися (розхолодитися).

Пыль | Поднялась пыль – курява встала (знялася). | Покрыться пылью – припасти (укритися) пилом (порохом); запорошитися (закуритися, закуріти). | Пускать, пустить пыль в глаза – туману (ману) пускати, напускати кому, на кого; туманити кого; замилювати, замилити очі кому. | Пыль столбом – (те саме, що) Дым коромыслом, дым столбом (перен. разг.). Див. дым.

Пытка | Подвергать, подвергнуть пытке кого – брати, узяти на муки (на тортури) кого; піддавати, піддати мукам кого; катувати кого. | Предавать, предать пытке – віддавати, віддати на муки (на тортури).

Пых | Одним пыхом (разг.) – духом; як стій; за одним махом (пахом-махом).

Пьяный | Напиться, нарезаться пьяным – упитися; залити (налита) очі (зниж. сліпи); зачмелити голову; набрати повну голову; насмоктатися (нарізатися, надудлитися, наджулйтися); (образн.) забити палю. | Он вечно пьян – він завжди п’яний; він не виходить (не висихає) з горілки; (давн.) він кисне в шинку. | Пьяному море по колено – Див. колено. | С пьяных глаз; под пьяную руку; по пьяному делу; по пьяной лавочке (разг.) – з п’яних очей; під п’яну руч; напідпитку; по п’яному; п’яним бувши. | У пьяного что на уме, то и на языке – у п’яного що на умі (що в серці), те й на язиці. Пр.

Пядь | Будь он [хоть] семи пядей во лбу – хай він буде мудріший, як сам Соломон; хай він буде наймудріший; хай у нього [буде] розуму аж понад голову. | Семи пядей во лбу – мудра голова; мудрагель; головатий чоловік. Розуму як накла(де)но. Пр. Розуму наче два клали, а третій топтав. Пр. Мудрий як Соломон. Пр. Він більше має розуму в п’яті, ніж ти в голові. Пр. (давн.) Розумний — по коліна в Біблії. Пр.

Пялить | На чужой кусок не пяль роток – на чужий коровай очей не поривай. Пр.

Пята | Ахиллесова пята – ахіллесова п’ята. | Быть, находиться под пятой у кого – бути під п’ятою в кого. | По пятам идти, ходить, гнаться… – гнати(ся) слідком за ким; на п’яти кому наступати; назирці йти, ходити за ким. | С (от) головы до пят – Див. голова.

Пятки | Душа в пятки ушла у кого (разг. шутл.) – Див. душа. | Лизать руки, ноги, пятки кому – Див. лизать. | Наступать, наступить на пятки кому – наступати, наступити на п’ятки кому. | Показывать, показать пятки – п’ятами кивати, накивати; підошвами (литками) кресати, покресати. | Смазывать, смазать (намазывать, намазать, подмазать, подмазывать…) пятки [салом] (разг.) – [Салом] п’ятки намазувати, намазати (намащувати, намастити).

Пятница | Семь пятниц на неделе у кого – сім п’ятниць на тиждень у кого (має хто).

424

Російсько-український словник сталих виразів

Пятно | Белое пятно (перен.) – біла пляма; прогалина. | И на солнце есть пятна – і на сонці є плями. Пр. | Класть пятно, клеймо на кого (перен.) – Див. класть. | Родимое пятно (перен.) – пережиток; родима пляма.

Пятый | Нужен как собаке пятая нога (разг.) – потрібний як собаці (як псові) п’ята нога; так потрібне, як сліпому дзеркало, а глухому музика; потрібний, як діра в мості. | Пятое колесо в телеге (в колеснице) – п’яте колесо до воза. | Пятое-десятое – се і те; те і те. | С пятого на десятое (рассказывать) (разг.) – Див. десятый.

Раба | Сама себя раба бьёт, коль нечисто жнёт – сама себе раба б’є, що нечисто жне. Пр.

