stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

Приносить, принести пользу кому, чему – давати, дати користь (пожиток, ужиток) кому, чому. | Располагать, расположить в свою пользу – привертати, привернути до себе. | Служить, послужить в пользу, на пользу – іти, піти, вийти на користь (на пожиток). | Употребить с пользой что – ужити на користь (на добре) що; спожиткувати що. | Что пользы из того, что… – яка користь (який ужиток, який пожиток, яка вигода (лок. який хосен) з того що… | Это пойдёт на пользу кому – це піде на користь (на пожиток) кому; це стане у пригоді кому. | Это разговоры в пользу бедных (разг.) – це пуста (порожня, марна) розмова (балачка, балаканина); шкода про це й говорити. | Я не извлёк ни малейшей пользы из этого дела – я не мав ані найменшої користі (найменшого пожитку, найменшої вигоди, найменшого вжитку, зиску) з цього діла.

Пользование | Места общественного пользования – місця громадського користування.

Пользоваться | Пользоваться (большим) авторитетом – мати (великий) авторитет. | Пользоваться влиянием, успехом… – мати вплив, успіх… | Пользоваться всеми благами –

користуватися всіма благами; заживати всякого добра. | Пользоваться жизнью – уживати світа. [Уживай світа, поки служать літа. Пр.] | Пользоваться наслаждением – заживати втіх (розкошів). | Пользоваться несчастием другого – (образн. розм.) Лихом торгувати. | Пользоваться плохой, дурной репутацией – мати погану репутацію; недобру славу мати; у неславі бути. | Пользоваться большой популярностью – бути дуже популярним; (рідше)

мати велику популярність. | Пользоваться своими правами – користуватися з своїх прав (своїми правами); використовувати свої права. | Пользоваться славой, репутацией кого – мати славу, репутацію кого, як хто. | Пользоваться случаем – користуватися з нагоди (з оказії); використовувати нагоду. | Пользоваться уважением – мати шану; бути в пошані (в шанобі); бути поважним (шановним).

Политика | Политика кнута и пряника – політика бича й калача. | Политика лисьего хвоста – політика лисячого хвоста.

Поличное | Поймать с поличным (перен.) – (с)піймати (зловити) на гарячому [вчинку (на шкоді)]; (образн. розм.) зцапати як кота над салом.

Полишинель | Секрет полишинеля (перен.) – секрет полішинеля. Полка | Положить зубы на полку – Див. зуб.

Полковник | Либо полковник, либо покойник – або пан, або пропав. Пр. Хоч пан, хоч пропав. Пр. Чи пан, чи пропав. Пр. Або здобути, або дома не бути. Пр. Або виграв, або програв. Пр. Хоч виграв, хоч програв. Пр.

Полк | Нашего полку прибыло – нашого полку прибуло (побільшало); нашого брата більше стало; нас побільшало.

Полностью | Целиком и полностью – цілком і сповна; геть цілком.

Полнота | От полноты души, сердца – з повні (повняви) душі (від повноти душевної), серця.

Полночь | Близится, подходит полночь – береться (добирається, доходить) до півночі. | В [самую] полночь; в глухую полночь – [Саме] опівночі; [саме] в опівнічну добу (пору); глупої ночі (півночі). | [Далеко] за полночь – [Геть] після (о)півночі. | К полночи; около полночи –

близько півночі; над північ. | Перевалило за полночь – звернуло з півночі.

Полно | [Да] и полно! – та й годі!; та й край!; та й уже! | Полно, правда ли? – стривай (стривайте), чи це ще (чи це таки) правда? | Полно тебе!; полно (полноте) вам! – годі (досить, буде) тобі!; годі(-бо) (досить, буде) вам!; стривай!; стривайте!

Полный | В полной безопасности – у цілковитій безпеці; цілком (зовсім) безпечно. | В полной мере – повною мірою (на повну міру, у повній мірі); (іноді) до повної, повні (у повній повні, уповні). | В полном (во всём) параде – Див. парад. | В полном ли ты уме? –

чи ти сповна розуму (при повному, повнім розумі)? | В полном рассудке – при повному розумі; сповна розуму бувши. | В полном смысле слова – у повному розумінні (значенні) слова; справжній (-ня, -не, -ні). | Дом их — полная чаша – їх господа — повна чаша; у їх [ній] господі всього вдосталь; є в них що їсти й пити. | Дышать, вдыхать полной грудью – дихати, удихати на повні груди. | Испить полную чашу – випити (спити, скуштувати) добру повну. | На полном газе (газу) (разг.) – на повному газі. | Полная луна, полный месяц – місяць уповні; повня; повний місяць. | Полный (полон) до краёв – повний ущерть; повний [аж] по [самі] вінця. | Полный с верхом – повний з верхом (з наспою). | Полнымполно (полна, полно) (разг.) – (повний-)повнісінький ((повна-)повнісінька, (повне-) повнісіньке); (повно-)повнісінько. | Полным ходом; на полный ход – повним ходом; на повний (на повен) голос. | Хлопот (забот) полон рот у кого – клопоту (турбот) повна голова кому, в кого.

Половина | В половине первого, второго… (часа) – о пів на першу, другу… | Моя половина; дражайшая половина (шутл.) – моя половина; найдорожча половина; (розм.) старий,

389

Російсько-український словник сталих виразів

стара. | Наполовину уменьшить – зменшити наполовину; надполовинити. | Оторвать, отломить, взять половину – відірвати, відламати, взяти половину; відполовинити. | Половина первого, второго [часа] – пів на першу, на другу [годину]; половина першої, другої [години]. | Растратить, отобрать наполовину – переполовинити. | Середин(к)а на половин(к)у – ні се ні те; так собі нічого (нічогенько).

Половодье | Во время половодья – під час великої води (поводі, повені); у повідь (у повінь).

