stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

столбу кого (устар. перен.) – Див. позорный.

Приглашение | Прийти, явиться по приглашению чьему – прийти на запрошення чиє. | Пришёл, явился без приглашения – прийшов непроханий (некликаний); (іноді жарт.)

прийшов самопихом.

Приглянуться | Приглянулся, приглянулась кому кто – упав, упала в око хто кому; запав, запала в око (в очі) хто кому; сподобався, сподобалася (уподобав, уподобалася) хто кому.

Приговор | По приговору суда – за судовим вироком (за присудом). | Приговор исполнен –

присуд (судовий вирок) виконано.

Пригодиться | Пригодиться кому – у пригоді стати кому; придатися (здатися, знадобитися) кому.

Пригоршня | Полными пригоршнями давать, сыпать… что – повними пригорщами давати, сипати… чого, що; щедро давати, сипати… чого, що.

Пригреть | Отогревать, отогреть (пригреть) змею на груди (за пазухой) – Див. змея.

Пригрозить | Пригрозить [пальцем] кому – насваритися [пучкою, пальцем] на кого; накивати [пальцем] на кого.

Придавать | Не придавать значения чему – не надавати ваги (значення) чому; легковажити що. | Придавать, придать вкус чему – надавати, надати смаку чому; смачити, присмачити що. | Придавать смелость кому – додавати сміливості (відваги, духу) кому.

Придача | В придачу – на додачу; на додаток; до того ж.

Придерживаться | Придерживаться рюмочки (стаканчика) (разг.) – з чаркою не розминатися; чарки не минати; у чарку часто зазирати; до скляного бога прикладатися; до корчми (до шинку) стежку топтати.

Придерживать | Придержать язык (язычок) (разг.) – припнути язика; укусити себе за язик.

Придираться | Придираться, придраться к словам кого – чіплятися, причепитися (прискіпуватися, прискіпатися, присікуватися, присікатися) до чиїх слів. | Придраться к случаю – скористатися (покористуватися) з нагоди.

Придирка | Постоянные, бесконечные придирки к кому – постійні нескінченні причіпки (зачіпки, чіпляння) до кого; (образн.) нема промитої води кому.

Придумывать | Придумывать, придумать способ, средство – добирати, добрати (прибирати, прибрати) способу (розуму, ума). [А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибирає, що йому робить. ЗОЮР.]

Приезд | По приезде чьем куда – коли (як) приїхав (приїхала) хто куди; приїхавши (прибувши) хто куди.

Прием | В два, три… приёма – за два, три… рази; двома, трьома заходами (нападами); (про ліки) за два, три… рази. | В один приём – відразу; (за) одним заходом; за одним разом. | Оказать хороший приём кому – добре (гарно) привітати (вшанувати, прийняти) кого. | Приём по вторникам… – приймає (приймають) вівторками (щовівторка, у вівторки). | Сейчас начнётся приём – зараз прийматимуть (прийматиме) хто. | Часы приёма – приймальні години.

Прижимать | Прижимать в угол кого (разг.) – Див. угол. | Прижимать к ногтю (подобрать под ноготь) кого – Див. ноготь. | Прижимать, прижать, прищемлять, прищемить хвост кому – Див. хвост.

Призвание | Врач, агроном, садовод… по призванию – лікар, агроном, садівник… з покликання (за покликанням). | Следовать своему призванию – іти за своїм покликанням.

Призма | Сквозь (через) призму чего [смотреть, глядеть…] – крізь призму чого [дивитися…].

Признавать | Признавать нужным, необходимым что – визнати за потрібне, за конче потрібне що. | Признавать правым кого – визнавати правду за ким; визнавати, що має рацію хто.

Признак | Нет и признака кого, чего – нема й знаку (сліду, признаки) кого, чого; нема й зазору (зазором) кого, чого; і не заснітилося на що. | Отличительный признак – відмінна (відмітна, характерна) ознака; питома (питима) прикмета.

Признаться | Признаться (сказать) (как вводное слово) (разг.) – сказати правду (по правді); признатися.

Призывать | Призывать, призвать в свидетели кого, чего – свідчитися, посвідчитися ким, чим; посилатися, послатися (покликатися) на кого, на що. | Призывать, призвать проклятия на голову чью, кого – клясти, поклясти кого.

Приказать | Как прикажете (устар.) – як скажете; як звелите. | Приказал долго жить

409

Російсько-український словник сталих виразів

(перен.) – наказав довго жити; віддав Богові душу. | Что прикажешь желать (если) (разг.) – що робитимеш (що будеш робити, що маєш робити, що вдієш), (коли)…

Приказный | Приказная строка; приказный крючок (устар. перен.) – каламар; перогриз; писарчук.

Приказ | По приказу – з наказу (за наказом).

Прикалиток | Борода с ворота, а ума с прикалиток – під носом ліс, а на розум ще й не орано. Пр. Під носом зійшло, а в голові ще й не сіяно. Пр. Борода велика, а розуму мало. Пр. Виріс до неба, а дурний як [не] треба. Пр.

Прикарманивать | Прикарманивать, прикарманить что – прибирати, прибрати (брати, узяти) до кишені що; привласнювати, привласнити що.

Прикидываться | Прикидываться бедным – удавати [з себе] бідного; прибіднюватися;

(розм.) прикидатися бідним. | Прикидываться больным, глупым… – удавати [з себе] хворого, дурного (дурня)…; (розм.) прикидатися хворим, дурним (дурнем, дурником)…; придурюватися.

Прикидывать | Прикидывать, прикинуть на глаз – прикидати, прикинути (угадувати, угадати) на кого.

Приклонять | Голову (главу) приклонить (где, куда) (разг.) – голову прихилити (приклонити) (де, куди); прихилитися (де, куди). | Негде (некуда) голову (головы) приклонить – ніде (нема де, не маю де) голову (голови) прихилити; нема до кого (не маю до кого) прихилитися (пригорнутися). | Приклонять, приклонить ухо (слух) к кому, к чему (книжн. устар.) – прихиляти, прихилити вухо до кого, до чого; слух схиляти, схилити до кого, до чого.