Заробив петлю на свою шию. Пр. Пий сама, мила, коли таке заварила. Пр. Заварив кашу, так і їж. Пр. Бачили очі, що купували, — їжте, хоч повилазьте. Пр. Терпи, тіло, маєш, що хотіло, Пр. Плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що купували — грошам не пропадать. Пр.

Работаться | Не работается кому – не працюється кому; не бере робота кого.

Работать | Кто не работает, тот не ест – хто не працює, той не їсть. | Не над чем работать [по хозяйству] кому – нема(є) над чим, коло чого працювати кому; не має коло чого, над чим працювати (робити) хто; ні над чим робити (працювати) кому; ні за що (нема за що) рук зачепити кому; не має за що рук зачепити хто. | Не расположен работать кто – не має охоти до роботи (неохочий працювати) хто; не бере робота кого. | Работает, как мальчик, а ест, как мужичок – їсть за вола, а робить за комара. Пр. | Работать до поту и поесть в охоту – роби до поту, а їж ув охоту. Пр. Хто не мерзне за роботою, той і їсть з охотою. Пр. | Работать компанией за угощение – робити толокою. […У балку спустився. Та й викопав при долині Глибоку криницю. (Не сам-один: толокою Йому помагали Й добрі люди приходили криницю копати). Шевченко.] | Работать над чем –

працювати коло чого, над чим. | Сыт да богат, не хочу работать, а дети будут — сами добудут – буде з нас — не діти в нас, а діти будуть — самі добудуть. Пр. | Усердно работать – ретельно (щиро, пильно) працювати; щирим серцем працювати (робити); припадати до роботи; докладати рук до чого.

Работа | Брать, взять в работу кого (разг.) – брати, узяти в роботу кого. | Браться, взяться (приниматься, приняться) за работу – братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці). | Вести работу – працювати (робити); провадити роботу; (іноді тавтологічне) робити роботу. [Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу. Н. п.] | Всегда работа у кого, не выходит из работы кто – завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому. | Работа денежку копит, а хмель денежку топит – карти й пиття не доводять до пуття. Пр. Ходив би в злоті, якби не дірка в роті. Пр. Заробив кревно та й пропив певно. Пр. | Работа не волк, в лес не убежит – робота не ведмідь, у ліс не втече. Пр. Гуляй, тату, завтра свято. Пр. Сиди, Векло, ще не смеркло. Пр. Ще далеко Ілля, ще напряду я. Пр. Сиди, Тетяно, бо ще рано. Пр. | Работа по составлению словаря – робота (праця) коло складання (над складанням) словника. | Работа по хозяйству – робота (праця) в господарстві. | Сегодняшней работы на завтра не откладывай – що маєш робити — роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий. Пр. Одклад не йде на лад. Пр. Краще тепер, як у четвер. Пр. З одкладу не буде ладу. Пр. | Сизифов труд (сизифова работа) – Див. сизифов. | Топорная работа – незграбна (груба) робота; робота — аж пальці знати. | По работе и плата – яка робота, така й плата. Пр. Хто робить — голий не ходить. Пр. Хто вітрові служить, тому димом платять. Пр. Як собаку годують, так він і гавка. Пр.

Работник | Работник просвещения – працівник освіти; (член спілки працівників освіти також) освітянин.

Раб | Раб Божий – раб Божий (Господній). [Наш брат був на землі рабом поганським, тепер він раб Господній, більш нічий. Українка.]

Равнодушный | Становиться, стать равнодушным – ставати, стати байдужим; забайдужитися; байдуж(н)іти, збайдуж(н)іти.

Равно | А равно; равно как и… – а так само; так само і (як і…). | Мне всё равно – мені однаково (все одно); мені байдуже; про мене; про мою волю. | Совершенно всё равно – однаковісінько. [Мені однаково, чи буду я Жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — однаковісінько мені. Шевченко.]

Равный | Быть, держаться, разговаривать… на равной ноге с кем – Див. нога. | Равным образом – так само; а також.