Положение | Безвыходное (безысходное) положение – безпорадне (безрадне, безвихідне) становище (безпорадний, безрадний, безвихідний стан); безвихідь; безпорадна година; тісний кут (тісна діра); (образн.) І тут боляче, і там гаряче. Пр. | Быть в бедственном положении – Див. бедственный. | Быть, находиться в затруднительном положении –

бути у трудному (прикрому, сутужному, скрутному) стані (становищі); бути у скруті (притузі, тісноті); (образн.) загнатися на слизьке; упасти у тісну діру; (іноді) зайти у велике галуззя. | В безвыходном положении кто – у безпорадному (у безвихідному)

становищі (стані) хто; у безвиході хто; нема ради кому; кінці в край кому; попав (потрапив) у тісний кут (у тісну діру) хто; опинився на слизькому хто; (жарт.) у матню попав хто. | В интересном (в счастливом, в таком) положении (разг.) – бути такою (в такім ділі); на таких порах бути; бути у поважному стані; бути при надії. | В лежачем положении – лежачи (лежачки, навлежачки); у лежачому стані. | В сидячем положении – сидячи (навсидячки, навсидьки); у сидячому стані. | В стоячем положении – стоячи (навстоячки); у стоячому стані. | Входить, войти в положение кого, чьё – Див. входить. | Выйти из затруднительного положения – вийти із скрути (із скрутного стану); вирятуватися із скрути; вихопитися із тісної діри. | Занять в отношении кого, чего положение дружественное, враждебное… – зайняти щодо кого, чого дружню, ворожу… позицію; поставитися до кого, до чого прихильно, неприхильно…; узяти постать до кого дружню, ворожу…; стати до кого на стопу прихильну, ворожу… | Напиться, напоить кого до положения риз (устар.) – Див. риза. | Положение больного улучшается (ухудшается)

– хворому ліпшає (гіршає). | Положение изменилось к лучшему, к худшему – становище змінилося (повернулося) на краще, на гірше. | Положение хуже губернаторского (перен. шутл.) – становище (ситуація) дуже (вельми) неприємне (неприємна). | Попасть в неловкое положение – опинитися в ніяковому (у прикрому) становищі (стані); опинитися ні в сих,ні в тих; не знати, на яку (на котру) ступити; (образн.) опинитися на льоду (на слизькому, як у сливах). | Попасть в смешное положение – попасти у смішне становище (у смішну ситуацію); опинитися у смішному становищі. | Поставить в глупое положение

– зробити дурня з кого; завдати дурня кому. | Поставить в затруднительное, в трудное положение кого – призвести до скрутного (трудного) стану (становища) кого; поставити кого в скрутний (трудний) стан (у скрутне, трудне становище); (жарт.) загнати на слизьке (у тісну діру, у суточки); у тісний кут поставити кого; на лід посадити кого; загнути карлючку кому; завдати скрути (клопоту, халепи кому). | Поставить себя (кого) в безвыходное положение – поставити себе (кого) в безпорадне (у безвихідне) становище; (образн. жарт.) попастися у матню; загнати у матню кого; сісти на льоду; посадити на льоду (на лід) кого; попасти (потрапити) у тісний кут (у тісну діру); опинитися на слизькому. | Прийти в надлежащее, нормальное положение – дійти до належного, нормального стану (становища); (іноді) на стану стати. | Человек с положением – людина на становищі; людина з (видатним) становищем; (іноді розм.) людина на стану; значна (поважна) людина.

Положим | Ну, положим! (разг.) – ну, де там!; ну, що ви!; ну, це [ще] побачимо! | Он-то, положим, умный человек – він, правда, людина розумна.

Положительно | Он (она…) положительно ничего не знает – він (вона…) нічогісінько (зовсім нічого, аж нічого) не знає. | Положительно весь, всё, все – геть (геть-чисто) увесь, усе, усі. | Положительно ни в ком не было сочувствия – зовсім (абсолютно) ні в кого (ані в кого) не було співчуття; абсолютно ніхто (ані хто) не мав співчуття (не співчував). | Положительно никого нет – (а)нікогісінько (зовсім нікого) нема(є).

Положительный | Положительный невежда, положительный дурак (разг.) – справжній (справжнісінький) неук, дурень.

Положить | Вынь да положь (разг.) – Див. вынуть. | Как Бог на душу положит (разг.) – як заманеться; собі до вподоби. | Не положит охулки, похулки на руку кто (разг.) – свого не подарує (не пропустить) хто; (образн.) він не впустить рака з рота. | Положа (положив, положивши) руку на сердце (сказать) – поклавши руку на серце (з душі, по щирості, щиросерд(н)о, від щирого серця [сказавши]). | Положим, что… (разг.) – припустім(о) (візьмімо, покладімо), що…; вважаймо, що…; даймо (на те), що… [Даймо на теє, що воно було заєць, а хто ж його курей поїв? Сл. Гр.] | Положить в карман что-либо – покласти

390

Російсько-український словник сталих виразів

собі до кишені (в кишеню) що; привласнити (присвоїти) чуже. | Положить во главу угла (книжн.) – Див. глава. | Положить врага на месте – укласти ворога (на місці); убити ворога на місці; зробити ворогові кінець; трупом покласти (положити) ворога. | Положить голову, жизнь, душу за кого, за что – головою, душею, життям накласти (наложити) за кого, за що; скласти життя за кого, за що; віддати життя своє, душу свою за кого, за що; покласти душу за кого, за що; трупом лягти за кого, за що. | Положить зубы на полку (разг.) – Див. зуб. | Положить конец чему – зробити кінець (край) чому; покласти край чому; (образн.) берега дати чому. | Положить на музыку, на ноты – покласти на музику (на ноти) що; завести в ноти що. | Положить на обе лопатки – покласти на (обидві) лопатки кого; покласти кого на горб (навзнак(и)). | Положить на плечи чьи, кому – (те саме, що) Взваливать, взвалить на плечи. Див. взваливать. | Положить начало чему –

покласти початок чому (чого); дати (зробити) початок чому; закласти (започати) що. | Положить оружие – скласти зброю. | Положить основание (основы) чего – заснувати що; покласти основу (підвалини, підвалину) чому. | Положить под сукно (перен.) – Див. сукно. | Положить себе за правило (правилом) – узяти (покласти) [собі] за правило (правилом).

Поломать | Жизнь поломала кого – життя змучило (вимучило, скалічило) кого. | Зубы поломать обо что – зуби поламати на чім. | Поломать голову над чем – (по)поморочити ((по)посушити, (по)поламати) собі голову над чим. | Поломать, ломать копья из-за чего – Див. копье.

Полосатый | Черти полосатые (разг.) – бісові діти.

Полоса | Кому какая полоса (разг.) – кому яка доля. | Поперечная полоса – пересмуга. | Счастливая полоса жизни – щаслива пора життя.

Полотно | Бледный, белый как полотно; побледнеть, побелеть как полотно – як біль білий; білий як полотно (як хустка); пополотніти (сполотніти).

Полпути | На полпути бросать, бросить, останавливаться, остановиться – на півдорозі (на половині дороги) кидати (по)кинути, зупинятися, зупинитися (спинятися, спинитися, стати) [не довівши до краю].