Приключение | Искатель, искательница приключений – шукач, шукачка пригод (іноді

шукай-біда); пригодник, пригодниця; авантурник, авантурниця; пройдисвіт, пройдисвітка. Приковывать | Приковать к постели (перен.) – [Мов] прикувати (прикути) до ліжка. |

Приковывать, приковать к себе взор, взгляд – брати, узяти на себе очі; убирати, увібрати в себе погляд, очі. | Приковывать, приковать к себе внимание – приковувати, прикувати (привертати, привернути) до себе пильну увагу.

Прикусить | Прикусить язык (перен.) – прикусити (притяти) язика; раптом (несподівано) змовкнути.

Приличие | Делать что для приличия – робити що для годиться. | Для приличия, из приличия – для звичаю (для звичайності, для пристойності, для ґречності); для (ради) годиться; про людське око. | Пренебрегать приличиями – нехтувати звичай (звичаї); нехтувати правила пристойності. | Соблюдать приличия – дотримуватись звичаю (правил пристойності); (іноді) бути звичайним. [Була звичайна, поважала людей… Сл. Гр.]

Приличный | Сделаться более приличным – позвичайнішати.

Приложиться | Приложиться к руке (устар.) – поцілувати руку. | Приложиться ухом к двери – припасти вухом (прикласти вухо) до дверей.

Приложить | Приложить все силы, все усилия – докласти всіх сил, усіх зусиль. | Приложить руки, труд к чему – докласти (додати) рук, праці для чого. | Приложить руку к чему (устар.) – підписати що, підписатися на чому. | Приложить руку (руки) к чему – прикласти руку (докласти рук) до чого; спричинитися до чого. | При сём прилагаю ( канц.) – до цього додаю. | Ума не приложу – ради собі не дам; ума (розуму) не приберу; (іноді) не збагну (збагнути не можу).

Применение | В применение к чему – прикладаючи (застосовуючи) до чого. Пример | Брать, взять в пример кого, что – брати кого, що за приклад (за зразок, за

взірець). | Брать, взять пример с кого – брати, узяти приклад з кого. | Делать по чьему примеру, следовать примеру чьему – іти за чиїм прикладом; (іноді) робити чиїм робом; (образн.) іти у чий слід. | К примеру; к примеру сказать (говоря) (разг.) – наприклад; приміром; (іноді) до прикладу (приміром) сказати (кажучи). | Не в пример (кому, чему) – на відміну (від кого, від чого); не так як (хто, що). | По примеру чего – на зразок (на взір) чого; (іноді) взором яким. | По примеру чьему – за прикладом (за зразком) чиїм. | Приводить (ставить) в пример кого, что – подавати (наводити) як приклад (як зразок, як взірець) кого, що; ставити за приклад (за зразок, за взірець) кого, що. | Служить примером – бути за приклад (прикладом). | Ставить себе в пример кого – мати собі за приклад (за зразок, за взірець) кого. | Дурной (плохой) пример заразителен – за лихим прикладом і сам лихий станеш. Пр. Лихий призвід — людям заохота. Пр. Старі крутяться, а молоді вчаться. Пр.

Примета | Быть на примете у кого – бути на прикметі (на знаку) у кого; (іноді образн.) на оці бути в кого. | Иметь на примете кого, что – мати на прикметі (на знаку) кого, що;

410

Російсько-український словник сталих виразів

(іноді образн.) на оці мати кого, що. | Не в примету кому (разг.) – не по знаку кому; (лок.) невкміту кому. | Примету, на примету оставлять кому, что – лишати, залишати (давати, дати) на признаку кому що. [Віти тернові рубайте, По шляху покидайте, Мені… На признаку давайте. Нар. дума.]

Примирение | Примирение не состоялось – до згоди не дійшло; не помирилися. Принадлежность | По принадлежности – куди (кому) належить (слід, треба); за

належністю.

Приниматься | За что мне приняться? – до чого мені узятися?; що мені почати? | Приниматься, приняться горячо, рьяно, поспешно за что – братися, узятися гаряче, палко, поспішно за що; прихоплюватися, прихопитися до чого. | Приниматься, приняться за работу, за дело – братися, узятися (ставати, стати) до праці (до роботи), до діла. | Приниматься, приняться за чтение – братися, узятися (починати, почати) читати. | Приниматься, приняться за что – братися, узятися до чого (щось робити); заходжуватися, заходитися коло чого (щось робити). | Снова приниматься, приняться за свое, за старое – знов(у) братися, узятися до свого, до старого (до давнього); вертатися, вернутися до свого, до старого (до давнього).

Принимать | Дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот – діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе. | Душа не принимает чего (разг.) – Див. душа. | За кого вы меня принимаете? – за кого ви мене маєте? | Не примите это в обиду – не сприйміть це як образу (за образу). | Принимать белое за чёрное – брати (мати, уважати) біле за чорне. | Принимать, принять (близко) к сердцу что – брати, узяти (близько, дуже) до серця що. | Принимать, принять кого в долю – Див. доля. | Принимать, принять во внимание что –

брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що. | Принимать, принять всерьёз что – брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що. | Принимать, принять в соображение, в расчёт что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (іноді) ураховувати, урахувати що; (застар.) брати, узяти до рахуби що. | Принимать, принять в шутку что – брати узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що. | Принимать, принять что за чистую монету

– Див. монета. | Принимать, принять к сведению что – брати, узяти до відома що. | Принимать, принять направление – набирати, набрати напряму (іноді напрямку). | Принимать, принять на свой счёт что (перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що. | Принимать, принять предложение чьё – давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому. | Принимать, принять участие в чём – турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким. | Принимать, принять участие в чём

– брати, узяти участь у чому. | Принимать, принять сторону чью – ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого. | Принимать, принять форму, вид… – набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду… | Принимать, принять эстафету от кого, у кого – приймати, прийняти естафету від кого, у кого. | Принята следующая резолюция – ухвалено таку резолюцію. | Принять в штыки кого, что (перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що. | Принять за основу что – узяти за основу (як основу) що;

(іноді) покласти основою (підвалиною) що. | У меня нет времени принимать (угощать) этих гостей – мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися.

