stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

Перун | Метать перуны против кого (книжн.) – метати перуни (громи і блискавки) проти кого.

Перчатка | Бросать, бросить перчатку кому, чему – кидати, кинута рукавицю (рукавичку) кому; викликати, викликати на (дво)бій (на ґерць) кого. [Едварду глянув він в лице. Мов кинув блискавицю. Здійняв і кинув ворогам Залізну рукавицю. Українка.] | Поднять перчатку – підняти рукавицю (рукавичку); прийняти виклик на (дво)бій.

Песенка | Песенка спета, пропета чья (перен.) – своє (своєї) вже відспівав (іноді доспівав) хто; своє вже відіграв хто, своє вже відслужив хто; пропаща вже людина хто.

Песня | Все та же песня – усе тієї ж (тієї самої); ще не вся, почну з кінця. | Долгая (длинная) песня (разг.) – довга пісня. | Из песни слова не выкинешь – з пісні слова не викинеш. Пр. З пісні слів не викидають. Пр. | Лебединая песня (песнь) – лебедина пісня (лебединий спів). | Недопетая песня – недоспівана пісня; недоспів. [Недоспів твій доспівую, мій брате. П. Куліш.] | Песня спета, пропета чья (перен.) – (те саме, що) Песенка спета, пропета чья. Див. песенка. | Сказка — складка, а песня — быль – казка — брехня (побрехенька), а пісня — [щира] правда. Пр. | Тянуть (петь) одну и ту же песню (перен. разг.) – усе тієї самої співати. | Это старая песня (разг.) – це стара пісня (казка); це вже ми чули. | Чьим умом живешь, того и песенку поёшь – на чиєму возі сидиш (чий хліб їси), того й пісню співай. Пр. За чиїм столом сидить, того й пісню співа. Пр.

Песнь | Песнь песней – пісня [з] пісень; (іноді) пісня над піснями.

Песок | Как (что) песку морского – як (що) піску в морі (піску морського). | Когда песок на камне взойдёт – як на камені пісок зійде (кукіль уродиться). Пр. Як на долоні волосся поросте. Пр. Як сова світ уздрить. Пр. Як свиня на небо гляне. Пр. Як у курки зуби виростуть. Пр. | Песок сыплется из кого – порохня (іноді пісок) сиплеться з кого. | Продирать, продрать (протирать, протереть, пробирать, пробрать) с песком (песочком) кого (разг.) – протирати, протерти з пісочком кого; давати, дати прочухана (прочуханки) кому; шпетити, вишпетити кого; переганяти, перегнати на гречку (через росу) кого. | Строить, построить на песке (перен.) – будувати, збудувати, побудувати (ставати, поставити) на піску.

Песочек | Продирать, продрать (протирать, протереть, пробирать, пробрать) с песочком кого – Див. песок.

Пестрить | Книга пестрит опечатками – книжка [аж] рясніє друкарськими помилками. | Пестрит в глазах у кого – рябіє в очах (іноді в очу) у кого, кому.

Пес | Пёс [его] знает (разг.) – кат (біс, чорт, дідько, мара, морока) [його] зна(є).

Петля | Влезть, попасть… в петлю; очутиться (оказаться…) в петле – улізти (попастися) в петлю (у зашморг); (іноді) попастися в матню. | Завязать, затянуть петлёй, в петлю что – зав’язати зашморгом (петлею) що; зашморгнути (запетлювати) що. | Метать петли (перен.) – ключкувати; ключки (петлі) робити. | Надеть (накинуть) петлю на кого (на шею кому) (перен.) – накинути петлю на кого; загнати у тісний кут кого. | Петля затягивается (сжимается…) – зашморг (петля) затягається (зашморгується…) кому; кінці в край. | Петля плачет по ком – петля (зашморг, шибениця) плаче (тужить) за ким. | Совать, сунуть голову в петлю – устромляти, устромити голову в петлю (у зашморг). | Хоть в петлю лезь – хоч живий у яму лізь; хоч у прірву йди; хоч з мосту (хоч з гори) та в воду; хоч вішайся.

Петров | В Петров день – на Петра. Далеко кулику до Петрова дня. [Далеко куцому до зайця. Пр. Далеко п’яному до Києва. Пр.]

Петрушка | Петрушку валять (разг.) – дурня (блазня) клеїти. | Что за петрушка (разг.) –

що за дурниця (нісенітниця).

Петух | Ложиться, вставать с петухами – лягати, уставати з курми (з півнями); уставати о півнях (о курях). | Пускать, пустить (давать, дать) петуха – зриватися, зірватися з голосу; кукурікати, кукурікнути. | Пустить красного петуха (разг.) – пустити (садити, посадити, підкидати, підкинути) червоного півня.

Петушиный | Петушиный бой – бій півнів.

Петый | Петый дурак (разг. устар.) – неприторенний (несосвітенний, несусвітній) дурень. Петь | Петь басом – співати баса (басом); брати баса. | Петь во весь голос – на ввесь (на повний, на повен, на цілий [свій] голос співати; на всі груди співати; співати скільки (що є) голосу. | Петь дифирамбы кому, чему – співати дифірамби кому, чому. | Петь, запеть,

спеть Лазаря (разг.) – Див. Лазарь. | Петь несогласно, нестройно – співати невлад (незграйно). | Петь одну песню, петь одно и то же – співати усе тієї ж (усе тієї самої); після тієї та знов тієї (співати). Іще не вся, почну з кінця. Пр. | Петь под нос – мугикати (курникати, кургикати) [собі] під ніс. | Петь славу кому (книжн.) – співати славу кому;

369

Російсько-український словник сталих виразів

славити (уславляти, прославляти, виславляти) кого; оспівувати (виспівувати, співати) кого; вихваляти (величати) кого. | Петь стройно – співати влад (зграйно). | Петь с чужого голоса – співати з чужого голосу; чужої пісні співати; чужі думки повторювати. | Петь тенором – співати тенора (тенором). | Теперь он другое (другую песню) поёт (перен. разг.) – тепер він іншої (тепер він не те) співає (заспівав).

Печалиться | Печалиться о ком, о чём (по ком, по чём) – журитися (сумувати, тужити) за ким, за чим; побиватися за ким, за чим (рідше по кому, по чому).

Печальный | Печальной памяти – Див. память. | Рыцарь печального образа – лицар сумного образу.

Печаловаться | Печаловаться о судьбе родного края – уболівати за долю рідного краю (рідної країни); журитися долею рідного краю (рідної країни).