Полслова | На полслова (звать, вызывать…) (разг.) – на півслова (покликати, викликати…). | На полслове остановить, перебить… – Див. полуслово. | Ни полслова не понимает – (а)ні півслова не розуміє. | С полслова понять – Див. полуслово.

Полтора | Ни два, ни полтора (разг.) – ні се ні те; ні риба ні раки; ні риба ні м’ясо. | Полтора человека (разг. шутл.) – півтори каліки.

Полугодие | По полугодиям – півріччями (по півріччях, іноді на півріччя).

Полулежачий | В полулежачем положении – у напівлежачому стані; напівлежачи (розм.) (на)півлежачки.

Полуслово | На полуслове замолчать, остановиться… – на півслові замовкнути, зупинитися (спинитися, стати)… | На полуслове остановить, перебить… – на півслові зупинити, перебити… | С полуслова понять – з півслова зрозуміти.

Полусмерть | До полусмерти побить, напиться… – мало не до смерті побити, напитися…

Полусознательный | В полусознательном состоянии – напівпритомний; (іноді)

напівпритомний(-ним) бувши.

Получаться | Из этого ничего не получается, не получилось – з цього нічого не виходить, не вийшло; (розм. жарт.) з цього виходить, вийшов пшик. | Положение получилось затруднительное – становище склалося (вийшло) скрутне. | Сегодня получили (получено) известие, что… – сьогодні надійшла (наспіла) звістка, що…; сьогодні одержано звістку, що…

Получать | Он получил отказ – він дістав відмову; йому відмовлено (дано відкоша); (у сватанні) він дістав (з’їв, ухопив) [печеного] гарбуза. | Получайте деньги (товар) – беріть гроші (крам, товар); маєте гроші (крам, товар). | Получать, получить бензин из нефти, кислород… – здобувати, здобути бензин з нафти, кисень… | Получать, получить деньги по счёту, ордеру, чеку… – одержувати, одержати гроші на рахунок, ордер, чек… | Получать, получить, извлекать, извлечь пользу из чего – Див. польза. | Получать, получить по шапке (разг.) – діставати, дістати по шапці. | Получать, получить прибыль от чего-либо – прибуток брати, узяти (мати) з чого, на чому. | Получило огласку что – набуло розголосу що; було розголошено що. | Получил?; Получи!; Получай! (разг.) –

дістав?; Маєш! | Получить барыши от перепродажи – убаришувати. | Получить выговор, замечание – дістати догану (нагану), зауваження; (іноді) мати догану, зауваження. | Получить звание инженера – здобути (дістати) звання інженера. | Получить известность – стати (зробитися) відомим (знаним); набути слави. | Получить наследство, получить что-либо в наследство – дістати спадщину; (рідше спадок);

391

Російсько-український словник сталих виразів

дістати у спадщину (у спадок) що; успадкувати що; (застар.) одідчити що. | Получить насморк – дістати нежить. | Получить образование, воспитание – здобути (іноді дістати) освіту, виховання; набути освіти, виховання. | Получить отказ – дістати відмову; не дістати (не здобути, не мати) згоди (на що); (жарт.) дістати відкоша; (с)піймати (ухопити, з’їсти) облизня; облизати макогона (макогін). | Получить повреждение – зазнати пошкодження (ушкодження). | Получить по заслугам – дістати по заслузі; дістати своє. [Катюзі по заслузі. Пр.] | Получить пощёчину – дістати ляпаса (в лице, згруб. по пиці). | Получить фигу [с маслом] – з’їсти дулю [з маком]; біса з’їсти; лизнути (ухопити) шилом патоки. | Получить форму чего – набрати (набути) форми чого.

Получение | По получении (с получением) денег, письма… немедленно известите нас об этом – одержавши (діставши, відібравши) гроші, лист(а)… негайно (зараз же) сповістіть нас про це.

Полушка | За морем телушка — полушка, да рубль перевоз – за морем бичок три шага, та перевіз дорогий. Пр. | [Нет] ни полушки [денег]; [ни] полушки [за душой] нет – нема(є) ані шага (ані шеляга, ані гроша); (образн. давн.) піст на гроші. | Ни на (ломаную) полушку нет, не имеется чего – ні на [зламаного] шага (шеляга) нема чого.

Полый | Полая вода – повідь (повінь); весняна (велика) вода.

Полымя | Из огня да в полымя – Див. огонь.

Полюбиться | Он мне полюбился (понравился) – я його вподобала; він мені сподобався; він припав мені до вподоби (до душі, до серця, до мислі).

Полюбить | Полюбите нас чёрненькими, а беленькими нас всякий полюбит – полюби мене в чорній, а в білій і абихто полюбить. Пр. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, а тоді, як гіркі. Пр. Полюби мене так, а з грошима полюбить і дяк. Пр. | Полюбить друг друга – полюбити (покохати) одне одного (про мужчин один одного, про жінок одна одну); полюбитися (покохатися).

Пол | Земляной пол – долівка (діл). | Книга упала на пол – книжка впала додолу (на діл, на підлогу, на поміст). | Без различия пола и возраста – усякого віку і статі; (іноді) не зважаючи на стать і вік; не розрізняючи статі й віку. | Женский пол – жіноча стать; (збірн.) жіноцтво (зниж. жінота). | Лица обоего пола – особи обох статей; люди (особи) однієї і другої статі. | Мужской пол – чоловіча стать; чоловіки. | Прекрасный (нежный, слабый) пол (шутл.) – красна (ніжна, тендітна) стать; жіноцтво. | Сильный пол – дужа (сильна) стать; чоловіки.

Помазать | Помазать по губам кого (разг.) – помазати по губах кого.

Помаленьку | Живём помаленьку – живемо нічого (нічогенько) [собі]; живемо так собі (не погано, не зле); живемо помаленьку.

Поменьше | Он поменьше меня ростом – він трохи менший від (проти) мене на зріст. Померкнуть | Свет померк в глазах чьих – світ померк (змерк) в очах кому. Помертветь | Помертвел от страха кто – змертвів (помертвів) із страху (з остраху, з

ляку) хто; (образн.) аж душі не стало в кого; без душі став хто.

Помеха | Быть помехой кому, чему – бути (стояти) на заваді (на перешкоді, на перепоні) кому; чому, до чого; бути завадою (перешкодою) кому, чому, до чого; перешкоджати (заважати) кому, чому, до чого. | Ему всё помеха – йому все заважає (перешкоджає); йому все на заваді (на перепоні, не перешкоді); (образн. розм.) Йому й муха на заваді. Пр.

