stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

перекласти, обрахувати… чого. | Поддаваться искушению – піддаватися (даватися) на спокусу. | Поддаваться на удочку чью – Див. удочка.

Поддавать | Поддавать, поддать жару (пару) кому – піддавати, піддати жару (палу, вогню, пари) кому; піддавати, піддати (додавати, додати) духу (охоти) кому. | Поддавать, поддать охоты кому – підохочувати, підохотити (заохочувати, заохотити) кого; додавати, додати (піддавати, піддати) охоти кому.

Поддерживать | Поддерживать дружбу с кем – у дружбі (у приязні) бути з ким; тримати (підтримувати) дружбу з ким. | Поддерживать, поддержать кого в беде, в нужде –

зарятовувати, зарятувати (запомагати, запомогти) кого чим; підмагати, підмогти кого, чим. | Поддерживать порядок – додержувати (пильнувати) ладу.

Поддержка | Оказывать [всемерную] поддержку кому – [Всіляко (усякими, всіма способами, всебічно)] допомагати кому; [всіляко (усякими, всіма способами)] підтримувати кого; [всіляко (усякими, всіма способами)] запомагати (зарятовувати) кого чим. | Он имеет поддержку в высших сферах – він має підтримку (його підтримують) у вищих сферах; він має руку у вищих сферах. | При поддержке чьей – за підтримкою (за допомогою) чиєю.

Поддеть | Поймать, поддеть, подцепить на удочку кого – Див. удочка.

Поделать | Ничего не могу поделать – нічого не можу вдіяти (подіяти); нічим не зараджу; не дам ради (розм. рахуби) [ніякої]. | Ничего не поделаешь – нічого не вдієш (не подієш, не урадиш); нема ради (поради).

Поделом | И поделом ему! (разг.) – так йому й треба! | Поделом вору и мука – катюзі (іноді

котюзі) по заслузі. Пр. По злочину й кара. Пр.

Подернуться | Вода подёрнулась льдом – вода взялася тонкою кригою (тонким льодом); воду затягло тонкою кригою (тонким льодом); вода зашерхла (пришерхла).

Поджать | Поджать хвост (перен. разг.) – підібгати хвоста (хвіст). | Сидеть (жить), поджавши руки – сидіти (жити) згорнувши (склавши) руки.

Поджилки | Поджилки трясутся, затряслись у кого (фам.) – [Аж] жижки дрижать, задрижали у кого, кому.

Подзаняться | Подзаняться чем – попрацювати коло чого (над чим).

Подзатыльник | Дать, получить… подзатыльник, подзатыльника (разг.) – дати, дістати потиличника (запотиличника, зашийника); нагодувати потиличниками (запотиличниками); дати, дістати… по потилиці (у потилицю); у потилицю загилити.

Поди | Вот поди ж ты – от маєш; от бач. | Да поди – та ба. | На-поди (разг.) – на тобі. | Поди-ка вот, что делается – от бачиш (он бач), що робиться. | Поди, какое дело! – ба(ч), яке діло! | Поди с ним (разг.) – що з ним поробиш (удієш, подієш).

Подкапываться | Подкапываться, подкопаться под кого (перен. разг.) – копати (рити) проти кого, під ким, на кого; підкопуватися, підкопатися під кого; копати (рити) яму кому, під ким, на кого.

Подкатывать | К сердцу, под сердце, к горлу подкатило – підступило (підкотилося) до серця, під серце, до горла.

Подкладывать | Подкладывать, подложить свинью кому – свиню підкласти кому; підвозити, підвезти воза (візка) кому; робити, зробити капость кому; капостити, накапостити кому.

Подкованный | Он хорошо подкован (перен. разг.) – він добре підкований; він на обидва кований; (іноді) він добре озброєний (знаннями).

Подковать | Подковать на все четыре ноги (перен.) – підкувати на всі чотири [ноги]. Подковырка | Слова не скажет без подковырки (разг.) – слова не скаже (не мовить) без

шпильки; слова не скаже (не мовить), щоб не шпортнути (не шпортонути).

Подколодный | Змея подколодная – Див. змея.

Подкрепление | Для подкрепления своих слов – щоб підкріпити (підтвердити, підперти) свої слова; на підтвердження (на потвердження) своїх слів.

Подкручивать | Подкручивать, подкрутить гайки кому (перен.) – підкручувати, підкрутити гайки кому; підтягати, підтягти кого.

Подкузьмить | Подкузьмить кого – підвести кого; пошити в дурні кого; стільця підставити кому; візка (воза) підвезти кому.

Подлаживаться | Подлаживаться к кому – підлажуватися (піддобрюватися, придобрюватися, підлещуватися) до кого; (образн. розм.) кошелі носити за ким; борону затягти за ким.

Подлежать | Это не подлежит сомнению – це річ певна (безперечна, безсумнівна); це не підлягає сумнівові; це не викликає сумніву.

379

Російсько-український словник сталих виразів

Подливать | Подливать, подлить масла в огонь – доливати, долити олії до вогню; до гарячого ще приском сипнути; до вогню (до ватри) дров докидати, докинути.

Подлинный | С подлинным верно – з оригіналом (з первотвором) згідно.

Подмазывать | Не подмажешь, не поедешь – не мастивши, не поїдеш. Пр. Хто маже (хто мастить), той іде. Пр. Без мастила нема діла. Пр. Немащеними колесами дідьча їзда. Пр. Колеса треба мастити, щоб добре їхали. Пр. Зваривши кашу, не жалій масла. Пр. | Подмазывать, подмазать колёса кому (разг. устар.) – мазати, помазати (мастити, помастити) воза кому; мастити, помастити (підмазувати, підмазати) кого.

Подметка | В подмётки не годится (не стоит, не станет) кому (разг.) – не годен у слід (у)ступити кому; і в слід не ступить кому; і нігтя не вартий чийого; не гідний з ким до пари стати; не годен йому до п’ят досягнути; і до колін (до п’ят) не сягне кому; не гідний кому пити дати; не вартий з чийого сліду води напитися; (іноді) Далеко куцому до зайця. Пр. | На ходу подмётки рвёт (режет) кто (перен. разг.) – з-під стоячого підошву випоре; майстер чужі торби різати; майстер до чужих тайстер; (іноді) що побачив, те і його.

Подмоченный | Подмоченная репутация (разг. ирон.) – підупала (щербата, сумнівна) репутація.

Подмывать | Так и подмывает кого сделать что (разг.) – так і пориває (кортить, тягне) кого зробити що; так і кортить кому зробити що.

Поднести | Поднести на блюде, на тарелочке кому что – піднести на блюді (на тарелі), на тарілочці кому що; піднести миску і ложку кому.