Печаль | Беды и печали с ног скачали – журба та горе з ніг звалять. Пр. | Железо съедает ржа, а сердце — печаль – іржа їсть залізо, а горе — серце. Пр. | Какая (что за) печаль кому – який клопіт кому; що кому до того. | Моль одежду ест, а печаль — человека – кожне має свою міль, що його гризе. Пр. | Не было печали, [так] черти накачали – не було клопоту, так чорт надав. Пр. Купив чорта з рогами на свою шию. Пр. Не мала баба клопоту, та купила порося. Пр. Не мав лиха, та оженився. Пр. | Не твоя печаль (разг.) – не твій клопіт; не тобі журитися; не твоїй голові боліти; не тобі голову сушити. | Печаль сушит – журба сушить (в’ялить, журить). Журба мене сушить. [Журба мене в’ялить, Журба мене, моя мати, Скоро з ніг ізвалить. Н. п.] | Предаваться, предаться печали – удаватися, удатися (укидатися, укинутися) в тугу; сумувати, засумувати; журитися, зажуритися. | С печали не умирают, а сохнут – Сушить чоловіка не робота, а турбота.

Пр. Журба гірша як хвороба. Пр. | Что червь в орехе, то печаль в сердце – черв (червак) серце точить.

Печатный | Врет как по печатному – бреше, мов з книжки бере (вичитує).

Печать | Выйти из печати, появиться в печати – вийти, з’явитися друком. | Каинова печать – каїнова печать. | Книга за семью печатями (книжн.) – книга за сімома (сьома) печатями; семипечатна книга. […Життя зосталось для нього книгою семипечатною. Франко.] | Накладывать, наложить свою печать ([свой] отпечаток) (перен.) – Див. накладывать. | Носить печать чего – мати на собі печать (ознаку) чого. | Печать времени – печать (відбиток, знак, ознака, слід) часу. | Печать молчания (перен.) – печать мовчання; печать на устах.

Печенка | За печёнку берёт кого (разг. фам.) – за печінки бере кого. | Печёнки отбить, отшибить – відбити печінки (бебехи, тельбухи). | Сидит в печёнках у кого (разг.) – сидить у печінках у кого, кому; сидить у душі кому, в кого.

Печеночный | Печёночный больной – хворий на печінку.

Печка | Печка нежит, а дорожка учит – піч тучить, а дорога учить. Пр. | Танцевать от печки (разг. ирон.) – починати знову з самого початку; починати знову з того самого місця.

Печь | Печь как блины (перен. разг.) – робити що нашвидку (нашвидкуруч, швидкома, абияк). | Лежать на боку (на печи) (перен. разг.) – Див. лежать. | Что в печи, то на стол мечи – що хата має, тим хата і приймає. Пр. Чим хата багата, тим і рада. Пр.

Пеший | Пеший конному не товарищ – кінь волові не товариш. Пр. Чешися кінь з конем, а віл з волом. Пр. Шорник ситникові не товариш. Пр. Піший кінному не товариш. Пр. | Пешим ходом – пішки (піхотою, піхтурою). | По образу пешего хождения (разг. шутл.) –

своїми (батьківськими); своєю (власною) парою; піхотою; пішим способом.

Пешка | Быть пешкой в чьих руках – бути за пішака (пішаком) у кого; бути за попихача в кого.

Пешком | Пешком под стол ходить – під стіл пішки ходити; на припічку кашу їсти. Пиво | Пива не сваришь с кем (перен. разг.) – пива не звариш з ким; горшка не зліпиш з

ким; не дійдеш згоди з ким.

Пика | В пику кому (делать что) (разг.) – навпір (навсупір, на(в)супереки) кому (робити що); на зло (на злість) кому (робити що).

Пиковый | Остаться при пиковом интересе – зостатися ((за)лишитися) ні з чим (з порожніми руками); (образн. розм.) (с)піймати (з’їсти, ухопити, дістати, скуштувати) облизня; ухопити шилом патоки; ухопити місяця зубами; ухопити, як собака обметиці. | Пиковое положение (разг.) – скрутний стан (скрутне становище); скрут(а); тісна діра (тісний кут).

Пик | Часы пик – години пік.

Пилить | Пилить кого (перен. разг.) – гризти кого; голову гризті (їсти, жувати) кому;

370

Російсько-український словник сталих виразів

(вульг.) моркву скребти (скромадити) кому; чуба милити кому.

Пилюля | Горькая пилюля – гірка пілюля. | Золотить, позолотить пилюлю (перен.) –

підсолоджувати, підсолодити пілюлю. | Подносить, поднести (преподносить, преподнести) пилюлю (пилюли) кому (перен.) – ображати, образити кого; кривдити, скривдити кого; зневажати, зневажити кого; заподіювати, заподіяти (чинити, учинити) кривду кому; (образн. розм.) підносити, піднести тертого хріну під ніс кому; натерти перцю в ніс кому. | Проглотить пилюлю (перен.) – проковтнути пілюлю; мовчки стерпіти образу (кривду); ковтнути й облизатися.

Писаный | Говорить, рассказывать как (будто, словно, точно) по писаному – говорити, розказувати як (мов, немов, наче, неначе) з книги вичитувати; говорити, розказувати як (мов, наче) з листа брати. | Носится как [дурень] с писаной торбой с кем, с чем –

носиться як [дурень] з писаною торбою (як дурень з ступою). | Писаная красавица, краля; писаный красавец – гарна, як намальована; пишна (писана) красуня; [пишна] краля; краля мальована; гарна, як маківка; гарна, як квітка гайова (як ягідка, як та лялечка); гарний, як намальований; мальований (писаний) красень.

Писать | Вилами по (на) воде писано – то ще вилами на воді писано; це по воді вилами писано; це ще непевне. [Це ще вилами писано, а граблями скороджено. Пр.] | Закон не писан для кого, кому (разг.) – закон не писаний кому. | Не про меня (тебя, нас) писано (разг.) – не про мене (тебе, нас.) писано; (образн.) це пороги не про мої (не про твої, не про наші…) ноги. | Писать, выделывать, выводить ногами кренделя (крендели) (разг.) – Див. крендель. | Писать под диктовку – писати під диктовку; писати з голосу. | Пиши пропало

– кажи (пиши) пропало; махни на все рукою; спускайся на дно; (іноді) марна надія. | Пошла писать губерния (разг.) – і почалася писанина; і почалося; і все заметушилося (заворушилося); і почалася метушня (веремія, катавасія); пішли писати та відписувати. [Не вигадали поради й волосні. Судили, рядили — та окружному, а окружний — та губернаторові. Пішли писати та одписувати… Мирний.]

Письменный | Изложить в письменной форме – викласти на письмі.