Равняться | Равняться по кому, на кого (перен.) – рівнятися на кого.

Рада | Рада б душа в рай, да грехи не пускают – рада б душа в рай, та гріхи не пускають. Пр. Рада б мама за пана, та пан не бере. Пр. Є ложка, та в мисці нема. Пр.

Радеть | Не радеть о чём – не дбати за що (про що); занедбати що.

425

Російсько-український словник сталих виразів

Ради | Ради бога – Див. бог. | Ради милого дружка и серёжка из ушка – для милого друга і вола з плуга. Пр. Для бажаного друга і коня з плуга. Пр. Для вас і сорочка з нас. Пр. | Ради прекрасных глаз – заради (задля) чудових (прегарних, прекрасних) очей. | Ради приличия – для годиться; для звичаю (для звичайності). | Чего ради? – для чого?; чому?; з якої речі?; навіщо? | Шутки ради – жартома (жартом, для жарту).

Радоваться | Извольте радоваться! (ирон.) – [Ось] маєте!; от і маєте! | Не радуйся найдя, не тужи потеряв – знайшов — не скач, загубив — не плач! Пр. | Радуйся, Кирюшка, будет у бабушки пирушка – радуйся, Хвесьо, кіт сало несе [радуйся вельми, бо вже перед дверима]. Пр. Збирайтеся, старці, обід буде. Пр.

Радость | Вне себя от радости кто – [Аж] не тямиться з радощів хто; не тямить себе з радощів хто; у нестямі (без тями) з радощів хто; себе не чує з радощів хто; у радощах не чується хто. | Доставлять радость кому – давати радість кому; радувати кого. | На радостях – з радощів (на радощах). | От радости – з радощів (іноді з радості). [Ох, аж серце в мене зайшлося з радощів. Григоренко. Отоді теє всі люди зачували, Із хат з піснями виходили, З великої радості святую землю цілували. Тичина.] | Радость не в радость кому – (і) радість не радість кому. | С какой радости? (разг.) – чого?; чому?; з чого?; через що (через віщо)?; з якої причини? | С радостью – з радістю; радо; залюбки. | С радости-веселья русы кудри вьются, а с тоски-печали русые секутся – з радощів кучері в’ються, а з журби січуться. Пр. Радість красить, а туга (печаль) палить. Пр. | Старость — не радость – старість — не радість. Пр. Старість не прийде з добром — коли не з кашлем, то з горбом. Пр. Старість іде і хвороби веде. Пр. Старій бабі і на печі ухаби. Пр. Старість — не радість, а смерть — не весілля. Пр. Молоде — золоте, а старе — гниле.

Пр.

Радужный | Видеть, представлять… в радужном свете что – бачити в рожевому світлі що.

Рад | Жизни не рад кто (разг.) – Див. жизнь. | Рад бы [был] – радніший [був] би. | Рад вас видеть – Див. видеть. | Рад [или] не рад; хоть рад, хоть не рад (разг.) – радий [чи] не радий; рад не рад; хоч не хоч. | Рад-радёхонек, рад-радёшенек (разг.) – радий-радісінький.

| Рад (рады) стараться! – рад(ий) (раді) старатися! | Рад бы душой, да хлеб чужой – рад би гостю, та хліба шкода. Пр. Попросили б і сісти, так нічого їсти. Пр. | Рад дурак, что пирог велик – обіцянка-цяцянка, а дурневі радість. Пр. Той сказав на глум, а той узяв на ум. Пр. Ворона літає, а дурень голову задирає. Пр. Дурний і хату спалить, так вогню рад.

Пр. | Рад нищий и тому, что сшили новую суму – голодному і вівсяник добрий. Пр.

Голодне буде їсти й холодне. Пр. Добрий хліб, коли нема калача. Пр. Хто гарячого не бачив, той і холодному рад. Пр. | Хоть не рад, да готов – не рада коза торгу, а курка весіллю, та мусять. Пр. Не радий хрін тертушці, а проте на кожній танцює. Пр. | Чем богаты, тем и рады – Див. богатый.

