stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

курки зуби виростуть. Пр. [Тоді це буде] як дві неділі разом зійдуться. Пр. | После захода солнца – по заході сонця; як сонце зайде (зайшло). | После того как… – після того як (коли); по тому як (коли)… | После этих слов – по сій мові; після цих слів.

Пословица | Входить, войти в пословицу, в поговорку – Див. входить. | По пословице – за прислів’ям; це як у тій приказці кажуть; (іноді) до казки приказка годиться; до слова йде і прислів’я. | Пословица не мимо молвится – нема приповідки без правди. Пр.

Послужить | Послужить причиной чего – стати причиною чого; спричинитися до чого; спричинити що. | Пусть это послужит ему уроком – нехай це стане йому за науку. | Это ни к чему не послужит – це ні на що не придасться; з цього нічого не буде; (образн.) З цього пива не буде дива. Пр. | Это послужило ему во вред – це пішло (вийшло) йому на шкоду; це йому пошкодило (зашкодило, завадило). | Это послужило ему в пользу – це пішло (вийшло) йому на користь; це вийшло йому на добре; це стало йому в пригоді. | Это послужит им предостережением – це буде їм пересторога (застереження); це стане їм за осторогу (за пересторогу). | Это послужит поводом – це буде приводом; це стане за привід.

Послушание | Выходить из послушания у кого – виходити з послуху чийого; відмовити послуху кому; іти проти волі чиєї.

Посмелее | Он посмелее тебя – він [трохи] сміливіший (сміліший) за тебе. | Он стал посмелее – він [трохи] посміливішав (посмілішав).

Посмешище | Быть всеобщим посмешищем – (усе)людським посміхом ((по)сміховищем, (по)сміховиськом) бути (ходити). | Делать кого посмешищем – (по)сміховище ((по)сміховисько) з кого робити (чинити); сміх собі з кого робити (чинити).

Посмеяние | Отдавать на посмеяние кого, что – виставляти, виставити на посміх (на сміх) кого.

Посмотреть | Зверски посмотреть на кого – люто (по-звірячому) подивитися на кого; визвіритися на кого. [Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Сл. Гр.] | Куда ни посмотришь – хоч де (хоч куди) глянеш; де (куди) [не] глянеш; куди оком закинеш.

Пособить | Пособить горю, беде… – зарадити горю, лихові (лиху)…

Поспеть | Куда чёрт не поспеет, туда бабу пошлет – де чорт не зможе, туди бабу пошле. Пр. Де чорт не зможе, там баба поможе. Пр. | Наш пострел везде поспел – Див. пострел. | Я не могу поспеть за вами – я й не вспішуся (не поспішуся, не вженуся, не похоплюся)

за вами; я не зійду (не збіжу) з вами.

Поспешить | Поспешишь — людей насмешишь – скорий поспіх — людям посміх. Пр.

Зробиш спішно, буде смішно. Пр. Хто спішить, той людей смішить. Пр. Швидко, та гидко.

Пр.

Посредством | Посредством хитрости, обмана – хитрощами, обманом, через хитрощі, обман. | Посредством чего, при посредстве чего – за допомогою чого; через що; чим.

Посредство | При посредстве чьём, через посредство чьё – за посередництвом чиїм; за допомогою чиєю; через посередництво чиє; через кого.

Поссориться | Поссорились из-за пустяков – за дурницею посварилися; (жарт.) за масляні вишкварки посварилися (погризлися, не помирилися). | Поссориться с кем – посваритися з ким; у сварку (у розбрат) зайти з ким; (образн.) глек розбити з ким. [Глек брехні назбирали, та й розбили. Пр.]

Поставить | Поставить в затруднительное положение – Див. затруднительный. | Поставить кого на колени (перен.) – Див. колено. | Поставить крест на кого-либо, на что-либо, на ком-либо, на чём-либо (разг.) – Див. крест. | Поставить на карту что-либо (разг.) – Див. карта. | Поставить на своём – доказати (довести) свого; добитися (домогтися) свого; поставити на своєму (на своє); повернути на своє. [Дочка поставить на своє. Н.-Левицький.] | Поставить на [своё] место кого… – Див. место. | Поставить себе целью – поставити (покласти, узяти) собі за мету. | Поставить себя на чьё-либо место – Див. место. | Ставить, поставить точки (точку) над «і» – Див. точка.

Постановление | По постановлению – за постановою (за ухвалою).

Постелиться | Кто как постелется, так и выспится – хто як постеле, так і виспиться.

Пр. Як постелиш, так і спатимеш. Пр. Як зробиш, так і одбуватимеш. Пр.

Постигать | Постигнуть до глубины – сягнути (осягнути) до глибини (іноді до щирця); зглибити.

Постный | Ерунда (чепуха) на постном масле (разг.) – Див. масло. Постоянно | Деньги у них постоянно имеются – гроші в них не переводяться

(безпереводно є, бувають). | Постоянно имеющийся – невиводний; що завжди

399

Російсько-український словник сталих виразів

(повсякчасно) є.

Постоять | Постой!, постойте! – стій!, стійте!; стривай!, стривайте! (постривай!, постривайте!).

Пострадать | Здоровье его несколько пострадало – він [трохи] підупав на здоров’ї (на здоров’я); його здоров’я [трохи] підупало.

Пострел | Наш пострел везде поспел – де й не посій, то вродиться. Пр. Де посій, там і вродиться. Пр. Без нашого Гриця вода не освятиться. Пр. Де з маслом каша, там милість ваша. Пр.

Поступать | Как мне поступить? – як (що) мені (з)робити ((в)чинити)?; що (як я) маю (з)робити ((в)чинити)? | Не знаешь, как поступить – не знаєш, що робити (чинити, як повестися); не знаєш, на яку ступити. | Поступать, поступить по желанию чьему –

робити, зробити, як хоче (бажає) хто; чинити, учинити волю чию; (образн.) танцювати, затанцювати під чию дудку. | Поступать с оглядкой – робити (чинити) обачно; (жарт.) поглядати (позирати, озиратися) на задні колеса.