Помешаться | Помешаться в уме, рассудке – збожеволіти (іноді стерятися, спричинитися); з глузду зсунутися (зійти, з’їхати); збезглуздіти; звихнутися з розуму; знавісніти (здуріти) з чого.

Помешать | Боюсь помешать вашим занятиям – боюся перебити вашу працю; боюся перешкодити вам у роботі (у праці). | Не помешало бы – не завадило б (не пошкодило б); не зайве (не зайвим) було б. | Одно другому не помешает – одне одному (другому) не завадить (не пошкодить, не перешкодить).

Помиловать | Помилуй Бог (устар.) – крий (боронь) Боже; хай Бог боронить (милує). | Помилуй, что ты делаешь!; помилуйте, что вы делаете! – схаменися, що ти робиш!; схаменіться, що ви робите! | Помилуйте, это чистейший вздор – даруйте (вибачайте, вибачте), це справжнісінька дурниця (нісенітниця).

Поминать | Кто старое помянет, тому глаз вон – хто старе (с)поминає, той щастя не має. Пр. Хто давнє пом’яне, той лиха не мине. Пр. | Не здесь будь помянуто (разг.) – не тут хай буде згадано; не при хаті згадуючи. | Не поминай, не поминайте лихом кого – не згадуй, не згадуйте лихом кого; не поминай, не поминайте лихом кого. | Поминай как звали! (разг.) – Див. звать. | Поминать, помянуть добром, добрым словом кого –

(с)поминати, (с)пом’янути (згадувати, згадати, спогадувати, спогадати) добрим (не злим)

392

Російсько-український словник сталих виразів

словом кого. [Прощай — добрим словом мене спогадай. Українка.]

Помин | И в помине нет, не было кого-чего (разг.) – сліду (і зазору) нема(є), не було кого, чого, і в заводі нема(є), не було кого, чого; і натяку нема(є), не було нащо; ані знати кого, чого; і не заснітилося на кого, на що. | И помину нет, не было о ком-чём – і (с)помину (і згадки) про (за) що нема[є), не було; і не згадувано (й не згадували) кого, що. | Лёгок на помине – Див. легкий.

Помирать | Помирать, помереть со смеху – надриватися (перериватися) зо (від) сміху (з реготу); помирати, померти зо (від) сміху; качатися зо (від) сміху; аж рачки лазити зо сміху.

Помнить | Будешь ты меня помнить – пам’ятатимеш (попам’ятатимеш) (попам’ятаєш) ти мене; (образн.) пам’ятатимеш мої руки; знатимеш лопатки в горосі. | Дать себя помнить

– датися знати; датися узнаки (утимки) кому. | Не помнить себя от радости – не тямити (не пам’ятати) себе з (від) радощів; (аж) не тямитися з (від) радощів; у нестямі бути з (від) радощів. | Помнит ли (кто) – чи в пам’ятку (кому); чи утямки (кому); чи пам’ятає (хто).

Помнящий | Не помнящий родства – безрідний (безрідник, безбатченко).

Помои | Обливать, облить (поливать) помоями кого (перен. разг.) – обливати, облити (поливати) помиями кого; безчестя класти, покласти на кого.

Помочи | Быть, ходить на помочах чьих, у кого (перен.) – бути, ходити на налигачі в кого; жити за чиїм загадом; віддавати себе на волю чию, підлягати чиїй волі; піддаватися кому.

| Водить, держать на помочах кого (перен. разг.) – волі не давати кому; водити (за руку) кого як дитину; (образн.) на налигачі водити, держати кого.

Помочь | Бог [на] помочь (устар. разг.) – помагайбі; Боже поможи. | Как этому (здесь) помочь? – як цьому [тут] раду дати?; як цьому [тут] зарадити? | Не знает, чем и помочь себе (как себе помочь) – не знає, як собі (й) раду дати; не знає, чим і запомогтися (зарятуватися, зарадити собі); ради собі не дасть (не прибере, не добере). | Это лекарство очень помогает – ці ліки дуже помічні.

Помощь | Взывать к помощи – благати на поміч (на допомогу). | Обращаться за помощью к кому – удаватися (звертатися) по допомогу (по підмогу) до кого. | Оказывать помощь деньгами кому – запомагати (зарятовувати) грішми (грошима) кого. | Оказывать помощь кому – давати допомогу (підмогу, запомогу, поміч) кому; пораду дати кому; до помочі прийти кому; ставати, стати до помочі (до підмоги, у помочі, у допомозі) кому. | Подавать, подать, протягивать, протянуть руку помощи кому – (по)давати, (по)дати кому допомогу (запомогу); підкладати, підкласти руку (руки) під кого. [Не туди вік дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати. Барвінок.] | Получать, получить помощь от кого – мати допомогу (підмогу, поміч) від кого; діставати, дістати допомогу (поміч) від кого; (іноді образн.) світу запобігати, запобігти від кого. | Прийти на помощь – стати у допомозі (у помочі, до помочі, у поміч, на допомогу); (іноді) стати у пригоді.

Помрачение | Ума (уму) помраченье – розуму заморока; потьмарення (затьмарення) розуму.

Помутиться | В глазах помутилось у кого – потемніло (затьмарило) в очах (в очу) в кого, кому.

Помчаться | Лошади помчались изо всей силы – коні погнали (помчали) чимдуж (щодуху). | Помчался без оглядки кто – погнав(ся) (помчав), не оглядаючись (необзир, неоглядки, без очей) хто. | Помчался стрелой кто – полинув (помчав), як стріла (стрілою) хто.

Помыкать | Помыкать кем – потирати руки об кого; попихати кого, ким; попихатися ким; (іноді) собкати (поштурхувати) ким. | Человек, которым помыкают – попихач; поштурховисько (поштурховище). [Чи я їй поштурховисько якесь? Українка.]

Помышление | Об этом и помышления у меня не было – ні думки, ні гадки (і гадки, і думки) в мене про це не було; ані гадки мені про це не було; мені і на думку про це не спадало. | Оставить помышление о чём – покинути думати й гадати про що; покинути думку (гадку) про що; спустити з думки (з гадки) що.

Помышлять | И не помышляй об этом – і в голові (і в голову) собі не клади (не покладай) про це; і в гадці (і в думці) цього не май; і гадки (і думки) про це не май; і не думай (і не гадай) за (про) це.