Письмо | В ответ на ваше письмо – відписуючи (відповідаючи) на вашого листа; відписуючи вам. | Заказное письмо – рекомендований лист. | Обмениваться письмами (переписываться) – листуватися; листами пересилатися. | Письмо, словно куры набродили – написав (надряпав, наригував), мов (як) курка (сорока) лапою. [Писав писака, що не розбере й собака. Пр.] | По получении этого письма – одержавши (діставши) цього листа.

Питаться | Питаться надеждой (перен.) – живитися надією. | Питаться овощами – їсти городину; годуватися городиною. | Питаться подаянием – жити проханим (жебраним, ласкавим) хлібом. | Питаться своими трудами – жити з власної праці; (образн. розм.)

жити з своїх пучок. | Питаться слухами – жити (живитися) чутками.

Питать | Питать враждебные чувства к кому – ворогувати на (проти) кого; мати злість (іноді зазлість) на кого. [Ти на мене ворогуєш? Так змінилася одразу? Українка.] | Питать доверие к кому – мати довіру (довір’я) до кого; мати віру до кого; йняти (діймати) віри кому; довіряти кому. | Питать злобные чувства к кому – мати злість на кого; здувати на кого; (образн.) важким (лихим) духом дихати на кого; злом (пеклом, лихим пеклом) дихати на кого; лихої волі бути на кого. [І пан був лихої волі на його, і всі попи околичні хропли, сопли. Свидницький.] | Питать любовь, страсть, пристрастие к чему – кохатися (милуватися) в чому; любити що; бути замилуваним (залюбленим, закоханим) у чому; (іноді) мати прилюбність до чого; прилюблятися до чого. [Маю прилюбність до карт та гульні. Н.-Левицький.] | Питать надежду (книжн.) – плекати (живити, мати) надію; (поет.) гріти в серці надію; сподіватися. | Питать нежные чувства к кому – мати ніжні почуття (почувати ніжність) до кого. | Питать отвращение к кому, к чему – почувати (мати) відразу (огиду) до кого, до чого. | Питать слабость к чему – мати нахил до чого; любити що; (іноді) мати слабість до чого; грішити чим. | Питать уважение к кому – мати пошану (повагу) до кого; мати кого у повазі; поважати (шанувати) кого. | Питать уверенность – мати певність; бути певним.

Пить | Где пьют, там и льют – де п’ють, там і ллють. Пр. Де п’ють, там розливають, де б’ють, там утікають. Пр. | Как пить дать (разг.) – без сумніву; напевно; неодмінно; неминуче; доконче. | Пей, да дело разумей – пий, та розуму не пропивай. Пр. | Пей, пейте на здоровье – [Будь] здоров, [будьте] здорові пивши; доброго здоров’я пивши. | Пить, выпить (испить, допить) [горькую] чашу до дна – пити, випити гірку до дна; випити повну (добру, повну); біду приймати, прийняти; бідувати. | Пить, выпить (сосать, высосать) кровь чью (разг.) – пити, випити (ссати, виссати) кров чию. | Пить горькую (мёртвую) – пити без просипу (не прохмеляючись); (іноді) пити кухоль непрохмільним. |

371

Російсько-український словник сталих виразів

Пить за кого, за чьё здоровье – пити (приливати) до кого; пити на (за) чи є здоров’я. [Пийте до мене да й до моєї жінки. Пр.] | Пить — умереть, не пить — умереть, уж лучше пить да умереть – пий — умреш, не пий — умреш, то ліпше вже пити [і вмерти].

Пр.

Пища | Давать пищу чему, для чего (книжн. перен.) – давати привід для чого; живити що. | Сидеть на пище святого Антония (шутл.) – на харчах (іноді на страві) святого Антонія сидіти; жити надголодь.

Плавать | Мелко плавать (перен. разг.) – мілко (неглибоко) плавати; не йти (не сягати) вглиб; невисоко літати.

Плакать | Верёвка плачет по ком – (те саме, що) Петля плачет по ком. Див. петля. | Не плачь по мне, плачь по себе – не плач наді мною, але над собою. Пр. | Палка плачет по ком – Див. палка. | Петля плачет по ком – Див. петля. | Плакали чьи денежки (разг. фам.) – покотилися (попливли) чиї грошики; пропащі чиї грошики. | Плакать навзрыд – ридма ридати; ревно плакати. | Плачет кто – плаче хто; (образн. ірон.) на кутні сміється (регочеться) хто. | Сильно плакать – дуже (ревно) плакати; (образн.) сльозами митися (вмиватися); слізьми землю топити. | Снявши голову, по волосам не плачут – чуб дарма, як голови нема. Пр. Про ноги не думають, коли голова в петлі. Пр. Пропав кінь і узду (по)кинь. Пр. Пропив кульбаку, то не жаль стремен. Пр. Узяв чорт батіг, нехай бере й пужално. Пр. Узяв чорт корову, нехай бере й теля. Пр. Коли пропав віл, пропадай і батіг. Пр. Байдуже ракові, в якому його горшку зварять. Пр. Не до поросят свині, як свиня у вогні. Пр. Не до жартів рибі, коли її під зябри зачепили. Пр. По смерті нема каяття. Пр. Є каяття, та нема вороття. Пр. | Тюрьма (острог) плачет по ком, о ком – тюрма плаче за ким. | Хоть плачь – хоч плач; хоч сядь та й плач.

Пламя | Пламя охватило дом – дім (будинок) полум’ям (вогнем) узявся; дім (будинок) пойняло полум’я.

Плата | Какова работа, такова и плата – яка робота, така й плата. Пр. Як дбаєш, так і маєш. Пр.

Платеж | Долг платежом красен – що винен — віддати повинен. Пр. Любиш позичати, люби й віддавати. Пр. Умів(ши) брати, умій і віддати. Пр. За позику — віддяка. Пр. Як не вертись, а взяв, то розплатись. Пр. Перше борг віддай, а тоді вже й за себе дбай. Пр. Позичка на боржнику верхи їздить. Пр. Позика не штука, та віддача — мука. Пр. | Наложенным платежом – накладною платою (післяплатою).

Платье | По платью встречают, по уму провожают – не суди по одежі — суди по розуму.

Пр. По роботі пізнають людину. Пр. На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить. Пр. Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема. Пр.

Платить | Платить, заплатить (отдавать, отдать) дань кому, чему (перен.) – віддавати, віддати данину (належне) кому, чому. | Платить, отплатить той же монетой – платити, сплатити тією самою монетою; тими ж грішми віддавати, віддати; віддячувати, віддячити тим самим; як ти мені, так і я тобі (як ви мені, так і я вам). | Платить по частям – платити (сплачувати) частинами (частками). | Платить, уплатить по счёту – сплачувати, сплатити (оплачувати, оплатити) рахунок. | Платить чёрной неблагодарностью – платити чорною невдячністю (невдякою).