Посылать | Посылать, послать за кем, за чем – посилати, послати по кого, по що. | [Только] за смертью посылать кого – [Тільки] по смерть посилати кого.

Посылка | Быть на посылках (на побегушках) (перен.) – бути на побігеньках. Посыпаться | Искры из глаз посыпались – Див. искра.

Посыпать | Посыпать (посыпать) голову (главу) пеплом (перен. книжн. ирон.) – Див. пепел.

Посягательство | Посягательство на карман чей – замах на кишеню чию.

Потасовка | Задать потасовку кому – дати (завдати) прочухана (прочуханки, наминачки, духопелу) кому; віддухопелити кого.

Потачка | Давать, дать потачку кому – потурати (попускати) кому; давати, дати потур (попуск, лок. потолю) кому.

Потемки | Блуждать в потёмках – блукати у темряві (у пітьмі). | Чужая душа потёмки –

чужа душа — темний ліс. Пр. Чужа душа, як темна ніч. Пр. Чужа душа — загадка. Пр. У чужу душу не влізеш. Пр. У чужій душі — мов серед ночі. Пр. Ніхто другому в душу не влізе. Пр.

Потерпеть | Потерпел неудачу кто в чём – зазнав невдачі хто в чому, з чим; не пощастило в чому, з чим; (зниж. глузл.) піймав (ухопив, з’їв) облизня хто; облизав макогона хто. | Потерпеть поражение, фиаско… – зазнати поразки, фіаско…

Потерянный | Можно считать это дело потерянным – можна вважати, що це річ пропаща. | Потерянное время – згаяний (змарнований, марно витрачений, пропащий) час. | Потерянный рай – утрачений рай. | Потерянный человек (разг.) – пропаща людина (про мужчину ще пропащий чоловік). | Ходит как потерянный (разг.) – ходить розгублений (пригнічений); ходить сам не свій (як не свій, як не при собі).

Потерять | Лучше с умным потерять, чем с глупым найти – краще з розумним двічі загубити, як з дурним раз знайти. Пр. | Потерять в весе – утратити на вазі; утратити ваги. | Потерять веру в кого, во что – утратити віру в кого, в що; зневіритися в кому, в чому. | Потерять голову (перен.) – Див. голова. | Потерять голос – утратити (стратити) голос; спасти з голосу. | Потерять зрение – утратити зір; (іноді розм.) стемніти (на очі). | Потерять, выпустить, упустить из виду что – Див. вид. | Потерять надежду –

утратити (стратити) надію; (іноді) знадіятися. | Потерять расположение, право – утратити (стратити) ласку, право; відпасти ласки чиєї, права чийого. | Потерять рассудок, разум… – утратити (добрий) розум; (зниж.) з глузду зсуватися. | Потерять силы на работе – виробити (спрацювати) силу. | Потерять совесть – утратити совість (сумління); (іноді образн.) на дитячий розум перейти (зійти).

Потеря | До потери сознания (разг.) – до нестями. | Потеря в весе – утрата ваги; утрата на вазі.

Потеть | Потеть над чем (перен. разг. шутл.) – пріти над чим, коло чого; гріти чуприну (чуба) над чим, коло чого. [Нащо, прощо тобі над цим чуприну гріть? Г.-Артемовський.] Потеха | Вот была потеха! – ото було сміха!; ото була комедія (розм. кумедія)! | И пошла

потеха (разг.) – і почалася веремія; і почалося; та й закрутилося.

Поток | Отдавать, отдать на поток и разграбление, предавать, предать потоку и разграблению что (устар.) – віддавати, віддати на поталу що.

Потолкаться | Потолкаться по (белу) свету – потинятися (попотинятися, попоходити) по світах; чимало світа набачитися.

Потолок | Брать, взять с потолка что (ирон.) – брата, взяти з голови (іноді з повітря) що; вигадувати, вигадати що. | Плевать в потолок – Див. плевать.

400

Російсько-український словник сталих виразів

Потому | Потому что – бо; тому (того) що; тим що; через те, що (іноді за тим, що). Потоп | После нас хоть потоп – після (по нас) хоч потоп; після нас хоч вовк траву їж; нам

байдуже, що буде, як ми помремо.

Потребовать | Его потребовали домой – його викликано (викликали) додому. | Это потребует много времени, денег – на це потрібно (треба) [буде] багато часу, грошей; це забере багато часу, грошей.

Потрепать | Потрепать за волосы кого – поскубти [за чуба] кого; (розм.) скубки (чубрія, матланки) дати кому; чуба намняти кому; вичубити кого. | Потрепать нервы – пошарпати нерви.

Потроха | С потрохами, со всеми потрохами (разг.) – з потрухом, з усім потрухом; геть з усім; з усіма манатками (бебехами); (іноді зниж.) з усім зуздром.

Потрясать | Потрясать оружием – Див. бряцать.

Пот | Вгонять, вогнать в пот кого (разг.) – (тільки недокон.) Піт гонити з кого, заганяти, загнати до поту (у піт) кого; змушувати, змусити пріти, упріти, попріти (посилен.

попопріти) кого. | В поте лица (книжн.) – у поті чола. | Выжимать (выгонять) пот из кого – виганяти (видавлювати) піт з кого. | До кровавого пота работать – робити (працювати) до кривавого поту; (давн.) робити (працювати) кревно. Роби кревно і ходи певно. Пр. | До седьмого пота работает (разг.) – працює до сьомого поту; (розм.) робить, аж чуприна мокра; працює до виснаження (до вичерпання сили). | Лоб покрылся потом – чоло потом узялося. | Пот катится градом – піт очі заливає; піт струмками ллється; піт як [той] горох (мов град той) котиться. | Потом и кровью – потом і кров’ю. | Сгонять, согнать семь потов с кого – геть (зовсім) виснажувати, виснажити (знесилювати, знесилити) кого; гріти, нагріти чуба (чуприну) кому; (докон.) угріти кого. | Семь потов сошло с кого (перен. разг.) – аж геть упрів хто; нагрів чуба (чуприну) хто; сім потів зійшло (вийшло) з кого. | Умываться потом – умиватися потом.

Поучать | Поучать кого чему – повчати (навчати) кого чого. Поучение | В поучение кому – на науку (для науки) кому.