Помянуть | Кто старое помянет, тому глаз вон – хто старе споминає, той щастя не має.

Пр. Хто давне пом’яне, той лиха не мине. Пр. | Не к ночи будь помянуто – Див. ночь. | Не тем будь помянут (разг.) – і не згадувати б; бодай і не згадувати; не тим би згадувати.

Понедельник | Начиная со следующего понедельника – з неділі.

Понести | Куда тебя нелёгкая понесла?; куда тебя черти понесли? (вульг.) – куди тебе

393

Російсько-український словник сталих виразів

понесла нечиста (вража) сила (лиха година, нечистий, дідько, враг, чорт, біс)? | Опять своё понес (перен. разг.) – знову почав (узяв) своєї [верзти]; знову за рибу гроші. | Понести труд (устар.) – покласти багато праці; докласти багато зусиль.

Поникнуть | Поникнуть духом (перен.) – занепасти (підупасти) духом (іноді упасти на дусі); зневіритися.

Понимание | Взаимное понимание – взаємне розуміння; порозуміння. | Достигнуть взаимного понимания – порозумітися. | Читать без понимания – читати, не розуміючи.

Понимать | Если не понимаешь, то и не берись – коли (якщо) не тямиш, то й не берися. | Ни аза не понимать – Див. аз. | Ни бе ни ме не понимает – ні бе ні ме не розуміє. | Разбирается в этом (понимает в этом, знает толк) как свинья в апельсинах (вульг. ирон.) – Див. апельсин. | Понимать друг друга – розуміти одне одного, один одного, одна одну (про багатьох одні одних). | Знать (понимать) толк в чём – Див. толк. | Я в этом не много понимаю – я в цьому не дуже знаюся (розуміюся).

Понравиться | Понравился кто кому – припав до вподоби (до сподоби) хто хому; в уподобі став хто кому; уподобав хто кого; уподобався (сподобався) кому хто; припав до натури (до ока, до душі, до серця) хто кому; запав у[в] око (у душу, у серце) хто кому; упав у[в] око хто кому; пристав до душі хто кому; підпав (підійшов) під мислі хто кому.

Понюх | Ни за понюх табаку (пропасть) – (те саме, що) Ни за понюшку табаку (пропасть). Див. понюшка.

Понюшка | Ни за понюшку табаку (пропасть) (разг.) – ні за понюх табаки (пропасти); ні за цапову душу (ні за собаку) (пропасти, загинути).

Понятие | Без всякого понятия кто (разг.) – без жодної (без ніякої) тями хто про що; нічого не тямить хто на чому; не має ніякого уявлення хто про що. | Не имею ни малейшего понятия об этом (разг.) – не маю найменшого уявлення; ніякісінької тями про це; я на цім (на цьому) нічогісінько не тямлю. | Человек с понятием (разг.) – тямуща людина (тямущий чоловік). | Это выше его понятия – це (по)над його розуміння (іноді над його розум); це йому не до тями.

Понятно | Само собой понятно (что) – само по собі (само з себе) зрозуміле (що); самозрозуміле (що).

Понятный | Понятное дело, понятная вещь (разг.) – річ зрозуміла (зрозуміла річ); зрозуміло.

Понять | Понять глубоко (что) – глибоко збагнути (зрозуміти) (що); заглибити (що). Попавшийся | Первый попавшийся – перший-ліпший; хто трапився (трапиться); перший

стрічний; хто-будь (будь-хто); (іноді) леда-хто.

Попадаться | Вот так попался! (разг.) – оце (от) так ускочив!; (фам.) оце (от) так уклепався! | Попался как кур во щи – упав (ускочив) у біду (у лихо) (як курка в борщ). Пр. Попався, жучку, панові в ручку. Пр. Зав’яз як собака (як бровко) в тину. Пр. Попав у писану кайстру. Пр. Ускочив по саме нікуди. Пр. Застукали як бровка на базарі. Пр.

Попався, як сірко на ярмарку. Пр. | Попадаться, попасться на глаза кому – Див. глаз. | Попасться во лжи – [(Упійматися на брехні; уклепатися; (розм. образн.) зостатися на цідилці. | Попасться в руки кому – (те саме, що) Попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому. Див. рука. | Попасться на воровстве – [(Упійматися (попастися) на крадіжці (на злодійстві). | Попасться на удочку – Див. удочка.

Попадать | Вожжа (шлея) под хвост попала кому – [Який] ґедзь укусив кого; ґедзь напав на кого. | Где попало – абиде; де попало (де припало); будь-де. | Зуб на зуб не попадает у кого (разг.) – Див. зуб. | Как попало – абияк; будь-як; як попало; як-небудь. | Попадать, попасть в беду – Див. беда. | Попадать, попасть в западню – Див. западня. | Попадать, попасть в [самую] точку – попадати, попасти у [саму] ціль (точку). | Попадать, попасть в тон кому (перен.) – потрапляти, потрапити (попадати, попасти) в тон кому; брати, узяти у лад. | Попадать, попасть в цель – улучати, улучити у ціль; уціляти, уцілити (поціляти, поцілити) в що. | Попадать, попасть на седьмое небо – попадати, попасти на сьоме небо. | Попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому – Див. рука. | Попасть в когти кому – Див. коготь. | Попасть в лапы кого – Див. лапа. | Попасть в переплёт (в переделку) – ускочити (попасти) в халепу (в клопіт, в біду, в тарапату). | Попасть в плен, в неволю – попастися (упасти) в полон (у бран), у неволю. | Попасть впросак (разг.) – Див. впросак. | Попасть в честь, в почёт – зажити (дожити(ся), доскочити) честі, шани (пошани, шаноби). | Попасть на зубок кому (разг.) – Див. зубок. | Попасть на нужный (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу – налучити (зійти) на добру путь; збігти (набрести) на свою стежку; набігти (ухопити) своєї тропи. | Попасть на чей след – на чий слід спасти (натрапити); на чий слід (чийого сліду) набігти; чийого сліду вхопити; упасти на чию тропу. | Попасть пальцем в небо – Див. палец. | Попасть под иго,

394

Російсько-український словник сталих виразів

под власть чью – впасти (попастися) в ярмо (у кормигу) чию; підпасти під кого. | Попасть под руку кому – (те саме, що) Попадать, попасть (попадаться, попасться, подвёртываться, подвернуться) под руку кому. Див. рука. | Попасть прямо в сердце кому – улучити (уцілити) в саме серце (саме в серце) кого, кому. [Так мене цим і вцілила в серце. Барвінок.]