Подниматься | Акции поднимаются чьи – (те саме, що) Его акции поднимаются, поднялись (перен.). Див. акция. | Барометр поднимается – барометр іде вгору. | Волосы поднимаются дыбом у кого – (те саме, що) Волосы дыбом становятся. Див. волос. | Все поднялись на общего врага – усі стали (повстали, піднялися) на спільного ворога. | Подниматься в гору (перен.) – іти вгору; набувати ваги (сили); силу брати (забирати); підноситися. | Подниматься выше обыденщины – підноситися понад буденщину. | Подниматься, подняться в чьих глазах, в чьём-либо мнении – підноситися, піднестися в чиїх очах, у чиїй(сь) думці. | Подниматься, подняться на дыбы (перен.) – ставати, стати дибки (дуба, сторчака, гопки, руба, горою). | Подниматься, подняться на ноги – (те саме, що) Становиться, стать (подниматься, подняться) на ноги. (перен.). Див. нога. | Подниматься, подняться на хитрости, на штуки (разг.) – братися, узятися на хитрощі, на штуки (на способи). | Поднялась волна – хвиля встала. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля. Дума.] | Подняться выше облаков – (по)над хмари піднестися. | Рука [не] поднимается, [не] поднялась на кого, что – рука [не] піднімається ([не] підіймається), [не] піднялася ([не] зводиться, [не] звелася) на кого, на що; руки [не] беруться, [не] узялися ([не] здіймаються, [не] знялися) робити, зробити що. [Рука не піднімається, щоб яке зло зробити дитині!.. Квітка-Основ’яненко.] | Цена поднимается, поднялась на чтолибо; поднимается, поднялось в цене что – підіймається, піднялась ціна на що; ціна йде, пішла вгору нащо; (тільки докон.) ціна підскочила на що; іде, пішло в гроші що; дорожчає, подорожчало що.

Поднимать | Мы [этого дела] не поднимем – нам [це, це діло] не під силу (не до снаги); ми [цього] не подужаємо (не підважимо); ми [з цим] не впораємося. | Поднимай повыше! (перен. разг.) – бери вище! | Поднимать, поднять авторитет кого, чей – підносити, піднести авторитет чий. | Поднимать, поднять бокал за кого, что – підіймати, підняти (підносити, піднести) келих(а) (бокал(а), чару) за кого, за що; пити, випити за (до) кого, за що; пити, випити за здоров’я чиє. | Поднимать, поднять, возбудить вопрос – Див. вопрос. | Поднимать, поднять глаза к небу – зводити, звести (підводити, підвести) очі до неба. | Поднимать, поднять голос в защиту кого, чего – подавати, подати (підносити, піднести) голос на оборону (на захист) кого, чого; ставати, стати в обороні кого, чого. | Поднимать, поднять дело (юр.) – починати, почата (розпочинати, розпочати, порушувати, порушити) справу. | Поднимать, поднять кого в чьих-либо глазах, в чьём-либо мнении – підносити, піднести кого у чиїх очах, у чиїй думці. | Поднимать, поднять меч, оружие на кого – здіймати, зняти меч(а), зброю на кого, проти кого. | Поднимать, поднять на ноги кого (перен.) – (те саме, що) Поднять, поставить кого на ноги. Див. нога. | Поднимать, поднять на смех кого, что – брати, узяти (підіймати, піднімати, підняти, здіймати, зняти) на сміх (на глум) кого, що; на глузи брати, узяти кого; брати, узяти на зуби кого; на бас брати, узяти кого. [Коли проходив котрий з богачів… ті… брали його на зуби. Коцюбинський.] | Поднимать, поднять на щит кого – підносити, піднести (піднімати, підіймати, підняти) на щит кого; вихваляти кого. | Поднимать, поднять перчатку (перен.) – піднімати (підіймати), підняти рукавичку. | Поднимать, поднять разговор (речь) – здіймати (знімати), зняти (починати, почати) мову (річ). | Поднимать, поднять

380

Російсько-український словник сталих виразів

руку на кого – знімати, зняти (підіймати, підняти, зводити, звести) руку на кого; замірятися, заміритися на кого. | Поднимать, поднять целину – орати, зорати цілину. | Поднимать, поднять шум, шумиху, суматоху, содом – збивати, збити (зчиняти, зчинити, здіймати, зняти) бучу; збивати, збити (зчиняти, зчинити) шарварок. | Поднять руку на себя – смерть (самому) собі заподіяти; руки на себе накласти (наложити, зняти).

Подножка | Давать, дать, подставлять подножку кому – підставляти, підставити ногу (ніжку) кому; підчіпляти, підчепити кого; підставляти, підставити стільчика кому; кидати, вкинути гадючку кому.

Подножный | Подножный корм – Див. корм.

Подносить | Не подобает (делать что) – не подоба (не подоба річ); не годиться; не личить (не впаде, не припадає); не належить; не слід; не гоже (не пригоже); не випадає, не пристало.

Подобие | По образу и подобию чьему (устар.) – на образ і подобу чию; за образом і подобою чиєю.

Подобно | Подобно кому – [Так], як і хто; подібно до кого; (давн.) робом чиїм. | Подобно тому, как – так само, як; подібно до того, як.

Подобный | В подобном случае – у такому разі; (іноді) у такім випадку; у такій пригоді. | И тому подобное (и т.п.) – тощо; і таке інше (і т.ін.). | Нечто подобное тому – щось подібне (підхоже) до того. | Ничего подобного (разг.) – нічого такого (подібного, схожого, підхожого); і не подібне; ані подобини. | Подобным образом – так; так само; подібно (до цього, до того); таким (отаким) чином.

Подобру-поздорову | Помиритесь с ним подобру-поздорову – помиріться з ним тихенько та любенько. | Уходи (убирайся…) подобру-поздорову – іди собі (забирайся, тікай…) поки (доки) цілий [і здоровий] (живий та цілий); забирайся, поки не пізно; (іноді) іди з добра ума. [Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. Сл. Гр.]

Подождать | Подожди-ка! – стривай ((по)тривай) лишень!; стривай ((по)тривай) лиш!; стривай-но ((по)тривай-но, (по)чекай-но, зажди-но)!; стривай-бо!

Подозревать | И не подозревает – і гадки не має (про що); і підозри не має на що. | Подозревать кого, что – підозрювати (підозрівати) кого, що; мати підозру (іноді призру) на кого, на що; (розм.) думати (думку мати) на кого; (іноді) покладати гріх на кого; (безвинно) гріхувати, грішити на кого.