Похлебка | За чечевичную похлёбку продать что – за шмат гнилої ковбаси продати що; за кавалок кишки та сім миль пішки.

Похмелье | В чужом пиру похмелье – з чужого похмілля (клопоту) голова болить. Пр. Хто зробив, а на мені окошилося. Пр. Хто пив, а мене волочать. Пр. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала. Пр. Слюсар прокрався, а коваля покарано. Пр. Синиця шкоду робить, а журавлеві попадеться. Пр. Жінка сало гамнула, а на кота звернула. Пр. Іноді б’ють Хому за Яремину вину. Пр. Чий гріх, а чия покута. Пр. Баба винувата, що дівка черевата. Пр.

Походить | Начинает походить на человека кто – починає на людину скидатися хто; починає людніти (вилюднювати) хто.

Поход | С походом, без похода (взвешивать) – з лишком (з надлишком, іноді з потягом), без лишку (без потягу).

Похожий | Быть похожим (походить) на кого, на что – бути схожим на кого, на що (з ким, з чим); бути подібним до кого, до чого; підходити до кого, до чого; (іноді) удаватися в кого; (розм.) скидатися на кого; закривлятися, закривитися на кого. | Как две капли воды [похожи друг на друга] – Див. капля. | Похож как свинья на корову – схожий як ведмідь на теля (як свиня на цапа, як цуценя на пиріг, як макогін на ночви, як хвіст на панахиду). | Это ни на что не похоже! (разг.) – це [вже] зовсім погано!; це [вже] нікуди не годиться!; це вже ні на що не схоже!; це вже не знати що!

Похоронить | Заживо хоронить, похоронить кого – Див. хоронить.

Похула | Похулы на руку не класть – (те саме, що) Охулку на руку не класть. Див. охулка. Поцеловать | Поцеловать пробой (замок) (разг.) – поздоровкатися (повітатися,

привітатися) до замкнених (замкнутих) дверей; поцілувати замок (колодку); застати замкнені (замкнуті) двері; не застати (в)дома.

Поцелуй | Поцелуй Иуды, иудин поцелуй – іудин (юдин) поцілунок.

Почва | Зондировать, позондировать почву – зондувати, позондувати ґрунт. | На почве чего – на грунті (на підставі) чого. | Стоять на почве чего; становиться на почву чего –

стояти на ґрунті чого; ставати на ґрунт чого. | Терять, потерять почву под ногами; почва ускользает, выскользнула из-под ног – втрачати, втратити ґрунт під ногами; земля (ґрунт) вислизає, вислизнула (вислизнув) з-під ніг; ґрунт западається, запався (земля западається, запалася) під ногами. | Чувствовать, не чувствовать почву под ногами, под собой – почувати ґрунт, не почувати ґрунту під ногами, під собою.

Почем | Будешь знать, узнаешь, почём фунт лиха – знатимеш, дізнаєш, почім ківш лиха. | Почём зря (разг.) – як попало.

401

Російсько-український словник сталих виразів

Почесать | Почесать язык (зубы); почесать языком (разг.) – Див. чесать.

Почесть | Воздавать, воздать, оказывать, оказать почести кому – віддавати, віддати шану (шанобу) кому; ушановувати, ушанувати кого.

Почет | Быть в почёте, пользоваться почётом – бути у пошані (у шанобі, у шані). | Почёт и уважение! (разг.) – моє поважання (шанування)!

Почивать | Почивать, почить на лаврах – Див. лавр. | Почить в бозе (устар.) – спочити у бозі; упокоїтися. | Почить вечным сном (устар.) – заснути (спочити) вічним сном; навіки заснути.

Почин | По почину чьему – з чийого почину (за почином чиїм); з ініціативи чиєї.

Почище | Видел я и почище тебя (разг.) – бачив я і кращих (ліпших) за тебе (і не таких, як ти). | И почище этого приходилось слыхать (разг.) – і не таке доводилося чути (чувати).

Почтальон | Быть почтальоном – поштарювати.

Почта | Отправлять, отправить, посылать, послать, получать, получить по почте –

надсилати, надіслати, одержувати, одержати (діставати, дістати) поштою. | С обратной почтой – поворотною поштою.

Почтение | Моё почтение! (разг.) – моє поважання (шанування)!; моя пошана!; найуклінніше поважання (шанування)! | Моё почтение! (о чем-то необычном, разг.) –

напрочуд гарний (-на, -не, -ні)! | Оказывать почтение кому – віддавати (виявляти) повагу (пошану) кому; шанувати (поважати) кого. | Так, что просто моё почтение – Так, що туди твоє діло.

Почтенный | Почтенный возраст – поважний вік. | Почтенных размеров – чималого (солідного) розміру; чималий (-ла, -ле, -лі).

Почтительный | Держать на почтительном (на известном) расстоянии кого – Див. расстояние.

Почти | Почти каждый день – мало не щодня; майже (сливе) щодня.

Почтовые | Как на почтовых (устар.) – чимдуж; як на поштових. Почувствовать | Дать себя знать, помнить, почувствовать – Див. давать. |

Почувствовать себя в силе – відчути себе в силі; почуватися на силі (на силах). | Почувствовать симпатию, склонность к кому, чему – відчути симпатію, прихильність до кого, схильність до чого; сподобати (уподобати) собі кого, що; прихилитися (привернутися) [серцем] до кого, до чого. [А я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність. Українка.]

Пошаливать | Сердце пошаливает (разг.) – серце дає себе знати; серце пустує.

Пошевельнуть | Пальцем не пошевельнуть – Див. палец.

Пошиб | Одного пошиба кто, что – на один штиб (копил) хто, що; (іноді) на один (к)шталт хто, що.

Поштучный | Поштучная оплата – плата від штуки; (іноді) відштучна плата. Пощечина | Пощёчина общественному вкусу – зневага громадських смаків (уподобань);

ляпас громадському смакові (уподобанню).

Появиться | Появилась молодая луна – місяць (молодик) народився (іноді виклюнувся). | Появился вдруг (тут как тут) – [Наче, як] уродився; вигулькнув (вирвався); (іноді) [як] умився. [Юдун покрутив свої пальці, аж так і вмилося на столі печене порося… КвіткаОснов’яненко.]