Поперек | Вдоль и поперёк – у(з)довж (уподовж) і впоперек; у(з)довж і вшир. | Вдоль и поперёк знать кого – Див. вдоль. | Говорить поперёк (разг.) – казати (говорити) наперекір (всупереч); перечити. | Поперёк себя толще кто – ширший (ширша), ніж (як) довший (довша) хто. | Становиться, стать поперек горла – Див. горло. | Становиться, стать поперёк дороги кому – ставати, стати на дорозі кому; шлях (дорогу, стежку) заступати, заступити кому; ставати, стати поперек дороги (шляху) кому; (іноді) на переметі ставати, стати кому; зав’язувати, зав’язати дорогу кому; (образн.) перекопувати, перекопати дорогу кому; зорювати, зорати (переорювати, переорати) дорогу кому.

Поперечный | Встречный и поперечный – Див. встречный.

Попечение | Быть, находиться на попечении чьём – під чиєю опікою (на чиєму піклуванні) бути; (розм. образн.) на чиїй голові (на чиїх руках) бути. | Взять на своё попечение кого – узяти на своє піклування (під свою опіку, на свій клопіт) кого; (розм. образн.) узяти на свої руки (на свою голову) кого. | Иметь попечение о ком, о чём – піклуватися ким, чим, за (про) кого, за (про) що; дбати за (про) кого, за (про) що; опікуватися ким, чим. | Оставлять, оставить без попечения кого, что – без опіки (без догляду) лишати, лишити (кидати, покинути) кого, що; занедбувати, занедбати кого, що. | Отдать на попечение кого, что кому – приручити (припоручити) кому кого, шо.

Попирать | Попирать закон, право, волю чью – топтати (зневажати, нехтувати) закон, право, волю чию.

Пописать | Ничего не попишешь! (разг.) – нічого не вдієш (не подієш, не врадиш)!

Поплатиться | Поплатиться жизнью, головой за что – наложити (накласти, поплатитися, приплатитися) життям, головою за що.

Поплясать | Ты у меня попляшешь (разг.) – ти в мене ще поскачеш (потанцюєш). Поповский | Поповское брюхо не набьёшь – піп, як дірявий міх. Пр. Не годен попа

наситити, як дірявого міха. Пр. У попа дна нема. Пр.

Пополам | С горем пополам сделать что – Див. горе. | С грехом пополам сделал что – Див. грех. | Чур пополам (разг.) – цур на двох (надвоє); цур на половині.

Поползновение | Иметь поползновение (что сделать) – намірятися (мати намір) (зробити що); замірятися; прибувати (зробити що). | С поползновением на что – з претензією на що.

Попомнить | Попомни моё слово – згадаєш тоді моє слово (мої слова); згадаєш, що я тобі казав, спом’янеш моє слово.

Попотчевать | Попотчевать дубиной кого (разг. шутл.) – почастувати дрюком (дрючком, києм, макогоном) кого; дати дрюка (дрючка, кия, макогона) кому.

Поправиться | [Поправиться] из кулька в рогожку – Див. кулек.

Поправка | Больной пошёл на поправку – хворий почав (став) поправлятися (видужувати, одужувати). | Дело идёт, пойдёт на поправку – іде (ідеться), піде (повертає, поверне) на краще (на ліпше).

Попросту | Попросту говоря – просто кажучи (казавши); просто сказати б. Попусту | Попусту тратить время, деньги – марно тратити (витрачати) час, гроші;

марнувати час, гроші; [марно] переводити час, гроші; на дурницю гаяти час, на дурницю тратити (витрачати) гроші.

Попутать | Попутать [все] карты кому, чьи – поплутати [всі] карти кому, чиї. | Чёрт, бес, нечистый, нечистый дух, нелёгкая, грех попутал кого – лихий, нечистий, сатана поплутав (підневідив) кого; нечиста сила поплутала кого.

Попутно | Попутно затронуть вопрос – за одним заходом порушити питання.

Попытка | Попытка не пытка, а спрос не беда – спиток (попиток) — не збиток, спрос — не біда. Пр. Утік не втік, а побігти можна. Пр. Знайшов не знайшов, а помацати можна. Пр. Купив не купив, а поторгу-ватися можна. Пр. Догнав не догнав (піймав не піймав), а погнатися можна. Пр.

Попятный | Идти, пойти на попятный (на попятную, на попятный двор) (разг.) – іти, піти назад п’ятами; іти, піти навспак; рачкувати назад; відступатися, відступитися (відмагатися, відмогтися) від чого. | Так ты на попятную? – так ти вже назад рака?

Поп | Каков поп, таков приход – який піп, така й парафія (такі й парафіяни). Пр. Який пастух, така й череда. | Поп своё, а чёрт своё – піп своє, а чорт своє. Пр. Піп у дзвін, а

395

Російсько-український словник сталих виразів

чорт у калатало. Пр. Піп з хрестом, а чорт з хвостом. Пр. Піп у хвіртку, а чорт у дірку. Пр. | Ставить, поставить на попа (разг.) – сторч (сторчма, насторч) ставити, поставити; ставити, поставити на попа.

Поработать | Поработаешь до пота, так покушаешь в охоту – пороби до поту, то й поїси в охоту. Пр. Роби до поту, а їж в охоту. Пр. Хто їсть з охотою, той не мерзне за роботою. Пр. | Поработать до пота – поробити, (посилен.) попоробити (попрацювати) до поту; (образн. розм.) нагріти чуба (чуприну) (коло чого). | Поработать над чем – попрацювати коло чого, над чим; (розм.) рук докласти до чого.

Поражение | Нанести поражение кому – завдати поразки кому; побити (розбити) кого. | Потерпеть, понести поражение – зазнати поразки; бути розбитим (переможеним).

Пораженный | Как (словно…) громом поражённый кто – як (наче…) грім ударив (приголомшив) кого; як (наче) громом ударений (прибитий, приголомшений) хто.

Поразительно | Поразительно хорош, хороша собой – на диво (напрочуд) гарний, гарна (уродливий, уродлива).

Поразить | Поразить до глубины души – уразити в саме серце (до глибини душі); (іноді) живим уразом уразити. [Живим би її уразом уразило. Вовчок.]

Порасти | Было [прошло] и быльём поросло – Див. былье.