Плевательница | Заткни плевательницу! (вульг.) – стули губу!; мовчи!

Плевать | Не плюй в колодец — пригодится воды напиться – не плюй у криницю (у колодязь), бо пригодиться (згодиться) води напитися (напиться). Пр. Не погань (не брудни) криниці, бо схочеш водиці. Пр. Не плюй у криницю, бо ще прийдеш по водицю. Пр. | Не плюй выше носа — глаза заплюёшь – хто вгору (догори) плює, тому на лице паде. Пр. | Плевать в потолок (разг. фам.) – лежати й плюватися; сидіти й мухи бити; сидіти згорнувши руки; байдики (байди, баглаї) бити; байдикувати. | Плевать мне на кого, на что; плевать я хочу на кого, на что (вульг.) – (на)чхати мені (плювати, наплювати) на кого, на що. | Плевать, плюнуть в глаза (в лицо) кому – плювати, плюнути у вічі (межи очі) кому. | Плевать, плюнуть (наплевать) в душу кому – плювати, плюнути (наплювати) в душу кому. | Плевать (пустяки)! (вульг.) – начхати!; пусте!; дурниці!: дарма! | Хоть плюй в глаза — и то божья роса! – хоч ти йому в очі плюй, а він каже: «Дощ іде». Пр. Плюнь йому в очі, а він обітреться та й скаже, що то дощ. Пр.

Плевок | Плевка не стоит (разг. фам.) – і плюнути не варт; хіба плюнь та й ногою розітри. Плевый | Для меня это плёвое дело – це мені (для мене це) пусте (пустісіньке) діло (пуста

річ); це мені за іграшку; це мені раз плюнути.

Племя | Без роду и племени (без роду и без племени; без роду, без племени; без родуплемени) (устар.) – без роду й [без] племені; безрідний-безплемінний. | Ни роду, ни племени – ні роду, ні плоду (ні приплоду). | Чёртово племя (бранное) – бісове (дідькове,

372

Російсько-український словник сталих виразів

чортове) кодло; чортове (враже) насіння.

Плесень | Покрываться, покрыться плесенью (перен.) – братися, узятися (обростати, обрости) цвіллю (пліснявою); пліснявіти, запліснявіти; зацвітати, зацвісти (брезкнути, забрезкнути).

Плестись | Плестись в хвосте – тягтися (плентатися) в хвості; пасти задніх (задню).

Плести | Плести (плесть) лапти (перен. разг.) – (про погану роботу) Лико плести; партачити; (плутано говорити) лико плести; плутати.

Плетение | Плетение словес (книжн.) – словесне плетиво; плетіння словес. [І все ж таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх. Шовкопляс.]

Плетень | Он нашему забору двоюродный плетень (шутл.) – василь бабі сестра у перших.

Пр. Мій батько і твій батько (дід) коло одної печі грілися. Пр. Мій батько горів, а твій руки грів — от і родичі. Пр. Родина — кумового наймита дитина. Пр. Пень горів, а він руки нагрів, та й став йому дядьком. Пр. Дідового сусіда молотники. Пр. Ми родичі: на однім сонці онучі сушили. Пр. Ми близькі родичі: з одного кухля воду пили. Пр. Його мама і моя мама в одній воді хустки прали. Пр. Наша корова напилася з вашої калюжі. Пр. Твій пес і мій пес в одній соломі спали. Пр.

Плеть | Плетью обуха не перешибёшь – батогом обуха не перебити. Пр. Пугою обуха не пересічеш. Пр. Головою (чолом, лобом) мура не проб’єш. Пр. Проти сили й віл не потягне. Пр. Проти вітру піском не посиплеш. Пр. Ликом пастернаку не викопаєш. Пр. І риба не пливе (не плине) проти бистрої води. Пр. Ночвами моря не перепливеш. Пр. Шилом моря не нагрієш. Пр. Пальцем потопу не заставиш. Пр. Голіруч їжака не візьмеш (не задавиш).

Пр.

Плечо | Взваливать, взвалить (класть, положить) на плечи чьи, кому – складати, скласти (класти, покласти, звалювати, звалити) на кого (на плечі чиї, кому). | Висеть на плечах у кого – висіти на плечах у кого. | Все лежит на моих плечах – усе лежить на моїх плечах; уся відповідальність (увесь клопіт) [лежить] на мені. | Выносить (нести), вынести на [своих (собственных)] плечах – виносити (нести), винести на (своїх) плечах (на собі). | Голова на плечах у кого; имеет голову на плечах кто – має голову на в’язах (на в’язях) хто; є голова на плечах у кого; знається (розуміється) на дечому хто. | За плечами (быть, иметься, иметь…) – за плечима (за собою) (бути, мати…). | Как (будто, словно, точно…) гора с плеч [свалилась] у кого – як (мов, немов, наче…) камінь із серця (з плечей, з плеч) [звалився, скотився]; наче (мов) камінь від серця відпав. | Косая сажень в плечах – сажневі плечі (рамена). | Лежать (быть) на плечах кого, чьих, у кого – лежати (бути) на плечах чиїх (нагорбі чиєму), у кого. | Ложиться, лечь на плечи чьи, кому – лягати, лягти на плечі чиї, кому. | Не по плечу кому что (разг.) – не до снага (не під силу) кому що; понад силу кому що; (іноді) не доріс до того хто. | Перекладывать, переложить на плечи чьи, кому – перекладати, перекласти на плечі чиї, кому. | Плечом к плечу, плечо [о] плечо

– пліч-о-пліч, плече до плеча (іноді плече у в плече); опліч (попліч). | Пожимать, пожать плечами – низати, знизувати, знизати плечима; стенути плечима; стискати, стиснути плечима. | По плечу кому – до снаги (під силу) кому. | Сваливаться, свалиться с плеч кого, чьих – Див. сваливаться. | Сидеть на плечах у кого – сидіти на плечах у кого. | Со всего плеча – навідліг; з усієї снаги (з усієї сили); щосили (щодуху). | С плеч долой – та й край (мороці); тай квит; та й по всьому; збувся (позбувся) клопоту (халепи). | С плеч сбросить (свалить, скинуть…) – скинута з плечей. | С чужого плеча костюм – убрання (костюм, одіж) після когось, з чогось; з чужого плеча костюм (одіж).