Появляться | Появляется мода на что, потребность в чём – заходить мода на що, потреба на що.

Пояс | Заткнуть за пояс кого (перен.) – Див. заткнуть. | Кланяться в пояс – низько вклонятися.

Правда | Была правда, да в лес ушла – була правда, та іржа з’їла. Пр. Була колись правда, та заржавіла. Пр. Була колись правда, пожила — та й геть (далі) пішла. Пр. Була правда, та позички з’їли. Пр. | [Всеми] правдами и неправдами – [Усіма] правдами і неправдами; усіма [можливими] засобами (способами). | Жить, поступать по правде – жити, робити (чинити) по правді; (давн.) ходити правим робом; правдувати. Не по правді, молодий козаче, зо мною живеш. Н. п. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує. Пр. | Лучше горькая правда, чем сладкая ложь – краще найгіркіша правда, (а)ніж солодка брехня. Пр. | Не вполне правда, сомнительная правда – щербата правда; несповна правда. | Не всё то правда, что люди говорят – не все те (не все тому) правда, що в пісні співають. Пр. Не все те правда, що на весіллі плещуть. Пр. Не все правда, що свашки ладкають. Пр. | Не правда ли? – [А] правда ж?; правда?; чи ж (хіба ж) не правда (не так)? | По правде говоря (сказать); правду говоря (сказать) – сказати правду; як правду (с)казати; правду (по правді, щиро, по щирості) казавши (кажучи). | Правда в огне не горит и на воде не

402

Російсько-український словник сталих виразів

тонет – правда не втоне у воді, не згорить у вогні. Пр. Правда і в морі не тоне. Пр. | Правда глаза колет – правда очі коле. Пр. Сові сонце очі коле. Пр. (зниж.) Не любить правди, як пес мила. Пр. | Правда из воды, из огня спасает; правда со дня моря выносит

– правда з дна моря верне (виймає). Пр. Правда з дна моря виринає [а неправда потопає].

Пр. | Правда ли это? – чи правда цьому?; чи правда [це]? | Правда светлее солнца –

правда ясніше від сонця (та й її з свічкою шукають). Пр. Правда ясніша над сонце ясне. Пр. | Правда, что масло: все наверху – правда, як олія (олива), на(з)верх вийде. Пр. Вийде правда наверх, як олива на воду. Пр. Правди не сховаєш. Пр. | Правду-матку говорить, резать – казати (розм. чесати, тяти, різати) щиру правду; правду казати (експрес. бризкати) у [живі] очі (у вічі). | Служить верой и правдой – Див. вера. | Смотреть (глядеть) в глаза (в лицо) правде – дивитися (глядіти) правді в очі (у вічі).

Праведный | После трудов праведных (шутл.) – після трудів праведних; по праведній праці. | Спать сном праведных – Див. сон.

Правило | Нет правила без исключения – нема правила без винятку. | По всем правилам –

за всіма правилами; з додержанням (дотриманням) усіх правил; додержуючи (дотримуючи) всіх правил. | По всем правилам искусства (разг. шутл.) – якнайкраще (якнаймайстерніше); за всіма правилами умілості (майстерності, мистецтва). | Положить [себе] за правило (правилом) – покласти (узяти) [собі] за правило. | Принимать, принять за правило – брати, узяти за правило (за принцип). | Соблюдать правила приличия –

дотримувати правил пристойності; дотримувати звичаю (звичайності); бути звичайним; знати звичай. | Учить правилам приличия – учити [доброго] звичаю (правил пристойності).

Правление | Принимать, принять бразды правления – Див. бразды.

Право | Быть в праве (сделать что-либо) – мати право (зробити що). | Быть не в праве – не мати права. | Восстанавливать, восстановить в правах кого – поновлювати, поновити права кому. | Вступать, вступить в [свои] права – вступати, вступити у [свої] права; починати, почати здійснювати [свої] права; (про закон) набувати, набути сили (чинності). | Лишиться права – позбутися права; (іноді) відпасти права. | На правах кого – на правах кого. | На птичьих правах (быть, жить…) – на пташиних правах (бути, жити…). | На равных правах – на рівних правах. | Обладать всеми правами – мати всі права. | Оговаривать себе право, оставлять за собою право – застерігати собі право, лишати за собою право. | По какому праву? – (за) яким правом?; з якого права? | Получить, приобрести права гражданства – набути права (здобути право) громадянства. | По праву гордиться кем, чем – по праву пишатися (гордитися) ким, чим (з кого, з чого); мати право пишатися (бути гордим) з кого, з чого. | По праву давности – правом давності; (іноді) по праву давності. | По праву отца – правом батьківським; як батько. | Представлять, предоставлять право кому – надавати, надати права кому; давати, дати право кому. | Сверх всякого права – (по)над усяке право. | С полным правом – з повним правом; маючи (мавши) повне право (на що); з цілковитою підставою. | Уступить право кому – поступитися правом кому; перед ким; відступити право кому. | Право слово – далебі (бігме); справді.

Правый | Находящийся на правом берегу (правобережный) – правобережний (правобічний). | Правая рука чья, у кого (перен.) – права рука (правиця) чия, у кого; (іноді)

праве око чиє. [То його праве око. Пр.] | С правой стороны, по правую сторону – з правого боку; правобіч (праворуч). | Кто прав, а кто виноват – хто винний, а хто невинний; хто винен, а хто не винен; хто правий, а хто винний. | Прав кто – має рацію (слушність) хто; правда чия; правда за ким. | Правое дело – праве (справедливе) діло; (іноді) справедлива справа.

Праздник | Будет и на нашей улице праздник – і в наше віконце загляне (засяє, засвітить) сонце. Пр. Колись і на нас сонечко гляне. Пр. Колись і перед нашими ворітьми (і перед моїм вікном) сонечко зійде. Пр. Буде і на нашій вулиці свято. Пр. Діждемо пори, що і ми вилізем з нори. Пр. | Под праздник – проти свята.