Приносить | Земля приносит хороший урожай – земля дає добрий урожай; земля добре родить. | Нелёгкая несёт, унесла, принесла, занесла кого (разг.) – Див. нелегкий. | Приносить, принести благодарность кому за что – складати, скласти подяку кому за що; дякувати, подякувати за що. | Приносить, принести горе, вред, неприятности кому

– завдавати, завдати горя, шкоди, неприємностей (прикрощів) кому; (іноді) завгорювати, завгорити кого. | Приносить, принести в жертву что – Див. жертва. | Приносить, принести клятву – присягатися, присягнутися; заприсягатися, заприсягти(ся); клястися, поклястися. | Приносить, принести пользу кому, чему – давати, дати користь (пожиток) кому, чому. | Приносить, принести прибыль, доход – давати, дати прибуток (зиск), дохід. | Приносить, принести радость, удовольствие, счастье кому – давати радість, утіху, щастя кому. | Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – Див. черт. | Это принесло мне одни только неприятности – це завдало мені самих неприємностей (прикрощів).

Принуждение | Делать, сделать по принуждению что – робити, зробити з примусу (з принуки) що. [Як не даси з просьби, то даси з принуки. Пр.] | По своей охоте или по

411

Російсько-український словник сталих виразів

принуждению – з власної охоти чи з принуки (з примусу). | Путём принуждения – примусом (примусово).

Принято | Как принято – як заведено (як ведеться); як звичай велить. | Так принято – (є) такий звичай; так ведеться на світі; так заведено.

Принятый | Принятые меры – ужиті заходи.

Приобрести | Приобрести всеобщее уважение, дружбу – здобути загальну пошану, дружбу. | Приобрести славу – (з)добути славу (слави); зажити (залучити) слави; убитися в славу. [Ой не знав козак, да не знав Супрун, де як слави зажити: ой зібрав військо славне запорозьке та й пішов орду бити. Н. п.] | Приобретать вкус чего – набувати (набирати) смаку чого. | Приобретать, приобрести значение, ценность – набувати, набути (набирати, набрати) ваги (значення), вартості. | Приобретать, приобрести интерес –

набирати, набрати інтересу. | Приобретать, приобрести любовь, благосклонность чью, расположение чьё – здобувати, здобути любов, прихильність чию; підходити, підійти під ласку чию. | Приобретать, приобрести опыт, навыки – набувати, набути досвід; набиратися, набратися досвіду, навичок; наламуватися, наламатися (до чого). | Приобретать, приобрести что – набувати, набути чого; придбавати, придбати що; убиватися, убитися в що. [Хоч на гроші не розжився, так ув одежу вбився. Сл. Гр.]

Приобщать | Приобщать бумагу к делу (канц.) – долучати папір до справи. | Приобщать молодёжь к общественно-полезному труду – залучати молодь до суспільно-корисної праці.

Приоткрывать | Приоткрыть завесу – відхилити (відслонити, підняти) [трохи] завісу (запону). | Приоткрывать тайну (перен.) – трохи відкривати (відслоняти) таємницю.

Припадать | Припадать к ногам (к стопам) чьим (книжн. устар.) – припадати (падати, упадати) до ніг чиїх; стелитися до ніг чиїх. | Припадать, припасть на колени – падати, упасти на коліна (навколішки); (іноді) уклякати, уклякнути. | Припадати на (одну, правую, левую) ногу (разг.) – припадати (налягати) на (одну, праву, ліву) ногу; накульгувати (на одну, праву, ліву ногу); шкандибати; кульгати; шкутильгати.

Припарка | Дать припарку кому (разг.) – дати прочухана (прочуханки, хлосту) кому; відчухрати (відшмагати, відшпарити) кого. | Поможет как мёртвому припарки – поможе (допоможе) як мертвому (як бабі) кадило.

Припеваючи | Жить припеваючи (разг.) – жити добре (у достатках, у розкошах); жити, як мед пити; жити розкошуючи; розкошувати; жити, гадки не мавши (без клопоту); жити, лиха не знавши (не знати); жити, лихом (горем) покотивши; жити, вибрикуючи (вибрикувавши); жити собі співаючи. […Пішла ж твоя товаришка Гапка за Гринька та й живе собі співаючи. Барвінок.]

Припек | На припёке – на пригріві (на осонні, іноді на всонні); на пекучому сонці. | Сбоку припёка (припёку) (разг.) – п’яте колесо до воза; собаці п’ята нога; приший кобилі хвіст; прикліп коляда.

Припирать | Припирать, припереть к стене (к стенке), в угол кого (разг.) – припирати, приперти до стін(к)и кого; загнати в тісний кут (у тісну діру, на слизьке) кого.

Припомниться | Припомнилось кому – пригадалося (згадалося) кому; на пам’ять стало кому; на пам’ять спало кому.

Прирасти | Прирасти к чему (из страху) (перен.) – прикипіти до чого; прикипіти на місці.

Природа | Гони природу в дверь, она влетит в окно – заступи природу дверима, то вона тобі вікном. Пр. Крий, ховай погане, а воно ж таки гляне. Пр. | Дитя природы (книжн. устар. шутл.) – Див. дитя. | Женская природа скажется – жіноча натура (істота, вдача) себе виявить. | Игра природы – гра (примхи, іноді згруб. вибрики) природи. | Мёртвая природа (натура) – Див. мёртвый. | На лоне природы – Див. лоно. | Отдать долг природе

– віддати належне природі. | От природы (устар.) – з природи; зроду; зроду-віку. | По природе – з природи; природою (вдачею, натурою). | Привычка — вторая натура – звичка

— друга натура. | Это в природе вещей – це природна (звичайна) річ.

Присаживаться | Присаживайся!; присаживайтесь! – сідай!; сідайте!