Подозрение | Быть на подозрении, под подозрением, в подозрении кого – бути на (у) підозрі (підозрінні) в кого; бути під підозрою (підозрінням) у кого. | По подозрению в чёмлибо – за підозрою (підозрінням) у чому; з підозри (з підозріння) у чому.

Подойти | Подойти лаской к кому – підлащитися (підластитися) до кого; підгорнутися під кого.

Подольщаться | Подольщаться, подольститься к кому (разг.) – підлеститися; підстелятися, підстелитися під кого; підсипатися, підсипатися (підмощуватися, підмоститися, примаслюватися, примаслитися) до кого; борону затягати за ким; світити в очі (іноді баками, баки світити) кому; (лок.) басувати кому.

Подонки | Подонки общества (перен.) – покидьки (потолоч) суспільства; потолоч суспільна.

Подоплека | Вскрыть подоплёку чего (перен. разг.) – виявити приховану пружину (іноді

підклад(ку)) чого; виявити приховану (таємну) причину чого.

Подошва | У подошвы горы – коло (біля) підніжжя гори; коло підгір’я; під горою.

Подпадать | Подпадать, подпасть под чьё-либо влияние – підпадати, підпасти під чий вплив; зазнавати, зазнати чийого впливу.

Подписаться | Собственноручно подписался (канц. устар.) – рукою власною підписався. Подписать | Решено и подписано – Див. решать.

Подписка | Дать подписку – дати письмове зобов’язання; зобов’язатися письмово (на письмі). | Получать газеты и журналы по подписке – одержувати газети й журнали (часописи) (за) передплатою.

Подписываться | Подписываться, подписаться обеими руками под чем – обіруч (обома руками) підписуватися, підписатися під чим.

Подпитие | В подпитии (разг.) – напідпитку; під чаркою.

Подпускать | Иголки не подточить (не подпустить) – Див. иголка. | Не подпускать, не подпустить на [пушечный] выстрел – не підпускати, не підпустити на [гарматний] постріл. | Подпускать красного петуха (перен.) – (те саме, що) Пускать, пустить красного петуха (перен.). Див. петух. | Подпускать остроты (разг.) – пускати дотепи; сипати дотепами; прикладки прикладати; (образн.) квітки кому пришивати. | Подпускать,

381

Російсько-український словник сталих виразів

подпустить турусы (на колёсах) кому – теревені (теревені-вені) точити (правити, гнути, розпускати) кому; теревенити кому; дурниці (дурницю, дурне) говорити (молоти, верзти, торочити, правити, городити, плести) кому; нісенітницю (ні се ні те, не знати що, хтознащо, казна-що, курзу-верзу) плести (верзти, молоти, правити, торочити, городити) кому; плетеники плести кому; клепати (витіпувати) язиком кому; говорити таке, що ні пришити, ні прилатати кому (ні кому дурно дати); говорити таке, що не причепити ні до кола, ні до плота кому; говорити (верзти) таке, що й купи не тримається (не держиться) (що й на голову не налізе) кому; смаленого дуба плести (правити) кому; сон рябої кобили (сірої кішки) розказувати кому; баляси точити кому; баляндраси правити (торочити, розпускати) кому.

Подражание | В подражание кому, чему – наслідуючи кого, що; ідучи за ким, за чим; слідом за ким, за чим; у слід уступати чий.

Подражать | Подражать кому, чему – наслідувати кого, що; іти за ким, за чим; іти чиїм слідом (слідом за ким); у слід кому уступати; робити чиїм робом.

Подразумевать | Говоря это, он подразумевает совсем другое – кажучи це, він має зовсім інше на думці (на оці, на увазі). | Что вы подразумеваете под этим? – що ви розумієте під цим?

Подробность | Входить, вдаваться в подробности – удаватися в подробиці (в деталі); розбиратися в подробицях (в дрібних дрібницях). | До [малейших, мельчайших] подробностей – до [найменших, найдрібніших подробиць (дрібниць); (розм.) до цяти (до цятки).

Подруга | Подруга жизни – дружина.

Подряд | Строить по подряду – будувати з підряду (підрядом). | Несколько дней подряд –

кілька (декілька) днів (день) поспіль (уряд).

Подслушивать | Подслушивать кого – бути (стояти) на підслухах; підслухати кого. Подсолнечный | Подсолнечная сторона – осоння; сонячний бік (сонячна сторона).

Подставлять | Подставлять, подставить ногу (ножку) кому – підставляти, підставити ногу кому; підчіпляти, підчепити кого; (образн. розм.) підставляти, підставити стільчика кому; укидати, укинути гадючку кому.

Подстреленный | Подстреленного сокола и ворона носом долбит – підстреленого сокола і ворона клює. Пр. Пішого сокола і ворони б’ють. Пр. Кривого пса легко наздогнати. Пр.

Подстригать | Подстригать, подстричь [всех] под одну гребёнку – підстригати, підстригти [всіх] під одну гребінку.

Подступать | Слёзы подступают, подступили к глазам – сльози напливають, напливли на очі.

Подтверждение | В подтверждение чего – на потвердження (на підтвердження, іноді на доказ) чого; щоб потвердити, підтвердити (ствердити) що; підтверджуючи (стверджуючи) що.

Подточить | Иголки не подточить (не подпустить) – Див. иголка. | Комар носа не подточит (разг.) – Див. комар.

Подтрунивать | Подтрунивать над кем, над чем – жартувати з кого, з чого; насміхатися з кого; глузувати (кепкувати) з кого, з чого; на глузи брати кого; (лок.) смішки з кого робити.

Подумать | [И] не подумаю (подумаешь, подумают) (разг.) – (і) не подумаю (подумаєш, подумають); (і) гадки не маю (не маєш, не матимуть); (і) не в голові мені (тобі, їм). | Подумаешь! (разг.) – подумаєш!; велика річ!; (образн.) велике диво опеньки!

Подхватить | Подхватить что-либо налету – підхопити щось на льоту (у льоті); (про слово ще) вихопити слово з уст кому, в кого.

Подходить | И не подходи! – і не підходь!; і не підступай!; і не наближайся!; ні близько! | Подходит мне под пятьдесят лет – до п’ятдесяти років (літ, до півсотні літ) уже мені береться. | Подходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) – береться (кладеться) вже до півночі, до обід (до обіду). | Подходить к концу – кінчатися; доходити кінця.

Подходящий | Подходящий по цене – поцінний.

Подчинение | Быть (находиться) в подчинении у кого – підлягати кому; бути у чиїй волі; бути підвладним (підпорядкованим) кому. | Держать в подчинении кого – тримати (держати) в покорі (в послуху) кого.