Плод | Вкушать, вкусить плоды чего – заживати, зажити плодів чого. | Запретные плоды –

заборонений плід (овоч). | Запретный плод сладок – заборонений плід солодкий (найприємніший); (розм. також) Кортить, як не можна. Пр. | Огородные плоды (овощи) –

городина. | Плоды долголетнего труда – плоди (здобутки, наслідки) довгорічної (довголітньої) праці. | Поживать, пожать плоды (своего труда) – пожинати, пожати плоди (своєї праці). | Приносить, принести плоды – давати, дати плоди. | Садовые плоды – садовина (овочі).

Плоский | Плоская острота, шутка (перен.) – заяложений (утертий, банальний, тривіальний) дотеп, жарт.

Плоскость | Говорить плоскости – говорити банальності. | Катиться, покатиться, скатиться (идти, пойти) по наклонной плоскости (перен.) – котитися, покотитися, скотитися (іти, піти) по похилості (по похилій площині); (образн.) як з гори котитися, покотитися, скотитися.

Плоть | Облекать, облечь в плоть (и кровь) – набирати, набрати плоті (і крові). | Облекать, облечь в плоть и кровь что – надавати, надати плоті і крові чому; утілювати,

373

Російсько-український словник сталих виразів

утілити в життя що; здійснювати, здійснити що. | Плоть и кровь чья; плоть от плоти чьей – плоть і кров чия; власна кров чия; плоть від плоті чиєї. | Это вошло в плоть и кровь (перен.) – це увійшло в плоть і кров; це ужилося (втілилося).

Плохой | Дело плохо (разг.) – погане (лихе) діло; погана (іноді кепська) справа; непереливки. | Пойти по плохой дороге (по плохому пути) – піти лихим (поганим) шляхом (злою, лихою дорогою); блудними дорогами піти; пусто піти; зледащіти. | Шутки плохи с кем, с чем – не жартуй (не жартуймо, не жартуйте) з ким, з чим; не до жартів з ким, з чим.

Плохо | Из рук вон плохо – зовсім (дуже, вкрай) погано (зле); препогано. | Одинаково плохо и то и другое (перен.) – один біс; обоє рябоє; один чорт, що собака, що хорт. | Плохо вести себя – негарно (недобре, зле, погано) поводитися; не шануватися; пусто йти. | Плохо видеть – погано бачити; недобачати. | Плохо лежит что (разг.) – не сховане (не заховане) гаразд що; зверху лежить що; легко вкрасти можна що. | Плохо не клади (разг.)

– (добре) ховай. | Плохо не клади, вора в грех не вводи – лихий схов і доброго спокусить.

Пр. | Плохо слышать – погано чути; недочувати. | Язык плохо подвешен (привешен) у кого – Див. язык.

Плошать | На Бога надейся, а сам не плошай – бога взивай, а [сам] рук докладай (руки прикладай). Пр. Богу молися, а сам стережися. Пр. Боже поможи, та й сам не лежи. Пр. Надія у Бозі, як (коли) хліб у стозі. Пр. На Бога надійся, а сам до робота берися. Пр. На Бога складайся (покладайся, здавайся), а розуму тримайся. Пр. Роби, небоже, то й Бог поможе. Пр. Богу молися, а сам трудися. Пр. На Бога надія, та й на кума Матія. Пр. Дожидай долі, то не матимеш і льолі. Пр. Тоді Бог дасть, як сам заробиш. Пр. Святі хлібом не нагодують. Пр. | Не плошай – гляди!; пильнуй!; стережися!; бережися!

Плут | Плут большой руки – великий дурисвіт (шахрай). | Плут на плуте едет, плутом погоняет – злодій на злодієві їде, злодієм поганяє. Пр.

Плыть | Деньги плывут [как вода, сквозь пальцы] – гроші течуть крізь пальці; гроші круглі: день і ніч котяться; гроші йдуть, як вода крізь решето. | Плыть вверх по реке – пливти (плисти) угору рікою (річкою); пливти (плисти) горі рікою (горіріч). | Плыть вниз по реке – пливти (плисти) униз рікою (річкою); пливти (плисти) долі рікою (доліріч); униз (наниз) плисти; за водою плисти (пливти); пливти (плисти) уплин за водою. | Плыть в руки кому (разг. шутл.) – пливти (плисти) кому до рук. | Плыть на всех парусах – під усіма вітрилами плисти (пливти). | Плыть по течению, против течения (перен.) – плисти (пливти) за течією (іноді за водою, за хвилею), проти течії (іноді проти води, проти хвилі).

Плюнуть | Для меня это раз плюнуть (фам.) – це мені раз чхнути (плюнути); це мені за іграшку. | Плевать, плюнуть в глаза (в лицо) кому – Див. плевать. | Плевать, плюнуть, наплевать в душу кому – Див. плевать. | Плюнуть и (да) растереть (груб. разг.) –

плюнути та й ногою розтерти. | Плюнуть негде (некуда) (разг.) – нема де (ніде) й голці впасти; ніде (нема де) і пальцем ткнути; і курці нема де (ніде) клюнути.

Плюха | Закатить плюху, дать плюху – дати ляпаса (ляща).

Плясать | Плясать под дудку чью; плясать по дудке чьей – танцювати під чию дудку; танцювати як хто (с)каже; скакати (так), як грають (як кажуть).

Пляс | Пуститься в пляс – піти (пуститися, погнатися) в танець; (розм.) піти в скоки [та в боки].

Побегушки | Быть на побегушках у кого (разг.) – бути на побігеньках (іноді на побіганках, на побігашках) у кого; за попихача бути у кого; бути попихачем у кого (чиїм).

Побег | Молодой побег, молодые побеги – молодий пагін, молоді пагони; памолодок (відмолодок); памолодь (обмолодь). | Пускать побеги – пускати (виганяти) пагони (парості); пароститися.

Победа | Одерживать, одержать победу над кем, над чем – здобувати, здобути перемогу над ким, над чим; (іноді) брати, узяти гору (верх) над ким, над чим. | Пиррова победа – піррова перемога. | Победа за нами! – наша перемога!; (розм.) наш верх!; наше зверху! Победить | Либо победить, либо умереть – або перемогти, або вмерти; або перемогти, або

кістьми лягти; або здобути, або дома (вдома) не бути.

Победный | До победного конца – до переможного кінця; до цілковитої перемоги. Побелеть | Он побелел от ужаса – він побілів (збілів, пополотнів) з жаху. Побивать | Побивать, побить камнями кого – побити каміннями кого; каменувати,

покаменувати кого.

Побираться | Пойти побираться – піти з торбами (з торбою); піти на жебри; піти на ласкавий (проханий) хліб; піти попідвіконню (попідвікнами).

Побиться | Побиться об заклад (разг. устар.) – Див. заклад.