Раж | Войти (прийти) в раж – увійти (прийти) в раж; розпалитися; розходитися.

Разбегаться | Глаза разбегаются, разбежались – Див. глаз.

Разбивать | Разбивать, разбить жизнь, надежды (перен.) – розбивати, розбити життя, надії. | Разбивать, разбить сердце чьё, душу чью, у кого – розбивати, розбити серце чиє, душу чию. | Разбить лагерь – табором стати; отаборитися. | Разбить (сломать) лёд (перен.) – Див. лёд. | Разбить цепи (перен.) – розбити (порвати) кайдани (пута); скинути ярмо.

Разбираться | Хорошо разбирается в этом кто – добре на цьому знається (розуміється) хто.

Разбирать | Досада, злость разбирает кого – досада, злість (лють) бере (розбирає, забирає, пориває) кого. | Не разбери-бери; не разбери-поймёшь (разг.) – не розбери-бери. | Разбирает грусть кого – бере (розбирає, огортає, посідає) смуток (туга) кого. | Разбирает охота кого (делать что) – охота (хіть) пориває (забирає, розбирає) кого; кортить кому, кого; пориває кого (що робити). | Разбирать, разобрать по косточкам кого, что (разг.) –

осуджувати, осудити з голови до ніг кого, що; осуджувати, осудити, і живої кісточки не зоставивши.

Разбиться | Разобьюсь (расшибусь) в лепёшку, а… – Див. лепёшка. Разбитый | Остался, оказался у разбитого корыта – Див. корыто.

Разбойник | Разбойники пера – розбишаки (розбійники) пера.

Разбой | Голому разбой не страшен – з голого, як з святого, — не візьмеш нічого. Пр. Голота не боїться ні дощу, ні болота. Пр. Мокрий дощу не боїться. Пр. Голої вівці не стрижуть. Пр.

Разбор | К шапочному разбору (прийти, явиться…) (разг.) – на шапкобрання.

426

Російсько-український словник сталих виразів

Развалец | Работать с развальцем (разг.) – працювати спроквола. | Ходить с развальцем (развальцей) (разг.) – ходити перехильцем (перехильці, перевальцем, розвалкувато); ходити перевалюючись (перехилюючись); (образн.) ходити качиною ходою.

Развалина | Настоящая развалина кто (о человеке) – справжня руїна хто; (образн.)

порохно сиплеться з кого.

Разверзаться | Бездна (пропасть) разверзается, разверзлась под кем, под чьими-либо ногами (перен.) – безодня (прірва) розкривається, розкрилася під ким, під чиїми ногами. | Разверзлись (отверзлись) хляби небесные (шутл.) – Див. хлябь.

Развешивать | Развешивать, развесить уши (разг.) – розпускати, розпустити (розвішувати, розвісити, про багатьох порозпускати, порозвішувати) вуха; заслухуватися, заслухатися. [Тільки розпустіть вуха, то забожимося, що й на вербі є груші. КвіткаОснов’яненко. А я знов розвішував вуха, слухаючи їх оповідань, жартів, вигадок та дотепів. Франко.]

Разве | Разве я знаю? – хіба я знаю?; або я знаю? | Разве я не говорил – а не казав я?; хіба я не казав?

Развивающийся | Развивающиеся страны – країни, що розвиваються; розвиткові країни; (іноді) країни в розвитку.

Развинтиться | Нервы развинтились (разг.) – нерви розхиталися (розшрубувалися, розгвинтилися). | Я совсем развинтился (разг.) – я зовсім (геть) ослаб.

Развитие | В развитии [постановления] – на розвиток [постанови].

Разводиться | Разводиться, развестись с кем – брати, узяти розлуку з ким; розлучатися, розлучитися з ким.