Подчиняться | Подчиниться обстоятельствам – скоритися обставинам.

Подчинять | Подчинять себе, своей власти кого – підбивати (підгортати, підвертати, підхиляти) кого під себе, під свою руку, під свою волю.

382

Російсько-український словник сталих виразів

Подъемный | Подъёмные деньга – подорожні гроші (кошти); подорожнє; гроші на переїзд. Подъем | Говорить, работать с подъёмом – говорити, працювати з піднесенням (з

натхненням); говорити, працювати піднесено (натхненно). | Испытывает подъём духа кто – відчуває піднесення [духу] (натхнення) хто; (іноді) росте вгору хто; душа росте вгору в кого; світ підіймається (піднявся) вгору кому, у кого. | Лёгок на подъём (разг.) – легкорухий; рухливий; охочий рушати. | Тяжёлый на подъём (разг.) – тяжкорухий (важкорухий); неохочий рушати; нерухливий.

Подъехать | На козе не подъедешь к кому (разг.) – уперся, як цап хто; як на пень з’їхав хто; хоч вогню прикладай до кого.

Подымать | Подымай повыше! (разг.) – Див. поднимать.

Поедом | Есть поедом кого (перен. разг.) – поїдом (їдом, їдьма, їдцем) їсти кого; жерцем жерти кого; просвітку не давати кому.

Пожалеть | Вы ещё пожалеете об этом – ви ще пожалкуєте (пошкодуєте) за цим; ще вам буде жаль (шкода) за цим. | Пожалеешь лычка, отдашь ремешок – не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Пр. Лінивий двічі робить, скупий двічі платить. Пр.

Пожаловать | Добро пожаловать! – ласкаво просимо!; просимо завітати!; раді вітати [вас]!; просимо до господи (до хати)!; просимо, коли ласка!; будьте дорогим гостем (дорогою гостею, дорогими гістьми)!; гостюйте, коли ласка!; вітайте (вітай) у гостині! [Просимо, паночку, до господні Квітка-Основ’яненко. Вітай у гостині! Українка.] | Пожаловать орденом кого (устар.) – ушанувати (відзначити) кого орденом; наділити кому орден(а). | Пожалуйте! – будь ласка!; будьте ласкаві!; прошу (просимо)! | Пожалуйте в гостиную!; пожалуйте кушать! – прошу (просимо) до вітальні!; прошу (просимо) до столу! | Пожалуйте ручку (устар.) – ручку, з вашої ласки!; будь ласка (будьте ласкаві), [дайте] ручку!

Пожалуйста | Пожалуйста, продолжайте читать, писать… – будьте ласкаві, читайте, пишіть… далі; читайте, пишіть… далі, якщо (коли) ласка.

Пожалуй | Вы этого хотите? — пожалуй. – Ви цього (того) хочете? – хай і так (може й так, мабуть, що й так). | Мне, пожалуй, это больше нравится – мені це, мабуть, чи не більш(e) (дуже) до вподоби (подобається). | Он, пожалуй, всех перегонит – він, чого доброго (надісь, може статися), всіх поперегонить (повипереджає). | Он, пожалуй, прав – він, мабуть (либонь), має рацію; мабуть (либонь), його правда. | Пожалуй, я сделаю – мабуть, таки зроблю; може (можливо) й зроблю. | По мне, пожалуй (разг.) – про мене, хай і так; гаразд. | По мне, пожалуй, довольно – як на (як про) мене, то й годі.

Пожарный | В пожарном порядке (шутл.) – нагально; блискавично; як оком змигнути. | На всякий пожарный случай (шутл.) – на всякий нагальний випадок; (розм. ще) про всяк (с)лучай (випадок). | Пожарная каланча (перен. шутл.) – [Як, мов] журавель колодязний; півторадядька (півторитітки); довгань (довгаль, довганя, довгеля).

Пожар | Как (будто, словно, точно) на пожар (разг.) – як (мов, немов, неначе, наче) на пожежу (на пожар). | Не на пожар (разг.) – не горить; нема чого поспішати; ще встигнеш (встигнете).

Пожелать | Пожелать доброго дня кому – добридень сказати кому; на добридень (добридень) дати (віддати) кому. | Пожелать доброго утра кому – доброго ранку побажати кому; (а також) добридень сказати кому; [на] добридень дати кому; (іноді про досвітню пору) [на] добридосвіток дати кому. | Пожелать доброй, спокойной (покойной) ночи кому – на добраніч дати (добраніч сказати) кому.

Пожертвовать | Пожертвовать жизнью, душой за что – накласти (наложити) головою, душею (життям) за що; життя своє віддати за що. | Пожертвовать собой – віддати себе на жертву (іноді на офіру); пожертвувати (зрідка офірувати) собою.

Поживаться | Кому поживётся, у того и петух несётся [а не поживётся, так и курица не несётся] – кому йдеться, тому й півень несеться. Пр. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Пр. Як буде доля, то буде й льоля. Пр. Кому щастя, той і на києві випливе. Пр. Кому йдеться, тому й на скіпку прядеться. Пр. Багатому й чорт яйця несе. Пр. Щасливому по гриби ходити. Пр.

Поживать | Как (каково) поживаешь, поживаете?. – як ся маєш, маєте?..; як тобі, вам… ведеться (живеться)?..; як ти поживаєш (проживаєш, пробуваєш), як ви поживаєте (проживаєте, пробуваєте)?..

Поживиться | Нечем больше поживиться – нічим (нема чим) більш(е) поживитися; не маю (не маєш…) чим більш поживитися; (образн. розм.) урвалася вудка.

Пожимать | Давай пожмём друг другу руки – потиснім(о) одне одному (один одному, одна одній) руки. | Пожимать, пожать друг другу руки – тиснути, потиснути одне одному

383

Російсько-український словник сталих виразів

(один одному, одна одній) руки; ручкатися, поручкатися. | Пожимать, пожать плечами (плечом) – знизувати, знизати (стенати, стенути, стискати, стиснути) плечима.

Пожинать | Пожинать, пожать лавры – збирати, зібрати (пожинати, пожати) лаври; заживати, зажити (здобувати, здобути) слави. | Пожинать, пожать плоды чего-либо, какие-либо (книжн.) – збирати, зібрати (пожинати, пожати) плоди чого; користуватися, покористуватися з плодів чого. | Что посеешь, то и пожнёшь – що (яке) посієш, те (таке) й збереш (пожнеш). Пр. Як дбаєш, так і маєш. Пр. Наори мітко та посій рідко, то й уродить дідько. Пр. Посієш недбало — збереш мало. Пр. Як господар коло ниви ходить, так вона і родить. Пр. Як заробиш, так і відбудеш. Пр. Хто як постеле, так і виспиться. Пр.