Присваивать | Присваивать, присвоить звание народного артиста республики кому –

надавати, надати (давати, дати) звання народного артиста республіки кому. | Присваивать, присвоить себе власть, права… – присвоювати, присвоїти собі владу, право…; брати, узяти собі право. | Присваивать, присвоить школе… имя Т. Г. Шевченко…

– надавати, надати школі… ім’я Т. Г. Шевченка… Приседать | Негде и присесть – нема де (ніде) й сісти; ніде (нема де) й примоститися. |

Приседать, присесть на корточки – Див. корточки. | Присядьте, пожалуйста! – сідайте, будьте ласкаві (коли ласка)!

412

Російсько-український словник сталих виразів

Присест | В (за) один присест (разг.) – за одним присідом (засідом); за одним разом; (іноді) за одним заходом. [За одним присідом вечеря з обідом. Пр.]

Прискорбие | К [великому, крайнему…] прискорбию; к прискорбию чьему, кого (книжн.) –

на [превеликий…] жаль; на жаль чий, кому. | С [глубоким, душевным, сердечным] прискорбием (книжн.) – [Великим, сердечним] жалем (сумом).

Прислужиться | Прислужиться кому, перед кем – прислужитися кому, перед ким; (іноді)

вистаратися перед ким, проти кого. [Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд. Барвінок.]

Присматривать | Присматривать за детьми – глядіти (доглядати, іноді давн.

пантрувати) дітей; наглядати за дітьми.

Присмотр | Ходить, пастись без присмотра (без пастуха) – ходити, пастися без догляду; ходити самопас (самопасом, самопаски, самопаш).

Присовокупление | С присовокуплением документов (устар. канц.) – додаючи документи.

Присоединяться | Присоединиться к мнению чьему – приєднатися до чиєї думки; пристати на чию думку.

Приспеть | Почему это вам (тебе) так приспичило, приспело? (разг.) – чого це вам (тобі) так приспічило, приспіло (загорілося)?; (іноді) чого це вас (тебе) так приперло?

Приспичить | Почему это вам (тебе) так приспичило, приспело? (разг.) – чого це вам (тобі) так приспічило, приспіло (загорілося)?; (іноді) чого це вас (тебе) так приперло?

Приставать | Идёт, пристало [как] корове седло – Див. корова. | Не пристало кому (делать что) – не личить (не випадає, не подоба) (чого робити). | От своих (от одних) отстал, а к чужим (к другим) не пристал – від одного берега відстав (відплив), до другого не пристав (не приплив). Пр. | Пристал как банный лист – Див. банный. | Пристать кому, к кому (быть к лицу) (разг.) – личити кому; бути до лиця кому; (іноді) пасувати кому. | С ножом к горлу пристать – Див. горло.

Пристально | Пристально смотрит в глаза – пильно (прикро) дивиться в очі (у вічі); дивиться, як в очі не вскочить.

Пристанище | Быть без пристанища – не мати пристановища (притулку, прихилища, прихилля, захист); прихилятися (пригорнутися) до кого; прихиститися в кого.

Пристань | Тихая пристань (перен.) – тиха пристань.

Пристегать | Ни пришей ни пристегни – ні пришити ні прилатати (ні приший ні прилатай); приший кобилі хвіст.

Пристрастие | Допрос с пристрастием – допит з тортурами (з муками, з погрозами); суворий допит. | Иметь пристрастие к чему – кохатися (милуватися) в чому; бути залюбленим у чому; мати пристрасть до чого.

Пристрастно | Судья судил его пристрастно – суддя судив його необ’єктивно (не по правді).

Пристрашаться | Пристрашаться, пристраститься к чему – удаватися, удатися (укидатися, укинутися) в що; замиловуватися, замилуватися (закохуватися, закохатися) в чому; залюблюватися, залюбитися (прилюблятися, прилюбитися) до чого; захоплюватися, захопитися чим.

Приступать | К работе уже приступили – роботу вже розпочато (розпочали). | Приступать, приступить к обсуждению (к рассмотрению) чего – розпочинати, розпочати (починати, почати) обговорювати (обмірковувати), розглядати що; починати, почати обговорення, розгляд чого; заходжуватися, заходитися обмірковувати, розглядати що. | Приступать, приступить к работе – ставати, стати до праці (до роботи); братися, узятися до праці (до роботи); починати, почати (розпочинати, розпочати) роботу (працю); захожуватися, заходитися коло роботи. | Приступил к изданию газеты, журнала – розпочав (заходився) видавати газету, журнал; розпочав (заходився) видавати часопис.

Приступ | Брать, взять приступом [город, крепость] – (з)добувати, (з)добути штурмом [місто, фортецю]; брати, взяти приступом (місто, фортецю). | Приступу нет к кому (разг.)

– приступу нема(є) до кого; ані приступу до кого; не доступишся до кого; (жарт.) і на козі не під’їдеш до кого. | Приступу нет к чему (разг.) – приступу (доступу) нема(є) до чого; ані приступу до чого; не доступишся до чого.

Присутствие | Не теряя присутствия духа – не розгубившись; не втрачаючи (не втративши) самовладання (духу). | Отсутствие всякого присутствия у кого (шутл.) –

аніякісінького глузду [в голові] у кого; безклепкий хто; не всі дома (іноді усі не дома) в кого. | Присутствие духа – повне самовладання; притомність духу.

Присущий | Это ему присуще от природы – це в нього зроду (з природи) таке; (іноді

413

Російсько-український словник сталих виразів

розм.) це в нього природжене.

Присягать | Присягать, присягнуть в верности кому – (за)присягати(ся), (за)присягти(ся) на вірність кому.

Присяга | Давать, дать, приносить, принести присягу – складати, скласти присягу; присягати, присягти (заприсягати, заприсягнути). | Нарушать, нарушить присягу – Ламати, зламати присягу. | Подтверждать присягой что – ствердити присягою що; присягнути на що, на чому; (іноді) стати під присягу, що… [У мене шість стане під присягу, що то земля не її. Кониський.] | Приводить, привести к присяге кого – брати, узяти присягу з кого.

Притаиться | Притаиться, притворяясь мёртвым – притаїтися, удаючи себе мертвим; знеживитися.

Притом | И притом, да притом, да и притом, да притом же – та до того; та до того ще й; та ще й.