Праздновать | Труса (трусу) праздновать – боюна (страшка) справляти; страшкувати; (іноді) страхопудитися; удаватися у переполох; підгинати хвіст.

Праздность | Жить в праздности – жити без діла (бездіяльно); гультяювати; байдикувати. Праздно | Праздно тратить время – марнувати (гаяти, іноді гайнувати) час.

Праотец | Отправить, отослать к праотцам (разг.) – вирядити (послати, спровадити) до праотців (до прадідів); послати (спровадити) на той світ. | Отправиться к праотцам (разг.) – піти до праотців (до прадідів); піти до Бога вівці пасти; упокоїтися.

Прах | Гори прахом – хай пропаде (пропала) пропадом; хай на попіл горить. | Мир праху чьему – Див. мир. | На кой прах? (вульг.) – на [якого] біса (дідька)? | Отрясти

403

Російсько-український словник сталих виразів

(отряхнуть) от [своих] ног прах – обтрусити (отрясти) порох з ніг [своїх]. | Повергнуть в прах – повалити (звалити, повернути) в порох. | Пойти, рассыпаться, разлететься прахом (перен.) – розсипатися (розпастися) на порох; піти (розвіятися, розлетітися) порохом; піти за вітром (з вітром, на вітер, іноді по вітру); піти димом; піти за водою; піти марно (унівець, нанівець). [Не пропала, не пішла по вітру Та громадська чесна умова. Українка.] | Прах с тобой (с ней, с ним…) (разг. вульг.) – хай тобі (їй, йому…) лихо (всячина); цур тобі (їй, йому…). | Прах тебя (его…) возьми (побери)! (разг. бранное) – хай тобі (йому…) біс (дідько)!; хай тобі (йому…) абищо! | Превращать, превратить, обращать, обратить в прах – повертати, повернути (стирати, стерти) на порох; спорошити. | Превращаться, превратиться, обращаться, обратиться в прах – порохом (на порох) розпадатися, розпастися; порохом братися, узятися (стати); порохом (порохном, порохнею) розсипатися, розсипатися. | Разбить неприятеля в пух и (в) прах – Див. пух.

Пребывание | Во время пребывания моего где – за мого перебування (пробування, буття) де; під час мого перебування (пробування) де; коли я був (пробував, жив) де.

Превозносить | Превозносить, превознести до небес кого, что – підносити, піднести до небес кого, що; звеличувати, звеличити над усе кого, що.

Превосходить | Превосходить, превзойти [самого] себя – перевершувати, перевершити [самого] себе. | Это превзошло мои ожидания – це [було] понад мої сподівання (сподіванки). | Это превосходит мои силы – це (по)над мою силу (мої сили).

Превосходство | Чувство собственного превосходства – почуття власної вищості (переваги).

Превратность | Превратность судьбы – злигодні; мінливість (змінливість, зрадливість, несталість) долі.

Превратный | Превратная судьба, превратное счастье – мінлива (зрадлива) доля, мінливе (зрадливе) щастя.

Превращаться | Вода превращается, превратилась в пар – вода береться, узялася парою; вода перетворюється, перетворилася на пару. | Дело превращается в шутку – діло (справа) обертається на жарт. | Мечта превратилась в действительность – мрія перетворилася на дійсність; мрія стала (сталася) дійсністю. | Снег превращается, превратился в воду – сніг береться, узявся водою; сніг перетворюється, перетворився на воду.

Превращать | Превращать, превратить в шутку что – обертати, обернута на жарт що. Превыше | Вознестись превыше облаков – злинути (по)над хмари. | Превыше всего –

(по)над усе. | Это превыше моих сил – це (по) над мої сили.

Преграждать | Преградить путь кому, чему – перегородити (перепинити, заступити) дорогу (шлях) кому, чому; перекопати (переп’ясти, іноді зав’язати) дорогу (шлях) кому; перейняти (перехопити) кого, що.

Предаваться | Предаваться мечтам – поринати у мрії; снувати мрії. | Предаваться, предаться тоске, горю, отчаянию – удаватися, удатися (укидатися, укинутися, упадати, упасти) в тугу, у горе, у розпуку (у розпач, у відчай). | Предаваться пустым мечтам – поринати у химерні мрії; літати у химерах; у хмари заноситися. | Предаваться размышлениям – заходити (поринати) в думки (у роздуми).

Предавать | Предавать, предать забвению что (торж.) – пускати, пустити в непам’ять (іноді у запомин) що; забувати, забути що. | Предавать, предать земле кого, что (книжн. торж.) – віддавати, віддати землі кого, що; ховати, поховати кого, що. | Предавать, предать огню что – пускати, пустити на вогонь що; пустити за (з) димом що; палити, спалити що. | Предавать, предать проклятию кого – класти, покласти прокляття (клятьбу) на кого; проклинати, проклясти кого. | Предавать, предать пытке кого – віддавати, віддати на тортури (на муки) кого. | Предавать смерти, мукам, казни кого – віддавати, віддати (завдавати, завдати) на смерть, на муки, на страту кого; страчувати, стратити кого; карати, скарати на смерть (застар. на горло) кого; смерть заподіяти кому. | Предавать, предать суду кого – віддавати, віддати під суд (до суду) кого. | Предать огню и мечу что – знищити вогнем і мечем що; на поталу вогневі і мечеві віддати що; пустити на вогонь і під меч покласти що; (іноді) вогнем спалити і кіньми потоптати що. | Предать себя воле Божьей (устар.) – здатися (спуститися) на волю (на ласку) Божу. | Предать смертной казни кого – скарати (покарати) на смерть (смертю, застар. на горло) кого; на смертну кару завдати кого; стратити кого.

Предание | Отойти в область предания – Див. область. | По народному преданию – за народними переказами; як переказують. | Свежо предание, а верится с трудом – живі перекази, а віри їм не ймеш; недавно те сталося, але тяжко (трудно) тому вірити.

404

Російсько-український словник сталих виразів

Преданный | Преданный забвению – забутий. | Преданный казни – страчений; покараний (скараний) на смерть (застар. на горло).

Предварительный | В предварительном порядке – попередньо. Предварять | Один факт предваряет другой – один факт передує іншому.