Пожирать | Пожирать глазами кого (перен.) – їсти (поїдати) очима кого; жерти (пожирати) очима кого; (іноді) жадібно (закохано) дивитися на кого; (образн.) пасти очима (оком) кого.

Пожить | Поживём — увидим – поживемо — побачимо. Пр. Що буде, то буде, а ти, Марку, грай. Пр. Що було — бачили, що буде — побачимо. Пр. | Пожить вдоволь где – набутися (нажитися) де. | Пожить в своё удовольствие – порозкошувати; розкоші (розкошів)

зажити (зазнати); пожити собі на втіху (з розкоші); життя (світу) зажити; (іноді) пораювати.

Позади | Оставаться позади (перен.) – залишатися позаду; пасти задніх (задню). […Я, як без вітру парус, зоставсь і задніх мушу пасти за отим писарчуком. Йогансен, перекл. з Шекспіра.]

Позапрошлый | В (по)запрошлом году – позаторік; позаминулого (іноді розм. ген того) року. | (По)запрошлой ночью, в (по)запрошлую осень – позаторішньої осені; (іноді розм.)

поза тої (ген тої) осені.

Позволение | С вашего позволения (разг.) – з вашого дозволу; за вашим дозволом. | С позволения сказать – пробачте (вибачте, вибачайте) на [цім, цьому] слові; з дозволу сказати; (іноді) шанувавши слухи ваші. [Та це не чоловік, а так, шанувавши слухи ваші, смердюче стерво. Сл. Гр.]

Позволять | Не позволю вмешиваться в мои дела – не дозволю втручатися в мої справи; (образн.) не дам у кашу собі дмухати. | Позволить себя подговорить – на підмову датися.

Поздний | Когда наступит поздний час – як припізніє. | Поздней ночью, в позднюю ночь –

пізньої ночі. | Поздним вечером – пізнього вечора; пізно увечері; (іноді розм.) у пізні ляги (лягови). | Самое позднее – найпізніше (щонайпізніше).

Поздно | Лучше поздно, чем никогда – краще (ліпше) пізно, як (ніж) ніколи. Пр. | Рано или поздно – Див. рано. | Слишком поздно – надто пізно (запізно); (іноді жарт.) у свинячий голос (прийти, зробити що). | Уже поздно – уже пізно; пора перепорилася (перепоріло вже); (іноді жарт.) клямка запала.

Поздороваться | Поздороваться за руку – привітатися за руку; поручкатися.

Поздоровиться | Не поздоровится ему от этого (разг.) – це йому так не минеться; не буде добре йому від (з) цього.

Позже | Не позже двух, трёх… (часов) – не пізніш, як о другій, о третій… (годині); найпізніш о другій, о третій… (годині).

Позиция | Занять враждебную по отношению к кому-либо, чему-либо позицию – Ворожу позицію узяти до кого, до чого; вороже поставитися до кого, до чого; стати на ворожу стопу щодо кого, чого. | Он занимает другую позицию (книжн.) – він стоїть на іншій позиції.

Позолотить | Золотить, позолотить пилюлю – Див. пилюля. | Позолотить ручку (руку) (давн.) – позолотити ручку (руку).

Позорить | Позорить кого (разг.) – у неславу (у славу) вводити кого; неславити (знеславлювати, ославляти, ославлювати) кого; ганьбу чинити (ганьби завдавати) кому; ганьбити кого.

Позорище | На позорище выставить, отдать кого (устар.) – (те саме, що) На позор выставить, отдать кого (устар.). Див. позор.

Позорный | Пригвождать, пригвоздить, выставлять, выставить к позорному столбу кого (устар. перен.) – приковувати, прикувати, виставляти, виставити (ставити, становити, поставити) до ганебного стовпа кого.

Позор | На позор выставить, отдать кого (устар.) – виставити на осудовище (на позорище) кого; виставити (віддати) на посміх (на глум) кого. | Покрыть позором кого – ганьбою вкрити кого.

Позывать | На рвоту позывает кого – на блювоту тягне кого; нудить (вадить) кого. Поиск | В поисках кого, чего – шукаючи (шукавши) кого, чого; у шуканні кого, чого.

384

Російсько-український словник сталих виразів

Пойматься | Пойматься (попасться) на удочку кому, к кому – Див. удочка.

Поймать | Поймал, как же (перен.) – аякже, піймав; (образн. розм.) піймав (зловив) зайця (куцого) за хвіст. | Поймать на месте преступления – (те саме, що) На месте преступления. Див. место. | Поймать на слове (на словах) кого – (у)піймати (уловити) на слові (на словах) кого. | Поймать, поддеть, подцепить на удочку кого – Див. удочка. | Поймать себя на чём – (с)піймати себе на чому. | Поймать с поличным – (с)піймати (зловити) на гарячому (вчинку), (на шкоді); піймати (зловити) з краденим.

Пойти | Дорога пошла в гору – дорога пішла на гору. | Дорога пошла под гору (с горы) –

дорога пішла з гори (вниз). | Ему (ей…) пошёл двадцатый год – йому (їй…) двадцятий пішов; йому (їй…) на двадцятий пішло; йому (їй…) на двадцятий (на двадцяту весну) повернуло. | И пошёл бранить, врать… (разг.) – та й узяв (та й ну, та й зачав, та й давай) лаяти, брехати… | И пошла писать губерния (разг.) – Див. губерния. | И пошла потеха (разг.) – Див. потеха. | Коли на то пошло (разг.) – як на те пішлося. | Куда ни пойду – хоч куди піду; куди (де) не піду; де не повернуся. | Он далеко пойдет – він далеко сягне (піде); (зниж. розм.) він багато чого доскочить. | Поди, поди! – агов!; з дороги! | Поди-ка, поди ж ты – а диви (ти диви). | Поди(те)-ка сюда – ходи (ходіть) лишень сюди; ходи-но (ходіть-но) сюди. | Пойти бродить по свету – піти світами (у світи); піти бродити (блукати) у світ (по світу). | Пойти бродяжить – у мандри вдатися (податися); піти у мандри (в забрід, на побрідки); помандрувати. | Пойти в кого – удатися (уродитися) в кого. | Пойти в люди, па люди, меж людей – піти (по)між люди (у люди). | Пойти замуж за кого – (те саме, що) Выходить, выйти, идти, пойти замуж за кого. Див. замуж. | Пойти за хлебом, за водой, за ягодами, за книгами… – піти по хліб, по воду, по ягоди, по книжки… [По хліб ішла дитина… Тичина.] | Пойти на охоту за зайцами, за волками… – піти (полювати) на зайців, на вовків… | Пойти на рыбную ловлю, на рыбалку – піти рибалити (на риболовлю); (іноді)