Пора | Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор – дотеперішній (досьогочасний), дотодішній (дотогочасний). | В кои поры зайдёт – коли-не-коли (вряди-годи) зайде. | В летнюю пору – літньої пори (доби); улітку (у літі, літом). | В обеденную нору – обідньої пори (доби, години); в обідню годину (добу); в обід. | Вот до каких пор, вот до сих пор (только в пространственном значении) – от (оце) поки (опоки); оце поти. | В [самой] поре, во всей поре (разг.) – [Саме] на порі. | В самую пору (по мерке) – саме до міри. | В [самую] пору – саме в час (саме впору). | В ту пору (лок. в те поры) – на той час (на ту пору); під той час; тоді. | В эту пору – на цю пору; на цей (на сей) час; тепер. | До каких пор? – до якого часу?; доки (рідше докіль)? | До недавних пор – донедавна; до недавнього часу. | До поздней поры – до пізнього часу; до пізньої години (доби); допізна. | До поры до времени – до часу; до якогось (до котрогось) часу; до певного (до слушного) часу; поки що (доти що). | До сих пор – досі (рідше досіль); дотепер; до сього часу (по сей час). | До тех пор – доти (рідше дотіль); поти (рідше потіль); до того часу. | До тех пор, пока… – доти, поки…; поти, поки…; доти, [аж] поки; (рідше) дотіль, докіль… (потіль, покіль…); до того часу, поки (аж поки); аж доти. | На всё своя пора – на все свій час (своя пора). | На первых порах – перший час; спершу; спочатку; (розм.) попервах. | На ту пору – в той час; на (в) ту пору; тоді; (рідше) о тій порі. | Ночною, вечернею порою – нічної, вечірньої доби (пори, години); нічного, вечірнього часу. | По поре гладя (разг.) – як до часу; як коли. | Пора на боковую – Див. боковой. | С давних пор – здавна (віддавна); з (від) давнього часу; з (від) давніх часів; з давньої давнини; з давнього-давна; з давніх-давен. | С каких, с которых пор (разг.) – відколи (іноді звідколи); з якого часу. | С некоторых пор – з якогось (з котрогось, з певного) часу. | С тех пор, с той поры – відтоді; з того часу; з тої доби. [Відтоді та полонина вівчарева зветься. Сл. Гр.] | С тех пор как; с той поры как – відколи (відтоді) як; з (від) того часу як. | Существующий, существовавший с этих пор, с тех пор –

відтеперішній, відтодішній (відтогочасний). | С этой поры – відтепер (рідше віднині); з цього (з того) часу (від сього часу). | Теперь настоящая пора – тепер саме час.

Порвать | Порвать с кем, с чем (перен.) – розірвати (порвати, іноді розбрататися) з ким; відкинутися від кого, від чого.

Порицание | Подвергнуться порицанию – підпасти під догану.

Порог | Весна, зима… у порога, на пороге – весна, зима… край (коло) порога, на порозі. | На пороге смерти – на порозі смерті; умираючи (умиравши); (давн.) сидячи на санях. | Обивать [все] пороги (разг.) – оббивати (перебігати) [усі] пороги; учащати (до чого).

Порожний | Переливать, пересыпать из пустого в порожнее (разг.) – Див. переливать. | Порожний колос выше стоит; порожний мех надувается – порожня бочка гучить, а повна мовчить. Пр. Порожній горнець деренчить, а повний мовчить. Пр. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Пр. Пустий колос угору (горі) пнеться. Пр.

Порок | Бичевать пороки и недостатки – картати вади й хиби.

Пороть | Пороть горячку (разг.) – Див. горячка. | Пороть чушь (вздор, ерунду) – теревені (теревені-вені) точити (правити, гнути, розпускати); теревенити; дурниці (дурницю, дурне, дурощі) говорити (молоти, верзти, торочити, правити, городити, плести); нісенітниці (нісенітницю, ні се(ї) ні те(ї), не знати що, хтозна-що, казна-що, курзу-верзу плести (верзти, молоти, правити, торочити, городити); плетеники плести; нісенітниці вигадувати; казна-що натякати; городити; говорити таке, що ні пришити, ні прилатати (ні кому дурно дати); говорити таке, що не причепити ні до кола, ні до плоту; говорити (верзти) таке, що

396

Російсько-український словник сталих виразів

й купи не держиться (що й на голову не налізе); сухого (смаленого) дуба плести (правити); сон рябої кобили (сірої кішки) розказувати; (тільки докон.) наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни; наказати на вербі груш. | Кто шьёт, а кто порет –

одна шиє, друга поре. Пр. | Ни шьет, ни порет – Див. шить.

Порох | Держать порох сухим (перен. разг.) – тримати порох сухим; бути завжди напоготові до боротьби; бути завжди у бойовій (по)готов(н)ості. | Есть ещё порох в пороховницах – є (маємо) ще порох у порохівницях (у порохівниці); ще є сила (снага). | Как (будто, словно, точно) синь порох в глазу – як (мов, немов, наче, неначе…) сіль у оці. | Пахнет порохом (перен.) – порохом (війною) пахне. | Пороха не выдумает – пороху не видумає (не вигадає, не винайде). | Пороху не нюхал кто (перен.) – пороху (і) не нюхав хто; і близько не був коло бою хто. | Пороху не хватает кому, у кого (перен. разг.) –

пороху не стає (не вистачає) у кого, кому. | Сухой как порох, порох порохом – сухий як порох (як перець).

Порошок | Стереть, истереть в порошок кого (перен.) – стерти, розтерти на порох кого; стерти (зім’яти) на табаку кого.

Портить | Портить, испортить кровь кому (разг.) – псувати, зіпсувати кров кому; дратувати, роздратувати кого; псувати, зіпсувати настрій кому. | Портить, испортить себе кровь (разг.) – псувати, зіпсувати собі кров; дратуватися, роздратуватися; псувати, зіпсувати собі настрій.

Портрет | Живой портрет (чей) (перен.) – чистий (чистісінький, нестеменний, достоту) хто; викапаний хто. [Нестеменний син Катрусі. Шевченко.]

Поругание | Отдавать, отдать на поругание – віддавати, віддати на наругу (на поталу). | Подвергаться поруганию – терпіти наругу; зазнавати наруги.

Поручение | По поручению – з доручення (за дорученням).