Предвидение | Дар предвидения будущего – дар прозирання в майбутнє; дар завбачення майбутнього.

Предводительствовать | Предводительствовать (кем, чем) – бути (стояти) на чолі (кого, чого); вести перед у чому, де; провід давати кому, чому; передувати у чому.

Предводительство | Под предводительством кого – на чолі з ким; за (під) чиїм проводом; за чиїм головуванням.

Предвосхищать | Предвосхищать чью мысль – угадувати наперед чию думку. Преддверие | В преддверии праздника – проти свята (під свято); напередодні свята. | В

преддверии чего (книжн.) – перед дверима (коло дверей) чого; (перен.) перед початком (напередодні) чого. | Преддверие ада – передпекло.

Предел | Вне пределов досягаемости – поза межами досягання; поза досягом. | Всему есть предел – усе має свій край (свою межу); усьому є межа (край, кінець). | Выйти из пределов (за пределы) дозволенного (перен.) – перейти межі дозволеного; уступити (перейти, узяти) через край; зайти за край (вийти поза межі) дозволеного. | Положить предел чему – зробити край чому; край (кінець, межу) покласти чому; берега дати чому.

Предлагать | Предлагать, предложить руку [и сердце] кому – руку [і серце] пропонувати, запропонувати кому; освідчуватися, освідчитися кому.

Предлог | Под предлогом болезни – начебто (нібито) через хворобу; відмовляючись хворобою.

Предложение | По предложению чьему – на пропозицію чию; (рідше) з пропозиції чиєї. | Сделать предложение кому – освідчитися кому; зробити пропозицію про одруження кому; запропонувати кому одружитися [з собою]; посвататися до кого.

Предложить | Предложить чьему вниманию что – подати до чиєї уваги (кому до уваги) що.

Предмет | На какой предмет? – навіщо?; нащо?; для (задля) чого? | На предмет получения чего – [Для того], щоб одержати (одержав хто) що. | На этот (тот, сей…) предмет (канц. устар.) – для цього (для того); щодо цього (того…); про це (про те…).

Предобеденный | Предобеденное время – передобідній час; передобіддя.

Предоставляться | Об этом предоставляется судить другим – судити (гадати, міркувати) про це дається (на волю) іншим; про це нехай інші судять (гадають, міркують); про це інші мають судити (гадати, міркувати).

Предостережение | В предостережение кому – на осторогу (пересторогу) кому. | Для предостережения от чего – щоб застерегти проти чого; щоб запобігти чому. | Служить, послужить предостережением кому – бути (ставати, стати) за осторогу (пересторогу) кому.

Предотвращать | Предотвращать, предотвратить беду, горе… – запобігти, запобігати лихові, горю…; відвертати, відвернути лихо, горе… (від кого).

Предотвращение | В целях предотвращения – щоб запобігти; (книжн.) з метою запобігти.

Предписание | Во исполнение предписания – виконуючи припис. | По предписанию врача

– за приписом (з припису) лікаря.

Предполагается | Предполагается, предполагалось, что… – є, була [така] думка (гадка), що…; думалося (гадалося), що…; малося (що зробити).

Предполагать | Нужда предполагает лишения – коли (як) нестатки, то й злидні; у нестатках і злиднях. | Предположим, что… – припустімо (покладімо), що…; (іноді) даймо (на те, на теє), що… | Человек предполагает, а Бог располагает – чоловік мислить, а Бог рядить. Пр. Чоловік стріляє, а Бог улучає (а Бог кулі носить). Пр. Чоловік крутить, а Бог розкручує. Пр.

Предпосылать | Автор предпослал своей книге предисловие – автор (по)дав до своєї книжки (на початку книжки) передмову.

Предпочитать | Он предпочитает остаться дома – він уважає (має, визнає) за краще залишитися (в)дома.

Предпочтение | Отдавать, отдать (оказывать, оказать) предпочтение кому, чему, перед кем, перед чем – (від)давати, (від)дати перевагу (перед, першість) кому у чому, над ким, чому над чим.

Предпринимать | Надо что-нибудь предпринять – треба вжити яких(о)сь заходів. | Предпринять издание журнала – (роз)почати (узятися, заходитися) видавати журнал

405

Російсько-український словник сталих виразів

(часопис). | Что мне предпринять? – що мені (що маю) робити (зробити)?; що мені (що маю) почати?

Предрасполагать | Предрасполагать, предрасположить кого в свою пользу – привертати, привернути (прихиляти, прихилити) кого до себе.

Предрассветный | Предрассветное время – досвіт(ок); досвітній час; досвітня година (доба, пора).

Предрешать | Это предрешило его судьбу – це наперед визначило (вирішило) його долю.

Председатель | Быть председателем – за голову бути; головувати. | Председателем избрать кого – на (за) голову кого обрати.

Представительный | У него представительная внешность (наружность) – у нього показна зовнішність; він із себе показний.

Представление | В ответ на ваше представление – відповідаючи на ваше подання. | По представлению кого – на чиє подання; (іноді) з чийого подання.

Представляться | Им представилась ужасная картина – перед ними постала (розгорнулася) жахлива картина; вони побачили жахливу картину. | Представляется, представился [удобный] случай – є, була (трапляється, трапилася, випадає, випала) [добра] нагода. | Представляться дурачком – удавати [з себе] дурника (дурненького); дурника строїти (клеїти); прикидатися дурником.

Представлять | Предоставить выбор кому – дати на вибір кому що; дати змогу (право) кому вибрати що. | Предоставить решение вопроса кому – дозволити (дати змогу, дати право) розв’язати питання кому. | Предоставить самому (самим) себе кого – дати змогу кому діяти самостійно; покинути (полишити) кого на самого себе; покинути кого напризволяще. | Предоставить себя на волю судьбы, на волю случая – здатися на долю (на ласку долі), на випадок. | Предоставлять, предоставить слово кому – надавати, надати (давати, дати) слово кому. | Предоставлять, предоставить что в распоряжение чьё – віддавати, віддати що до рук кому (у розпорядження чиє). | Он (она) представляет собой воплощение честности – він (вона) є втілення чесності; він (вона) — втілення (самої) чесності. | Представлять больного, сумасшедшего… – удавати хворого, божевільного…; прикидатися хворим, божевільним. | Представлять собою (разг. из себя) кого, что – являти (становити) собою кого, що; бути ким, чим. | Что он (она) собой представляет? – що він (вона) за людина?; що вона за людина?; (іноді розм.) що він (воно) за один (що вона за одна)?