Притча | Вот так притча! (разг.) – от так штука (притичина, диво, дивина)!; отакої! | Притча во языцех (книжн.) – притча во язицех; (розм.) людський поговір (людська поговірка); людський посміх; осудовисько людське.

Притянуть | Притянуть за волосы (за уши) что (перен.) – притягнути (приволокти) за волосся (за вуха) що.

Приударять | Приударять за кем – упадати коло кого; лицятися (залицятися, женихатися) до кого; (образн.) смалити (пекти) халявки коло кого.

Приходиться | День на день, год на год не приходится – день на день, рік на рік не випадає (не припадає). | Живи, как пришлось, как придётся – живи, як живеться (як трапиться); треба жить, як набіжить. | Когда придётся – коли трапиться; коли (час) випаде. | Мне пришлось проработать всю ночь – мені довелося (випало) працювати цілу ніч; я мусив працювати цілу ніч. | На нашу долю приходится… – на нашу частку припадає… | Приходится отдуваться своими боками – доводиться на собі терпіти. | Приходиться, прийтись кому по вкусу (по сердцу, по нраву, по душе) – припадати, припасти кому до смаку (до серця, до вподоби, до сподоби, до любості, до любові, до мислі, до душі); приставати, пристати до душі кому; підходити, підійти під смак (під мислі, до думки) кому; подобатися, сподобатися (уподобатися) кому; бути усмак (в подобі) кому; смакувати кому.

Приходить | Как пришло, так и ушло (прошло) – як набув, так і забув; як нажив, так і прожив. | Мне пришла охота делать, сделать что – узяла мене охота (припала мені охота) робити, зробити що. | Он приходил в нетерпение – його брала нетерплячка; йому нетерпеливилося. | Они пришли к заключению, что… – вони дійшли (прийшли) до висновку, що…; вони стали на тому, що… | Прийти в восторг, в восхищение от чего – захопитися (запалитися), зачаруватися чим. | Прийти в гнев, в ярость – розгніватися (розгнівитися), розлютуватися. | Прийти в (крайнее) изумление – (великим дивом) здивувати(ся); (іноді) здивовижитися. | Прийти в себя – прийти до пам’яті; опам’ятатися (спам’ятатися); отямитися (стямитися); (іноді) схаменутися; (після зомління) опритомніти. | Прийти в себя от удивления – отямитися з подиву (від здивування); (іноді) вийти з дива. | Прийти в чувство (в сознание) – опритомніти, прийти (вернутися) до пам’яті; опам’ятатися; (іноді) очутіти (очутитися, прочунятися). | Прийти (явиться…) к шапочному разбору – Див. шапочный. | Приходить, прийти в голову, прийти на (в) мысль

– спадати, спасти (спливати, спливти, збігати, збігти, набігати, набігти, навертатися, навернутися) на думку; упадати, упасти в голову; западати, запасти в голову (до голови). | Приходить, прийти в движение – починати, почати рухатися; (тільки докон.) зарухатися, заворушитися. | Приходить, прийти в забвение – іти, піти в непам’ять; забуватися, забутися. | Приходить, прийти в замешательство – бентежитися, збентежитися; ніяковіти, зніяковіти; мішатися, з(а)мішатися; бути (стати) ні в сих ні в тих. [Катря і та мішалася перед удовиним поглядом. Вовчок.] | Приходить, прийти в негодность – робитися, зробитися непридатним (негодящим); ставати, стати непридатним (негодящим); непридатним, знепридатніти. | Приходить, прийти в негодование – обурюватися, обуритися. | Приходить, прийти в отчаяние – удаватися, удатися (укидатися, укинутися) у розпач (у розпуку). | Приходить, прийти в раздражение – дратуватися, роздратуватися, роздратовуватися; (зниж.) роздрочуватися, роздрочитися. | Приходить, прийти в смущение – бентежитися, збентежитися; ніяковіти, зніяковіти. | Приходить, прийти в совершенный упадок – зводитися, звестися (зійти) ні на що (нанівець); (зниж.) зійти на пси. | Приходить, прийти в ужас – жахатися, (у)жахнутися. | Приходить, прийти в умиление – розчулюватися, розчулитися. | Приходить, прийти в упадок – занепадати, занепасти (підупадати, підупасти). | Приходить, прийти к выводу – доходити, дійти [до]

414

Російсько-український словник сталих виразів

висновку; приходити, прийти до висновку. | Приходить, прийти к единодушному соглашению, решению – доходити, дійти [до] одностайної згоди; брати, узяти думку і волю єдину. | Приходить, прийти к мысли – доходити, дійти (приходити, прийти) до думки (до гадки); (іноді тільки докон.) намислитися (що зробити). | Приходить, прийти к соглашению – доходити, дійти [до] згоди (до порозуміння); порозумітися; (давн.) учиняти, учинити згоду. | Приходить, прийти на память – приходити, прийти (спадати, спасти, спливати, спливти) на пам’ять; навертатися, навернутися на пам’ять (на згадку). | Приходить, прийти на помощь, оказывать, оказать помощь кому – ставати, стати до помочі (до підмоги, у помочі, у допомозі) кому; давати, дати (подавати, подати) допомогу (підмогу, запомогу) кому; допомагати, допомогти кому; запомагати, запомогти (підмагати, підмогти) кого (чим). | Приходить, прийти на язык кому – спадати, спасти на язик кому. | Пришёл конец кому – Див. конец.

Прихрамывать | Прихрамывает [на обе ноги] (перен.) – шкутильгає (кульгає) [на обидві, на обидві ноги]. [Французька мова Григоренка виразно шкутильгала. Смалім. …наука на кафедрах кульгала або спала. Н.-Левицький.]

Прицел | Брать, взять на прицел кого, что (перен.) – брати узяти на приціл кого, що; прицілятися, прицілитися на кого, на що. | Далёкий (дальний) прицел – далекий приціл; далекосяжні заміри, плани.