піти по рибу. | Пойти по линии наименьшего сопротивления – Див. линия. | Пойти, рассыпаться, разлететься прахом (перен.) – Див. прах. | Пойти разными путями (в разные стороны) – піти різно (урізнобіч); порізнитися. | Пошёл вон! (разг.) – йди геть!; геть іди!; [ось] геть! | Пошёл к несчастью – пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо, на пропасть); на біду повернуло. | Пошёл кричать – почав (узяв) кричати. | Пошли!; пошел! (идёмте!; иди!) (разг.) – (ну) ходім [о]!; гайда! | Пошло к тому – пішлося на те; повернуло на те. | Пошло по-прежнему – пішлося по-старому (по-давньому). | Сюда пошёл, туда пошёл – сюди тень, туди тень; сюди ник, туди ник. [Сюди тень, туди тень, — і проминув увесь день. Сл. Гр.]

Показание | Давать (ложные) показания на кого (о свидетелях) – (не по правді, криво) свідчити на кого. | Давать разноречивые показания – суперечливо (суперечно) свідчити; не в одно свідчити (про кого). | Отбирать свидетельские показания – вислухувати свідків; відбирати свідчення. | Показания на суде (о свидетелях) – свідчення; (про підсудного) зізнання.

Показываться | И на глаза мне не показывайся – і на очі мені не навертайся (не потикайся). | Ко мне и не показывайся – до мене і не потикайся.

Показывать | И глаз не показывает куда и кому (разг.) – і очей не явить (не появляє) куди, до кого; і очей не показує (не навертає) куди, до кого; і не навертається куди, до кого. | И носа из избы не показывает, не покажет – і носа з хати не витикає, не виткне (не показує, не покаже). | Не показывать вида – (те саме, що) Не подавать, не подать, не показывать, не показать вида (виду). Див. вид. | Показать, где раки зимуют (фам.) –

показати, де раки зимують; показати, де козам роги правлять (утинають). | Показать кузькину мать кому (груб. разг.) – показати кому (знатиме хто), де козам роги правлять (утинають) (де раки зимують); дати (завдати) гарту (перегону) кому. | Показывать нос туда, где… (разг.) – поткнути (показати) носа туди, де… | Показывать, показать вид –

удавати, удати. | Показывать, показать когти (зубы) – вистромляти, вистромити (показувати, показати) кігті (пазури); вишкіряти, вишкірити (показувати, показати) зуби; огризатися, огризнутися. | Показывать, показать кукиш кому (разг.) – Див. кукиш. | Показывать, показать [на] дверь кому – Див. дверь. | Показывать, показать пальцем (пальцами) на кого-то – (те саме, що) Пальцем показывать (тыкать, указывать) на кого, на что. Див. палец. | Показывать, показать пример – показувати, показати (давати, дати) приклад; (негат. також) давати, дати призвід до чого; призводити, призвести до чого. | Показывать, показать рукой на кого – скидати, скинути (показувати, показати) рукою на кого. | Показывать, показать себя – показувати, показати (виявляти, виявити) себе. | Показывать, показать спину – показувати, показати спину; п’ятами накивати. | Показывать, показать товар лицом (разг.) – Див. лицо. | Показывать, показать пятки – Див. пятки. | Показывать, показать язык кому-либо – язика (язик) показувати, показати

385

Російсько-український словник сталих виразів

кому; (тільки докон. розм.) язика висолопити кому. | Я тебе покажу! (разг. фам.) – я тобі покажу!; дамся тобі взнаки!

Покатить | Хоть шаром покати (разг.) – як виметено; (а)нічогісінько нема(є); порожнісінько; (іноді) Прийшов нестаток, забрав остаток. Пр.

Покатываться | Покатываться со смеху (с хохоту, от смеха, от хохота) (разг.) – [Аж] качатися (рвати боки) від сміху; [аж] заходитися від сміху (із сміху, сміхом); заливатися сміхом; реготатися.

Покаяние | Где грех, там и покаяние – де гріх, там і покута. | Отпусти душу на покаяние (разг. устар.) – Див. душа. | Приносить, принести покаяние – приходити, прийти з покутою; складати, скласти покуту; каятися, покаятися.

Пока | До тех пор… пока – доти… доки; аж поки; (іноді) поти… поки. | [Ну] пока! (разг.) –

[Ну] тим часом!; [ну] бувай, [ну] бувайте! | Пока богатый обеднеет, бедный околеет – поки багатий стухне, то вбогий опухне. Пр. | Пока буду жив, не забуду – поки (доки) живий буду (поки живу, поки мого віку), не забуду. | Пока ещё это будет – доти (поки) ще до нього дійдеться. | Пока не… – [Аж] поки. [Будемо тут жити у щасті, у любові, аж поки зостаріємося. Квітка-Основ’яненко.] | Пока не жарко – поки не пече (не гаряче, не жарко); захолодки (за холодну, поки холодок). | Пока не поздно – поки не пізно; поки є час. | Пока трава зазеленеет, кобыла околеет – доки (поки, іноді заки) сонце зійде, роса очі виїсть. Пр. Поки бабуся спече книші, в дідуся не буде душі. Пр. | Пообедаешь, пока кругом обойдёшь – бублика з’їси, поки кругом обійдеш. Пр.

Покинуть | Покинуть на произвол судьбы – (те саме, що) Оставлять, оставить, бросать, бросить на произвол судьбы кого, что. Див. произвол.

Покладать | Не покладая рук – не покладаючи (не складаючи, не згортаючи) рук.

Поклевывать | Поклёвывать носом (разг.) – куняти; (образн.) окуні ловити.

Поклеп | Возводить, возвести поклёп на кого (разг.) – зводити, звести наклеп (пеню) на кого; натягати, натягти наклеп на кого; пеню волокти, наволокти на кого; клепати, наклепати на кого.

Поклон | Бить поклоны кому (разг.) – бити (класти) поклони кому; (ірон.) гріти поклони кому. | Идти на поклон (с поклоном) (устар.) – звертатися з проханням; іти на поклін (з поклоном); пронизливо прохати. | Отвешивать, отдавать, делать поклон, поклоны кому-либо – низько кланятися, уклонятися кому; віддавати уклін (поклін) кому; чолом віддавати кому. | Передавать поклон кому от кого – кланятися кому від кого; віддавати кому уклін (поклін) від кого.