374

Російсько-український словник сталих виразів

Побитый | Был сильно побит кто – дуже побито кого; дістав (узяв) доброго бобу хто; укладено (уклали) в копи кого. | Быть побитым – бути побитим; наїстися бухан(ц)ів (духопелів); узяти в шкуру (собі). | Ни за что побит кто – ні за що (ні про що) побито кого; за невинного Бога побито кого.

Побить | Побить кого – побити (попобити) кого; дати бобу (бабки) кому; олію вибити з кого. | У Фили пили, да Филю же побили – за моє жито та мене й (по)бито. Пр. Нашим салом та по нашій шкурі. Пр.

Поблажка | Давать поблажку кому (разг.) – потурати кому; давати потур (пропуск) кому; [потур] потурати ([попуск] попускати) кому; (образн.) повід попускати кому. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Пр.

Побледнеть | Побледнел как полотно кто – став блідий мов полотно; пополотнів (сполотнів) хто.

Поблизости | Поблизости от города, села, школы… – поблизу (близько) міста (города), села, школи.,.

Побои | Наносить, нанести побои кому – бити, побити кого.

Побороть | Побороть себя – перемогти себе; перемогтися.

Побояться | Побойся Бога! – бійся Бога!

Побуждение | Из корыстных побуждений – з корисливих мотивів; (за)для своєї вигоди (користі). | По собственному побуждению – з власної волі (охоти); з власного бажання; самохіть. | Следовать побуждению совести – іти за велінням совісті; робити як велить (каже, підказує) сумління (совість).

Повадиться | Повадился кувшин по воду ходить, тут ему и голову сложить – унадився (занадився) кухоль по воду ходити, поки йому вушка не відірвали. Пр. Пішов глечик по воду та й головку там положив. Пр. До часу глек (дзбан) воду носить. Пр. Поти глек (дзбан) воду носить, поки вухо увірветься. Пр. Занадився звір до скотини — попробує рогатини. Пр.

Повадно | Чтобы не было повадно кому (разг.) – щоб не кортіло кого, кому; щоб не важився більше хто; (іноді) щоб не було унадно кому.

Поведение | Женщина (дама, девица) лёгкого поведения – жінка (дама, дівчина) легких звичаїв (легка на вдачу); полегла (легковійна) жінка (дама, дівчина); повія. | По поведению он был среди первых – поведінкою (поводженням) він був серед (поміж) перших. | По поведению он всегда имел пятёрку – за поведінку (з поведінки) він завжди мав п’ятірку; у нього з поведінки завжди було п’ять. | Человека хорошего поведения все уважают – людину, що добре поводиться (статечну людину), всі поважають.

Повезти | Повезло кому (разг.) – пощастило (поталанило, повелося, пофортунило) кому; мав (мала, мало) щастя хто; (образн.) пішло рукою (пішло в руку) кому.

Повеление | По повелению чьему – з наказу (з веління) чийого.

Повергаться | Повергаться, повергнуться в прах (книжн.) – падати, упасти (іноді пасти) у прах. | Повергаться, повергнуться к стопам (к ногам) чьим (устар.) – кидатися, кинутися (падати, впасти) кому до ніг (в нога). | Повергаться, повергнуться перед кем – падати, впасти ниць перед ким.

Повергать | Повергать, повергнуть в уныние кого – завдавати, завдати (глибокого) суму (смутку) кому; укидати, укинути в (глибокий) сум (смуток) кого; засмучувати, засмутити (про багатьох посмучувати, посмутити) кого. | Повергать, повергнуть к стопам (к ногам) чьим (устар.) – кидати, кинути до ніг чиїх (кому).

Поверить | Нашёл кому поверить – було кому повірити. | Поверите ли? – чи поймете віри?; чи повірите?

Поверка | На поверку оказалось (вышло), что… – (на)справді виявилося (вийшло), що…

Поверхность | Всплывать, всплыть на поверхность (перен.) – (те саме, що) Всплыть на поверхность, всплыть наружу (перен.). Див. всплыть. | Наружная поверхность дома – зовнішня поверхня будинку; около. | Скользить по поверхности чего (перен. ирон.) –

плавати (ковзати(ся)) по поверхні чого; брати (сприймати) речі поверхово; не заглиблюватися у що.

Поверять | Поверять, поверить свои чувства кому – звірятися, звіритися із своїм серцем (з своїм почуттям) перед ким; сповіряти, сповірити кому своє серце (свою душу).

Повеситься | Повеситься на шею кому – повіситися (почепитися) на шию кому, до кого. Повесить | Его повесить мало – йому й шибениці мало. | Повесить нос – похнюпити

(посупити) носа (ніс); похнюпитися (посупитися).

Повестись | С кем поведёшься, от того и наберёшься – з ким поведешся, від того й наберешся. Пр. З яким пристаєш, такий сам стаєш. Пр. Яку дружбу заведеш, таке й життя

375

Російсько-український словник сталих виразів

поведеш. Пр. Хто з псами лягає, той з блохами встає. Пр. Повестка | Повестка дня – порядок денний.

Повздорить | Повздорить из-за пустяков – посваритися за (через) дурницю (за марницю); посваритися за масляні вишкварки (за маслак); за онучу збити бучу.

Повивальный | Повивальная бабка (устар. разг.) – баба; (частіше з епітетом) баба- (с)повитуха (баба-бранка, баба-пупорізка).

Повинный | Повинную голову и меч не сечёт – покірної голови й меч не йме (не бере). Пр. Винного двома батогами не б’ють. Пр. Як признався — розквитався. Пр. | Приносить, принести повинную голову (головушку); приходить, прийти (являться, явиться) с повинной головой (головушкой) – признаватися, признатися до вини; признавати, признати (визнавати, визнати) свою провину; винитися, повинитися; приходити, прийти з каяттям; каятися, покаятися.

Повиновение | Быть в повиновении у кого – коритися (підкорятися, підлягати) кому; (іноді) бути послушним кому; бути у послуху в кого. | Выходить, выйти из повиновения чьего – виходити, вийти з покори (з послуху) чийого; переставати, перестати коритися (підкорятися) кому. | Держать в повиновении кого – у покорі (у послуху) тримати кого. | Повиновение законам – додержування (додержання) законів; послух перед законами; підлягання законам.

Повиснуть | Повиснуть в воздухе (перен.) – Див. воздух. Повлечь | Повлечь за собой что – Див. влечь.

Поводить | Поводить за нос (разг.) – поводити (поповодити) за носа (за ніс).