Причина | Без всякой, без видимой причины – без жодної (без ніякої) причини, без видимої причини; не знати, з якої причини (з чого); (іноді розм.) з доброго дива; ні сіло ні впало. | Быть, стать, послужить… причиной чего – бути причиною чого; стати за причину (причиною) чого; спричинюватися (спричинятися), спричинитися до чого; спричинювати (спричиняти), спричинити що. | Из-за маловажной, незначительной причины – з малої причини; через (за) марницю (дрібницю, дурницю); (іноді жарт.) за онучу. [За онучу збили бучу. Пр.] | По важным, уважительным причинам – через важливі, поважні причини; з важливих, з поважних причин. | По причине жестоких морозов, холода – через люті морози, холод (холоднечу); за лютими морозами, за холоднечею. [Сьогодні за холоднечею діти до школи не ходили. З нар. уст.] | По причине позднего времени – за пізнім часом; через пізній час. | Это было вызвано разными причинами – це сталося з різних причин; на це склалися різні причини; різні причини викликали це (привели до цього).

Причинить | Причинить зло, несчастье, вред кому – заподіяти (зробити, учинити) зло, нещастя (лихо), шкоду кому; заподіяти зле, лихе кому; завдати (наробити, накоїти) лиха, шкоди кому; нашкодити кому. | Причинять, причинить печаль, скорбь, горе, неприятности кому – завдавати, завдати жалю (журби, туги), скорботи, горя, прикрощів (неприємностей) кому; робити, зробити прикрість кому; (іноді) завгорювати, завгорити кому.

Причуды | Показывать причуды – химери гнути (плести); химородь строїти. Пришествие | Второе пришествие – друге пришестя. [А бодай би ти не виліз з того

тютюну до другого пришестя. Довженко.]

Приятельский | Быть, находиться в приятельских отношениях с кем – приятелювати (товаришувати, давн. сябрувати) з ким; (про жінок ще) подругувати з ким.

Приятно | Кому что приятно – кому що до вподоби (до любості, до любові); (іноді) кому що вподобне.

Приятный | Делать, сделать (более) приятным что – робити, зробити приємнішим (більш приємним) що; уприємнювати, уприємнити що.

Проба | Высшей пробы – найвищої проби. | Проба пера – (с)проба пера.

Пробиваться | Век пробился, а до ума не добился – вік прожив, а розуму не нажив. Пр. Вік бився, а розуму не добився. Пр. | Пробиваться, пробиться в люди – пробиватися, пробитися в люди.

Пробираться | За теснотой, давкой нельзя пробраться к кому, к чему – за тиском не дотовпишся (дотовпу немає) до кого, до чого.

Пробка | Глуп как пробка (разг.) – дурний, аж світиться (аж крутиться); дурний як ступа (як пень, як довбня, як колода, як кіл у плоті, як чіп, як ціп, як путо).

Пробный | Пробный камень (перен.) – Див. камень. | Пробный шар – спробна куля.

Пробовать | Пробовать на все лады – пробувати на всі лади; усіх (що всіх) способів братися.

Пробыть | Пробыть день, ночь, неделю, лето, зиму, где-либо – день, ніч, тиждень, літо, зиму… перебути де; переднювати, переночувати, перелітувати, перезимувати… де.

Проваливать | Проваливай(те)! (разг.) – забирайся, забирайтеся (іди, ідіть) геть!;

415

Російсько-український словник сталих виразів

вимітайся, вимітайтеся геть!; геть!; іди, ідіть собі [геть]!

Провалиться | Готов (рад, хотел бы) сквозь землю провалиться (разг.) – ладен (-на, -ні) (радніший (-ша, -ші), хотів би, хотіла б, хотіли б) крізь землю піти (провалитися). | Дело провалилось (разг.) – діло провалилося (завалилося, не вкипіло, не вгоріло). | Как (будто, словно, точно) сквозь землю провалился кто – як (мов, немов, наче, неначе) крізь землю пішов (провалився) хто; як (мов, немов, наче, неначе) у землю запався хто; як у землю ввійшов хто, як вода пойняла кого; як лизень злизав кого; як корова язиком злизала кого; як цап ухопив кого. [І коней не знайшли? — Ні, як крізь землю пішли всі семеро. Головко.] | Провалиться в тартарары (разг.) – крізь землю провалитися (піти); у землю увійти; казна-де подітися. | Провалиться мне на этом месте! (разг.) – щоб я (бодай я) провалився на цьому місці!; щоб я крізь землю пішов! | Чтоб тебе (ему) провалиться! – (не)хай ти (він) крізь землю підеш (піде)!; щоб (бодай) ти (він) запався, щоб (бодай) ти (він) крізь землю пішов!

Провал | Провал тебя (его) возьми, побери! (бранное) – щоб ти (він) запався!; щоб і слід твій (його) запався!

Провести | Его не проведёшь – його не обдуриш (не піддуриш); його в дурні не пошиєш; йому окулярів не втреш. | Этой не проведёшь – цієї не обдуриш (не піддуриш); ця на обидві кована.

Проводить | Провести лето, зиму – перебути (провести) літо, зиму; перелітувати, перезимувати. | Проводить время в балах – балувати. | Проводить, провести грань между кем, между чем – проводити, провести межу (грань) між ким, чим.

Проглотить | Будто (словно, точно) аршин проглотил – Див. аршин. | Будто (словно, точно) муху проглотил – Див. муха. | Что ты, язык проглотил? (разг.) – що ти, язика (язик) проковтнув?; що тобі, язика зав’язано?

Проглядеть | Проглядеть (просмотреть) [все] глаза – видивитися (виглядіти, продивитися) [всі] очі.

Проголодаться | Проголодаешься, хлеб достать догадаешься – як зголоднієш, то й хліба дістати зумієш. Пр. Учи лінивого не молотом, а голодом. Пр.

Прогонять | Прогнать с глаз долой – з очей (з-перед очей) прогнати кого.

Прогуляться | Прогуляться на счёт кого, чего (на чей счёт); прогуляться по чьему адресу – пожартувати з кого, з чого; сміх зробити з кого, з чого; кинути камінець у чий бік.

Продавать | За что купил, за то и продаю – за що купив, за те й продаю. | Не обманешь — не продашь – не обдуриш — не продаси. Пр.