Разводить | Разводить (развести) антимонию (фам.) – Див. антимония. | Разводить бобы – Див. боб. | Разводить вавилоны – розводити вавілони. | Разводить, развести руками – розводити, розвести руками. | Разводить разводы (узоры) (разг.) – розводитися; теревенити; (зниж.) розпатякувати. | Разводить тары-бары (растабары) с кем – теревені правити (розводити, точити); теревені-вені правити; плетеники плести. | Разводить турусы [на колёсах] – теревені правити (розводити, точити); баляси (ляси) точити; баляндраси правити (торочити); розпускати язика (язик); верзти [нісенітницю, нісенітниці].

Развязка | Дело идёт к развязке – ідеться до кінця (до краю); діло доходить кінця; ідеться до розв’язки. | Счастливая развязка – щасливий кінець; щаслива розв’язка.

Развязываться | Язык развязывается, развязался у кого – язик розв’язується, розв’язався в кого, кому.

Развязывать | Развязывать, развязать мошну (кошель) – розв’язувати, розв’язати калитку (капшук); брязнути гаманцем (капшуком). | Развязывать, развязать руки кому – розв’язувати, розв’язати світ (руки) кому; сягнути глибше до кишені. | Развязывать, развязать язык кому – розв’язувати, розв’язати язик (іноді згруб. губу, рота) кому. [Мелашчина краса таки розв’язала їй (Кайдашисі) язик. Н.-Левицький. Насилу розв’язав рота! Кропивницькнй.]

Разгар | Весна в разгаре – весна у повні (у розповні, у розквіті). [Надворі весна в повні. Мирний.] | В разгаре лета – у розповні (у розпалі) літа; саме в серед(о)ліття; (іноді давн.)

[саме] у межінь. | В [самый] разгар, в [самом] разгаре борьбы, войны – [Саме] у розпалі боротьби, війни.

Разгневаться | Разгневаться на кого – розгніватися на кого; узяти (покласти, положити) гнів на кого.

Разговорный | Разговорный стиль, жанр – розмовний стиль, жанр. | Разговорный язык –

говірна мова; жива мова.

Разговорчивый | Быть разговорчивым (красноречивым) – бути говірким (говірливим); даватися, датися на мову (на речі). [Друге на речі не дається, а в неї слово — як струмочок дзюрчить. Барвінок.]

Разговор | Без [всяких] разговоров – жодних розмов; [без] ніяких розмов. | Без дальних (лишних) разговоров – без зайвих розмов; без зайвої мови. | Вмешиваться, вмешаться в разговор – Див. вмешиваться. | [Вот] и весь разговор – оце й уся мова (розмова); [оце й] по всій мові; та й по всій мові; оце й усе; та й усе; оце й по всьому (та й по всьому). | Вступать, вступить в разговор с кем – Див. вступать. | Иметь с кем разговор –

розмовляти з ким; мати розмову з ким; бути на мові (на розмові, іноді на речах з ким). | И разговора не было об этом – і розмови (і мови) не було про це. | Крупный разговор –

гостра розмова. | Разговор в пользу бедных – балаканина (пусті слова) на користь (на вжиток) бідним. | Разговор идёт о ком, о чём – йдеться про кого, про що; [мова] мовиться

427

Російсько-український словник сталих виразів

за (про) кого, за (про) що. | Разговор не клеится – Див. клеиться. | Разговор продолжается – розмова йде (точиться) далі; розмова триває [далі]. | Разговоры разговаривать – розводити балачки; бали точити.

Разгон | В разгоне – у розгоні. | С разгона – з розгону; розігнавшись.

Разгораться | Глаза, глаза и зубы разгорелись у кого на что (разг.) – очі, очі і зуби розгорілися (розпалилися) в кого на що. | Страсти разгорелись – пристрасті розпалилися (розгорілися).

Разграбление | На поток и разграбление – Див. поток.

Разгуляться | Погода разгулялась – розгодинилося (випогодилося, вияснилося).

Разгул | Предаваться разгулу (пьянствовать, кутить) – пити-гуляти; пиячити. | Пьяный разгул – (гульня-)пиятика.