Повод | Без всякого повода – без жодного (ніякого) приводу; без жодної (ніякої) причини (розм. також приключки); (жарт.) ні сіло ні впало; гарма-дарма. | Давать, дать (подать) повод к чему – давати, дати привід до чого. | Искать повода к чему – шукати приводу (розм. також приключки, приклепу) до чого. | По всякому поводу – будь з якого приводу (якої причини); будь з чого; аби з чого. | По какому поводу? – з якого приводу?; з якої причини? | По поводу чего – з приводу чого; щодо чого. | По этому поводу – з цього приводу; щодо цього; про це. | Служить (быть), послужить поводом к чему – бути приводом (за привід) до чого; стати за привід (приводом) до чого. | Быть на поводу (перен. разг.) – на поводу (на повідку) бути у кого. | Идти на поводу у кого – Див. идти. | Отпустить поводья (перен.) – попустити поводи (віжки). | Пускай во все повода –

поганяй у три батоги.

Поворачиваться | Дело поворачивается к лучшему (перен.) – діло (справа) повертається (обертається) на краще; справа (діло) поліпшується; ідеться (кладеться) на краще (на ліпше). | Поворачиваться, повернуться (поворотиться) лицом к кому, к чему –

повертатися, повернутися обличчям (лицем) до кого, до чого. | Поворачиваться спиной к кому, к чему – (те саме, що) Поворачивать, повернуть (поворотить), поворачиваться, повернуться (поворотиться) спиной к кому, к чему. Див. спина.

Поворачивать | Поворачивать оглобли – Див. оглобли. | Поворачивать, повернуть в свою пользу – навертати, навернути (повертати, повернути) на свою руч; повертати, повернути (обертати, обернути) на свою (собі на) користь (собі на пожиток). | Поворачивать, повернуть по-своему – навертати, навернути на своє; (розм.) навертати, навернути на свій розум (на свій звичай); обертати, обернути на свій звичай (на свій обичай). [Як тієї води ніхто не може обернути на свій обичай, так щоб мої бджоли жодний уректи не міг. Сл. Гр.]

| Поворачивать спину к кому, к чему – (те саме, що) Поворачивать, повернуть (поворотить), поворачиваться, повернуться (поворотиться) спиной к кому, к чему. Див. спина.

Поворот | Легче (полегче) на поворотах (разг.) – легше (тихше) на поворотах. | От ворот поворот (разг. шутл.) – іди, ідіть звідки (відкіль) прийшов, прийшли; іди, ідіть [собі] геть; (по)вертай, (по)вертайте назад; вертай, вертайте від порога; (іноді) відмовлено кому; пішов, пішли (вернувся, вернулися) ні з чим; (при сватанні) піднесено гарбуза. | Поворот к лучшему, к худшему – поворот на краще (на ліпше), на гірше.

Поврежден | Повреждённый в уме кто – несповна розуму хто; (іноді) стерся хто; причинний, причинна хто.

Повременный | Повременная работа (оплата) – почасова робота (оплата). | Повременное издание – періодичне видання; часопис.

Повторение | Повторение — мать учения – повторення є мати навчання; повторення — основа навчання; повторювати (повторяти) — велике діло.

Повторять | Повторять вслед за кем – казати (проказувати) за ким; повторювати слідом за ким. | Повторять одно и то же – своє правити; (розм.) одно товкти; одно човпти.

376

Російсько-український словник сталих виразів

[Чоловік одно човпе. Сл. Гр.] Повысить | Повысить по службе кого – підвищити на службі (на посаді) кого.

Повышаться | Акции повышаются чьи – (те саме, що) Его акции поднимаются, поднялись. Див. акция. | Барометр повышается, повысился – барометр іде, пішов угору.

Повышать | Повышать, повысить голос на кого – підвищувати, підвищити (піднімати, підняти) голос на кого. | Повышать, повысить голос, тон – підіймати, підняти (підводити, підвести) голос, тон.

Повыше | Поднимай повыше (перен. разг.) – Див. поднимать.

Погасать | В печи уже совсем погасло – у печі вже зовсім загасло; (розм. образн.) у печі вже ні хуху, ні духу.

Погасить | Погасить долг – сплатити борг (довг); поплатити (посплачувати) борги (довги). | Погасить марку – проштемпелювати (перекреслити) марку.

Погибель | В три погибели согнуться, скорчиться… (перен. разг.) – зігнутися, скорчитися… у три погибелі (у дугу, як дуга). | Гнуть, согнуть в три погибели кого (перен. разг.) – у три погибелі (у дугу, як дугу) зігнути кого; цілком підкоряти, підкорити (поневолювати, поневолити) кого. | Он как будто стремится к своей погибели – він наче (мовбито) сам шукає собі згуби. | Погибели нет на кого, на что – згуби (пагуби, погибелі) немає на кого, на що.

Погладить | Гладить, погладить по головке кого (перен. разг.) – Див. гладить. | Гладить, погладить против шерсти кого – Див. гладить. | Погладить по шерсти кого – Див. гладить.

Погнаться | Погнался за двумя зайцами – погнатися за двома зайцями.

Поговорить | [Давай] поговорим толком – поговорим(о) до пуття. | Поговорим о чём-либо другом – поговорим(о) про щось інше; звернім(о) розмову на щось інше.

Поговорка | Войти в поговорку – стати (зробитися) приказкою; зайти у приказку. | Эта поговорка не для нашего Егорки – про мене, Семене, аби я Йван. Пр.

Погода | Благоприятная погода – година; погідний час (погідна пора). | Была хорошая погода – була година (добра погода); (про довший час) на годині стояло. | В хорошую погоду – за години; (за) доброї (гарної) погоди. | Делает, не делает погоды кто, что (разг.) – багато важить, багато не важить хто, що; багато (велико) важить, не важить хто, що; не що й важить, хто, що; має велику силу (вагу), не має великої сили (ваги) хто, що; багато що, мало що залежить від кого, від чого; робить погоду, не робить погоди хто, що. | Дождливая погода – дощова погода; (восени) сльота. | Ждать у моря погоды – чекати (ждати) біля (коло) моря погоди; марно ждати (дожидати, чекати). | Погода обещает быть хорошей – кладеться (збирається) на годину. | Погода разгулялась (прояснилась) –

розгодинилося (вигодинилося, розпогодилося, випогодилося) [надворі]. | При всякой погоде – за всякої (за будь-якої) погоди; хоч і яка буде погода. | Смотря по погоде – (як) яка буде погода; як до погоди; залежно від погоди; зважаючи на погоду. | Сухая ветряная погода – суха вітряна погода; суховітриця. | Установилась хорошая погода – на годині стало.

Погодок | Троє, четверо, пятеро детей погодков – троє, четверо, п’ятеро дітей (діток) одно по одному (одне під одним).