Покоиться | Здесь покоится прах чей – тут спочивають останки чиї; тут спочиває (покоїться) прах чий. | Покоиться на прочных основаниях (перен.) – лежати на міцних підвалинах (основ(ин)ах); спиратися на міцні підвалини (основи).

Покойный | Будьте покойны (разг.) – не турбуйтеся (не хвилюйтеся); будьте певні. | Спокойной (покойной, доброй) ночи! – Див. ночь.

Покой | Жить на покое (устар.) – жити на спочинку (супокійно). | Нет и минути покоя у кого – нема(є) ані хвилини (і хвилини) спокою кому, в кого; нема(є) просвітлої (промитої) години кому, в кого; нема(є) й хвилини просвітку кому. | Объятый покоем – оповитий спокоєм (упокоєм, супокоєм); утихлий. | Оставить в покое кого – дати спокій кому; дати чистий (святий) спокій кому. | От детей покоя нет – діти спокою не дають; за дітьми спокою нема. | Покоя нет от кого – спокою нема(є) від кого; просвітку нема(є) за ким; дихати не дає хто. | Уйти, удалиться на покой – піти на спочинок (на спочив).

Поколение | Мы с ним одного поколения – я з ним (він зі мною) одного покоління (однієї верстви); ми одноверстники.

Поколотить | Поколотить кого – потовкти (помотлошити, поколошматити) кого; (довго, багато) попобити кого; дати бобу (кладу) кому; полатати боки кому.

Покончить | Покончили с севом, с сенокосом – упоралися з сівбою, з косовицею; відбули сівбу, косовицю; (розм.) обсіялися, обкосилися. | Покончить с делами – усе [діло] поробити; з усіма справами впоратися; (іноді) обробитися. | Покончить с собой (с жизнью); покончить жизнь самоубийством – [Самому] собі смерть заподіяти; кінець собі зробити; віку собі вкоротити (збавити); накласти руки на себе; покінчити (кінчити життя) самогубством, | Покончить счёты с кем, с чем – поквитуватися з ким, з чим; покінчити (порвати) з ким, з чим.

Покоритель | Покоритель(-ница) сердец (шутл.) – покоритель(-ка) сердець. Покорить | Покорить сердце чьё (шутл.) – покорити (полонити) серце чиє. | Покорить

чей ум, волю чью – скорити чий розум, волю чию.

Покорно | Покорно благодарю (устар. ирон.) – уклінно (красненько, красно) дякую. […

386

Російсько-український словник сталих виразів

Встромити палець межи двері… уклінно дякую… Може, хто другий зохотиться… Коцюбинський.] | Прошу покорно (устар.) – уклінно прошу (прохаю). [Уклінно прохаю вибачити, що так рідко писав до Вас… Коцюбинський.]

Покорный | Быть покорным кому – коритися кому (перед ким); хилитися під кого; (іноді) бути послушним (покірним) кому. [Будь же, дочко, мені послушна! Котляревський.] | Ваш (твой) покорный слуга (устар.) – відданий вам (тобі); ваш (твій) відданий слуга; ваш (твій) слуга покірний. | Слуга покорный (разг. ирон.) – уклінно (красненько, красно) дякую.

Покороче | Покороче познакомиться – ближче познайомитися (спізнатися). Покорять | Покорять, покорить страну – підкорювати, підкорити країну; підгортати,

підгорнути під себе країну; нахиляти, нахилити країну під свою руку (волю).

Покраснеть | Покраснеть до корня волос, до ушей – почервоніти аж до волосся (по саме волосся), по вуха. | Покраснеть, как пион – почервоніти, як мак (як калина). | Покраснеть от стыда – почервоніти від сорому; (образн.) спекти рака (напекти раків); (жарт.) побіліти, як вільхова довбня.

Покривить | Покривить душой (перен.) – покривити душею; скриводушити.

Покровительство | Брать, взять (принимать, принять) под своё покровительство кого

– брати, узяти під свою опіку (охорону, ласку, іноді протекцію) кого; (образн.) брати, узяти під свою руку кого.

Покров | Под покровом ночи (перен.) – під покровом (покриттям, прикриттям) ночі. | Снимать, снять (срывать, сорвать) покров с кого, с чего – знімати, зняти (зривати, зірвати) покривало з кого, з чого.

Покрой | На один покрой, одного покроя (разг.) – на один лад (кшталт, копил). | Человек иного покроя – людина іншого крою (звичаю, іншої вдачі).

Покрутить | Крутить, покрутить носом – Див. нос.

Покрываться | Небо сплошь покрылось тучами – небо геть захмарилося (охмарилося); небо геть хмарами вкрилося; (геть) усе небо хмарами замостило. | Покрываться, покрыться водой, льдом… – братися, узятися (поніматися, пойнятися) водою, кригою (льодом)… | Покрываться, покрыться плесенью – братися, узятися цвіллю (рідше

пліснявою). | Покрываться, покрыться пылью, снегом – припадати, припасти пилом (порохом), снігом; запорошуватися, запорошитися; запорошуватися, запорошитися снігом; засніжуватися, засніжитися.

Покрывать | Покрывать, покрыть славой кого, что (перен.) – укривати, укрити (окривати, окрити) славою кого, що; уславлювати, уславити [славою] кого, що.

Покрыть | Покрыто мраком неизвестности что (перен.) – Див. мрак. | Покрыть тайной что (книжн.) – повити таємницею що.

Покрышка | [Чтоб] ни дна ни покрышки кому, чему (бранное разг.) – [Бодай (щоб)] пуття не було кому, чому; [а бодай (а щоб)] ні дна ні покришки не було кому, чому.

Покупать | Покупать, купить кота в мешке – купувати, купити кота в мішку (в торбі). Покупщик | Не упускай первого покупщика – першого (по)купця не кидайся. Покушаться | Покушаться на жизнь чью – робити (чинити) замах на чиє життя, на кого;

важити на чиє життя, на кого. | Покушаться на самоубийство – намагатися (пробувати) смерть собі заподіяти (покінчити з собою); намагатися (пробувати) покінчити життя самогубством (накласти на себе руки). | Покушаться на убийство кого – замірятися вбити кого. | Покушаться, покуситься на чужое добро – важитися, поважитися на чуже добро. [Так і мені йти з двору? — Та сидіть. Що, ви на мої злидні поважитесь? З нар. уст.]

Покушение | Покушение с негодными средствами (перен.) – замах (спроба) з непридатними (з нікчемними) засобами.