Раздаваться | Гром раздаётся, раздался – грім лунає, пролунав (гримить, загримів); (безособове) гримить, загриміло (загримотіло).

Раздавать | Раздавать, раздать взаймы – розпозичати, розпозичити (випозичати, випозичити). | Человек, который щедро (много) раздаёт, потом бедствует – роздайбіда. [Ти роздайбіда: усе пороздаєш, а сама бідуєш. З нар. уст.]

Раздавливать | Раздавливать, раздавить бутылочку, стаканчик… (разг.) – перепускати, перепустити (видудлювати, видудлити) пляшечку, скляночку…

Разделывать | Разделать (отделать) под орех кого (разг. фам.) – Див. орех. Разделять | Разделяй и властвуй! – поділяй (діли) і пануй. | Разделять любовь чью

(книжн.) – кохати (любити) кого взаємно (обопільно); відповідати на кохання чиє (любов чию) коханням (любов’ю).

Раздел | Жить в разделе – жити нарізно (різно, окремо).

Раздирать | Тоска раздирает сердце (душу) – туга крає серце.

Раздор | Внутренние раздоры – хатні (домові) чвари. | Яблоко раздора – Див. яблоко. Раздражение | Сказать с раздражением – сказати роздратовано.

Раздувать | Раздувать, раздуть кадило (разг.) – роздмухувати, роздмухати кадило. Раздумье | Погрузиться, впасть в раздумье – поринути у роздуми; задуматися

(замислитися).

Разевать | На чужой каравай рта не разевай – Див. каравай.

Разжевывать | Разжёвывать, разжевать и (да) в рот класть, положить кому –

розжовувати, розжувати і в рот класти, покласти кому. | Это дело надо разжевать (перен. разг.) – це діло (цю справу) треба розжувати.

Разживаться | Чужим добром не разживёшься – з чужого добра не строїть двора. Пр. У чужій кошарі овець не розвести. Пр. Чуже добро бере за ребро. Пр. Хоч не красне, але власне. Пр.

Разжимать | Разжимать, разжать губы (зубы) – розціплювати, розціпити губи (зуби). Разить | Слово пуще стрелы разит – гостре словечко коле сердечко. Пр. Слово не стріла,

а глибше ранить. Пр. Вода все сполоще, злого слова — ніколи. Пр. Рана загоїться, зле слово - ніколи. Пр.

Разливанный | Разлив(ан)ное море чего (разг. шутл.) – 1) Розливне море чого; наддостаток чого; 2) пиятика.

Разливаться | Разливаться соловьем – Див. соловей. Разлить | Водой не разлить, не разольёшь кого – Див. вода.

Различие | Без различия пола и возраста – не зважаючи на стать і вік; не розрізняючи статі і віку. | Относиться ко всем без различия – ставитися до всіх однаково.

Разлюли | Разлюли малина (разг.) – як у казці; краще й не треба; розкішно.

Размах | С размаха, со всего размаха прыгнуть – з [усього] розгону скочити (стрибнути). | С размаха, со всего размаха ударить, бить… – з [усього] розмаху (іноді розгону) бити…

Размашисто | Жить размашисто – жити широко (розгонисто, розкішно, застар. повеликопанськи). | Писать размашисто – розгонисто (широко) писати.

Размениваться | Размениваться, разменяться на мелочи (мелочь) (перен.) –

розмінюватися, розмінятися на дрібниці.

Размер | По размеру – розміром (за розміром). | Принимать, получать… размеры чего, какие – набирати (набувати)… розмірів чого, яких.

Размолвка | Между ними произошла размолвка – зайшла між ними незгода (незлагода); вони посварилися.

Размыкивать | Размыкивать, размыкать печаль, тоску, горе… (разг.) – розвіювати, розвіяти (розганяти, розігнати, розбивати, розбити) сум (смуток), тугу, горе… [Він їм тугу розганяє. Хоч сам світом нудить. Шевченко.]

428