Погодя | Немного погодя – [Трохи] згодом; [трохи] перегодом; (іноді) незабаром (невдовзі). Погоня | Броситься, пуститься в погоню за кем – кинутися (побігти) на(в)здогін (у догін, у погоню) за ким, погнатися за ким; кинутися переслідувати кого. | В погоне за счастьем,

за славой – у гонитві (у погоні) за щастям, за славою.

Погреб | Пороховой потреб (перен. книжн.) – пороховий погріб (льох); порохівня. Погрешить | Погрешить против здравого смысла – відбігти здорового розуму (глузду). Погрозить | Погрозить пальцем кому – насваритися (посваритися) пальцем (пучкою) на

кого; накивати на кого пальцем (пучкою).

Погруженный | Погружённый в мысли, в раздумье – заглиблений (занурений) у думки, у роздум (у задуму); затоплений у думках (у задумі); замислений (задуманий).

Погрузиться | Погрузиться с головой во что (перен. разг.) – з головою заглибитися (поринути, пірнути, зануритися) в що; удатися (укинутися) в що; (цілком) захопитися чим.

Погрузить | Погрузить взор во что – утопити (затопити) погляд (очі) у що.

Погудка | Старая погудка на новый лад – стара пісня на новий лад. Пр. Стара пісня поновому співана. Пр. Стара пісня — нові струни. Пр.

Подавать | Ему только этого и подавай – він до цього дуже охочий; він до цього торгу й пішки. | Не подавать, не подать, не показывать, не показать вида (виду) – Див. вид. | Подавать надежды – (по)давати надії. | Подавать, подать голос – подавати, подати

377

Російсько-український словник сталих виразів

голос; озиватися, озватися. | Подавать, подать пример – давати, дати (показувати, показати) приклад; бути за приклад (прикладом). | Подавать, подать руку кому – (по)давати, (по)дати руку кому; (здоровкатися за руку) ручкатися, поручкатися з ким. | Подать его сюда! – давай його сюди! | Подать руку [помощи] (перен.) – Див. рука. | Рукой подать (перен. разг.) – [Як] палицею (шапкою) кинути (докинути); рукою сягнути; тільки що не видно; зовсім близько.

Подавляющий | Подавляющее большинство – величезна (переважна) більшість. Подальше | Подальше от греха – якомога далі від гріха.

Подарок | Ответный подарок – віддарунок. | Подарок новорождённому – подарунок новонародженому; (давн.) крижмо. [Мартин: …Кумою буде генеральша Яловська — вона крижмо хороше дасть… Тобілевич.]

Подачка | Живёт подачками – живе з даток; (образн. розм.) у руку дивиться.

Подаяние | Жить подаянием – прошеним (ласкавим) хлібом жити.

Подбирать | Подбирать, подобрать пару кому – добирати, добрати (прибирати, прибрати) пару кому (пару до кого, до пари кому); допаровувати, допарувати (підпаровувати, підпарувати) кого до кого. | Подбирать, подобрать под стать, под масть, под цвет, под рост – добирати, добрати до пари, до масті, до кольору, до зросту.

Подбитый | Подбитый ветром (ветерком) – вітром підбитий (підшитий).

Подбор | [Как] на подбор – як один; один ув один (одна в одну, одно в одно); голова в голову; як дібрані.

Подбочениться | Подбоченился кто – узявся в (під) боки хто.

Подвергаться | Он подвергается насмешкам – його беруть на сміх (на глум, на глуми); він зазнає насміху (посміху, глузувань). | Подвергаться, подвергнуться изменениям –

змінюватися, змінитися; зазнавати, зазнати змін. | Подвергаться, подвергнуться опасности – наражатися на небезпеку; бути в небезпеці. | Подвергнуться гневу чьему – підпасти під чий гнів.

Подвергать | Подвергать, подвергнуть анализу – брати, узяти на аналіз; аналізувати, проаналізувати. | Подвергать, подвергнуть взысканию кого – накладати, накласти стягнення на кого. | Подвергать, подвергнуть допросу – брати, узяти на допит; допитувати, допитати. | Подвергать, подвергнуть критике – піддавати, піддати критиці; завдавати, завдати кари кому (на кару кого). | Подвергать, подвергнуть обсуждению – ставити, поставити на обговорення; піддавати, піддати обговоренню; обговорювати, обговорити. | Подвергать, подвергнуть обыску кого – робити, зробити трус у кого; (іноді)

трусити, потрусити кого. | Подвергать, подвергнуть опасности – ставити, поставити під небезпеку; виставляти, виставити на небезпеку; наражати, наразити на небезпеку. | Подвергать, подвергнуть опасности свою (чью) жизнь – важити своїм (чиїм) життям; ставити під небезпеку своє (чиє) життя. | Подвергать, подвергнуть посмеянию кого –

виставляти, виставити на глум (на посміх) кого; брати, узяти на сміх (на посміх, на глум) кого. | Подвергать, подвергнуть пытке кого – брати, узяти на тортури (на муки) кого; завдавати, завдати тортур кому; (іноді) тортурувати, потортурувати кого. | Подвергать, подвергнуть сомнению что – брати, узяти під сумнів що. | Подвергать, подвергнуть суду кого – віддавати, віддати до суду (під суд, на суд) кого; судити кого.

Подвернуться | Он кстати подвернулся (разг.) – він вчасно (до речі) нагодився. | Подвернулся [удобный] случай (возможность) – трапилася [добра] нагода.

Подвешенный | Язык хорошо подвешен (привешен) у кого – Див. язык.

Подвижной | Очень подвижной кто – дуже рухливий хто; як на шрубах (ходить) хто.

Подводить | Подводить, подвести под монастырь кого – підводити, підвести під монастир кого; заганяти, загнати на слизьке (у тісну діру) кого. | Подводить, подвести черту под чем – припиняти, припинити що; підводити, підвести рису (риску) під чим; підсумовувати, підсумувати що.

Подводный | Подводные камни (перен.) – підводне каміння.

Подгаживать | Подгаживать, подгадить кому (разг.) – каверзу підстроювати, підстроїти кому; капостити, накапостити кому; (образн.) гадючку кидати, вкинути (пускати, впустити) кому.

Подговаривать | Дать себя подговорить – на підмову (до підмови) датися.

Подгулять | Обед подгулял, вино подгуляло… (шутл.) – обід не вдався, вино не вдалося…; обід лихенький, вино поганеньке…; обід вино… не теє. | Сапоги подгуляли (разг.) – стоптані (зношені) чоботи; (образн.) чоботи каші (їсти) просять.

Поддаваться | Не поддаётся описанию, переводу, исчислению… что – не піддається описові, не надається до перекладу, обрахунку… що; не можна описати (списати),

378