Полагаться | Здесь не полагается курить – тут не дозволено (не дозволяється, не вільно, не можна) курити (палити). | Как (и) полагается, как (и) полагалось – як (і) належить (годиться), як (і) належало (годилося); як (і) слід; як (і) треба; (іноді) як (і) заведено (як (і) ведеться, як (і) повелося); за звичаєм. | По закону полагается, чтобы… – закон велить (наказує), щоб… | Полагаться, положиться на кого, на что – покладатися, покластися (звірятися, звіритися, вдаватися, вдатися) на кого, на що; (іноді) спускатися на кого, на що. [Хуса: …Вона тепер Моїй Марусі дещо помагає — Старенька вже нездужає ходити. А на рабинь спускатися не можна У догляді за матір’ю. Українка.] | Так поступать (делать) не полагается – так чинити (робити) не годиться, (не заведено); (законом) так чинити (робити) не вільно (не дозволено, закон не велить).

Полагать | Как Бог на душу положит – як заманеться кому; як прийдеться; як до душі припаде кому; собі до вподоби. | Как вы полагаете? – якої ви думки (гадки)?; як ви гадаєте (думаєте)?; яка ваша думка?; як на вашу думку?; як вам здається? | Надо полагать (разг.)

387

Російсько-український словник сталих виразів

– треба думати (гадати, іноді припускати); мабуть (так). | Полагать своим долгом, своей обязанностью – уважати (мати) за свій обов’язок (своїм обов’язком). | Полагаю закончить работу в начале следующей недели – думаю (гадаю, думка, гадка, покладаю [собі]) закінчити працю (роботу) на початку того (наступного) тижня (з неділі). | Полагаю, что…

– [Я так] думаю (гадаю), що…; думка (гадка) [у мене] така, що…; я такої (тієї) думки, що…; на мою думку…; я такий що…

Пола | Из-под полы продавать, покупать… – з-під поли (крадькома, таємно, нелегально) продавати, купувати… | Из полы в полу (отдать, передать) (разг.) – з рук до рук (з рук у руки); з поли в полу. | От беды хоть полу отрежь да уйди – від напасті хоч поли вріж, а (в)тікай. Пр. | Полы коротает, а плечи латает – поли втинає, а плечі латає. Пр. | Полы шелком подбиты, а закрома пусты – на нозі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить. Пр.

Полдень | Было уже за полдень – уже з півдня (з полудня) звернуло. | В полдень – опівдні; ополудні. | В самый полдень – саме опівдні; у саме полудня. | За полудень, после полудня –

попівдні (пополудні); після полудня (з полудня). | К полудню, около полудня – над (під) полудень; близько полудня.

Полдороги | На полдороге (перен.) – на півдорозі; на половині дороги. Полегоньку | Полегоньку да помаленьку – потихеньку (стиха) та помаленьку.

Полезный | Быть полезным кому – бути корисним (пожитним, ужитним) кому; у пригоді ставати, стати кому. | Сочетать приятное с полезным – поєднувати (єднати) приємне з корисним. | Чем могу быть полезен? – чим я можу придатися (стати у пригоді)?

Полететь | Лететь, полететь кувырком – Див. кувырком. | Полететь вверх тормашками – полетіти шкереберть.

Полет | Видно птицу (сокола…) по полёту – видно (знати) птаха по польоту. Пр. Видно (знати) сокола по льоту. Пр. Пізнати ворону по пір’ю. Пр. Пізнати вовка, хоч в овечій шкурі. Пр. Видно між ложками ополоник. Пр. Чорт би дятла знав, коли б не довгий ніс. Пр. (давн.) Видно пана по халявах. Пр. | Полёт мысли – літ (ширяння) думок; буяння мислі. | Птица высокого, низкого полёта (ирон.) – птах високого (великого), низького (малого) льоту; велике, невелике цабе; велика, невелика цяця. | С [высоты] птичьего полета (прям. перен.) – з [висоти] пташиного льоту; з пташиної високості.

Поле | Вольное, пустынное поле – гуляй-поле; дике поле. | Держать в поле зрения что –

тримати (держати, мати) у полі зору що; мати перед очима що; тримати в оці що. | Ищи, догоняй ветра в поле – Див. ветер. | И я не обсевок в поле – і я не абищо; і я [ж] не клоччя шмат(ок). | Одного поля ягода – Див. ягода. | Остаться вне поля зрения –

лишитися (зостатися) непоміченим; лишитися (зостатися) поза полем зору (поза сяганням ока). | Открытое, широкое поле – чисте, широке (вільне) поле. | Поле боя (битвы, сражения) (книжн.) – поле бою (битви); бойове поле; бойовище (часом бойовисько, лок. боїще, зрідка побойовисько); поле крові (кров’яне поле). | Поле деятельности (перен.) – поле (царина, нива) діяльності. | Поле зрения – поле зору; обсяг ока. | Поле, с которого снято просо – просище. | Поле, с которого снята пшеница – пшенич(н)ище. | Поле, с которого снята рожь – житнище. | Поле, с которого снят хлопчатник – бавовнище.

Ползать | Мурашки бегают (ползут…) по спине (по телу…) – Див. мурашка. | Ползать в ногах у кого, у чьих ног; ползать на коленях (перен.) – плазувати перед ким; колінкувата перед ким. | Ползать на брюхе перед кем (разг.) – підлещуватися (підлабузнюватися) до кого; плазувати перед ким. | Ползать на четвереньках – Див. четвереньки. | Рождённый ползать летать не может – не кожне (не всяке) родиться крилатим; плазунові орлом не бути.

Польза | В свою пользу – собі на користь (на пожиток). | Всё это говорит в вашу, не в вашу пользу – все це за вас, не за вас (на вашу, не на вашу руч) промовляє (говорить). | Движение в пользу реформы – рух за реформу. | Для общей пользы – для загального добра (для добра всіх, на пожиток усім); для загальної користі. | Извлекать для себя пользу из чего – мати для себе користь (собі пожиток) з чого; (образн. розм.) грати на чому в свою сопілку (дудку). | Невелика польза, мало пользы из того – мало користі (пожитку, мале спасибі, малий спасибіг) з того. | Обращать, обратить в свою пользу – повертати, повернути (обертати, обернути) собі на користь (на свою користь, собі на пожиток); вернути (навертати, повертати, горнути) на свою руч. | Он расположен в мою пользу – він сприяє мені; він прихильний до мене. | От этого нет никакой пользы – від (з) цього нема ніякої (жодної) користі (вигоди, ніякого пожитку); (образн. розм.) з того ні вари, ні пари. | Пойти без пользы – літи без пуття (марне, даремне, даром, пусто). | Получать, получить, извлекать, извлечь пользу из чего – мати користь (пожиток, вигоду, зиск) з чого; брати, узяти користь з чого; використовувати, використ(ув)ати що. |

388