Предстоять | Ему предстоит большая работа – він матиме велику працю (роботу); на нього (його) чекає велика робота. | Мне предстоит идти, ехать, лететь… – я маю іти, їхати, летіти…; мені треба [буде] іти, їхати, летіти… | Мне предстоит неприятный разговор – має бути в мене прикра (неприємна) розмова. | Мне предстоит, предстояла поездка в Киев – я маю, мав їхати до Києва (у Київ); мені малося їхати до Києва. | Предстоит дорога кому – має їхати хто; чекає дорога [на] кого; кладеться дорога кому;

(іноді образн. поет.) мандрівочка пахне кому. | Предстоят выборы – мають бути (відбутися) вибори.

Предупредить | Предупредить пожар – запобігти пожежі (пожарові). Предусмотренный | Предусмотренный законом – передбачений у законі (законом). Предъявление | По предъявлению документов – після подання документів; подавши

(показавши) документи.

Предъявлять | Предъявлять, предъявить иск к кому – подавати, подати (закладати, закласти) позов на кого; учиняти, учинити позов на кого, проти кого; позивати, запізвати кого. | Предъявлять, предъявить обвинение кому – звинувачувати (винуватити), звинуватити кого; ставити, поставити звинувачення кому.

Прежде | Как (и) прежде – як (і) перш(е) (давніше). [Місяць сходить, як і перше сходив. Шевченко.] | Прежде всего – найперше (щонайперше); насамперед; передусім; перш (передніше) за все; поперед усього. | Прежде меня, тебя, нас – перш(е) (раніш(е)), ніж я, ти, ми. | Прежде окончания года – перш [є], як рік минув (мине); перш(е), як вийшов (вийде) рік. | Прежде чем, прежде нежели – перш(е) ніж (як); перед тим як; передніше як (ніж).

Прежний | В прежнее время – за колишніх (за давніших, за попередніх) часів; давнішими часами; давніш(е). | Оставаться при прежнем мнении – дотримуватися попередньої думки. | Пуще прежнего – ще дужче; ще гірш(е), (як перед тим); гірш, як перш (як колись, як давніш).

Презренный | Презренный металл – Див. металл. | Презренный человек, презренная личность – поганець; нікчема; (зниж.) паскуда.

406

Російсько-український словник сталих виразів

Преклонять | Преклонять, преклонить колена перед кем, перед чем – ставати, стати навколішки перед ким, перед чим; колінкувати перед ким, перед чим.

Прекрасно | Прекрасно обойтись без чего – любісінько перебутися без чого.

Прекрасный | В один прекрасный день; в одно прекрасное утро – одної красної (прегарної, чудової) днини; одного чудового (прегарного) дня; одного красного (прегарного) ранку. | Прекрасный (нежный, слабый) пол (шутл.) – Див. пол. | Ради прекрасных глаз чьих – Див. глаз.

Прелесть | Вы просто прелесть! (разг.) – ви просто чудові! | Какая прелесть!; что за прелесть! – яка краса!; яка розкіш!

Прельщать | Прельщать невероятными обещаниями – спокушати неможливими обіцянками; золоті гори обіцяти; (жарт.) обіцяти на осиці кислиці, а на вербі груші.

Преминуть | Не преминуть сделать что – неодмінно (конче, доконче) зробити що; не забути зробити що; негайно зробити що.

Пренебрегать | Пренебрегать, пренебречь опасностью – нехтувати, знехтувати небезпеку; погорджувати небезпекою. | Пренебрегать, пренебречь правилами приличия –

нехтувати, знехтувати правила пристойності.

Пренебрежение | Оставить в пренебрежении кого, что – знехтувати (занедбатл, занехаяти) кого, що. | С пренебрежением смотреть на кого, на что, относиться к кому, к чему – з погордою (із зневагою, погордливо, зневажливо) дивитися на кого, на що; з погордою (із зневагою, гордуючи, погордливо, зневажливо) ставитися до кого, до чого; упослідкувати кого, що.

Прения | Прения по докладу – дебати на доповідь; дебати по доповіді; обговорення доповіді.

Препоясывать | Препоясывать, препоясать свои чресла (книжн. устар.) – лагодиться, злагодитися (збиратися, зібратися, споряджатися, спорядитися) в дорогу.

Препровождаться | При сём препровождается – з цим надсилаємо (надсилається).

Препровождение | Для препровождения времени (разг. шутл. ирон.) – щоб (аби) згаяти (перебути) час; для розваги.

Препятствие | Скачки с препятствиями – перегони (верхогони) з перепонами.

Пререкание | Вступать, вступить в пререкания с кем – заходити, зайти у суперечку (у перекір) з ким; заходити, зайти (удаватися, удатися) в суперечки з ким; починати, почати суперечку з ким.

Пресечь | Пресечь зло в корне – знищити зло в корені (у зародку); викоріняти зло. Преследовать | Меня преследует мысль – думка (гадка) не дає мені спокою (муляє мені,

долягає мені). | Преследовать кого неотступно – просвітку не давати кому. | Преследовать корыстные цели – мати на меті свою користь. | Преследовать по суду, судебным порядком – переслідувати судом. | Преследовать свои интересы – дбати тільки (лише) про свої інтереси. | Преследовать цель – мати на меті; ставити собі (мати) за мету.

Пресмыкаться | Пресмыкаться перед кем – плазувати перед ким; (образн.) лизати халяву (чоботи) кому.

Преспокойнейший | Преспокойнейшим образом – спокійнісінько (любісінько).

Преступление | На месте преступления – Див. место. | Преступление по должности (юр.) – службовий злочин.

Пресытиться | Пресытиться жизнью – нажитися до переситу (донесхочу); пересититися життям.