Продажный | Продажная душа – продажна душа; продай-душа. | Продажный человек –

продажна людина; запроданець (жін. запроданка).

Продернуть | Продернуть кого в печати – (те саме, що) Протянуть в печати кого. Див. протягивать.

Продолжаться | Война продолжается – війна триває (точиться) далі. | Долго ли это будет продолжаться? – чи довго це триватиме? | Так дальше продолжаться не может –

так далі тривати (тягтися) не може.

Продолжать | Продолжай, продолжайте (говорить) – (кажи, кажіть) далі. | Продолжать войну – провадити далі війну; воювати й далі. | Продолжать говорить – провадити (вести, правити) далі; казати далі. | Продолжать линию – продовжувати (вести далі) лінію. | Продолжать петь, читать, идти… – співати, читати, йти… далі. | Продолжать работу –

працювати й далі. | Продолжать своё (разг.) – провадити (правити) своє. | Продолжать традиции – продовжувати традиції.

Продолжающийся | Продолжающийся (продолжавшийся) несколько часов, дней, ночей, недель… – кількагодинний, кількаденний, кільканічний, кількатижневий… | Продолжающийся (продолжавшийся) целый день, целую ночь, круглый год – цілоденний, цілонічний, цілорічний. [У Підпари Гафійку ждала цілоденна робота. Коцюбинський.]

Продолжение | Продолжение следует – далі буде. Продувной | Продувная бестия – пройда.

Продукт | Молочные продукты – молочні продукти; набіл.

Проезжать | Проезжать, проехать мимо кого, чего – проїжджати, проїхати повз кого, чого; минати, минути (проминати, проминути) кого, що (їдучи, їхавши).

Проесть | Зубы проесть на чём – зуби з’їсти (проїсти, попроїдати) на чому.

Проехаться | Проехаться на чей счёт, проехаться по чьему адресу – (те саме, що) Прогуляться на счёт кого, чего (на чей счёт); прогуляться по чьему адресу. Див. прогуляться.

416

Російсько-український словник сталих виразів

Прожигать | Прожигать жизнь – Див. жизнь.

Прожить | Прожить трудами рук своих – прожита з праці рук своїх. Прожужжать | Прожужжать (протрубить) [все] уши кому – Див. ухо. Прозвище | Давать, дать прозвище кому – (застар. глузл.) Прізвисько прикладати,

прикласти кому; прикладку прикладати, прикласти кому; (рідше) докладку докладати, докласти кому; (образн.) пришпилювати, пришпилити квітку кому. [Вона мене злодійкою узива і всякі докладки доклада. Квітка-Основ’яненко.]

Прозябать | Он не живёт, а прозябает – він не живе, а животіє (нидіє, скніє, діал. чевріє); він не живе, а дні тре.

Проигрыш | Быть, оказаться в проигрыше – програти (стратити) на чому.

Производить | Каких (какого) свет (мир) не производил – яких (якого, що їх, що його) і світ не бачив. | Производить, произвести в офицеры кого – надавати, надати офіцерського звання кому; робити, зробити офіцером кого. | Производить, произвести впечатление на кого – Див. впечатление. | Производить, произвести на свет кого (разг.) – родити, зродити (породжувати, породити, спороджувати, спородити) [на світ] кого. | Производить, произвести ошеломляющее действие на кого – приголомшувати, приголомшити кого; приголомшливо діяти, подіяти на кого. | Это произведёт хорошее действие на кого – це матиме добрий вплив на кого; це добре подіє на кого.

Произвол | Оставлять, оставить, бросать, бросить на произвол судьбы кого, что –

кидати, кинута, покинути кого, що напризволяще (іноді набезпеч); (також іноді) відбігати, відбігти (про багатьох повідбігати) кого, чого. [Повідбігали і хазяйства свого і діточок манесеньких. Квітка-Основ’яненко.] | Отдаться на произвол судьбы – здатися на волю долі; здатися напризволяще; (образн.) пуститися берега.

Произносить | Не произнёс ни [одного] слова кто – не сказав жодного слова; (також) і [ні] пари з уст не пустив хто. | Я ничего не в состоянии произнести – я нічого не в змозі сказати; я не добуду голосу [з грудей]. [І хочеться похвалитись — і не добуду голосу з грудей. Коцюбинський.]

Происходить | Действие происходит в Украине – дія діється (відбувається) в Україні; діється в Україні. | Между ними произошла ссора – між ними зайшла (сталася) сварка. | От чего это происходит – від чого це діється; чим це діється. [Не багатством тут діється. Барвінок.]

Происхождение | Он по происхождению украинец, русский… – він родом (з роду, походженням, з походження) українець, росіянин…

Пройтись | Пройтись на счёт чей; пройтись по адресу чьему – поглузувати (насміятися) з кого; зачепити кого (образн.) водою бризнути на кого.

Пройти | Пройти безвозвратно – минутися без вороття (безповоротно); (образн.) піти (утекти) за водою. | Пройти мимо кого, чего – пройти повз кого, повз що, кого, що; поминути (проминути) кого, що; (перен.) поминути (проминути) що. | Прошёл огонь и воду [и медные трубы] – Див. огонь. | Это тебе (ему) так (даром) не пройдёт! (разг.) – це тобі (йому) так (дурно) не минеться (не мине)!; (образн. також) це тобі (йому) боком (рогом) вилізе!

Прокатить | Прокатить на вороных (забаллотировать) кого (ирон. устар.) – Див. вороной.

Прокладывать | Прокладывать, проложить дорогу (путь) кому, чему – прокладати, прокласти (торувати, проторувати, іноді промощувати, промостити) дорогу (шлях, путь, стежину) кому, чому. [Новому хисту торує шлях широкий. Українка. Промощує дорогу будущині. Павлик.]

Прокричать | Прокричать уши кому – (те саме, що) Прожжужать (протрубить) [все] уши кому. Див. ухо.

Прокрустово | Прокрустово ложе – прокрустове ложе.