Порыв | Суждены нам благие порывы – нам судилися (нам призначено) добрі пориви. Порядок | В административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком. |

В алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку. | В надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що). | В обычном порядке – звичайним ладом (порядком). | В пожарном порядке (шутл.) – Див. пожарный. | В порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження. | В порядке назначения – як призначення. | В порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою. | В порядке очереди –

за чергою; по черзі (по ряду). | В порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію). | Всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку. | В спешном порядке – нагально; негайно. | В установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено. | Дело такого порядка – річ ось яка. | Для порядка – для порядку; для годиться. | Заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати. | Законным порядком, в законном порядке – законним порядком; законно. | Нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї). | Нет никакого порядка – нема(є) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема(є). | Номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду). | Одного [и того же] порядка – того самого ряду. | По давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом. | Поддерживать порядок – пильнувати ладу. | Порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що. | Приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати що; доводити, довести до ума (до розуму) що. | Призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого. | Располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати. | Своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить. | Следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу). | Соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу). | Судебным порядком – судом (через суд). | Это в порядке вещей – це річ звичайна (природна, нормальна); це нормально (природно).

Порядочный | Порядочное количество – чимало; багатенько; чимала кількість.

Посадить | Посади свинью за стол, она и ноги на стол – посади свиню за стіл, то вона й ноги на стіл. Пр. Дай курці грядку, а їй і городу мало. Пр. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Пр. Пусти пса під стіл, а він дереться на стіл. Пр. | Посадить в калошу кого (фам.) – Див. калоша. | Посадить на кол кого – Див. кол. | Посадить новобрачную за стол (свадебный обряд) – завести молоду [княгиню] на посад.

Посаженый | Посажёный отец, посажёная мать – весільний (вінчальний, посаджений,

397

Російсько-український словник сталих виразів

посадний, головатий, проханий) батько; весільна, посаджена, посадна, прохана мати.

Посвящать | Посвящать, посвятить в рыцари кого – посвячувати, посвятити в лицарі (в рицарі) кого. | Посвящать, посвятить в тайну кого – утаємничувати, утаємничити кого в що; відкривати, відкрити таємницю кому; звірятися, звіритися з таємницею кому. | Посвящать, посвятить кого в диаконы, в священники (церк.) – висвячувати, висвятити на диякона, на священика (на попа).

Посев | Производить, произвести посев – сіяти, посіяти.

Поседеть | Он поседел – він посивів; голова йому (у нього) сивиною (образн. снігом) припала; голова йому молоком узялася; він вус у молоко вмочив; літа йому посріблили волосся.

Поселять | Поселять, поселить раздор, вражду – сіяти, посіяти розбрат (чвари), ворожнечу.

Посетить | Посетило вдохновение – найшло натхнення. | Посетить на короткое время –

прийти на часину (на малий, на короткий час); (іноді образн.) прибігти, мов огню (жару) вхопити.

Посещать | Посещать часто кого – учащати до кого; (надто часто, набридаючи кому) унаджуватися, унадитися до кого; рипатися до кого; хату холодити кому.

Посеять | Что посеешь, то и пожнешь – що посієш, те й збереш (те й пожнеш). Пр. Яке посієш, таке й пожнеш. Пр. Дідька посій — дідько й уродить. Пр. Наори мілко та посій рідко, то й уродить дідько. Пр. Посієш недбало — збереш мало. Пр. Де господар не ходить, там нивка не родить. Пр. Як дбаєш, так і маєш. Пр. Трусіться рубці, дивіться людці; як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо. Пр.

Посильный | Окажите посильную помощь – допоможіть, що спроможність ваша; (про жебраків) подайте, що спроможність ваша.

Поскакать | Ни поскакать, ни поплясать, ни в дудку поиграть – ні швець, ні жнець, ні в дуду грець. Пр. (іноді) Ні грач, ні помагач. Пр.

Послать | Послать за кем, за чем – послати по кого, по що. | Послать подальше кого (груб. разг.) – послати куди далі кого.

Последний | Быть последним – бути останнім; пасти задні(х) (задню). | (В) последнее время – останнім часом (останніми часами); останнього часу. | В последний раз – востаннє; (в) останній раз. | В последнюю минуту – останньої хвилини (в останню хвилину); наостанці. | До последнего дыхания – Див. дыхание. | До последней возможности – Див. возможность. | До последней капли крови – Див. капля. | До последней степени – до краю; [геть] до останньої межі. | За последнее время, за последние дни – останнім часом (останніми часами, останнього часу), останніми днями. | Изругать последними словами – Див. изругать. | Испустить дух (последний вздох) (устар. ирон.) – Див. испустить. | Не из последних – не з останніх; не з найгірших (незгірший, -ша, -ше); (іноді) не послідущий (не послідній); неабиякий; (образн.) не пасе задніх (задньої). | Отдать последний долг умершему – Див. долг. | Последнее прости сказать (книжн.) – востаннє сказати прощай, сказати останнє прощай. | Последние известия – Див. известия. | Последний крик моды (разг.) – Див. крик. | Последняя, не последняя спица в колеснице (перен. разг.) – Див. спица. | Пробил последний час для кого

– прийшла остання (іноді остатня) година на (для) кого; прийшла година вмирати кому. [Отепер же, мабуть, прийшла на нас (на козаків) остання година. ЗОЮР.] | Самый последний человек (разг.) – найпослідуща (найпослідущіша) людина. | Спать, заснуть, уснуть последним сном – (те саме, що) Спит вечным (могильным, непробудным) сном (устар.). Див. сон. | Уничтожить до последнего – знищити до останнього (до остатку); знищити усіх до ноги; винищити упень.

Последовать | [Давай, давайте] последуем за ним – ходім(о) за ним. | Последовать примеру чьему – наслідувати чий приклад; піти за чиїм прикладом; піти чиїм слідом; у слід чий уступити; ступити на чию стежку. | Последовать совету чьему – піти за чиєю порадою (радою); пристати на (по)раду чию; зробити, як радить (як радив) хто; послухати ради (поради) чиєї. | Смерть последовала от холеры, от инфаркта – смерть сталася з (від) холери, з (від) інфаркту.

Последствие | Жалоба оставлена без последствий – скаргу залишено без наслідків (без наслідку); скарги не задоволено. | Остаться без последствий – минути(ся) безслідно (марно); сліду не кинути; (іноді образн.) хмарою перейти. | Это событие чревато последствиями – ця подія багата на наслідки; ця подія таїть у собі багато наслідків.

После | После воскресенья – з неділі; після (по) неділі. | После дождичка в четверг (шутл.) – на Миколи та й ніколи. Пр. Як мені на долоні волосся поросте. Пр. [Це тоді буде] як (коли) рак свисне. Пр. [Тоді те буде] як п’явка крикне. Пр. [Це буде тоді] як у

398