Претворять | Претворять, претворить в жизнь что – запроваджувати, запровадити в життя що; здійснювати, здійснити що.

Претензия | Быть в претензии на кого, что – мати претензію до кого, до чого; бути в претензії на кого, на що; нарікати на кого, на що.

Преткновение | Камень преткновения – Див. камень.

Прибавить | Прибавить шагу – прискорити ходу; наддати ходи; піддати ходи в ноги; (розм.) на ноги налягти.

Прибавка | В (на) прибавку – на додачу (на додаток).

Прибавление | Прибавление семейства у кого – побільшало родини в кого; (іноді) родини надало кому. [… Дівчата де І молодиці, Кому родини надало, То туг Троянці і вродились… Котляревський.]

Прибирать | Прибирать, прибрать к рукам кого – прибирати, прибрати до рук кого; приборкувати, приборкати кого; (образн.) у шори брати, узяти (забрати, убрати) кого.

Приближаться | Время приближается, приближалось к полночи – доходить, доходило до півночі; береться, бралося (добирається, добиралося) до півночі.

407

Російсько-український словник сталих виразів

Прибрать | Бог (Господь) прибрал кого – бог (Господь) забрав (прибрав, узяв) кого.

Прибыль | Вода на прибыли, вода идёт, пошла на прибыль – вода прибуває, прибула (підбуває, підбула). | Луна на прибыли – місяць прибуває.

Прибытие | По прибытии в Киев делегация… – прибувши до Києва, делегація…

Прибыть | Нашего полку прибыло – Див. полк.

Привет | Без привета оставшийся – непривітаний. | Передавать, передать привет через кого кому – переказувати, переказати (рідше передавати, передати) привіт (привітання) ким кому. | Привет (тебе, вам…)! – привіт (тобі, вам…)!; чолом (тобі, вам…)!

Привлекать | Привлекать, привлечь внимание чьё – привертати, привернути (притягати, притягти) увагу чию. | Привлекать, привлечь к себе взгляд(ы), взор(ы) – привертати, привернути очі (іноді око) до себе; (тільки недокон.) брати на себе очі; вабити, привабити до себе погляд(и). | Привлекать, привлечь к себе внимание чьё – привертати, привернути (притягати, притягти) до себе увагу чию; (іноді) спадати, спасти на увагу кому. | Привлекать, привлечь к суду, к судебной ответственности кого – притягати, притягти до суду (до права) кого; позивати, (за)пізвати кого. | Привлечь на свою сторону магарычём кого – принадити до себе могоричем кого; примогоричити кого.

Приводить | Бог привёл – бог дав. | Не приведи Господи (Бог) – не доведи Боже (Господи); не дай Боже. | Не привёл случай – не довелося. | Привести в замешательство кого – Див. замешательство. | Привести в исполнение приговор (решение) суда – виконати присуд (судовий вирок). | Привести в (крайнее) удивление, изумление кого – (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. | Привести в негодность что – довести до непридатності що; зробити непридатним що; знепридатнити що. | Привести в отчаяние кого – у розпач (у розпуку, у відчай) (у)кинути кого; до розпуки (до розпачу, до відчаю) довести кого. | Привести в порядок что – упорядкувати що; лад (порядок) дати чому; довести до ладу що. | Привести в равновесие что – зрівноважити що; надати рівноваги чому. | Привести в себя, в чувство, в сознание, в память кого – привести до пам’яті (до притомності) кого; опритомнити (опам’ятати, очутити, отямити, відволодати) кого; (виносячи на повітря) на вітер підняти кого. | Привести в ужас кого – завдати (нагнати) жаху кому; ужахнути кого. | Привести в уныние кого – засмутити кого; завдати суму (смутку) кому; кинути у сум (у смуток) кого. | Привести дело к концу – довести діло (справу) до кінця (до краю); завершити діло (справу). | Приводить, привести в движение что – надавати, надати руху (давати, дати рух) чому; пускати, пустити в рух що; (іноді) давати, дати розгін чому. | Приводить, привести в известность, в ясность – з’ясовувати, з’ясувати. | Приводить, привести в исполнение своё намерение, замысел – Див. исполнение. | Приводить, привести к концу, к окончанию что – доводити, довести до кінця (до краю) що; закінчувати, закінчити (кінчати, скінчити) що. [Треба краю доводити. Шевченко.] | Приводить к общему (к одному) знаменателю – Див. знаменатель. | Приводить, привести к цели – доводити, довести до мети. | Приводить, привести на память кому что (книжн.) – нагадувати, нагадати кому що. | Приводить, привести своё намерение, свой замысел в исполнение – здійснювати, здійснити свій намір, задум; доводити, довести до діла (справдити) свій намір, задум.

Привоз | Большой привоз [на мельнице, на маслобойне…] – завізно [у (на) млині, у (на) олійниці…].

Приворотный | Приворотное зелье – приворотне зілля (приворот-зілля, зілля-приворот); дання. [Де ж того овшану взяти, Того зілля-привороту?.. Вороний.]

Привыкать | Не привыкать [стать] кому – не звикати кому; давно звик хто; не первина [не першина] кому.

Привычка | За ним водится привычка – він має звичку (завичку). | По привычке – своїм звичаєм; за звичкою; з навички. | Привычка — вторая натура – звичка — друга натура.

Пр. | Усвоить привычку – узяти звичку (натуру). | Это вошло у него в привычку – він звик до цього; це стало (зробилося) його звичкою; це стало для нього звичним. | Это в привычке людей – так ведеться (такий звичай) у людей.

Привычный | Это для него привычное дело – це йому (для нього) звичайна річ; він до того звик; це йому за звичай. | Я к этому делу не привычен – я до цього не звик.

Привязанный | Привязан к своей работе кто – відданий своїй праці (роботі) хто; (дуже) любить свою роботу хто.

Привязчивый | Привязчивый ребёнок – прихилиста дитина. | Привязчивый человек (негат.) – причеплива (навязлива, налазлива) людина; причепа.

Привязь | Держать на привязи кого – тримати на припоні (на ретязі) кого.

Пригвоздить | Пригвождать, пригвоздить, выставлять, выставить к позорному

408