Прок | Есть (будет, выйдет) прок, нет (не будет, не было) проку – є (буде, вийде) добро (пуття, користь); не буде (не було) пуття (добра, користі); немає (не буде, що було) нічого доброго (путнього, путящого).

Пролететь | Слышно, как муха пролетит – Див. муха.

Пролетный | Пролётная голова (головушка) – битий жак; бита голова.

Проливать | Проливать крокодиловы слёзы (ирон.) – проливати (ронити) крокодилові (крокодилячі) сльози. | Проливать, пролить свет на что (перен.) – кидати, кинути світло на що. | Проливать слёзы – Див. слеза.

Промах | Давать, дать маху, промаху – Див. давать. | Не промах кто (разг.) – маху (хиби) не дасть хто; не дурень хто; не в тім’я битий хто; добрий митець з кого; не впустить рака з

417

Російсько-український словник сталих виразів

рота хто. [Чи ти бач який! Тільки ж і батько в мене сам не впустить рака з рота.

Рильський, перекл. з Гоголя.] | Стрелять без промаха – стріляти без похибки (без промаху); стріляти не хиблячи (не хибивши); не хибити стріляючи.

Промашка | Давать промашку – (те саме, що) Давать, дать маху, промаху. Див. давать. | Живёт и на Машку промашка – не кожний стрілець добрий цілець. Пр.

Промедление | Без промедления – не гаючи (не гаявши) часу; не гаючись; негайно; не зволікаючи.

Променять | Променял кукушку на ястреба – проміняв ремінець на личко. Пр. Проміняв шило на швайку. Пр. Виміняв пасок на поясок. Пр. Проміняв бика на індика. Пр. Виміняв шило на мило (на мотовило). Пр.

Промерзать | Промерзать, промёрзнуть до костей – Див. кость.

Прометеев | Прометеев огонь – прометеїв (в)огонь.

Промочить | Промочить горло (глотку) – промочити горлянку (горло); прополоскати горло (душу); зволожити душу (горло); укинути трохи; підхмелитися.

Промысел | На отхожих промыслах – на заробітках (у заробітках). | Уходящий (ушедший) в отхожий промысел – заробітчанин.

Промысл | Божий, Божеский промысл; рука промысла (церк.) – божий промисл; воля Божа.

Пронизывать | Пронизывать, пронизать взглядом, глазами – низати, пронизувати, пронизати (проймати, пройняти, прошивати, прошити) поглядом, оком. [Ти мені сорому наробила; тепер мене парубецтво буде очима низати вздовж і впоперек. Барвінок.]

Проникать | Проникать, проникнуть взглядом, взором во что – прозирати, прозирнути (проглядати, проглянути, продивлятись, продивитися) що. | Это мнение начинает проникать в умы людей – ця думка (гадка) починає доходити до розуму людей.

Проникнуться | Проникнуться уважением к кому – пройнятися (перейнятися) пошаною (повагою) до кого.

Пронять | Его ничем не проймёшь – його нічим не діймеш (не дошкулиш). | Проняло таки его – дійняло (пройняло) таки його; (згруб.) таки узяло його за печінки.

Пропадать | Без вести пропал – Див. весть. | Всё пропало! – усе пропало!; усьому кінець!; уже по всьому!; усе пішло марно (на марне)!; пропаща година!; пропащі світи! | Где наше (ваше) не пропадало – де наше (ваше) не пропадало; куди наше (ваше) не йшло; хай іде, як ідеться; що буде, те й буде. | Не пропадёт! – не пропаде!; ніде не дінеться! | Пан или пропал; либо пан, либо пропал – Див. пан. | Пропадай моя телега [все четыре колеса] (разг.) – тепер мені не до солі; (іноді) що буде, те й буде. | Пропадать из виду, из глаз (с глаз) – пропадати (зникати) з очей (з-перед очей). | Пропадать, пропасть даром (попусту) – марнуватися, змарнуватися; іти, піти пусто. | Пропади оно! – (не)хай воно западеться (пропаде, згине, зведеться)!; (іноді) хай його чорт (кат) візьме! | Пропаду я –

загину (пропаду) я; буде по мені. | Пропал ни за грош – Див. грош. | Пропасть, исчезнуть бесследно – Див. бесследно. | То пропало, что в море упало – що з воза впало, те пропало.

Пр. Давно пропало, що з воза впало. Пр. Що в воду впало, те пропало. Пр. | Чтоб тебе (ему…) пропасть!; чтоб ты (он…) пропал! (бранное) – щоб (бодай) ти (він) пропав!; хай за тобою (за ним…) заклекоче!; щоб твоя (його…) й путь заклекотіла!; щоб (бодай) ти (він…) (нагло) слиз!; (не)хай тебе (його…) лизень злиже!; бодай тебе (його…) з корінням вирвало (викинуло, вигладило)!

Пропадом | Пропади (пропадай) ты пропадом! (разг.) – згинь!; пропади!; пропади ти пропадом!; бодай ти пропадом пропав!; щоб (бодай) ти ізслиз!; щоб ти пропав!

Пропасть | Быть, стоять на краю пропасти – бути, стояти над безоднею (над прірвою). | Пропасти нет на кого (бранное) – пропаду нема на кого; і лихо кого не бере. | Тьфу [ты] пропасть (разг.) – Див. тьфу. | Чёртова пропасть кого, чего (разг.) – сила (сила-силенна, силеча, безліч) кого, чого; до напасті (до лиха, до чорта, до біса, достобіса, до ката) кого, чого; чортів тиск кого.

Прописать | Прописать ижицу кому (разг. устар.) – Див. ижица. | Прописать пропорцию кому (разг.) – відшмагати (висікти) кого; дати хлосту кому. | Пропишут тебе за это! (разг.) – буде тобі за це (на горіхи)!

Пропитание | Искать пропитание – хліба глядіти. Пропитаться | Пропитаться запахом чего – напахатися чим.

Проплакать | Проплакать [все] глаза – проплакати (виплакати) очі. Пропой | На пропой души – на пропій душі.

Пропотеть | Пропотеть над чем (разг.) – попріти над чим; коло чого; попогріти чуприну (чуба, лоба) над чим, коло чого.

418